Про затвердження Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій
Відповідно до статті 701 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», з метою вдосконалення організації лікарської експертизи в Державній службі України з надзвичайних ситуацій НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Положення про діяльність органів військово-лікарської експертизи в системі МНС» від 31 серпня 2007 року № 591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 вересня 2007 року за № 1044/14311.
3. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПОЛОЖЕННЯ
про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій
1. Це Положення визначає порядок організації діяльності лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ЛЕК).
2. ЛЕК утворюються в системі ДСНС з метою організації та проведення лікарської експертизи:
кандидатів на службу цивільного захисту;
осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) апарату ДСНС, її територіальних органів, підприємств, установ, організацій сфери управління ДСНС (далі - органи та підрозділи цивільного захисту);
осіб, які бажають вступити до закладів освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління ДСНС (далі - кандидати до вступу);
курсантів і слухачів закладів освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління ДСНС (далі - здобувачі освіти);
осіб рядового і начальницького складу, звільнених у запас (відставку) із служби цивільного захисту, а також осіб, звільнених у запас (відставку) з внутрішньої служби в органах та підрозділах цивільного захисту та державної пожежної охорони або військової служби з військ цивільної оборони (далі - особи, звільнені зі служби).
1) визначення за станом здоров’я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до проходження служби цивільного захисту, кандидатів до вступу, здобувачів освіти, придатності осіб рядового і начальницького складу до подальшої служби;
2) встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту, звільняються зі служби цивільного захисту, та осіб, звільнених зі служби;
3) встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що спричинили смерть осіб рядового і начальницького складу та осіб, звільнених зі служби;
4) визначення необхідності проведення медико-психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування;
5) надання висновків особам рядового і начальницького складу відповідно до рекомендацій лікуючих лікарів, щодо продовження строків лікування, надання відпусток для лікування у зв’язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації.
4. ЛЕК відповідно до покладених на них завдань:
1) проводять лікарську експертизу кандидатів на службу цивільного захисту, осіб рядового і начальницького складу, осіб, звільнених зі служби, кандидатів до вступу, здобувачів освіти;
2) забезпечують контроль за проведенням лікарської експертизи, а також у межах компетенції лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров’я ДСНС;
3) узагальнюють та аналізують результати проведення лікарської експертизи та розробляють пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи;
4) спільно з лікарями-спеціалістами закладів охорони здоров’я ДСНС аналізують, узагальнюють результати лікування і медичного обстеження та здійснюють оцінку впливу умов служби на стан здоров’я та придатність до служби цивільного захисту.
5. ЛЕК у своїй роботі керуються нормативно-правовими актами з питань охорони здоров’я та цим Положенням.
У питаннях встановлення причинного зв’язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у осіб, звільнених з військової служби у військах Цивільної оборони України, ЛЕК керується Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.
Постанови ЛЕК щодо придатності (непридатності) осіб до служби цивільного захисту приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби цивільного захисту (додаток 1) (далі - Перелік захворювань) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби цивільного захисту (додаток 2) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань).
Визначення придатності щодо проходження служби цивільного захисту (навчання) за окремими спеціальностями здійснюється ЛЕК з урахуванням граф таблиць додаткових вимог «А», «Б» для осіб, які відбираються для навчання (служби) та проходять службу цивільного захисту за окремими спеціальностями (додаток 3) (далі - ТДВ).
ЛЕК у прийнятті рішень незалежна. Постанови ЛЕК приймаються на підставі огляду лікарів Медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, інших закладів охорони здоров’я. Дані інших закладів охорони здоров’я щодо стану здоров’я при прийнятті рішення ЛЕК носять рекомендаційний характер.
Придатність (непридатність) осіб до служби цивільного захисту в органах та підрозділах цивільного захисту, у яких під час проведення лікарської експертизи діагностовано патологію, що згідно із статтею Переліку захворювань передбачає прийняття індивідуального рішення (далі - індивідуальне рішення), визначається з урахуванням віку особи, характеру патології та професійного спрямування проходження ними служби цивільного захисту.
Лікарсько-льотна експертиза авіаційного персоналу ДСНС здійснюється відповідно до Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.
При встановленні причинного зв’язку захворювань із наслідками аварії на атомній електростанції (далі - АЕС), інших ядерних об’єктах ЛЕК керуються наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 1997 року № 150 «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252.
Постанови щодо ступеня придатності до служби цивільного захисту осіб, звільнених зі служби, причинного зв’язку їх захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) приймаються ЛЕК відповідно до цього Положення, законодавства України чинного на дату звільнення зазначених осіб.
При винесенні постанов ЛЕК на підставі нормативно-правових актів інших центральних органів виконавчої влади, посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких винесено рішення, є обов’язковим.
6. ЛЕК у своїй роботі використовує системи електронного документообігу, а також дані із електронної системи охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ) у разі наявності технічного доступу.
Документи в електронній формі подаються із дотриманням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».
Медична документація, що подається до ЛЕК, повинна відповідати наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 28 квітня 2012 року за № 661/20974.
7. ЛЕК утворюються в органах чи підрозділах цивільного захисту і утримуються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, у якому її утворено.
II. Організація діяльності лікарсько-експертних комісій
1. Лікарська експертиза проводиться штатними (постійно діючими) та позаштатними (постійно або тимчасово діючими) ЛЕК.
2. Штатними ЛЕК є Центральна лікарсько-експертна комісія ДСНС (далі - ЦЛЕК), лікарсько-льотна комісія ДСНС (далі - ЛЛК), ЛЕК органів та підрозділів цивільного захисту.
ЦЛЕК є вищим органом лікарської експертизи в системі ДСНС.
у закладах охорони здоров’я ДСНС;
у органах та підрозділах цивільного захисту;
у спеціальних авіаційних формуваннях ДСНС.
У разі утворення в органі та підрозділі цивільного захисту водолазної медичної комісії (далі - ВМК) виконання функцій ЛЕК за необхідності покладається на ВМК, діяльність якої з питань проведення лікарської експертизи організовується відповідно до вимог цього Положення.
Позаштатні ЛЕК можуть утворюватися в органах та підрозділах цивільного захисту за потреби.
4. У питаннях проведення лікарської експертизи штатні та позаштатні ЛЕК підпорядковуються ЦЛЕК.
5. До складу ЛЕК входить начальник (голова) комісії, лікарі-спеціалісти, інший медичний персонал, який має перший (бакалаврський) рівень вищої освіти медичного спрямування або фахову передвищу освіту за медичними спеціальностями.
Зі складу ЛЕК обирається секретар ЛЕК.
Начальник (голова) ВМК органу чи підрозділу цивільного захисту за посадою одночасно є начальником (головою) ЛЕК відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
6. Начальник (голова) ЦЛЕК призначається наказом начальника закладу охорони здоров’я ДСНС, у якому її створено за погодженням керівника самостійного структурного підрозділу апарату ДСНС, до повноважень якого віднесено питання організації медичного забезпечення.
Начальники (голови) інших ЛЕК призначаються наказами органів та підрозділів цивільного захисту, при яких їх утворено, за погодженням із начальником (головою) ЦЛЕК.
7. ЛЕК мають печатки, штампи та бланки.
8. ЛЕК комплектуються лікарями, які мають сертифікат лікаря-спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, свідоцтво про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії.
9. У разі необхідності укомплектування ЛЕК до роботи на правах членів можуть залучатися лікарі інших закладів охорони здоров’я (за згодою).
10. Матеріально-технічне забезпечення ЛЕК здійснюється за рахунок і в межах видатків, передбачених на утримання відповідних органів та підрозділів цивільного захисту.
1) організація та проведення лікарської експертизи;
2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської експертизи, аналіз та узагальнення її результатів;
3) подання начальнику (голові) ЦЛЕК у встановленому порядку річних звітів, інформації про стан і результати проведеної лікарської експертизи;
4) інформування в межах компетенції лікарів закладів охорони здоров’я ДСНС і закладів освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління ДСНС (далі - заклади освіти), з питань лікарської експертизи.
1) запитувати в разі потреби медичні документи або витяги з них (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки, інші документи, що характеризують або уточнюють стан здоров’я), матеріали службових розслідувань, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та документи, необхідні для прийняття рішень ЛЕК;
2) залучати лікарів відповідних спеціальностей закладів охорони здоров’я ДСНС, лікарів інших державних або комунальних закладів охорони здоров’я (за згодою) для вирішення питань лікарської експертизи;
3) брати участь у діяльності лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров’я ДСНС з питань стійкої втрати працездатності по захворюваннях та їх наслідках, пов’язаних з проходженням служби;
4) направляти осіб, які проходять лікарську експертизу, на обстеження, у тому числі стаціонарне, до закладів охорони здоров’я ДСНС або інших закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності на проведення цільового огляду, обстеження чи діагностики з метою встановлення остаточного діагнозу, що відповідає реальному стану здоров’я.
13. ЦЛЕК, крім функцій, зазначених у пунктах 11, 12 цього розділу, здійснює такі функції:
1) спільно із структурними підрозділами апарату ДСНС бере участь у розробці проєктів нормативно-правових актів з питань проведення лікарської експертизи;
2) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської експертизи;
3) здійснює контроль за проведенням лікарської експертизи підпорядкованими ЛЕК, надає роз’яснення з цих питань;
4) здійснює прийом громадян з питань лікарської експертизи, надає роз’яснення, рекомендації, за потреби виносить експертні висновки, проводить роботу зі зверненнями громадян;
5) приймає рішення щодо перегляду, затвердження постанов підпорядкованих ЛЕК;
6) узагальнює результати роботи підпорядкованих ЛЕК;
7) за показаннями викликає осіб рядового і начальницького складу на проведення контрольного огляду, обстеження чи діагностики з метою встановлення остаточного діагнозу з винесенням відповідної постанови, що відповідає стану здоров’я на момент винесення експертного рішення незалежно від попередніх результатів обстежень та встановлених діагнозів;
8) направляє осіб рядового і начальницького складу на повторний огляд до будь-якої підпорядкованої ЛЕК.
14. На ЛЛК, крім функцій, зазначених у пунктах 11, 12 цього розділу, покладається проведення амбулаторної лікарсько-льотної експертизи осіб, визначених пунктом 1 розділу І Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.
Разом з винесеним рішенням про допуск до польотів ЛЛК приймає постанову про придатність до проходження служби цивільного захисту. Затвердженню ЦЛЕК довідки ЛЛК про придатність до проходження служби та польотів не підлягають.
15. ЛЕК закладів освіти можуть утворюватися штатними (постійно діючими) та позаштатними (тимчасово діючими).
Позаштатні ЛЕК закладів освіти створюються щороку наказом керівника закладу освіти для встановлення придатності або непридатності кандидатів до вступу.
16. У разі неможливості проведення лікарської експертизи ЛЕК органу чи підрозділу цивільного захисту її проведення покладається на ЛЕК інших органів та підрозділів цивільного захисту.
17. Залучати особовий склад штатних ЛЕК для вирішення питань та завдань, не пов’язаних з лікарською експертизою, забороняється.
III. Організація проведення лікарської експертизи
1. Направлення на проведення лікарської експертизи здійснюють відповідні підрозділи по роботі з персоналом органів та підрозділів цивільного захисту всім категоріям без виключення після належно сформованого необхідного переліку документації за безпосередньої участі підрозділів медичного забезпечення.
Направлення на проведення лікарської експертизи (додаток 4) підписується начальником органу чи підрозділу цивільного захисту або начальником підрозділу по роботі з персоналом та скріплюється печаткою.
У разі погіршення стану здоров’я осіб рядового і начальницького складу направлення на ЛЕК надається після їх обстеження та в разі неефективності проведених лікувальних, реабілітаційних заходів або в разі відмови від їх проведення на підставі рапорту особи, рапорту (доповідної записки) керівника закладу охорони здоров’я, підрозділу медичного забезпечення про стан здоров’я, що може перешкоджати виконанню посадових обов’язків, рапорту безпосереднього керівника за наявності скарг на стан здоров’я, явних ознак неможливості виконання посадових обов’язків за станом здоров’я.
На період проходження лікарської експертизи у зв’язку з погіршенням стану здоров’я особи рядового і начальницького складу звільняються від виконання службових обов’язків до реалізації рішення ЛЕК.
2. У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ЛЕК, у тому числі надається така інформація:
1) щодо кандидатів на службу цивільного захисту, осіб рядового і начальницького складу, осіб рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі цивільного захисту, та осіб рядового і начальницького складу, які закінчили навчання в закладах освіти і призначаються на посаду, зазначається посада та графа Переліку захворювань, згідно з якою необхідно проводити лікарську експертизу.
Особам рядового і начальницького складу, які оглядаються за графою II, III Переліку захворювань та можуть бути залучені до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, проставляється відповідна відмітка у графі направлення «При медичному обстеженні звернути увагу на ____»;
2) щодо осіб рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, строк проходження служби цивільного захисту, участь у бойових діях або пов’язаних заходах;
3) щодо осіб, які приймаються на службу цивільного захисту після звільнення з військових формувань, та осіб, звільнених зі служби, зазначається, коли і з якої причини зазначені особи були звільнені зі служби, зазначаються відомості про проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), ЛЕК у минулому;
4) щодо кандидатів до вступу вказується найменування закладу освіти.
3. Якщо в направленні не зазначені всі необхідні відомості для вирішення експертного питання, лікарська експертиза не проводиться.
4. Якщо в осіб рядового і начальницького складу, які перебували на лікуванні в закладах охорони здоров’я або в ході позачергових, періодичних медичних оглядів, виявлено захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), що обмежують працездатність та (або) перешкоджають виконанню службових обов’язків, керівник органу чи підрозділу цивільного захисту забезпечує всебічне дообстеження, належне лікування (за показаннями) та за його неефективності ініціює направлення особи рядового і начальницького складу до ЛЕК з метою визначення придатності до подальшого проходження служби цивільного захисту.
5. Якщо в осіб рядового і начальницького складу, які перебували на лікуванні, обстеженні в закладах охорони здоров’я ДСНС, виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник закладу інформує про це відповідний підрозділ по роботі з персоналом з метою направлення таких осіб на ЛЕК для визначення придатності до подальшої служби цивільного захисту.
6. У випадках тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу у зв’язку із захворюванням, пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), отриманими в період проходження служби, що досягає строку 4 місяців безперервно, а при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності здійснюється направлення на ЛЕК за встановленим порядком. Продовження строку лікування понад установлені строки здійснюється лише за висновком ЦЛЕК.
Особи рядового і начальницького складу, які отримали захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво) при виконанні службових обов’язків, перебувають на лікуванні до дня його закінчення та виходу на службу цивільного захисту або дня звільнення зі служби цивільного захисту за станом здоров’я на підставі висновку ЛЕК.
Особи рядового і начальницького складу, що скаржаться на стан здоров’я, часто та довготривало хворіють, зобов’язані за поданням підрозділу по роботі з персоналом пройти позачерговий медичний огляд та в разі виявлення захворювань, що можуть перешкоджати проходженню служби цивільного захисту, направляються на лікарську експертизу для визначення придатності до подальшої служби цивільного захисту.
7. На осіб, які раніше оглядалися лікарськими комісіями, додаються оригінали рішень, висновків цих комісій або їх копії.
На осіб, які направляються на огляд у зв’язку з пораненням, травмою, контузією, каліцтвом, одержаними у період проходження служби цивільного захисту, надаються затверджені акти розслідування нещасного випадку або завірені копії результатів службового розслідування (за наявності).
На осіб рядового і начальницького складу та осіб, звільнених зі служби, у разі отримання захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), отриманих під час участі в бойових діях, у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, ліквідації наслідків аварій на ядерних установках та об’єктах, розмінуванні, надаються відповідні посвідчення, витяги із особових справ, довідкові матеріали (допускається надання копій указаних документів, завірених відповідно до законодавства України).
8. Особа, яка проходить лікарську експертизу, надає до ЛЕК оригінал документа, що посвідчує особу. Наявність військово-облікового документа з визначеною придатністю до військової служби, кандидатам на службу цивільного захисту або кандидатам до вступу є обов’язковою.
9. Перед проведенням лікарської експертизи проводяться інструментальні та лабораторні дослідження в об’ємі, визначеному ЛЕК.
10. Кандидати на службу цивільного захисту можуть надати документально оформлені результати зазначених обстежень за останні 3 місяці.
11. Лікарська експертиза ЛЕК проводиться з обов’язковим залученням лікарів-спеціалістів: терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, дерматовенеролога, стоматолога, психіатра, а при проведенні лікарської експертизи жінкам - також гінеколога.
За рішенням ЛЕК особи, що проходять лікарську експертизу, направляються до інших спеціалістів, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики виявленої патології або допуску до окремих видів службової діяльності.
Лікарі, які включаються до складу ЛЕК або які залучаються із закладів охорони здоров’я ДСНС, закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, під час проведення лікарської експертизи ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає особа, що характеризують стан її здоров’я, а також вносять до ЕСОЗ у разі технічної можливості відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
12. Кандидатам на службу цивільного захисту, посади яких передбачають залучення до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, проводиться дослідження функції вестибулярного апарату, функції зовнішнього дихання.
За наявності показань або потреби в професійному доборі особи, що проходять лікарську експертизу, додатково направляються на проведення психофізіологічної експертизи, до лікарів інших спеціальностей, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики виявленої або можливої патології.
13. У разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) чи їх наслідків ЛЕК може запропонувати особі, яка проходить лікарську експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров’я ДСНС або в інших закладах охорони здоров’я.
14. До направлення на проведення лікарської експертизи додається:
Картка медичного огляду (додаток 5) - особам рядового і начальницького складу, кандидатам на службу цивільного захисту.
У проведенні лікарської експертизи можуть використовуватися результати медичних оглядів, відображені в інших формах;
Картка медичного огляду вступника до закладу освіти (додаток 6) - кандидатам до вступу;
окремі належно оформлені довідки медичного огляду закладів охорони здоров’я або лікарів-спеціалістів;
дані про стан здоров’я і фізичного розвитку, які є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ЛЕК щодо придатності особи до служби або навчання.
15. До Картки медичного огляду (Картки медичного огляду вступника до закладу освіти) додаються:
результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних) обстежень, визначених ЛЕК;
довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин;
довідки про раніше проведені щеплення з дотриманням календаря профілактичних щеплень (кандидатам на службу цивільного захисту та кандидатам до вступу);
медична карта амбулаторного хворого за формою згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - медична карта амбулаторного хворого), та витяг з неї, скріплений печаткою закладу охорони здоров’я, не менше ніж за останніх п’ять років для осіб рядового і начальницького складу;
виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - виписка з медичної карти амбулаторного хворого);
виписки з медичних карт стаціонарного хворого (за наявності);
інші документи, що характеризують стан здоров’я.
До медичної карти амбулаторного хворого кандидата на службу цивільного захисту за контрактом додається виписка з медичної карти амбулаторного хворого, скріплена печаткою закладу охорони здоров’я із зазначенням випадків стаціонарних лікувань, травм, оперативних втручань, випадків стійкої втрати працездатності, фактів звернень за психіатричною, наркологічною допомогою.
Для кандидатів до вступу допускається оформлення виписки з медичної карти амбулаторного хворого, скріпленої печаткою закладу охорони здоров’я, із зазначенням стану здоров’я від народження, етапів розвитку, відомості про перебування на диспансерних обліках, випадків стаціонарних лікувань, травм, оперативних втручань, випадків стійкої втрати працездатності, фактів звернень за психіатричною, наркологічною допомогою, результати останніх (наявних) медичних оглядів.
За відсутності в особи, яка проходить лікарську експертизу хворобливих проявів, які обмежують придатність до служби цивільного захисту, ЛЕК може прийняти постанову про придатність до служби цивільного захисту (навчання), у якій зазначається, що лікарська експертиза проведена без урахування інформації щодо попередніх медичних оглядів.
16. Постанова ЛЕК (додаток 7) виноситься відповідно до мети проведення лікарської експертизи щодо придатності (непридатності) особи до служби, з урахуванням Довідки ЛЕК (додаток 8) або Свідоцтва про хворобу (додаток 9) та заноситься до Книги протоколів засідань ЛЕК (додаток 10).
Постанова ЛЕК про непридатність щодо осіб рядового і начальницького складу підлягає затвердженню ЦЛЕК.
Постанова ЛЕК про непридатність кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу заноситься до Картки медичного огляду, Картки медичного огляду вступника до закладу освіти та скріплюється печаткою ЛЕК. Затвердженню ЦЛЕК така Постанова ЛЕК не підлягає.
Рішення ЛЕК з питань, що не стосуються визначення придатності (непридатності) до проходження служби цивільного захисту, встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), оформлюється висновками відповідно до мети лікарської експертизи.
17. Якщо особа, яка проходить лікарську експертизу, відмовляється від її проведення чи ухиляється від необхідного для визначення придатності до служби цивільного захисту обстеження, відсутні необхідні документи, які підтверджують наявність і характер захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) та їх наслідків, то постанова ЛЕК не приймається. Відмова від медичного огляду оформляється рапортом цієї особи чи відповідною відміткою в Карті медичного огляду ЛЕК, іншій наявній медичній документації.
Контроль за строками проходження ЛЕК, періодичністю визначених повторних оглядів ЛЕК, реалізацією рішень ЛЕК здійснюють відповідні підрозділи по роботі з персоналом.
18. У разі незгоди особи, яка проходила лікарську експертизу, із Постановою ЛЕК, вона може оскаржити її в ЦЛЕК, яка призначає додаткові обстеження та повторну лікарську експертизу, або в судовому порядку.
19. Направлення разом з іншими необхідними матеріалами для проведення лікарської експертизи надаються до ЛЕК у папці для паперів формату А4, із зав’язками, на титульній стороні якої друкованими літерами зазначається підрозділ по роботі з персоналом, який направив на лікарську експертизу, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), день, місяць, рік народження, контактний телефон направленої особи, найближче поштове відділення для можливого надсилання рішення ЛЕК.
З метою належної ідентифікації особи, яка проходить лікарську експертизу, у лівому верхньому куті титульної сторінки Картки медичного огляду або у відведеному місці форми для проходження медогляду кріпиться фото 3×4 без головного убору, що скріплюється печаткою ЛЕК або підрозділу по роботі з персоналом до початку лікарської експертизи.
IV. Проведення лікарської експертизи кандидатів на службу цивільного захисту
1. Лікарська експертиза кандидатів на службу цивільного захисту здійснюється в порядку, визначеному розділом III цього Положення.
2. Кандидати на службу цивільного захисту надають медичні карти амбулаторного хворого та/або витяги з них із зазначенням фактів травм, стаціонарних лікувань, диспансерних наглядів, випадків тривалої непрацездатності, що ведуться в закладах охорони здоров’я за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов’язкові профілактичні щеплення, а також відомості про перебування на диспансерних обліках у психоневрологічних, наркологічних, протитуберкульозних, венерологічних диспансерах (за потреби з інших закладів охорони здоров’я), інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи не менше ніж за останні 5 років.
Особи рядового і начальницького складу, які були звільнені зі служби за контрактом, надають витяг з наказу про причину звільнення, а ті, які були звільнені протягом останнього року, надають медичну документацію (витяги з неї) або медичну характеристику.
3. Кандидати на службу цивільного захисту надають до ЛЕК зазначену в пункті 2 цього розділу медичну документацію до початку лікарської експертизи.
4. Кандидати на службу цивільного захисту, які були раніше звільнені за станом здоров’я із служби цивільного захисту, органів внутрішніх справ, військових формувань, особисто подають до ЛЕК копію відповідної постанови ЛЕК (ВЛК) (Свідоцтва про хворобу). Особи, які оглядалися медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК), надають копії результатів зазначених оглядів. Особи, які мали факти звернень за медичною допомогою, надають додаткову медичну документацію, результати додаткових обстежень.
Лікарська експертиза в такому випадку проводиться після цільового обстеження зазначених осіб у закладах охорони здоров’я.
