Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 лютого 2021 року

у справі «V.C.L. AND A.N. v. THE UNITED KINGDOM»

за заявами №№ 77587/12 і 74603/12

Щодо кримінального переслідування потенційних жертв торгівлі людьми

Фабула справи: заявниками у справі, В. С. Л. та А. Н., є громадяни В’єтнаму, які народились у 1994 та 1992 роках і проживають відповідно в містах Міддлсексі та Лондоні (Велика Британія). Вони скаржилися відповідно до статей 4 та 6 Конвенції на їх переслідування та засудження за злочини, пов’язані з обігом наркотичних засобів, після віднайдення їх на фермах із вирощування коноплі, коли заявники ще були неповнолітніми. У той час керівництво відповідних правоохоронних органів указувало, що в’єтнамські підлітки, які перебували на фермах із вирощування коноплі, швидше за все стали жертвами торгівлі людьми. Після засудження обидва заявники у справі державними органами влади (компетентним органом, відповідальним за встановлення того, чи було здійснено торгівлю людьми з метою експлуатації) були визнані жертвами торгівлі людьми. Отже, заявники скаржились на те, що органи державної влади не захистили їх після встановлення факту торгівлі людьми і що ці органи не провели належного розслідування щодо торгівлі людьми (В. С. Л.) та на справедливість судового розгляду справи.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ зазначив, що дотепер він не мав змоги розглянути справу щодо ймовірної жертви торгівлі людьми, яка пізніше була обвинувачена в кримінальному порядку. ЄСПЛ зазначив, що відповідні міжнародні договори не забезпечують імунітету від переслідування, хоча держави мають право не переслідувати осіб у справах там, де примусова злочинна діяльність, установлена на ранніх етапах, є очевидною.

В. С. Л. був знайдений під час вжиття оперативних заходів на фермі з вирощування коноплі, коли він ще був неповнолітнім. Хоча А. Н. спочатку заявляв, що йому 37 років, приблизно через тиждень після його арешту було встановлено, що йому було лише 17 років. Для ЄСПЛ той факт, що заявники були знайдені на фермах із вирощування коноплі, коли вони були ще неповнолітніми, сам собою повинен бути достовірною підозрою, що вони стали жертвами торгівлі людьми. Однак замість того, щоб направити їх до компетентного органу, їх було обвинувачено в кримінальних правопорушеннях та надано право зізнатись. У подальшому органи прокуратури переглянули свої рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності та дійшли висновку про їх обґрунтованість, адже заявники не стали жертвами торгівлі людьми. Однак, на думку ЄСПЛ, сторона обвинувачення не навела чітких причин, що відповідають визначенню торгівлі людьми, для того, щоб дійти висновку, що відрізнявся від висновку компетентного органу.

Незважаючи на те, що справи заявників згодом були розглянуті апеляційним судом (двічі у справі В. C. Л.), ЄСПЛ зазначив, що його перегляд обмежувався міркуванням про те, чи зловживала прокуратура своїми процесуальними правами. Крім того, встановивши, що рішення про притягнення до кримінальної відповідальності було обґрунтованим, суд, як і органи прокуратури, керувався факторами, які, ймовірно, не лежали в основі поняття торгівлі людьми в межах міжнародного права.

Таким чином, ЄСПЛ встановив, що органи державної влади не вжили належних оперативних заходів для захисту В. С. Л. та А. Н., обидва з яких були потенційними жертвами торгівлі людьми.

Висновки: ЄСПЛ вважав, що переслідування потенційних жертв торгівлі людьми може суперечити обов’язку держави вжити оперативних заходів для їх захисту там, де є достовірна підозра у торгівлі людьми. Як тільки органам державної влади стало відомо про таку підозру, особа повинна бути належним чином оцінена відповідним кваліфікованим спеціалістом. Рішення про притягнення до кримінальної відповідальності має бути ухвалено лише за результатами такої оцінки, особливо у справах, де йде мова про неповнолітніх, а прокуророві потрібні чіткі причини, що відповідають міжнародному праву, щоб не погодитися із цією оцінкою.

Констатовані порушення: заборона рабства і примусової праці (ст. 4 Конвенції).

Ключові слова: жорстоке поводження з дітьми, захист жертв торгівлі людьми, заборона примусової праці