Деякі питання надання будівельної продукції на ринку
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 416 від 28.04.2023
№ 89 від 26.01.2024}
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 6, частини третьої статей 19 і 26, абзацу четвертого частини першої статті 30, абзацу шостого частини четвертої статті 35 Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
форму декларації показників будівельної продукції;
Інструкцію із складення декларації показників будівельної продукції;
Порядок розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності;
вимоги щодо компетентності органів з визначення технічної прийнятності;
перелік випадків суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. № 240 “Про затвердження Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 10, ст. 613);
постанову Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2017 р. № 753 “Про внесення змін до Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 82, ст. 2515).
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2023 р., крім абзаців п’ятого та шостого пункту 1, пункту 2 цієї постанови, які набирають чинності з дня її офіційного опублікування.
ДЕКЛАРАЦІЯ
показників будівельної продукції
ІНСТРУКЦІЯ
із складення декларації показників будівельної продукції
{У тексті Інструкції слово “Мінрегіон” в усіх відмінках замінено словом “Мінінфраструктури” згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
1. Ця Інструкція встановлює процедуру заповнення виробниками декларації показників будівельної продукції (далі - декларація) відповідно до Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”.
2. У цій Інструкції терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про надання будівельної продукції на ринку”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”.
3. Декларація складається виробником щодо кожної будівельної продукції (відповідного типу) під час введення продукції в обіг відповідно до форми декларації показників будівельної продукції (далі - форма декларації), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1458.
4. Декларація складається виробником з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401) (далі - Порядок ведення Електронної системи).
Реєстраційний номер декларації в Електронній системі або паперова копія декларації, роздрукованої із Системи, надається виробником щодо кожної будівельної продукції відповідного типу, що надається на ринку протягом 10 років після введення в обіг (якщо щодо зазначеної будівельної продукції Мінінфраструктури не визначено інший строк).
5. Декларація заповнюється на основі складеної виробником технічної документації, що описує всі відповідні елементи, пов’язані із застосованою системою (системами) оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 “Про затвердження систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980) (далі - система (системи) оцінки).
6. У декларації заповняються усі поля, передбачені формою декларації. У разі відсутності обставин, що зумовлюють необхідність заповнення поля форми декларації, у такому полі зазначається символ “-”.
7. Декларація заповнюється державною мовою. У разі коли декларація складена іноземним виробником іншою мовою, ніж державна, вона перекладається на державну мову. Переклад декларації вноситься до Електронної системи разом з копією декларації, складеної іноземною мовою.
8. Декларація повинна відображати показники будівельної продукції, пов’язані з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, згідно з відповідними регламентними технічними специфікаціями.
Внесення відомостей, передбачених формою декларації
Внесення відомостей, передбачених розділом I форми декларації
9. Реєстраційний номер декларації, передбачений пунктом 1 розділу I форми декларації, генерується Електронною системою автоматично.
10. У пункті 2 розділу I форми декларації зазначаються унікальні ідентифікаційні дані типу будівельної продукції, які визначаються в довільній формі виробником, у обсязі, достатньому для точної ідентифікації типу будівельної продукції, що декларується.
Ідентифікаційні дані типу будівельної продукції повинні містити назву продукції, характеристики, складові та іншу інформацію, що дає змогу ідентифікувати тип будівельної продукції.
11. У пункті 3 розділу I форми декларації зазначається передбачене виробником використання будівельної продукції за призначенням (одне або кілька), визначене у застосовній регламентній технічній специфікації, що зазначається у розділі II форми декларації.
12. У пункті 4 форми декларації зазначаються найменування (для юридичної особи)/власне ім’я та прізвище (для фізичної особи), комерційне найменування чи торговельна марка (за наявності) виробника та його контактні дані (поштова адреса, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти та веб-сайту (за наявності).
13. У пункті 5 розділу I форми декларації у разі призначення уповноваженого представника зазначаються найменування (для юридичної особи)/власне ім’я та прізвище (для фізичної особи) і контактні дані уповноваженого представника (поштова адреса, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти та веб-сайту (за наявності).
Якщо виробником уповноваженого представника не визначено, зазначається символ “-”.
14. У пункті 6 розділу I форми декларації зазначається застосована система (системи) оцінки. У разі застосування кількох систем оцінки зазначається кожна з таких систем.
Внесення відомостей, передбачених розділом II форми декларації
15. У розділі II форми декларації зазначається інформація щодо регламентних технічних специфікацій (національного стандарту для цілей застосування Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”, що є ідентичним відповідним гармонізованим європейським стандартам (далі - національний стандарт), або європейського чи національного документа з визначення прийнятності, а також висновку про технічну прийнятність, що використовувалися для оцінювання кожної суттєвої експлуатаційної характеристики).
16. Пункт 1 розділу II форми декларації заповнюється у разі, коли декларація складається для будівельної продукції, охопленої національним стандартом.
