Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 02 березня 2023 року

у справі «KLIMOV AND SLYVOTSKYY v. UKRAINE»

за заявами №№ 51100/17 і 69370/17

Щодо значної затримки початку ефективного та ретельного розслідування з приводу жорстокого поводження працівниками міліції

Фабула справи: заявники скаржилися за статтями 3 та 13 Конвенції на жорстоке поводження з ними працівників міліції та непроведення належного розслідування їхніх відповідних скарг.

Згідно з твердженнями заявників кожен з них зазнав жорстокого поводження працівників правоохоронних органів під час затримання та з метою отримання зізнавальних показань у зв’язку з підозрою у скоєнні злочину. Заявники також стверджували про неефективність проведення розслідування за їхніми відповідними скаргами. Незважаючи на скарги заявників на жорстоке поводження, кримінальні справи порушувалися із надмірною затримкою, судово-медичні експертизи та проведення інших слідчих дій також були проведені зі значними затримками. Розслідування у справі першого заявника досі триває.

Правове обґрунтування: відповідні принципи, розроблені прецедентною практикою Суду викладено, зокрема, у справах (див., зокрема, Kaverzin v. Ukraine, № 23893/03 , §§ 91-98 і 172-80, 15 травеня 2012 р. та Belousov v. Ukraine, № 4494/07 , §§ 48-49 і 56-58, 7 листопада 2013 р..

Розглянувши скарги заявників за статтею 3 Конвенції, Європейський суд вказав, що труднощі у встановленні суті тверджень заявників про жорстоке поводження були спричинені непроведенням органами державної влади ефективного розслідування їхніх скарг. Також Суд наголосив, що проведені на національному рівні розслідування не вказували на серйозні спроби встановити відповідні факти. Посилаючись на рішення у справі Kaverzin v. Ukraine, Суд вказав, що на небажання органів державної влади забезпечити оперативне та ретельне розслідування скарг на жорстоке поводження працівників правоохоронних органів становить системну проблему.

Висновки: Суд визнав порушення ст. 3 Конвенції у звʼязку із значною затримкою початку ефективного та ретельного розслідування щодо жорстокого поводження працівниками міліції (через 9 років після подання скарги), значною затримкою в організації судово-медичної експертизи та проведенні інших слідчих дій, що призвели до втрати певних доказів, а також з огляду на неодноразове направлення матеріалів на додаткове розслідування через виявлення низки недоліків та поспішних висновків про відсутність порушень, які ґрунтувались виключно на поясненнях працівників правоохоронних органів.

Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: неефективне розслідування, ефективність досудового розслідування, заборона жорстокого поводження