Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 11 квітня 2024 року

у справі «BOYCHUK AND RASPRYAKHIN v. UKRAINE»

за заявами № 61415/13 та 2 інших

Щодо обмеження у праві на доступ до суду у зв'язку з несплатою судового збору

Фабула справи: заявники скаржилися на обмеження їхнього доступу до суду.

Позовні заяви, апеляційні та/або касаційні скарги заявників у цивільних та адміністративних справах, сторонами яких вони були, не розглядалися по суті через несплату ними відповідного судового збору. Зокрема, суди визнали необґрунтованими клопотання заявників про звільнення від обов'язку сплати цих зборів у зв'язку з відсутністю у них коштів..

Правове обґрунтування: Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на розгляд у суді або трибуналі будь-якого позову, що стосується його цивільних прав чи обов'язків. Це право доступу не є абсолютним і підлягає обмеженням, які, однак, не повинні обмежувати або зменшувати доступ особи таким чином або в такій мірі, що порушується сама суть права (див. рішення у справах Golder v. the United Kingdom, від 21 лютого 1975 року, п. 36, Series A № 18; Ponomarenko v. Ukraine, № 13156/02, п. 36, від 14 червня 2007 року; Matsyuk v. Ukraine , № 1751/03, п. 28, від 10 грудня 2009 року, та Kuzmenko v. Ukraine, №. 49526/07, п. 25, 9 березня 2017 року). Стаття 6 Конвенції не зобов'язує держави-учасниці створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, гарантії статті 6 мають бути дотримані, наприклад, у тому, що вона гарантує сторонам ефективне право на доступ до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов'язків. Крім того, цей Суд не повинен розглядати передбачувані юридичні або фактичні помилки, допущені національними судами, якщо і в тій мірі, в якій вони могли порушити права і свободи, що захищаються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має нести держава, і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., серед інших джерел, рішення у справі " Гаврилов проти України" (Gavrilov v. Ukraine ), № 11691/06, §§ 23-25, від 16 лютого 2017 року, з подальшими посиланнями).

У провідних справах Kreuz v. Poland № 28249/95, §§ 52-67, ECHR 2001-VI, Malahov v. Moldova № 32268/02, §§ 31-36, 7 червня 2007 року, "Ciorap v. Moldova № 12066/02, §§ 93-96, 19 червня 2007 року та Mushta v. Ukraine № 8863/06, §§ 40-47, 18 листопада 2010 року), Суд вже встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, подібних до тих, що розглядаються у цій справі.

Висновки: беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі обмеження, про які йдеться, порушили саму суть права заявників на доступ до суду.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції) у частині обмеження доступу до суду.

Ключові слова: доступ до правосуддя, пільги при сплаті судового збору, право на звернення до суду, право на суд