У підпункті 1 пункту 1 розділу II форми декларації зазначається позначення, назва і дата прийняття відповідного національного стандарту відповідно до переліку національних стандартів для цілей застосування Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”, затвердженого Мінінфраструктури та розміщеного в Електронній системі відповідно до Порядку ведення Електронної системи.
У підпункті 2 пункту 1 розділу II форми декларації зазначається інформація про призначений орган (органи) з оцінки відповідності, який залучено до проведення оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, відповідно до застосованої системи (систем) оцінки.
У разі коли застосована та зазначена у пункті 6 розділу I форми декларації система (системи) оцінки не передбачає завдань для призначених органів з оцінки відповідності, у підпункті 3 розділу II форми декларації зазначається символ “-”.
У разі заповнення пункту 1 розділу II форми декларації у пункті 2 розділу II форми декларації автоматично зазначається символ “-”.
17. Пункт 2 розділу II форми декларації заповнюється у разі, коли декларація складається для будівельної продукції, щодо якої органом з визначення технічної прийнятності на підставі європейського або національного документа з визначення прийнятності відповідно до Порядку розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1458, видано висновок про технічну прийнятність.
У підпункті 1 пункту 2 розділу II форми декларації зазначається позначення, дата прийняття та набрання чинності відповідним європейським або національним документом з визначення прийнятності, внесеним до Електронної системи.
Застосований європейський документ з визначення прийнятності зазначається відповідно до переліку європейських документів з визначення прийнятності, які можуть застосовуватися для видачі висновку про технічну прийнятність, затвердженого Мінінфраструктури та розміщеного в Електронній системі відповідно до Порядку ведення Електронної системи.
У підпункті 2 пункту 2 розділу II форми декларації зазначається інформація щодо висновку про технічну прийнятність, зокрема:
позначення і дата видачі висновку про технічну прийнятність, внесеного до Електронної системи;
найменування та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу з визначення технічної прийнятності, яким видано висновок про технічну прийнятність.
У підпункті 3 пункту 2 розділу II форми декларації зазначається інформація про призначений орган (органи) з оцінки відповідності, який залучено до проведення оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, відповідно до застосованої система (системи) оцінки.
У разі коли застосована та зазначена у пункті 6 розділу I форми декларації система (системи) оцінки не передбачає завдань для призначених органів з оцінки відповідності, у підпункті 3 розділу II форми декларації зазначається символ “-”.
У разі заповнення пункту 2 розділу II форми декларації у пункті 1 розділу II форми декларації автоматично зазначається символ “-”.
Внесення відомостей, передбачених розділом III форми декларації
18. У розділі III форми декларації зазначається інформація щодо задекларованих показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками.
Цей розділ заповнюється за допомогою таблиці, яка вказує на зв’язок між регламентними технічними специфікаціями та системою (системами) оцінки, що застосовуються щодо кожної суттєвої експлуатаційної характеристики будівельної продукції відповідно, а також експлуатаційні характеристики, які відносяться до кожної відповідної суттєвої характеристики.
19. У графі “Перелік суттєвих експлуатаційних характеристик” зазначаються суттєві експлуатаційні характеристики, визначені у регламентних технічних специфікаціях, відповідно до одного або кількох використань за призначенням, зазначених у пункті 3 розділу I форми декларації.
20. Для кожної суттєвої експлуатаційної характеристики у графі “Показники суттєвих експлуатаційних характеристик” зазначаються відповідні задекларовані показники суттєвих експлуатаційних характеристик, виражені в рівнях або класах, або в описовій формі.
21. Показники суттєвих експлуатаційних характеристик зазначаються в декларації безпосередньо та не можуть бути представлені лише шляхом зазначення застосованих формул розрахунку або у вигляді посилань на регламентні технічні специфікації.
Для суттєвих експлуатаційних характеристик, зазначених у графі “Показники суттєвих експлуатаційних характеристик”, щодо яких показники не декларуються, зазначаються літери “NPD”, що позначає вираз “показники не визначені”.
22. У графі “Позначення та назва регламентної технічної специфікації” зазначається позначення та назва відповідної регламентної технічної специфікації, а саме національного стандарту відповідно до вимог пункту 16 цієї Інструкції, європейського чи національного документа з визначення прийнятності відповідно до вимог пункту 17 цієї Інструкції.
Внесення відомостей, передбачених розділом IV форми декларації
23. У пункті 1 розділу IV форми декларації у разі потреби зазначається інформація (номер) щодо відповідної технічної документації та/або спеціальної технічної документації, що використовувалася, і вимоги, яким, за твердженням виробника, відповідає будівельна продукція.
