Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства оборони України
Відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1637-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги», Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про попереднє ув’язнення» та з метою приведення актів Міністерства оборони України у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
Зміни до Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2021 року за № 38/35660;
Зміни до Порядку відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04 червня 2021 року № 155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2021 року за № 1124/36746.
2. Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗМІНИ
до Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців
1. У розділі I:
1) абзац третій пункту 4 виключити;
2) після пункту 4 доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5. Начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) забезпечує дотримання вимог законодавства та цього Порядку під час тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, які тримаються на підпорядкованій гауптвахті, КТЗ.».
У зв’язку з цим пункти 5-8 вважати відповідно пунктами 6-9.
2. У розділі III:
1) абзац восьмий пункту 2 замінити чотирма абзацами такого змісту:
«Військовослужбовці, затримані за підозрою або в разі вчинення кримінального правопорушення, можуть триматися в КТЗ до прийняття рішення судом, але не більше ніж сімдесят дві години з моменту затримання, або до передачі їх органам досудового розслідування (строки доставлення визначені статтями 191 та 211 Кримінального процесуального кодексу України).
Підставою для тримання таких військовослужбовців у КТЗ є:
у разі затримання на підставі ухвали слідчого судді або суду про дозвіл на затримання з метою приводу - зазначена ухвала та протокол про затримання особи, підозрюваної (обвинуваченої) у вчиненні кримінального правопорушення, складеного уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання);
у разі затримання без ухвали слідчого судді або суду - протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складеного уповноваженою посадовою особою на підставі статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Про поміщення таких військовослужбовців у КТЗ оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа, відповідальна за організацію охорони в підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні) робить запис у книзі обліку осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (додаток 4).».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять третій вважати відповідно абзацами дванадцятим - двадцять шостим;
2) пункт 10 викласти в такій редакції:
«10. Перед розміщенням у камеру начальник чергової зміни проводить її зовнішній огляд, перевіряє стан викличної кнопки, розміщує засудженого, узятого під варту, заарештованого, затриманого військовослужбовця в камеру, про що робить запис у постовій відомості.».
3. Пункт 3 розділу IV доповнити новим абзацом такого змісту:
«Загальні та одиночні камери гауптвахти обладнуються сигналізаційною системою виклику для надання можливості засудженим, узятим під варту, заарештованим та затриманим військовослужбовцям здійснити у разі необхідності негайний виклик чатового та складається із викличних кнопок та звукової і світлової сигналізації. Викличні кнопки встановлюються безпосередньо в камерах, а світлове табло (лампа) сигналізації та дзвінок встановлюються над входом до камери.».
4. Пункт 2 розділу VI після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Сигналізаційна система встановлюється у камерах відповідно до пункту 3 розділу IV цього Порядку.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.
5. Абзац вісімнадцятий пункту 2 розділу IX викласти в такій редакції:
«на побачення із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) засудженого військовослужбовця під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) засудженого військовослужбовця в Європейському суді з прав людини для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій;».
6. Пункт 3 розділу X після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«на побачення із особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій;».
У зв’язку з цим абзац чотирнадцятий, п’ятнадцятий вважати відповідно абзацом п’ятнадцятим, шістнадцятим.
7. Абзац шістнадцятий пункту 3 розділу XI викласти в такій редакції:
«на побачення із особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій;».
8. У розділі XII:
1) абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції:
«У разі затримання військовослужбовця на підставі ухвали слідчого судді або суду про дозвіл на затримання з метою приводу - його тримання в КТЗ здійснюється на підставі зазначеної ухвали та протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.»;
2) пункт 3 доповнити абзацами такого змісту:
«Військовослужбовці, які затримані за підозрою або в разі вчинення кримінального правопорушення, мають право на зустріч з особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій.
Проведення побачень військовослужбовців, яких затримано за підозрою або в разі вчинення кримінального правопорушення, із особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, здійснюється у порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.».
9. У розділі XIII:
1) абзац перший пункту 6 викласти в такій редакції:
«6. Засудженим (заарештованим) військовослужбовцям надаються побачення з родичами, захисниками, адвокатами, представниками та іншими особами.»;
2) пункт 7 викласти в такій редакції:
«7. Для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій (побачень) за письмовою заявою засуджених (заарештованих) військовослужбовців, їхніх родичів та/або за ініціативою осіб, визначених цим пунктом, засудженим військовослужбовцям, у тому числі під час їх перебування в спеціальних палатах, надається невідкладне побачення без обмеження у тривалості та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години із особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку.
Якщо такі побачення заплановано здійснити у вихідні, святкові, неробочі дні, особи, визначені абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, повинні не пізніше як за 24 години до візиту письмово повідомити про це керівний склад органу управління Служби правопорядку.
Особи, визначені абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, мають право на побачення із засудженими (заарештованими) військовослужбовцями без спеціального дозволу (акредитації).
Особи, визначені абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, мають право на побачення з одним засудженим (заарештованим) військовослужбовцем. Побачення з двома та більше засудженими (заарештованими) військовослужбовцями одночасно не допускається.
