Про затвердження Порядку організації психіатричної допомоги у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування
Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України “Про психіатричну допомогу” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок організації психіатричної допомоги у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, що додається.
ПОРЯДОК
організації психіатричної допомоги у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування
1. Цей Порядок встановлює організаційні та правові засади надання психіатричної допомоги у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а саме:
передання на піклування опікунам, близьким родичам або членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом;
поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (далі - запобіжні заходи).
2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються у значенні, наведеному в Кримінальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, Основах законодавства України про охорону здоров’я та Законі України “Про психіатричну допомогу”.
3. Психіатрична допомога у разі застосування судом запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування (далі - особа), надається на підставі судового рішення.
Надання психіатричної допомоги зупиняється з моменту припинення дії судового рішення, на підставі якого було застосовано запобіжний захід.
4. Особа, до якої застосовуються запобіжні заходи, отримує психіатричну допомогу згідно із Законом України “Про психіатричну допомогу” та цим Порядком на підставі проведення психіатричного огляду відповідно до встановленого діагнозу. Психіатрична допомога, включаючи профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітації осіб, надається згідно з галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.
Організація психіатричної допомоги під час обов’язкового лікарського нагляду
5. Опікуни, близькі родичі або члени сім’ї, яким передано на піклування особу, забезпечують перебування особи під обов’язковим лікарським наглядом лікаря-психіатра.
6. Для організації лікарського нагляду опікуни, близькі родичі або члени сім’ї, яким передано на піклування особу, забезпечують відвідування особою лікаря-психіатра в дату і час та з періодичністю, визначеними лікарем-психіатром, а також організовують виконання його призначень.
Організація психіатричної допомоги особі під час поміщення її до закладу з надання психіатричної допомоги
7. Психіатрична допомога особі в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, надається у спеціальних закладах з надання психіатричної допомоги, перелік яких затверджений МОЗ (далі - спеціальні заклади).
8. Поміщення особи до спеціального закладу здійснюється на підставі судового рішення про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Керівник спеціального закладу у разі надходження судового рішення організовує його невідкладне виконання та надання психіатричної допомоги особі.
9. Прийом пацієнта до спеціального закладу здійснює черговий лікар-психіатр, який перевіряє наявність судового рішення про застосування запобіжного заходу до особи та документи, що посвідчують особу, повідомляє особі про її права та обов’язки, стан психічного здоров’я особи, надання їй психіатричної допомоги згідно із статтею 26 Закону України “Про психіатричну допомогу” та про перелік предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких заборонено відповідно до вимог цього Порядку.
Іноземцям та/або особам без громадянства забезпечується можливість такого повідомлення зрозумілою їм мовою. Керівник спеціального закладу невідкладно повідомляє консульській установі про поміщення в спеціальний заклад громадянина (підданого) відповідної держави. Пацієнта повідомляють про наявне у нього право на зустріч із консульською посадовою особою відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини.
10. Під час огляду особи черговий лікар-психіатр досліджує її психічний стан, визначає ризик самоушкодження та ризик заподіяння шкоди іншим особам, оцінює фізичний стан, збирає анамнестичні відомості і заносить відповідні дані до журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації, медичної карти стаціонарного хворого, форма яких затверджена наказом МОЗ.
У разі виявлення в особи тілесних ушкоджень (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих поранень) виконуються дії, передбачені спільним наказом МВС, МОЗ від 6 липня 2016 р. № 612/679 “Про порядок обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів і підрозділів поліції” та Порядком інформування територіальних управлінь Державного бюро розслідувань про факти звернення та/або доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів та здійснення обліку фактів таких звернень, затвердженим спільним наказом МОЗ, ДБР від 28 березня 2023 р. № 570/181.
Під час виявлення предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких заборонено цим Порядком, їх вилучають у пацієнта, фіксують у журналі довільної форми, здають для зберігання на склад спеціального закладу та повертають пацієнту під час виписки.
У разі виявлення предметів, виробів і речовин, обіг яких заборонено законодавством, їх вилучають у пацієнта без повернення з невідкладним повідомленням правоохоронним органам згідно із законодавством.
11. Особи, їх речі та одяг, а також палати підлягають особистому огляду за наявності підозри щодо зберігання психоактивних речовин та інших заборонених речей (далі - особистий огляд). Особистий огляд особи передбачає здійснення поверхневого візуального огляду особи та проведення по поверхні вбрання особи рукою. Оголення особи забороняється.
Під час проведення особистого огляду дозволяється використання відповідних технічних засобів, обладнаних функціями звуко- та відеозапису.
Особистий огляд проводиться персоналом служби охорони однієї статі з особою у присутності представника керівництва структурного підрозділу спеціального закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, однієї статі з особою. Проведення особистого огляду в одному приміщенні кількох осіб одночасно заборонено.
