Про Міжконфесійну раду з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України
Відповідно до статті 6 Закону України «Про Службу військового капеланства», Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою унормування діяльності міжконфесійного консультативно-дорадчого органу при Міністерстві оборони України задля забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів, спрямованих на задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей, НАКАЗУЮ:
1. Утворити Міжконфесійну раду з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України.
2. Затвердити Положення про Міжконфесійну раду з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України, що додається.
3. Управлінню гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОЛОЖЕННЯ
про Міжконфесійну раду з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України
1. Це Положення визначає порядок організації діяльності постійного міжконфесійного консультативно-дорадчого органу - Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України (далі - Міжконфесійна рада).
2. Міжконфесійна рада є міжконфесійним консультативно-дорадчим органом, що утворюється з метою забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів стосовно задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей та діє на громадських засадах.
3. Міжконфесійна рада у своїй роботі керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
4. Міжконфесійна рада має бланк зі своїм найменуванням.
5. Зміни до цього Положення розробляються Міноборони спільно з Міжконфесійною радою і затверджуються наказом Міноборони.
II. Основні завдання Міжконфесійної ради
1. Основними завданнями Міжконфесійної ради є:
забезпечення співпраці між релігійними організаціями, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та військовій частині А0515, зі Службою військового капеланства щодо розвитку інституту військового капеланства;
обговорення та вирішення спірних питань міжконфесійної взаємодії;
участь у підготовці пропозицій, громадському обговоренні проєктів законів України та інших нормативно-правових актів з питань військового капеланства;
обговорення актуальних питань задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та військової частини А0515, членів їх сімей та підготовка взаємоузгоджених пропозицій керівництву Міноборони;
сприяння релігійно-просвітницькій роботі, організація та проведення конференцій, семінарів, нарад, інших заходів з питань, пов’язаних із реалізацією конституційного права на свободу світогляду та віросповідання особового складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та військової частини А0515.
III. Повноваження Міжконфесійної ради
1. Для забезпечення виконання своїх завдань Міжконфесійна рада має право:
вносити керівництву Міноборони відповідні пропозиції з питань військового капеланства;
розглядати питання міжконфесійних спорів, уживати заходів для досягнення міжконфесійної злагоди, усунення причин та передумов, що призвели до виникнення міжконфесійних непорозумінь, надавати необхідні рекомендації;
одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, органів військового управління, Служби військового капеланства інформацію, необхідну для діяльності Міжконфесійної ради;
звертатися за потреби до керівних органів громадських і релігійних організацій;
запрошувати в установленому порядку до участі в засіданнях Міжконфесійної ради на громадських засадах релігієзнавців, експертів, інших фахівців з питань, що виносяться на розгляд Міжконфесійної ради;
використовувати для підготовки питань, що виносяться на розгляд Міжконфесійної ради, теоретичні розробки відповідних релігійних, громадських чи державних інституцій, інші матеріали інформаційного, консультативного чи рекомендаційного характеру;
створювати на громадських засадах постійні або тимчасові комісії, експертні та робочі групи з актуальних напрямів діяльності;
розглядати інші питання, пов’язані з основними завданнями Міжконфесійної ради.
1. Персональний склад Міжконфесійної ради затверджує Міністр оборони України.
2. Кожна релігійна організація представляється в Міжконфесійній раді двома особами - уповноваженим від релігійної організації, священнослужителі якої обіймають посади військових капеланів у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та військовій частині А0515 (далі - уповноважений від релігійної організації) та його заступником.
3. Міжконфесійну раду очолює Голова Міжконфесійної ради, який обирається членами Міжконфесійної ради строком на один рік.
Головою Міжконфесійної ради може бути лише уповноважений від релігійної організації.
Порядок обрання Голови Міжконфесійної ради визначається на засіданні Міжконфесійної ради.
Обов’язки Голови Міжконфесійної ради виконуються почергово.
4. Секретар Міжконфесійної ради обирається після обрання Голови Міжконфесійної ради строком на один рік.
