Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Погодитися із пропозицією Міністерства у справах ветеранів стосовно реалізації з 1 липня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській областях (далі - експериментальний проект).
2. Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя, що додається.
3. Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській обласним державним (військовим) адміністраціям вжити заходів до реалізації експериментального проекту та до 31 січня 2024 р. подати Міністерству у справах ветеранів інформацію про результати реалізації експериментального проекту.
Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській обласним державним (військовим) адміністраціям утворити у структурі обласних державних (військових) адміністрацій структурний підрозділ з питань ветеранської політики за рахунок перерозподілу обов’язків та штатної чисельності інших структурних підрозділів;
сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам (за згодою) або військовим адміністраціям населених пунктів (у разі їх утворення) в областях, які беруть участь у експериментальному проекті, забезпечити функціонування в адміністративному центрі відповідної територіальної громади сервісного офісу у справах ветеранів шляхом покладення його функцій на існуючі комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи, які належать до сфери їх управління.
5. Міністерству у справах ветеранів протягом двох місяців після отримання інформації про результати реалізації експериментального проекту підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів з метою запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя та подати Кабінетові Міністрів України відповідний проект акта.
ПОРЯДОК
реалізації експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя
1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя (далі - експериментальний проект).
2. Основною метою реалізації експериментального проекту є вироблення і відпрацювання механізму надання послуги з підтримки переходу від військової служби до цивільного життя (далі - послуга) таким категоріям осіб (далі - ветерани):
ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
члени сімей ветеранів війни, члени сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
військовослужбовці, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, та були звільнені з військової служби, зокрема демобілізовані у визначеному законом порядку.
Під членами сімей ветеранів війни, членами сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, розуміються чоловік/дружина та діти таких осіб.
До кола осіб з числа ветеранів належать особи як чоловічої, так і жіночої статі.
3. Координатором експериментального проекту є Мінветеранів.
4. Учасниками експериментального проекту є:
обласні держадміністрації (військові адміністрації), які беруть участь в експериментальному проекті, та їх структурні підрозділи з питань ветеранської політики;
сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (за згодою) або військові адміністрації населених пунктів (у разі їх утворення) в областях, які беруть участь у реалізації експериментального проекту;
Український ветеранський фонд;
комунальні некомерційні підприємства та комунальні установи, які виконують функції сервісних офісів у справах ветеранів (далі - сервісні офіси).
5. Помічник ветерана - фахівець із супроводу ветеранів, який здійснює підтримку переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів.
6. Послуга спрямована на сприяння ветеранам у реалізації передбачених законодавством можливостей, прав, гарантій, пільг, на які мають право ветерани, та надається за зверненням ветерана до помічника ветерана.
7. Послуга надається ветеранам помічником ветерана на безоплатній основі з урахуванням таких принципів:
територіальної доступності - надання якісної та оперативної послуги в межах території територіальної громади, де проживає ветеран;
інформаційної доступності - поширення повної та достовірної інформації про форми надання послуги;
індивідуального підходу - гідне ставлення до раси, національності, культури, віросповідання, віку, статі, інших індивідуальних особливостей ветеранів;
дотримання конфіденційності - етичне, шанобливе, емпатійне спілкування та комунікація з ветеранами і недопущення негуманних та дискримінаційних дій щодо них;
“рівний - рівному” - послуга надається ветерану помічником ветерана, який має схожий життєвий досвід.
8. Послугу помічник ветерана надає проактивно або на запит ветерана до помічника ветерана шляхом:
участі у визначенні, зокрема із використанням інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів (за наявності), проблемних питань ветерана, які потребують вирішення;
інформування ветерана про державні, регіональні, місцеві програми підтримки ветеранів;
консультування щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг, зокрема з питань оформлення документів для отримання таких послуг;
забезпечення налагодження комунікації між ветеранами та суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг, участі в опрацюванні інформації про ступінь задоволення якістю надання публічних (електронних публічних) послуг, формування пропозицій щодо удосконалення якості їх надання;
формування пропозицій щодо удосконалення можливостей територіальної громади в задоволенні потреб ветеранів, активного долучення ветеранів до життя територіальної громади, використання їх потенціалу для розвитку територіальної громади, регіону та суспільства в цілому.