24. У пункті 2 розділу IV форми декларації зазначається текст такого змісту:
“суттєві експлуатаційні характеристики продукції, ідентифікованої в пунктах 1 і 2 розділу I декларації, відповідають задекларованим у розділі III декларації показникам будівельної продукції, пов’язаним з її суттєвими експлуатаційними характеристиками;
декларація складена згідно із Законом України “Про надання будівельної продукції на ринку”;
декларацією підтверджується, що виробник, зазначений у пункті 4 розділу I декларації, шляхом складення декларації показників бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції таким задекларованим показникам”.
25. У пункті 3 розділу IV форми декларації зазначається інформація про особу, якою підписано декларацію в інтересах та від імені виробника:
ініціали (ініціал власного імені) та прізвище;
26. Достовірність даних, зазначених у декларації, підтверджується виробником шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника або уповноваженої ним особи.
ПОРЯДОК
розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності
{У тексті Порядку слово “Мінрегіон” в усіх відмінках замінено словом “Мінінфраструктури” згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
1. Цей Порядок встановлює механізм розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності (далі - національні документи) з метою надання висновку про технічну прийнятність будівельної продукції.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про надання будівельної продукції на ринку”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про стандартизацію”, “Про будівельні норми”.
3. Національний документ розробляється та приймається національною організацією органів з визначення технічної прийнятності (далі - національна організація) на підставі заявки виробника будівельної продукції (далі - виробник) щодо видачі висновку про технічну прийнятність будівельної продукції.
Національний документ розробляється для будь-якої будівельної продукції, не охопленої або не повністю охопленої національними стандартами для цілей застосування Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам (далі - національні стандарти).
Виконавцями робіт з розроблення національних документів є органи з визначення технічної прийнятності, що отримали свідоцтво про призначення органу з визначення технічної прийнятності відповідно до Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання свідоцтва про призначення органу з визначення технічної прийнятності, розширення сфери призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 471 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 40, ст. 2384), які отримали від виробника заявку щодо видачі висновку про технічну прийнятність будівельної продукції.
4. Виробник, який має намір отримати висновок про технічну прийнятність будівельної продукції, подає до органу з визначення технічної прийнятності заявку з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401).
До заявки виробником додається наявна технічна документація, в якій визначено передбачене виробником використання за призначенням будівельної продукції та опис всіх відповідних елементів, пов’язаних із застосуванням систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980) (далі - система (системи) оцінки), а також детальну інформацію щодо здійснення контролю за виробництвом на підприємстві, який виробник має намір застосовувати.
За рішенням виробника з органом з визначення технічної прийнятності укладається угода про комерційну таємницю та конфіденційність.
5. Орган з визначення технічної прийнятності протягом не більше ніж 30 календарних днів після отримання заявки проводить аналіз технічної документації, за результатами якого встановлює наявність обставин, передбачених пунктом 3 цього Порядку, та письмово повідомляє виробнику про те, чи підпадає будівельна продукція (повністю або частково) під дію регламентних технічних специфікацій, а саме:
1) якщо будівельна продукція повністю охоплюється національним стандартом, - про неможливість видачі відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку” висновку про технічну прийнятність будівельної продукції;
2) якщо будівельна продукція повністю охоплюється європейським документом з визначення прийнятності або національним документом, - про можливість використання європейського документа з визначення прийнятності або національного документа як основи для видачі висновку про технічну прийнятність будівельної продукції;
3) якщо будівельна продукція не охоплюється або не повністю охоплюється жодною регламентною технічною специфікацією, - про застосування процедур, передбачених цим Порядком.
Також у випадках, передбачених підпунктом 3 цього пункту, орган з визначення технічної прийнятності письмово повідомляє національній організації та Мінінфраструктури про зміст заявки, а також назву, дату прийняття і номер відповідного наказу Мінінфраструктури стосовно проведення оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, який орган з визначення технічної прийнятності має намір застосувати, або про відсутність такого наказу.
Мінінфраструктури протягом 14 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення письмово надає національній організації та органу з визначення технічної прийнятності інформацію щодо можливості застосування зазначеного у повідомленні органу з визначення технічної прийнятності відповідного наказу Мінінфраструктури або щодо відсутності такого наказу.
6. У разі відсутності зазначеного в абзаці п’ятому пункту 5 цього Порядку наказу Мінінфраструктури або у разі, коли Мінінфраструктури вважає, що наказ, зазначений у повідомленні органу з визначення технічної прийнятності, не може бути застосований для виконання процедур, передбачених цим Порядком, система (системи) оцінки щодо будівельної продукції визначаються безпосередньо в національному документі з урахуванням принципів, визначених частиною третьою статті 28 Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”.
7. Розроблення національного документа та видача висновку про технічну прийнятність будівельної продукції здійснюються для продукції, зазначеної у підпункті 3 пункту 5 цього Порядку, на підставі договору, що укладається між органом з визначення технічної прийнятності та виробником (далі - договір).
