Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
1. Перелік видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 79, ст. 2552), доповнити такою позицією:
2. У Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 959 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2738):
1) абзац восьмий пункту 21 доповнити реченням такого змісту: “Особа, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт, не може бути рецензентом верифікаційного звіту, що засвідчується, і не повинна бути залучена до діяльності з верифікації, що є предметом звіту.”;
2) абзац двадцять п’ятий пункту 22 викласти в такій редакції:
“дата, підпис та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт.”;
3) абзац дванадцятий пункту 26 після слів “на установку” доповнити словами “, крім випадку, коли відвідування установки верифікатором створює загрозу життю та здоров'ю внаслідок бойових дій”;
4) пункт 27 викласти в такій редакції:
“27. Акредитація верифікатора здійснюється відповідно до вимог, установлених Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17029:2020 (EN ISO/IEC 17029:2019, IDT; ISO/IEC 17029:2019, IDT) “Оцінка відповідності. Загальні принципи та вимоги до органів з валідації та верифікації”, ДСТУ EN ISO 14065:2022 (EN ISO 14065:2021, IDT; ISO 14065:2020, IDT) “Загальні принципи та вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію” або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, з урахуванням вимог інших документів, прийнятих національним органом з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації.”.
3. У Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2739):
1) у пункті 10:
в абзаці сьомому слово і цифру “додатку 1” замінити словами і цифрами “додатках 1 і 5”;
абзац десятий викласти в такій редакції:
“у разі застосування оператором альтернативної методики моніторингу - документи щодо оцінки невизначеності та дотримання порогу невизначеності, встановленого абзацом четвертим пункту 22 цього Порядку.”;
2) у пункті 14:
в абзаці першому слово “десяти” замінити цифрами “20”;
в абзаці другому слово “п’яти” замінити цифрами “10”;
абзаци четвертий - вісімнадцятий замінити абзацами такого змісту:
“зміна категорії установки, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу або призводить до зміни застосованого рівня суттєвості відповідно до пункту 18 Порядку верифікації звіту оператора;
зміна, яка впливає на визнання установки установкою з низькими обсягами викидів парникових газів або простою установкою;
зміна щодо джерел викидів парникових газів;
перехід від методики на основі розрахунків до методики на основі неперервних вимірювань або навпаки чи від альтернативної методики до методики із використанням рівнів точності або навпаки;
зміна застосованого рівня точності, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку;
впровадження нових матеріальних потоків;
зміна категорії матеріального потоку - між значним, незначним і мінімальним матеріальним потоком, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу;
зміна значення за замовчуванням для розрахункового коефіцієнта, якщо таке значення має бути зазначене у плані моніторингу;
уведення нових методів або змін до наявних методів, що стосуються відбору проб, лабораторних аналізів, калібрування, або заміщення відсутніх даних, якщо це має безпосередній вплив на точність даних про викиди парникових газів.”;
3) останній абзац пункту 21 викласти в такій редакції:
“Заходи, пов'язані із удосконаленням методики моніторингу відповідно до пунктів 71-73 цього Порядку, не вважаються необґрунтовано витратними, якщо їх сукупна вартість не перевищує 60 тис. гривень за звітний період, а для установок із низькими обсягами викидів парникових газів - 15 тис. гривень за звітний період.”;
4) у пункті 26:
абзац перший після слів “для кожного значного” доповнити словами “та незначного”;
абзац четвертий після слів “належного рівня точності” доповнити словами “для значного матеріального потоку”;
абзац п’ятий після слів “цим Порядком” доповнити словами “або періоду дії правового режиму воєнного стану та двох років після його припинення”;
5) абзац третій пункту 29 викласти в такій редакції:
“За умови, що експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється із дотриманням вимог до їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби, оператор має право застосовувати спрощену оцінку невизначеності шляхом припущення, що невизначеністю за весь звітний період відповідно до вимог додатка 1 вважається максимально допустима похибка під час експлуатації, визначена для засобу вимірювальної техніки і підтверджена калібруванням, або, якщо така невизначеність є нижчою, невизначеність, встановлена на основі калібрування, помножена на консервативний коригувальний коефіцієнт для врахування наслідків невизначеності в умовах експлуатації.”;
6) в абзаці першому пункту 31 слово “визначає” замінити словами “має визначати”;
7) у пункті 34:
абзац третій викласти в такій редакції:
“значення, наведені в Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів 2006 року або за їх відсутності значення усталених галузевих практик;”;
абзац п'ятий викласти в такій редакції:
