Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
аграрної політики та продовольства
№ 810 від 19.10.2022
№ 2046 від 11.07.2024}
Відповідно до статей 8 та 9 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підпункту 85 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою удосконалення процедури проведення робіт із штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 липня 2012 року № 414 «Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 липня 2012 року за № 1270/21582.
3. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПОРЯДОК
штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання
{У тексті Порядку посилання на додатки 4-10 вважати посиланнями на додатки 5-11 відповідно згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення робіт із штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання (далі - відтворення водних біоресурсів) (включаючи види, які занесені до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загальнодержавного значення, у водних об’єктах (їх частинах), розташованих у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (крім природних заповідників, заповідних урочищ, а також заповідних зон біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків), у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які експлуатуються в режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта (далі - рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) виконавцями відтворення, та роботу комісії з контролю за проведенням робіт з відтворення водних біоресурсів (далі - Комісія).
У водних об’єктах (їх частинах), розташованих у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду відтворенню підлягають лише аборигенні види водних біоресурсів, а проведення робіт з відтворення водних біоресурсів здійснюється за умови, якщо така діяльність не суперечить режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який визначається положенням про території та об’єкти природно-заповідного фонду та/або проектом організації території об’єкта природнозаповідного фонду, з дотриманням вимог цього Порядку.
Дія цього Порядку не поширюється на правовідносини у сфері аквакультури, що здійснюються у внутрішніх водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, а також на ділянках суші території України, які використовуються для цілей аквакультури.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
аборигенні види водних біоресурсів - види водних біоресурсів, які раніше перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об’єкті (його частині);
акліматизація водних біоресурсів - діяльність з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані за межами їх природного ареалу, що здійснюється з метою збагачення та оптимізації видового складу водних біоресурсів за повної адаптації вселених водних біоресурсів до нових умов існування зі створенням ними стійких популяцій, здатних до самовідтворення;
бонітування водних біоресурсів - заходи щодо сортування і визначення якісного стану водних біоресурсів за сукупністю морфологічних, фізіолого-біохімічних і рибоводних показників;
видалення - здійснення операцій (спалення, захоронення або інші методи, дозволені законодавством), що не призводять до утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною;
виконавець відтворення - суб’єкт рибного господарства або підприємство, установа, організація у віданні яких перебуває територія або об’єкт природно-заповідного фонду, що проводять роботи з відтворення водних біоресурсів;
відеофіксація - процес фіксації динамічних властивостей об’єктів, подій, явищ за допомогою засобів, що мають функції відеозапису;
вселення водних біоресурсів - діяльність з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що здійснюється з метою відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів, збільшення рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та збереження їх біорізноманіття;
дволітки - водні біоресурси, які прожили один рік і ще одне літо (два літа);
дворічки - дволітки, які перезимували двічі і їм виповнилося два роки;
заготівля водних біоресурсів - комплекс заходів щодо добування (вилову), відбору і транспортування водних біоресурсів;
заходи з поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів - будівництво (виготовлення) та встановлення штучних нерестовищ, обводнення природних нерестовищ, проведення рибогосподарської меліорації, тощо;
інтродукція водних біоресурсів - діяльність з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які розташовані за межами їх природного ареалу, що здійснюється з метою збільшення обсягів продукції водних біоресурсів та проведення рибогосподарської меліорації рибогосподарських водних об’єктів (їх частини) за відсутності природного відтворення вселених організмів у нових місцях перебування;
личинки - молодь водних біоресурсів з моменту переходу на зовнішнє (екзогенне) живлення і до досягнення стадії малька (характеризується рядом морфологічних особливостей, наявність провізорних органів, які не властиві дорослим особинам і забезпечують нормальне функціонування організму на личинкових етапах розвитку);
мальки - молодь водних біоресурсів, яка набрала форми дорослої особини;
напівпрохідні риби - екологічна група солонуватоводних риб, які заходять для розмноження у пониззя річок, а після нересту повертаються для нагулу в солонуваті води гирла;
науково-біологічне обґрунтування - документ, що містить обґрунтування заходів, які стосуються водних біоресурсів та/або середовища їх існування, на підставі аналізу наукових, науково-практичних, статистичних та інших даних;
об’єкт відтворення - водні біоресурси, щодо яких здійснюється комплекс робіт з відтворення водних біоресурсів;
однорічки - цьоголітки, що перезимували (їм виповнився рік);
плідники - особини обох статей, що досягли статевої зрілості та придатні для використання з метою відтворення (одержання зрілих статевих продуктів, проведення природного або штучного нересту);