Секретарем Міжконфесійної ради не може бути заступник уповноваженого релігійної організації, від якої обрано Голову Міжконфесійної Ради.
Порядок обрання Секретаря Міжконфесійної ради визначається на засіданні Міжконфесійної ради.
Обов’язки Секретаря Міжконфесійної ради виконуються почергово.
5. На засідання Міжконфесійної ради можуть бути запрошені представники Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, засобів масової інформації тощо.
Запрошені особи можуть брати участь в обговоренні, але не мають права голосу.
6. До складу Міжконфесійної ради не може входити священнослужитель, який обіймає посаду військового капелана.
V. Повноваження Голови та членів Міжконфесійної ради
1. Голова Міжконфесійної ради:
організовує підготовку, скликає та головує на засіданні, підписує протоколи засідань Міжконфесійної ради, інші офіційні документи, створені в процесі діяльності Міжконфесійної ради;
представляє Міжконфесійну раду у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства в питаннях, що належать до компетенції Міжконфесійної ради.
2. У разі відсутності голови Міжконфесійної ради його обов’язки виконує заступник голови Міжконфесійної ради.
3. Секретар Міжконфесійної ради забезпечує:
організаційне та інформаційне забезпечення діяльності Міжконфесійної ради;
підготовку узагальненого порядку денного засідань Міжконфесійної ради з урахуванням пропозицій її членів;
підрахунок голосів на засіданнях Міжконфесійної ради;
оформлення протоколів засідання Міжконфесійної ради протягом десяти робочих днів з дати проведення засідання Міжконфесійної ради;
подання протоколів на підпис Голові Міжконфесійної ради;
контроль за виконанням рішень Міжконфесійної ради;
ведення діловодства в Міжконфесійній раді;
виконання інших організаційних функцій для здійснення Міжконфесійною радою своїх повноважень.
4. Уповноважені від релігійних організацій, які є членами Міжконфесійної ради (далі - члени Міжконфесійної ради), мають право:
особисто або через своїх заступників брати участь у засіданнях Міжконфесійної ради;
вносити пропозиції до порядку денного засідання Міжконфесійної ради;
обирати та обиратися до постійних або тимчасових комісій, експертних та робочих груп, делегувати представників від своєї релігійної організації до постійних або тимчасових комісій, експертних та робочих груп тощо, утворених Міжконфесійною радою;
отримувати в установленому порядку всю інформацію, що стосується діяльності Міжконфесійної ради;
бути поінформованими та/або письмово запрошеними на засідання Міжконфесійної ради та інші заходи, що здійснюються за участю Міжконфесійної ради;
інформувати Голову Міжконфесійної ради та Секретаря Міжконфесійної ради про святкові дні своєї релігійної організації;
ініціювати залучення фахівців відповідних галузей (експертів) до вивчення та вирішення питань, що розглядаються на засіданнях Міжконфесійної ради;
голосувати на засіданні Міжконфесійної ради при розгляді питань порядку денного;
у разі незгоди з прийнятим Міжконфесійною радою рішенням викласти власну думку, що заноситься до протоколу засідання Міжконфесійної ради.
5. Заступники уповноважених від релігійних організацій мають право:
брати участь у засіданнях Міжконфесійної ради;
брати участь у діяльності постійних або тимчасових комісій, експертних та робочих груп або очолювати їх;
представляти релігійну організацію в разі відсутності уповноваженого від релігійної організації (окрім випадків, коли останній виконує обов’язки Голови Міжконфесійної ради).
6. Члени Міжконфесійної ради зобов’язані дотримуватися вимог законодавства України та цього Положення.
7. Делегування повноважень члена Міжконфесійної ради не допускається.
VI. Організація та забезпечення діяльності Міжконфесійної ради
1. Основною формою роботи Міжконфесійної ради є її засідання та засідання утворених Міжконфесійною радою робочих та експертних груп, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на квартал, у тому числі дистанційно (за допомогою засобів аудіовізуального зв’язку).
