Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 17 січня 2019 року

у справі «Маріянчук та інші проти України»

за заявами № 14490/07 та іншими

Щодо надмірного строку тримання під вартою

Фабула справи: заявники скаржились на надмірну тривалість досудового тримання під вартою (провадження тривали від 1 до 14 років). Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Правове обґрунтування: Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані п. 3 ст. 5 Конвенції, були викладені у низці попередніх рішень (див.рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (<…>) [GC], заява № 30210/96, п. 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пп. 41-44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

У справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, рішення від 15 грудня 2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Висновки: Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.

Констатовані порушення: надмірна тривалість досудового тримання під вартою (п.3 ст.5 Конвенції)

Ключові слова: строк тримання під вартою, запобіжний захід, судовий розгляд протягом розумного строку, розумний строк