Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 травня 2024 року

у справі «МЕФЕДОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»

за заявою № 33279/16

Щодо незвільнення особи з-під варти органами державної влади заявника після внесення застави

Фабула справи: заявник скаржився за пунктами 1 і 3 статті 5 Конвенції на незаконність та необгрунтованість тримання його під вартою, а також за пунктом 5 статті 5 Конвенції на відсутність права на відшкодування за стверджувані порушення пунктів 1 та 3 статті 5 Конвенції.

Правове обґрунтування: загальні принципи, встановлені практикою Суду щодо пункту 1 статті 5 Конвенції, наведено в рішенні у справі «Деніс та Ірвін проти Бельгії» [ВП] (Denis and Irvine v. Belgium) [GC], заяви № 62819/17 та № 63921/17, пункти 123 – 133, від 01 червня 2021 року).

Висновки: Суд зауважує, що після внесення застави 30 листопада 2015 року заявник мав бути звільнений. Однак він залишився під вартою, оскільки виконання відповідної ухвали суду було призупинено апеляційним судом 30 листопада 2015 року.

Суд також зазначає, що положення Кримінального процесуального кодексу України на той момент не передбачали процедури, за допомогою якої можна було б оскаржити рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Практика національних судів, на яку посилався Уряд, не може вважатися доречною, оскільки вона стосується 2017 та 2019 років, що значно пізніше за події, які розглядаються у цій справі. Таким чином, на момент відповідних подій не існувало законодавчої норми, яка б дозволяла оскаржити рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Так само не існувало законодавчої норми, яка б дозволяла призупинити виконання рішення суду щодо тримання обвинуваченого чи підозрюваного під вартою. Отже, вимога «законності» не була дотримана. У зв’язку з цим незвільнення органами державної влади заявника після внесення застави 30 листопада 2015 року не відповідало національному законодавству та порушувало пункт 1 статті 5 Конвенції.

Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п. 1 ст. 5 Конвенції) у зв’язку з незвільненням органами державної влади заявника 30 листопада 2015 року після внесення застави.

Ключові слова: позбавлення свободи, незаконність тримання під вартою, право на свободу