Правова позиція
Європейського суду з прав людини
згідно з Рішенням
від 18 січня 2024 року
у справі «АГЄЄВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
за заявою № 39666/16 та двох інших
Щодо недоліків у кримінальному провадженні з приводу перегляду законності тримання під вартою
Фабула справи: заявники скаржилися, головним чином, на недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 4 статті 5 Конвенції.
Правове обґрунтування: Суд повторює, що згідно з пунктом 4 статті 5 Конвенції затримані особи або особи, які тримаються під вартою, мають право на перегляд процесуальних і матеріально-правових умов, які з точки зору Конвенції мають суттєве значення для забезпечення «законності» позбавлення свободи (див. рішення у справі «Літцов проти Німеччини» (Lietzow v. Germany), заява № 24479/94, пункт 44, ЄСПЛ 2001-I). Справді, відповідне положення не вимагає від Договірних держав встановлювати другий рівень судової інстанції для розгляду питання законності тримання під вартою та клопотань про звільнення з-під варти. Однак держава, яка запроваджує таку систему, повинна в принципі забезпечити, щоб особи, позбавлені свободи, користувалися на етапі оскарження такими самими гарантіями, як і в першій інстанції (див. рішення у справі «Фодале проти Італії» (Fodale v. Italy), заява № 70148/01, пункт 39, ЄСПЛ 2006-VII).
У керівних справі «Лебедєв проти Росії» (Lebedev v. Russia), заява № 4493/04, пункти 109 – 115, від 25 жовтня 2007 року), «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 84 і 87, від 10 лютого 2011 року) та «Корнейкова проти України» (Korneykova v. Ukraine), заява № 39884/05, пункти 69 – 70, від 19 січня 2012 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Висновки: недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою: заявник був відсутній під час засідань щодо розгляду питання тримання під вартою, відповідальність за це несуть органи державної влади; недостатньо швидкий перегляд питання про тримання під вартою.
Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг.
Констатовані порушення: право на свободу та особисту недоторканність (п. 4 ст. 5 Конвенції).
Ключові слова: заходи забезпечення кримінального провадження, обгрунтованість тримання під вартою, обмеження свободи
