Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 05 жовтня 2023 року

у справі «КОЗЛОВСЬКА ПРОТИ УКРАЇНИ»

за заявою № 52212/13

Щодо неналежного розслідування за скаргою про незаконне тримання під вартою

Фабула справи: заявниця скаржилася за статтею 3 Конвенції, що вона була піддана жорстокому поводженню під час тримання під вартою у відділі міліції і її скарги у зв’язку з цим не були належним чином розслідувані. Вона також скаржилася за пунктом 1 статті 5 Конвенції, що її незаконно доставили і тримали у відділі міліції. Посилаючись на ті ж факти, заявниця стверджувала про порушення пункту 5 статті 5 Конвенції.

Правове обґрунтування: відповідні загальні принципи наведені в рішенні у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 145, від 04 липня 2019 року).

Висновки: Суд вважає, що проведене органами державної влади розслідування у відповідь на твердження заявниці про незаконне тримання під вартою було незадовільним. Зокрема, національні суди неодноразово давали вказівки прокурорам встановити осіб і спосіб, у який заявниця була доставлена до відділу міліції. Проте працівники міліції, які доставили заявницю з кафе до відділу міліції, не були встановлені, а журнал обліку доставлених, відвідувачів і запрошених у відділ міліції не був перевірений. Крім того, прокурори ґрунтували свої висновки на показаннях працівників міліції та не надали жодного обґрунтування нехтуванню показаннями двох охоронців, які підтвердили версію подій заявниці.

За таких обставин Суд вважає виклад подій заявницею більш переконливим. Тому він вважає встановленим, що працівники міліції затримали заявницю увечері 08 травня 2010 року в кафе та доставили її до відділу міліції проти її волі. Матеріали справи не містять доказів, що це затримання та тримання заявниці під вартою у відділі міліції щонайменше до 00 год 10 хв 09 травня 2010 року, коли вона написала заяву, мали законні підстави.

Суд зазначає, що не можна вважати написання заявницею заяви добровільним. Зокрема, до моменту, коли вона її написала, заявницю незаконно тримали у відділі міліції протягом декількох годин. Тому вона опинилася у вразливому становищі. Отже, Суд вважає, що після того, як вона написала цю заяву, заявниця не залишалася у відділі міліції за власним бажанням. Матеріали справи не містять вказівок, що тримання заявниці під вартою у відділі міліції щонайменше з 00 год 10 хв до 07 год 00 хв 09 травня 2010 року мало будь-які законні підстави. Цього достатньо для висновку Суду, що було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції.

Суд також зазначає, що ні національні суди, ні інші компетентні органи державної влади не встановили, що тримання заявниці під вартою було незаконним. З цієї причини вона не могла вимагати відшкодування шкоди згідно з національним законодавством, на яке посилається Уряд. Цього достатньо для встановлення Судом, що також було порушено пункт 5 статті 5 Конвенції.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п.п. 1 та 5 ст. 5 Конвенції).

Ключові слова: незаконне ув'язнення, позбавлення свободи, право на компенсацію