9. Громадянин України, який є ветераном війни або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, або членом їх сім’ї, або постраждалим учасником Революції Гідності, або членом сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, або членом сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, здобув освіту за ступенем не нижче молодшого бакалавра та виявив бажання стати помічником ветерана (далі - заявник), подає заяву на участь в експериментальному проекті (далі - заява) в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру ветеранів війни (далі - Реєстр).
Заява формується заявником після проходження ним ідентифікації та автентифікації із використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації та автентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу одночасно встановлювати особу заявника. Заяви опрацьовуються у хронологічному порядку їх подання.
10. У заяві зазначаються такі відомості:
1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
4) реєстраційний номер облікової картки платника податків;
5) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
6) відомості про задеклароване (зареєстроване) місце проживання/фактичне місце проживання;
7) серія та/або номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
8) рівень і напрям підготовки (спеціальність) здобутої освіти;
9) статус ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
10) відомості про родинні стосунки з ветераном війни або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (у разі подання заяви членом сім’ї ветерана війни або членом сім’ї особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною);
11) відомості про пріоритетну для працевлаштування територію територіальної громади відповідної області, серед тих, які беруть участь у реалізації експериментального проекту, із можливістю вибору;
12) згода на проходження тестування щодо знання законодавства України тощо (далі - тестування);
13) контактні дані (номер телефону та адреса електронної пошти).
Під час формування заяви засобами Реєстру відомості, зазначені у підпункті 9 цього пункту, отримуються з Реєстру або підтверджуються інформацією з Реєстру.
Підтвердження факту, що заявник є членом сім’ї ветерана війни або членом сім’ї особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, здійснюється шляхом завантаження заявником сканкопії відповідного підтвердного документа до Реєстру, із подальшою верифікацією в Реєстрі інформації про статус ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною.
Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути також отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому законодавством порядку.
Погодження ветераном війни, особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, заяви, що подається членом його сім’ї, здійснюється шляхом накладення таким ветераном війни, особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві, несе заявник.
11. Формування заяви засобами Реєстру припиняється, якщо зазначені в заяві відомості:
не відповідають вимогам арифметичного та формато-логічного контролю.
12. У разі коли заявник не може з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, долучити до заяви підтвердні документи через засоби Реєстру, такі документи можуть бути подані в інший спосіб, визначений Мінветеранів.
13. Заявник може подати не більше однієї заяви. Після формування заяви засобами Реєстру заява блокується з метою заборони редагування.
14. У разі коли кількість поданих заяв перевищує кількість посад помічників ветерана, необхідних для реалізації експерименту відповідно до пункту 17 цього Порядку, з решти заяв автоматично формується резерв кандидатів. Заяви з резерву кандидатів розглядаються за необхідності в межах встановленого кінцевого строку дії експериментального проекту.
15. Відбір кандидатів у помічники ветерана включає тестування за допомогою засобів програмного забезпечення Реєстру та співбесіду, що проводить комісія, утворена органом місцевого самоврядування, яка складається із представників органів місцевого самоврядування, обласних держадміністрацій, інститутів громадянського суспільства, що представляють інтереси ветеранів, а також із представників Мінветеранів, із залученням до проведення співбесіди психологів.
Критерії відбору кандидатів у помічники ветерана, зокрема з урахуванням рівня знання законодавства, доброчесності, емпатійності, психологічної стійкості, визначаються Мінветеранів.
16. Організація підвищення кваліфікації помічників ветерана здійснюється в центрах ветеранського розвитку, утворених на базі закладів вищої освіти.
17. Кількість помічників ветерана під час реалізації експериментального проекту у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській областях не може перевищувати 400 осіб.
Мінветеранів за погодженням із відповідними обласними держадміністраціями (військовими адміністраціями) здійснює розподіл кількості помічників ветерана серед областей, які беруть участь у реалізації експериментального проекту, з урахуванням відомостей у Реєстрі про кількість ветеранів у таких областях та доводить до відома обласних держадміністрацій (військових адміністрацій) інформацію про такий розподіл, якими, в свою чергу, надається відповідна інформація сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам або військовим адміністраціям населених пунктів (у разі їх утворення).
