open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «KOOPERATIV NEPTUN SERVIS c. RUSSIE»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 23 листопада 2021 року

у справі «KOOPERATIV NEPTUN SERVIS c. RUSSIE»

за заявою № 40444/17

Щодо відсутності судового контролю за включенням майна приватної компанії до переліку об’єктів «незаконного будівництва», що підлягають знесенню

Фабула справи: справа стосувалася приватної компанії, нерухоме майно якої (торговий центр) було побудовано в місті Москві в 1990-х роках до того, як органи місцевого самоврядування зарахували його до об’єктів «незаконного будівництва».

У 1994 році компанія-заявник уклала договір оренди з Московською міською думою, в якому, зокрема, передбачалося, що земельна ділянка буде передана в оренду компанії для завершення будівництва триповерхової будівлі, яка пізніше використовуватиметься як розважальний центр. Компанія-заявник побудувала ще й торговельний центр. Починаючи з 2006 року, органи місцевої влади неодноразово вказували на незаконність споруди, оскільки вона була побудована над системою каналізації. Однак суди, які розглядали справу за позовом органів державної влади, відмовили в задоволенні їхніх вимог через закінчення строку позовної давності. У 2015 році Московська міська дума ухвалила рішення № 899-ПП про знесення близько 100 «незаконних споруд». Ці будівлі, за розпорядженням органів влади, мали знести їх власники. Оскільки останні відмовилися їх зносити, в лютому 2016 року Московська міська дума вжила заходів щодо розчищення будівель. Компанія-заявник намагалася оскаржити рішення органів місцевої влади в судовому порядку, але їхні вимоги задоволені не були. Господарські суди встановили, що вони не мали юрисдикції для розгляду справи, оскільки рішення мало «нормативний», а не індивідуальний характер. Суди загальної юрисдикції визнали скаргу компанії-заявника щодо «нормативної» частини рішення неприйнятною, оскільки вона по суті була аналогічною до раніше поданої скарги іншою компанією в тій самій частині. Московська міська дума не зверталася до суду про визнання спірного майна незаконною будівлею. Таким чином, жоден суд не розглянув індивідуальної ситуації компанії-заявника, яка скаржилася до ЄСПЛ на відмову в доступі до правосуддя.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ зазначив, що відповідна будівля була «майном» компанії-заявника в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції і що рішення про її знесення є втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном. Таке втручання відповідало контролю за використанням майна згідно з пунктом другим статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За змістом статті 35 Конституції Російської Федерації, ніхто не може бути позбавлений власності інакше як на підставі рішення суду. Вимога судового контролю була підтверджена Конституційним судом Російської Федерації, який зазначив, що частину четверту статті 222 Цивільного кодексу Російської Федерації слід тлумачити у світлі статті 35 Конституції як таку, що вимагає судової перевірки кожного адміністративного рішення, яке кваліфікує будівлю незаконною та такою, що підлягає знесенню, якщо відповідна будівля внесена до Національного реєстру.

Висновки: чинне на час подій національне законодавство вимагало судового контролю за рішенням про включення майна, зареєстрованого в Національному реєстрі на ім’я компанії-заявника, в додаток до рішення № 829-ПП. Незалежно від того, чи було розпочато процедуру здійснення такого судового контролю на момент знесення органами влади чи компанією-заявником (у першому випадку це був би дозвіл, а в другому — заборона), з тлумачення національного законодавства, яке підтвердив Конституційний суд, було зрозуміло, що така перевірка мала би бути проведена. Однак такої перевірки в ситуації з підприємством-заявником не було здійснено ні до, ні після зносу нерухомого майна. Компетентні органи влади не порушили жодного судового провадження, аби довести до судів міркування, які навів Уряд у своїх запереченнях до ЄСПЛ, зокрема про незаконність будівництва та ризики, які будівля імовірно становила для життя, здоров’я та навколишнього середовища. Так само компанія-заявник не могла ефективно реалізувати своє право на судовий контроль.

Констатовані порушення: захист власності (ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції).

Ключові слова: порушення права власності, самочинне будівництво, право на судовий захист, захист майнових прав

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: