ЗАТВЕРДЖЕНО |
ЗМІНИ
до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж
1. В абзаці четвертому пункту 4 глави 1 розділу I слова «постійних обстрілів під час збройного конфлікту» замінити словами «артилерійських обстрілів, ракетних та авіаційних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню під час збройної агресії».
2. У розділі II:
1) главу 47 доповнити чотирма новими пунктами такого змісту:
«6. Обстановка, що може скластися під час пожеж на складах нафтопродуктів, що зазнали артилерійських обстрілів, ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню:
повторні обстріли складів нафтопродуктів;
одночасне пошкодження внаслідок падіння уламків ракет та горіння декількох резервуарів або всього складу нафтопродуктів, у тому числі через відсутність в окремих випадках обвалування;
розтікання нафтопродуктів за межі резервуарного парку та створення загрози поширення пожеж на сусідні об’єкти і населені пункти;
горіння струменів нафтопродуктів, які витікають під тиском із утворених після уражень отворів резервуарів;
розгерметизація вцілілих резервуарів з нафтопродуктами та подальшим вибухом пароповітряної суміші;
повторне відновлення горіння через самозаймання парів нафтопродуктів у пошкоджених резервуарах;
затримка виїзду сил і засобів пожежно-рятувальних підрозділів;
тимчасове призупинення оперативних дій під час гасіння пожежі для відведення та укриття особового складу в разі загрози повторного обстрілу;
руйнування систем пожежогасіння, протипожежного водопостачання, електропостачання, пошкодження насосного обладнання, пожежних водойм і резервуарів із запасом води для пожежогасіння та місць зберігання запасу піноутворювача;
забруднення території боєприпасами, що не вибухнули, та їх вибухонебезпечними залишками;
пошкодження залізничних цистерн на під’їзних коліях та зливо-наливних естакадах, розтікання нафтопродуктів, що горять на прилеглій території;
відсутність обслуговуючого персоналу на складах нафтопродуктів.
7. Організація оперативних дій під час гасіння пожеж на складах нафтопродуктів після обстрілів здійснюється з урахуванням таких особливостей:
сили і засоби вводяться на вирішальному напрямку з урахуванням обстановки та загрози повторного обстрілу;
у випадку горіння нафтопродуктів у межах обвалування внаслідок масового руйнування резервуарів за недостатності сил і засобів основні зусилля пожежно-рятувальних підрозділів спрямовуються на захист сусідніх вцілілих резервуарів, що не горять, та забезпечення контрольованого вигорання нафтопродуктів;
для захисту вцілілих резервуарів, що не горять, подаються потужні струмені води для їх охолодження та, за наявності, використовуються стаціонарні установки зрошування;
за наявності достатньої кількості сил і засобів організовується гасіння ємностей, цистерн та розливу нафтопродуктів;
у разі руйнування обвалування резервуару (групи резервуарів) та розтікання нафтопродуктів, що горять, за його межі, організовується облаштування додаткових обвалувань та спрямовуючих валів для локалізації поширення розливу чи відведення його в безпечне місце;
за можливості та наявності достатньої кількості сил і засобів проводиться пінна атака для гасіння нафтопродуктів в обвалуванні, а також у незруйнованих резервуарах, що горять;
у разі знаходження залізничних цистерн на під’їзних коліях та зливо-наливних естакадах складу нафтопродуктів організовується їх відведення у безпечне місце за межами зони ураження за допомогою маневрових локомотивів;
у разі горіння залізничних цистерн після їх виведення з території складу нафтопродуктів організовується їх розчеплення та відведення в безпечне місце.