5. До початку лікарської експертизи кандидатами на службу цивільного захисту надаються документально оформлені результати медичних оглядів, у тому числі окремих спеціалістів, що можуть бути використані в проведенні лікарської експертизи, та обстежень за останні 12 місяців - рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини (з рентгенівською плівкою або результатом роздрукованим на папері або записаним на цифровий носій), за останні 3 місяці: електрокардіографія з описом, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, біохімічне дослідження крові на загальний білок, аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, білірубін та його фракції, креатинін, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), аналізи крові на маркери гепатитів В, С та ВIЛ-інфікування, досліджується функція зовнішнього дихання, функція вестибулярного апарату особам, що можуть бути залучені до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, особам функціональними обов’язками, яких передбачено контакт з джерелами іонізуючого випромінювання додатково проводяться УЗД щитовидної залози із визначенням її функції (за потребою) та вимірювання тромбоцитів крові, для осіб старше 40 років,- вимірювання рівня внутрішньоочного тиску, для чоловіків після 40 років обстеження урологом, особам, які претендують на посади водолазів,- додатково велоергометрія, барофункція вух.
Лікарська експертиза щодо визначення придатності для навчання та проходження служби цивільного захисту за водолазними спеціальностями здійснюється за результатами медичних оглядів, що проводяться закладами охорони здоров’я або ВМК з урахуванням граф I, II ТДВ, висновку психофізіологічної експертизи про придатність до роботи за спеціальністю, наявності середньої та високої толерантності до фізичного навантаження відповідно до результатів функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням для осіб у вікових межах при первинному відборі для служби за водолазною спеціальністю - до 35 років.
У разі встановлення непридатності особам із числа кандидатів на службу для навчання за водолазними спеціальностями одночасно виноситься постанова ЛЕК про придатність до служби цивільного захисту.
Винесення останови ЛЕК про придатність до навчання за спеціальністю водолаза здійснюється лише в разі наявності результатів барокамерних досліджень, досліджень барофункції вух та приносових пазух, наявності висновку медичної комісії щодо дозволеної глибини занурень. У разі відсутності зазначеної інформації ЛЕК виносить постанову щодо придатності до служби цивільного захисту на посадах, визначених підрозділом по роботі з персоналом з урахуванням вимог до стану здоров’я за окремими спеціальностями, крім водолазних.
Кандидати на службу цивільного захисту надають результат попереднього психологічного відбору фахівцями ДСНС, довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин; відомості про перебування на диспансерному обліку у фтизіатра та дерматовенеролога, а за медичними показаннями й результати інших досліджень.
Лікарська експертиза проводиться на основі обов’язкового обстеження лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, жінки обов’язково обстежуються гінекологом, чоловіки урологом після 40 років. Лікарями встановлюються діагнози відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10-го перегляду, із зазначенням ступеня порушення функції, клінічних проявів та відповідної статті Переліку захворювань.
За наявності показань або потреби в професійному доборі особи, які проходять лікарську експертизу, додатково направляються на проведення психофізіологічної експертизи, до лікарів інших спеціальностей, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики, виявленої або можливої патології.
6. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ЛЕК щодо придатності (непридатності) кандидатів на службу цивільного захисту приймаються відповідно до граф II, III Переліку захворювань. Кандидати на службу цивільного захисту за графою III Переліку захворювань, що за посадовим обов’язками можуть залучатися до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я та мають захворювання, поранення (контузію, травму, каліцтво), їх наслідки, що перешкоджають проходженню служби цивільного захисту за графою II Переліку захворювань на момент проходження лікарської експертизи, отримують висновок про придатність до проходження служби за графою III Переліку захворювань без залучення до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я.
7. Кандидати на службу цивільного захисту, крім осіб, передбачених абзацом другим цього пункту, визнаються непридатними, якщо в них виявлено захворювання, яке згідно з Переліком захворювань передбачає індивідуальне рішення.
Кандидатам на службу цивільного захисту, які проходять лікарську експертизу за графою III Переліку захворювань, індивідуальне рішення, за їх зверненням, виноситься в разі наявності захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) їх наслідків, одержаного під час проходження служби, що не перешкоджає виконанню службових обов’язків на посадах, функціональними обов’язками яких не передбачено виконання робіт, пов’язаних з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки, інших захворювань, визначених Переліком захворювань та Поясненнями щодо застосування Переліку захворювань.
8. Кандидати на службу цивільного захисту, які на момент проходження ЛЕК мають гостре захворювання або загострення хронічного захворювання, є тимчасово непридатними та потребують повторного огляду після виліковування.
9. Постанова про придатність кандидата до служби цивільного захисту, яка приймається за результатами лікарської експертизи, оформлюється Довідкою ЛЕК, яка видається особі, яка пройшла лікарську експертизу.
10. У разі виникнення змін у стані здоров’я особи, що відбулися до реалізації постанови ЛЕК, або якщо дата видачі довідки про придатність до служби на день звернення перевищує 6 місяців, проводиться повторна лікарська експертиза.
V. Проведення лікарської експертизи кандидатів до вступу
1. Лікарська експертиза кандидатів до вступу здійснюється в порядку, визначеному в розділі IV цього Положення з встановленням вимог до стану здоров’я відповідно до графи І Переліку захворювань.
2. До початку лікарської експертизи кандидатами до вступу надаються документально оформлені результати медичних оглядів, у тому числі окремих спеціалістів, що можуть бути використані в проведенні лікарської експертизи, та обстежень за останні 12 місяців - рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини (з рентгенівською плівкою або результатом, роздрукованим на папері або записаним на цифровий носій), за останні 3 місяці: ехокардіографія, електрокардіографія з описом, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, біохімічне дослідження крові на загальний білок, аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, білірубін та його фракції, креатинін, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), аналізи крові на маркери гепатитів В, С та ВIЛ-інфікування, досліджується функція зовнішнього дихання та вестибулярного апарату, для осіб старше 40 років - вимірювання рівня внутрішньоочного тиску, жінки обов’язково обстежуються гінекологом, чоловіки урологом після 40 років, за потребою залучаються фахівці вузьких спеціальностей.
Кандидати до вступу надають результат попереднього психологічного відбору фахівцями ДСНС, довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин; відомості про перебування на диспансерному обліку у фтизіатра та дерматовенеролога, а за медичними показаннями й результати інших досліджень.
3. Кандидати до вступу надають медичні карти амбулаторного хворого та/або витяги з них із зазначенням етапів розвитку дитини від народження, фактів травм, стаціонарних лікувань, диспансерних наглядів, випадків тривалої непрацездатності, що ведуться в закладах охорони здоров’я за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов’язкові профілактичні щеплення, а також відомості про перебування на диспансерних обліках у психоневрологічних, наркологічних, протитуберкульозних, венерологічних диспансерах (за потреби з інших закладів охорони здоров’я), інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи.
4. Кандидати до вступу, які були раніше звільнені за станом здоров’я із служби, органів внутрішніх справ, військових формувань, особисто подають до ЛЕК копію відповідної постанови ЛЕК (ВЛК) (Свідоцтва про хворобу). Зазначені особи, які оглядалися МСЕК, надають копії відповідних довідок про зазначені факти. Особи, які мали факти звернень за медичною допомогою, надають відповідну медичну документацію, результати додаткових обстежень (за наявності). Лікарська експертиза в такому випадку проводиться після цільового обстеження зазначених осіб у закладах охорони здоров’я.
5. Кандидати до вступу, які є особами рядового і начальницького складу, додатково подають до ЛЕК медичну карту амбулаторного хворого з даними медичних обстежень і звернень за медичною допомогою не менше ніж за останні 3 роки та витяг із зазначеної документації (за наявності) та медичну характеристику із закладу охорони здоров’я ДСНС, де особа перебуває на медичному забезпеченні (за наявності).
6. Постанова ЛЕК про результати проведення лікарської експертизи заноситься до Книги протоколів засідань ЛЕК та до Картки медичного обстеження вступника до закладу освіти, яка з матеріалами, на підставі яких приймалось відповідне експертне рішення, передається до ЛЕК закладу освіти через підрозділ персоналу, що формує справу кандидата до вступу з метою визначення придатності до вступу на день остаточного медичного огляду.
У ЛЕК, що визначала придатність до вступу за попереднім медичним оглядом, залишається Довідка ЛЕК про визначену придатність до вступу та направлення на лікарську експертизу підрозділу персоналу.
За неможливості проведення попереднього медичного огляду придатність кандидатів до вступу за станом здоров’я може бути встановлено ЛЕК закладу освіти за результатами проведення остаточного медичного огляду.
При вирішенні спірних питань придатності до вступу, подальшого навчання остаточним є рішення ЦЛЕК, що приймається за результатами дообстежень, спеціальних обстежень, досліджень закладів охорони здоров’я ДСНС та/або спеціалізованих закладів охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.
7. Лікарська експертиза здобувачам освіти для визначення їх придатності до служби цивільного захисту при погіршенні стану здоров’я або відхиленнях у стані здоров’я, що можуть перешкоджати подальшому проходженню служби цивільного захисту, під час навчання проводиться в штатній ЛЕК за місцем розташування закладу освіти, після розподілу в органи чи підрозділи цивільного захисту лікарська експертиза за місцем проходження служби цивільного захисту проводиться в разі призначення на посади, стан здоров’я на яких визначається з урахуванням ТДВ.
8. У разі виявлення в здобувачів освіти патології, що згідно із статтями Переліку захворювань за графою II передбачає індивідуальне рішення (за неможливості переміщення особи рядового і начальницького складу на посаду, не пов’язану з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, за клопотанням підрозділу, що направляв особу на навчання до закладу освіти), ЛЕК приймає постанову про непридатність до служби цивільного захисту.
9. Постанови ЛЕК щодо придатності до подальшої служби цивільного захисту здобувачів освіти, які вступили на навчання з числа осіб рядового і начальницького складу, у період навчання приймаються відповідно до граф Переліку захворювань, які відповідають спеціалізації навчання, без застосування індивідуальних рішень.
VI. Проведення лікарської експертизи осіб рядового і начальницького складу
1. Лікарська експертиза осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі III цього Положення.
2. Разом з направленням на лікарську експертизу підрозділ по роботі з персоналом надає ЛЕК службову характеристику.
3. За наявності в особи рядового і начальницького складу травми (поранення, контузії, каліцтва) (їх наслідків), що впливає на ступінь придатності до проходження служби цивільного захисту, підрозділ по роботі з персоналом надає ЛЕК завірену копію Акта розслідування нещасного випадку, що пов’язаний (не пов’язаний) із виконанням службових обов’язків (далі - Акт про нещасний випадок), висновку службового розслідування (за наявності).
4. Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала травму (поранення, контузію, каліцтво), ЛЕК може прийняти постанову про їх причинний зв’язок.
У разі отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) до проходження служби цивільного захисту, що стала причиною непридатності до проходження служби цивільного захисту, до розгляду береться, за наявності, довідка (завірена належним чином її копія), Акта про нещасний випадок, висновок службового розслідування про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), де зазначаються обставини отриманої травми.
5. Якщо в особи рядового і начальницького складу під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва), що потребують лікування (динамічного нагляду), постанова ЛЕК щодо придатності до проходження служби приймається після закінчення необхідного лікування за його результатами та визначеними наслідками цього захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва).
6. Постанова ЛЕК щодо ступеня придатності особи рядового і начальницького складу приймається за графами Переліку захворювань відповідно до посади.
7. У випадку, коли в особи рядового і начальницького складу при переміщенні по службі цивільного захисту діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на зазначеній посаді, то за узгодженням з підрозділом по роботі з персоналом розглядається питання щодо його придатності до служби цивільного захисту на посадах, умови служби цивільного захисту яких найбільше відповідають стану здоров’я.
8. При проведенні лікарської експертизи осіб рядового і начальницького складу ЛЕК враховує вік, освіту, фах, підготовку, досвід, тривалість служби, фактичну працездатність та спроможність виконувати відповідні службові обов’язки, спрямованість до подальшого проходження служби цивільного захисту, думку керівників і начальника закладу охорони здоров’я ДСНС, викладені в службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження служби цивільного захисту на посаді.
Особам рядового і начальницького складу індивідуальне рішення, за їх зверненням, виноситься в разі наявності захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), їх наслідків, одержаного під час проходження служби цивільного захисту, що не перешкоджає виконанню службових обов’язків на посадах, функціональними обов’язками за якими не передбачено виконання робіт, пов’язаних з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки, інших захворювань, визначених Переліком захворювань та Поясненнями щодо застосування Переліку захворювань.
9. При огляді осіб рядового і начальницького складу за графою II Переліку захворювань та категорії осіб за графою III Переліку захворювань, що можуть бути залучені до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, у яких діагностовано захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), їх наслідки, що можуть перешкоджати проходженню служби і придатність яких визначається в індивідуальному рішенні, у тому числі ожиріння високих ступенів, вирішальним є результат проведення проб з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл), у якому відсутні дані про патологію серцево-судинної системи та встановлено достатню толерантність до фізичного навантаження.
10. Звільнені зі служби цивільного захисту особи рядового і начальницького складу можуть за власною заявою до ЛЕК ініціювати питання щодо встановлення причинного зв’язку їх захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
11. Особи, зазначені в пункті 10 цього розділу, надають до ЛЕК документацію, складену за період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) під час служби - надають відповідну документацію про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
12. Особи рядового і начальницького складу, які проходять лікарську експертизу, надають до ЛЕК оформлені відповідним чином (з печатками закладів охорони здоров’я) рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини (1 раз на 12 місяців), електрокардіографія з описом, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, за потребою функція зовнішнього дихання особам, які можуть бути залучені до робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, особам функціональними обов’язками, яких передбачено контакт з джерелами іонізуючого випромінювання додатково - УЗД щитовидної залози та вимірювання тромбоцитів крові.
Дозволяється мати вищевказані дослідження у вигляді інформативних записів у копіях результатів щорічних медичних оглядів за останні 12 місяців.
Лікарська експертиза щодо визначення придатності для проходження служби цивільного захисту за водолазними спеціальностями здійснюється водолазам, які пройшли медичний огляд ВМК з урахуванням граф І, II ТДВ, висновку психофізіологічної експертизи про придатність до роботи за спеціальністю, наявності середньої та високої толерантності до фізичного навантаження відповідно результатів функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням для осіб у вікових межах для водолазів - 18-50 років (водолази малих та середніх глибин) і 18-45 років (водолази-глибоководники, акванавти). Придатність до служби цивільного захисту поза зазначеними віковими межами визначається індивідуальним рішенням. Особам рядового і начальницького складу, які не мають в особистій і медичній книжках записів про встановлену на поточний рік глибину занурень, постанови ЛЕК про придатність до служби за водолазною спеціальністю не виносяться.
У разі встановлення непридатності особам рядового і начальницького складу за водолазними спеціальностями, одночасно виноситься постанова ЛЕК про придатність до служби цивільного захисту.
1. За результатами лікарської експертизи ЛЕК приймають постанови, які включають встановлений діагноз, причинний зв’язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтва) та за потребою рішення щодо придатності до служби (навчання).
2. Постанови ЛЕК приймаються на час фактичного огляду особи або розгляду наданих матеріалів, що свідчить про такий огляд.
3. У випадку протипоказань до зазначеної в направленні посади в постанові ЛЕК можуть зазначатися види обмежень у межах графи Переліку захворювань, за якою особа проходить службу, або інша графа переліку захворювань, на яких проходження служби не протипоказане.
4. Формулювання постанов ЛЕК за ступенем придатності:
1) щодо кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу із числа молоді можуть бути прийняті такі постанови:
«Придатний до вступу (вказати найменування закладу освіти)»;
«Непридатний до вступу (вказати найменування закладу освіти)»;
«Придатний до служби цивільного захисту (на посаді, у резерві, за графою ______ )»;
«Придатний (непридатний) до навчання за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта»;
«Непридатний до служби цивільного захисту (на посаді, у резерві, за графою)» (у разі непридатності до посади, але придатності до служби цивільного захисту в межах однієї графи або за іншою графою можуть зазначатися види обмежень службової діяльності або виконання робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я);
2) щодо осіб рядового і начальницького складу приймаються такі постанови ЛЕК (за потреби зазначається строк її дії та/або необхідність повторного переогляду):
«Придатний до служби цивільного захисту (на займаній посаді, у резерві)»;
«Обмежено придатний до служби цивільного захисту»;
«Непридатний до служби цивільного захисту» (постанова приймається при неможливості проходження служби цивільного захисту за станом здоров’я відповідно до Переліку захворювань);
«Придатний (непридатний) до служби цивільного захисту водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ______ метрів, акванавтом на глибині до ______ метрів»;
«Потребує продовження лікування строком ______» (постанова приймається відповідно до рекомендації закладів охорони здоров’я (вузькопрофільних спеціалістів) з метою досягнення наслідку захворювання, відновлення працездатності при строках непрацездатності більше 4 місяців у разі загальних захворювань, наслідків поранень (травм, контузій, каліцтв) та 10 місяців при туберкульозі (крім випадків, коли законодавством України передбачено більший строк перебування на лікуванні). Зазначене рішення виноситься з урахуванням клопотань безпосередніх керівників у службових характеристиках про доцільність продовження подальшої службової діяльності, можливості переміщення на посаду з меншим обсягом функціональних обов’язків для графи III Переліку захворювань або переміщення з графи II на посаду за графою III Переліку захворювань. У разі неможливості продовження службової діяльності, що потребує зазначеного рішення, ЛЕК приймає постанову про непридатність до проходження служби і подальша реалізація рішення здійснюється в межах законодавства України);
«Потребує протезування» (постанова виноситься за наявності медичних показань для забезпечення відповідними засобами реабілітації, визначеними на підставі функціональних призначень і переліку діагнозів згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я 10-го перегляду);
«Потребує відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації на ______ календарних днів» (постанова ЛЕК виноситься за відповідною статтею Переліку захворювань без зазначення пункту статті на строк лікування відповідно рекомендації закладу охорони здоров’я з метою реабілітаційного відновлення функцій організму лише у випадках відсутності потреби лікарського нагляду);
«Потребує санаторно-курортного лікування в санаторно-курортному закладі за профілем» (постанова виноситься за наявності медичних показань);
«Потребує направлення на медико-психологічну реабілітацію» (постанова ЛЕК виноситься за наявності медичних показань).
Місце, строки і підстави проведення санаторно-курортного лікування та медико-психологічної реабілітації визначають відповідні комісії органів та підрозділів цивільного захисту.
За рішеннями відповідних центрів медико-психологічної реабілітації строки медико-психологічної реабілітації подовжуються на підставі висновку ЦЛЕК.
5. Якщо в особи, яка проходить лікарську експертизу, діагностовано захворювання, не передбачене Переліком захворювань, ЛЕК має право прийняти постанову відповідно до тієї статті Переліку захворювань, яка найбільше відповідає її захворюванню і фактичній придатності до служби.
6. При проведенні лікарської експертизи при переміщенні по службі чи призначенні на посаду осіб рядового і начальницького складу, у яких діагностовано патологію, яка згідно з Переліком захворювань передбачає прийняття індивідуального рішення, ступінь їх придатності до служби цивільного захисту визначається з урахуванням службових характеристик.
7. Постанова ЛЕК «Обмежено придатний до служби цивільного захисту» виноситься в разі непридатності до посади, але придатності до служби в межах однієї графи або за іншою графою Переліку захворювань.
ЛЕК індивідуальним рішенням, з урахуванням характеру захворювання або фізичної вади, особливостей фактично виконуваної роботи, пристосованості до неї особи, яка проходить лікарську експертизу, зазначає протипоказання для цієї особи (зокрема, виконання робіт з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, робота, що потребує великого фізичного напруження, пов’язана з тривалою ходою або статичним положенням тіла, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води, нічні, добові чергування, часті й тривалі відрядження).
8. Причинний зв’язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) осіб рядового і начальницького складу встановлюється ЛЕК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.
9. Постанови ЛЕК про причинний зв’язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) осіб рядового і начальницького складу, осіб, звільнених зі служби, приймаються з такими формулюваннями:
1) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків, у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво), отримане в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час виконання службових обов’язків за зазначених обставин;
2) «Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України» - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво), отримане за зазначених обставин;
3) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво), отримане під час виконання службових обов’язків;
4) «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків» - при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, іншими травмуючими факторами, які виникають під час виконання службових обов’язків;
5) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), отримане під час проходження служби цивільного захисту в результаті нещасного випадку, НІ, не пов’язане з виконанням службових обов’язків» - якщо воно одержане цією особою в період проходження служби цивільного захисту при обставинах, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;
6) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), їх наслідки, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків при перебуванні в країнах, де велися бойові дії» - якщо захворювання діагностовано, поранення (травма, контузія, каліцтво), отримане в період служби цивільного захисту в іноземних державах, які вели бойові дії, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63;
7) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), їх наслідки, ТАК, пов’язане з проходженням служби цивільного захисту» - якщо воно виникло в період проходження служби або коли захворювання, що виникло до проходження служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності до служби цивільного захисту.
У такому самому формулюванні приймаються постанови ЛЕК за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних у період проходження служби цивільного захисту, коли документи про обставини їх одержання на день проведення лікарської експертизи відсутні;
8) «Захворювання, НI, не пов’язане з проходженням служби цивільного захисту» - якщо воно було діагностовано до вступу на службу і проходження служби не вплинуло на його перебіг. Постанова ЛЕК в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (контузій, травм, каліцтв) та будь-яких інших вад і хвороб, якщо вони були одержані до служби цивільного захисту, а проходження служби цивільного захисту не вплинуло на них та відповідно і на ступінь придатності до служби;
9) «Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії» (вказується АЕС, ядерний об’єкт, ядерна енергетична установка);
10) «Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої) у період проходження служби» - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт);
11) «Захворювання, ТАК, пов’язане із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, що підтверджується медичними документами про початок (перебіг) захворювання (погіршення стану здоров’я) у той період;
12) «Захворювання, ТАК, пов’язане із виконанням службових обов’язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» - якщо захворювання виникло в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби цивільного захисту, що підтверджується медичними документами про початок (перебіг) захворювання (погіршення стану здоров’я) у той період.
10. Постанова ЛЕК про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), що призвело до смерті особи рядового і начальницького складу, приймається в редакції одного з формулювань, що вказані в підпунктах 1-12 пункту 9 цього розділу.
Постанова ЛЕК у формулюванні підпункту 3 пункту 9 цього розділу виноситься в разі неможливості встановлення фактичних причин смерті шляхом проведення судово-медичної експертизи на підставі рішення суду та результатів спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком.
11. При проведенні лікарської експертизи особам, у яких разом із захворюваннями діагностовано наслідки поранень (травм, контузій, каліцтв), постанови про їх причинний зв’язок ЛЕК приймає в окремих формулюваннях, передбачених цим Положенням.
12. Якщо в особи, яка проходить лікарську експертизу, виявлено декілька захворювань чи поранень (травм, контузій, каліцтв) та їх наслідків, що отримані за різних обставин, то постанови про їх причинний зв’язок приймаються ЛЕК в окремих формулюваннях залежно від обставин виникнення патології.
13. У Свідоцтві про хворобу, складеному на особу рядового і начальницького складу, у якої за результатами лікарської експертизи діагностовано наслідки захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), вказуються обставини їх отримання з обов’язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, зазначаються дані об’єктивного обстеження щодо цих наслідків, повністю вказується їх діагноз.
14. Установлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що призвели до смерті осіб рядового і начальницького складу, осіб, звільнених зі служби, проводиться ЛЕК згідно з лікарським свідоцтвом про смерть або фельдшерською довідкою про смерть з урахуванням даних медичної документації, складеної за життя особи.
15. Причину інвалідності установлюють медико-соціальні експертні комісії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та з урахуванням висновку ЛЕК про причинний зв’язок їх захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
16. Для розгляду питань причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) з участю в бойових діях до ЛЕК необхідно надати відомості щодо їх стану здоров’я на момент вступу на службу цивільного захисту та в період проходження служби, довідку про час та місце служби, а в разі звільнення - його дату та підставу, час участі в бойових діях, медичні документи щодо фактів звернень за медичною допомогою, лікування при перебуванні в зоні бойових дій, посвідчення учасника бойових дій, документи про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), додаткові документи, що підтверджують цей факт (висновок судово-медичної експертизи).
