Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 09 лютого 2023 року

у справі «PISOTSKYY v. UKRAINE»

за заявою № 50764/20

Щодо медичної допомоги, яка надається в установах виконання покарань

Фабула справи: Заявник, який страждає на серйозні респіраторні захворювання, скаржився на ненадання йому належної медичної допомоги понад 8 місяців під час тримання під вартою у Черкаському слідчому ізоляторі.

Правове обґрунтування: Суд повторює, що "адекватність" медичної допомоги залишається найскладнішим для визначення елементом (див. рішення у справі Blokhin v. Russia [GC], № 47152/06, § 137, ECHR 2016). У цьому контексті Суд роз'яснив, що органи влади повинні забезпечити, щоб діагностика та лікування були швидкими та точними (див., наприклад, Pokhlebin v. Ukraine, no. 35581/06, § 62, 20 травня 2010 року, та Gorbulya v. Russia, no. 31535/09, п. 62, від 6 березня 2014 року, обидва з подальшими посиланнями) і що - якщо цього вимагає характер медичного стану - нагляд є регулярним і систематичним і передбачає комплексну терапевтичну стратегію, спрямовану на успішне лікування проблем зі здоров'ям затриманого або запобігання їх погіршенню (див., серед інших, Ukhan v. Ukraine, №. 30628/02, § 74, 18 грудня 2008 року, з подальшими посиланнями, та Kolesnikovich v. Russia, no. 44694/13, п. 70, від 22 березня 2016 року, з подальшими посиланнями).

Суд вже встановлював порушення щодо питань, подібних до тих, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справі Nevmerzhitsky v. Ukraine, no. 54825/00, §§ 103-05, ECHR 2005 II, Melnik v. Ukraine, № 72286/01, §§ 104-06, від 28 березня 2006 року, та Logvinenko v. Ukraine, № 13448/07, §§ 68-78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявник не отримав всебічної та адекватної медичної допомоги під час перебування під вартою.

Висновки: медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати тому рівню допомоги, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення. Проте, це не означає, що кожному ув'язненому повинен бути гарантований такий самий рівень медичного обслуговування, який доступний у найкращих медичних закладах за межами пенітенціарних установ.

Констатовані порушення: заборона катування (ст. 3 Конвенції).

Ключові слова: заходи забезпечення кримінального провадження, право на належну медичну допомогу, права ув'язнених