Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 07 березня 2023 року

у справі «MAMASAKHLISI AND OTHERS v. GEORGIA AND RUSSIA»

за заявами №№ 29999/04 і 41424/04

Щодо дотримання незаконно ув'язненими особами шестимісячного строку для подачі заяви до ЄСПЛ

Фабула справи: посилаючись на статті 3 Конвенції (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та особисту недоторканність) та 6 (право на справедливий суд), пан Мамасахлісі та пан Нанава скаржилися, що їх незаконно заарештували та утримували під вартою, їх катували під час допитів, утримували в нелюдських і таких, що принижують гідність, умовах без належної медичної допомоги, і що вони не мали справедливого суду. Вони також скаржилися на порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) і порушення статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції (право на оскарження в кримінальних справах) внаслідок неможливості перегляду їхнього засудження та покарання судом вищої інстанції. Посилаючись на статтю 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), усі троє заявників скаржилися на те, що вони не мали змоги бачитися з членами своїх родин.

Правове обґрунтування: раніше Суд визнавав, що психологічні наслідки катувань та інших видів жорстокого поводження можуть зробити людей нездатними без зволікання порушити провадження.

Висновки: що стосується питання про те, чи було дотримано заявниками шестимісячний строк для подачі заяв, враховуючи, що вони звернулися до Суду лише в другій половині 2004 року, але були ув’язнені відповідно в серпні 2001 року та червні 2003 року, Суд встановив наступне. Через виняткові обставини Суд визнає, що після їх арешту вразливість пана Мамасахлісі та пана Нанави цілком могла змусити їх почуватися безпорадними та нездатними вплинути на те, що з ними відбувається. Крім того, беручи до уваги контекст після збройного конфлікту, в якому не було досягнуто політичного рішення, вони, можливо, чекали розвитку подій, які могли б вирішити важливі фактичні чи юридичні питання. Враховуючи це та відсутність ефективних національних засобів правового захисту, Суд вважає, що існувало правдоподібне та прийнятне пояснення затримки подання заяв до Суду. Суд також зауважує, що щодо скарг на незаконне продовжуване тримання під вартою в поганих умовах і на відсутність медичної допомоги, заяви в будь-якому разі не були подані після закінчення шестимісячного терміну, оскільки оскаржувані ситуації на час звернення заявників до Суду не завершилися.

Констатовані порушення: порушення заборона катування (ст. 3 Конвенції) росією та відсутність порушення цих положень Грузією. Порушення права на свободу та особисту недоторканність (пп.пп. (а) та (с) пункту 1 статті 5 Конвенції) росією та відсутність порушення цих положень Грузією. Порушення права на справедливий суд (п. 1 та пп. (с) п. 3 ст. 6 Конвенції) росією та відсутність порушення цих положень Грузією.

Ключові слова: порядок звернення до ЄСПЛ, строки звернення до суду, катування, ознаки жорстокого поводження