“деталізовані довідкові значення розрахункових коефіцієнтів, які публікуються щороку на офіційному веб-сайті Міндовкілля, або в разі їх відсутності коефіцієнти, які були використані для останнього Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату.”;
в абзаці шостому слова “, але були розроблені для більш деталізованих джерел потоків палива” виключити;
абзац сьомий після слів “таких значень” доповнити словами “, крім значень, наведених в абзаці п'ятому цього пункту, для яких зазначається лише джерело.”;
8) абзаци перший і другий пункту 37 викласти в такій редакції:
“Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів, мала акредитацію відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” або акредитацію в будь-якій із країн, національний орган з акредитації якої є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації за ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, на застосування відповідних аналітичних методів. У разі акредитації лабораторії в іншій країні оператор подає підтвердні документи з перекладом державною мовою.
Оператор має право використовувати лабораторію, не акредитовану відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” або відповідно до ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, для визначення розрахункових коефіцієнтів тільки за умови, якщо доступ до акредитованих лабораторій, зазначених в абзаці першому цього пункту, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, і якщо лабораторія відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.”;
9) пункт 38 викласти в такій редакції:
“38. Для цілей цього Порядку неакредитована лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, за умови надання оператором Міндовкіллю обґрунтованого підтвердження відповідності лабораторії вимогам до управління якістю та технічної компетентності.
Лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам до управління якістю, якщо лабораторія має систему управління якості, сертифіковану акредитованим органом з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги”, або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, або має іншу сертифіковану систему управління якості, застосовну для проведення відповідних аналітичних методів.
Технічна компетентність лабораторії має підтверджуватися відповідними документами про те, що лабораторія є компетентною та здатною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур. Таке підтвердження може бути отримане шляхом здійснення добровільної оцінки відповідності за умови, що підтвердження технічної компетенції охоплює:
управління компетентністю персоналу щодо покладених на нього завдань;
приміщення та умови для провадження лабораторної діяльності;
вибір аналітичних методів і необхідних стандартів;
за необхідності управління відбором проб та їх підготовкою, зокрема контроль за цілісністю проб;
за необхідності розроблення та валідацію нових аналітичних методів або застосування методів, які не охоплюються міжнародними чи національними стандартами;
управління обладнанням, зокрема процедурами калібрування, налаштування, технічного обслуговування та ремонту обладнання, та зберігання записів щодо цього;
управління та контроль щодо даних, документів і програмного забезпечення;
управління калібрувальними засобами та стандартними зразками;
забезпечення якості калібрування та результатів випробувань, зокрема регулярну участь у заходах з перевірки кваліфікації, застосування аналітичних методів до сертифікованих стандартних зразків, міжлабораторні порівняння із акредитованими лабораторіями;
управління процесами залучення зовнішніх підрядників;
управління завданнями, скаргами клієнтів і забезпечення своєчасних коригувальних дій.”;
в абзаці третьому пункту 40 слова і цифри “куб. метр (т СО2/м3)” замінити словами і цифрами “тис. куб. метрів (т CO2/тис. м3)”;
перше речення абзацу четвертого пункту 45 викласти в такій редакції: “Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторії, що здійснюють вимірювання, калібрування та відповідну оцінку обладнання для систем неперервного вимірювання викидів парникових газів, були акредитовані відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій” для відповідних аналітичних методів і діяльності з калібрування або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.”;
10) абзац третій пункту 68 виключити;
11) перше речення абзацу першого пункту 71 після слова “удосконалення” доповнити словами “та удосконалювати”;
12) абзац перший пункту 73 після слова “верифікатором” доповнити словами і цифрами “, а під час воєнного стану - до 30 вересня цього самого року”;
13) додатки 1 і 2 до Порядку викласти в такій редакції:
“Додаток 1 |
ПОРОГИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
для рівнів точності для методик на основі розрахунків
1. Визначення рівнів точності для даних про діяльність
Пороги невизначеності, наведені в таблиці, застосовуються для рівнів точності, які встановлені для визначення даних про діяльність, відповідно до абзацу другого пункту 28 і абзацу першого пункту 32 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (далі - Порядок), та вимог законодавства. Пороги невизначеності необхідно тлумачити як максимально дозволену невизначеність, встановлену для визначення даних про діяльність щодо матеріальних потоків за звітний період.