Перед початком особистого огляду оголошуються підстави і порядок його проведення, пропонується добровільно видати речовини, обіг яких заборонено законодавством, чи інші речі, які можуть завдати шкоди життю чи здоров’ю особі або оточуючих. Оголошується право особи, яка підлягає особистому огляду, на оскарження дій медичного персоналу спеціального закладу щодо здійснення зазначених заходів. За фактом вилучення психоактивних речовин та інших заборонених речей пацієнт надає письмові пояснення. Під час особистого огляду використовуються відповідні технічні засоби нагляду і контролю, не допускається пошкодження білизни, одягу, майна, інвентарю та інших предметів, а також псування продуктів харчування.
12. Факт особистого огляду, який повинен бути обґрунтованим, зазначається у медичній карті пацієнта, форма якої затверджена МОЗ.
13. Психіатрична допомога неповнолітнім надається окремо від повнолітніх осіб лікарем-психіатром дитячим.
14. Після поміщення особи у спеціальний заклад мультидисциплінарною командою (лікар-психіатр, соціальний працівник, психолог або психотерапевт, медична сестра) розробляється спеціальна індивідуальна програма медичної, соціальної та психологічної реабілітації, яка затверджується керівником спеціального закладу на строк застосування запобіжного заходу, зазначеного в судовому рішенні.
15. Оцінка ризику скоєння особою суспільно небезпечного діяння оцінюється за допомогою шкали оцінки ризику (HCR-20 Version 3).
16. Особи, які поміщені до спеціального закладу, розміщуються у структурних підрозділах такого закладу з урахуванням наявності чи відсутності у них соціально небезпечних захворювань, їх статі, ризиків скоєння особою суспільно небезпечного діяння окремо від осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру.
17. Впродовж п’яти робочих днів з дати поміщення особи до спеціального закладу керівник такого закладу повинен забезпечити проходження особою медичного обстеження для виявлення у неї інфекційних та соматичних захворювань.
18. Приміщення, які використовуються для надання психіатричної допомоги, повинні відповідати вимогам державних будівельних норм, що визначені для такого виду закладів.
Керівництво спеціального закладу зобов’язане забезпечити особі у палаті достатній особистий простір з розрахунку площі на одну особу не менше 4 кв. метри у разі перебування у палаті кількох (більше двох) пацієнтів або не менше 7 кв. метрів у разі одно- чи двомісного розміщення пацієнтів у палаті.
19. Керівництво спеціального закладу забезпечує реалізацію прав пацієнтів, передбачених статтею 25 Закону України “Про психіатричну допомогу”, а також права:
розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, за винятком заборонених до використання;
перебувати щодня на свіжому повітрі не менше ніж дві години;
здобувати освіту відповідно до законодавства про освіту;
мати при собі комп’ютерну техніку з урахуванням обмежень щодо доступу до Інтернету, передбачених пунктом 28 цього Порядку.
дотримуватися лікувальних заходів, а також заходів соціальної і психологічної реабілітації;
дотримуватися розпорядку дня у спеціальному закладі;
утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна закладу;
дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, мати охайний вигляд;
дотримуватися вимог пожежної безпеки.
21. Особам заборонено вживати, зберігати і використовувати:
алкогольні, слабоалкогольні напої, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії;
отруйні речовини, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби та лікарські засоби (крім тих, що призначені лікарем);
ножі, бритви (крім електричних і механічних) та інші колючо-ріжучі предмети;
сокири, молотки та інші інструменти;
проводи, дроти, мотузки, інші речі, які можуть завдати шкоди життю чи здоров’ю особи або оточуючих;
предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;
зброю, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;
комп’ютерну техніку (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена в окремих приміщеннях відповідно до пункту 28 цього Порядку);
меблі та предмети побуту, крім установлених в палаті, а також різного роду статуетки та сувеніри;
побутову техніку, крім встановленої в палаті.
22. У спеціальному закладі організовується розпорядок дня для осіб з урахуванням особливостей роботи з різними їх категоріями, передбачається безперервний восьмигодинний сон осіб і надання їм особистого часу не менше ніж дві години.
Розпорядок дня затверджується керівником спеціального закладу, доводиться до відома пацієнтів і медичних працівників спеціального закладу та розміщується на стенді у структурних підрозділах спеціального закладу в доступних для пацієнтів місцях.
23. Для приймання посилок (передач) і бандеролей у спеціальному закладі обладнуються спеціальні кімнати, вхід до яких вільний для громадян. У таких кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільці, скриньки для заяв і скарг.
