Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 22 вересня 2022 року

у справі «VASYLKOV v. UKRAINE»

за заявою № 77801/13

Щодо неналежного повідомлення особи у справі про адміністративне правопорушення про засідання в апеляційному суді

Фабула справи: заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції, що його повідомили про засідання апеляційного суду у справі справі про адміністративне правопорушення щодо заявника, якому було пред’явлено обвинувачення в керуванні автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, наступного дня після його проведення.

Правове обґрунтування: загальні принципи щодо права на участь у засіданні наведені в рішенні у справі «Ермі проти Італії» [ВП] (Hermi v. Italy) [GC], заява № 18114/02, пункти 58 – 67, ЄСПЛ 2006-XII). З огляду на те, що Апеляційний суд міста Києва мав юрисдикцію щодо перегляду справи як з питань фактів, так і з питань права (див. рішення у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02, пункт 33, від 09 червня 2011 року), і він дослідив докази, які оскаржував заявник (див. пункт 5), Суд вважає, що участь заявника у засідання була важливою для загальної справедливості провадження.

Суд зазначає, що національне законодавство вимагало, щоб заявника повідомили про засідання в апеляційному суді за три дні. Засідання за відсутності сторони не забороняється, за винятком випадків, коли існують вагомі причини для неявки або якщо суд не має інформації, чи було відповідну особу належним чином повідомлено про засідання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Салогуб проти України» [Комітет] (Salogub v. Ukraine) [Committee], заява № 21971/10, пункт 20, від 10 грудня 2019 року).

Заявник і Уряд надали суперечливі версії подій. Заявник стверджував, що отримав повістку, надіслану простим листом, наступного дня після засідання апеляційного суду. Він надав копію надісланого йому Апеляційним судом міста Києва конверта зі штемпелем поштового зв’язку з датою відправлення 20 серпня 2013 року та лист заступника начальника Південного поштамту від 23 вересня 2013 року, який підтвердив після перевірки відповідного конверта, що відправником був Апеляційний суд міста Києва, одержувачем – заявник, а датою відправлення простого листа було 20 серпня 2013 року. Крім того, заступник начальника зазначив, що строк пересилання простої письмової кореспонденції в межах м. Київ становив три доби. Уряд стверджував, що повістка була «видана» в день її складання, тобто 15 серпня 2013 року. Уряд критично оцінив зміст листа заступника начальника, оскільки не знав, який конверт було перевірено. Крім того, перевірити дату отримання повістки не вдалося у зв’язку зі знищенням матеріалів справи.

Суд зазначає, що Уряд не стверджував про можливу участь заявника в інших провадженнях, які розглядалися Апеляційним судом міста Києва і, таким чином, про можливість отримання ним кореспонденції від цього суду, яка не стосувалася цієї справи. За відсутності будь-яких таких аргументів Суд вважає, що надісланий Апеляційним судом міста Києва лист стосувався цього провадження і дійсно міг містити повістку про виклик у засідання. Вбачається, що версія подій заявника є послідовною та узгоджується з наданими ним доказами.

Висновки: Суд вважає, що заявник не був належним чином повідомлений про засідання в апеляційному суді та не міг ефективно захистити свою позицію у цьому суді, що негативно вплинуло на його право на справедливий судовий розгляд.

Констатовані порушення: право на справедливий суду (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: право на участь в судовому засіданні, справедливість судового розгляду, апеляційне провадження