полікультура - спільне вирощування різних видів водних біоресурсів, обґрунтоване відмінностями у спектрах їх харчування;
посадковий матеріал - водні біоресурси молодшого віку (личинки, мальки, цьоголітки, однорічки, дволітки, дворічки тощо) відповідних біологічних показників, які дозволяють проводити їх випуск у рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) з метою відтворення водних біоресурсів;
природні кормові ресурси (далі - природна кормова база) - сукупність живих рослинних і тваринних організмів та їх відмерлих решток (детрит), які використовуються водними біоресурсами як природні корми;
промислове повернення - співвідношення кількості водних біоресурсів промислового розміру до вихідної кількості посадкового матеріалу;
ретрансформація водних біоресурсів - поновлення чисельності водних біоресурсів, яка зменшується у процесі їх використання чи природної смертності;
ремонтно-маточне стадо - різновікові групи нестатевозрілої молоді водних біоресурсів, у тому числі їх статевозрілі особини (плідники), що утримуються в штучних умовах, які забезпечують їх нормальну життєдіяльність, статеве дозрівання та подальше використання з метою відтворення;
рибогосподарська меліорація - комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення біологічної продуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу водних біоресурсів з метою їх збереження та раціонального використання;
рибопродуктивність - величина приросту водних біоресурсів у водоймі за вегетаційний сезон чи інший проміжок часу, розрахована на одиницю площі або об’єму води;
роботи з відтворення водних біоресурсів - діяльність з розведення, вирощування, вселення, інтродукції, переселення, акліматизації, ретрансформації та використання водних біоресурсів, що включає комплекс заходів (добування (вилов), транспортування, випуск, облік водних біоресурсів), необхідних для забезпечення робіт з відтворення водних біоресурсів, а також здійснення заходів з поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів;
стадія зрілості - стан статевих залоз, який характеризується як визначений період розвитку і зрілості статевих продуктів;
статеві продукти - статеві клітини (ікринки і сперматозоїди), що утворюються в статевих залозах (гонадах);
транспортування - перевезення водних біоресурсів транспортним засобом на різних етапах їх відтворення;
утилізація - використання побічних продуктів тваринного походження як матеріальних ресурсів до або після здійснення оброблення, переробки, також спалення з отриманням теплової енергії, пари, гарячої води тощо;
утримання - перебування плідників та ремонтно-маточного стада у різних штучних умовах визначений час;
формування ремонтно-маточного стада - комплекс господарських, біотехнологічних та селекційно-племінних робіт з вирощування, утримання та використання різновікових особин для отримання зрілих статевих продуктів з метою вирощування об’єктів відтворення;
цьоголітки - молодь першого року життя що прожила одне літо (водні біоресурси цього літа).
Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про ветеринарну медицину», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.
II. Порядок проведення робіт з відтворення водних біоресурсів
1. Для проведення робіт з відтворення водних біоресурсів виконавці відтворення, зобов’язані не пізніше, ніж за 15 робочих днів до початку проведення таких робіт подати до територіального органу Держрибагентства, в районі діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об’єкт (його частина), або до Держрибагентства, у разі якщо роботи з відтворення водних біоресурсів проводяться підприємством, установою, організацією, які належать до сфери управління Держрибагентства (далі - Підприємство), заяву на проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), форма якої наведена у додатку 1 до цього Порядку (далі - заява) до якої додаються такі документи:
1) науково-біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) розроблене строком до п’яти років науковими установами, що належать до сфери управління Держрибагентства, Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України або відповідними науковими підрозділами спеціальних адміністрацій територій та об’єктів природно-заповідного фонду, за погодженням з науково-технічною радою установи природно-заповідного фонду, яке повинно містити інформацію про:
{Абзац перший підпункту 1 пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
загальну характеристику рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
стан природної кормової бази для об’єктів відтворення;
видовий склад іхтіофауни, наявність хижих, рідкісних та зникаючих видів водних біоресурсів, оцінку можливих конкурентних відносин об’єктів відтворення та аборигенних видів водних біоресурсів;
можливі обсяги відтворення водних біоресурсів і наважки посадкового матеріалу;
меліоративні роботи, які слід здійснити для забезпечення належних умов існування об’єктів відтворення;
розрахункове промислове повернення (якщо роботи з відтворення водних біоресурсів здійснюється з метою збільшення рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх частин);
2) ветеринарний документ, передбачений законодавством, про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється транспортування об’єктів відтворення;
3) журнал обліку проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку;
4) графік проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку;
5) копія дозволу на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України (у разі необхідності та з дотриманням вимог статті 19 Закону України «Про Червону книгу України»);
6) копія дозволу на переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин (у разі здійснення заходів з переселення та акліматизації водних біоресурсів).