Облік посилок (передач) і бандеролей, що надходять для осіб, ведеться працівниками з числа персоналу служби охорони спеціального закладу, їх вміст фіксується в книзі обліку посилок, бандеролей, що надійшли на поштову адресу спеціального закладу на ім’я особи.
Відкриття та огляд змісту посилок (передач) і бандеролей проводяться працівниками з числа персоналу служби охорони спеціального закладу у присутності адресата. Вміст посилок (передач) і бандеролей ретельно перевіряється.
Посилки (передачі) і бандеролі, що надійшли для осіб, яких було виписано або які померли, повертаються відправникам з приміткою “Підлягає поверненню”.
24. Особисті речі та речі, необхідні для навчання і проведення вільного часу, залишаються в осіб. Вилучені речі зберігаються у спеціально обладнаному приміщенні спеціального закладу та видаються особі на її вимогу.
25. Листи осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи, перегляду не підлягають.
26. Спілкування осіб з відвідувачами відбувається у спеціально обладнаному для цього приміщенні у визначений правилами внутрішнього розпорядку час та обмежується виключно на підставі і в порядку, визначеними статтею 25 Закону України “Про психіатричну допомогу”.
Спілкування осіб з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, слідчим, прокурором, захисником або іншим законним представником здійснюється в умовах конфіденційності без будь-яких обмежень.
27. Особи під час перебування в спеціальному закладі мають право на користування мобільними телефонами без фотокамер, відеокамер та доступу до Інтернету. Для користування мобільним телефоном особа повинна звернутися до керівника спеціального закладу з письмовою заявою із зазначенням найменування телефона, моделі, коду міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (IMЕІ) або серійного номера та телефонного номера оператора зв’язку, яким вона користується.
У разі наявності в особи мобільних засобів комунікації вони зберігаються у спеціально обладнаному місці під наглядом медичного працівника спеціального закладу і надаються особі за її письмовою заявою, в якій зазначаються телефонний номер абонента та приблизна тривалість розмови.
Період часу, впродовж якого особа має право користуватися мобільним телефоном, визначається правилами внутрішнього розпорядку спеціального закладу.
Мобільні телефони та факти телефонних розмов реєструються в журналі реєстрації мобільних телефонів і телефонних номерів, якими користуються пацієнти, та обліку їх телефонних розмов.
28. Для забезпечення права осіб користуватися Інтернетом у спеціальному закладі обладнуються в окремих приміщеннях комп’ютерні класи (місця). У комп’ютерних класах (місцях) в обов’язковому порядку блокується доступ до соціальних мереж, а також веб-сайтів, що пропагують жорстокість, насильство, веб-сайтів еротичного або порнографічного змісту.
Користуватися Інтернетом особи можуть поза часом, передбаченим для медичного втручання та заходів реабілітації, приймання їжі та безперервного сну.
Оплата послуг за користування Інтернетом здійснюється особами за рахунок особистих коштів.
29. Право особи на здобуття безоплатної загальної середньої та (або) професійної (професійно-технічної) освіти реалізується за освітніми програмами з урахуванням рівня інтелектуального розвитку.
30. Фізичне обмеження та (або) ізоляція застосовуються до особи згідно з правилами застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції у разі надання психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затвердженими МОЗ. Факт застосування до особи фізичного обмеження або ізоляції доводиться до відома наглядової ради спеціального закладу.
31. У разі відсутності посад медичних працівників окремих спеціальностей в штатному розписі спеціального закладу (або тимчасової вакансії) необхідну медичну допомогу особі надають медичні працівники закладів охорони здоров’я за адміністративно-територіальною належністю.
32. Якщо особа під час застосування до неї запобіжного заходу скоїла нове суспільно-небезпечне діяння, керівник спеціального закладу негайно повідомляє про це територіальному органу поліції, окружній прокуратурі, захиснику, законному представнику пацієнта та суду, за рішенням якого застосовано запобіжний захід.
33. У разі втечі особи із спеціального закладу його керівник негайно повідомляє про це територіальному органу поліції, окружній прокуратурі, захиснику, законному представнику пацієнта та суду, за рішенням якого застосовано запобіжний захід.
34. У разі смерті особи керівник спеціального закладу негайно повідомляє про це територіальному органу поліції, окружній прокуратурі, захиснику, законному представнику пацієнта та суду, за рішенням якого застосовано запобіжний захід.
35. Виписка особи із спеціального закладу здійснюється у разі закінчення строку застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження або за судовим рішенням про скасування запобіжного заходу.
36. Охорона спеціального закладу, в якому надається психіатрична допомога, забезпечується згідно із Законом України “Про охоронну діяльність”.
37. Система заходів безпеки спеціального закладу, в якому надається психіатрична допомога, повинна відповідати вимогам, передбаченим Правилами застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затвердженими МОЗ.
-
скопійовано
-