Розроблення національних документів та видача висновку про технічну прийнятність будівельної продукції здійснюються відповідно до програми робіт з розроблення національного документа (далі - програма робіт).
Фінансування розроблення національних документів та видача висновку про технічну прийнятність будівельної продукції здійснюються за рахунок виробника.
Правила визначення вартості робіт з розроблення національних документів України з визначення прийнятності, видачі висновку про технічну прийнятність та порядок розподілу коштів, отриманих від замовника, між відповідним органом з визначення технічної прийнятності та національною організацією органів з визначення технічної прийнятності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 р. № 89.
{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 89 від 26.01.2024}
8. Орган з визначення технічної прийнятності повідомляє національній організації щодо наміру укласти договір з метою формування робочої групи з розроблення національного документа.
У разі розроблення національного документа щодо аналогічної будівельної продукції іншим органом з визначення технічної прийнятності національна організація протягом 14 календарних днів письмово повідомляє про це органу з визначення технічної прийнятності та виробнику. У такому разі висновок про технічну прийнятність будівельної продукції може бути виданий лише після розроблення та прийняття зазначеного національного документа відповідно до цього Порядку.
9. Робоча група з розроблення національного документа формується органом з визначення технічної прийнятності з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. Членство у робочій групі є добровільним.
До складу робочої групи включаються представники органу з визначення технічної прийнятності та інших органів з визначення технічної прийнятності, представник виконавчого секретаріату національної організації, а також уповноважені представники заінтересованих органів (у разі потреби).
Координацію роботи робочої групи здійснює орган з визначення технічної прийнятності.
10. Орган з визначення технічної прийнятності розробляє програму робіт, що містить:
1) інформацію щодо організації роботи в структурі органу з визначення технічної прийнятності;
4) інформацію щодо системи (систем) оцінки, що буде застосована;
5) інформацію щодо необхідності погодження національного документа із заінтересованими сторонами та органами.
Програма робіт погоджується з національною організацією та Мінінфраструктури з наданням копії програми робіт для ознайомлення та є невід’ємною складовою частиною договору.
У випадках, передбачених пунктом 6 цього Порядку, зазначається інформація щодо необхідності застосування відповідних процедур.
11. Після укладення договору орган з визначення технічної прийнятності протягом 14 календарних днів одночасно письмово повідомляє національній організації та Мінінфраструктури про початок робіт з розроблення національного документа з наданням копії програми робіт для ознайомлення.
Строк від моменту подання заявки до початку робіт з розроблення національного документа не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Протягом 14 календарних днів після укладення договору інформація щодо початку робіт з розроблення національного документа оприлюднюється на офіційному веб-сайті національної організації та органу з визначення технічної прийнятності, крім інформації, що є конфіденційною.
Строк розроблення національного документа не повинен перевищувати 180 календарних днів від дати повідомлення національній організації та Мінінфраструктури про початок робіт з розроблення національного документа.
12. У разі наявності обставин, що зумовлюють необхідність подовження строку розроблення національного документа, орган з визначення технічної прийнятності на наступний робочий день після прийняття рішення про подовження строку повідомляє про це національній організації та виробнику з наданням відповідного обґрунтування.
Рішення щодо подовження строку розроблення національного документа приймається національною організацією не пізніше 60 календарних днів від початку робіт з розроблення національного документа за погодженням з виробником.
13. Під час виконання програми робіт:
орган з визначення технічної прийнятності визначає та проводить випробування щодо оцінки відповідності основних суттєвих експлуатаційних характеристик будівельної продукції відповідним характеристикам, заявленим виробником, визначає вимоги щодо здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
робоча група з розроблення національного документа перевіряє обґрунтованість застосованих методів випробувань та досліджень, їх результатів та правильність здійснення розрахунків.
14. За результатами виконання програми робіт орган з визначення технічної прийнятності складає проект національного документа, що включає:
1) визначення або розрахунок типу та категорії будівельної продукції;
2) загальний опис будівельної продукції, її використання за призначенням та орієнтовний опис життєвого циклу будівельної продукції (якщо будівельна продукція частково покривається регламентними технічними специфікаціями);
3) перелік суттєвих експлуатаційних характеристик, що відповідають використанню за призначенням будівельної продукції, що передбачено виробником та погоджено з національною організацією;
4) методи і критерії проведення оцінки показників будівельної продукції, пов’язаних із суттєвими експлуатаційними характеристиками;
5) результат оцінювання та верифікацію стабільності показників будівельної продукції, зокрема інформацію про застосовану систему (системи) оцінки, завдання виробника та органу з визначення технічної прийнятності;
6) керівні принципи упаковки, транспортування та зберігання будівельної продукції;
7) вимоги щодо здійснення контролю за виробництвом на підприємстві з урахуванням умов процесу виробництва відповідної будівельної продукції;
8) перелік використаних документів, у тому числі звітів про проведені випробування та розрахунки (у разі потреби).