Засуджений (заарештований) військовослужбовець має право на побачення не більше як з двома особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, одночасно.
Побачення засуджених (заарештованих) військовослужбовців з особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, є конфіденційними.
Аудіофіксація такого побачення забороняється.
Відеофіксація такого побачення здійснюється відкрито. Засуджений (заарештований) військовослужбовець та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені начальником гауптвахти, у разі його відсутності начальником чергової зміни, про місце встановлення камери. Відеофіксація побачення камерою, про яку не повідомлено учасників побачення, забороняється.
Відеофіксація побачення здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користуються засуджений (заарештований) військовослужбовець та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули).
Відеофіксація побачення здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту розмови засудженого (заарештованого) військовослужбовця з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).
Присутність на побаченні посадових осіб органу управління Служби правопорядку можлива виключно за письмовою заявою особи, визначеної абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, або засудженого (заарештованого) військовослужбовця, складеної ним у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.
Побачення надається начальником органу управління Служби правопорядку негайно при пред’явленні особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, документа, що посвідчує особу, та одного з документів, визначених статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України, або довіреності, договору із засудженим (заарештованим) військовослужбовцем чи договору з його родичами про представлення інтересів засудженого (заарештованого) військовослужбовця в Європейському суді з прав людини, копії ухвали про залучення особи як законного представника або інших документів, що підтверджують їх право на таке побачення із засудженим (заарештованим) військовослужбовцем.
Якщо ініціатором побачення є особи, визначені абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, але засуджений (заарештований) військовослужбовець відмовляється від побачення, керівний склад органу управління Служби правопорядку зобов’язаний організувати таке побачення.
У разі, коли засуджений (заарештований) військовослужбовець, який перебуває на лікуванні у спеціальній палаті, не може за медичними показаннями спілкуватися з особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, які до нього прибули, керівний склад органу управління Служби правопорядку разом з адміністрацією закладу охорони здоров’я Збройних Сил України має забезпечити доступ цих осіб до засудженого (заарештованого) військовослужбовця аби вони особисто переконалися, що такий військовослужбовець перебуває в спеціальній палаті і не може за медичними показаннями спілкуватися з ними.
У разі якщо засуджений (заарештований) військовослужбовець особисто та безпосередньо повідомляє осіб, визначених абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, про небажання продовжувати побачення, таке побачення начальником органу управління Служби правопорядку припиняється.
Не є підставою для відмови керівного складу органу управління Служби правопорядку, адміністрації закладу охорони здоров’я Збройних Сил України, в якому на лікуванні перебуває засуджений (заарештований) військовослужбовець, у побаченні з особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, наявність письмової відмови засудженого (заарештованого) військовослужбовця від такого побачення. Відмова з цієї підстави керівного складу органу управління Служби правопорядку, адміністрації закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений (заарештований) військовослужбовець, у забезпеченні такого побачення, забороняється.
Начальник гауптвахти (чергової зміни) повинен забезпечити можливість спілкування засудженого (заарештованого) військовослужбовця з особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, у приміщенні без суцільного розмежувального скла за згодою таких осіб.
У разі звільнення засудженого військовослужбовця з гауптвахти у порядку, визначеному кримінально-виконавчим законодавством, зміни правового, процесуального статусу засудженого військовослужбовця, у тому числі в разі переведення засудженого військовослужбовця для подальшого відбування покарання до іншої установи виконання покарань, начальник органу управління Служби правопорядку невідкладно (не пізніше як за 24 години) письмово або шляхом надсилання листа на електронну поштову скриньку інформує осіб, визначених абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, а також невідкладно - після його (їх) фактичного прибуття до органу управління Служби правопорядку. В інформаційному листі зазначаються ініціатор прийнятих рішень стосовно засудженого військовослужбовця, правове обґрунтування таких рішень, інформація щодо місця перебування засудженого військовослужбовця (кінцевий пункт переведення), підстави та дата зміни місця перебування засудженого військовослужбовця, а також підстави зміни правового, процесуального статусу засудженого військовослужбовця.»;
3) пункт 8 викласти в такій редакції:
«8. Дозвіл на побачення узятих під варту військовослужбовців з родичами або іншими особами надає начальник органу управління Служби правопорядку лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Надане узятому під варту військовослужбовцю побачення проводиться під контролем начальника гауптвахти, у разі його відсутності - начальником чергової зміни. У разі порушення правил проведення побачення воно достроково припиняється.
Проведення побачень узятого під варту із особами, визначеними абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, здійснюється у порядку, установленому Законом України «Про попереднє ув’язнення.»;
4) пункт 9 виключити.
У зв’язку з цим пункти 10, 11 вважати відповідно пунктами 9, 10.
10. Абзац другий пункту 7 розділу XVIII викласти в такій редакції:
«Під час тримання в одиночній камері засудженим, узятим під варту та заарештованим військовослужбовцям забороняються побачення, за винятком осіб, визначених абзацом вісімнадцятим пункту 2 розділу IX цього Порядку, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженим військовослужбовцям після закінчення строку їх тримання в одиночній камері.».