17. Документи про проходження служби, участі в бойових діях, перебування в полоні, перебування на лікуванні в закладах охорони здоров’я надаються особам, звільненим зі служби, на вимогу ЛЕК.
18. Для встановлення характеру і давності очевидних тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефект кісток черепа, рубці після поранень, наявність сторонніх тіл) у спірних випадках особи рядового і начальницького складу з наслідками травм підлягають огляду судово-медичним експертом.
На підставі акта судово-медичного дослідження та інших документів ЛЕК приймає постанову про причинний зв’язок поранення (травми, каліцтва).
19. Якщо в документі, на підставі якого ЛЕК раніше прийняла постанову про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), діагноз сформульовано неточно, ЛЕК, ураховуючи дані складеної під час служби медичної документації, вказує уточнений діагноз і приймає нову постанову.
20. Додатковою документацією для прийняття постанови ЛЕК про причинний зв’язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) можуть бути записи в архівних документах (Книзі протоколів засідань ЛЕК, історії хвороби, медичній довідці) закладу охорони здоров’я, куди зверталася особа рядового і начальницького складу під час служби.
21. Якщо в медичних документах, складених у період участі в бойових діях, є відомості про поранення (контузії, травми, каліцтва) або в цих самих документах зазначені тільки окремі його наслідки, то ЛЕК враховує ці дані та висновки розслідування нещасного випадку для встановлення його причинного зв’язку.
22. Покази свідків не є підставою для встановлення в осіб рядового і начальницького складу факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва).
23. Якщо питання про причинний зв’язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) розглядалося за заявою особи, звільненої зі служби, ЛЕК повідомляє заявника про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову,- надсилає чи видає її заявнику особисто.
24. При здійсненні лікарської експертизи і встановленні причинного зв’язку захворювань з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (іншого ядерного об’єкта) ЛЕК розглядає такі документи: направлення підрозділу по роботі з персоналом чи заяву особи, довідку підрозділу по роботі з персоналом про час перебування особи в зоні радіоактивного забруднення, витяги з послужних списків, наказів про відрядження на ліквідацію аварії, копію посвідчення особи, що постраждала від зазначеної катастрофи, медичну карту амбулаторного хворого та витяг з неї, що охоплюють дані стану здоров’я в періоди до та після ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (іншого ядерного об’єкта), копію Свідоцтва про хворобу, складеного щодо особи на час звільнення зі служби (у випадку його складення), інші дані, що характеризують стан здоров’я.
1. Постанови ЛЕК, прийняті за результатами лікарської експертизи, записуються:
1) щодо кандидатів на службу цивільного захисту - до Книги протоколів засідань ЛЕК, Довідки ЛЕК;
2) щодо кандидатів до вступу - до Картки медичного огляду вступника до закладу освіти, Книги протоколів засідань ЛЕК;
3) щодо осіб рядового і начальницького складу за результатами лікарської експертизи - до Постанови ЛЕК, Довідки ЛЕК або Свідоцтва про хворобу, та Книги протоколів засідань ЛЕК.
2. Постанови ЛЕК про непридатність, обмежену придатність щодо осіб рядового і начальницького складу підлягають затвердженню ЦЛЕК.
Постанова ЛЕК про непридатність осіб з числа кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу заноситься до Картки медичного огляду та скріплюється печаткою ЛЕК. Затвердженню ЦЛЕК дані постанови ЛЕК не підлягають.
3. При проведенні лікарської експертизи осіб, які перебувають на обстеженні (лікуванні), у тому числі стаціонарному, у закладі охорони здоров’я ДСНС за направленням ЛЕК, результат обстеження, лікування оформлюється випискою з медичної карти амбулаторного хворого, що передається до ЛЕК.
4. В Книзі протоколів засідань ЛЕК заповнюються всі графи, що характеризують прийняте рішення відповідно до мети направлення. У разі розгляду заяви, листа, скарги тощо, що потребує зміни раніше встановленого або зазначення вперше встановленого діагнозу, зміни причинного зв’язку захворювань з проходженням служби, ступеня придатності до служби цивільного захисту рішення ЛЕК оформлюється постановою на підставі окремо оформленого Протоколу засідання ЛЕК з встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, особи, звільненої зі служби (додаток 11), що реєструються в Книзі протоколів засідань ЛЕК.
В інших випадках, що не потребують окремо винесеного рішення ЛЕК, відповідь заявнику про прийняте рішення надається письмово.
5. Оформлення протоколів засідань ЛЕК здійснює секретар ЛЕК. Протокол засідання ЛЕК підписується начальником (головою) та не менше ніж двома членами комісії.
6. У разі оформлення Свідоцтва про хворобу (довідки про обмежену придатність) один його (її) примірник зберігається в ЛЕК за реєстраційним номером Книги протоколів засідань ЛЕК з матеріалами справи, що стосуються винесеного рішення.
7. Свідоцтво про хворобу (довідка про обмежену придатність) направляється на затвердження до ЦЛЕК у триденний строк після закінчення лікарської експертизи, де має бути розглянуто упродовж двох днів з дня його надходження, за винятком експертних випадків, що потребують уточнення (запити документації про обставини одержання травми, поранення, медичних документів, виклик на контрольний медичний огляд до ЛЕК).
8. Затверджене Свідоцтво про хворобу (довідка про обмежену придатність) повертається в порядку, зазначеному в направленні до ЛЕК, та передається до підрозділу по роботі з персоналом органу чи підрозділу цивільного захисту, який направив особу на лікарську експертизу.
9. Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання осіб рядового і начальницького складу непридатними до подальшого проходженням служби (навчання).
10. Свідоцтво про хворобу (довідка про обмежену придатність) складається в п’яти примірниках, які у дводенний строк після затвердження передається до ЛЕК або відповідного підрозділу по роботі з персоналом, з яких один примірник залишається у ЦЛЕК, один примірник залишається у справах ЛЕК, що винесла відповідне рішення.
11. Постанови ЛЕК про придатність осіб рядового і начальницького складу до проходження служби цивільного захисту можуть бути реалізовані у строк, що не перевищує один рік з дня проведення їм лікарської експертизи.
Постанови ЛЕК про придатність кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу можуть бути реалізовані у строк, що не перевищує 6 місяців з дня проведення їм лікарської експертизи.
Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров’я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторної лікарської експертизи у ЛЕК.
12. Свідоцтва про хворобу з постановою ЛЕК щодо осіб рядового і начальницького складу, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно.
13. Експертна медична документація, утворена в процесі діяльності ЛЕК, зберігається в ЛЕК протягом трьох років, у подальшому підлягає зберіганню в її архіві (за наявності), архіві органу чи підрозділу, при якому вони створені, де зберігаються впродовж строків, визначених законодавством України.
У разі втрати Свідоцтва про хворобу, постанови ЛЕК чи Довідки ЛЕК їх завірені копії видаються на підставі заяви особи, щодо якої складені документи, або її законного представника.
Начальник |
|
Додаток 1 |
ПЕРЕЛІК
захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби цивільного захисту
Стаття | Назви захворювань, фізичних вад, ступінь порушення функції | Особи, які проходять медичний огляд за графами Переліку захворювань відповідно до посад | |
графа І | |||
Кандидати до вступу з числа молоді та осіб, які проходять службу цивільного захисту за графою II | |||
графа II | |||
Особи рядового і начальницького складу, у тому числі кандидати на службу цивільного захисту за контрактом на посади, функціональними обов’язками яких передбачено виконання робіт, пов’язаних з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, курсанти закладів освіти | |||
графа III | |||
Особи рядового і начальницького складу, у тому числі кандидати на службу цивільного захисту за контрактом на посади, функціональними обов’язками яких не передбачено виконання робіт, пов’язаних з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, начальницький склад - кандидати до вступу | |||
1 | 2 | 3 | |
І. ДЕЯКІ ІНФЕКЦІЙНІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ (А00-В99) | |||
1 | Кишкові інфекційні хвороби, деякі зоонозні бактеріальні хвороби, інші бактеріальні хвороби, вірусні інфекції з ураженням центральної нервової системи, вірусні гарячки та вірусні геморагічні гарячки, що переносяться членистоногими, вірусні інфекційні хвороби, які характеризуються ушкодженням шкіри та слизових оболонок, інші вірусні хвороби, протозойні хвороби, гельмінтози та інші інфестації, наслідки інфекційних і паразитарних хвороб (А00-А09, А20-А28, А30-А49, А80-А89, A90-A99, B00-B09, В25-В34, B50-B64, B65-B83, B85-B89, B90-B94) | ||
а) вказані хвороби (їх наслідки), які не піддаються або важко піддаються лікуванню; наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань зі стійкими значними або помірними порушеннями функцій | непридатні | ||
б) наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань зі стійким незначним порушенням функцій, хронічні захворювання з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) стани після перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання з тимчасовими незначними функціональними розладами | І непридатні | ||
2 | Туберкульоз органів дихання (туберкульоз легень, інших органів дихання) (А15-А16) | ||
а) активний прогресуючий туберкульоз легень | непридатні | ||
б) згасаючий активний туберкульоз | І, II непридатні | ||
в) клінічно вилікуваний, неактивний | І, II непридатні | ||
г) залишкові зміни після вилікування туберкульозу | І непридатні | ||
3 | Туберкульоз нервової системи (А17), периферійних і брижевих лімфатичних вузлів, очеревини, кишок, кісток та суглобів, сечостатевих органів, очей, шкіри та інших органів (А18-А19) | ||
а) активний прогресуючий та в період основного курсу лікування | непридатні | ||
б) активний згасаючий після завершення основного курсу лікування | І, II непридатні | ||
в) неактивний | І, II непридатні | ||
4 | Вірусні гепатити (В15-В19) | ||
а) вірусні гепатити, зі стійкими значними та помірними порушеннями функцій органів і систем, які важко піддаються лікуванню та знижують працездатність | непридатні | ||
б) вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій | І, II непридатні | ||
в) вірусні гепатити без порушення функцій або з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
5 | Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (B20-B24), безсимптомне носійство ВІЛ (Z-21) | ||
а) хвороба, зумовлена ВІЛ, яка супроводжується інфекційними, паразитарними хворобами, злоякісними пухлинами та іншими уточненими хворобами (В20-В22) | непридатні | ||
б) хвороба, зумовлена ВІЛ, яка супроводжується іншим станом (В23, В24) | І, II непридатні | ||
в) безсимптомне носійство ВІЛ | І, II непридатні | ||
6 | Інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом (сифіліс, гонококова інфекція, хвороби, спричинені хламідіями, трихомонадами та спірохетами, трихомоніаз та інші захворювання, що передаються статевим шляхом) (A50-A74) | ||
а) вроджений, вісцеральний сифіліс, нейросифіліс | непридатні | ||
б) первинний, вторинний, третинний, прихований і неуточнений сифіліс за сповільненої негативації класичних серологічних реакцій | І, II непридатні | ||
в) інші венеричні хвороби та захворювання, що передаються статевим шляхом | І непридатні | ||
7 | Мікози (B35-B49) | ||
а) глибокі мікози (бластомікоз, споротрихоз, хромомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоідоз, міцетома), актиноміцетома, мікотичні ураження внутрішніх органів | непридатні | ||
б) дерматофітії з активними проявами; трихомікози, кандидози | І непридатні | ||
II. НОВОУТВОРЕННЯ (C00-D48) | |||
8 | Злоякісні новоутворення всіх локалізаій (С00-С80, D00-D09) | ||
а) первинні (вторинні) за наявності метастазів та за неможливості радикального лікування або відмови від нього | непридатні | ||
б) стани після радикального лікування злоякісних пухлин органів і систем; рак шкіри, нижньої губи | І, II непридатні | ||
9 | Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин: лімфогранулематоз, неходжкінська лімфома, злоякісні лімфопроліферативні хвороби, множинна мієлома, усі види лейкозів (C81-C96), поліцитемія справжня D45, мієлодиспластичні синдроми D46 | ||
а) прогресуючі з помірними або значними змінами у складі крові та періодичними загостреннями | непридатні | ||
б) повільно прогресуючі з незначними порушеннями функцій кровотворної системи і рідкими загостреннями | І, II непридатні | ||
в) захворювання у фазі тривалої стійкої ремісії після проведення специфічного лікування | І, II непридатні | ||
10 | Доброякісні новоутворення всіх локалізацій (D10-D48) | ||
а) зі значним та помірним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) доброякісні новоутворення шкіри | І непридатні | ||
III. ХВОРОБИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ, РОЗЛАДИ ХАРЧУВАННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН (E00-E90) | |||
11 | Хвороби щитоподібної залози, за винятком новоутворень (Е00-Е07) | ||
а) зі значним або помірним порушенням функцій залози, розладом функцій сусідніх органів | І, II непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) без порушення функцій | І непридатні | ||
12 | Усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози (Е10-Е16), порушення інших ендокринних залоз - хвороби паращитоподібних залоз, гіпофізу, надниркових, статевих залоз та інші (Е20-E35), недостатність та надмірність харчування (E40-E68), порушення обміну речовин (E70-E90) | ||
а) зі значним порушенням функції | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
г) без порушення функцій | І, II придатність визначається індивідуальним рішенням | ||
IV. ХВОРОБИ КРОВІ І КРОВОТВОРНИХ ОРГАНІВ ТА ОКРЕМІ ПОРУШЕННЯ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІМУННОГО МЕХАНІЗМУ (D50-D89) | |||
13 | Хвороби крові і кровотворних органів (анемії, порушення згортання крові, пурпура та інші геморагічні стани, інші хвороби крові і кровотворних органів, деякі порушення із залученням імунного механізму) (D50-D89) | ||
а) прогресуючі зі значним та помірним порушенням функцій та періодичними загостреннями | непридатні | ||
б) повільно прогресуючі та непрогресуючі з незначним порушенням функцій кровотворної системи і рідкими загостреннями | І, II непридатні | ||
в) непрогресуючі, що протікають без порушення функцій та загострень, або з розладами тимчасового характеру | І придатні | ||
V. РОЗЛАДИ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ (F00-F99) | |||
14 | Органічні та симптоматичні психічні розлади (F00-F09) | ||
а) при значних психічних розладах | непридатні | ||
б) при помірних психічних розладах | непридатні | ||
в) при короткочасних психічних розладах | І, II непридатні | ||
15 | Психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (F10-F19) | ||
а) при значних, стійких психічних розладах | непридатні | ||
б) при короткочасних психотичних та стійких непсихотичних розладах | непридатні | ||
в) вживання психоактивних речовин зі згубними для здоров’я наслідками та епізодичне вживання наркотичних речовин | непридатні | ||
16 | Шизофренія, шизотипові стани та маячні розлади (F20-F29) | ||
а) шизофренія та інші затяжні маячні розлади | непридатні | ||
б) гострі психотичні розлади | непридатні | ||
17 | Розлади настрою (афективні розлади) (F30-F39) | ||
а) тяжкі, помірні та рекурентні розлади | непридатні | ||
б) легкі афективні розлади | І, II непридатні | ||
18 | Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (F40-F49) | ||
а) стійкі, затяжні психотичні та непсихотичні розлади, що обумовлюють втрату працездатності | непридатні | ||
б) короткочасні психотичні, стійкі непсихотичні розлади, що обмежують працездатність | І, II непридатні | ||
в) короткочасні психічні розлади з виходом в одужання | І непридатні | ||
19 | Розлади особистості та поведінки (F60-F69) | ||
а) розлади особистості та поведінки з частими декомпенсаціями і значною соціальною дезадаптацією | непридатні | ||
б) розлади особистості та поведінки, що проявляються періодичною соціальною дезадаптацією | непридатні | ||
20 | Розумова відсталість та порушення психологічного розвитку (F70-F79) | ||
а) помірна, тяжка та глибока розумова відсталість | непридатні | ||
б) легка розумова відсталість та порушення психологічного розвитку | непридатні | ||
VI. ХВОРОБИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (G00-G99) | |||
21 | Наслідки інфекційних та паразитарних хвороб центральної нервової системи, вірусні хвороби центральної нервової системи (поліомієліт та інші вірусні інфекції центральної нервової системи з повільним перебігом, менінгіти, які викликаються ентеровірусами, інші ентеровірусні хвороби, комариний, кліщовий вірусний енцефаліти), запальні хвороби центральної нервової системи (енцефаліт, мієліт, енцефаломієліт, внутрішньочерепний, внутрішньохребетний абсцес і гранульома, флебіт і тромбофлебіт)(А80-А89, G00-G09) | ||
а) зі значним порушенням функцій або швидко прогресуючим перебігом процесу | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
22 | Спадкові, дегенеративні та інші хвороби центральної нервової системи (центральні дегенерації, хвороба Паркінсона, інші екстрапірамідні хвороби, спиноцеребелярні дегенерації, хвороби спинного мозку, розсіяний склероз, інші демієлінізуючі хвороби ЦНС, дитячий церебральний параліч, інші паралітичні синдроми, інші хворобливі стани головного мозку, розлади нервової системи) (G10-G13, G20-G26, G30-G32, G35-G37, G80-G83, G95-G99) | ||
а) зі значним порушенням функцій або швидко прогресуючим перебігом процесу | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
23 | Хвороби периферійної нервової системи та нервово-м’язові захворювання (хвороби черепних нервів, крім II, III, ІV,VI і VIII пар нервових корінців і сплетінь, мононеврити кінцівок, спадкова та ідіопатична периферійна невропатія, запальна невропатія, міоневральні порушення, м’язові дистрофії та інші види міопатій) (G50-G64, G70-G73) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення функції | І непридатні | ||
24 | Епізодичні та пароксизмальні розлади: епілепсія та епілептичні синдроми, епілептичний статус, мігрень (G40-G44) | ||
а) епілепсія | непридатні | ||
б) інші епізодичні та пароксизмальні розлади з незначними порушеннями функцій органів і систем | І, II непридатні | ||
VII. ХВОРОБИ ОКА ТА ПРИДАТКОВОГО АПАРАТУ (H00-H59) | |||
25 | Хвороби та патологічні стани повік, кон’юнктиви, сльозового апарату та орбіти (H00-H06, H10-H13) | ||
а) різко виражені вади положення, захворювання повік, сльозового апарату та орбіти, кон’юнктиви на обох очах з різко вираженими порушеннями функцій, які перешкоджають зору або руху очного яблука, закриванню рогової оболонки на обох очах | непридатні | ||
б) те саме на одному оці або помірно виражені на обох очах | І, II непридатні | ||
в) незначно виражені анатомічні зміни або вади положення, непрогресуючі захворювання без або з рідкими загостреннями без порушення зорових | І непридатні | ||
26 | Хвороби склери, рогівки, райдужної оболонки, циліарного тіла, кришталика, склоподібного тіла та очного яблука, зорового нерва та зорових шляхів, ураження судинної оболонки ока і сітківки, інші хвороби ока і придаткового апарату (H15-H22, H25-H28, H30-H32, H34-H36, H43-H45, H46-H48) | ||
а) різко виражені з прогресуючим зниженням зорових функцій або частими загостреннями на обох очах | непридатні | ||
б) те саме на одному оці або помірно виражене на обох очах | І, II непридатні | ||
в) помірно виражені, непрогресуючі з рідкими загостреннями на одному оці | І, II непридатні | ||
27 | Відшарування та розриви сітківки (Н33) | ||
а) будь-якої етіології на обох очах | непридатні | ||
б) будь-якої етіології на одному оці | І, II непридатні | ||
28 | Глаукома (H40-H42) | ||
а) у розвинутій і подальших стадіях на обох очах | непридатні | ||
б) те саме на одному оці | І, II непридатні | ||
в) у початковій стадії глаукоми, у стадії гіпертензії одного ока або обох очей | І, II непридатні | ||
29 | Зорові розлади, пов’язані з порушеннями інервації м’язів ока, порушенням співдружніх рухів (H49-H51, H55-H59) | ||
а) стійкий параліч рухових м’язів очного яблука | непридатні | ||
б) співдружня косоокість за відсутності бінокулярного зору | І, II непридатні | ||
30 | Порушення рефракції та акомодації: міопія, гіперметропія, астигматизм, анізометропія, пресбіопія та інше (H52) | ||
а) короткозорість більше 10,0 дптр або далекозорість більше 6,0 дптр або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних очних меридіанах більше 4,5 дптр | непридатні | ||
б) короткозорість 6,0-10,0 дптр або астигматизм будь-якого виду 3,0-4,5 дптр | І, II непридатні | ||
в) короткозорість або далекозорість 3,0-6,0 дптр або астигматизм будь-якого виду 2,0-3,0 дптр з різницею коригуючих лінз не більше 2,0 дптр | І, II непридатні | ||
г) стійкий спазм, парез або параліч акомодації після незадовільних результатів стаціонарного лікування | І, II непридатні | ||
31 | Сліпота або розлади зору, порушення кольоросприйняття (H53-H54) | ||
а) відсутність очного яблука, сліпота одного ока, гострота зору з корекцією одного ока нижче 0,1 при гостроті зору іншого від 0,3 до 0,1 (з корекцією) | непридатні | ||
б) відсутність очного яблука, сліпота одного ока, гострота зору з корекцією одного ока нижче 0,1 при гостроті зору іншого ока 0,5 і вище (без корекції) або одного ока 0,4 і вище при гостроті зору іншого від 0,3 до 0,1 (з корекцією) | І, II непридатні | ||
в) гострота зору без корекції нижче 0,5 на одне око та 0,6 на інше око. | І, II непридатні | ||
г) дихромазія, аномальна трихромазія типів А, В | І, II непридатні | ||
32 | Наслідки оптико-реконструктивних операцій за наявності післяопераційних ускладнень або дистрофічних змін на очному дні (Н-59) | І, II непридатні | |
VIII. ХВОРОБИ ВУХА ТА СОСКОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА (H60-H95) | |||
33 | Хвороби зовнішнього вуха, крім хронічної рецидивної екземи (H60-H62) | І непридатні | |
34 | Хвороби середнього вуха і соскоподібного відростка: негнійний середній отит і хвороби слухової труби, гнійний середній отит, мастоїдит, інші хвороби середнього вуха і соскоподібного відростка (H65-H75) | ||
а) хронічний епі- або мезотимпаніт з поліпами, грануляціями в барабанній порожнині, холестеотомою, карієсом кістки або супроводжуваний хронічними захворюваннями носа або навколоносових пазух і стійким порушенням носового дихання | І, II непридатні | ||
б) хронічний епі- або мезотимпаніт, несупроводжуваний захворюваннями, зазначеними в пункті «а»; стійкі сухі перфорації епітимпанальної частини барабанної перетинки | І, II непридатні | ||
в) інші залишкові явища хвороб середнього вуха та соскоподібного відростка без та з незначним порушенням функції | І непридатні | ||
35 | Хвороби внутрішнього вуха, синдром запаморочення та інші хвороби вестибулярного апарату (H80-H83) | ||
а) стійкі, значно виражені вестибулярно-вегетативні розлади, супроводжувані симптомами меньєрівського захворювання | непридатні | ||
б) нестійкі, рідко рецидивні, помірно виражені вестибулярно-вегетативні розлади | І, II непридатні | ||
в) підвищена чутливість до вестибулярних подразників | І, II непридатні | ||
36 | Інші хвороби вуха: кондуктивна і сенсоневральна втрата слуху, інша втрата слуху, глухота, отолгія, оторея, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва (H90-H95) | ||
а) стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота | непридатні | ||
б) стійка повна глухота або стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мови на відстані до 1 м на одне вухо, при сприйнятті шепітної мови на відстані до 2 м на друге вухо | І, II непридатні | ||
в) стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мови на відстані до 4 м на одне вухо, при сприйнятті шепітної мови на відстані до 5 м на друге вухо | І, II непридатні | ||
г) стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мови від 4м на одне вухо, при сприйнятті шепітної мови на відстані від 5 м на друге вухо | І непридатні | ||
IX. ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (I00-I99) | |||
37 | Ревматизм, хронічні ревматичні хвороби серця: ревматичний перикардит, міокардит, ревматичні вади клапанів серця; неревматичні ураження клапанів серця (I00-I09, I34-I39) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, що знижує працездатність | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функції | І, II непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без ознак серцевої недостатності та інших порушень функції | І, II непридатні | ||
38 | Неревматичні міокардити, ендокардити, у тому числі бактеріальні, усі форми кардіоміопатії, міокардіосклероз, легеневе серце і порушення легеневого кровообігу, порушення серцевого ритму та провідності, інші некоронарогенні хвороби серця, наслідки оперативного лікування (I26-I33, I40-I52) | ||
а) із серцевою недостатністю II-Б-III ступеня | непридатні | ||
б) із серцевою недостатністю II-А ступеня | І, II непридатні | ||
в) із серцевою недостатністю I ступеня | І, II непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без серцевої недостатності та інших порушень функцій | І непридатні | ||
39 | Гіпертонічна хвороба (I10-I19) | ||
а) III стадія | непридатні | ||
б) II стадія з кризовим перебігом | І, II непридатні | ||
в) II стадія при безкризовому перебігу | І непридатні | ||
г) І стадія | І непридатні | ||
40 | Ішемічна хвороба серця: постінфарктний кардіосклероз, стенокардія, інші гострі та підгострі форми хронічної ішемічної хвороби серця (коронарний атеросклероз, аневризма серця), які супроводжуються серцевою недостатністю (I20-I25) | ||
а) із серцевою недостатністю ІІБ-III ступеня | непридатні | ||
б) із серцевою недостатністю II ступеня | І, II непридатні | ||
в) із серцевою недостатністю I ступеня | І, II непридатні | ||
41 | Судинні ураження головного та спинного мозку: аневризми, субарахноїдальний, внутрішньомозковий крововилив, інші внутрішньочерепні крововиливи, інфаркт мозку, оклюзія та стеноз прецеребральних і церебральних артерій, транзиторна ішемія мозку, віддалені наслідки судинних уражень головного і спинного мозку (I60-I69, G45-G46, G91-G94) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій, минущим порушенням мозкового кровообігу | І, II непридатні | ||
г) з вегето-судинними розладами, пароксизмальними порушеннями в анамнезі | І, II непридатні | ||
42 | Хвороби аорти, артерій, артеріол, вен, лімфатичних судин, наслідки їх пошкоджень: атеросклероз облітеруючий, аневризми, флебіти, тромбофлебіти, флеботромбози, варикозна та посттромботична хвороба, синдроми порожніх вен та інше (І70-І72, І74-І83, I86-I89) | ||
а) зі значним порушенням кровообігу та функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням кровообігу та функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням кровообігу та функцій | І, II непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення кровообігу та функцій | І непридатні | ||
43 | Геморой (I84) | ||
а) з частими загостреннями, випадінням вузлів та вторинною анемією | непридатні | ||