Якщо показники деяких суттєвих експлуатаційних характеристик будівельної продукції можуть бути належним чином оцінені за допомогою методів та критеріїв, визначених в інших регламентних технічних специфікаціях, такі методи та критерії повинні також зазначатися у національному документі.
15. Проект національного документа розглядається робочою групою з розроблення національного документа та надсилається на погодження виробнику.
Строк погодження проекту національного документа із заінтересованими сторонами визначається органом з визначення технічної прийнятності з урахуванням складності та обсягу проекту. Строк погодження проекту національного документа повинен бути достатнім для належного його опрацювання та становити не менш як 20 календарних днів з дня надходження проекту національного документа на погодження.
Проекти національних документів, строк погодження яких органом з визначення технічної прийнятності не визначено, погоджуються у місячний строк.
16. Свою позицію щодо проекту національного документа сторони, зазначені у пункті 15 цього Порядку, доводять до відома органу з визначення технічної прийнятності шляхом надсилання листа, до якого додаються зауваження (за їх наявності).
У разі погодження проекту національного документу із зауваженнями орган з визначення технічної прийнятності складає протокол погодження позицій із зазначенням неврегульованих розбіжностей і відповідних обґрунтувань та/або врахованих зауважень і способу їх врахування, який додається до проекту національного документа та надсилається виробнику та Мінінфраструктури для ознайомлення.
17. Схвалений робочою групою з розроблення національного документа та погоджений з виробником проект національного документа подається національній організації для розгляду.
18. Проекти національних документів у строк до 20 календарних днів з дня надходження розглядаються та схвалюються загальними зборами національної організації відповідно до її статуту.
19. Якщо органи з визначення технічної прийнятності не досягають згоди щодо проекту національного документа протягом строку, визначеного пунктом 18 цього Порядку, національна організація за допомогою Електронної системи відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва надсилає проект національного документа на розгляд Мінінфраструктури для надання рекомендацій щодо вирішення питання по суті.
До проекту національного документа додаються програма робіт, копії документів, що засвідчують погодження проекту національного документа з виробником та заінтересованими сторонами, протокол погодження позицій, інформацію щодо розгляду національною організацією.
20. Для вирішення питання по суті Мінінфраструктури повинні бути вжиті вичерпні заходи для врегулювання розбіжностей (проведені узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо), в тому числі із залученням колегіальних дорадчих органів Мінінфраструктури відповідно до компетенції.
Рекомендації щодо схвалення проекту національного документа Мінінфраструктури надсилає до національної організації протягом 30 календарних днів з дня отримання проекту національного документа для розгляду.
21. Протягом п’яти робочих днів після схвалення національною організацією проект національного документа надається виробнику та Мінінфраструктури для ознайомлення.
22. Завершальним етапом розроблення національного документа є його апробація, що передбачає проведення процедур щодо визначення технічної прийнятності будівельної продукції та документальне оформлення визначених показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, згідно із розробленим проектом національного документа, та видача органом з визначення технічної прийнятності першого висновку про технічну прийнятність будівельної продукції. За результатами апробації у разі потреби положення проекту національного документа можуть бути уточнені в його остаточній редакції.
За результатами проведених процедур з визначення технічної прийнятності будівельної продукції, схвалених робочою групою з розроблення національного документа, органом з визначення технічної прийнятності складається висновок про технічну прийнятність будівельної продукції згідно з пунктом 30 цього Порядку, який затверджується органом з визначення технічної прийнятності.
Процедури щодо визначення технічної прийнятності будівельної продукції та видача висновку про технічну прийнятність будівельної продукції здійснюються органом з визначення технічної прийнятності відповідно до договору. Умови договору можуть бути змінені з урахуванням обставин, визначених за результатами розроблення та прийняття національного документа.
23. Про затвердження першого висновку про технічну прийнятність будівельної продукції орган з визначення технічної прийнятності повідомляє національній організації шляхом подання остаточної редакції проекту національного документа до національної організації для прийняття та Мінінфраструктури для ознайомлення.
24. Остаточна редакція проекту національного документа приймається національною організацію.
25. Протягом семи календарних днів після прийняття національною організацією національний документ у паперовій та електронній формі надається виробнику для ознайомлення та Мінінфраструктури для офіційного оприлюднення.
26. Мінінфраструктури забезпечує офіційне оприлюднення національного документа шляхом його внесення до Електронної системи протягом 25 календарних днів з одночасним повідомленням про таке оприлюднення органу з визначення технічної прийнятності та національній організації, а також внесення відповідних змін до затвердженого Мінінфраструктури переліку національних документів.
Національний документ набирає чинності не раніше дня його внесення до Електронної системи.
