Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 24 листопада 2020 року

у справі «BAHAETTİN UZAN v. TURKEY»

за заявою № 30836/07

Щодо законності створення спеціалізованого суду для розгляду окремих банківських правопорушень

Фабула справи: посилаючись на пункт 1 статті 6 Конвенції, заявник скаржився на порушення його права на незалежний та безсторонній суд, установленого законом, в основному у зв'язку з передачею його справи з П’ятого суду присяжних Стамбула до Восьмого суду присяжних Стамбула. Він стверджував, що цей суд був надзвичайним судом, який порушив принцип розгляду справи в «законному судовому органі», і що Голова цього суду був упередженим.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ нагадав, що за пунктом 1 статті 6 Конвенції суд має бути «встановлений законом». Згідно з усталеною практикою Суду мета поняття «встановлений законом» полягає у забезпеченні того, щоб «судова організація в демократичному суспільстві не залежала від дискреції виконавчої гілки влади, а врегульовувалася законом, прийнятим Парламентом» (див. Zand v. Austria, no. 7360/76, Висновок Комісії від 12 жовтня 1978 року, Decisions and Reports (DR) 15, pp. 70-80, та Fruni v. Slovakia, no. 8014/07, § 134, 21 червня 2011 року).

До того ж ЄСПЛ нагадав, що поняття «встановлений законом» охоплює всю організаційну структуру судів, зокрема створення окремих судів та визначення їхньої юрисдикції (див., mutatis mutandis, Zand, процит. вище). По суті, порушення судами / трибуналами положень національного законодавства щодо створення судових органів і їхніх повноважень призводить до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Суд установив, що пункт 1 статті 6 Конвенції не може тлумачитись як такий, що забороняє створення спеціальних кримінальних судів, якщо вони мають правове підґрунтя (див., mutatis mutandis, X and Y v. Ireland, no. 8299/78, Рішення Комісії від 10 жовтня 1980 року, (DR) 22, pp. 51, 72, та Erdem v. Germany (dec.), no. 38321/97, 9 грудня 1999 року).

Висновки: Спеціалізований суд для вирішення певних банківських правопорушень було створено шляхом внесення змін до Закону про банківську діяльність № 5020, який становив частину законодавства, прийнятого Парламентом. Тому це мало чітку законодавчу основу. Заявник не оскаржував саме цього, а стверджував, що за відповідним законодавством його справа мала бути передана на розгляд до Першого суду присяжних Стамбула, а не до Восьмого суду присяжних Стамбула, який був «надзвичайним судом», створеним за проханням Міністра юстиції після набрання чинності відповідними законодавчими змінами, що суперечило конституційному принципу «судового розгляду повноважним суддею» («natural judge»).

ЄСПЛ зазначив, що, за інформацією Уряду, яка не оскаржувалася заявником, створення та функціонування Восьмого суду присяжних Стамбула відповідало тлумаченню конституційного принципу «natural judge» Конституційним судом, який, як стверджується, дотримується положень Конвенції. У зв'язку із цим ЄСПЛ зауважив, що Восьмий суд присяжних Стамбула не був «надзвичайним судом», установленим ad hoc чи ad personam саме для розгляду справи заявника; він, наймовірніше, функціонував як спеціалізована палата в межах існуючої структури судів присяжних Стамбула, який мав юрисдикцію брати на себе всі справи щодо банківських правопорушень в провінції Стамбула, на якого поширювались ті самі норми проваджень, що й на інші суди присяжних, і до якого були призначені судді, які користувалися тими самими гарантіями й пільгами, що й судді всіх судів присяжних.

У контексті наведеного вище ЄСПЛ дійшов висновку, що з матеріалів справи не вбачалось жодних доказів того, що створення Восьмого суду присяжних Стамбула мало наслідком неправомірне втручання в діяльність судових органів із боку виконавчої гілки влади, яке підірвало мету права на «суд, установлений законом» у розумінні Конвенції. Тому тією мірою, якою були обґрунтовані обставини цієї справи, ЄСПЛ не встановив жодних елементів на підтримку іншого висновку, аніж того, що Восьмий суд присяжних Стамбула був «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: право на законний суд, система судоустрою, принципи здійснення правосуддя