Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 03 лютого 2022 року

у справі «MARKOV v. UKRAINE»

за заявою № 66811/13

Щодо свавільного визнання недостовірними результатів парламентських виборів

Фабула справи: заявник скаржився, що визнання недостовірними результатів виборів у його виборчому окрузі та визнання відсутності у нього повноважень народного депутата становило порушення статті 3 Першого протоколу до Конвенції.

Правове обґрунтування: хоча спочатку принцип, який вимагає запобігати свавіллю, був сформульований щодо умов участі у виборах, він так само стосується інших ситуацій, пов’язаних з ефективністю виборчих прав особи, у тому числі порядку перегляду результатів виборів та визнання їх недостовірними (див. рішення у справі «Керімова проти Азербайджану» (Kerimova v Azerbaijan), заява № 20799/06, пункт 44, від 30 вересня 2010 року).

Висновки: Суд бере до уваги такі обставини, які вказують, що визнання недостовірними результатів виборів у цій справі було дійсно свавільним: незрозуміла затримка з ініціюванням перегляду результатів виборів; нечіткість аргументів в індивідуальній скарзі, яка призвела до такого перегляду; відсутність подання до ЦВК скарг після проведення виборів щодо цього виборчого округу протягом місячного періоду від дня проведення виборів (28 жовтня 2012 року) і до дати реєстрації кандидата як переможця (23 листопада 2012 року); відсутність заяв про перешкоди для своєчасного подання таких скарг; і, насамкінець, неналежний розгляд Вищим адміністративним судом України відповідних аргументів заявника.

Отже, було порушено статтю 3 Першого протоколу до Конвенції.

Констатовані порушення: право на вільні вибори (ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції).

Ключові слова: принципи виборчого права, право на участь у виборах, оскарження результатів виборів