За ініціативою Голови Міжконфесійної ради або не менш як третини членів складу Міжконфесійної ради може бути ініційоване позачергове засідання для вирішення окремих питань та/чи проведення додаткових консультацій.
Для оперативного вирішення проблемних питань, що належать до компетенції Міжконфесійної ради, засідання можуть проводитися шляхом онлайн опитування уповноважених від релігійних організацій.
2. Засідання Міжконфесійної ради не можуть призначатися на п’ятницю, суботу та неділю, а також у дні державних свят, релігійних свят кожної релігійної організації, що представлена в Міжконфесійній раді.
Конкретні дати проведення засідань Міжконфесійної ради попередньо узгоджуються з членами Міжконфесійної ради.
3. Засідання Міжконфесійної ради вважається правомочним, якщо всі члени Міжконфесійної ради належним чином повідомлені і на засіданні присутні (у тому числі дистанційно) більше половини членів Міжконфесійної ради.
4. Міжконфесійна рада приймає рішення, які мають рекомендаційний характер. Рішення Міжконфесійної ради подаються на розгляд керівництву Міноборони в установленому порядку.
5. Рішення Міжконфесійної ради приймаються шляхом відкритого голосування. Рішення Міжконфесійної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість складу членів Міжконфесійної ради (у тому числі присутніх дистанційно).
Підрахунок голосів на засіданні Міжконфесійної ради здійснюється в такий спосіб:
від уповноважених від релігійної організації, священнослужителі якої призначені на посади військових капеланів через розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів з урахуванням конфесійної приналежності особового складу (90 %), враховується 1 (один) голос;
від уповноважених від релігійних організацій, священнослужителі яких призначені на посади військових капеланів через розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів начальником Служби військового капеланства (10 %), враховується 1 (один) загальний голос від усіх таких релігійних організацій.
6. Результати обговорення розглянутих питань оформлюються протоколами Міжконфесійної ради, які готуються не пізніше ніж у десятиденний строк від дня проведення засідання і підписуються Головою та Секретарем Міжконфесійної ради.
7. У засіданнях постійних або тимчасових комісій, робочих або експертних груп обов’язково бере участь представник Міжконфесійної ради, який інформує членів Міжконфесійної ради про розгляд питань, порушених під час таких засідань.
Рішення про утворення та припинення діяльності постійних або тимчасових комісій, робочих та експертних груп, затвердження їх складу приймаються Міжконфесійною радою.
8. Для отримання консультацій та проведення експертизи документів Міжконфесійна рада має право залучати (за згодою) на громадських засадах наукових працівників та інших фахівців.
9. До питань, які виносяться на засідання Міжконфесійної ради, мають додаватись інформаційні матеріали, в яких обґрунтовується необхідність розгляду таких питань, та інші інформаційно-довідкові матеріали, що розкривають суть відповідних питань.
За потреби ці матеріали надаються членам Міжконфесійної ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до засідання.
VII. Взаємодія Міжконфесійної ради з Міноборони
1. У своїй діяльності Міжконфесійна рада співпрацює зі структурним підрозділом апарату Міноборони, на який покладено виконання завдання із забезпечення співробітництва між Міноборони та релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб віруючих, які проходять службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та військовій частині А0515 (далі - Структурний підрозділ).
створює необхідні умови для роботи Міжконфесійної ради шляхом забезпечення приміщенням для проведення засідань Міжконфесійної ради, засобами зв’язку та необхідним для проведення засідання мультимедійним обладнанням;
організовує висвітлення діяльності Міжконфесійної ради на ресурсах суб’єктів військових медіа та на офіційному веб-сайті Міноборони, створює умови для доступу громадськості до інформації про діяльність Міжконфесійної ради;
забезпечує одержання в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів апарату Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України, закладів, установ, підприємств і організацій інформації, матеріалів та документів, необхідних для виконання покладених на Міжконфесійну раду завдань.
3. Представники Структурного підрозділу беруть участь у роботі Міжконфесійної ради.
4. Доступ членів Міжконфесійної ради до інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.
