Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 17 січня 2023 року

у справі «VALAITIS v. LITHUANIA»

за заявою № 39375/19

Щодо ефективності досудового розслідування стосовно розпалювання ненависті та дискримінації у зв'язку з публікацією гомофобних коментарів в мережі Інтернет

Фабула справи: справа стосувалася скарги заявника, поданої на підставі статті 13 Конвенції, щодо того, що литовські органи державної влади не вжили позитивних заходів для захисту гомосексуалів, включно із заявником, від мови ненависті.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ чітко визначив, що коментарі, спрямовані як проти гомосексуалів, так і проти заявника особисто, були достатньо серйозними, щоб розглянути питання у світлі статті 14 Конвенції (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтею 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

ЄСПЛ зазначив, що після ухвалення рішення у справі Beizaras and Levickas у 2020 році литовські органи влади розглянули 261 процесуальне рішення щодо потенційних дискримінаційних злочинних дій і що Верховний суд дійшов висновку про те, що свобода слова справді може бути обмежена, якщо вона стосується мови ненависті і що розпалювання ненависті не обов’язково має охоплювати заклик до насильства. Відмітивши обов’язок національних судів, передбачений законом, брати до уваги судову практику Верховного суду, ЄСПЛ урахував, що ефективний національний засіб правового захисту щодо скарг на гомофобію тепер є на всіх юрисдикційних рівнях. Він також відзначив, що було вжито багатогранних заходів, які передбачали проведення численних тренінгів для суддів, прокурорів і поліцейських, щодо наділення системи кримінального правосуддя можливістю запобігати мові ненависті та злочинам на ґрунті ненависті, виявляти їх, а також здійснювати обвинувачення за вчинення таких порушень. Статистичні дані свідчили про явне зростання кількості розслідуваних злочинів та продемонстрували, що нетерпимість до сексуальних меншин більше не буде безкарною.

У цій справі ЄСПЛ надав значення факту про те, що в рішенні про відновлення досудового розслідування визнається наявність недоліків у попередніх рішеннях прокурора, які ґрунтувалися на попередній судовій практиці Верховного суду. Відновлення досудового розслідування продемонструвало явну й позитивну зміну у ставленні органів державної влади до кримінального переслідування злочинів на ґрунті ненависті та засвідчило визнання органами влади того, що мова ненависті до сексуальних меншин у Литві досягла такого рівня, який потребує застосування кримінальної відповідальності, і вона не підпадає під захист статті 10 Конвенції. ЄСПЛ встановив, що органи державної влади зробили необхідні висновки з огляду на рішення у справі Beizaras and Levickas та шляхом застосування національного права крізь призму цих принципів належним чином розглянули питання щодо порушення Конвенції.

Висновки: ЄСПЛ встановив, що після відновлення досудового розслідування Офісом Генерального прокурора не було явної дискримінації з боку будь-яких причетних литовських органів або посадових осіб. ЄСПЛ підтвердив, що зобов’язання провести ефективне розслідування відповідно до вимог Конвенції є зобов’язанням, яке стосується засобів, а не результатів. Немає абсолютного зобов’язання, відповідно до якого всі кримінальні переслідування мають закінчуватися винесенням обвинувального вироку або застосуванням певного покарання.

Той факт, що автор коментаря був ідентифікований, але не був визнаний винуватим, не може вважатися підставою для твердження, що досудове розслідування було неефективним.

ЄСПЛ не міг дійти висновку, що відновлене досудове розслідування у справі було припинено або зупинено у зв’язку з упередженим ставленням литовських органів влади. Хоча не було засуджено авторів зазначених коментарів чи висунуто обвинувачення проти них, це не призвело до порушення вимог статті 13 Конвенції.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на ефективний засіб правового захисту (ст. 13 Конвенції).

Ключові слова: принцип заборони дискримінації, захист сексуальних меншин, обмеження мови ненависті