Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 лютого 2021 року

у справі «STICHTING LANDGOED STEENBERGEN AND OTHERS v. THE NETHERLANDS»

за заявою № 19732/17

Щодо належного повідомлення виключно за допомогою електронних засобів про проєкт рішення та про саме рішення адміністративного органу, яке потенційно впливає на треті особи

Фабула справи: посилаючись на пункт 1 статті 6 Конвенції та статтю 8 Конвенції, заявники, зокрема, скаржилися, що, повідомляючи про проєкт рішення та саме рішення про надання дозволу лише онлайн, органи влади порушили їхнє право на доступ до суду, оскільки вони не були обізнані як про проєкт рішення, так і про саме рішення.

27 вересня 2013 року управління місцевої траси мотокросу подало заяву на отримання дозволу з подовження її годин роботи та діяльності. Провінція, у повноваження якої входить надання дозволів на здійснення такої діяльності, опублікувала онлайнповідомлення про намір задовольнити цю заяву та жодних заперечень на це не отримала. Уперше заявники дізналися про це рішення 4 листопада 2014 року та згодом подали скаргу до Палати адміністративної юрисдикції Державної Ради, вказуючи, зокрема, що не було зрозуміло, чи були коли-небудь опубліковані відповідні документи для цього рішення. Суд установив, що ця скарга була подана поза межами строку для оскарження, і зазначив, що оприлюднення в мережі «Інтернет» становило підходящу публікацію, що відповідала закону, Конвенції та усталеній практиці. Суд, зокрема, підкреслив, що Розпорядження про електронні повідомлення, яким було передбачено інтернет-повідомлення, уже набрало законної сили.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ нагадав, що право на доступ до суду може бути обмежено з урахуванням того, що цей доступ залежить від регулювання державою.

ЄСПЛ погодився, що електронна комунікація між органами влади та громадянами може сприяти досягненню мети більшої доступності та кращого функціонування державної служби. Однак існує ризик, що деякі громадяни можуть залишитися поза увагою.

Висновки: ЄСПЛ у цій справі зазначив, що повідомлення про проєкт рішення та про саме рішення було зроблено лише в мережі «Інтернет» і що скаржник міг би оскаржити це рішення лише в тому разі, якщо він уже висловив свою думку. Проте, беручи до уваги, зокрема, високі показники інтернет-покриття в Нідерландах та факт того, що практика оприлюднення повідомлень виключно онлайн-засобами вже мала місце впродовж певного періоду, висвітлювалась у місцевих газетах на час її запровадження, ЄСПЛ встановив, що заявники не надали жодних аргументів, які могли б дозволити Суду дійти висновку про незабезпечення їх чіткою, практичною та ефективною можливістю висловити свої погляди та подати скаргу.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на справедливий суд.

Ключові слова: система електронних публікацій, право на звернення до суду, право на справедливий суд