Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 09 травня 2023 року

у справі «SUPERGRAV ALBANIA SHPK v. ALBANIA»

за заявою № 20702/18

Щодо моменту, з якого обчислюється строк для подання конституційної скарги

Фабула справи: компанія «Supergrav Albania Shpk» (далі – компанія-заявник) скаржилась про порушення її права на доступ до Конституційного суду, який визнав її конституційну скаргу неприйнятною через те, що вона була подана невчасно.

Основне питання в цій справі полягало в тому, з якої дати слід відраховувати чотиримісячний строк для подання конституційної скарги – з дати, коли рішення Верховного суду було вручено компанії-заявнику, чи з дати ухвалення рішення.

Правове обґрунтування: відповідні принципи щодо права на доступ до суду та, зокрема, щодо доступу до вищих судів були узагальнені Судом у справі Zubac v. Croatia ([GC], № 40160/12, §§ 76–99, 5 квітня 2018 року). Застосовуючи ці принципи в обставинах цієї справи, Суд зазначив, що доступ до Конституційного суду для окремих заявників, як фізичних, так і юридичних осіб, забезпечується через можливість подання конституційної скарги. Однак такий доступ обмежений, серед іншого, часовими рамками для її подання.

Що стосується Албанії, Суд уже розглядав справи щодо рішень in absentia, хоча й в іншому контексті, і зазначав, що строк для подання конституційної скарги мав відраховуватися з дати, коли заявник дізнався про рішення, яке оскаржується (див. Shkalla v. Albania, № 26866/05, §§ 31 і 53, 10 травня 2011 року).

Щодо аргументу Уряду про те, що компанія-заявник могла дізнатися про рішення Верховного суду через вебсайт цього суду, Суд зазначив, по-перше, що Уряд не надав доказів того, що це конкретне рішення коли-небудь було там опубліковано. Варто також зазначити, що апеляція перебувала на розгляді у Верховному суді протягом кількох років, перш ніж її було відхилено у закритому судовому засіданні та без будь-якого попереднього повідомлення сторін. Найважливішим і принциповим є те, що звичайною практикою Верховного суду Албанії на той час було оприлюднювати резолютивну частину свого рішення після його ухвалення, після чого міг пройти значний час, перш ніж публікувалося все рішення з обґрунтуванням. Таким чином, може статися, що весь строк подання конституційної скарги закінчиться до того, як повне обґрунтування рішення Верховного cуду буде опубліковано та надано сторонам. У зв’язку з цим Суд зазначив, що до 1 березня 2017 року строк для подання конституційної скарги становив два роки. Враховуючи значну тривалість цього строку, можливо, не було б нерозумним очікувати, що заявники дізнаватимуться про рішення Верховного суду з його вебсайту, за відсутності персонального вручення, оскільки вони мали для цього достатньо часу. Однак новий чотиримісячний термін видається надто коротким, щоб заявники мали достатньо часу, щоб ознайомитися з аргументацією рішень Верховного cуду через його вебсайт, зокрема з огляду на часті часові розриви між ухваленням резолютивної частини рішення та викладом його повного тексту.

Висновки: сторони повинні мати можливість скористатися правом подати апеляцію з моменту, коли вони можуть ефективно ознайомитися з судовими рішеннями, які покладають на них тягар або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. В іншому випадку суди могли б суттєво скоротити час для подання апеляції або навіть зробити будь-яку апеляцію неможливою через затримку вручення своїх рішень. Будучи засобом зв’язку між судовим органом і сторонами, вручення забезпечує повідомлення сторін про рішення суду та його мотиви, таким чином дозволяючи їм подати апеляцію, якщо вони вважають це за потрібне.

З огляду на вищевикладене, Суд вважав, що чотиримісячний строк для подання конституційної скарги мав бути обчислений, за нинішніх обставин, з 26 вересня 2017 року, коли рішення Верховного суду було вручено компанії-заявнику. Однак Конституційний суд зарахував цей строк з 28 січня 2016 року, коли Верховний суд ухвалив своє рішення, і визнав конституційну скаргу компанії-заявника неприйнятною як подану невчасно. Таким чином, компанія-заявник була позбавлена права на доступ до Конституційного суду.

Констатовані порушення: право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Ключові слова: принцип правовладдя, процедура «in absentia», право на оскарження, доступ до правосуддя, наслідки невручення судового рішення