2. У разі проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, виконавці відтворення подають заяву разом з передбаченими пунктом 1 цього розділу документами до яких додається витяг з рішення наукової або науково-технічної ради установ природно-заповідного фонду про погодження проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, а у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, погодження відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Проведення робіт з відтворення водних біоресурсів на малих річках з площею водозбору до 2 тис.км2, ставках і водосховищах, площею до 200 га допускається без науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення водних біоресурсів (якщо таке не розроблене) та здійснюється згідно нормативів біологічних показників та обсягів вселення об’єктів відтворення для малих річок з площею водозбору до 2 тис.км2, ставків і водосховищ, площею до 200 га, наведених у додатку 4 до цього Порядку.
Допустиму до вселення кількість водних біоресурсів визначає Комісія на підставі даних з площі акваторії рибогосподарського водного об’єкту (його частини), де проводяться роботи з відтворення водних біоресурсів.
У такому випадку виконавці відтворення подають заяву разом з передбаченими пунктом 1 цього розділу документами (крім науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення водних біоресурсів).
{Розділ II доповнено новим пунктом 3 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
4. Підприємствам дозволяється науково обґрунтоване вселення плідників та ремонтних груп (вікові категорії яких не передбачені додатком 10 до цього Порядку) з фактичними біологічними показниками на момент їх випуску.
{Розділ II доповнено новим пунктом 4 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
5. Заходи з поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів здійснюються відповідно до заяви та науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення водних біоресурсів.
6. Держрибагентство або його територіальний орган протягом 5 робочих днів розглядає заяву і додані до неї документи, погоджує графік проведення робіт з відтворення водних біоресурсів та передає відповідні матеріали на розгляд Комісії.
Копія погодженого територіальним органом графіку проведення робіт з відтворення, що пов’язані з вселенням водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), разом з копіями заяви та доданих до неї документів надсилаються відповідним територіальним органом протягом 2 робочих днів з дня погодження графіку проведення робіт з відтворення до Держрибагентства.
У разі настання метеорологічних умов, несприятливих для проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, виконавцем відтворення (у тому числі Підприємством) до графіка проведення робіт з відтворення водних біоресурсів можуть бути внесені відповідні зміни, які мають бути погоджені з територіальним органом Держрибагентства (для Підприємств - з Держрибагентством) та одночасним повідомленням Голови Комісії та Держрибагентства.
7. У разі подання виконавцем відтворення або Підприємством неповного пакету документів, передбаченого пунктом 1 цього розділу або виявлення у поданих документах недостовірних відомостей Держрибагентство або його територіальний орган приймають рішення про відмову у розгляді заяви, шляхом прийняття відповідного наказу, про що протягом 5 робочих днів, з дня її надходження, повідомляють виконавця відтворення або Підприємство.
8. Для контролю за проведенням робіт з відтворення водних біоресурсів утворюється Комісія, склад якої затверджується наказом Держрибагентства.
Пропозиції до Держрибагентства щорічно до 15 лютого подають:
територіальні органи Держрибагентства - щодо складу Комісії, що утворюється в цих територіальних органах;
Підприємства - щодо складу Комісії, що утворюється на цих Підприємствах.
9. Головою Комісії призначається представник Держрибагентства або його територіального органу.
10. До складу Комісії, що утворюється в територіальному органі Держрибагентства, входять представники Держрибагентства (у разі потреби), територіальних органів Держрибагентства, а також за згодою представники місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, територіальних органів Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, представники підприємств, установ, організацій у віданні яких перебуває територія або об’єкт природно-заповідного фонду та виконавця відтворення.
Комісія, яка утворюється в територіальних органах Держрибагентства реалізує свої повноваження протягом календарного року та здійснює контроль за проведенням робіт з відтворення водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які знаходяться в районі діяльності територіального органу Держрибагентства.
До складу Комісії, що утворюється на Підприємстві, входять представники Держрибагентства, територіальних органів Держрибагентства, Підприємства, а також за згодою представники місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, територіальних органів Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, представники підприємств, установ, організацій у віданні яких перебуває територія або об’єкт природно-заповідного фонду.
Комісія, яка утворюється на Підприємствах реалізує свої повноваження протягом календарного року та здійснює контроль за проведенням робіт з відтворення водних біоресурсів Підприємствами.
