Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 “Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 6) зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768
1. У постанові:
1) назву постанови викласти в такій редакції:
“Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини”;
2) пункт 1 викласти в такій редакції:
“1. Затвердити Порядок укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини, що додається.”.
2. Порядок укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
“ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини
1. Цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам’ятку культурної спадщини (далі - пам’ятка), щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
2. Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об’єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.
3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про охорону культурної спадщини”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про охорону археологічної спадщини”, Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Мінкультури від 11 березня 2013 р. № 158.
4. Документообіг, пов’язаний з укладенням, зміною та припиненням охоронного договору, здійснюється в електронній та/або паперовій формі. Після укладення або зміни охоронного договору відповідний орган охорони культурної спадщини створює в установленому порядку електронну копію паперового оригіналу охоронного договору.
5. Охоронний договір укладається на пам’ятку чи її частину за видами об’єктів культурної спадщини.
6. В охоронному договорі зазначається режим використання пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.
7. Охоронні договори укладаються на пам’ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
8. В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам’ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам’яток, інших пам’яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
9. Власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог пожежної, санітарної, екологічної безпеки, режиму використання пам’яток та пов’язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей.
10. У разі коли власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов’язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією, пристосуванням, ремонтом пам’ятки, проведенням інших пам’яткоохоронних заходів, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію на розгляд. Роботи можуть проводитися лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
11. До власника (користувача) пам’ятки або уповноваженого ним органу (особи), який порушує законодавство та не виконує умови охоронного договору, відповідний орган охорони культурної спадщини застосовує санкції, передбачені законодавством. У разі порушення власником (користувачем) щойно виявленого об’єкта культурної спадщини вимог законодавства та невиконання умов охоронного договору власника (користувача) може бути притягнуто до відповідальності у випадках, визначених законодавством.
Особливості укладення охоронних договорів на пам’ятки, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини
12. Власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
13. Після внесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об’єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.
14. Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);
з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
15. У разі коли пам’ятка, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).
16. Якщо пам’ятка чи її частина належить до категорії пам’яток національного значення, охоронний договір підписується відповідним органом охорони культурної спадщини, на території якого розташовується пам’ятка, та власником (користувачем) пам’ятки чи її частини або уповноваженим ним органом (особою) відповідно до пункту 14 цього Порядку після погодження його з МКІП.
Для погодження охоронного договору на пам’ятку національного значення чи її частину відповідний орган охорони культурної спадщини, що укладає охоронний договір, надсилає електронну копію паперового оригіналу проекту охоронного договору з усіма додатками, засвідченими належним чином, на адресу електронної пошти МКІП.
У разі невідповідності вимогам законодавства або наявності в проекті охоронного договору недостовірної чи неповної інформації МКІП надсилає власнику (користувачу) пам’ятки або уповноваженому ним органу (особі) чи відповідному органу охорони культурної спадщини повідомлення про необхідність виправлення помилок або подання необхідної інформації та документів.
У разі відсутності зауважень до проекту охоронного договору МКІП погоджує його протягом одного місяця з дня подання відповідних документів.
Підтвердженням погодження відповідного охоронного договору є лист погодження з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи МКІП.
Охоронні договори на пам’ятки за видами об’єктів культурної спадщини
17. Охоронний договір на пам’ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:
1) акт технічного стану пам’ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;
2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам’ятки, розташовуються на її території чи пов’язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
4) план пам’ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта);
6) паспорт пам’ятки (форма якого визначається МКІП).
18. Охоронний договір на пам’ятку археології чи її частину укладається власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Охоронний договір на пам’ятку археології чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:
акт візуального обстеження (форма якого визначається МКІП) на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;
паспорт пам’ятки археології (форма якого визначається МКІП).
19. Охоронні договори на пам’ятки монументального мистецтва, містобудування, історії, садово-паркового мистецтва, науки і техніки, ландшафту чи їх частини складаються за формою згідно з додатком 1.
Охоронні договори на пам’ятки історії (за винятком пам’яток, що становлять собою будівлі і споруди), науки і техніки (за винятком пам’яток, що становлять собою будівлі і споруди), садово-паркового мистецтва, містобудування, ландшафту, монументального мистецтва чи їх частини повинні містити такі додатки:
акт візуального обстеження на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження пам’ятки поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;
паспорт пам’ятки (форма якого визначається МКІП).
У разі коли пам’ятка історії або науки і техніки становить собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд, охоронний договір повинен містити додатки згідно з переліком, визначеним у пункті 17 цього Порядку для пам’яток архітектури.
Охоронні договори на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини
20. Охоронний договір на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи його частину складається за формою згідно з додатком 2 та повинен містити такі додатки:
1) акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на три роки. Якщо стан об’єкта культурної спадщини значно змінився після проведення робіт на об’єкті, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;
2) план території об’єкта культурної спадщини;
3) облікова картка (форма якої визначається МКІП).
Внесення змін та припинення дії охоронних договорів на пам’ятки, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини
21. Зміни до укладених охоронних договорів вносяться шляхом укладення додаткових угод і набирають чинності з моменту їх підписання.
Додаткові угоди до охоронних договорів на пам’ятки національного значення погоджуються МКІП за процедурою, що передбачена для укладення охоронного договору.
22. Вилучення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з переліку об’єктів культурної спадщини у разі прийняття МКІП рішення про відмову у внесенні об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України тягне за собою припинення чинності охоронного договору.
23. У разі внесення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України власник (користувач) такого об’єкта або уповноважений ним орган (особа) зобов’язані протягом 30 календарних днів укласти новий охоронний договір відповідно до категорії та виду пам’ятки.
Укладення нового охоронного договору на пам’ятку чи її частину тягне за собою припинення чинності охоронного договору на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи його частину.
24. Примусове відчуження або викуп пам’ятки відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону культурної спадщини” тягне за собою припинення чинності охоронного договору.
ОХОРОННИЙ ДОГОВІР
на пам’ятку культурної спадщини чи її частину
ОХОРОННИЙ ДОГОВІР
на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи його частину”.
