Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 19 грудня 2023 року

у справі «NARBUTAS v. LITHUANIA»[3]

за заявою № 14139/21

Щодо випадку, коли особа не може бути притягнута до відповідальності за порушення таємниці досудового розслідування

Фабула справи: заявник скаржився, що йому було заборонено обговорювати цю справу в засобах масової інформації, що поставило його в невигідне становище порівняно з органами влади, які залишалися вільними публічно коментувати його справу.

Правове обґрунтування: Суд зазначив, що стаття 10 Конвенції не може тлумачитися як така, що гарантує необмежене право будь-кому, в тому числі учасникам кримінального провадження, поширювати інформацію, що стосується кримінального розслідування, яке триває, або як така, що встановлює обов’язок відповідних органів влади надавати в кожному випадку детальні причини, що обґрунтовують необхідність обмеження поширення такої інформації.

Висновки: на думку Суду, якщо справа широко висвітлюється в засобах масової інформації через серйозність фактів та осіб, які можуть бути причетними, особа не може бути покарана за порушення таємниці досудового слідства, якщо вона просто зробила особисті коментарі щодо інформації, яка вже була оприлюднена і відома журналістам, і останні мають намір повідомити таку інформацію, з такими коментарями чи без них.

Констатовані порушення: свобода вираження поглядів (ст. 10 Конвенції).

Ключові слова: запобіжні заходи, порушення прав засуджених, розголошення відомостей кримінального провадження, право на висвітлення інформації