27. Перший висновок про технічну прийнятність будівельної продукції, розроблений на підставі національного документа, вноситься органом з визначення технічної прийнятності до Електронної системи на наступний день після отримання від Мінінфраструктури інформації про офіційне оприлюднення національного документа, на підставі якого такий висновок видано.
28. Щодо національного документа заінтересованими центральними органами виконавчої влади можуть бути висловлені офіційні заперечення.
Якщо заінтересований центральний орган виконавчої влади вважає, що національний документ не повністю забезпечує можливість визначення суттєвих експлуатаційних характеристик, що стосуються основних вимог до будівель і споруд, визначених Законом України “Про надання будівельної продукції на ринку”, такий орган письмово звертається до Мінінфраструктури з пропозицією щодо винесення зазначеного питання на розгляд національної організації із наведенням відповідного обґрунтування.
Мінінфраструктури протягом п’яти робочих днів після отримання звернення заінтересованого центрального органу виконавчої влади звертається до національної організації щодо винесення зазначеного питання на розгляд.
Національна організація протягом 30 календарних днів з дня отримання звернення Мінінфраструктури приймає відповідний висновок щодо зазначеного національного документа.
З урахуванням висновку національної організації Мінінфраструктури приймає рішення про оприлюднення, не оприлюднення або оприлюднення з обмеженням, про залишення у переліку, залишення у переліку з обмеженням або виключення з переліку відповідного національного документа в Електронній системі.
Протягом 14 календарних днів з дня отримання висновку національної організації Мінінфраструктури письмово повідомляє національній організації про прийняте рішення та в разі потреби вимагає перегляду відповідного національного документа.
29. У разі видачі висновку про технічну прийнятність будівельної продукції, передбаченої підпунктом 2 пункту 5 цього Порядку, висновок про технічну прийнятність будівельної продукції розробляється та приймається органом з визначення технічної прийнятності згідно з пунктом 30 цього Порядку.
Висновок про технічну прийнятність будівельної продукції вноситься органом з визначення технічної прийнятності до Електронної системи не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття з одночасним повідомленням про це виробнику, національній організації та Мінінфраструктури.
30. Висновок про технічну прийнятність будівельної продукції складається за формою згідно з додатком за результатами проведених процедур з визначення технічної прийнятності будівельної продукції.
Висновок про технічну прийнятність будівельної продукції складається із загальної (розділ I додатка) та спеціальної (розділ II додатка) інформації, а також додатків (у разі потреби) з урахуванням таких особливостей:
у пункті 12 розділу I додатка зазначається система (системи) оцінки, що застосовувалася;
для будівельної продукції, що вводиться в обіг виробником як комплект (набір, що складається з двох або більше компонентів, що потребують збирання перед використанням, для застосування в будівлі або споруді), технічний опис (відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу II додатка) та інформація щодо застосованої системи (систем) оцінки надається щодо кожного її компонента окремо (відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II додатка);
якщо стосовно будівельної продукції виробником передбачено кілька використань за призначенням, у пункті 2 розділу II додатка зазначається інформація щодо кожного з таких використань;
під час заповнення таблиці, передбаченої пунктом 3 розділу II додатка, зазначається перелік суттєвих експлуатаційних характеристик, пов’язаних з основними вимогами до будівель та споруд, визначених частиною четвертою статті 72 Закону України “Про будівельні норми”, а також позначення та назви відповідних регламентних технічних специфікацій (національного стандарту або європейського документа з визначення прийнятності чи національного документа), що містять застосовані методи та критерії проведення оцінки показників будівельної продукції, щодо кожної зазначеної суттєвої характеристики, або вираз “характеристика не визначається”;
у пункті 4 розділу II додатка вказуються показники суттєвих експлуатаційних характеристик, виражені в рівнях або класах, або в описовій формі, відповідно до задекларованого використання за призначенням, які погоджуються з органом з визначення технічної прийнятності з виробником;
для суттєвих характеристик, щодо яких показники не декларуються, під час заповнення підпунктів 1-7 пункту 4 розділу II додатка у графі “Показники суттєвих експлуатаційних характеристик” вказуються літери “NPD”, що позначають вираз “показники не визначені”;
у підпункті 2 пункту 5 розділу II додатка зазначаються відомості технічного характеру, необхідні для застосування систем (системи) оцінки, а саме: завдання виробника та призначених органів з оцінки відповідності (органу із сертифікації будівельної продукції, органу із сертифікації контролю за виробництвом на підприємстві, випробувальної лабораторії) залежно від функцій, що виконуються призначеними органами з оцінки відповідності, які залучаються до проведення оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 “Про затвердження систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980). Якщо застосована система (системи) оцінки не передбачає завдань для певних призначених органів з оцінки відповідності у додатку вказується вираз “завдання відсутні”.