б) з рідкими загостреннями при ефективному лікуванні | І непридатні | ||
44 | Нейроциркуляторна та вегетосудинна дистонія, соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи (G90, F45.3) | ||
а) при стійких виражених розладах і порушеннях серцевого ритму | І, II непридатні | ||
б) при помірно і незначно виражених порушеннях | І, II придатність визначається індивідуальним рішенням | ||
45 | Ангіотрофоневроз кінцівок, синдром Рейно (І73) | ||
а) ангіотрофоневрози III-ІV cтадії | непридатні | ||
б) ангіотрофоневроз II стадії | І, II непридатні | ||
в) ангіотрофоневроз I стадії | І непридатні | ||
X. ХВОРОБИ СИСТЕМИ ДИХАННЯ (J00-J99) | |||
46 | Хвороби верхніх дихальних шляхів (викривлення носової перетинки, поліпи порожнини носа, хронічний фарингіт і назофарингіт, вазомоторні риніти, хронічний синусит, озена, хронічні хвороби мигдаликів, хронічний ларингіт, ларинготрахеїт тощо) (J00-J06, J30-J39) | ||
а) озена | непридатні | ||
б) поліпозні або гнійні синусити | І непридатні | ||
в) негнійні синусити | І непридатні | ||
г) хронічний декомпенсований тонзиліт; різкий, стійкий розлад барофункції вуха або навколоносових пазух, а також викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання | І непридатні | ||
47 | Хвороби та пошкодження гортані, шийного відділу трахеї (J37-J38) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
48 | Хронічні неспецифічні захворювання легень і плеври, дисеміновані хвороби легень нетуберкульозної етіології (J12-J18, J40-J44, J47, J60-J70, J80-J86, J90-J99) | ||
а) зі значним порушенням функції зовнішнього дихання | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функції зовнішнього дихання | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функції зовнішнього дихання | І, II непридатні | ||
49 | Бронхіальна астма (J45-J46) | ||
а) тяжкі форми з частими загостреннями | непридатні | ||
б) форми середнього ступеня тяжкості | І, II непридатні | ||
в) легкі форми з рідкими нападами та тривалими ремісіями | І, II непридатні | ||
XI. ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ (K00-K93) | |||
50 | Порушення розвитку і прорізування зубів, ретиновані та імпактні зуби, карієс зубів, інші хвороби твердих тканин зубів, хвороби пульпи та періапікальних тканин, інші ушкодження зубів (К00-К04, К08) | ||
а) відсутність 10 і більше зубів на одній щелепі або заміна їх знімним протезом, відсутність 8 кутніх зубів на одній щелепі, відсутність 4 кутніх зубів на верхній щелепі з одного боку та 4 кутніх зубів на нижній щелепі з другого боку або заміна їх знімними протезами | І, II непридатні | ||
б) відсутність 4 і більше фронтальних зубів на одній щелепі або відсутність другого різця, ікла та першого малого кутнього зуба підряд, за неможливості заміни їх незнімними протезами | І непридатні | ||
в) множинний ускладнений карієс зубів | І непридатні | ||
51 | Щелепно-лицьові аномалії, включаючи аномалії прикусу, інші хвороби і стани зубів та їх опорного апарату, хвороби щелеп (К07-К08, К10) | ||
а) зі значним, помірним порушенням дихальної, нюхальної, жувальної, ковтальної та мовної функцій | непридатні | ||
б) з незначним порушенням дихальної, нюхальної, жувальної, ковтальної та мовної функцій | І, II непридатні | ||
52 | Гінгівіти, хвороби пародонта, інші ураження ясен та беззубового альвеолярного відростку, кісти області рота, хвороби слинних залоз, м’яких тканин порожнини рота, хвороби та інші стани губ, язика (К05-К06, К09, К11-К14) | ||
а) генеролізований пародонтит III-IV ступеня, захворювання слизової оболонки порожнини рота, що важко піддаються лікуванню | І, II непридатні | ||
б) пародонтит, пародонтоз І-II ступеня, стоматити, гінгівіти, хейліти та інші захворювання слизової оболонки порожнини рота, слинних залоз і язика | І непридатні | ||
53 | Хвороби стравоходу (К20-К23) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
54 | Виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки (К25-К26) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій і рідкими загостреннями | І непридатні | ||
55 | Хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, крім виразкової хвороби (K27-K31) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, з частими загостреннями | І, II непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій та рідкими загостреннями | І непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
56 | Хвороби печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози (K70-K77, K80-K87) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, з частими загостреннями | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій та рідкими загостреннями | І, II непридатні | ||
в) із незначним порушенням функції | І непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення функції | І непридатні | ||
57 | Неінфекційні хвороби кишківника (K50-K63), хвороби очеревини (К65-К67), хвороби апендикса (K36-K38), інші хвороби органів травлення (K90-K93) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
58 | Грижі внутрішні та зовнішні (K40-K46) | ||
а) з порушенням функцій внутрішніх органів | непридатні | ||
б) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І, II непридатні | ||
XII. ХВОРОБИ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ (N00-N99) | |||
59 | Хронічні захворювання нирок: хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, нефросклероз, нефротичний синдром, зморщена нирка, первинний амілоїдоз нирок, хронічний інтерстиціальний нефрит та інші нефропатії (N00-N19) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функції | І, II непридатні | ||
60 | Пієлонефрит (вторинний) (N11-N12), гідронефроз (N13), сечокам’яна хвороба нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри, інші ураження нирок та сечоводів, цистит, інші хвороби сечовивідної системи (N20-N23, N25-N39) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
61 | Хвороби чоловічих статевих органів (гіперплазія, запальні та інші хвороби передміхурної залози; водянка яєчка, орхіт та епідидиміт, надмірна крайня плоть, фімоз і парафімоз; хвороби статевого члена, інші хвороби чоловічих статевих органів) (N40-N51) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
62 | Хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, тазової клітковини, очеревини (сальпінгіт, оофорит, запальні хвороби матки, шийки матки, хвороби бартолінової залози, інші запальні хвороби органів малого таза у жінок) (N70-N77) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без або з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
63 | Незапальні хвороби жіночих органів: ендометріоз, випадіння статевих органів у жінок, нориці із залученням жіночих статевих органів, незапальні ураження яєчників, фаллопієвих труб та широкої зв’язки матки, поліпи жіночих статевих органів, ерозія та ектропіон шийки матки, дисплазія шийки матки (N80-N90) | ||
а) зі значним порушенням функцій | Непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без або з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
64 | Хвороби молочної залози: доброякісна дисплазія, фіброкістозна мастопатія, солітарна кіста, аденоматоз, фібросклероз, ектазія проток, гіпертрофія молочної залози, мастодинія, атрофія молочної залози тощо (N60-N64) | ||
а) з порушенням функцій | І, II непридатні | ||
б) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
65 | Розлад оваріально-менструальної функції (N91-N95) | ||
а) із порушеннями, що знижують працездатність | І, II непридатні | ||
б) з незначними порушеннями | І непридатні | ||
ХІІІ. ВАГІТНІСТЬ, ПОЛОГИ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД (О00-О99) | |||
66 | Вагітність, пологи та післяпологовий період (000-099) | ||
а) з ускладненим перебігом | І непридатні | ||
б) без ускладнень | І непридатні | ||
XIV. ХВОРОБИ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ КЛІТКОВИНИ (L00-L99) | |||
67 | Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L59) | ||
а) пухирчатка акантолітична, герпетиформний дерматоз; псоріаз розповсюджений, поширені форми хронічної екземи, які важко піддаються лікуванню, дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) з поширеною ліхеніфікацією шкіри | непридатні | ||
б) екзема з частими загостреннями; дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) з обмеженою ліхеніфікацією шкіри, фотодерматози, хронічна кропивниця, вульгарний іхтіоз, неакантолітична пузирчатка, хронічні (атипові) піодермії, рецидивуюча багатоформна еритема | І, II непридатні | ||
в) обмежені, рідко рецидивуючі форми екземи, обмежені форми псоріазу, нейродерміту, червоний плоский лишай, хронічний фурункульоз, сикоз вульгарний | І непридатні | ||
68 | Інші хвороби шкіри, підшкірної клітковини та придатків шкіри (L60-L99) | ||
а) поширені форми гніздового облисіння та вітиліго, дискоідний червоний вовчак | І непридатні | ||
б) обмежені форми гніздового облисіння та себорея, ускладнена абсцедивними вуграми | І непридатні | ||
в) склеродермія, хронічні васкуліти шкіри | І непридатні | ||
XV. ХВОРОБИ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ ТА СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ (M00-M99) | |||
69 | Системні хвороби сполучної тканини (поліартеріїт вузликовий та споріднені стани, некротизуючі васкулопатії, системний червоний вовчак, дерматоміозіт, системний склероз), інфекційні артропатії (піогенні артрити, реактивні артропатії), запальні поліартропатії (ревматоїдний артрит, псоріатична, ентеропатична артропатії), анкілозуючий спондиліт, подагра, системні васкуліти (M00-M15, M30-M36, М45) | ||
а) зі стійкими вираженими змінами, значним порушенням функцій, частими загостреннями | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій та рідкими загостреннями | І непридатні | ||
70 | Хвороби великих суглобів, остеопатії та набуті кістково-м’язові деформації, які підлягають хірургічному лікуванню: внутрішньосуглобні ураження колінного суглоба, ураження і хвороби інших суглобів, остеомієліт, періостит, інші інфекційні ураження кісток, деформуючий остеїт, остеохондропатії, інші хвороби кісток та сполучної тканини (М16-М19, М22-М25, М60-М99) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
г) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
71 | Хвороби хребта та їх наслідки: спондильоз і пов’язані з ним стани, хвороби міжхребцевих дисків, інші захворювання хребта - викривлення та інші набуті деформації хребта (М40-М43, М47-М54) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, що знижує працездатність | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні III придатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
72 | Набуті деформації та дефекти кисті та ступні (крім плоскостопості), набуті деформації кінцівок (у тому числі посттравматичні) (М20-М21, S60-S69, S90-S99, Т11, Т13, Т92, Т93) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, що унеможливлює або утруднює виконання службових обов’язків | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
73 | Плоскостопість (М21.4, Q66.5) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, що утруднює виконання службових обов’язків | І, II непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
74 | Відсутність кінцівки внаслідок ампутації (S48, S58, S68, S78, S88, S98, T92.6, T93.6, Z89) | ||
Ампутаційні кукси верхніх або нижніх кінцівок на будь-якому рівні | І, II непридатні | ||
XVI. ТРАВМИ, ОТРУЄННЯ ТА ДЕЯКІ ІНШІ НАСЛІДКИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ (S00-T98) | |||
75 | Травми голови: внутрішньочерепна травма (струс, забій, стиснення головного мозку, субарахноїдальний та внутрішньочерепний крововиливи внаслідок травми), стани після черепно-мозкової травми, травми ока та орбіти, травми черепних нервів, переломи кісток черепа та обличчя; їх наслідки (S02, S04-S06, Т90) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
г) стани після черепно-мозкової травми без порушення функцій | І непридатні | ||
76 | Травми та наслідки пошкоджень шиї, хребта, кісток та зв’язок тулуба - грудної клітини, живота, нижньої частини спини, спинного мозку, кровоносних судин (S10-S15, S16-S25, S28-S29, S30-S35, S38-S39, Т91) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
77 | Травми та наслідки пошкоджень верхніх та нижніх кінцівок (S40-S99, Т92-Т93) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
78 | Травми та наслідки пошкоджень внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позачеревно, органів таза (S20, S21, S30, S31, S35-S39) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) за наявності об’єктивних даних без порушення функцій | І непридатні | ||
79 | Віддалені наслідки травм, термічних, хімічних опіків та відморожень (Т20-Т35, Т95) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функції | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І непридатні | ||
80 | Травми та наслідки пошкоджень спинного мозку, нервових корінців та сплетінь, периферійних нервів нижніх та верхніх кінцівок (S14, S24, S34, S44, S54, S64, S74, S84, S94) | ||
а) зі значним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з помірним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
в) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
81 | Отруєння лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами, токсична дія речовин, переважно немедичного призначення, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників (Т36-Т70, Т96-Т98) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
XVII. ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ, ДЕФОРМАЦІЇ ТА ХРОМОСОМНІ АНОМАЛІЇ (Q00-Q99) | |||
82 | Вроджені вади розвитку органів та систем (Q00-Q99) | ||
а) зі значним, помірним порушенням функцій, що утруднює виконання службових обов’язків | непридатні | ||
б) з незначним порушенням функцій | І, II непридатні | ||
XVIII. ІНШІ ХВОРОБЛИВІ ПРОЯВИ | |||
83 | Недостатній фізичний розвиток (слабкий розвиток м’язової системи та підшкірно-жирової клітковини) внаслідок недостатньої угодованості або хвороб ендокринної системи, розладів харчування та порушення обміну речовин (Е34, Е63) | І, II непридатні | |
84 | Неорганічний енурез (F98.0) | І, II непридатні | |
85 | Заїкання із захлинанням (F98.5) | ||
а) заїкання, яке охоплює весь мовний апарат, з порушенням дихання та невротичними проявами, недомовність, що робить мову малозрозумілою | непридатні | ||
б) заїкання або недомовність, що є причиною недостатньо виразної мови | І непридатні | ||
__________ |
|
Додаток 2 |
ПОЯСНЕННЯ
щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби цивільного захисту
I. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99)
1. Стаття 1: передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до служби слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань.
У разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування лікарська експертиза проводиться за пунктом «а». За цим самим пунктом проводиться лікарська експертиза осіб, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання зі значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність.
До пункту «б» належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких незначних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше.
До пункту «в» належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).
Лікарська експертиза кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня тяжкості), проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше, ніж через шість місяців після завершення курсу лікування або в амбулаторному порядку в разі перенесеного захворювання більше одного року та наявності скарг та (або) відхилень у скринінгових лабораторних, інструментальних методах обстеження. У разі якщо при амбулаторному, стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.
усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби;
генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;
фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;
великі залишкові зміни в легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;
наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври зі зміщенням легень та міжстіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.
Питання щодо придатності до служби вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний строк якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Лікарська експертиза проводиться не раніше, ніж через 3 місяці повного курсу лікування.
До пункту «б» належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами.
До пункту «в» належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмоктались, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим самим пунктом лікарська експертиза проводиться особам із великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами унаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.
Лікарська експертиза особам, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки і не мають рентгенологічних змін у легенях, здійснюється за статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання.
До пункту «г» належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.
За поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.
Повторна лікарська експертиза особам, вилікуваним від туберкульозу легень, з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після повного обстеження не раніше, ніж через 3 роки після клінічного вилікування.
Особи, які перебували в контакті з хворими на туберкульоз та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби та до вступу до закладів освіти до завершення курсу специфічної профілактики.
туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;
генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишківника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;
активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;
туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або бациловиділенням;
туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;
поширені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;
прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунку, кишечника, печінки, селезінки, ЛОР-органів;
метатуберкульозний нефросклероз;
залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів зі значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура зі значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та ХНН другої-третьої стадій.
До пункту «б» належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із ХНН першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.
До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3-5 років.
До пункту «в» належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).
Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває, не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).
4. Стаття 4: передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, діагнози яких встановлені після дослідження крові на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гематолога). Придатність до служби визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення у осіб, що проходять службу, антигенів вірусного гепатиту «В» або «С» є підставою для ретельного дообстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки.
До пункту «а» належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, після закінчення якого зберігаються стійкі (протягом року) значно виражені порушення функцій печінки, інших органів, систем.
Пункт «б» передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, встановлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5-10 разів понад норму).
До пункту «в» належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю. До цього пункту також належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування за відсутності порушення функції печінки.
Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу в разі виявлення антигенів вірусного гепатиту «В» або «С», діагностування в них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства, незалежно від ступеня порушення функції печінки, визнаються непридатними до служби, до вступу до закладів освіти за відповідними пунктами цієї статті.
Кандидати на службу цивільного захисту, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності у них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту, можуть бути визнані придатними до служби, вступу до закладів освіти не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення лікування.
5. Стаття 5: передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками МКХ В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.
Діагноз має підтверджуватися результатами імунологічного дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ та за необхідності визначення рівнів CD4 клітин. Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного має базуватися та проводитись відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові.
У разі виникнення в особи рядового і начальницького складу важких СНІД-індикаторних захворювань (В20-В22), що передбачає тривале більше 4 місяців стаціонарне лікування, а також при низькому рівні CD4 клітин (200, оцінка придатності проводиться за пунктом «б». Особам, які проходять службу, які отримують ВААРТ і мають рівень CD4 клітин >200, оцінка придатності проводиться за пунктом «б».
З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється зазначати діагноз «Хронічна ретровірусна інфекція».
У разі захворювання особи, зарахованої на службу за контрактом, протягом перших трьох місяців від початку служби захворювання на ВІЛ не пов’язується з проходженням служби.
6. Стаття 6: діагнози захворювань, що належать до пунктів «а», «б», встановлюються в спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях) після ретельного обстеження. У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій лікарська експертиза проводиться також за відповідними статтями Переліку захворювань.
При діагностуванні в кандидатів на службу цивільного захисту первинного, вторинного, прихованого або неуточненого сифілісу під час лікування або одразу після завершення курсу протисифілітичного лікування вони визнаються непридатними до вилікування. Критеріями вилікування слід вважати документально підтверджений факт зняття їх з диспансерного клініко-серологічного нагляду в дерматовенеролога після закінчення курсу лікування в строк, який регламентований відповідними чинними інструкціями МОЗ, негативні результати лабораторних досліджень та відсутність клінічних ознак захворювання. У разі сповільненої негативації класичних серологічних реакцій на сифіліс оцінка придатності проводиться за пунктом «б».
При незадовільних результатах лікування аногенітальної герпесвірусної інфекції (рецидиви виникають два і більше разів на рік), клінічних проявах папіломовірусних інфекцій урогенітального тракту, що порушують функцію, оцінка придатності проводиться за відповідними пунктами статей Переліку захворювань.
7. Стаття 7: під дію пункту «а» підпадає особовий склад, що хворіє на мікози, у разі незадовільних результатів їх лікування. Діагнози захворювань мають бути підтверджені результатами лабораторних досліджень.
мікози гладкої шкіри, шкіри великих складок, волосистої частини голови, видимих слизових оболонок (висівкоподібний лишай, пахова епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус, кандидоз), еритразма;
інтертригінозна, дисгідротична, сквамозна (сквамозно-гіперкератотична) форми мікозів стоп у разі помітних явищ запалення і наявності свербежу шкіри цієї ділянки, виявлення значних гіперкератотичних нашарувань, тріщин на п’ятах та/або оніхомікозу;
оніхомікоз стоп та/або кистей.
Критерієм вилікування оніхомікозу для вирішення питання щодо придатності осіб до служби за наявності в них мікотичного ураження 1-3 нігтьових пластинок може вважатися факт видалення уражених нігтів або їх уражених частин при проведенні курсу системної та/або місцевої протигрибкової терапії.
Рішення про придатність до служби приймається після проведення курсу лікування.
новоутворення головного мозку та спинного мозку;
злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;
злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин, стани після хірургічного лікування, цитостатичної, променевої терапії злоякісних новоутворень при неможливості радикального вилікування або при відмові хворого від лікування;
стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем незалежно від наявності або відсутності функціональних порушень протягом перших 3 років.
До пункту «б» належать стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем за відсутності функціональних порушень.
Після завершення п’ятирічного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини лікарська експертиза проводиться за його результатами за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.
до пункту «а» належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, значними змінами в складі крові, періодичними загостреннями, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.
хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома І-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів І лінії, рецидиву захворювання;
справжня поліцитемія в еритремічній та анемічній стадіях.
До пункту «б» належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу, з тривалим позитивним ефектом від лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.
хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами І лінії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома І-III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;
гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації при збереженій працездатності;
справжня поліцитемія в початковій стадії;
мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.
лімфогранулематоз І-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;
розлади стану здоров’я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.
3. Стаття 10: за наявності доброякісних новоутворень пропонується лікування та проведення експертизи за його результатами.
новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі, що прогресують або призводять до паралічів, парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (гіпотрофії м’язів; контрактури, хронічні трофічні виразки);
такі, що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, тощо);
фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, середостіння з порушенням функцій органів (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів);
новоутворення бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом, ателектазом або іншими клінічними проявами;
новоутворення органів травлення, що призводять до зниження ступеня вгодованості і потребують стаціонарного лікування;
новоутворення залоз внутрішньої секреції, що викликають порушення функції прилеглих органів внаслідок зміщення, здавлення без ендокринних розладів;
міоми матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, які призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини за рік до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності);
поширені або множинні папіломи сечового міхура, які супроводжуються дизуричними явищами або кровотечею, що знижують працездатність.
До пункту «б» належать новоутворення:
органів травлення з незначним порушенням функції або без порушення функції, що не потребують стаціонарного лікування;
жіночих статевих органів, що підлягають видаленню (поліпи цервікального каналу, кісти, фіброми піхви тощо);
міоми матки, що не потребують хірургічного лікування (які призводять до збільшення матки до розмірів 11-тижневої вагітності);
куприкові кісти та рецидивні дермоїдні куприкові кісти після хірургічного лікування.
