Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 03 лютого 2022 року

у справі «BILOTSERKIVSKA v. UKRAINE»

за заявою № 17313/13

Щодо безпідставності відмови в реєстрації особи як кандидата на парламентських виборах

Фабула справи: посилаючись на статтю 3 Першого протоколу до Конвенції та статтю 13 Конвенції, заявниця скаржилася, що відмова в її реєстрації як кандидата на парламентських виборах була свавільною і суди не провели ефективного розгляду її скарги у зв’язку з цим.

Правове обґрунтування: відповідні загальні принципи наведені, наприклад, в рішенні у справі «Мельниченко проти України» (Melnychenko v. Ukraine), заява № 17707/02, пункти 53 – 59, ЄСПЛ 2004‑X та у згаданому рішенні у справі «Мугеманганго проти Бельгії» (Mugemangango v. Belgium), пункти 67 – 73).

Висновки: у цій справі не оскаржується, що заявниця відповідала умові про наявність громадянства України. Також встановлено надання нею ЦВК документального підтвердження цього факту. ЦВК відхилив її заяву виключно на підставі, як стверджувалося, неправильної форми поданої нею автобіографії. Підхід адміністративних судів до цього питання був так само формалістичним. З цього випливає, що відмова в реєстрації заявниці як кандидата не була пропорційною переслідуваній законній меті. Отже, було порушено статтю 3 Першого протоколу до Конвенції.

Констатовані порушення: право на вільні вибори (ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції).

Ключові слова: принципи виборчого права, захист виборчих прав, порушення пасивного виборчого права