Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 05 жовтня 2023 року

у справі «КОЗЛОВСЬКА ПРОТИ УКРАЇНИ»[1]

за заявою № 52212/13

Щодо неналежного розслідування за скаргою про жорстоке поводження під час незаконного тримання під вартою

Фабула справи: заявниця скаржилася за статтею 3 Конвенції, що вона була піддана жорстокому поводженню під час тримання під вартою у відділі міліції і її скарги у зв’язку з цим не були належним чином розслідувані. Вона також скаржилася за пунктом 1 статті 5 Конвенції, що її незаконно доставили і тримали у відділі міліції. Посилаючись на ті ж факти, заявниця стверджувала про порушення пункту 5 статті 5 Конвенції.

Правове обґрунтування: Суд зазначає, що заявницю незадокументовано тримали під вартою приблизно 11 годин, і жодних вказівок, коли їй дозволять піти, не було. Її допитували всю ніч, не даючи можливості поспати чи поїсти. Ці обставини, безсумнівно, викликали у неї почуття неповноцінності та страждання й становили таке, що принижує гідність, поводження (див. рішення у справі «Соаре та інші проти Румунії» (Soare and Others v. Romania), заява № 24329/02, пункти 220 – 223, від 22 лютого 2011 року).

Уряд не заперечував перебування заявниці протягом усієї ночі у відділі міліції, однак стверджував, що вона зробила це за власним бажанням. Суд уже встановив, що перебування заявниці у відділі міліції не було добровільним, а тому Суд вважає, що Уряд не зміг спростувати твердження заявниці, що вона була піддана такому, яке принижує гідність, поводженню.

Висновки: Суд уже встановив, що перебування заявниці у відділі міліції не було добровільним, а поводження, якому заявниця була піддана, суперечило статті 3 Конвенції. Національні органи влади не встановили ці факти. З цього випливає, що розслідування скарги заявниці за статтею 3 Конвенції на національному рівні не було достатньо ретельним. Суд також зазначає, що кримінальна справа за скаргами заявниці декілька разів закривалася, а потім відновлювалася після оскарження заявницею. Повторюване винесення таких постанов у межах одного провадження само собою свідчить про існування серйозних недоліків.

У контексті наведених висновків Суд вважає, що також було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції.

Констатовані порушення: заборона катування у матеріальному та процесуальному аспектах (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: незаконне ув'язнення, позбавлення свободи, право на компенсацію, принцип заборони катування