Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 20 вересня 2022 року

у справі «AVRAAMOVA v. UKRAINE»

за заявою № 2718/12

Щодо відсутності належної медичної допомоги під час тримання під вартою

Фабула справи: заявниця скаржилася на неналежність умов тримання її під вартою в ізоляторі тимчасового тримання Білогірського районного відділу міліції (далі – ІТТ) і у Сімферопольському слідчому ізоляторі (далі – СІЗО), а також наданої їй під час тримання під вартою медичної допомоги. Крім того, вона скаржилася, що під час перебування в лікарні до неї застосовувалися кайданки

Правове обґрунтування: Суд повторює, що відповідно до статті 3 Конвенції держава повинна гарантувати тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а спосіб і метод виконання покарання не завдавали б їй душевного страждання чи труднощів, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, та щоб з огляду на практичні вимоги ув’язнення охорона здоров’я такої особи та її благополуччя забезпечувалася належним чином (див., наприклад, рішення у справі «Калашников проти Росії» (Kalashnikov v. Russia), заява № 47095/99, пункт 95, ЄСПЛ 2002-VI).

Проте Суд встановив, що стаття 3 Конвенції не може тлумачитися, як така, що гарантує кожному ув’язненому отримання медичної допомоги на тому самому рівні, що і в «найкращих закладах системи охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я» (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Мірілашвілі проти Росії» (Mirilashivili v. Russia), заява № 6293/04, від 10 липня 2007 року). Суд також зазначив, що готовий визнати, що, в принципі, ресурси медичних частин установ пенітенціарної системи обмежені порівняно з ресурсами закладів охорони здоров’я МОЗ (див. рішення у справі «Грішін проти Росії» (Grishin v. Russia), заява № 30983/02, пункт 76, від 15 листопада 2007 року). Загалом Суд застосовує гнучкий підхід під час визначення того, який рівень охорони здоров’я вимагався за обставин конкретної справи. Такий рівень має бути «сумісним з людською гідністю» ув’язненої особи, а також враховувати «практичні вимоги ув’язнення» (див. рішення у справі «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява № 46468/06, пункт 140, від 22 грудня 2008 року).

Суть скарги заявниці у цій справі стосується затримки проведення медичного обстеження заявниці у зв’язку з її хронічними захворюванням. Дійсно, 22 жовтня 2011 року лікарі рекомендували заявниці пройти додаткове комплексне медичне обстеження в умовах стаціонарного відділення лікарні, і це обстеження було проведено набагато пізніше, 13 липня 2012 року, після вказівки Суду щодо цього відповідно до Правила 39 Регламенту Суду.

Суд зауважує, що заявниця не була повністю позбавлена медичної допомоги під час перебування під вартою. Вона отримувала певні медичні препарати та пройшла низку обстежень. Однак Суд вважає, що надана заявниці медична допомога до застосування Судом Правила 39 Регламенту Суду була недостатньою з таких причин.

Суд зазначає, що органи державної влади визнали, що медична частина СІЗО не була достатньо обладнана для вирішення проблем заявниці зі здоров’ям. Цей елемент доводить, що заявниця отримувала лише симптоматичне лікування у відповідь на подальше погіршення стану її здоров’я.

Суд пам’ятає, що в листопаді 2011 року адміністрація СІЗО звернулася до прокуратури Білгородського району з клопотанням надати дозвіл на госпіталізацію заявниці, посилаючись на медичні рекомендації від 22 жовтня 2011 року, але відповіді отримано не було. З доводів Уряду вбачається відсутність подальших спроб організувати госпіталізацію заявниці.

Висновки: невиправдана та тривала затримка органів державної влади в організації госпіталізації заявниці для комплексного медичного обстеження та надання їй лише симптоматичного лікування у відповідь на погіршення стану її здоров’я є достатніми ознаками серйозної неспроможності держави-відповідача надати заявниці належну медичну допомогу під час тримання під вартою, що становило нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження усупереч статті 3 Конвенції.

Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: умови в установах виконання покарань, неналежні умови тримання під вартою, право на медичну допомогу