Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 19 жовтня 2023 року

у справі «LOCASCIA AND OTHERS v. ITALY»

за заявою № 35648/10

Щодо невжиття органами влади необхідних заходів для захисту права осіб на приватне життя від забруднення довкілля, спричиненого місцем захоронення відходів

Фабула справи: основні питання в цій справі полягали у тому, чи (i) неефективне управління органів влади процесами збору, обробки та утилізації відходів у регіоні Кампанія та (ii) їхня нездатність вжити захисних заходів для мінімізації або усунення наслідків забруднення від місця захоронення відходів, розташованого між муніципалітетами Казерта та Сан-Нікола-ла-Страда, порушили права заявників за статтями 2 і 8 Конвенції.

У своїх заявах до Суду заявники посилалися на низку офіційних документів, зокрема на рішення Суду Європейського Союзу, документи парламентських розслідувань та наукові дослідження. У цих документах було встановлено, що криза, пов’язана з відходами, поставила під загрозу здоров’я людей, підвищивши ризик захворювання на рак або вроджених вад розвитку серед майбутніх поколінь, і що паралельно існували довгострокові проблеми, пов’язані з управлінням та моніторинговою діяльністю в районі Ло Уттаро.

Правове обґрунтування: італійська влада фактично була не в змозі забезпечити належне функціонування служб збору, обробки та утилізації відходів під час надзвичайного стану в регіоні Кампанія у період з 11 лютого 1994 року до 41 Рішення, ухвалені ЄСПЛ за період із 01.10.2023 по 31.10.2023 Огляд рішень Європейського суду з прав людини 31 грудня 2009 року, і, як наслідок, не вжила всіх необхідних заходів для ефективного захисту права заявників на повагу до їхнього житла та приватного життя, порушивши статтю 8 Конвенції. Проте Суд зазначив, що заявники не довели, чи, і в якій мірі, ці недоліки мали безпосередній вплив на їхнє житло та приватне життя після закінчення надзвичайного стану, починаючи з 1 січня 2010 року. З огляду на це, він дійшов висновку, що, починаючи з цієї дати, не було порушення статті 8 Конвенції стосовно управління процесами збору, обробки та утилізації відходів.

Офіційні документи, надані сторонами, показали, що місце захоронення в Ло Уттаро спричинило серйозне забруднення довкілля у зв’язку з незаконним захороненням сміття впродовж приблизно 20 років. Дійсно, органи влади з 2001 року були обізнані, що сміттєпереробний завод становив серйозну небезпеку, однак дозвіл на використання сміттєзвалища для захоронення відходів, що не є небезпечними, було видано у 2007 році, що лише призвело до збільшення розмірів шкоди довкіллю. Така ситуація, що призвела до неодноразових заборон на використання підземних вод, повинна була безпосередньо вплинути на особисте благополуччя тих, хто жив в Казерті та Сан-Нікола-ла-Страда, зокрема заявників. Крім того, у документах підкреслювалося, що, незважаючи на те, що завод було закрито в 2007 році, відходи продовжували становити загрозу здоров’ю заявників. За останньою інформацією проєкти, розпочаті з метою охорони та очищення, повністю ще не були реалізовані, а також не було встановлено чітких часових рамок для цього.

Висновки: італійська влада не вжила необхідних заходів для захисту права заявників на приватне життя від забруднення довкілля, спричиненого місцем захоронення відходів в Ло Уттаро, порушивши статтю 8 Конвенції (матеріальний аспект). З іншого боку, Суд зазначив, що не було порушення статті 8 Конвенції (процесуальний аспект) щодо стверджуваного ненадання заявникам інформації про забруднення довкілля, яке було спричинене місцем захоронення відходів в Ло-Уттаро. Така ситуація мала бути загальновідомою для громадськості завдяки парламентським розслідуванням, проведеним в 2007 і 2013 роках, різним розпорядженням, виданим мерами Казерти і Сан-Нікола-ла-Страда, і пресрелізам, опублікованим органами прокуратури в 2013-2019 роках.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) у зв’язку з управлінням процесами зі збору, обробки та утилізації відходів у період з 11 лютого 1994 року до 31 грудня 2009 року; відсутнє порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) у зв’язку з управлінням процесами зі збору, обробки та утилізації відходів у період, починаючи з 1 січня 2010 року; порушення право на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) (матеріальний аспект) у зв’язку з невжиттям органами влади Італії необхідних заходів для захисту права заявників на приватне життя у зв’язку із забрудненням довкілля, спричиненим місцем захоронення відходів «Ло Уттаро»; відсутнє порушення права на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) (процесуальний аспект) у зв’язку зі стверджуваним ненаданням італійськими органами влади заявникам інформації щодо забруднення довкілля, спричиненого місцем захоронення відходів «Ло Уттаро».

Ключові слова: право на безпечне довкілля, принципи охорони навколишнього природного середовища, заходи охорони довкілля, порядок поводження з відходами, захист приватного життя