У разі коли в таблиці відсутні певні типи матеріальних потоків для відповідних видів діяльності і при цьому баланс мас не застосовується, для таких типів матеріальних потоків оператор використовує рівні точності, зазначені в розділі “Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу” таблиці.
Пороги невизначеності для рівнів точності для даних про діяльність
Тип матеріального потоку | Дані про діяльність | Поріг невизначеності | |||
рівень точності 1 | рівень точності 2 | рівень точності 3 | рівень точності 4 | ||
Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу | |||||
Стандартизовані комерційні види палива | обсяг палива [т] або [тис. м3] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Інші газоподібні та рідкі види палива | обсяг палива [т] або [тис. м3] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Тверді види палива | обсяг палива [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Газ, спалений у факелі | обсяг газу, спаленого у факелі [тис. м3] | ± 17,5 % | ± 12,5 % | ± 7,5 % | |
Очищення газів: карбонати (Meтод A) | обсяг спожитого карбонату [т] | ± 7,5 % | |||
Очищення газів: гіпс (Meтод Б) | обсяг виробленого гіпсу [т] | ± 7,5 % | |||
Переробка нафти | |||||
Регенерація каталізатора каталітичного крекінгу* | вимоги щодо невизначеності застосовуються окремо для кожного джерела викидів парникових газів | ± 10 % | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % |
Виробництво водню | вуглеводнева сировина [т] | ± 7,5 % | ± 2,5 % | ||
Виробництво коксу | |||||
Методика балансу мас | кожний вхідний та вихідний матеріал [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Випалювання або спікання, агломерація металевої руди | |||||
Вхідні карбонати | вхідний матеріал, що містить карбонати, та використані відходи виробництва [т] | ± 5 % | ± 2,5 % | ||
Методика балансу мас | кожний вхідний та вихідний матеріал [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Виробництво чавуну або сталі | |||||
Паливо як вхідний матеріал | маса кожного вхідного та вихідного матеріального потоку [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Методика балансу мас | кожний вхідний та вихідний матеріал [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Виробництво цементного клінкеру | |||||
Вхідний матеріал печі (Meтод A) | кожний відповідний вхідний матеріал печі [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | |
Вихід клінкеру (Meтод Б) | вироблений клінкер [т] | ± 5 % | ± 2,5 % | ||
Пил клінкерної печі | пил клінкерної печі та пил системи байпасу пічних газів [т] | ** | ± 7,5 % | ||
Органічний (некарбонатний) вуглець | кожна сировина [т] | ± 15 % | ± 7,5% | ||
Виробництво вапна чи кальцинація доломіту або магнезиту | |||||
Карбонати (Meтод A) | кожна відповідна сировина печі [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | |
Оксиди лужно-земельних металів (Meтод Б) | вироблене вапно [т] | ± 5 % | ± 2,5 % | ||
Пічний пил (Meтод Б) | пічний пил [т] | ** | ± 7,5 % | ||
Виробництво аміаку | |||||
Паливо як вхідний матеріал | обсяг палива, використаного як вхідний матеріал для процесу [т] або [м3] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Виробництво та обробка залізовмісних сплавів (зокрема феросплавів) | |||||
Викиди парникових газів від технологічних процесів | кожний вхідний матеріал та відходи виробництва, що використовуються як вхідні матеріали [т] | ± 5 % | ± 2,5 % | ||
Методика балансу мас | кожний вхідний та вихідний матеріал [т] | ± 7,5 % | ± 5 % | ± 2,5 % | ± 1,5 % |
Виробництво скла | |||||
Карбонати та інші технологічні матеріали (вхід) | кожна карбонатна сировина або добавки, пов'язані з викидами CO2 [т] | ± 2,5 % | ± 1,5 % | ||
____________
* Для моніторингу на нафтопереробних заводах викидів парникових газів від регенерації каталізатора каталітичного крекінгу (від інших видів регенерації каталізаторів або флексікокінгу) зазначена невизначеність означає загальну невизначеність усіх викидів парникових газів, пов'язаних із цим джерелом викидів парникових газів.
