Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 21 березня 2024 року

у справі «SIEĆ OBYWATELSKA WATCHDOG POLSKA v. POLAND»

за заявою № 10103/20

Щодо порушення права неурядової організації на отримання та поширення інформації

Фабула справи: польська неурядова організація, Sieć Obywatelska Watchdog Polska («НУО-заявник») скаржилася на те, що відмова органів влади в доступі до інформації, яку вона запитувала в Конституційному Суді, становила порушення її прав, передбачених статтею 10 Конвенції.

Зокрема, НУО-заявник стверджує, що (i) інформація щодо розкладу засідань судді Ж.П. була необхідною для здійснення нею свободи вираження поглядів з огляду на суспільний інтерес до питання про ймовірну зустріч між суддею Ж.П. та певним М.К., уповноваженим Уряду з питань таємних служб у зв'язку з кримінальними обвинуваченнями проти останнього; (ii) рішення Вищого адміністративного суду України було винесено у зв'язку з М.К., уповноваженим уряду у справах спецслужб, у зв'язку з кримінальними звинуваченнями проти останнього; (ii) рішення Вищого адміністративного суду було важливим для публічної дискусії щодо ролі та функціонування Конституційного суду в Польщі з огляду на повідомлення ЗМІ про те, що голова цього суду брав участь у зустрічах з лідерами правлячої партії; (iii) адміністративні суди не розглянули питання про те, чи становила інформація, запитана НУО-заявником, суспільний інтерес і чи була вона важливою для публічної дискусії.

Правове обґрунтування: функція створення різних платформ для публічних дебатів не обмежується пресою, але може також виконуватися, серед іншого, неурядовими організаціями, діяльність яких є важливим елементом поінформованих публічних дебатів. Суд визнав, що коли НУО привертає увагу до питань, що становлять суспільний інтерес, вона виконує роль громадського «сторожового пса», аналогічну до ролі преси (див. згадане вище рішення у справі Animal Defenders International, § 103), і може бути охарактеризована як соціальний «сторожовий пес», що гарантує такий самий захист за Конвенцією, як і преса (там само; див. також згадане вище рішення у справі Társaság a Szabadságjogokért, § 27, та Молодіжна ініціатива з прав людини, згадане вище, § 20). Суд визнав, що громадянське суспільство робить важливий внесок в обговорення державних справ (див., наприклад, Steel and Morris v. the United Kingdom, № 68416/01, § 89, ECHR 2005-II, і Társaság a Szabadságjogokért, згадане вище, § 38).

У цій справі Суд переконався, що НУО-заявник бажала реалізувати право поширювати інформацію з питання, яке, на її думку, становило суспільний інтерес, і з цією метою шукала доступ до інформації. Суд вважає, що запитувана інформація була необхідною для здійснення НУО-заявником свого права на свободу вираження поглядів. Звідси випливає, що в обставинах цієї справи критерій мети запитуваної інформації був дотриманий.

Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що у своєму інформаційному запиті від 6 липня 2017 року НУО-заявник просила надати перелік засідань, проведених суддею Я. Пшилембською, Головою Конституційного Суду, та суддею М. Мушинським, заступником Голови Конституційного Суду, після 1 січня 2017 року, оскільки вони стосувалися виконання обов'язків Конституційного Суду.

За конкретних обставин цієї справи, особливо у світлі її політичного контексту, щоденники засідань мали б розглядатися як такі, що становлять суспільний інтерес. Національна судова практика, яка кваліфікувала щоденники засідань як внутрішні, непублічні документи, не надавала жодної можливості врахувати цей аспект запиту на інформацію.

Суду відомий аргумент Вищого адміністративного суду про те, що НУО-заявник могла б попросити перелік засідань, фактично проведених Головою та заступником Голови Конституційного Суду протягом зазначеного періоду. Незалежно від того, чи могла НУО-заявник сформулювати свій запит на інформацію в інший спосіб, Суд вважає, що, запитуючи щоденники засідань за певний період, НУО-заявник чітко дала зрозуміти, що вона шукає інформацію про засідання, проведені Головою та заступником Голови Конституційного Суду в приміщенні Конституційного Суду. Суд зазначає, що жоден з національних судів не розглянув контекст, в якому НУО-заявник запитувала цю інформацію, незважаючи на припущення, що циркулювали в національних ЗМІ в той час. Не здійснивши жодної індивідуальної оцінки інтересів, що були поставлені на карту, національні органи влади фактично відмовили НУО-заявнику в доступі до інформації, яка, на думку Суду, становила суспільний інтерес, особливо з огляду на політичний контекст справи. Таким чином, Суд вважає, що другий критерій - характер запитуваної інформації - також був дотриманий.

Висновки: Суд не заперечує, що запитувана інформація становить суспільний інтерес, особливо з огляду на політичний контекст справи та публічні дебати навколо неупередженості Конституційного Суду, і вважає, що НУО, метою якої є поширення інформації, повинна мати право на отримання інформації, яка може бути важливою для громадськості або сприяти публічним дебатам.

Сторони не заперечували, що НУО-заявник є добре відомою громадською організацією, яка займається поширенням інформації з питань, що стосуються прав людини та верховенства права. Так само не заперечувався той факт, що запитуваний щоденник засідань існував. Отже, запитувана інформація була «готовою та доступною». Звідси випливає, що всі порогові критерії права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні держави, були дотримані у цій справі.

Таким чином, відмова у доступі до інформації становила втручання у право НУО-заявника отримувати та поширювати інформацію. Відповідно, заперечення Уряду щодо застосовності статті 10 Конвенції до цієї справи має бути відхилено.

Констатовані порушення: свобода вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) у зв'язку з відмовою надати НУО-заявнику доступ до журналів засідань; відсутнє порушення права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) у зв'язку з відмовою надати НУО-заявнику доступ до записів про вхід до будівлі Конституційного Суду.

Ключові слова: право на інформацію, правовий статус неурядових організацій, право на свободу вираження поглядів