11. Умови і спосіб, місце проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, а також метод обліку водних біоресурсів під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів визначаються Комісією.
12. Виконавець відтворення (у тому числі Підприємство) зобов’язаний:
1) забезпечувати виконання всіх організаційних та технічних робіт;
2) здійснювати облік об’єктів відтворення під контролем Комісії;
3) вносити інформацію до акта про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, форма якого наведена у додатку 5 до цього Порядку, під контролем Комісії;
4) вносити інформацію до журналу обліку проведення робіт з відтворення водних біоресурсів. Сторінки журналу повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, проставлянням печатки (за її наявності) виконавця відтворення та територіального органу Держрибагентства (для Підприємств - з проставлянням печатки Підприємства та Держрибагентства);
5) спільно з територіальним органом Держрибагентства вживати необхідних заходів щодо забезпечення охорони місць відтворення водних біоресурсів.
13. Водні біоресурси, що загинули під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів підраховуються. Результати підрахунків вносяться до акта про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів та журналу обліку проведення робіт з відтворення водних біоресурсів.
Загиблі водні біоресурси не зараховуються до загального обсягу відтворених водних біоресурсів. Придатні до реалізації водні біоресурси здаються в торговельну мережу або на рибоприймальні пункти за накладними, а не придатні до реалізації водні біоресурси списуються та утилізуються або видаляються, про що складається акт про загибель об’єктів відтворення, форма якого наведена у додатку 6 до цього Порядку.
14. Під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, включена до складу Комісії посадова особа територіального органу Держрибагентства, в районі діяльності якого проводяться такі роботи, має право здійснювати фото- та/або відеофіксацію проведення таких робіт.
У випадках визначених пунктом 16 цього розділу здійснення фото- та відеофіксації проведення таких робіт є обов’язковим.
{Абзац другий пункту розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 810 від 19.10.2022}
15. Протягом 15 робочих днів після завершення робіт з відтворення водних біоресурсів, Комісія складає підсумковий акт про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, форма якого наведена у додатку 7 до цього Порядку, з відміткою про здійснення фото- та/або відеофіксації, який затверджується Головою Комісії.
16. Територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого проводяться роботи з відтворення водних біоресурсів надсилає підсумковий акт про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів до Держрибагентства.
17. Виконавці відтворення під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів на запит територіального органу Держрибагентства, у районі діяльності якого проводяться такі роботи подають інформацію про проведені роботи з відтворення водних біоресурсів.
18. При виникненні обставин непереборної сили, що унеможливлюють діяльність Комісії, або введенні на території України/окремих її областях воєнного стану, роботи з відтворення водних біоресурсів на Підприємствах, за погодженням з Держрибагентством (у разі можливості), можуть проводитись без залучення Комісії.
1. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її складу.
Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від загальної кількості її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Голови Комісії.
Прийняті на засіданні Комісії рішення оформлюються протоколом та підписуються всіма членами, присутніми на засіданні Комісії.
2. Розв’язання всіх організаційних та технічних питань щодо роботи Комісії та правильності оформлення облікової документації покладаються на Голову Комісії. У разі відсутності Голови Комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції виконує заступник Голови Комісії.
3. Голова Комісії зобов’язаний:
1) за 5 робочих днів до початку проведення робіт з відтворення водних біоресурсів повідомити членів Комісії та виконавця відтворення (у тому числі Підприємство) про склад Комісії та строки її роботи;
2) організувати роботу Комісії та розподілити обов’язки між її членами;
3) розглядати та затверджувати акти, передбачені цим Порядком.
4. Голова та члени Комісії мають право:
1) до з’ясування обставин забороняти проведення робіт з відтворення водних біоресурсів, у разі порушення виконавцем відтворення водних біоресурсів (у тому числі Підприємством) умов відтворення водних біоресурсів та вимог цього Порядку;
2) приймати рішення щодо спірних питань, що виникають під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів.
5. Члени Комісії зобов’язані під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів контролювати:
1) відповідність біологічних показників об’єктів відтворення установленим нормативам;
2) правильність використання визначеного методу обліку водних біоресурсів;
3) справність конструкцій пристроїв, що використовуються для визначення кількості водних біоресурсів;
4) облік водних біоресурсів під час проведення робіт з відтворення водних біоресурсів на всіх етапах їх проведення;
5) достовірність облікової документації і складання актів про обсяги відтворення водних біоресурсів.
6. Члени Комісії мають право відмовитися від підписання актів, надавши Голові Комісії обґрунтовану відмову в письмовій формі, яка додається до відповідного акта.