** Для обсягу [т] пічного пилу або пилу системи байпасу, що виходить із пічної системи протягом звітного періоду, у разі необхідності застосовуються значення усталених галузевих практик.
2. Визначення рівнів точності для розрахункових коефіцієнтів викидів парникових газів від спалювання та використання палива як вхідного матеріалу
Оператор здійснює моніторинг викидів СО2 від усіх типів спалювання, що відбуваються під час провадження видів діяльності, із застосуванням рівнів точності, зазначених у цьому розділі. У разі коли паливо використовується як вхідний матеріал, застосовуються такі самі правила, як і для викидів парникових газів від спалювання. У разі коли паливо є частиною балансу мас відповідно до абзацу першого пункту 25 Порядку, застосовуються рівні точності для балансу мас, визначені в розділі 3 цього додатка.
1) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів
Для змішаного палива та матеріалу встановлені рівні точності застосовуються до попереднього коефіцієнта викидів парникових газів. Для викопних палива та матеріалів рівні точності застосовуються до коефіцієнта викидів парникових газів.
Рівень точності 1: | Оператор застосовує одне з наведеного: | |
(a) | коефіцієнти за замовчуванням, наведені в розділі 1 додатка 3 до Порядку; | |
(б) | у разі відсутності відповідного коефіцієнта за замовчуванням у розділі 1 додатка 3 до Порядку - інші значення за замовчуванням відповідно до абзацу третього або четвертого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2a: | Оператор застосовує коефіцієнти викидів парникових газів для конкретних видів палива або матеріалу відповідно до абзацу п'ятого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2б: | Оператор визначає коефіцієнти викидів парникових газів для палива на основі даних документів постачальника або на основі наведених непрямих даних із співставленням їх із відповідними показниками, виміряними, щонайменше, один раз на рік відповідно до положень пунктів 35-39 і абзаців шостого - восьмого пункту 42 Порядку: | |
(a) | густини конкретного виду рідкого палива або газу, наприклад таких, що використовуються в нафтопереробній промисловості чи виробництві сталі; | |
(б) | нижчої теплотворної здатності конкретного виду вугілля. | |
Оператор зобов'язаний забезпечити, щоб співставлення відповідало усталеній галузевій практиці та щоб воно застосовувалося тільки до непрямих даних, які містяться в діапазоні, для якого вони були визначені. | ||
Рівень точності 3: | Оператор визначає коефіцієнти викидів парникових газів відповідно до положень пунктів 35-39 Порядку. | |
2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності
Рівень точності 1: | Оператор застосовує одне з наведеного: | |
(a) | коефіцієнти за замовчуванням, наведені в розділі 1 додатка 3 до Порядку; | |
(б) | у разі відсутності відповідного коефіцієнта за замовчуванням в розділі 1 додатка 3 до Порядку - інші значення за замовчуванням відповідно до абзацу третього або четвертого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2a: | Оператор застосовує коефіцієнти за замовчуванням для окремих видів палива відповідно до абзацу п'ятого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2б: | Для видів палива, які перебувають у звичайному торговому обороті, оператор застосовує нижчу теплотворну здатність на основі даних документів постачальника, але за умови, що нижча теплотворна здатність буде визначена відповідно до встановлених вимог. | |
Рівень точності 3: | Оператор визначає нижчу теплотворну здатність відповідно до положень пунктів 35-39 Порядку. | |
3) рівні точності для коефіцієнтів окислення