До пункту «в» належать доброякісні новоутворення шкіри:
новоутворення шкіри, підшкірної тканини, відповідних кровоносних або лімфатичних судин на ділянках, які може травмувати формений одяг, спорядження, взуття, що утруднює їх носіння;
пігментні невуси значних розмірів на відкритих ділянках шкіри, що спричиняють косметичний дефект;
меланомонебезпечні невуси (гігантський пігментний невус, синій невус Яддосона, меланоз Дюбрея тощо).
До осіб, які проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням.
За наявності кіст, поліпів, гемангіом внутрішніх органів, придатність кандидатів на службу цивільного захисту визначається індивідуальним рішенням залежно від локалізації та ступеня порушення їх функції, у тому числі за відповідними статтями Переліку захворювань.
Радикальне хірургічне лікування доброякісних новоутворень без порушення функції не обмежує придатності осіб до служби і вступу до закладів освіти.
III. Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (E00-E90)
1. Стаття 11: до цієї статті належать різновиди нетоксичного зоба (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб), гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоїдит, хвороби щитоподібної залози та близькі стани, пов’язані з йодною недостатністю, інші розлади щитоподібної залози. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.
До пункту «а» належать захворювання та патологічні стани, що знижують працездатність хворого:
вузловий та дифузний токсичний зоб тяжкого або середнього ступеня тяжкості;
гіпотиреоз тяжкого та середнього ступеня тяжкості за наявності ускладнень, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі 75 мг та більше на добу.
До цього пункту слід відносити стани після тотальної струмектомії.
легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тироїдних гормонів у дозі до 75 мг на добу;
легкі зворотні форми дифузно-токсичного зоба;
стани після часткової струмектомії з порушенням функції залози.
За цим пунктом також проводиться лікарська експертиза особам, у яких за результатами стаціонарного обстеження вперше виявлено тиреотоксикоз.
До пункту «в» належить дифузний зоб III стадії за відсутності ендокринних порушень. За цим пунктом проводиться лікарська експертиза особам, які перенесли гострі та підгострі тиреоїдити, та особи після хірургічних втручань на щитоподібній залозі при нормалізації її функцій після лікування.
При підозрі на наявність вузлів особам проводять ультразвукове обстеження з повторним оглядом ендокринологом. За відсутності функціональних порушень (гормони тиреоїдного профілю в межах норми) та структурних змін щитовидної залози пальпаторні розміри 1А, 1Б, II патологією не вважаються. За наявності вузлового зоба та змішаного зоба III стадії рішення щодо кандидатів на службу приймається за пунктом «б».
У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження з цитологією біоптату. У разі відсутності даних про новоутворення або виявлення доброякісного новоутворення лікарська експертиза проводиться за відповідними пунктами цієї статті або статті 10 залежно від розміру щитоподібної залози і наявності функціональних порушень, у разі виявлення злоякісних новоутворень - за пунктами статті 8.
За наявності аутоімунного тиреоїдиту (зоба Хошимото) кандидати на службу цивільного захисту, кандидати до вступу, особи, які проходять службу в зоні радіоактивного забруднення, непридатні незалежно від порушення функції.
2. Стаття 12: наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.
цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості зі стійкими вираженими розладами, з гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією;
цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну 60 одиниць і більше;
цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту від лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми;
нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії;
хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, наднирникової, щитоподібної, паращитоподібних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та порушенням їх функцій, коли працездатність особи стійко знижена.
цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми;
стійкі розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається зниження працездатності;
аліментарне ожиріння більше III ступеня.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
цукровий діабет легкого ступеня тяжкості з невисокою гіперглікемією, яка нормалізується дієтотерапією і не потребує стаціонарного лікування, вперше виявлений цукровий діабет (без діабетичної коми в анамнезі);
порушення толерантності до глюкози є протипоказом для кандидатів на службу та до вступу до закладів освіти;
функціональна гіпербілірубінемія (синдром Жильбера) з постійним підвищенням білірубіну 30 ммоль/л та більше;
аліментарне ожиріння III ступеня.
У курсантів при ожирінні II ступеня придатність визначається індивідуальним рішенням, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням.
Кандидати на службу цивільного захисту з гіпоталамічним синдромом нейроендокринної форми визнаються непридатними до служби цивільного захисту та до вступу за всіма графами Переліку захворювань, з аліментарним ожирінням II ступеня - за І та II графами Переліку захворювань.
При ожирінні іншого походження ступінь придатності до служби визначається з урахуванням тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.
Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла.
Лікарська експертиза осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.
ІV. Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму (D50-D89)
1. Стаття 13: передбачає хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки.
При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, лікарська експертиза проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань.
До пункту «а» належать: апластичні та сидеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект від лікування.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі відсутності ознак прогресування зі стійким ефектом від лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт «б», у випадку тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт «в».
Лікарська експертиза осіб з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, проводиться за пунктами «а», «б», «в» залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше, ніж за рік до проходження лікарської експертизи і в яких на момент проведення лікарської експертизи дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.
Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз встановлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами «а», «б» чи «в» залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.
Кандидати на службу цивільного захисту за графою І Переліку захворювань при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів, що зберігаються протягом місяця (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові, визнаються непридатними. У разі виявлених тимчасових розладів функцій крові та кровотворних органів, що зберігаються менше одного місяця, експертне рішення приймається після дообстеження та оглядів вузькопрофільних спеціалістів.
V. Розлади психіки та поведінки (F00-F99)
до пункту «а» належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.
До пункту «б» належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.
До пункту «в» належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу цивільного захисту за графами І, II Переліку захворювань, особи, які проходять службу за графою II Переліку захворювань, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності інструментальних даних та клінічних ознак залишкових явищ ураження головного мозку визнаються придатними.
до пункту «а» належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.
До пункту «б» належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.
До пункту «в» належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.
Особи, які проходять службу за графами II, III Переліку захворювань, не підпадають під дію цієї статті. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.
до пункту «а» належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.
До пункту «б» належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.
до пункту «а» належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.
До пункту «б» належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).
до пункту «а» належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.
До пункту «б» належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.
До пункту «в» належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу цивільного захисту, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби цивільного захисту.
до пункту «а» належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (зокрема, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).
До пункту «б» належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.
до пункту «а» належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (ІQ від 49 балів і нижче).
До пункту «б» належать легка розумова відсталість (ІQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.
VI. Хвороби нервової системи (G00-G99)
до пункту «а» належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.
До пункту «б» належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).
До пункту «в» належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо), з окремими органічними знаками, поєднаними з вегето-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.
За цим пунктом визнаються непридатними кандидати до служби цивільного захисту та кандидати до вступу протягом 12 місяців після перенесених гострих запальних хвороб ЦНС за відсутності наслідків.
До пункту «г» належать залишкові явища враження нервової системи у вигляді вегето-судинної нестійкості без порушення функцій.
При оцінюванні клінічної картини залишкових явищ ураження нервової системи та гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).
При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).
до пункту «а» належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.
До пункту «б» належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.
До пункту «в» належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в одному і тому самому стані або повільно прогресують протягом тривалого часу (більше 2 років).
до пункту «а» належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти з частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.
До пункту «б» належать деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко знімається, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.
До пункту «в» належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом проводиться лікарська експертиза особам з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.
До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.
Особи, які проходять службу за графою II Переліку захворювань у разі стійких позитивних результатів лікування без наявності залишкових явищ, з загостреннями не більше одного разу за 12 місяців, визнаються придатними за індивідуальним рішенням у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків.
До пункту «г» належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без порушення функцій.
Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт «б» чи «в» цієї статті залежно від ступеня порушення функції.
4. Стаття 24: передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках лікарська експертиза проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.
До пункту «а» належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.
До пункту «б» належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.
Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані про адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання про придатність до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Лікарська експертиза особам з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), проводиться за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.
VII. Хвороби ока та придаткового апарату (H00-H59)
1. Стаття 25: передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.
зрощення повік між собою або з очним яблуком;
різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;
хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;
хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;
птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;
стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.
При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.
До пункту «б» цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. Придатність осіб за графою II, III Переліку захворювань встановлюється за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування особи за графою II Переліку захворювань - непридатні, за графою III Переліку захворювань придатність визначається залежно від ступеня вираженості, клініко-функціональної активності, тяжкості перебігу захворювання і ефективності лікування за індивідуальним рішенням.
простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;
фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;
бархатистість кон’юнктиви в кутках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;
окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.
При захворюваннях, передбачених пунктом «в», рішення щодо придатності приймається залежно від ступеня клінічних проявів, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.
За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу та до вступу до закладів освіти визнаються непридатними, а особи за графами II, III Переліку захворювань підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування рішення приймається за пунктом «б» з урахуванням функцій ока.
При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.
2. Стаття 26: передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.
У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків лікарська експертиза проводиться відповідно до статей 8 або 10.
До пункту «а» належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування, незалежно від функцій ока.
Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому діагнозі в умовах стаціонару застосовується пункт «а», незалежно від інших функцій очей.
При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах рішення за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом «а», те саме на одному оці - за пунктом «б»; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом «б», те саме на одному оці - за пунктом «в».
До пункту «а» також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми.
хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані в стаціонарних умовах;
афакія, артифакія на одному або обох очах;
короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);
прогресуюча атрофія зорового нерва;
стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.
Для осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається за пунктом «б» за індивідуальним рішенням з урахуванням перебігу процесу, наявності та ступеня проявів супутньої патології, полів зору.
При афакії, артифакії на одному або обох очах у осіб, що проходять службу, за графою III Переліку захворювань, рішення приймається відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.
Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.
Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.
Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для служби цивільного захисту та вступу до закладів освіти.
При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за графами II, III Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу визнаються непридатними.
У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до служби вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Особи за I, II графами Переліку захворювань визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби цивільного захисту за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби цивільного захисту.
У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні особи за I графою Переліку захворювань визнаються непридатними, особи за II, III графами Переліку захворювань підлягають лікуванню з наступним проведенням лікарської експертизи за його результатами.
3. Стаття 27: до осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт «а» цієї статті.
При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у осіб, які проходять лікарську експертизу за III графою Переліку захворювань, рішення за пунктом «б» приймається з рекомендацією обмеження фізичних навантажень, заборону використання автотранспортних засобів, а також робіт, пов’язаних з вібрацією тіла.
При виявленні розривів сітківки особи за I, II графами Переліку захворювань визнаються непридатними. Особи, які проходять службу за III графою Переліку захворювань підлягають оперативному лікуванню, після чого придатність, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби та функцій ока.
4. Стаття 28: діагноз глаукоми, у тому числі вторинної глаукоми, має бути підтверджений із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність III графою вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).
5. Стаття 29: при застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.
Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту «а».
Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту «а».
Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби та вступу до закладів освіти.
Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, то рішення приймається за відповідними статтями основного захворювання, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.
Особи зі співдружньою косоокістю непридатні до служби за графою III Переліку захворювань на посадах, що потребують бінокуляного зору. Особи, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статей 30, 31 Переліку захворювань.
При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.
У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.
6. Стаття 30: вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.
Рішення щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.
Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26 цих Пояснень.
7. Стаття 31: під час прийняття рішень ЛЕК щодо осіб, які проходять службу за I, II графами Переліку захворювань враховується гострота зору без корекції; щодо осіб за графою III з корекцією.
Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.
В осіб, які користуються контактними лінзами, початкова гострота зору визначається без контактних лінз з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.
При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації необхідне обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, рішення приймається за основним захворюванням.
При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування особам за графою III Переліку захворювань придатність, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.
Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоросприйняття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та за можливості даними аномалоскопії.
За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби за графою IIІ Переліку захворювань визначається індивідуальним рішенням з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов’язаних з необхідністю розрізняти кольори, а в рішенні може зазначатися обмеження щодо виконання службових обов’язків, що не потребують нормального кольоросприйняття.
Кандидати на службу цивільного захисту з використанням службового автотранспорту, у дослідно-випробувальних лабораторіях, хімічних підрозділах за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.
8. Стаття 32: до цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.
Придатність до служби осіб, які перенесли оптикореконструктивні операції на роговій оболонці, визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час лікарської експертизи виписки з лікувального закладу, де була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції. Особи, які проходять лікарську експертизу за графою І Переліку захворювань, визнаються непридатними незалежно від результатів оперативного лікування.
Рішення щодо осіб, які проходять лікарську експертизу за графою II, III Переліку захворювань і перенесли оптикореконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану органу зору, результату операції з урахуванням характеру служби.
Придатність до служби та вступу до закладів освіти осіб, які перенесли лазерну корекцію зору, за всіма графами Переліку захворювань визначається через один рік після операції з урахуванням післяопераційних ускладнень, фактичного стану органу зору з урахуванням статей розділу хвороб ока та придаткового апарату (H00-H59) та в разі відсутності відхилень визнаються придатними. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними до служби за графою II Переліку захворювань з урахуванням рекомендацій щодо строків обмеження фізичних навантажень.
При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати до вступу до закладів освіти та кандидати на службу цивільного захисту за всіма графами визнаються непридатними незалежно від гостроти зору. Щодо осіб з односторонньою артифакією, придатність до служби за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби з урахуванням гостроти зору та можливості корекції.
VIII. Хвороби вуха та соскоподібного відростка (H60-H95)
1. Стаття 33: під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування. За відсутності наслідків перенесених хвороб через рік після проведеного лікування дія даної статті не поширюється. При незадовільних наслідках лікування оцінка придатності здійснюється з урахуванням гостроти слуху, частоти загострень, ступеню клінічних проявів, збереженої працездатності.
Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, проходять лікарську експертизу за статтею 67 Переліку захворювань.
2. Стаття 34: під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.
Кандидатам на службу слід пропонувати лікування, а лікарську експертизу проводити після його завершення.
До пункту «а» належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.
Особи за графами І, II Переліку захворювань із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини лікарська експертиза проводиться за пунктом «в» цієї статті.
Особи за графою II із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту без порушення функцій та вестибулярного апарату, при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням), що добре піддаються лікуванню та при відсутності уражень вестибулярного апарату можуть визнаватися придатними, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, індивідуальним рішенням з наступним переоглядом через 12 місяців.
Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.
3. Стаття 35: під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.
До пункту «а» належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До пункту «б» належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.
До пункту «в» належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги в спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, побліднінням або почервонінням обличчя.
При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу цивільного захисту та кандидатам до вступу здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потрібне всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.
Рішення про придатність чи непридатність до служби осіб, за графою І, II Переліку захворювань ґрунтується на результатах дослідження вестибулярно-вегетативної чутливості. Здійснюється всебічне обстеження такої особи, оскільки вегетативні розлади можуть спричинятись патологією не тільки вушного лабіринту, а й інших органів. Результати вестибулометрії слід оцінювати разом з невропатологом. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 Переліку захворювань не застосовується.
4. Стаття 36: під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо.
Для визначення зниження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовами, камертонами і тональною пороговою аудіометрією з обов’язковим визначенням барофункції вух. Одноразове дослідження слуху особи, якій проводять лікарську експертизу, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань.
Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об’єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Придатність кандидатів на службу цивільного захисту на посади за графою III Переліку захворювань, передбачені пунктом «б», можлива лише в разі наявності високопрофесійних навичок, заміщення посад, що не вимагають належної гостроти слуху та виключають виконання робіт з ризиком для життя.
Кандидати до вступу визнаються непридатними при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 5,0 м на обидва вуха. Для осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань та вступають до закладів освіти, гострота слуху має бути не менше 4,0 м на обидва вуха або 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.
IX. Хвороби системи кровообігу (I00-I99)
до пункту «а», крім захворювань серцево-судинної системи, ревматичного генезу із порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) ІІБ-III стадії, належать:
комбіновані і поєднані набуті вади серця незалежно від ступеня розладу гемодинаміки;
набуті ізольовані вади серця за помірних розладів гемодинаміки;
недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією III-IV ступенів;
стеноз будь-якого клапана серця незалежно від стадії;
ізольований стеноз атріовентрикулярного отвору;
коарктація аорти і стани після її оперативного лікування;
стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що знижують працездатність.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;
набуті ізольовані вади серця за незначних розладів гемодинаміки і збереженні працездатності;
первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН I стадії;
набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії, яка супроводжується регургітацією II ступеня або за наявності легеневої гіпертензії.
Пункт «в» включає первинний пролапс мітрального й інших клапанів серця з регургітацією I ступеня та/або пролабуванням II ступеня.
За наявності гемодинамічно незначущого пролапсу мітрального клапана кандидат на службу або вступ до закладу освіти може бути визнаний придатним за умови відсутності в нього ознак інших аномалій серцево-судинної системи та протипоказань до значних фізичних навантажень.
Після операцій у зв’язку з набутими вадами серця навіть з позитивними віддаленими результатами кандидати на службу за всіма графами Переліку захворювань визнаються непридатними.
До осіб із розладами ритму і провідності при різних хворобах серцево-судинної системи застосовуються пункт «а», «б», «в» чи «г» статті 38 залежно від стадії частоти виникнення порушень ритму, стадії СН.
У разі діагностування ревматичного ураження інших органів та систем застосовуються пункти відповідних статей Переліку захворювань.
Кандидати на службу за графою III Переліку захворювань, які перенесли первинний активний ревматизм при відсутності клінічних і ЕКГ ознак уражень серця, а також інших органів, можуть бути визнані приданими до служби не раніше ніж через 12 місяців після виписки з лікувального закладу.
2. Стаття 38: під дію статті підпадають міокардити, ендокардити та інші захворювання серцево-судинної системи неревматичного та некоронарогенного генезу, порушення серцевого ритму та провідності.
До пункту «а» належать зазначені захворювання з СН ІІБ-III стадії, а також:
рецидивний ексудативний перикардит;
інфекційний ендокардит, стан після перенесеного інфекційного ендокардиту, зворотний ендокардит;
кардіоміопатія: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;
хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда;
значна за площею облітерація перикарда;
некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються резистентними до лікування порушеннями ритму серця;
будь-яке порушення ритму або провідності серця, які супроводжуються тромбоемболічними ускладненнями або емболічними захворюваннями, аритмогенним шоком або синдромом Морганьї-Адамса-Стокса;
стани після тромбоемболії легеневої артерії або легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних або емболічних захворювань;
окремі стійкі, які не піддаються корегуванню, форми порушень ритму серця та провідності (повна AV-блокада, пароксизмальна тахікардія, пароксизми миготливої аритмії більше 2 разів на рік);
стійка політопна шлуночкова екстрасистолія з частотою 30 і більше ектопічних комплексів за одну годину.
За наслідками оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з’єднання тощо) застосовується пункт «а» або «б» залежно від ефективності проведеного лікування, наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності, стадії СН.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
Пункт «б» передбачає захворювання серця із недостатністю кровообігу II стадії, частими декомпенсованими станами.
До пункту «в» належать захворювання серця і судин з СН I стадії, а також:
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова з частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину з клінічними проявами;
безсимтомна AV-блокада І-II ступеня;
синдроми: WPW (Вольфа-Паркінсона-Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC-Клерка-Леві-Критеско, LGL-Лауна-Ганонга-Левіна) з клінічними проявами;
блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується незначним порушенням AV-провідності або клінічною симптоматикою, що не знижує працездатності.
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова з частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину без клінічних проявів;
феномени: WPW (Вольфа-Паркінсона-Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC-Клерка-Леві-Критеско, LGL-Лауна-Ганонга-Левіна) без клінічних проявів;
стійко компенсовані наслідки захворювань м’язів серця, міокардіофіброз.
За відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень серцевого ритму, феномени передчасного збудження шлуночків та скороченого інтервалу Р-Q не є протипоказом до служби.
Виявлена при ЕКГ-обстеженні неповна блокада будь-якої ніжки пучка Гіса (за відсутності інших змін) не є перешкодою для служби і до вступу до закладів освіти. У разі виявлення повної блокади будь-якої з ніжок пучка Гіса кандидати визнаються непридатними до служби та до вступу до закладів освіти. Особи, що проходять службу, за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за відсутності супутньої патології серцево-судинної системи.
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності здійснюється після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об’єктивних симптомів СН або об’єктивних доказів наявності дисфункції серця у стані спокою та результатів тестів з фізичним навантаженням. Остаточний експертний діагноз може бути встановлений лише за результатами даних інструментальних досліджень (ВЕМ, ЕХО-КГ тощо).
При застосуванні пунктів статті 38 Переліку захворювань щодо розладів ритму і провідності в осіб з хворобами серцево-судинної системи, крім зазначених критеріїв, ураховуються анамнестичні дані про частоту виникнення таких порушень.
до пункту «а» належить гіпертонічна хвороба третьої стадії.
Під дію пункту «а» підпадає поєднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами, коли порушення функції органів і систем значно знижують працездатність особи. У таких випадках слід також застосовувати відповідні статті Переліку захворювань.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
До пункту «б» належить гіпертонічна хвороба другої стадії за наявності частих гіпертензивних кризів (3 і більше разів на рік) з наданням медичної допомоги в умовах лікувальних закладів, транзиторних ішемічних атак (2 і більше разів на рік) на тлі постійної патогенетично обумовленої медикаментозної терапії, що підтверджуються медичними документами; гіпертонічна хвороба другої стадії, що важко піддається лікуванню і характеризується стійким підвищенням артеріального тиску на фоні гіпотензивної терапії; гіпертонічна хвороба другої стадії з кризовим перебігом в анамнезі із підвищенням артеріального тиску, що не досягає нормальних цифр без здійснення постійної полімедикаментозної терапії. Винесення рішення щодо придатності за графою III Переліку захворювань можливе в разі відсутності потреби використання службового автотранспорту, робіт з шкідливими факторами виробничого середовища.
До пункту «в» належить гіпертонічна хвороба другої стадії, що не досягає проявів пункту «б» та за умови успішного лікування.
У разі безкризового перебігу, до III ступеня рівня артеріальної гіпертензії на фоні гіпотензивної терапії, низьким ризиком ускладнень придатність для осіб, що проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням.
До пункту «г» належить гіпертонічна хвороба першої стадії без ознак органічної патології з боку органів і систем, низьким ризиком ускладнень.
Стадія артеріальної гіпертензії встановлюється з урахуванням об’єктивних ознак ураження органів мішеней, які зазначаються в діагнозі. При проведенні лікарської експертизи особам із симптоматичними гіпертензіями необхідно також застосовувати статті Переліку захворювань щодо основного захворювання.
4. Стаття 40: наявність ішемічної хвороби серця повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (ЕКГ, ЕХО-КГ, визначення ліпідного спектра, додаткові - ХМ ЕКГ, коронароангіографія тощо). Функціональні класи (далі - ФК) стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження (ВЕМ) або фармакологічними пробами. Для прогностичної оцінки перебігу ішемічної хвороби серця та встановлення експертного діагнозу щодо функціонального класу обов’язково вивчаються і враховуються задокументовані дані анамнезу.
ішемічна хвороба серця із СН III-IV стадії;
стенокардія напруги III-IV ФК;
аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності;
поєднання стенокардії напруги III ФК і стенокардії спокою та СН II стадії;
стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності порушень серцевого ритму та провідності або СН II стадії.
поєднання стенокардії напруги III функціонального класу та СН I стадії;
поєднання постінфарктного кардіосклерозу та порушення загального кровообігу другої стадії;
стани після обмеженого інфаркту міокарда за наявності минущого порушення ритму серця та провідності, стійкої АВ-блокади I ступеня, повної блокади однієї із ніжок пучка Гіса;
стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності легких порушень серцевого ритму та провідності або СН I стадії.
стенокардія напруги І та II ФК, кардіосклероз із СН I ступеня, з урахуванням стійкого позитивного ефекту лікувально-профілактичних заходів, ефективності прийому антиангінальних препаратів, збереженої працездатності;
СН I стадії повинна бути обґрунтована гемодинамічними показниками. При цьому слід ураховувати, що в здорових людей можливе виявлення прихованої СН, обумовленої недостатньою фізичною тренованістю і у зв’язку з цим низькою толерантністю до фізичних навантажень.
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Експертний діагноз щодо стадії СН встановлюється з урахуванням анамнестичних даних про перебіг патології серцево-судинної системи, стійкість результатів попереднього лікування.
