Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 19 листопада 2020 року

у справі «DUPATE v. LATVIA»

за заявою № 18068/11

Щодо неналежного розгляду судами скарг стосовно публікації в журналі таємно зроблених фотографій партнерки публічного діяча

Фабула справи: посилаючись на статтю 8 Конвенції, заявниця зауважувала, що відхилення її скарг щодо публікації таємно зроблених фото разом із її новонародженою дитиною порушувало її права.

На час подій у справі заявниця була юристом / адвокатом, а її партнером / співмешканцем був голова політичної партії та обличчя рекламної кампанії для Privātā Dzīve (пер. із латв. «Приватне життя») – загальнодоступного журналу про відомих осіб. Перед цим він керував державною компанією. У 2003 році Privātā Dzīve опублікував статтю про розірвання попереднього шлюбу партнера заявниці разом із фото останньої та інформацією про її вагітність їхньою першою дитиною. У 2004 році журнал надрукував статтю про народження заявницею другої дитини, опублікувавши й таємно зроблені фото, на яких вона покидає пологовий будинок зі своєю дитиною та сідає до автомобіля. Одна зі світлин була розміщена на обкладинці. У 2006 році заявниця ініціювала провадження в судах, указуючи на втручання у її право на повагу до приватного життя. Суд першої інстанції задовольнив її позов. Однак журнал перевидав статтю та повторно опублікував фото разом зі своєю незгодою з рішенням суду. У результаті апеляційного провадження апеляційний суд відмовив у задоволенні позову заявниці, зокрема підкреслюючи її статус як партнерки публічного діяча, публічність заявниці та її партнера, зауваживши також, що фото були зроблені в публічному місці, не були принизливими, а журналісти не відслідковували її життя, а сфокусувались лише на одній події. Касаційна скарга заявниці була відхилена Верховним судом Латвії.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ нагадав про важливість свободи вираження поглядів для демократій, проте підкреслив при цьому важливість забезпечення правильного балансу між цією свободою та захистом приватного життя. ЄСПЛ зауважив, що новини про приватне життя публічних діячів, як правило, користуються захистом Конвенції за винятком тих випадків, коли така інформація має приватний чи інтимний характер або в її публікації відсутній суспільний інтерес. ЄСПЛ визнав необґрунтованим те, що приватне життя партнера заявниці певним чином впливало на суспільство на той час подій. Проте інформація про народження дитини належить до публічної сфери, а тому має деяке суспільне значення, хоча й меншою мірою, аніж, можливо, питання політичне.

ЄСПЛ погодився з національними судами в тому, що заявниці як партнерці публічного діяча варто було б очікувати згадки про себе в ЗМІ як матері дитини. Водночас ЄСПЛ зазначив, що згадувана стаття виходила далеко за межі того, що можна було б розумно очікувати. ЄСПЛ зауважив, що варто виявляти певну обережність у тих випадах, коли партнер публічного діяча привертає увагу ЗМІ лише через приватне чи сімейне життя.

Висновки: у цій справі національні суди не провели розмежування між передаванням інформації про народження дитини й публікацією таємно зроблених фото із зображенням заявниці в приватний момент, тобто коли вона залишала лікарню після народження дитини. ЄСПЛ також установив, що попередні та наступні появи заявниці та її партнера в ЗМІ, які могли мати менший ступінь втручання у їхню приватність, не перетворили народження дитини в публічну подію. Крім цього, вони не виправдовували конкретного зазіхання на приватне життя заявниці.

ЄСПЛ підкреслив, що, хоча заявницю не було зображено принизливо, стаття була «фоторепортажем» із текстом другорядного значення. Фото були зроблені приховано, у ситуації, якої заявниця ніяк практично не могла б уникнути: вона пройшла на парковку лікарні, а потім її переслідували до будинку. Національні суди не проаналізували цих аспектів. У зв’язку із цим ЄСПЛ установив, що, хоча національні суди збалансовували відповідні аспекти, вони не здійснили цього достатньою мірою чи відповідно до практики Суду.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції).

Ключові слова: дифамаційні спори, захист приватного життя, межі критики публічної особи