Рівень точності 1: | Ооператор застосовує коефіцієнт окислення, що дорівнює 1. |
Рівень точності 2: | Оператор застосовує коефіцієнти окислення для кожного виду палива відповідно до абзацу п'ятого пункту 34 Порядку. |
Рівень точності 3: | Для палива, коли оператор визначає коефіцієнти окислення для кожного виду палива на основі лабораторних аналізів вмісту вуглецю в золі, рідких та інших відходах, побічних продуктах та інших відповідних газоподібних формах неповністю окисленого вуглецю (крім СО2) відповідно до положень пунктів 35-39 Порядку. |
4) рівні точності для частки біомаси
Рівень точності 1: | Оператор застосовує значення, наведені відповідно до абзацу сьомого пункту 42 Порядку, або значення, наведені відповідно до абзацу восьмого пункту 42 Порядку. |
Рівень точності 2: | Оператор визначає коефіцієнти відповідно до абзацу шостого пункту 42 Порядку. |
3. Визначення рівнів точності для розрахункових коефіцієнтів балансу мас
У разі коли оператор використовує методику балансу мас відповідно до пункту 25 Порядку, він застосовує рівні точності, зазначені в цьому розділі.
1) рівні точності для вмісту вуглецю
Оператор застосовує один із рівнів точності, зазначених у цьому пункті. Для отримання показника вмісту вуглецю на основі коефіцієнта викидів парникових газів оператор застосовує такі рівняння:
(a) | для коефіцієнта викидів парникових газів, виражених у т CO2/ТДж | ВВ = (КВ × НТЗ)/f; |
(б) | для коефіцієнта викидів парникових газів, виражених у т CO2/т | ВВ = КВ/f, |
де ВВ - вміст вуглецю, виражений як частка (тонн вуглецю на 1 тонну продукту);
КВ - коефіцієнт викидів парникових газів;
НТЗ - нижча теплотворна здатність;
f - коефіцієнт, визначений в абзаці четвертому пункту 40 Порядку.
Для змішаного палива та матеріалу встановлені рівні точності застосовується до загального вмісту вуглецю. Частка біомаси у вуглеці визначається із застосовуванням рівнів точності, визначених у пункті 4 розділу 2 цього додатка.
Рівень точності 1: | Оператор застосовує одне з наведеного: | |
(a) | вміст вуглецю, отриманий із використанням коефіцієнтів за замовчуванням, наведених у розділах 1 і 2 додатка 3 до Порядку; | |
(б) | у разі відсутності відповідного значення у розділах 1 і 2 додатка 3 до Порядку - інші значення за замовчуванням відповідно до абзацу третього або четвертого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2a: | Оператор визначає вміст вуглецю із використанням коефіцієнтів викидів парникових газів для відповідних видів палива та матеріалів відповідно до абзацу п'ятого пункту 34 Порядку. | |
Рівень точності 2б: | Оператор визначає вміст вуглецю із використанням коефіцієнта викидів парникових газів для палива на основі даних документів постачальника або наведених непрямих даних із співставленням їх із відповідними показниками, виміряними, щонайменше, один раз на рік відповідно до вимог пунктів 35-39 Порядку: | |
(a) | густини конкретного виду рідкого палива або газу, наприклад таких, що використовуються в нафтопереробній промисловості або виробництві сталі; | |
(б) | нижчої теплотворної здатності конкретного виду вугілля. | |
Оператор зобов'язаний забезпечити, щоб співставлення відповідало вимогам стандартної інженерної практики та щоб воно застосовувалося тільки до непрямих даних, які містяться в діапазоні, для якого вони були визначені. | ||
Рівень точності 3: | Оператор визначає вміст вуглецю відповідно до положень пунктів 35-39 Порядку. | |
2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності
Застосовуються рівні точності, визначені в пункті 2 розділу 2 цього додатка.