повторні інсульти незалежно від ступеня порушень функцій;
тяжкі стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спинального кровообігу;
виражені неврологічні порушення з дисциркуляторною енцефалопатією III стадії (дискоординаторні, псевдобульбарні порушення, геміплегії, глибокі парези, розлади мови, пам’яті, мислення, явища паркінсонізму, епілептиформні напади, порушення функцій тазових органів тощо);
минущі порушення мозкового кровообігу - транзиторні ішемічні напади, що підтверджуються медичними документами (більше 3 випадків);
множинні артеріальні аневризми після їх виключення з кровообігу;
артеріовенозні аневризми після емболізації, штучного тромбування або інтракраніального видалення при незадовільних результатах лікування;
судинні ураження головного та спинного мозку з помірними вогнищевими випадіннями (навіть за сприятливого перебігу).
явища дисциркуляторної енцефалопатії II стадії при церебральному атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, дисметаболічних порушеннях із зниженням працездатності, порушенням емоційно-вольової сфери за наявності окремих стійких органічних знаків з боку центральної нервової системи (пірамідні симптоми тощо), діагноз якої підтверджений даними МРТ, КТ, УЗДГ головного мозку;
минущі порушення мозкового кровообігу (2 випадки), що підтверджуються медичними документами, у тому числі й стаціонарним лікуванням;
наслідки порушень спинального кровообігу у вигляді розладів чутливості або легкого парезу кінцівок.
явища дисциркуляторної енцефалопатії І та II стадії у формі псевдоневротичного синдрому (емоційна нестійкість, подразливість, погіршення пам’яті, головний біль, запаморочення, розлад сну, шум у вухах тощо);
минуще порушення мозкового кровообігу з нестійкими осередковими симптомами з боку ЦНС, що утримуються не більше доби та проходять без порушення функції нервової системи;
вегетативно-судинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді синкопальних станів (до 2 випадків), які підтверджуються документально.
початковий період атеросклерозу судин головного мозку з клінічними проявами;
вегетативно-судинні розлади із синкопальним станом в анамнезі.
Діагноз вегетативно-судинних розладів установлюється тільки в тих випадках, коли цілеспрямоване обстеження не виявило інших захворювань, що супроводжуються порушенням вегетативної нервової системи. За наявності симпатоадреналових кризів, минущих порушень ритму серця, вегетативно-судинних розладів (вегето-судинна дистонія) підпадають під пункт «а» статті 44 Переліку захворювань.
Особи з випадками втрати свідомості в анамнезі (незалежно від їх частоти) визнаються непридатними за графами І, II Переліку захворювань, а за графою III Переліку захворювань непридатними до керування транспортними засобами, до робіт на висоті, біля рухомих механізмів, вогню, води, джерел іонізуючого випромінювання, у дослідно-випробувальних лабораторіях. Кандидати на службу та вступ до закладів освіти за наявності зафіксованих у медичній документації за останні 5 років випадків втрати свідомості незалежно від результатів обстежень визнаються непридатними за всіма графами Переліку захворювань.
Після перенесених первинних (нетравматичних) субарахноїдальних крововиливах при точно встановленому діагнозі придатність до служби визначається за пунктом «б», при повторних субарахноїдальних крововиливах (незалежно від етіології) застосовується пункт «а» цієї статті. Кандидати на службу та здобувачі освіти в таких випадках визнаються непридатними до служби та подальшого навчання. Здобувачам освіти випускних курсів закладів освіти, лікарська експертиза проводиться у вищезазначеному порядку визначення придатності до служби.
Під час оцінювання придатності до служби осіб за графою III Переліку захворювань, оперованих з приводу аневризми судин головного мозку, інших судинних уражень головного та спинного мозку, ураховуються радикальність операції, її ефективність, динаміка відновлення порушених функцій. За неможливості оперативного лікування або відмови від нього в разі аневризми судин головного мозку, що є причиною порушення мозкового кровообігу, лікарська експертиза проводиться за пунктом «а».
При виявленні дисциркуляторної енцефалопатії з порушеннями у вертербро-базилярному басейні, підтвердженими даними УЗДГ, дуплексним дослідженням судин, лікарська експертиза проводиться за пунктами «б» або «в» з урахуванням ступеня порушення функції та даних обстеження шийного відділу хребта.
При виявленні ознак емоційно-вольових, інтелектуально-мнестичних та інших психічних розладів рішення за цією статтею виноситься після висновку психіатра.
6. Стаття 42: за показаннями пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього лікарська експертиза проводиться з урахуванням вираженості патологічного процесу та результатів досліджень, що дають об’єктивні показники (реовазографія, ультразвукова доплерографія, дуплексне сканування, ангіографія тощо)
артеріальні та артеріовенозні аневризми магістральних судин;
атеросклероз черевної аорти з частковою або повною облітерацією отвору її вісцеральних відгалужень, здухвинних артерій з різким порушенням функцій органів та дистального кровообігу;
захворювання артерій, артеріол, капілярів з явищами хронічної артеріальної недостатності III-IV ступенів; гангренозно-некротичні ознаки їх ураження;
тромбоз ворітної або порожнистої вени;
тромбофлебіт, флеботромбоз з частими рецидивами (2 і більше за рік);
посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венозної недостатності III ступеня (стадія V-VI за CEAP);
слоновість (лімфедема) IV ступеня;
наслідки реконструктивних операцій на великих магістральних (аорта, здухвинна, стегнова, брахіоцефальна артерії, порожниста або воротна вена) та периферійних судинах із незадовільними результатами лікування за наявності вираженого порушення кровообігу і при прогресуючому перебігу захворювання.
захворювання артерій, артеріол, капілярів (облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт та атеросклероз артерій нижніх кінцівок) з хронічною артеріальною недостатністю II ступеня;
посттромбофлебітична або варикозна хвороба з наявністю хронічної венозної недостатності II ступеня, що проявляється стійкою набряклістю стоп та гомілок, свербінням, гіперпігментацією, витонченням шкіри (стадія III-IV за CEAP), за відсутності позитивного результату від повторного курсу лікування;
наслідки реконструктивних операцій на магістральних та периферійних судинах з помірним порушенням функції;
варикозне розширення вен сім’яного канатика III стадії (виражене розширення вен, зменшення в розмірах та зміна консистенції яєчка).
посттромботична та варикозна хвороба нижніх кінцівок з явищами хронічної венозної недостатності I ступеня (синдром «важких ніг», минучий набряк) або стадії II за CEAP;
облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, атеросклероз судин нижніх кінцівок I стадії, інші захворювання артерій, артеріол, капілярів з явищами хронічної артеріальної недостатності I ступеня;
варикозне розширення вен сім’яного канатика II та III ступенів.
варикозна хвороба нижніх кінцівок без венозної недостатності - стадія І за CEAP;
варикозне розширення вен сім’яного канатика I ступеня.
Локальне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок у вигляді циліндричних або звивистих еластичних випинань без ознак венозної недостатності, що спричиняє лише косметичну ваду, не дає підстав для застосування цієї статті.
7. Стаття 43: за наявності показань пропонується хірургічне або консервативне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього лікарська експертиза проводиться за пунктами «а» або «б» залежно від наявності вторинної анемії, частоти загострень та стадії випадіння гемороїдальних вузлів. До частих загострень геморою належать випадки, коли оглянутий перебуває більше 2 разів на рік на лікуванні, з довгими (1 місяць і більше) строками госпіталізації з приводу кровотечі, тромбозу, запалення або випадіння гемороїдальних вузлів II-III ступенів. Якщо консервативне або хірургічне лікування дає позитивні результати, такі форми геморою належать до пункту «б». Вимоги статті не застосовуються в разі відсутності рецидиву більше одного року після успішного хірургічного лікування.
8. Стаття 44: діагнози вегето-судинної та нейроциркуляторної дистоній є синдромальними, установлюються, як виняток, у випадках, коли при порушеннях функцій вегетативної нервової системи, серцево-судинної системи неможливо встановити нозологічний діагноз згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10-го перегляду за результатами обстежень кардіолога, невропатолога, психіатра, інших лікарів-спеціалістів. Такі діагнози мають бути підтверджені стаціонарним або амбулаторним обстеженням.
виражені вегето-судинні розлади з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів в анамнезі;
нейроциркуляторна дистонія з нестабільністю артеріального тиску за наявності постійних скарг на стан здоров’я та стійких виражених проявів вегето-судинного характеру з порушенням серцевого ритму та провідності (неорганічного походження), що важко піддаються лікуванню та знижують працездатність;
нейроциркуляторна дистонія зі стійкою фіксацією артеріального тиску нижче 100/60 мм рт.ст. за наявності постійних скарг і стійких виражених вегето-судинних розладів, які важко піддаються лікуванню та знижують працездатність;
При значно виражених вегето-судинних розладах з пароксизмальними порушеннями у вигляді симпато-адреналових кризів або синкопальних станів, які пітверджуються медичними документами, застосовується також відповідний пункт статті 41 Переліку захворювань.
безсимптомна (фізіологічна) гіпотонія, що не знижує працездатність;
нейроциркуляторна дистонія з проявами, що не знижують працездатність, у тому числі лабільністю артеріального тиску, минущими поодинокими порушеннями ритму серця функціонального характеру (без пароксизмальних порушень та органічних змін органів і систем).
Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу визнаються придатними, індивідуальним рішенням, у разі відсутності фактів звернень за медичною допомогою протягом останніх трьох років з приводу проявів вегето-судинної нестійкості, нейроциркуляторної дистонії та відсутності їх проявів на момент проведення лікарської експертизи.
У разі порушень серцевого ритму внаслідок органічних змін міокарда (запального, дистрофічного або іншого характеру) лікарська експертиза проводиться за статтею 38 Переліку захворювань.
до пункту «а» належать ангіотрофоневрози III-IV стадій (гангренозно-некротична форма), для яких характерна наявність фліктен, надзвичайно болючих поверхневих виразок на кінчиках пальців, акросклероз, склеродактилія, дистрофічні зміни нігтьових пластин, підвищена вразливість пальців, абсолютне несприйняття низьких температур.
До пункту «б» належать ангіотрофоневрози II стадії, які проявляються неодноразовими епізодами тривалого (більше години) нападоподібного больового синдрому на тлі акроціанозу пальців, вираженого гіпергідрозу та незначного їх набряку і характеризуються відсутністю позитивного результату від повторного курсу лікування.
До пункту «в» належать ангіотрофоневрози I стадії (печія, біль, блідість, оніміння пальців протягом декількох хвилин), які виникають при переохолодженні та проходять самостійно. Особам, що проходять службу за графою II Переліку захворювань придатність визначається з урахуванням наявності супутньої патології, що може ускладнювати перебіг основного захворювання, а за її відсутності, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням.
X. Хвороби системи дихання (J00-J99)
до пункту «б» належать гнійні або поліпозні синусити, поліпози слизової оболонки носа з порушенням носового дихання, хронічні гнійні та поліпозні синусити без видимих ускладнень, які проходять з частими (2 і більше за рік) загостреннями та втратою працездатності, а також гнійні синусити з хронічним декомпенсованим тонзилітом.
Кандидати на службу цивільного захисту за наявності хронічних гнійних чи поліпозних захворювань навколоносових пазух без дистрофії слизової носа, без частих загострень і без супутніх захворювань визнаються придатними після хірургічного лікування з позитивними результатами.
Діагноз хронічного гнійного захворювання навколоносових пазух має бути підтверджений риноскопічними даними (гнійні виділення), рентгенографією пазух у двох проекціях.
До пункту «б» належать полінози з вираженим ринокон’юнктивальним синдромом, частими (2 і більше за рік) синуситами.
Діагноз полінозу, хронічного вазомоторного алергічного риніту має бути підтверджений риноскопічними даними, рентгенографією навколоносових пазух, крім того, аналізом крові на Ig E (у сумнівних випадках).
До осіб, які страждають на алергічні риніти (у тому числі полінози), що виявлені вперше або перебігають без ускладнень, застосовується пункт «в» цієї статті.
Алергічні риносинусопатії, ларингіти, полінози, які перебігають з бронхолегеневими або вісцеральними ускладненнями, розглядаються як варіант форми бронхіальної астми. Лікарська експертиза здійснюється за статтею 49 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функцій органів та систем.
До пункту «в» належать хронічні негнійні захворювання навколоносових пазух (катаральні, серозні, вазомоторні та інші негнійні форми синуситів, кіста верхньощелепної пазухи) без ознак дистрофії тканин верхніх дихальних шляхів, без частих загострень, пов’язаних з втратою працездатності. Придатність кандидатів на службу з цими захворюваннями визначається з урахуванням конкретних умов майбутньої служби та її специфіки.
Викривлення носової перетинки за умови вільного носового дихання, принаймні з одного боку, субатрофічні явища слизової верхніх дихальних шляхів, як і пристінне потовщення слизової верхньощелепних пазух не є перешкодою для прийняття на службу і вступу до закладів освіти.
Залишкові явища після операції на навколоносових пазухах (лінійний рубець перехідної складки присінок рота, співустя оперованої пазухи з носовою порожниною або вуаль на рентгенограмі) не є перешкодою до служби та до вступу до закладів освіти. Під хронічним декомпенсованим тонзилітом слід розуміти таку форму хронічного тонзиліту, яка характеризується частими загостреннями (не менше 2-3 разів на рік), запаленням навколомигдаликової тканини, реґіонарних лімфовузлів, а також несприятливо впливає на діяльність інших органів та систем як хронічне вогнище інфекції та алергії. Об’єктивними ознаками хронічного декомпенсованого тонзиліту є наявність гною або казеозних пробок у лакунах мигдаликів, грубі рубці на мигдаликах, гіперемія та інфільтрація піднебінних дужок та зрощення їх з мигдаликами, наявність фолікулів, що нагноюються, збільшення лімфовузлів по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза. Діагноз має бути підтверджений наявністю трьох та більше об’єктивних ознак захворювання. Тільки така форма хронічного тонзиліту перешкоджає вступу до закладів освіти та прийому на службу за графою II Переліку захворювань. За наявності ускладнень тонзиліту з боку інших органів і систем питання про придатність до служби вирішується разом з терапевтом.
Компенсована форма хронічного тонзиліту не дає підстав для застосування цієї статті, не перешкоджає проходженню служби та вступу до закладів освіти.
Стійкий та різкий характер порушення барофункції вуха визначається за даними повторних досліджень та вушної манометрії.
Найбільш достовірні дані одержують після додаткового функціонального дослідження в барокамері (рекомпресійній камері).
Порушення барофункції навколоносових пазух установлюється на підставі скарг оглянутого, стану носової порожнини, отоскопії, випробовування у барокамері на витривалість перепадів тиску з рентгенологічним дослідженням навколоносових пазух до та після випробування, даних медичної та службової характеристик.
Кандидати на водолазні спеціальності визнаються придатними за наявності в них доброї прохідності слухової труби (порушення барофункції I або II ступеня). Кандидати із стійким порушенням барофункції III ступеня, наявності кісти верхньощелепної пазухи з порушенням барофункції навколоносових пазух визнаються непридатними.
При хронічному ларингіті лікарська експертиза проводиться за статтею 47 Переліку захворювань.
2. Стаття 47: захворювання, наслідки пошкоджень гортані або шийного відділу трахеї через незадовільні результати лікування або відмову від нього.
До пункту «а» належать стійка відсутність або утруднення голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи, порушення розподільної функції зі значним або помірним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту «б» належать захворювання гортані з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.
до пункту «а» належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату та плеври, нагноювальні захворювання легень зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності.
До пункту «б» належать хронічні неспецифічні захворювання бронхолегеневого апарату з помірним та незначним порушенням функції зовнішнього дихання, а також хронічні бронхіти, що супроводжуються емфіземою легень, обмеженим пневмосклерозом, бронхоектазами.
Після гострих захворювань бронхолегеневого апарату і плеври, ускладнених масивними плевральними зрощеннями, дифузним пневмосклерозом, придатність до служби визначається на підставі цієї статті за пунктом «а» або «б» залежно від порушення функції зовнішнього дихання.
Кандидати на службу цивільного захисту та особи, які проходять службу, які страждають на саркоїдоз з ураженням легень, проходять лікарську експертизу з урахуванням вимог статті 13 Переліку захворювань залежно від стадії захворювання, ступеня вираженості порушення функції зовнішнього дихання. Діагноз захворювання має бути підтверджений результатами пункційної біопсії з гістологічним дослідженням, а за відмови від неї - сукупністю даних, отриманих за допомогою клінічних, рентгенологічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.
При хронічних неспецифічних захворюваннях бронхолегеневого апарату, які рідко зустрічаються (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт Хаммена-Річа, альвеолярний протеїноз, гемосідероз та інші), придатність визначається за пунктом «а» або «б» залежно від стійкості і вираженості порушення функції зовнішнього дихання та інших органів.
Показники оцінки функціонального стану апарату зовнішнього дихання наведені в таблиці 1.
Показники оцінки функції зовнішнього дихання
Показники | Норма | Ступінь порушення функції зовнішнього дихання | ||
незначний | помірний | значний | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Клінічні | Задишка при раніше звичних фізичних навантаженнях | Задишка при виконанні незначних фізичних навантажень, повторні загострення, що погіршують якість життя хворого | Задишка в стані спокою, ознаки хронічної правошлуночкової недостатності | |
Інструментальні | ||||
ФЗД | ||||
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) у відсотках належної величини | > 85 | 84-70 | 69-50 | < 50 |
Максимальна вентиляція легень (МВЛ) у відсотках належної величини | > 75 | 74-55 | 54-35 | < 35 |
Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) у відсотках належної величини | > 80 | 79-50 | 49-30 | < 30 |
Тяжкість перебігу захворювання та оцінка функціонального стану апарату зовнішнього дихання встановлюються поза загостренням процесу (після курсу лікування) з урахуванням даних анамнезу та відповідної медичної документації.
4. Стаття 49: діагноз бронхіальної астми має бути встановлений після комплексного обстеження з проведенням дослідження функції зовнішнього дихання з медикаментозними пробами.
До пункту «а» належить бронхіальна астма з важкими та частими (щотижневими) нападами задухи (нерідко астматичний стан), із легенево-серцевою недостатністю II-III ступенів, які потребують повторного стаціонарного лікування хворого. До цього самого пункту належать бронхіальна астма, неконтрольована з важкими та частими (щотижневими) нападами задухи, з трьома та більше ознаками часткового контролю, бронхіальна астма, яка потребує постійного приймання системних (пероральних) глюкокортикоїдів.
До пункту «б» належить персистуюча бронхіальна астма середнього ступеня тяжкості з нечастими нападами задухи, які купіруються введенням різноманітних бронхорозширювальних препаратів, у разі коли в період між нападами зберігається порушення функції зовнішнього дихання І-II ступенів.
До пункту «в» належать форми бронхіальної астми легкого та середнього ступенів тяжкості, які не потребують стаціонарного лікування і поза нападом не супроводжуються порушенням функції зовнішнього дихання або супроводжуються незначним її порушенням, з короткотривалими нападами задухи не частіше 2-3 разів на рік, які легко купіруються бронхорозширювальними засобами.
До цього самого пункту належить передастма. Цей стан характеризується наявністю частих інфекційних захворювань дихальних шляхів, бронхітів, які супроводжуються пароксизмальним кашлем і порушенням бронхіальної провідності в осіб з алергічними реакціями на побутові, харчові алергени, медикаменти тощо, з полінозами, вазомоторними ринітами. Діагноз передастми має бути підтверджений алергологом та пульмонологом після спеціальних досліджень.
За відсутності нападів бронхіальної астми протягом 5 років і більше та порушень зовнішнього дихання на час проведення лікарської експертизи придатність до служби кандидатів за графою III Переліку захворювань визначається з урахуванням даних з місця медичного обслуговування, висновків алерголога та пульмонолога.
Якщо бронхоспастичні синдроми (обтураційний, ендокринно-гуморальний, неврогенний, токсичний та інші) є ускладненням інших захворювань, придатність до служби визначається залежно від перебігу основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.
XI. Хвороби органів травлення (K00-K93)
1. Стаття 50: пункт «в» застосовується у випадках, коли сума каріозних, пломбованих та видалених зубів більше 9 і при цьому не менше 4 зубів з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи і періодонта, включаючи зуби із пломбованими кореневими каналами. Кандидатам на службу за всіма графами Переліку захворювань, у разі наявності ознак гострого, хронічного запалення періодонта, пульпи, каріозних зубів тощо пропонується лікування з наступним визначенням придатності за його результатами.
до пункту «а» належать дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не заміщені трансплантатами, дефекти, деформації щелепно-лицевої ділянки, а також хронічні, що часто загострюються, захворювання щелеп, слинних залоз, скронево-щелепних суглобів, анкілози скронево-нижньощелепних суглобів, контрактури та несправжні суглоби нижніх щелеп за відсутності ефекту від лікування або відмови від нього. До цього самого пункту належить актиномікоз щелепно-лицевої ділянки, який не піддається лікуванню.
До пункту «б» належать аномалії прикусу II-III ступенів з роз’єднанням прикусу більше 5 мм або з жувальною ефективністю менше 60% за М.Г. Агаповим, хронічні сіалоаденіти з частими загостреннями, актиномікоз щелепно-лицевої ділянки із задовільними результатами лікування, хронічний остеомієліт щелеп з наявністю секвестральних порожнин та секвестрів. Особам, що проходять лікарську експертизу, пропонується лікування, після якого приймається рішення.
3. Стаття 52: підставою для застосування пункту «а» цієї статті є наявність в оглянутих генералізованої форми пародонтиту, пародонтозу з частими загостреннями та абсцедуванням.
Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубо-щелепної системи із рентгенографією та виявленням супутніх захворювань.
До пункту «а» належить пародонтит з глибиною пародонтальної кишені 5 мм і вище, резорбцією кісткової тканини альвеолярного відростка на 2/3 довжини кореня, рухомістю зуба II-III ступенів.
До пункту «б» належать вказані захворювання, включаючи преканцерози в разі неможливості досягнення стійкої ремісії від призначеного лікування або в разі загрози розвитку ускладнень при провадженні конкретних видів діяльності.
4. Стаття 53: наявність хвороб стравоходу має бути підтверджена результатами інструментальних методів дослідження. Експертні висновки можуть бути зроблені на підставі ендоскопічних досліджень.
набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі;
рубцеві звуження або нервово-м’язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування або хірургічного лікування з приводу стравохідних кровотеч;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) ІV стадії.
дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування;
рубцеві звуження та нервово-м’язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;
ГЕРХ з помірним порушенням функції.
ГЕРХ з незначним порушенням функції (у тому числі з езофагітом), з загостреннями 2 і більше разів на рік;
дивертикули стравоходу без клінічних проявів є протипоказом для прийому на службу за графою II Переліку захворювань та до вступу до закладів освіти.
У разі виявлення стравоходу Баррета кандидати на службу за всіма графами Переліку захворювань та кандидати на вступ до закладів освіти визнаються непридатними.
ГЕРХ має бути підтверджена ендоскопічним та (або) рентгенологічним дослідженням.
5. Стаття 54: наявність виразкової хвороби має бути підтверджена результатами інструментальних методів дослідження. При виразковій хворобі експертні висновки можуть бути зроблені на підставі ендоскопічних досліджень.
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, що ускладнилася пенетрацією, стенозом пілоруса при відмові від хірургічного лікування;
наслідки резекцій шлунка, накладення шлунково-кишкового сполучення, виконання стовбурової чи селективної ваготомії при порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо) і зниженні живлення;
повторні масивні гастродуоденальні кровотечі, стани після оперативних втручань у зв’язку з масивними повторними гастродуоденальними кровотечами;
ускладнення після оперативних втручань на шлунку і дванадцятипалій кишці у зв’язку з виразкою при незадовільних результатах лікування (стійкі анастомозити, виразки анастомозів тощо);
безперервно рецидивна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки після гострої (початкової) або хронічної форми виразкової хвороби.
До пункту «б» належать виразкова хвороба шлунка і хронічна виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з стійкими вираженими та помірними клінічними проявами, частими (2 і більше разів на рік) загостреннями, з позацибулинною виразкою, множинними виразками цибулини та поза нею, мігруючими кальозними чи виразками цибулини або позацибулинної зони, що довго не заживають.