Додатки до висновку про технічну прийнятність будівельної продукції повинні містити необхідну технічну документацію, перелік застосованих регламентних технічних специфікацій, умовних позначень, схеми та ілюстрації (у разі потреби), правила застосування будівельної продукції тощо.
Загальна кількість сторінок висновку про технічну прийнятність будівельної продукції із зазначенням переліку додатків вказується у пункті 8 розділу I додатка.
ВИСНОВОК
про технічну прийнятність
ВИМОГИ
щодо компетентності органів з визначення технічної прийнятності
1. Цим вимогам повинні відповідати органи з визначення технічної прийнятності у межах сфери їх призначення.
2. У цих вимогах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про надання будівельної продукції на ринку”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про будівельні норми”, “Про архітектурну діяльність”.
3. Компетентностями органів з визначення технічної прийнятності є:
1) проведення аналізу ризиків - здатність ідентифікувати можливі ризики та переваги використання інноваційної будівельної продукції (нової конкурентоспроможної продукції, що відповідає вимогам Закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”, щодо якої відсутні регламентні технічні специфікації) за відсутності регламентних технічних специфікацій щодо їх експлуатаційних характеристик під час використання за призначенням;
2) встановлення технічних критеріїв - здатність трансформувати результати аналізу ризику в технічні критерії та вимоги, які встановлюються в регламентних технічних специфікаціях та нормативних актах технічного характеру, для оцінювання роботи та експлуатаційних характеристик будівельної продукції щодо дотримання вимог, встановлених законодавством, а також надання технічної інформації, необхідної учасникам будівництва (суб’єктам архітектурної діяльності), які є потенційними користувачами будівельної продукції;
3) встановлення методів оцінки - здатність розробляти відповідні методи (випробування або розрахунок) з метою оцінювання експлуатаційних характеристик будівельної продукції, пов’язаної з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, з урахуванням умов процесу виробництва відповідної будівельної продукції;
4) встановлення спеціального контролю за виробництвом на підприємстві - здатність розуміти і оцінювати виробничий процес певної будівельної продукції з метою визначення необхідних заходів, що гарантують стабільність показників будівельної продукції протягом певного виробничого процесу;
5) проведення оцінки будівельної продукції - здатність оцінювати характеристики будівельної продукції, що відносяться до відповідних суттєвих експлуатаційних характеристик, пов’язаних з основними вимогами до будівель і споруд, на основі гармонізованих методів із застосуванням гармонізованих критеріїв;
6) загальне управління - здатність забезпечити послідовність, надійність, об’єктивність та простежуваність шляхом постійного використання належних методів управління.
4. Відповідно до компетентностей, визначених пунктом 3 цих вимог, орган з визначення технічної прийнятності повинен відповідати таким вимогам:
1) відповідно до компетентностей, визначених підпунктами 1-3 пункту 3 цих вимог, орган з визначення технічної прийнятності повинен бути незалежним від заінтересованих осіб і від будь-яких особливих інтересів і мати персонал, який має:
здатність проводити об’єктивну та обґрунтовану технічну оцінку;
досконалі знання актів законодавства Європейського Союзу, національного законодавства стосовно однієї або кількох категорій будівельної продукції у межах сфери призначення;
загальне розуміння будівельної практики та досконалі технічні знання щодо однієї або кількох категорій будівельної продукції у межах сфери призначення;
досконалі знання особливих ризиків, що існують, та технічних аспектів будівельного процесу;
досконалі знання регламентних технічних специфікацій і методів випробувань щодо однієї або кількох категорій будівельної продукції у межах сфери призначення;
досконалі знання української мови.
Оплата праці персоналу органу з визначення технічної прийнятності не повинна залежати від кількості виконаних завдань з визначення технічної прийнятності або їх результатів;
2) відповідно до компетентності, визначеної підпунктом 4 пункту 3 цих вимог, орган з визначення технічної прийнятності повинен мати персонал, що володіє знаннями про взаємозв’язок між виробничими процесами і характеристиками продукції, пов’язаними із здійсненням контролю за виробництвом на підприємстві;
3) відповідно до компетентності, визначеної підпунктом 5 пункту 3 цих вимог, додатково до вимог, визначених підпунктами 1-3 пункту 3 цих вимог, орган з визначення технічної прийнятності у межах сфери призначення повинен мати доступ до необхідних засобів і обладнання, необхідних для виконання завдань з визначення технічної прийнятності будівельної продукції щодо однієї або кількох категорій будівельної продукції;
4) відповідно до компетентностей, визначених підпунктом 6 пункту 3 цих вимог, орган з визначення технічної прийнятності повинен мати:
документально визначену процедуру прийняття рішень щодо визначення технічної прийнятності;
правила та допоміжні процедури, що визначають порядок забезпечення конфіденційності інформації в рамках органу з визначення технічної прийнятності і всіх його партнерів;
систему контролю за документообігом для забезпечення реєстрації, відстеження, ведення та архівації всіх відповідних документів;
механізм для проведення внутрішнього аудиту та перевірки управлінської діяльності з боку керівництва для забезпечення регулярного моніторингу дотримання відповідних методів управління;
процедури, що визначають порядок об’єктивного розгляду звернень і скарг.