8. Під час гасіння пожеж на складах нафтопродуктів після обстрілів КГП зобов’язаний:
з’ясувати наявність руйнувань, завалів та інших перешкод на шляхах руху пожежно-рятувальних підрозділів до місця гасіння пожежі;
визначити ступінь руйнувань, стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруд, шляхи можливого розтікання нафтопродуктів у разі їх спінювання та викиду або руйнування резервуарів;
встановити наявність вибухонебезпечних предметів і залишків боєприпасів на місці гасіння пожежі;
організувати розвідку, встановити розмір фронту і глибину зони суцільних пожеж, напрям їх поширення, кількість осередків горіння, вид нафтопродуктів, що зберігаються, напрям і швидкість приземистого вітру;
визначити способи гасіння пожежі, потребу сил і засобів для локалізації пожежі або зменшення інтенсивності теплового випромінювання, а також необхідність застосування безпілотних систем для проведення розвідки та гасіння пожеж;
з’ясувати місце розташування, вид та стан джерел протипожежного водопостачання, у випадку недостатньої кількості води на об’єкті вжити заходів для її підвозу або подачі шляхом перекачування;
визначити місця для укриття особового складу на випадок повторного обстрілу;
довести до особового складу завдання і порядок дій пожежних розрахунків з охолодження резервуарів, заходи безпеки, сигнал відходу з небезпечної зони та укриття в разі загрози закипання чи викиду нафтопродуктів з резервуарів, а також сигнал на випадок повторного обстрілу;
за можливості здійснити стаціонарне встановлення пожежних стволів;
здійснювати постійний контроль температури нафтопродуктів у резервуарах з використанням тепловізійних засобів.
9. Під час обстрілу або загрози повторного обстрілу оперативні дії щодо гасіння пожежі тимчасово припиняються, а особовий склад відводиться в безпечне місце».
2) главу 66 доповнити новим пунктом такого змісту:
«12. Оперативні дії під час гасіння лісових пожеж та пожеж на відкритій місцевості, які виникли унаслідок артилерійських обстрілів, ракетних та авіаційних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, або на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, здійснюється з урахуванням, що маршрути пересування і територія на місці пожежі потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами, у тому числі узбіччя доріг з твердим покриттям, ґрунтові дороги, лісозахисні смуги, території поблизу блокпостів і військових позицій (покинутих позицій).
Старша за посадою особа, яка виїжджає на чолі пожежно-рятувального підрозділу, через ОКЦ (ПЗЧ) уточнює інформацію про заміновані та забруднені вибухонебезпечними предметами ділянки місцевості в районі лісової пожежі.
У разі надходження до ОКЦ інформації про виїзд пожежно-рятувального підрозділу для гасіння пожежі на потенційно забрудненій вибухонебезпечними предметами території здійснюється уточнення інформації про мінну небезпеку за допомогою системи управління інформацією з протимінної діяльності, а за необхідності через піротехнічні підрозділи ОРС ЦЗ, підрозділи вибухотехнічної служби Національної поліції України, інженерно-саперні підрозділи Національної гвардії України, Збройних Сил України чи місцеві органи виконавчої влади.
Для забезпечення безпечного пересування техніки пожежно-рятувальних підрозділів, за можливості, використовуються дороги з твердим покриттям.
Пересування техніки ґрунтовими та лісовими дорогами здійснюється, за необхідності, у супроводі піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ або підрозділів вибухотехнічної служби Національної поліції України, інженерно-саперних підрозділів Збройних Сил України з урахуванням оперативної обстановки і небезпеки, пов’язаної з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.
Для гасіння пожеж, за можливості, застосовуються пожежно-рятувальні автомобілі, силовий агрегат яких знаходиться перед кабіною під капотом, як найбільш безпечні для особового складу в разі підриву.
Пожежні стволи вводяться з місць, де існує найменша загроза особовому складу від вибухонебезпечних предметів (перевірені ділянки місцевості, дороги з твердим покриттям, щойно прокладені мінералізовані смуги).
У разі прийняття рішення щодо гасіння пожежі із застосуванням випалювання рослинності по фронту пожежі, особовий склад після пуску вогню негайно відводиться в безпечне місце.
У темний час доби гасіння пожеж може здійснюватися лише в разі загрози населеним пунктам та об’єктам.
Під час гасіння пожеж переміщення особового складу мінімізується».