До цього самого пункту належать перебіг виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, що ускладнився перфорацією чи кровотечею або грубою рубцевою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки, а також стани після виконання стовбурової чи селективної ваготомії в разі неефективності проведеного лікування протягом одного року, накладання шлунково-кишкового анастомозу з помірним порушенням функції травлення (рідкі і незначні прояви демпінг-синдрому, нестійке випорожнення кишківника тощо).
До осіб з неускладненою виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки з рідкими (один раз на рік і менше) загостреннями, наслідками ушивання перфоративної виразки чи органозберігаючих операцій при виразковій хворобі в разі стійкої ремісії протягом 3-5 років без розладів функції травлення за наявності незначної деформації цибулини дванадцятипалої кишки застосовується пункт «в» цієї статті.
Рецидивний характер перебігу захворювання необхідно підтверджувати даними амбулаторного або стаціонарного обстеження і лікування. У фазі ремісії захворювання достовірною ознакою перенесеної виразки цибулини дванадцятипалої кишки є післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні та (або) рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки при рентгенографії в умовах штучної гіпотонії, а перенесеної виразки шлунка - післявиразковий рубець при ендоскопічному дослідженні.
При неускладнених симптоматичних виразках шлунка та дванадцятипалої кишки придатність до служби визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання із застосуванням відповідних статей.
Відсутність загострень виразкової хвороби протягом 5 років та більше за відсутності органічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки за даними ендоскопічного обстеження не дає підстав для застосування цієї статті.
до пункту «а» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічні гастрити, хронічні дуоденіти) зі значним або помірним порушенням функції з частими (3 та більше на рік) загостреннями, які потребують стаціонарного лікування, або із зниженням живлення.
До пункту «б» належать хронічні гастрити з помірним порушенням секреторної кислотоутворювальної функції, хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, які обмежують працездатність особи (у тому числі тимчасово) 1-2 рази на рік.
До пункту «в» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями (хронічні гастрити, гастродуоденіти з незначним порушенням кислотоутворювальної функції та рідкими загостреннями, що не обмежують працездатність).
Особи з ерозивними або запальними змінами слизової шлунково-кишкового тракту підлягають лікуванню з подальшим повторним проведенням лікарської експертизи.
У разі відсутності загострень захворювань протягом 3 років підстав для застосування цієї статті немає.
до пункту «а» належать токсичне ураження печінки з фіброзом та цирозом печінки, тяжкі форми токсичного ураження печінки з хронічним активним гепатитом, тяжкі форми хронічних прогресуючих активних гепатитів, хронічних рецидивуючих панкреатитів зі значним порушенням функції, які супроводжуються частими (2 та більше на рік) загостреннями та потребують стаціонарного лікування, ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні нориці тощо).
До пункту «б» належать хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту з помірним порушенням функції, хронічні панкреатити, хронічні персистуючі гепатити, які потребують повторної госпіталізації хворого, хронічні калькульозні холецистити з печінковими коліками.
Кандидати на службу за наявності хронічного калькульозного холециститу визнаються непридатними. За наявності жовчнокам’яної хвороби, холестерозу жовчного міхура, що супроводжується загостреннями хронічного холециститу пропонується оперативне лікування, після якого через дванадцять місяців рішення приймається за пунктом «в» за відсутності після холецистектомічного синдрому та нормальних біохімічних показників печінкових проб.
До пункту «в» належать хронічні некалькульозні холецистити та панкреатити з рідкими загостреннями, хронічний персистуючий гепатит з незначним порушенням або без порушення функції. У всіх випадках наявності токсичного ураження печінки в анамнезі мають бути представлені дані біохімічного обстеження, ультразвукового обстеження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та інші інструментальні дані з оглядом гастроентеролога.
У разі відсутності загострень захворювань протягом 3 років та відсутності об’єктивних даних на час проведення лікарської експертизи діагноз може бути встановлений анамнестично, але підстав для застосування статті 56 Переліку захворювань у таких випадках немає.
До пункту «в» може бути віднесена гіпербілірубінемія (функціональна, ферментативна) після всебічного обстеження особи з метою виключення порушення функції та хронічної патології печінки, лікарська експертиза проводиться з урахуванням статті 12 Переліку захворювань.
тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі хвороба Крона) зі значним порушенням функції;
наслідки резекції тонкої або товстої кишки із занепадом живлення та проявами демпінг-синдрому;
недостатність сфінктера заднього проходу II-III ступенів;
спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує повторних курсів стаціонарного лікування;
хронічний парапроктит з частими загостреннями, що важко піддається лікуванню;
випадіння усіх шарів прямої кишки III стадії.
хронічні виразкові коліти та ентерити, хвороба Крона з помірним порушенням функції та частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, які потребують стаціонарного лікування, що дає нестійкий позитивний ефект;
спайковий процес у черевній порожнині, що потребує стаціонарного лікування до 2 разів на рік;
випадіння прямої кишки II стадії;
хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими норицями, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).
випадіння прямої кишки при дефекації (І стадія), яка вправляється самостійно;
хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішньої нориці.
У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктиту пропонується хірургічне лікування. Придатність до служби визначається залежно від результатів лікування.
9. Стаття 58: за наявності гриж пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього придатність до служби, до вступу до закладів освіти визначається залежно від вираженості патологічного процесу.
Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати лікування, протипоказання для його проведення або відмова від нього.
рецидивні великих розмірів грижі, які утруднюють ходу або порушують функцію внутрішніх органів після неодноразового рецидиву захворювання з приводу гриж з вираженим занепадом живлення або порушенням функції травлення (стійкі проноси тощо);
діафрагмальні грижі (також набута релаксація діафрагми), що значно порушують функцію внутрішніх органів;
множинні грижі, а також вентральні грижі, що не вправляються;
зовнішні грижі помірних розмірів, у тому числі при одноразовому рецидиві після хірургічного лікування, які утруднюють ходу, а також вентральні грижі, що потребують носіння бандажу.
Одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування не дає підстав для застосування пункту «а».
грижі невеликих розмірів, що не супроводжуються ускладненнями і не порушують функцію;
грижі стравохідного отвору діафрагми, які супроводжуються порушенням функції, клінічними проявами, при незадовільних результатах лікування.
Передчеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення пахових кілець без грижового випинання не дають підстав для обмеження придатності до служби та вступу до закладів освіти.
XII. Хвороби сечостатевої системи (N00-N99)
1. Стаття 59: лікарська експертиза особам із захворюваннями нирок здійснюється після амбулаторного або стаціонарного обстеження і за необхідності лікування.
Для проведення лікарської експертизи, крім терміну «хронічна ниркова недостатність» (ХНН), доцільно застосовувати поняття «хронічна хвороба нирок» (ХХН). ХХН - наявність ознак ураження нирок та (або) зниження швидкості клубочкової фільтрації протягом 1,5-2 місяців від початку захворювання.
Діагностичні критерії стадії ХХН наведено в таблиці 2.
Стадія | Характеристика стадії | Швидкість клубочкової фільтрації |
1 | 2 | 3 |
I | Ураження нирок з нормальною або підвищеною ШКФ | ≥ 90 |
II | Ураження нирок з помірним зниженням ШКФ | 60-89 |
III | Початкова ниркова недостатність | 30-59 |
IV | Виражена ниркова недостатність | 15-29 |
V | Термінальна ниркова недостатність | < 15 |
Ступені ХНН за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та концентрацією креатиніну плазми наведено в таблиці 3.
60>0,123≤0,176
2 ступінь
≥30
>0,176≤0,352
3 ступінь
≥15
>0,352≤0,528
4 ступінь
>0,528
До пункту «а» належать хронічні захворювання нирок (гломерулярні ураження нирок і нефрити, інші хвороби нирок і сечоводу), ускладнені ХНН 2 та III ступенів або ХХН ІV-V стадій.
До пункту «б» належать хронічні захворювання нирок з помірним порушенням їх парціальних функцій з ХНН I стадії або без неї та ХХН III стадії. Помірним порушенням функції нирок вважається наявність сечового синдрому зі стійкими змінами в сечі, зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30% норми, поява контрасту на видільних урограмах пізніше 20 хвилин. За цим пунктом слід виносити рішення щодо осіб за наявності в них стійкої артеріальної гіпертензії, яка пов’язана з хронічним захворюванням нирок та потребує медикаментозної корекції.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
До пункту «в» належать хронічні захворювання нирок з незначним порушенням їх функції або ХХН І-II стадій. Незначними порушеннями функції нирок вважаються наявність сечового синдрому (минуща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія) при нормальних показниках рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, поява контрасту на екскреторних урограмах пізніше 10 хвилин.
Кандидати на службу, що перенесли гострий гломерулонефрит та на час проведення лікарської експертизи, не мають ознак хронічного процесу і ниркової недостатності, можуть бути визнані придатними до служби лише через рік після перенесеної хвороби.
За наявності патологічних змін у сечі впродовж 4 місяців і більше після перенесеного гострого запального захворювання нирок особи, що проходять службу, підлягають лікарському нагляду, лікарська експертиза проводиться за пунктом «б» цієї статті.
до пункту «а» належать захворювання, які супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН II-III ступенів тяжкості:
сечокам’яна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (каміння, гідронефроз, вторинний пієлонефрит, що не піддається лікуванню, тощо);
двобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок зі значними порушеннями функцій;
відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності порушень функції другої нирки будь-якого ступеня;
стани після резекції, пластики сечового міхура;
склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовим рефлюксом та вторинним двобічним хронічним пієлонефритом або гідронефрозом;
стриктура уретри, яка потребує систематичного бужування.
нефункціонуюча нирка, а також відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, у разі нормальної функції нирки, яка залишилася;
сечокам’яна хвороба з частими нападами ниркової коліки (3 та більше на рік) та відходженням каміння з помірним порушенням функції нирок або ХНН I ступеня;
однобічний нефроптоз III стадії або двобічний II стадії з больовим синдромом, вторинним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією;
стани після літотрипсії, які супроводжуються больовим синдромом та вторинним хронічним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією, незалежно від порушення функції нирок;
склероз шийки сечового міхура при однобічних помірних змінах сечовивідної системи (однобічний гідроуретер, гідронефроз);
стриктура уретри, яка потребує бужування не більше 2 разів на рік у разі задовільних результатів лікування.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пункт «б» цієї статті.
поодинокі камінці (до 0,5 см у діаметрі) нирок, сечоводів, які мають нахил до самостійного відходження із рідкими нападами ниркової кольки (1-2 рази на рік);
нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначним порушенням функції нирок;
поодинокі камінці (0,5 см у діаметрі та більше) нирок, сечоводів без порушення видільної функції нирок;
хронічні запальні захворювання сечовивідної системи з рідкими (1-2 рази на рік) загостреннями при успішному лікуванні та незначному порушенні функцій;
стани (до 1 року) після інструментального видалення поодиноких камінців та літотрипсії з незначним порушенням функцій;
тазова дистопія нирок з незначними порушеннями функцій.
стани (протягом 1 року) після самостійного відходження або інструментального видалення поодиноких камінців із сечовивідних шляхів та їх літотрипсії (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без порушення функцій та повторного каменеутворення;
однобічний нефроптоз II стадії або двобічний нефроптоз I стадії без патологічних змін у сечі.
аденома простати II-III стадій;
хронічний простатит, який потребує стаціонарного лікування хворого 2-3 рази на рік;
рецидивна (після хірургічного лікування) водянка оболонок яєчок або сім’яного канатика, що утруднює ходу, сечовипускання.
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням цієї статті.
аденома простати I стадії при задовільних результатах лікування;
хронічний калькульозний простатит.
До осіб, що проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням цієї статті.
стани після видалення одного яєчка через пухлину доброякісного характеру;
хвороби чоловічих статевих органів за наявності клінічних проявів без порушення функцій.
З приводу водянки оболонок яєчка або сім’яного канатика, фімозу, парафімозу, варикозного розширення вен сім’яного канатика пропонується хірургічне лікування. Лікарська експертиза за пунктами «б», «в» цієї статті проводиться у разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього.
Особи, що проходять службу за графою II Переліку захворювань при незадовільних результатах лікування та порушенні функції будь-якого ступеня,- непридатні.
Після хірургічного лікування водянки оболонки яєчка, сім’яного канатика або варикоцеле, що закінчується одужанням, придатність до служби та вступу до закладів освіти не обмежується.
Відсутність одного яєчка після видалення через неспецифічне захворювання або пошкодження не є підставою для застосування цієї статті.
до пункту «а» належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, які потребують лікування 3 та більше разів на рік і супроводжуються стійкими тазовим болем, порушеннями менструальної функції.
До пункту «б» належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з помірним порушенням функцій та із загостреннями 2 та більше разів на рік.
До пункту «в» належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з незначними проявами і незначними порушеннями функцій (у тому числі жіночим безпліддям).
ендометріоз зі значними клінічними проявами, що потребує стаціонарного лікування (слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування);
повне випадіння матки або піхви;
сечостатеві та кишково-статеві нориці за незадовільних результатів лікування.
ендометріоз із помірними або незначними клінічними проявами та тимчасовим ефектом від консервативного лікування;
рубцеві та спайкові процеси малого тазу з больовим синдромом.
До пункту «в» належать ендометріоз з легкими клінічними проявами або без клінічних проявів, аденоміоз.
Під час визначення тяжкості захворювання на ендометріоз та ступеня порушення функцій уражених органів слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженість больового синдрому, тривалість порушення функцій та ефективність лікувальних заходів.
Неправильне положення матки без порушення функцій не є підставою для обмеження придатності до служби.
Наявність ерозії (із запальним типом мазка), дисплазії шийки матки, кісти бартолінової залози або поліпу цервікального каналу в кандидатів на службу цивільного захисту та кандидатів до вступу повторного проведення лікарської експертизи за результатами лікування.
захворювання молочної залози з поширеним двостороннім процесом та частими загостреннями;
доброякісна дисплазія молочної залози із проліфірацією епітелію;
Особи, оперовані з приводу вираженої гінекомастії із сприятливим результатом, визнаються придатними до служби.
До пункту «б» належить незначно виражений односторонній процес у молочній залозі з нечастими загостреннями. За відсутності загострень протягом 1 року особи визнаються придатними до служби та до вступу до закладів освіти у разі коли носіння спеціальної форми та спорядження не викликає хворобливих проявів.
до пункту «а» належать ювенільні та інші органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до анемії.
До пункту «б» належить порушення оваріально-менструальної функції, які проявляються олігоменореєю, аменореєю (непісляопераційною).
XIII. Вагітність, пологи та післяпологовий період (О00-О99)
1. Стаття 66: вагітні, які є кандидатами на службу цивільного захисту та кандидатами до вступу, незалежно від терміну вагітності, визнаються непридатними.
Обсяг обстеження вагітних, періодичність оглядів та переривання вагітності проводяться у встановленому порядку.
При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться у стаціонарі. При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно з чинним законодавством України.
XIV. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
1. Стаття 67: передбачає бульозні дерматози, дерматити, екзему (справжню, мікробну, професійну), папулосквамозні порушення, інфекційні хвороби шкіри та підшкірної клітковини, кропивницю, еритеми, ураження шкіри та підшкірної клітковини.
Поширені форми хвороб характеризуються дисемінованими висипаннями на значній поверхні шкірного покриву (більше площі 2 долонь хворого) з ураженням двох та більше анатомічних ділянок.
Під обмеженими формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини розуміють, як правило, поодинокі осередки ураження, що займають невелику площу однієї з анатомічних ділянок (стопа, гомілка, кисть, голова тощо).
Часто рецидивними формами хвороб шкіри та підшкірної клітковини вважаються такі форми, за яких загострення виникають два та більше разів на рік.
Під пункт «а» підпадають випадки, коли псоріатична хвороба перебігає з частими загостреннями у вигляді еритродермії в поєднанні з артропатією при резистентності до лікування та зниженні працездатності. За наявності псоріатичної артропатії лікарську експертизу проводять на підставі статтей 67, 69 Переліку захворювань.
До пункту «б» належать також обмежені, але великі бляшки псоріазу на голові, відкритих ділянках шкіри, а на обличчі - будь-якої величини. Під дію цього пункту підпадають хворі на хронічну кропивницю з частими загостреннями, що можуть знижувати працездатність.
Придатність кандидатів до служби цивільного захисту за наявності в них ксеродермії - абортивного варіанту вульгарного іхтіозу - визначається індивідуальним рішенням після всебічного обстеження іншими спеціалістами. При виявленні інших форм іхтіозу застосовується пункт «б» або один з пунктів статті 82 Переліку захворювань.
Щодо осіб з такими хронічними дерматозами, як червоний плоский лишай, хронічний фурункульоз, вульгарний сикоз, застосовують пункт «в» цієї статті. За пунктом «в» проводиться лікарська експертиза особам з хронічним рецидивуючим перебігом парапсоріазу. Відсутність загострень цих захворювань протягом 3 років, відсутність загострень атопічного дерматиту (нейродерміту) протягом 5 років не дає підстав для застосування цієї статті.
При розповсюджених, повільнопрогресуючих, неускладнених формах псоріазу до осіб, що проходять службу за графою II Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «в» цієї статті.
Наявність волосяного лишаю (легкої форми папульозного фолікулярного кератозу) не є перешкодою для проходження служби за графами II, III Переліку захворювань. Особи з іншими формами фолікулярних кератозів (червоний волосяний лишай, лишай Девержі, хвороба Дар’є тощо) проходять лікарську експертизу за пунктами «б» або «в» залежно від ефективності лікування, важкості та особливостей перебігу.
При виявленні гострих захворювань шкіри (гострі піодермії, екзема, дерматити, короста, педикульоз, контагіозний молюск, оперізуючий лишай, рожевий лишай, багатоформна еритема, парапсоріаз) лікарська експертиза проводиться після лікування.
2. Стаття 68: передбачає гніздову алопецію, вугрі на тлі себореї, вітиліго, дискоїдний червоний вовчак, обмежену склеродермію.
Під поширеною формою гніздового облисіння розуміють наявність трьох та більше вогнищ облисіння загальною площею більше долоні хворого.
Під поширеною формою вітиліго розуміють наявність множинних депігментованих плям (трьох і більше) на шкірному покриві будь-яких анатомічних ділянок загальною площею не менше 5% поверхні тіла.
Під дію пункту «а» підпадають вогнища вітиліго на відкритих ділянках тіла, які викликають значний косметичний дефект. Рішення приймається з урахуванням письмової згоди особи, що проходить лікарську експертизу.
До пункту «в» цієї статті належить вперше виявлений васкуліт, що обмежений шкірою, з незначними клінічними проявами. При тривалому перебігу з порушенням функції доцільно застосовувати пункт «а». При шкірних проявах системних васкулітів лікарська експертиза проводиться на підставі статті 69 Переліку захворювань.
Лікарська експертиза кандидатам на службу цивільного захисту з рожевими вуграми за наявності кліща Demodex (демодекоз) приводиться за участю гастроентеролога, ендокринолога, за необхідності інших спеціалістів і, як правило, після проведення курсу протипаразитарного лікування. Особи, що хворіють на себорейний дерматит, підлягають обстеженню суміжними спеціалістами та відповідному лікуванню. Неускладнена себорея, прояви себореї у вигляді вульгарних вугрів з наявністю лише незначного косметичного дефекту не є перешкодою для прийому на службу, до вступу до закладів освіти. Особи за графами II, III Переліку захворювань за наявності рожевих вугрів (розацеа) під дію статей 67, 68 не підпадають.
За наявності новоутворень шкіри лікарська експертиза проводиться за статтями 8, 10 Переліку захворювань.
XV. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (M00-M99)
до пункту «а» належать захворювання сполучної тканини, що характеризуються поліморфною картиною ураження (системний червоний вовчак, системний склероз, дерматоміозит, еозинофільний фасциїт, вузликовий періартеріїт, гранульоматоз Вегенера, змішані захворювання сполучної тканини), незалежно від вираження змін з боку органів та систем, частоти загострень та ступеня функціональних порушень. До цього самого пункту належать ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний артрит та анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), з вираженими змінами в суглобах та хребті, ураженням інших органів та систем (системні форми) зі значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності.
До пункту «б» належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та функціональною недостатністю суглобів за відсутності системних проявів та зі збереженою працездатністю. До цього самого пункту належать початкові форми достовірних випадків ревматоїдного артриту та хвороби Бехтерєва за наявності клініко-лабораторних ознак активності процесу, усі форми системних васкулітів із рецидивним характером перебігу.
До пункту «в» належать хронічні захворювання суглобів та хребта з рідкими (один раз на рік та рідше) загостреннями та незначним порушенням функцій. За цим самим пунктом лікарська експертиза проводиться особам із затяжним перебігом гострих запальних артропатій при збереженні ексудативно-проліферативних змін у суглобах та за наявності лабораторних ознак активності процесу. Особи за графою II Переліку захворювань визнаються придатними, за їх зверненням, індивідуальним рішенням у разі відсутності порушення функції суглобів, фактичної спроможності виконання службових обов’язків.
При хронічних і рецидивних формах хвороби Рейтера та інших артритах, пов’язаних з інфекцією (реактивні артрити), а також псоріатичному артриті придатність до служби визначається за пунктами «а», «б» або «в» залежно від стану функцій суглобів, залучення інших органів та систем.
Після перенесених гострих запальних захворювань кістково-м’язової системи особи можуть бути визнані придатними до служби та до вступу до закладів освіти в разі відсутності ознак запалення протягом 6 місяців.
Хронічні форми реактивних артритів за відсутності загострення захворювання більше 3 років та без порушення функцій суглобів не є підставою для застосування цієї статті.
2. Стаття 70: рішення щодо придатності до служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після ретельного обстеження та лікування (за необхідності) особи. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту рецидивів, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період проведення лікарської експертизи, особливості служби тощо. При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів у суглобах.
анкілоз великого суглоба, значне обмеження рухів або патологічна рухливість у ньому;
деформуючий остеоартроз III-IV стадій великих суглобів зі стійким больовим синдромом та атрофією м’язів кінцівок;
остеомієліт з наявністю секвестральних порожнин, секвестрів, нориць, які довго не загоюються або часто (не рідше 2 рази на рік) відкриваються.
часті (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, пов’язаних з виконанням звичайних службових обов’язків, із вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба з гіпотрофією м’язів кінцівки;
деформуючий артроз II стадії в одному з великих суглобів (ширина суглобової щілини на рентгенограмі 2-4 мм) з больовим синдромом;
остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) із щорічними загостреннями;
стан після ендопротезування великих суглобів (у разі задовільних результатів).
До осіб, що проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
вивихи, що рідко виникають (менше 3 разів на рік), нестійкість та синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях або повторних травмах;
деформуючий артроз I стадії в одному з великих суглобів;
остеохондропатії із закінченим процесом та помірними клінічними проявами (при звичайних фізичних навантаженнях функція страждає незначно);
хондропатія з незакінченим процесом;
остеомієліт з рідкими (один раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестральних порожнин та секвестрів.
Остеомієлітичний процес вважається закінченим за відсутності загострення, секвестральної порожнини та секвестрації протягом трьох та більше років.
До цього самого пункту належать стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування), гіперостози, стани після артроскопічних операцій на суглобах, які перешкоджають руху кінцівки та/або супроводжуються больовим синдромом.
До пункту «г» належать: повільнопрогресуючі початкові етапи розвитку захворювань кісток та суглобів без порушень їх функції за відсутності клінічних проявів.
Для оцінки об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками в градусах, що наведені в таблиці 4.
Суглоб | Рухи | Норма | Обмеження рухів | ||
незначне | помірне | значне | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Плечовий | Згинання | 180 | 115 | 100 | 80 |
Ліктьовий | Згинання | 40 | 80 | 90 | 100 |
Променево-зап’ястний | Згинання | 75 | 35 | 20-25 | 15 |
Кульшовий | Згинання | 75 | 100 | 110 | 120 |
Колінний | Згинання | 40 | 60 | 90 | 110 |
Гомілково-стопний | Підошовне згинання | 130 | 120 | 110 | 100 |
Повторність вивиху великого суглоба має бути засвідчена лікувально-профілактичним закладом з обов’язковою рентгенографією суглоба до та після усунення вивиху. Повторність вивиху колінного суглоба підтверджується позитивними симптомами передньої або задньої «висувної шухляди» з різницею в зміщенні гомілки порівняно зі здоровим суглобом не менше 10 мм.