IV. Методи обліку водних біоресурсів
1. Визначення кількості водних біоресурсів, що відтворюються у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), проводиться такими методами:
2. Еталонний метод обліку водних біоресурсів проводиться за допомогою мірної ємності (еталона) не менше 0,5 літра або мірної ваги не менше 0,5 кг.
У кожній десятій об’ємній або ваговій ємності підраховуються поштучно всі екземпляри водних біоресурсів, визначається їх середня арифметична кількість у мірних ємностях (еталонах) і шляхом перемножування середнього арифметичного водних біоресурсів у мірних ємностях (еталонах) на загальну кількість об’ємних або вагових мірних ємностей проводиться підрахунок загальної кількості всіх відтворених водних біоресурсів.
3. Облік погодинним методом застосовується для водних біоресурсів, яких відтворюють у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), та починається з моменту відкриття водовипусків і продовжується протягом усього часу скочування водних біоресурсів з вирощувального рибогосподарського водного об’єкта.
Облік погодинним методом проводиться за допомогою спеціальних пристроїв, що дають змогу відбирати проби без травмування водних біоресурсів. Періодичність взяття проб (інтервал) залежить від інтенсивності скочування водних біоресурсів, але в кожному разі береться не менше однієї проби через кожні дві години.
Тривалість взяття проби встановлюється Комісією залежно від інтенсивності скочування водних біоресурсів, їх середньої ваги та виду облікового пристрою, споруди або пастки, але не менше однієї хвилини.
У разі скочування водних біоресурсів підвищеної інтенсивності дозволяється встановлювати тривалість взяття проби в 30 секунд із періодичністю взяття проб (інтервалом) 30 хвилин. Відлік часу під час взяття проб ведеться за допомогою секундоміра.
Пробу слід брати спеціальним уловлювачем у водній товщі, перераховуючи співвідношення площі уловлювача з площею перетину води в просвіті шлюзів, або встановленням пастки, що перекриває весь потік води у просвіті шлюзів. Пастка встановлюється почергово в кожному з відкритих просвітів шлюзів.
Уся проба зважується або вимірюється мірною ємністю. Якщо вона не перевищує 0,5 кг, тоді обробляється вся проба. Якщо в пробі виявляється більше 0,5 кг, то після зважування, вимірювання всієї проби відважується і обробляється 0,1-0,5 кг, залежно від видового складу та морфометричних показників водних біоресурсів, але загальна кількість екземплярів у пробі не повинна бути менша ніж 100 особин.
Контрольна проба або весь улов сортується за видами і ретельно перераховується. Визначається відсоткове співвідношення видів водних біоресурсів у пробі. Потім визначається кількість водних біоресурсів, випущених за 1 хвилину, і перераховується на періодичність узяття проб.
Загальна кількість водних біоресурсів, випущених за добу, визначається шляхом додавання результатів, отриманих для кожного інтервалу.
У разі проведення погодинного обліку водних біоресурсів в рибних господарствах, які відтворюють у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) молодь сазана, ляща та інших напівпрохідних риб, використовують пристрій конструкції Мещерякова-Савінкова, а результати оформлюють за наведеною нижче методикою.
Проби беруть цілодобово з двогодинним інтервалом з 23-ї години попередньої доби до 23-ї години наступної доби. Для визначення кількості водних біоресурсів, що скотилися за добу, застосовується формула:
Nдоба = 120 ⋅ (0,5A123 + ΣA1-21 + 0,5A223),
де | Nдоба | - | кількість водних біоресурсів, що скотилися за добу; |
А123 | - | величина хвилинної проби о 23-й годині попередньої доби; | |
А223 | - | величина хвилинної проби о 23-й годині наступної доби; | |
ΣА1-21 | - | сума хвилинних проб з двогодинним інтервалом в облікову добу за години, вказана в індексі. |
Якщо відтворення водних біоресурсів проводиться менше однієї доби, то підрахунок ведеться за фактичний час спуску води.
Кількість водних біоресурсів за весь період відтворення визначають за формулою:
де | Nзагал | - | кількість водних біоресурсів, відтворених за весь загальний період; |
ΣNдоба | - | сума добових показників; | |
1,1 | - | коефіцієнт. |
З метою зменшення механічних впливів (травмувань, пошкоджень водних біоресурсів) для обліку водних біоресурсів застосовується погодинний метод з інтервалом взяття проб щогодини (хвилинна експозиція).