4. Визначення рівнів точності розрахункових коефіцієнтів для викидів парникових газів від технологічних процесів термічного розкладання (дисоціації) карбонатів
Для всіх викидів парникових газів від технологічних процесів, моніторинг яких здійснюється за стандартною методикою відповідно до абзацу третього пункту 24 Порядку, для визначення коефіцієнтів викидів парникових газів застосовуються наведені рівні точності:
(a) Meтод A, що базується на вхідному матеріалі: коефіцієнт викидів парникових газів та дані про діяльність стосуються обсягу матеріалу, що входить у процес;
(б) Meтод Б, що базується на вихідному матеріалі: коефіцієнт викидів парникових газів та дані про діяльність стосуються обсягу матеріалу, що виходить із процесу.
1) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів у разі використання Методу А
Рівень точності 1: | Визначення обсягу відповідних карбонатів у кожному вхідному матеріалі має здійснюватися відповідно до пунктів 35-39 Порядку. Для визначення коефіцієнта викидів парникових газів застосовуються стехіометричні співвідношення, зазначені для кожного виду карбонатів у розділі 2 додатка 3 до Порядку. |
2) рівні точності для коефіцієнтів перетворення в разі використання Методу А
Рівень точності 1: | Застосуванню підлягає коефіцієнт перетворення, що дорівнює 1. |
Рівень точності 2: | Карбонати та інший вуглець, що виходять із процесу, підлягають врахуванню шляхом обчислення значення коефіцієнта перетворення в діапазоні між 0 і 1. Оператор має право робити припущення, що для одного або кількох вхідних матеріалів відбувається повне перетворення, та віднести неперетворені матеріали або інший вуглець до інших вхідних матеріалів. Додаткові визначення необхідних хімічних параметрів матеріалів здійснюються відповідно до пунктів 35-39 Порядку. |
3) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів у разі використання Методу Б
Рівень точності 1: | Оператор застосовує коефіцієнти за замовчуванням, наведені в таблиці 3 розділу 2 додатка 3 до Порядку, або інші постійні значення відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Порядку, якщо в додатку 3 відсутні відповідні величини. |
Рівень точності 2: | Оператор застосовує коефіцієнт викидів парникових газів відповідно до абзацу п'ятого пункту 34 Порядку. |
Рівень точності 3: | Визначення обсягу відповідного оксиду металу, що утворився від термічного розкладання карбонатів у продуктах, необхідно здійснювати відповідно до пунктів 35-39 Порядку. Для визначення коефіцієнта викидів парникових газів застосовуються стехіометричні співвідношення, зазначені для кожного виду оксидів лужно-земельних металів у таблиці 3 розділу 2 додатка 3 до Порядку, із припущенням, що відповідні оксиди металів були отримані із відповідних карбонатів. |
4) рівні точності для коефіцієнтів перетворення в разі використання Методу Б
Рівень точності 1: | Використанню підлягає коефіцієнт перетворення, що дорівнює 1. |
Рівень точності 2: | Обсяги некарбонатних сполук металів або інших видів попередньо кальцинованих речовин у сировині, зокрема в пилу або золі, повертаються в піч, підлягають урахуванню шляхом обчислення значення коефіцієнта перетворення в діапазоні між 0 і 1, під час застосування значення 1 для випадків відсутності некарбонатних сполук у сировині. Додаткові визначення необхідних хімічних параметрів вхідних матеріалів процесу здійснюються відповідно до пунктів 35-39 Порядку. |
5. Визначення рівнів точності розрахункових коефіцієнтів для технологічних викидів СО2 від інших матеріалів, ніж карбонати
Викиди CO2 від технологічних матеріалів, включаючи сечовину, кокс, графіт та інші некарбонатні вуглецьмісткі матеріали, підлягають моніторингу відповідно до вимог цього розділу із використанням підходу на основі даних про матеріали на вході, якщо вони не включені в розрахунок за методикою балансу мас.
1) рівні точності для коефіцієнтів викидів
Необхідно використовувати рівні, визначені в пункті 1 розділу 2 цього додатка.
2) рівні точності для нижчої теплотворної здатності
У разі коли технологічний матеріал містить горючий вуглець, оператор має звітувати про значення нижчої теплотворної здатності. Необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 2 розділу 2 цього додатка.