Помічник ветерана є штатним працівником сервісного офісу та може надавати послуги не більше ніж 100 ветеранам. До внесення відповідних змін до національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” помічник ветерана може призначатися на інші посади сервісного офісу (консультант, фахівець тощо), до функціональних обов’язків яких буде віднесено здійснення заходів, визначених пунктом 8 цього Порядку.
18. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (за згодою) або військові адміністрації населених пунктів (у разі їх утворення) в областях, які беруть участь у реалізації експериментального проекту, забезпечують функціонування в адміністративному центрі відповідної територіальної громади сервісного офісу шляхом покладення виконання його завдань на наявні комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи у сфері свого управління.
Першочергово запроваджується функціонування сервісних офісів міськими радами, розміщеними в адміністративних центрах районів в областях, які беруть участь у реалізації експериментального проекту.
Функціонування сервісного офісу може бути поширено на декілька територіальних громад відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад”.
За рішенням сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів або військових адміністрацій населених пунктів (у разі їх утворення) сервісний офіс може функціонувати, зокрема, у центрах життєстійкості в разі їх утворення як комунальних некомерційних підприємств або комунальних установ.
19. Завданнями сервісного офісу є:
участь в організації заходів із забезпечення реалізації переходу від військової служби до цивільного життя;
моніторинг потреб ветеранів, проведений за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів;
забезпечення працевлаштування помічників ветерана згідно з трудовим законодавством;
координація роботи та контроль за виконанням помічниками ветерана відповідних завдань і здійснення заходів;
облік наданих помічниками ветерана послуг;
інформування структурних підрозділів з питань ветеранської політики обласних держадміністрацій (військових адміністрацій) про надані послуги в порядку, визначеному Мінветеранів;
формування пропозицій із удосконалення надання послуг ветеранам, зокрема за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів;
розгляд в установленому законодавством порядку звернень громадян та громадських об’єднань щодо роботи помічників ветерана;
адміністрування процесу збору інформації, проектування і експлуатації баз даних засобами інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів з урахуванням поточних і перспективних потреб ветеранів;
комунікація та взаємодія із громадськими організаціями та іншими об’єднаннями ветеранів війни щодо формування рекомендацій до удосконалення організації роботи помічників ветерана;
забезпечення взаємодії помічників ветерана з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами як суб’єктами реалізації регіональної політики;
взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
моніторинг стану і тенденцій розвитку на регіональному рівні завдань, покладених на Мінветеранів, та надання відповідних пропозицій;
поширення інформації та надання консультацій щодо державних і місцевих програм підтримки ветеранів;
аналіз та узагальнення потреб ветеранів, інформування обласних держадміністрацій (військових адміністрацій), Мінветеранів про рівень задоволеності таких потреб;
опрацювання знеособлених відомостей, що зберігаються в інформаційно-комунікаційних системах Мінветеранів, здійснення заходів з їх аналітичного узагальнення;
забезпечення помічника ветерана методичною літературою (методичними рекомендаціями, зразками оформлення документів);
виконання інших завдань, визначених положенням (статутом) сервісного офісу з урахуванням рекомендацій Мінветеранів.
20. Сервісний офіс очолює керівник сервісного офісу.
Призначення на посаду керівника сервісного офісу здійснюється згідно з трудовим законодавством.
Керівник сервісного офісу за згодою може бути включений до складу Координаційного центру підтримки цивільного населення за рішенням голови обласної держадміністрації (військової адміністрації).
21. Керівник сервісного офісу в межах наданих йому повноважень:
створює умови та забезпечує діяльність сервісного офісу;
налагоджує комунікацію та взаємодію із суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг;
призначає та звільняє помічників ветерана в установленому трудовим законодавством порядку;
проводить моніторинг якості надання послуг помічниками ветерана;
представляє інтереси сервісного офісу в органах місцевого самоврядування, взаємодіє з іншими учасниками експериментального проекту.
22. Вінницька, Дніпропетровська, Львівська та Миколаївська обласні держадміністрації (військові адміністрації) забезпечують:
реалізацію державної та регіональної політики у справах ветеранів у відповідній області;
координацію заходів щодо реалізації експериментального проекту у відповідній області, зокрема через структурні підрозділи з питань ветеранської політики та районні держадміністрації в області;
координацію та в межах повноважень контроль за станом виконання державних, регіональних, місцевих програм підтримки ветеранів;
надання Мінветеранів звітності щодо реалізації експериментального проекту у відповідній області.