Кількість водних біоресурсів, відтворених за добу, визначається за формулою:
де |
| - | кількість водних біоресурсів, відтворених за добу; |
| - | сума хвилинних проб, узятих за кожну годину доби (24 проби). |
Загальна кількість відтворених водних біоресурсів визначається за формулою:
Результати підрахунків заносяться до картки обліку об’єктів відтворення, форма якої наведена у додатку 8 до цього Порядку.
4. Метод бонітувального обліку проводиться на вирощувальному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) перед їх відтворенням до іншого рибогосподарського водного об’єкта (його частини).
Проби відбираються за допомогою не заборонених знарядь лову, для яких визначаються коефіцієнти уловистості. Збір проб здійснюється одночасно або в стислі строки. На підставі аналізу відібраних проб з урахуванням коефіцієнтів уловистості знарядь лову розраховують кількість водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), застосовуючи ймовірнісно-статистичні методи.
5. Для визначення середньої штучної маси водних біоресурсів у період їх відтворення у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) з кожного водного об’єкта береться не менше трьох контрольних проб (у пробі кількість екземплярів не менше 50 особин). Проба береться на початку, в середині та наприкінці проведення робіт з відтворення водних біоресурсів і не менше ніж один раз на добу.
До розрахунку середньої маси та до виконання плану не зараховуються водні біоресурси, що мають масу менше нормативних наважок: 80 % для лососевих (60 % - для цьогорічок), 40 % - для осетрових, частикових (сазана, коропа, лина, ляща, судака тощо), 40 % - для сигових, 30 % - для рослиноїдних.
У господарствах, де скочування водних біоресурсів відбувається довільно, сортування на вагові групи не здійснюється.
Середня штучна маса всіх відтворених водних біоресурсів визначається як середньозважена із середніх мас окремих проб.
Результати визначення середньої штучної маси заносяться до картки визначення середньої штучної маси об’єктів відтворення, форма якої наведена у додатку 9 до цього Порядку.
6. Транспортування об’єктів відтворення до місця проведення робіт з відтворення водних біоресурсів здійснюється з урахуванням їх біологічних, видових та індивідуальних особливостей відповідно до вимог законодавства.
7. Нормативи біологічних показників об’єктів відтворення, наведені у додатку 10 до цього Порядку.
{Пункт 7 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 810 від 19.10.2022}
V. Заготівля плідників та формування ремонтно-маточних стад
1. Плідників для відтворення, у тому числі видів, занесених до Червоної книги України, отримують із сформованих ремонтно-маточних стад або відловлюють у природних рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) за допомогою знарядь лову, силами і засобами виконавців відтворення, інших користувачів водних біоресурсів відповідно до вимог законодавства.
2. Робота із заготівлі плідників та ремонтно-маточного стада здійснюється у незаборонений період та у порядку, визначеному законодавством.
3. Під час заготівлі плідників відбираються зрілі самці і самки. Відбір плідників здійснюється шляхом визначення морфологічних і зовнішніх ознак, оцінки стадії зрілості статевих продуктів. Відбору підлягають водні біоресурси промислових розмірів, які досягли статевої зрілості, без травм і ушкоджень, з чітко вираженими статевими ознаками. Відібрані особини індивідуально вимірюються, зважуються та розміщуються для короткострокового резервування.
Всі особини, які не досягли статевої зрілості або перебувають у II-III та у незавершеній IV стадії зрілості, можна використовувати для формування ремонтно-маточних стад. Кількість плідників та ремонтно-маточного стада за видами визначається біологічним обґрунтуванням відповідно до потреб щодо максимального завантаження всіх потужностей виконавця відтворення з урахуванням можливості їх тривалого резервування, багатократного отримання статевих продуктів і забезпечення роботи в декілька циклів. За наявності умов і можливостей частина плідників може бути використана для прижиттєвого отримання статевих продуктів з подальшим утриманням на господарстві у складі ремонтно-маточного стада. Облік ремонтно-маточного стада щороку уточнюється за результатами бонітування та використання в процесі відтворення водних біоресурсів.
4. Заготівля плідників та ремонтно-маточного стада (у разі вилучення особин з природного середовища) оформляється актом заготівлі плідників та ремонтно-маточного стада, форма якого наведена у додатку 11 до цього Порядку із записом у промисловому журналі.
