Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 09 лютого 2021 року

у справі «XHOXHAJ v. ALBANIA»[1]

за заявою № 15227/19

Щодо довічного позбавлення судді права обіймати посаду в судовій системі на підставі невідповідності критерію професійної етики

Фабула справи: справа стосувалася судді Конституційного суду, яка була звільнена з посади за результатами провадження, розпочатого щодо неї як частини виключного процесу з повторного оцінювання відповідності всіх суддів та прокурорів в Албанії займаним посадам, інакше відомого як процес перевірки. Справу заявниці розглянули органи, що здійснюють перевірку, а її звільнення було підтверджено рішенням Апеляційної палати, ухваленим за результатами закритого засідання.

Посилаючись на статтю 6 Конвенції, заявниця скаржилася на те, що органи, що здійснювали перевірку, не були незалежними та неупередженими, зокрема, їх члени не мали необхідного професіоналізму й були призначені без участі судової влади; органи висунули «звинувачення» і вирішили питання по суті «обвинувачення». Вона також скаржилася відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції на несправедливість провадження у її справі з низки причин. Посилаючись на статтю 8 Конвенції, заявниця скаржилася на свавільність її звільнення.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ заявив, що звільнення з посади становило втручання у право заявниці на повагу до приватного життя, яке відповідало національному законодавству та переслідувало легітимну мету відповідно до Конвенції. Звільнення з посади було, мабуть, найсерйознішим дисциплінарним стягненням, яке могло бути накладено на особу, що вимагало дуже вагомих доказів порушення суддею професійних норм та етики. Оцінюючи необхідність вжиття таких заходів, ЄСПЛ взяв до уваги «нагальну соціальну потребу» в Албанії реформувати систему правосуддя через «тривожний» рівень корупції в судовій системі.

Оцінюючи, чи були причини, викладені органами, що здійснюють перевірку, «відповідними та достатніми», ЄСПЛ дослідив підстави, що призвели до звільнення заявниці з посади, зокрема оцінку майна та професійної компетентності.

Що стосується оцінки активів, він зазначив, що заявниця повинна була обґрунтувати законність походження коштів, за які вона придбала нерухоме майно. ЄСПЛ не встановив нічого свавільного чи явно необґрунтованого у відповідних національних рішеннях, у яких дійшов висновку, що заявниця брала участь у придбанні квартири площею 101 кв. м, яку вона не декларувала протягом декількох років. ЄСПЛ зіслався на міжнародні принципи, які вимагали від суддів дотримання особливо високих стандартів доброчесності під час вирішення особистих справ поза судом – бездоганно з точки зору розумного спостерігача – з метою підтримання та зміцнення довіри громадськості й підтвердження віри в доброчесність судової влади. ЄСПЛ також відзначив національні висновки, згідно з якими заявниця не мала достатнього доходу для виправдання ліквідних активів у певні роки, не розкрила походження коштів на своїх іноземних банківських рахунках і її партнер своєчасно не повідомив про значну суму коштів, що є порушенням відповідного законодавства.

Висновки: що стосується оцінки професійної компетентності, ЄСПЛ вважав, що з урахуванням обставин цієї справи органи, що проводили перевірку, не надали належних підстав для обґрунтування висновку про підрив довіри громадськості до системи правосуддя через нібито неможливість заявниці заявити самовідвід у межах конституційного провадження. Крім того, ЄСПЛ повторив, що не завжди необхідним є автоматична дискваліфікація судді, який мав кровно-споріднені зв’язки з іншим суддею, який брав участь в інших провадженнях стосовно однієї або всіх сторін процесу, особливо для такої країни, як Албанія. Незважаючи на це, ЄСПЛ вважав, що висновки, зроблені щодо оцінки активів, були достатньо серйозними відповідно до національного законодавства, аби виправдати звільнення заявниці з посади.

ЄСПЛ визнав, посилаючись на висновки національних судів, що звільнення заявниці з посади було пропорційним. Наявність обмежених санкцій у Законі про перевірку відповідало духу процедур із перевірки, що в межах виключного процесу направлені на позбавлення системи правосуддя від корупційних елементів та збереження її здорової частини.

Окрім того, ЄСПЛ вважав, що довічне позбавлення заявниці права обіймати посаду в судовій системі Албанії на підставі невідповідності критерію професійної етики відповідало забезпеченню доброчесності суддівського корпусу та довіри громадськості до системи правосуддя. Така заборона була тим більше виправданою з огляду на національний контекст постійного укріплення верховенства права.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції).

Ключові слова: правовий статус суддів, процедура звільнення суддів, дисциплінарне провадження щодо суддів, захист права на приватне життя