Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 03 вересня 2020 року

у справі «YORDANOVI c. BULGARIE»

за заявою № 11157/11

Щодо притягнення до кримінальної відповідальності за спробу створити політичну партію на релігійній основі

Фабула справи: справа стосувалася скарги двох заявників, які бізнесменами і належать до турецько-мусульманської меншини в Болгарії, щодо кримінального провадження, порушеного проти них за спробу створення політичної партії на релігійній основі. Вони скаржилися на невиправдане втручання у їхнє право на свободу об’єднання, а також на дискримінацію щодо них.

Правове обґрунтування: Суд мав з’ясувати, чи було необхідним у демократичному суспільстві порушення кримінального провадження проти заявників за спробу створити партію на порушення статті 166 Кримінального кодексу. Не беручи до уваги оцінку болгарських судів, чи ця політична партія могла вважатись як така, що має «релігійну основу», Суд висловив серйозні сумніви щодо необхідності кримінальних санкцій в доповнення до заборони таких партій.

Кримінальне засудження є одним із найсерйозніших форм втручання у право особи на свободу вираження поглядів. Це також стосується і права на свободу об’єднання, однією з цілей якого був захист думок та свобода їх висловлювання, особливо щодо політичних партій.

Висновки: Суд зазначив, що заявники не завершили необхідну процедуру реєстрації політичної партії. Юридичним наслідком таких дій було те, що партія не могла ні існувати, ні займатися жодною діяльністю. Результат, досягнутий органами державної влади, а саме мирне співіснування етнічних та релігійних груп у Болгарії, може бути досягнутий за допомогою такої процедури, а у цій справі –шляхом відмови у реєстрації потенційної політичної партії. Далі Суд зазначив, що органи державної влади мають можливість розпустити партію, якщо Конституційний суд визнає її неконституційною. ЄСПЛ не побачив жодної причини, чому за обставин цієї справи, було необхідним саме порушення кримінального провадження, а не вжиття інших можливих заходів. Крім цього, стаття 166 Кримінального кодексу 1968 року була прийнята в епоху комунізму не з метою запобігання релігійній громаді використовувати демократичні інститути для приходу до влади на шкоду іншим, а навпаки, мала на меті виключити будь-яку можливу повторну появу так званих капіталістичних партій, а не захист релігійної та етнічної толерантності у Болгарії. Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження проти заявників за спробу створення політичної партії на релігійній основі не було необхідним у демократичному суспільстві, а отже, порушило статтю 11 Конвенції.

Констатовані порушення: свобода зібрань та об’єднання (ст. 11 Конвенції).

Ключові слова: принцип політичного плюралізму, право на свободу об'єднання, право на об'єднання в політичні партії