КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 15 березня 2024 р. № 243-р Київ

Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року

1. Затвердити Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, та подавати щороку до 1 лютого Міністерству культури та інформаційної політики інформацію про стан виконання зазначеної Програми для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економіки.

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ПРОГРАМА
забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення додержання конституційних гарантій і створення умов для всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяння опануванню української мови та підвищення престижу використання, посилення її ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Протягом останніх років здійснено ряд заходів щодо реалізації конституційних положень в частині забезпечення державою всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Так, Верховною Радою України прийнято Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (далі - Закон), а Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова - успішна держава”, успішно розпочали свою діяльність Національна комісія зі стандартів державної мови, до завдань якої належить збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів державної мови і методів перевірки рівня володіння нею, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад, та Уповноважений із захисту державної мови, до завдань якого належить захист української мови як державної, захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що більшість громадян України в усіх регіонах поділяють фундаментальні засади державної мовної політики. Згідно з результатами опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва разом із Центром Разумкова у серпні 2020 року, більшість українців в усіх регіонах підтримує тези про те, що всі громадяни України повинні володіти державною мовою (79 відсотків), українська мова має бути мовою спілкування державних службовців та керівників держави (82 відсотки), а також в усіх закладах освіти більшість предметів мають викладатися державною мовою (77 відсотків).

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну позиції української мови суттєво зміцнилися. Як свідчать дані Сімнадцятого загальнонаціонального опитування на тему “Ідентичність. Патріотизм. Цінності”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” у серпні 2022 року, частка осіб, які вважають, що українська мова має бути єдиною державною в Україні, а російська не мати жодних преференцій, збільшилася на 21 відсоток порівняно з вереснем 2021 року - до 86 відсотків, а відсоток охочих надати російській мові поруч з українською статус державної знизився з 22 до 3.

Згідно з даними цього ж дослідження до 24 лютого 2022 р. українською мовою постійно спілкувалися 54 відсотки респондентів, станом на серпень 2022 року їх кількість становила вже 64 відсотки, а 41 відсоток українців, які до того користувалися російською мовою або обома (українською та російською), стали частіше обирати українську як мову спілкування (24 відсотки - постійно, 17 відсотків - частіше).

Крім мови спілкування, результати даного опитування продемонстрували, що у 2022 році українці масово відмовилися від російського культурного продукту. Так, із 48 відсотків до 14 відсотків знизилася частка опитаних, які часто або іноді дивляться російські серіали, а тих, хто слухає російську музику, - з 65 відсотків до 25 відсотків.

У зв’язку з цим зростає запит серед громадян України, зокрема внутрішньо переміщених осіб, на отримання можливостей як для опанування української мови, так і підвищення рівня володіння нею, а також збільшення україномовного культурного продукту, розширення доступу до нього.

Водночас, як наголошує Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 р. № 1-р/2021, у зв’язку з військовою агресією з боку Російської Федерації і використанням нею “мовного питання” як одного з інструментів своєї геополітичної експансії загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, і без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу та ролі титульної і державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. І зафіксовані факти лінгвоциду української мови, яких тільки після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. вже налічується сотні, є беззаперечним цьому свідченням.

Таким чином, лише закріплення на законодавчому рівні державного статусу української мови та обов’язкових сфер її застосування недостатньо для забезпечення її повноцінного функціонування в усіх сферах суспільного життя, а також задоволення попиту на українську мову та україномовний культурний продукт серед населення. Для зміцнення мовно-культурної єдності, усунення суперечностей мовної ідентичності та мовних практик українців, розширення суспільно-комунікативних функцій державної мови та формування цілісного мовно-культурного простору необхідне застосування ефективних підходів та інструментів.

Досягнення мети Програми може бути забезпечено за кількома варіантами.

Перший варіант передбачає збереження існуючої ситуації, зокрема законодавче закріплення сфер обов’язкового застосування державної мови у публічному житті та запровадження відповідальності за порушення відповідних норм. Проте такий підхід є недостатнім для ефективного розв’язання більшості наявних викликів у мовній сфері в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Адже основною метою більшості громадян України стало прагнення розірвати будь-які зв’язки з державою-агресором та позбутися будь-якої залежності від неї. Деколонізація та дерусифікація культурного простору та простору пам’яті стали важливими складовими цього процесу.

Другий, оптимальний, варіант досягнення мети Програми передбачає посилення взаємодії між органами державної влади, підтримки громадських ініціатив, належного інституційного, фінансового та кадрового забезпечення реалізації державної мовної політики, підвищення престижності та зміцнення позицій української мови в інформаційному середовищі. Формування цілісної державної політики, спрямованої на всебічний розвиток і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України дасть змогу досягнути поставленої мети. Такий варіант найбільш вдало сприятиме належній реалізації Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова - успішна держава”, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 596.

З метою раціонального використання ресурсів у Програмі визначено такі основні завдання:

зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації;

забезпечення дотримання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іншими посадовими та службовими особами вимог Закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;

мотивування населення України до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;

розроблення та створення мережі курсів з вивчення української мови (зокрема дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб, у тому числі на безоплатній основі, здійснення інших заходів щодо сприяння опануванню державної мови;

покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;

запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, а також міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної на підставі затверджених вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1-С2 відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (вивчення, викладання, оцінювання) для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;

сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;

підтримка інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, збільшення кількості та покращення якості україномовного аудіовізуального культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа;

сприяння створенню інформаційної, зокрема медійної, україномовної продукції для дітей;

сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, онлайн-курсів з української історії та культури;

подальша підтримка книговидавничої справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;

створення умов для підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах, забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, зокрема через медіа, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном.

Оцінка стану виконання Програми буде проводитися МКІП у співпраці з іншими органами державної влади в рамках проведення моніторингу реалізації її завдань і заходів.

За результатами щорічної оцінки ефективності виконання Програми у разі потреби може здійснюватися перегляд її завдань і заходів.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведені в додатку 1.

Завдання і заходи

Завдання і заходи з виконання Програми, спрямовані на розв’язання проблем та досягнення мети Програми, наведені у додатку 2.

Очікувані результати виконання Програми, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу досягти таких результатів:

усунення суперечностей мовної ідентичності і мовних практик українців та зростання частки громадян, які використовують українську мову в побуті;

зміцнення позицій української мови в культурно-інформаційному просторі України;

зміцнення статусу української мови як мови міжетнічного спілкування та порозуміння;

зростання частки культурного продукту, виконаного українською мовою;

забезпечення дотримання прав громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Видатки на виконання Програми здійснюватимуться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 7768,867 млн. гривень, у тому числі 7573,711 млн. гривень - за рахунок коштів державного бюджету, 187,056 млн. гривень - місцевих бюджетів та 8,1 млн. гривень - за рахунок інших джерел.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників.

ПАСПОРТ
Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2565).

2. Програма затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 243-р.

3. Державний замовник - МКІП.

4. Керівник Програми - Міністр культури та інформаційної політики.

5. Виконавці заходів Програми - МКІП, МОН, Мінветеранів, Держкомтелерадіо, Український інститут національної пам’яті, Національна комісія зі стандартів державної мови, Уповноважений із захисту державної мови (за згодою), Національна академія наук (за згодою), Київська міська, обласні державні адміністрації (військові адміністрації).

6. Строк виконання Програми - 2024-2030 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року