Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 26 вересня 2023 року

у справі «YÜKSEL YALÇINKAYA v. TÜRKİYE»[1]

за заявою № 15669/20

Щодо правомірного відступу від зобов’язань під час надзвичайної ситуації

Фабула справи: справа стосувалася засудження колишнього вчителя за членство у збройній терористичній організації, а саме FETÖ/PDY, раніше відомої як «рух Ґюлена», яку влада Туреччини вважала причетною до спроби державного перевороту 15 липня 2016 року.

Посилаючись на статті 7 Конвенції і 11 Конвенції заявник скаржився, що його було засуджено за дії, які не становили злочин, унаслідок розширеного та довільного тлумачення відповідних законів; і що членство в профспілці та асоціації було використано як доказ для його засудження.

Правове обґрунтування: Уряд стверджував, що заходи, вжиті після спроби військового перевороту, зокрема численні законодавчі декрети, були виправдані надзвичайним станом. Туреччина не порушила жодних прав за Конвенцією, оскільки вона скористалася своїм правом на відступ відповідно до статті 15 Конвенції (відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації).

ЄСПЛ визнав невідкладність і серйозність ситуації, з якою турецькій владі та судам довелося мати справу після спроби державного перевороту. Однак, жоден із судів, у тому числі ті, які розглядали справу щодо заявника, не досліджували питання справедливого судочинства стосовно доказів ByLock, з точки зору статті 15 Конвенції або статті 15 Конституції Туреччини, яка подібним чином регулює відступи під час надзвичайної ситуації. Уряд також не надав жодних детальних обґрунтувань щодо того, чи були ці питання справедливого судочинства обумовлені спеціальними заходами, вжитими під час дії надзвичайного стану, і, якщо так, то чому вони були необхідними та чи були вони реальною та пропорційною відповіддю на надзвичайну ситуацію. Тому, обмеження прав заявника на справедливий судовий розгляд не можна розглядати як суворо обумовлені потребами ситуації. За таких обставин висновок про протилежне звів би нанівець гарантії, передбачені пунктом 1 статті 30 Рішення, ухвалені ЄСПЛ за період із 01.08.2023 по 30.09.2023 Огляд рішень Європейського суду з прав людини 6 Конвенції, покликані забезпечувати верховенство права.

Висновки: правомірний відступ за статтею 15 Конвенції не дає органам влади carte blanche на вчинення дій, які можуть призвести до свавільних наслідків для окремих осіб.

Констатовані порушення: відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації (ст. 15 Конвенції).

Ключові слова: принцип “nulla poena sine lege”, стандарти Конвенції, правовий режим надзвичайного стану, відступ від міжнародних зобов’язань