Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 09 грудня 2021 року

у справі «HAMZAGIĆ v. CROATIA»

за заявою № 68437/13

Щодо розгляду судом справи про призначення пенсії на основі висновків експертів адміністративного органу без отримання психіатричного висновку стосовно інвалідності особи

Фабула справи: заявник скаржився на несправедливість адміністративного провадження в тому, що він не міг домогтися отримання психіатричного висновку щодо його інвалідності, а тому не міг отримати відповідні пенсійні виплати. Заявник зазначав, що під час адміністративного судового розгляду його право на пенсію по інвалідності було визначено на основі висновків експертів, які не мали відповідної компетенції та не були неупередженими для оцінювання його стану.

Правове обґрунтування: ЄСПЛ нагадав, що хоча сам факт того, що експерт працює в установі, яка є стороною у справі, може викликати сумніви в заявника як в протилежної сторони, такі сумніви не можуть вважатися вирішальними в разі відсутності об’єктивних причин побоюватися того, що такий експерт не був нейтральним у своїх професійних рішеннях (пункт 46 рішення).

Стосовно експерта, який готував висновок у провадженні в першій інстанції в межах хорватського Пенсійного фонду, ЄСПЛ підкреслив, що ані зі змісту матеріалів справи, ані з тверджень заявника не вбачалося доказів відсутності в нього необхідної об’єктивності (порівняйте Devinar, § 51, та Krunoslava Zovko, § 45, обидві цит. в рішенні).

ЄСПЛ повторив, що оцінювання отриманих доказів та відповідності будь-якого доказу, який сторона бажає навести, є прерогативою національних судів.

Як пояснили національні органи влади, що факт присудження заявникові пенсії по інвалідності в Німеччині переважно на основі його розладу не мав жодного значення для хорватських органів влади, оскільки вони мали з’ясувати, чи виправдовував медичний стан заявника надання йому пенсії по інвалідності на підставі критеріїв, які застосовуються в Хорватії.

ЄСПЛ не вбачив проблематичним те, що експерти, які підготували свої висновки у справі заявника, не були спеціалістами в психіатрії чи з будь-яких інших хвороб, на які страждав заявник. Їхнє завдання не полягало в діагностиці чи лікуванні хвороб заявника, а в оцінюванні на основі підготованої медичними спеціалістами в Німеччині, які діагностували та лікували заявника, їх наслідків на здатність заявника працювати. ЄСПЛ підкреслив, що ці експерти були медичними експертами зі значним професійним та науковим досвідом й у своїй роботі вони були зобов’язані застосовувати Закон про пенсійне страхування, наказ та інші регуляторні акти, а також принципи й досягнення сучасної медичної науки.

ЄСПЛ також зауважив, що заявник мав можливість ефективно оскаржити висновки експертів та відповідні рішення пенсійного органу до адміністративного суду. Після подачі заявником адміністративного позову адміністративний суд запитав у нього додаткову медичну документацію з апеляцій експерта та заслухав його в судовому засіданні, на якому заявник міг ставити питання. Зрештою суд відхилив позов заявника, дійшовши висновку, що висунуті ним аргументи не містять жодних тверджень, які могли б поставити під сумнів висновки експертів.

Висновки: ЄСПЛ підкреслив, що клопотання заявника про отримання психіатричного висновку ґрунтувалися на тому, що його було повністю визнано непрацездатним у Німеччині на основі його розладу та що висновки експертів у Хорватії були підготовлені без його особистого огляду. Водночас його твердження здебільшого стосувалися критеріїв, які експерти хорватського Пенсійного фонду застосовували при оцінюванні його медичного стану, що не означало отримання ще одного висновку експерта. Крім того, згідно з національним законодавством особисті огляди особи проводилися винятково в разі, якщо на основі медичної документації, підготованої органом пенсійного страхування іншої країни, не можливо було зробити висновки, чого в ситуації заявника не було.

ЄСПЛ не може встановити нічого несправедливого в обґрунтованому рішенні адміністративного суду про відмову в отриманні психіатричного висновку. Цей суд визначив, що відповідні медичні обставини, установлені двома висновками експертів, узгоджувалися з медичною документацією в матеріалах справи, що кожна держава визначає інвалідність для призначення відповідної пенсії на основі власних медичних та юридичних критеріїв і що в цій справі експерти дійшли висновку, що хвороба заявника не могла становити інвалідність на основі хорватських критеріїв.

Тому з наведених вище міркувань ЄСПЛ вказав, що розгляд адміністративним судом справи заявника на основі висновків експертів хорватського Пенсійного фонду без додаткової перевірки стану його здоров’я спеціалістом у сфері психіатрії, як він цього просив, не становило порушення його права на справедливий судовий розгляд.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: дослідження доказів судом, справедливість судового розгляду, оцінка висновку експерта, захист пенсійних прав