З приводу нестійкості великих суглобів особам, які проходять службу, пропонується хірургічне лікування.
За наявності хибних суглобів, особи, що проходять службу, підлягають лікуванню із застосуванням сучасних методів (компресійно-дистракційного остеосинтезу та інших). При кістозному переродженні кісток, стресових переломах, відсікаючому остеохондрозі у великому суглобі пропонується лікування, особливо в тих випадках, коли виникає симптомокомплекс блокади суглоба після утворення «суглобової миші».
Рішення щодо придатності до служби приймається після закінчення лікування залежно від ступеня порушення функцій кінцівки або суглоба.
3. Стаття 71: діагнози захворювань хребта мають бути підтверджені відповідними результатами досліджень та висновками спеціалістів. Характер патологічних змін хребта має бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними та іншими дослідженнями (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія).
При проведенні лікарської експертизи діагнози хвороб хребта та їх наслідків встановлюється хірургом-травматологом за участю невропатолога. При цьому необхідно враховувати характер перебігу захворювання, частоту загострень, стійкість ремісії, ефективність лікування в минулому, ступінь порушення функції на період проведення лікарської експертизи, особливості служби тощо. При проведенні лікарської експертизи кандидатам на службу цивільного захисту особлива увага приділяється оцінці об’єму рухів хребта.
інфекційний спондиліт з частими загостреннями;
спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше половини поперекового діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом і нестабільністю хребта;
остеохондроз, деформуючий спондильоз II-III стадій (наявність потужного утворення, що з’єднує тіла хребців між собою, яке блокує руховий сегмент) з вираженими корінцевими та провідниковими порушеннями, з приводу клінічних проявів яких зафіксовано часті звернення за медичною допомогою (3 і більше за 12 місяців), повторні стаціонарні лікування без стійкого клінічного ефекту (2 і більше за 12 місяців) та (або) незначним ефектом від лікування, стійкою непрацездатністю (у тому числі тимчасовою);
деформуючий спондильоз II стадії та міжхребцевий остеохондроз із множинними масивними дзьобоподібними розростаннями в ділянках міжхребцевих сполучень з вираженим больовим синдромом;
викривлення хребта (кіфози, сколіози III-IV ступенів), що призводять до деформації грудної клітки та порушення функції зовнішнього дихання;
спондилолізний спондилолістез з постійним больовим синдромом;
Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункти «а», «б» чи «в» цієї статті та пункти статті 23 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції, а для осіб за графою І Переліку захворювань лікарська експертиза проводиться за пунктом «а» цієї статті.
фіксовані набуті викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією не більше трьох хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше);
деформуючий спондильоз I стадії при ураженні тіл не більше трьох хребців та міжхребцевий остеохондроз при ураженні трьох та більше міжхребцевих дисків з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та чіткими анатомічними ознаками деформацій, що виявлені під час клінічного обстеження та на рентгенограмах.
нефіксовані викривлення хребта I ступеня з кутом відхилення осі хребта менше 10 градусів та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);
ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушення функцій;
минучі легкі корінцеві та провідникові порушення, що не обмежують працездатності, з приводу клінічних проявів яких зафіксовано до двох курсів амбулаторного лікування або стаціонарне лікування протягом року із стійким позитивним ефектом.
Ознаками клінічного прояву хондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - порушення форми хребта (випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу). Больовий синдром при фізичних навантаженнях має підтверджуватися неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються до медичних документів оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак деформуючого спондильозу та/або міжхребцевого остеохондрозу дає підставу для застосування пунктів цієї статті.
Ступінь сколіозу визначається рентгенологом за рентгенограмами на підставі виміру кутів сколіозу.
Для оцінки об’єму рухів хребта слід керуватися таблицею 5.
Відстань | Рухи | Норма | Обмеження рухів | ||
незначне | помірне | значне | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Від горбика потиличної кістки до остистого відростка | Нахил голови | 3-4 см | 2,5 см | 2 см | < 2, 0 см |
Відкидання голови | 8-10 см | 6-7 см | 4-5 см | < 3, 0 см | |
Повороти в шийному відділі хребта | 85° | 70-75° | 60-65° | 30-50° | |
Від остистого відростка | Згинання вперед | 6-7 см | 4-5 см | 2,5-3,5 см | < 2, 0 см |
Прогинання назад | 5-6 см | 3-4,5 см | 2-2,5 см | < 2, 0 см | |
Повороти в поперековому та грудному відділах хребта | 25-30° | 19-24° | 15-18° | 10-14° | |
відсутність першого пальця на рівні міжфалангового суглоба та другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці;
відсутність другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців основних фаланг на одній руці;
відсутність перших пальців на рівні п’ястково-фалангових суглобів на обох руках;
застарілі переломо-вивихи пальців руки зі значним та помірним порушеннями функції;
остеохондропатії кісток кистьового суглоба;
остеомієліт кісток кистьового суглоба;
застарілі вивихи трьох та більше п’ясткових кісток;
дефекти трьох та більше п’ясткових кісток;
руйнування та дефекти двох та більше п’ястково-фалангових суглобів;
застарілі пошкодження або дефекти сухожиль-згиначів двох або більше пальців проксимальніше рівня п’ясткових кісток;
сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, що призводять до стійкої контрактури або порушень трофіки (анестезія, гіперстезія та гіперпатія трьох пальців);
кінська, п’яткова, варусна, порожниста стопа та інші незворотні різко виражені викривлення стоп, що порушують функцію і унеможливлюють користування стандартним взуттям;
виражені деформації стопи із больовим синдромом та порушенням статики, за яких неможливе носіння стандартного взуття.
застарілі вивихи пальців руки, анкілоз кистьового суглоба з незначним порушенням функції;
дефекти двох п’ясткових кісток або несправжні суглоби з незначним порушенням функції;
зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах, першого або двох пальців на одній стопі, усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі, усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах;
відсутність трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на обох руках, другого пальця на рівні п’ястково-фалангового суглоба та третього-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-п’ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, другого-четвертого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній руці, першого або другого пальця у правші або лівші.
За відсутність першого пальця слід вважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п’ятого пальців слід вважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід вважати відсутність 2/3 фаланги.
За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба. Повне зведення або нерухливість пальця прирівнюється до його відсутності.
Пошкодження або захворювання кісток, сухожиль або нервів пальців, що призвели до розвитку стійких контрактур у хибному положенні, прирівнюється до відсутності пальців.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
До пункту «в» належать деформації та дефекти кистей та ступнів, які не порушують їх функцію.
до пункту «а» належить плоскостопість III ступеня.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням.
До пункту «б» належить плоскостопість II ступеня за наявності остеоартрозу в таранно-човноподібному суглобі.
Ступінь плоскостопості оцінюється за рентгенограмами стоп, виконаними у стоячому положенні у 2 проекціях. Рентгенологічні межі показників плоскостопості в боковій проекції з навантаженням наведені в таблиці 6.
Оцінка ступеня поздовжньої плоскостопості
Ступінь плоскостопості | Кут поздовжнього склепіння (град.) | Висота склепіння (мм) |
1 | 2 | 3 |
Норма | 125-130 | 39 |
І ступінь | 135-140 | 35-25 |
II ступінь | 141-155 | 24-17 |
III ступінь | > 155 | < 17 |
Плоскостопість І та II ступенів без явищ артрозу в таранно-човноподібному суглобі не підпадає під дію цієї статті.
У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи, які утруднюють носіння стандартного взуття, лікарська експертиза проводиться за пунктами «а» або «б» залежно від ступеня порушення функцій.
6. Стаття 74: застосовується в разі наявності ампутаційної кукси верхньої або нижньої кінцівки.
За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартеріїт, атеросклероз та інші) одночасно застосовується стаття Переліку захворювань, що передбачає основне захворювання.
XVI. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (S00-T98)
1. Стаття 75: передбачає наслідки травм, поранень голови, а також наслідки травм від повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників. За наявності порушення функції інших органів і систем слід застосовувати також інші статті Переліку захворювань з урахуванням гостроти зору, слуху, жувальної функції тощо.
За наявності ознак емоційно-вольових, інтелектуально-мнестичних та інших психічних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, рішення за цією статтею приймається після висновку психіатра.
Під дію цієї статті підпадають визначені наслідки пошкодження кісток мозкового та лицьового черепа, що не супроводжуються ознаками ураження ЦНС та інших систем. Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа рішення приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.
Дефект кісток черепа після кістково-пластичної трепанації визначається як дефект кісток черепа, замінений аутокісткою. Площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезових отворів додається до площі дефекту кісток склепіння черепа, не заміщеного пластичним матеріалом або аутокісткою.
дефекти та деформації кісток черепа після поранень та травм, що не заміщені трансплантатами при незадовільних результатах ортопедичних методів їх лікування;
анкілози, контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;
наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;
дефект кісток склепіння черепа більше 20 см2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою з неврологічною симптоматикою;
дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 см2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
наслідки травматичного пошкодження з тяжкими розладами функції головного мозку (забій, здавлення, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів або глибоких парезів, порушень функцій тазових органів тощо;
наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини зі значними розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);
наслідки травм у вигляді церебрально-злипливого або злипливо-кістозного арахноїдиту з різким підвищенням внутрішньочерепного тиску, вираженою гідроцефалією, вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами;
посттравматичний оптикохіазмальний арахноїдит з розладами зору;
3 та більше випадків епілептичних нападів післятравматичного характеру.
дефект кісток склепіння черепа більше 20 см2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою без неврологічної симптоматики;
дефект кісток склепіння черепа до 8 см2, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;
наслідки травм головного мозку з помірним порушенням функції, за яких вогнищеві симптоми та розлади функції не досягають ступеня вираженості, передбаченого пунктом «а»;
травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньочерепного тиску, помірною гідроцефалією, помірними ліквородинамічними розладами;
до 2 епілептичних нападів післятравматичного характеру незалежно від наявності інших клінічних проявів травми;
стан після післятравматичного субарахноїдального крововиливу;
наслідки перелому основи черепа у вигляді легкої симптоматики органічного ураження головного мозку.
До пункту «в» належать такі наслідки травм головного мозку, за яких у неврологічному статусі проявляються розсіяні органічні ознаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані зі стійкою незначною вегето-судинною нестійкістю та астенічними явищами.
стан протягом 12 місяців після перенесення травми головного мозку за відсутності неврологічної симптоматики;
незначна вегето-судинна нестійкість строком понад 1 рік після перенесеної травми;
кандидатам на службу цивільного захисту та до вступу - факт черепно-мозкової травми в анамнезі, що підтверджено зверненням за медичною допомогою (до 5 років) незалежно від порушень функції нервової системи на час проведення лікарської експертизи, після 5 років рішення про придатність до служби та до вступу до закладів освіти приймається з урахуванням ступеня порушень функції нервової системи, установлених при об’єктивному обстеженні, результатів інструментальних методів обстежень достатніх для встановлення остаточного діагнозу (МРТ ГМ, ЕЕГ, М-Ехо тощо), у разі відсутності відхилень при проведенні лікарської експертизи дія статті не поширюється.
Кандидати на службу цивільного захисту та кандидати до вступу, які перенесли травму головного мозку середнього, важкого ступеня, у тому числі із субарахноїдальним крововиливом, визнаються непридатними.
Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі має бути підтверджений медичними документами, а за їх відсутності - ураховуються явні наслідки (рубці тощо) пошкодження голови. Вплив наслідків травми на працездатність або виконання службових обов’язків повинен підтверджуватися характеристиками з місця роботи (служби), навчання.
наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкої відсутності голосоутворення, дихання через природні дихальні шляхи зі значним порушенням функції зовнішнього дихання;
стани та наслідки після свіжих множинних проникних нестабільних переломів тіл хребців III ступеня компресії;
віддалені наслідки множинних переломів тіл хребців з вираженою сколіотичною або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю хребта;
наслідки переломів кісток таза із пошкодженням внутрішніх органів при незадовільних результатах лікування.
наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані у вигляді стійкого утруднення голосоутворення (захриплість, зниження гучності голосу) або стійке утруднення дихання з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;
свіжий компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця незалежно від функціональних порушень;
наслідки (до 3 років після травми) після хірургічного лікування з приводу переломів, вивихів та переломо-вивихів тіл хребців із застосуванням спондило-корпородезу;
віддалені наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиноподібною деформацією II-III ступенів;
стан та наслідки після однобічних переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лобкового з’єднання при незадовільних результатах лікування.
До пункту «в» належать компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців I ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом.
За цим пунктом лікарська експертиза проводиться особам після консервативного або хірургічного лікування з приводу неврологічно неускладненого перелому дужок суглобових відростків хребців, відростків хребців за наявності незначного порушення функцій хребта або больового синдрому.
За наявності несправжніх суглобів, особи, які проходять службу, підлягають лікуванню. Рішення про придатність до служби виноситься після закінчення лікування залежно від результатів.
За наявності травматичного остеомієліту рішення приймається згідно з поясненнями до статті 70 Переліку захворювань.
віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток зі значним порушенням функцій кінцівки;
переломи шийки стегнової кістки при незадовільних результатах лікування (в тому числі ендопротезування);
неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лобкового сполучення, а також у ділянці вертлюжної западини із центральним вивихом голівки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу;
укорочення верхньої кінцівки більше, ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше, ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок внаслідок неправильного зрощення переломів зі значним порушенням функцій.
До цього пункту належать анкілоз або деформуючий артроз великого суглоба, асептичний некроз голівки кістки зі значним обмеженням рухів або патологічною рухливістю, що розвинулися унаслідок травми.
При оцінці об’єму рухів у суглобах слід керуватися показниками в градусах, що наведені в таблиці 4.
При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або при достатній функціональній компенсації придатність до служби за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
При ендопротезуванні великих суглобів лікарська експертиза проводиться на підставі статті 70 Переліку захворювань.
віддалені наслідки переломів довгих та інших кісток з помірним порушенням функцій кінцівки;
наслідки травм (у тому числі їх оперативного лікування) з помірним порушенням рухів у великих суглобах або при незадовільній компенсації функцій кінцівки;
укорочення верхньої кінцівки більше ніж на 5 см або нижньої кінцівки більше ніж на 2 см, скривлення або інші деформації кінцівок внаслідок неправильного зрощення переломів з помірним або незначним порушенням функції кінцівки.
наслідки лікування перелому шийки стегнової кістки із використанням остеосинтезу при повному відновленні або незначних порушеннях функції тазостегнового суглоба;
укорочення верхньої кінцівки до 5 см включно або нижньої кінцівки до 2 см внаслідок неправильного зрощення переломів з незначним порушенням функції або без порушення;
наслідки переломів з невилученими металевими конструкціями при відмові від їх вилучення.
Для осіб, які проходять лікарську експертизу за графою І Переліку захворювань стани після неускладнених переломів довгих та інших кісток (понад рік після перенесеної травми) при відсутності порушення функції під дію даної статті не підпадають.
Для осіб, які проходять службу за графою II Переліку захворювань стани після неускладнених переломів довгих та інших кісток, при відсутності порушення функції та фактичній спроможності виконання службових обов’язків під дію даної статті не підпадають.
За наслідками (віддаленими наслідками) травм і поранень суглобів, їх капсульно-зв’язкового апарату, інших кісток, м’язів, сухожилків, кровоносних судин та нервів лікарська експертиза проводиться залежно від результатів лікування, порушень функцій кінцівки за пунктами «а», «б», «в» чи «г» відповідних статей Переліку захворювань.
4. Стаття 78: під дію статті підпадають наслідки травматичних пошкоджень та оперативних втручань на органах грудної, черевної порожнин, органах, розташованих поза черевом, та органах таза.
До пункту «а» належать стани та наслідки пошкоджень бронхолегеневого апарату зі значним та помірним порушеннями функції зовнішнього дихання, розповсюджена облітерація перикарда, резекція стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового з’єднання при занепаді живлення або стійкому порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо), накладення біліодигестивних анастомозів, жовчні або панкреатичні нориці за незадовільних результатів лікування, відсутність легені без порушення функції зовнішнього дихання, резекція частки печінки або частки підшлункової залози, відсутність нирки з порушенням функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня їх вираження, відсутність статевого члена, наявність стороннього тіла, розміщеного в корені легені, серці або поблизу великих судин, незалежно від ускладнень або функціональних порушень.
До пункту «б» належать відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилася, наслідки резекції частки нирки, оперативних втручань з приводу спайкового процесу в черевній порожнині, видалення частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу з незначним порушенням функцій.
До осіб, які проходять службу, за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
До пункту «в» належать стани після холецистектомії (у тому числі лапароскопічної), видалення селезінки після травми, резекції частки нирки, частини або сегмента легені, ліквідації пневмогемотораксу без порушення функції.
до пункту «а» належать масивні келоїдні, гіпертрофічні рубці голови, шиї, тулуба, кінцівок, що спаяні із підлеглими тканинами або легко вразливі і часто вкриваються виразками за незадовільних результатів лікування або відмові від нього, рубцеві зміни, що обмежують рух, унеможливлюють носіння форменого одягу, взуття та спорядження, стан після глибоких опіків більше 10% поверхні шкіри тіла або більше 70% поверхні шкіри кінцівки, рубці, що спотворюють обличчя, за незадовільних результатів лікування або відмові від нього.
До пункту «б» належать наслідки травм, опіків, що обмежують рухи, еластичні рубці, які вкриваються виразками під час довготривалої ходи та інших фізичних навантажень. До цього пункту належать указані віддалені наслідки глибоких опіків з пластикою менше 70% поверхні шкіри кінцівки або до 10% поверхні шкіри тіла. За наявності рубців з явищами каузалгії після невдалого хірургічного лікування рішення приймається за статтею 23 Переліку захворювань.
До осіб, які проходять службу за графою III Переліку захворювань, у разі фактичної спроможності виконання службових обов’язків, за їх зверненням, придатність визначається індивідуальним рішенням за пунктом «б» цієї статті.
До пункту «в» належать стани з наявністю рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, зазначеними в пунктах «а» та «б» цієї статті, але спричиняють значний косметичний дефект (за неможливості його усунення). За цим пунктом проводиться лікарська експертиза особам з наслідками розривів, пошкоджень м’язів (утворення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок.
За наявності наслідків травм, термічних та хімічних опіків з пошкодженням очей, пальців кистей або стоп лікарська експертиза проводиться, у тому числі залежно від ступеня порушення функцій органів і систем за відповідними пунктами інших статей Переліку захворювань.
до пункту «а» належать наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів у руховій, чутливій сферах або трофіці (згідно з поясненнями до пункту «а» статті 23 Переліку захворювань), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що спричиняє різкий біль та не підлягає хірургічному лікуванню, тощо), порушенням сечовиділення та дефекації.
До пункту «б» належать наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, за яких через парез групи м’язів або окремих м’язів помірно порушується основна функція кінцівок, а також наслідки струсу або забою спинного мозку за наявності помірного порушення функцій. До цього пункту належать паралічі мімічних м’язів унаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.
До пункту «в» належать наслідки пошкоджень спинного мозку, сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки хоча й страждає, але різко не розладнується (пошкодження одного променевого або ліктьового нервів, якщо знижена сила розгиначів кисті та обмежена її тильна флексія, тощо), наслідки пошкоджень спинного мозку із незначним порушенням рухових або чутливих функцій.
7. Стаття 81: передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників.
Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час проведення лікарської експертизи передбачає також застосування відповідних статей Переліку захворювань.
XVII. Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (Q00-Q99)
1. Стаття 82: застосовується у випадках неможливості лікування вроджених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження в медико-генетичних консультаціях.
До пункту «а» належать мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, вроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи, вроджені вади серця з гемодинамічними порушеннями (у малому та великому колах кровообігу); незарощення Боталового протоку, дефект міжшлуночкової або міжпередсердної перетинки без гемодинамічних розладів, вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання та значною втратою працездатності, вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи), органів травлення з вираженими клінічними проявами, вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним і помірним порушеннями функцій зовнішнього дихання, отосклероз, відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або деформації, що їх спотворюють, вроджені аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами, аномалії нирок, сечоводів або сечового міхура зі значним або помірним порушенням функцій нирок, калиткова або промежинна гіпоспадія, аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви тощо), деформація таза, що супроводжується кіфосколіозами II-III ступенів або обмеженням рухів у тазостегнових суглобах, варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням нижньої кінцівки більше 2 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 12 см, О-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток становить більше 12 см, іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.
До пункту «б» належать вроджена відсутність однієї нирки, полікістоз нирок, поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см у діаметрі з незначним порушенням функції, вроджені вади серця без ознак порушення функції, атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м, затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів, варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см.
1. Стаття 83: висновок про рівень фізичного розвитку оглянутого дається суворо індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м’язової системи, зросту, ваги тіла та окружності грудей. Під час оцінки розвитку м’язової системи враховуються ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури. При прийнятті рішення враховуються дані комплексного обстеження, проведеного з метою виключення патології ендокринної системи та органів травлення.
Стосовно кандидатів на службу з ендокринологічними порушеннями, порушеннями системи травлення, значними деформаціями грудної клітки та іншими дефектами окремих частин тіла рішення приймається за відповідними статтями Переліку захворювань.
Кандидати зростом нижче 160 см та вагою тіла менше 55 кг визнаються непридатними до вступу до закладів освіти та служби за графою II Переліку захворювань. Для індивідуальної оцінки рівня фізичного розвитку та ступеня угодованості можна використовувати дані, наведені в поясненнях до статті 12 Переліку захворювань.
Кандидатам на службу за графою II Переліку захворювань з ознаками недостатнього фізичного розвитку, незбалансованого харчування та з метою індивідуальної оцінки рівня фізичного розвитку рекомендовано проведення проб з дозованим фізичним навантаженням. Особи визнаються непридатними в разі встановлення низької або середньої толерантності до фізичного навантаження.
2. Стаття 84: кандидати на службу та вступники до закладів освіти визнаються непридатними навіть при невстановленій етіології нічного нетримання сечі.
Обстеження осіб, що проходять службу, які страждають на нічне нетримання сечі, має бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, рішення приймається за статтею Переліку захворювань, яка передбачає основне захворювання.
3. Стаття 85: за наявності заїкання особа, яка проходить лікарську експертизу, піддається поглибленому обстеженню. Рішення приймається на підставі консультації невропатолога, психіатра та отоларинголога, за можливості - й логопеда. Ступінь вираженості заїкання визначається шляхом динамічного спостереження за станом мовної функції в різних умовах та оцінюється за моментами найбільш вираженого прояву захворювання.
Суттєве значення в експертній оцінці має службова характеристика із зазначенням про те, якою мірою заїкання цієї особи позначається на виконанні нею службових обов’язків.
Рішення про придатність до служби дає невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення медичних документів.
Заїканням, що не обмежує придатності до служби і не потребує лікування, вважається лише затримка вимови, «спотикання» на початку фрази, інші слова невеликої фрази вимовляються (на одному диханні) вільно або злегка уповільнено, але без повторювання слів.
Додаток 3 |
ТАБЛИЦЯ
додаткових вимог «А» для осіб, які відбираються для навчання (служби) та проходять службу цивільного захисту за окремими спеціальностями
Додаток 4 |
НАПРАВЛЕННЯ
на проведення лікарської експертизи
Додаток 5 |
Додаток 6 |
КАРТКА
медичного огляду вступника до закладу освіти
Додаток 7 |
ПОСТАНОВА
лікарсько-експертної комісії
Додаток 8 |
ДОВІДКА
лікарсько-експертної комісії
Додаток 9 |
Додаток 10 |
КНИГА
протоколів засідань лікарсько-експертної комісії
Додаток 11 |
ПРОТОКОЛ
засідання лікарсько-експертної комісії з встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у особи рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, звільненої зі служби особи рядового і начальницького складу