3) рівні для коефіцієнтів перетворення/окислення
У разі коли технологічний матеріал містить горючий вуглець, оператор має застосувати коефіцієнт окислення. Для цього необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 3 розділу 2 цього додатка.
В усіх інших випадках оператор має застосовувати коефіцієнт перетворення. Для цього необхідно застосовувати такі визначення рівнів точності:
Рівень точності 1: | Використовується коефіцієнт перетворення, що дорівнює 1. | |
Рівень точності 2: | Вуглець, що виходить із процесу, враховується за допомогою коефіцієнта перетворення із значенням від 0 до 1. Оператор може припустити повне перетворення для одного або кількох вхідних матеріалів і віднести неперетворені матеріали або інший вуглець до решти вхідних матеріалів. Додаткове визначення відповідних хімічних параметрів здійснюється відповідно до пунктів 36-39 Порядку. |
4) рівні точності для частки біомаси
Необхідно використовувати рівні точності, визначені в пункті 4 розділу 2 цього додатка.
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до рівнів точності для методики на основі розрахунків для установок категорії А та розрахункових коефіцієнтів для стандартизованих комерційних видів палива, які використовуються на установках категорій Б і В
Мінімальні вимоги до рівнів точності, що підлягають застосовуванню для методики на основі розрахунків щодо установок категорії А та для розрахункових коефіцієнтів для стандартизованих комерційних видів палива щодо всіх категорій установок відповідно до абзацу другого пункту 26 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960.
(“-” означає не застосовується)
Вид діяльності/матеріальний потік | Дані про діяльність | Нижча теплотворна здатність | Коефіцієнт викидів парникових газів | Дані про вміст вуглецю | Коефіцієнт окислення | Коефіцієнт перетворення |
Спалювання палива | ||||||
Стандартизовані комерційні види палива | 2 | 2a/2б | 2a/2б | - | 1 | - |
Інші газоподібні та рідкі види палива | 2 | 2a/2б | 2a/2б | - | 1 | - |
Тверді види палива | 1 | 2a/2б | 2a/2б | - | 1 | - |
Методика балансу мас для газопереробних заводів | 1 | - | - | 1 | - | - |
Газ, спалений у факелі | 1 | - | 1 | - | 1 | - |
Очищення газів: карбонати (Meтод A) | 1 | - | 1 | - | - | - |
Очищення газів: гіпс (Meтод Б) | 1 | - | 1 | - | - | - |
Переробка нафти | ||||||
Регенерація каталізатора каталітичного крекінгу | 1 | - | - | - | - | - |
Виробництво водню | 1 | - | 1 | - | - | - |
Виробництво коксу | ||||||
Методика балансу мас | 1 | - | - | 2а/2б | - | - |
Паливо як вхідний матеріал | 1 | 2а/2б | 2а/2б | - | - | - |
Випалювання або спікання, агломерація металевої руди | ||||||
Методика балансу мас | 1 | - | - | 2а/2б | - | - |
Вхідні карбонати | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Виробництво чавуну або сталі | ||||||
Методика балансу мас | 1 | - | - | 2а/2б | - | - |
Паливо як вхідний матеріал | 1 | 2a/2б | 2а/2б | - | - | - |
Виробництво та обробка залізовмісних сплавів (зокрема феросплавів) | ||||||
Методика балансу мас | 1 | - | - | 2а/2б | - | - |
Викиди парникових газів від технологічних процесів | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Виробництво цементного клінкеру | ||||||
Вхідні карбонати | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Вихід клінкеру | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Пил клінкерної печі | 1 | - | 1 | - | - | - |
Органічний (некарбонатний) вуглець | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Виробництво вапна чи кальцинація доломіту та магнезиту | ||||||
Карбонати | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Оксиди лужно-земельних металів | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Виробництво аміаку | ||||||
Паливо як вхідний матеріал | 2 | 2a/2б | 2a/2б | - | - | - |
Виробництво скла | ||||||
Карбонати | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
Інші вхідні матеріали | 1 | - | 1 | - | - | 1”. |
