Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 15 травня 2023 року

у справі «SANCHEZ v. FRANCE»

за заявою № 45581/15

Щодо обов'язку публічного діяча як власника облікового запису у соціальній мережі стосовно явно протиправних коментарів, опублікованих третіми особами

Фабула справи: заявник стверджував, що його кримінальне засудження через коментарі, розміщені третіми особами на "стіні" його облікового запису у Facebook, порушило статтю 10 Конвенції.

На час подій заявник був депутатом місцевої ради та кандидатом на виборах до Парламенту. Його було визнано винним у розпалюванні ворожнечі, насильстві проти осіб мусульманської віри та оштрафовано за те, що він не видалив коментарі на своїй публічно доступній «стіні» у соціальній мережі Facebook, яка використовувалася під час його передвиборчої кампанії. Двоє авторів відповідних коментарів були засуджені як спільники. Кримінальне провадження було розпочато на підставі скарги партнерки одного з політичних опонентів заявника. Вона відчула себе ображеною і згодом посварилася з одним із авторів коментарів, який відразу видалив свій коментар та повідомив про це заявника. Заявник опублікував на своїй «стіні» соціальної мережі Facebook повідомлення із закликом до коментаторів «бути обережними зі змістом» своїх коментарів, але модерування вже опублікованих коментарів не проводилося. Рішенням від 2 вересня 2021 року колегія суддів ЄСПЛ

Правове обґрунтування: ураховуючи, що коментарі були опубліковані на «стіні» політика у мережі Facebook під час виборчої кампанії, вони справді становили мову ворожнечі з огляду на їхній зміст і загальний тон, разом із отруйністю (вірулентністю) та вульгарністю деяких використаних слів. Їх охоплення вийшло за межі суто партійного кола читачів.

У цій справі жодне нормативне регулювання не вимагало автоматичної фільтрації коментарів, і практичної можливості попередньої модерації змісту у Facebook не було. Відповідно, виникло питання про те, які кроки заявник мав або міг розумно вжити у своїй ролі «виробника» як визначено національним законодавством. Було правомірно провести різницю між обмеженням доступу до «стіни» Facebook для певних осіб і наданням доступу до неї широкій громадськості. В останньому випадку кожен, а особливо політик, який має досвід комунікації з громадськістю, має усвідомлювати більший ризик надмірних і непоміркованих зауважень, які можуть з’явитися та обов’язково стануть відомими більш широкій аудиторії. Це, безсумнівно, є основним фактичним елементом, безпосередньо пов’язаним із свідомим вибором заявника, який був не лише політиком, а й професіоналом у питаннях стратегії онлайнової комунікації, а отже, мав певний досвід у цифрових технологіях.

Заявника фактично було засуджено не за коментарі двох авторів, взятих окремо, а за невидалення всіх протиправних коментарів, про які йдеться. Коментарі були формою постійного діалогу, який представляв собою узгоджене ціле, і національним органам влади було розумно сприймати їх як такі. Саме у зв’язку із цим діалогом заявника було зобов’язано сплатити певні суми коштів стороні в цивільній справі, незважаючи на те, що єдиний коментар, у якому вона окремо згадувалася, вже було видалено.

Висновки: приватна особа з обмеженою популярністю та репрезентативністю матиме менше обов’язків, ніж місцевий політик або кандидат, який балотується до місцевого органу влади, і який, у свою чергу, матиме менший тягар, ніж національний діяч, для якого вимоги обов’язково будуть ще більшими з огляду на надані його чи її словам вагу та обсяг, і ресурси, до яких він чи вона матиме більший доступ аби ефективно втручатися в соціальні медіа-платформи.

Мінімальний ступінь подальшої модерації або автоматичної фільтрації є бажаним для того, аби якнайшвидше ідентифікувати явно протиправні коментарі та забезпечити їх видалення впродовж розумного часу, навіть якщо про це не було повідомлення (заяви) від потерпілої особи, чи це було зроблено самим хостом (у цьому випадку – Facebook), що діє як професійна організація, яка створила та надала соціальну мережу для своїх користувачів, або власником облікового запису, який використовував платформу для публікації своїх власних статей або поглядів, дозволяючи іншим користувачам додавати свої коментарі. Власник облікового запису не може посилатися на будь-яке право на безкарність при використанні доступних в Інтернеті електронних ресурсів, і така особа зобов’язана діяти в межах поведінки, що може від неї розумно очікуватися.

Констатовані порушення: відсутнє порушення свободи вираження поглядів (ст. 10 Конвенції).

Ключові слова: відповідальність публічних діячів, використання соціальних мереж, обмеження свободи вираження поглядів