Додаток 1 |
ЗАЯВА
на проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)
Додаток 2 |
ЖУРНАЛ
обліку проведення робіт з відтворення водних біоресурсів
Додаток 3 |
ГРАФІК
проведення робіт з відтворення водних біоресурсів
{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 810 від 19.10.2022}
Додаток 4 |
НОРМАТИВИ
біологічних показників та обсяги вселення об’єктів відтворення для малих річок з площею водозбору до 2 тис.км2, ставків і водосховищ, площею до 200 га
{Порядок доповнено новим Додатком 4 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
Додаток 5 |
АКТ
про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів
{Додаток 5 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
Додаток 6 |
АКТ
про загибель об’єктів відтворення
Додаток 7 |
ПІДСУМКОВИЙ АКТ
про виконання робіт з відтворення водних біоресурсів
{Додаток 7 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
Додаток 8 |
КАРТКА
обліку об’єктів відтворення № ______
№ з/п | Дата та час взяття проби | Проба | Кількість в одиниці об’єму, екз. | Кількість у пробі за 1 хвилину, тис.екз. | Вихід за годину, тис.екз. | Загальна кількість водних біоресурсів, тис.екз. | |||
види об’єктів відтворення | тривалість взяття, хвилин | об’єм, л | об’єм за 1 хвилину, л | ||||||
Усього за добу | |||||||||
Додаток 9 |
КАРТКА
визначення середньої штучної маси об’єктів відтворення
№ з/п | Дата та час взяття проби | Види об’єктів відтворення | Дані контрольної проби | Підпис | Примітка | |||
загальна маса, кг | кількість в контрольній пробі, екз. | cередня штучна маса, г | обліковець | контролер | ||||
Додаток 10 |
НОРМАТИВИ
біологічних показників об’єктів відтворення
№ з/п | Види об’єктів відтворення | Мінімальна вага особин, г |
1 | Піленгас (Liza haematocheilus) (мальки)* | 0,1 |
2 | Піленгас (Liza haematocheilus) (цьоголітка)** | 1,0 |
3 | Піленгас (Liza haematocheilus) (цьоголітка)*** | 10,0 |
4 | Лобань (Mugil cephalus) (мальки)* | 0,08 |
5 | Лобань (Mugil cephalus (цьоголітка) | 1,0 |
6 | Сингіль (Liza aurata) (мальки) | 0,08 |
7 | Чорноморський калкан (Scophthalmus maeoticus) (мальки) | 0,1 |
8 | Чорноморський калкан (Scophthalmus maeoticus) (цьоголітка) | 1,0 |
9 | Камбала-калкан азовська (Psetta torosa) (мальки) | 0,08 |
10 | Камбала-калкан азовська (Psetta torosa) (цьоголітка) | 1,0 |
11 | Глось (Platichthys flesus) (мальки) | 0,05 |
12 | Глось (Platichthys flesus) (цьоголітка) | 0,5 |
13 | Товстолоб білий (Hypophthalmichthys molitrix), товстолоб строкатий (Hypophthalmichthys nobilis) та їх гібриди (цьоголітка, однорічка) | 20,0 |
14 | Товстолоб білий (Hypophthalmichthys molitrix), товстолоб строкатий (Hypophthalmichthys nobilis) та їх гібриди, (дволітка, дворічка) | 100,0 |
15 | Білий амур (Ctenopharyngodon idella), чорний амур | 20,0 |
16 | Білий амур (Ctenopharyngodon idella), чорний амур | 100,0 |
17 | Сазан (короп ****), (Cyprinus carpio) (цьоголітка, однорічка) | 20,0 |
18 | Сазан (короп ****), (Cyprinus carpio) (дволітка, дворічка) | 100,0 |
19 | Буфало великоротий (Ictiobus cyprinellus), буфало малоротий | 25,0 |
20 | Буфало великоротий (Ictiobus cyprinellus), буфало малоротий | 100,0 |
21 | Лососеві (Salmonidae), у тому числі форель усіх видів, (крім струмкової форелі (Salmo trutta) та видів, занесених до Червоної книги) | 5,0 |
22 | Струмкова форель, Пструг струмковий (Salmo trutta) | 3,0 |
23 | Судак звичайний (Sander lucioperca) (личинка) | 0,01 |
24 | Судак звичайний (Sander lucioperca) (мальки) | 0,1 |
25 | Судак звичайний (Sander lucioperca) (цьоголітка) | 5,0 |
