Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 17 червня 2021 року

у справі «TRYAPYSHKO v. UKRAINE»

за заявою № 59577/12

Щодо безпідставного поновлення строку на апеляційне оскарження у справі про перерахунок пенсії

Фабула справи: посилаючись на статтю 6 Конвенції та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, заявник скаржився на порушення принципу юридичної визначеності у зв’язку зі стверджуваним свавільним прийняттям апеляційним судом до розгляду апеляційної скарги відповідача, поданої з пропуском строку, що призвело до повторного розгляду справи та скасування постанови міського суду, ухваленої на його користь.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumărescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999‑VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункт 52, ЄСПЛ 2003‑IX).

Суд уже погоджувався, що хоча насамперед саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов’язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справах «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 03 квітня 2008 року та «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 47, від 29 жовтня 2015 року).

Висновки: Суд зазначає, що у справі заявника постанова міського суду, якою було підтверджено право заявника на підвищення пенсії, стала остаточною та підлягала виконанню, а також було відкрито виконавче провадження. Ця постанова була скасована в апеляційному порядку, що призвело до зменшення пенсії заявника

Суд зауважує, що, відкривши апеляційне провадження, апеляційний суд обмежився висновком про подання апеляційної скарги з дотриманням процесуальних вимог, не вказавши жодних підстав у зв’язку з цим. Насамкінець, як уже зазначалося, Вищий адміністративний суд України також не розглянув це питання, хоча воно було чітко порушено заявником. З огляду на зазначене Суд доходить висновку, що національні суди не навели жодних підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин непереборної сили, які б виправдовували повторне відкриття провадження у справі заявника.

Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: принцип остаточності судових рішень, принцип правовладдя, підстави поновлення процесуальних строків