23. Органи місцевого самоврядування областей, які беруть участь у реалізації експериментального проекту:
покладають функції сервісних офісів на наявні комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи, які належать до сфери їх управління, здійснюють ресурсне, матеріальне, фінансове забезпечення організації їх роботи;
інформують відповідні обласні держадміністрації (військові адміністрації) щодо реалізації експериментального проекту в територіальній громаді в порядку, визначеному Мінветеранів;
взаємодіють з іншими учасниками експериментального проекту в частині роботи сервісних офісів у територіальній громаді.
24. Український ветеранський фонд у рамках реалізації експериментального проекту:
розробляє та впроваджує інформаційні, комунікаційні та іміджеві кампанії, проекти співпраці з медіа щодо соціального значення помічника ветерана;
ініціює та проводить опитування громадськості щодо форм удосконалення надання послуг для ветеранів;
підвищує рівень обізнаності населення щодо послуг для ветеранів;
взаємодіє з іншими учасниками експериментального проекту в частині популяризації роботи сервісних офісів у територіальних громадах.
25. Мінветеранів у рамках реалізації експериментального проекту:
формує та реалізує державну політику системи переходу від військової служби до цивільного життя;
здійснює міжвідомчу координацію впровадження та реалізації експериментального проекту;
проводить оцінку, моніторинг та аналіз процесу реалізації експериментального проекту, зокрема за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів;
визначає процедуру відбору кандидатів у помічники ветерана, зокрема засобами Реєстру;
формує функціональні вимоги та вимоги до компетентностей помічника ветерана, керівників сервісних офісів, зокрема за допомогою технологій онлайн-навчання;
визначає обсяг, умови, показники надання послуги, критерії оцінки показників якості надання послуги, зокрема з використанням засобів інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів, форми та строки звітності учасників експерименту;
надає методологічну підтримку для впровадження експериментального проекту, зокрема визначає критерії звітності помічників ветерана та деталі взаємодії із структурними підрозділами обласних держадміністрацій (військових адміністрацій) з питань ветеранської політики;
надає методичні рекомендації для роботи помічників ветерана за кожним напрямом взаємодії із суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг;
створює та впроваджує інструменти для забезпечення впровадження експериментального проекту, зокрема за допомогою цифрових технологій.
26. Вінницька, Дніпропетровська, Львівська та Миколаївська обласні держадміністрації (військові адміністрації) подають Мінветеранів до 1 числа місяця, наступного за звітним, інформацію про стан реалізації експериментального проекту в межах компетенції, а в разі потреби пропозиції щодо шляхів вирішення виявлених проблемних питань та удосконалення законодавства у відповідній сфері.
27. Видатки на виконання експериментального проекту здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
28. Мінветеранів у межах наявних бюджетних коштів забезпечує укладення договорів із комунальними некомерційними підприємствами, які виконують функції сервісних офісів, про надання послуг помічниками ветерана та їх відшкодування. Структурними підрозділами з питань ветеранської політики обласних держадміністрацій (військових адміністрацій) проводиться робота з підготовки таких договорів і подання їх до Мінветеранів.
Структурні підрозділи з питань ветеранської політики обласних держадміністрацій (військових адміністрацій) здійснюють контроль та збір звітів про фактичну кількість наданих послуг і передають їх до Мінветеранів, на основі яких здійснюється відшкодування фактично наданих послуг комунальними некомерційними підприємствами, які виконують функції сервісних офісів.
Граничний обсяг вартості відшкодування послуг, наданих одним помічником ветерана протягом місяця, за рахунок коштів державного бюджету не може перевищувати чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня 2023 року.
Український ветеранський фонд здійснює заходи, визначені пунктом 24 цього Порядку, за рахунок і в межах коштів, передбачених в державному бюджеті для його функціонування.
29. Забезпечення функціонування та діяльності комунальних установ та комунальних некомерційних підприємств, які виконують функції сервісних офісів (крім видатків, зазначених у пункті 28 цього Порядку), здійснюється за рахунок коштів їх засновників та інших джерел, не заборонених законодавством.