26 | Окунь звичайний (Perca fluviatilis) (мальки) | 0,1 |
27 | Щука звичайна (Esox lucius) (личинка) | 0,01 |
28 | Щука звичайна (Esox lucius) (мальки) | 0,1 |
29 | Щука звичайна (Esox lucius) (цьоголітка) | 100,0 |
30 | Сом європейський (Silurus glanis) (мальки) | 0,1 |
31 | Сом європейський (Silurus glanis) (цьоголітка) | 5,0 |
32 | Лящ (Abramis brama) (мальки) | 0,1 |
33 | Лящ (Abramis brama) (цьоголітка) | 5,0 |
34 | Плітка звичайна (Rutilus rutilus), тараня (Rutilus heckelii) (мальки) | 0,1 |
35 | Плітка звичайна (Rutilus rutilus), тараня (Rutilus heckelii) (цьоголітка) | 5,0 |
36 | Чехоня звичайна (Pelecus cultratus) (мальки) | 0,1 |
37 | Чехоня звичайна (Pelecus cultratus) (цьоголітка) | 5,0 |
38 | Рибець звичайний (Vimba vimba) (мальки) | 0,1 |
39 | Рибець звичайний (Vimba vimba) (цьоголітка) | 5,0 |
40 | Головень європейський (Squalius cephalus) (мальки) | 0,1 |
41 | Головень європейський (Squalius cephalus) (цьоголітка) | 5,0 |
42 | Лин (Tinca tinca) (мальки) | 0,1 |
43 | Лин (Tinca tinca) (цьоголітка) | 5,0 |
44 | Білизна звичайна (Aspius aspius) (мальки) | 0,1 |
45 | Білизна звичайна (Aspius aspius) (цьоголітка) | 5,0 |
46 | Рак вузькопалий (довгопалий) (Astacus leptodactylus) | 5,0 |
Види водних біоресурсів, що занесені до Червоної книги України: | ||
47 | Осетер російський (Acipenser gueldenstaedtii) | 2,5 |
48 | Севрюга звичайна (Acipenser stellatus) | 1,5 |
49 | Білуга звичайна (Huso huso) | 3,0 |
50 | Стерлядь прісноводна (Acipenser ruthenus) | 1,5 |
51 | Осетер шип (Acipenser nudiventris) | 2,5 |
52 | Лосось чорноморський (Salmo labrax) | 5,0 |
53 | Лосось дунайський (Hucho hucho) | 5,0 |
54 | Вирезуб причорноморський (Rutilus frisii) | 5,0 |
55 | Марена звичайна (Barbus barbus), марена дніпровська (Barbus borysthenicus), марена кримська (Barbus tauricus), марена карпатська (Barbus carpathicus) | 5,0 |
56 | Шемая кримська (Alburnus mentoides), шемая азовська (Alburnus leobergi), шемая чорноморська (Alburnus sarmaticus) | 2,0 |
57 | Судак морський (Sander marinus) (личинка) | 0,01 |
58 | Судак морський (Sander marinus) (мальки) | 0,1 |
59 | Судак морський (Sander marinus) (цьоголітка) | 5,0 |
60 | В’язь звичайний (Leuciscus idus) (мальки) | 0,1 |
61 | В’язь звичайний (Leuciscus idus) (цьоголітка) | 5,0 |
62 | Харіус європейський (Thymallus thymallus) (цьоголітка) | 5,0 |
63 | Карась звичайний (Carassius carassius) (цьоголітка, однорічка) | 3,0 |
64 | Карась звичайний (Carassius carassius) (дволітка, дворічка) | 10,0 |
65 | Рибець малий (Vimba tenella) (мальки) | 0,1 |
66 | Рибець малий (Vimba tenella) (цьоголітка) | 5,0 |
67 | Минь річковий (Lota lota) (мальки) | 2,0 |
68 | Минь річковий (Lota lota) (цьоголітка) | 5,0 |
69 | Лаврак європейський (Dicentrarchus labrax) (мальки) | 0,2 |
70 | Лаврак європейський (Dicentrarchus labrax) (цьоголітка) | 2,0 |
71 | Судак волзький (берш) (Sander volgensis) (мальки) | 0,05 |
72 | Судак волзький (берш) (Sander volgensis) (цьоголітка) | 3,0 |
73 | Чоп великий (Zingel zingel), чоп малий (Zingel streber) (мальки) | 0,025 |
74 | Чоп великий (Zingel zingel), чоп малий (Zingel streber) (цьоголітка) | 2,0 |
75 | Горбань темний (Sciaena umbra) (мальки) | 0,1 |
76 | Горбань темний (Sciaena umbra) (цьоголітка) | 2,0 |
77 | Умбріна світла (Umbrina cirrosa) (мальки) | 0,1 |
78 | Умбріна світла (Umbrina cirrosa) (цьоголітка) | 2,0 |
__________ |
|
{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 2046 від 11.07.2024}
Додаток 11 |
АКТ
заготівлі плідників та ремонтно-маточного стада