ПЕРЕЛІК
випадків суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим
Стійкість до зовнішнього вогневого впливу
Вивільнення небезпечних речовин
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. У додатках до Порядку видачі або відмови у видачі свідоцтва про призначення, розширення або скорочення сфери призначення, призупинення чи поновлення дії або анулювання такого свідоцтва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 р. № 1071 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 92, ст. 2973; 2021 р., № 40, ст. 2384, № 68, ст. 4269):
примітку 2 викласти в такій редакції:
“2. Позначка (*) зазначається поряд із позначенням відповідної регламентної технічної специфікації у разі, коли претендент на призначення заявляє про свою компетентність використовувати матеріально-технічну базу поза межами його власної акредитованої випробувальної лабораторії для систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980), для яких дозволено використання матеріально-технічної бази поза межами власної акредитованої випробувальної лабораторії призначеного органу з оцінки відповідності.”;
примітку 3 після слів “для яких” доповнити словами і цифрами “згідно з переліком випадків суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1458“ Деякі питання надання будівельної продукції на ринку”,”;
примітки 2 і 3 викласти в такій редакції:
“2. Позначка (*) зазначається поряд із позначенням відповідної регламентної технічної специфікації у разі, коли підтверджена компетентність призначеного органу з оцінки відповідності використовувати матеріально-технічну базу поза межами його власної акредитованої випробувальної лабораторії для систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980), для яких дозволено використання матеріально-технічної бази поза межами власної акредитованої випробувальної лабораторії призначеного органу з оцінки відповідності.
3. Сфера призначення для суттєвих експлуатаційних характеристик, для яких згідно з переліком випадків суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1458“ Деякі питання надання будівельної продукції на ринку”, зазначається у разі, коли підтверджена компетентність призначеного органу з оцінки відповідності згідно з такими суттєвими експлуатаційними характеристиками.”.
2. У додатках до Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання свідоцтва про призначення органу з визначення технічної прийнятності, розширення сфери призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 471 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 40, ст. 2384):
1) додаток 2 доповнити приміткою 11 такого змісту:
“11. Код та назва категорії будівельної продукції зазначаються відповідно до переліку категорій будівельної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 37, ст. 2216, № 68, ст. 4269).”;
2) у додатку 3:
примітки 1 і 2 викласти в такій редакції:
“1. У таблиці зазначаються відомості, що підтверджують відповідність персоналу вимогам щодо компетентності органів з визначення прийнятності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1458 “Деякі питання надання будівельної продукції на ринку”, стосовно необхідної кваліфікації (у тому числі щодо проходження навчання з підвищення кваліфікації відповідно до законодавства, норм та правил) та досвіду виконання робіт з національної стандартизації стосовно кожної категорії будівельної продукції згідно із заявленою сферою призначення та нормування у будівництві. Для підтвердження досвіду щодо розроблення національних стандартів зазначається позначення, назва, дата прийняття національних стандартів (відповідно до каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики, який складає та веде національний орган стандартизації). Для підтвердження досвіду щодо робіт з нормування у будівництві зазначається позначення та назва будівельних норм відповідно до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
2. Код та назва категорії будівельної продукції зазначаються відповідно до переліку категорій будівельної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 37, ст. 2216).”;
доповнити додаток приміткою 3 такого змісту:
“3. Підпис керівника юридичної особи, що претендує на призначення органом з визначення технічної прийнятності, ставиться на кожній сторінці.”;
3) додаток 4 доповнити приміткою 11 такого змісту:
“11. Код та назва категорії будівельної продукції зазначаються відповідно до переліку категорій будівельної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 37, ст. 2216).”;
4) додаток 6 доповнити приміткою 11 такого змісту:
“11. Код та назва категорії будівельної продукції зазначається відповідно до переліку категорій будівельної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 37, ст. 2216).”.
3. Примітки до систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 596 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2980), доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4. На вимогу виробника та у разі наявності обґрунтованих технічних, економічних або логістичних причин призначений орган з оцінки відповідності може прийняти рішення про проведення ним або під його наглядом випробувань, передбачених системами 1, 1+ і 3, на місці виробництва з використанням випробувального обладнання внутрішньої лабораторії виробника або за попередньою згодою виробника у зовнішній лабораторії з використанням випробувального обладнання цієї лабораторії.
Компетентність призначених органів з оцінки відповідності використовувати матеріально-технічну базу поза межами їх власної акредитованої випробувальної лабораторії визначається сферою призначення таких призначених органів з оцінки відповідності.”.
