МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.08.2021  № 225

Про затвердження Інструкції з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони
№ 255 від 23.04.2024}

Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, статей 6, 30 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та з метою визначення форм, змісту і порядку організації фізичної підготовки та спортивної діяльності військовослужбовців, підвищення фізичної загартованості і тренованості військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту для забезпечення фізичної готовності до виконання бойових та інших завдань за призначенням НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України, що додається.

2. Управлінню фізичної культури і спорту Міністерства оборони України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ІНСТРУКЦІЯ
з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає систему фізичної підготовки військовослужбовців, а також форми, зміст і порядок організації фізичної підготовки та спортивної діяльності у системі Міністерства оборони України.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на кандидатів для проходження військової служби за контрактом, для вступу у вищі військові навчальні заклади (далі - ВВНЗ), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти (далі - ВНП ЗВО), заклади фахової передвищої військової освіти (далі - ЗФПВО) під час складання ними нормативів з фізичної підготовки, студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, у тому числі і тих, що навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, а також на військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

витривалість - спроможність військовослужбовця протистояти стомленню у процесі рухової діяльності;

військово-прикладні рухові вміння - спроможність військовослужбовців застосовувати сформовані навички для раціонального вирішення поставлених рухових завдань у різних умовах, що змінюються;

військово-прикладні рухові навички - доведені до автоматизму практичні дії військовослужбовців, що виконуються відповідно до поставлених завдань;

військово-спортивний комплекс (далі - ВСК) - сукупність контрольних фізичних вправ та вимог до фізичної підготовленості військовослужбовців;

забезпечення фізичної підготовки - діяльність службових осіб військової частини щодо вчасного та повного забезпечення умов функціонування і розвитку системи фізичної підготовки;

загальна фізична підготовка - частина фізичної підготовки, яка спрямована на розвиток основних фізичних якостей, поліпшення фізичного розвитку та зміцнення здоров’я військовослужбовців;

керівництво фізичною підготовкою військовослужбовців - діяльність командирів (начальників), інших службових осіб військової частини, яка спрямована на вироблення та прийняття рішень, постановку завдань виконавцям, координацію та всестороннє забезпечення їхніх дій, контроль та аналіз результатів виконання поставлених завдань та підведення підсумків;

контроль фізичної підготовки - діяльність службових осіб відповідного органу військового управління, військової частини (підрозділу) з вивчення і аналізу фактичного стану та кінцевих результатів функціонування системи фізичної підготовки, яка проводиться відповідно до встановлених вимог і знаходить втілення у визначеній системі перевірки та оцінювання;

лікувальна фізична культура (далі - ЛФК) - комплекс лікувально-педагогічних заходів, спрямованих на відновлення функцій організму та працездатності військовослужбовців засобами фізичної культури і спорту після перенесених захворювань, профілактики можливих ускладнень та загострень патологічних процесів, що відбуваються в їх організмі.

облік фізичної підготовки - діяльність службових осіб та спортивного активу військової частини щодо збирання, систематизації, узагальнення та збереження інформації про функціонування системи фізичної підготовки, її результатів для вироблення і прийняття обґрунтованих рішень стосовно її удосконалення;

організаційно-методичні навички - сукупність теоретичних знань, методичних прийомів і дій керівників фізичної підготовки, які дозволяють їм якісно та відповідно до встановлених вимог організувати виконання покладених на них завдань, методично правильно навчати та виховувати підлеглих;

організаційно-методичні уміння - готовність військовослужбовців здійснювати самостійний вид діяльності по управлінню особистим фізичним вдосконаленням або фізичною підготовкою своїх підлеглих;

організація фізичної підготовки - діяльність службових осіб військової частини, яка включає планування, підготовку керівників фізичної підготовки, контроль та облік її заходів;

підготовка керівників фізичної підготовки - процес навчання командирів підрозділів, фахівців фізичної підготовки і спорту, членів спортивного активу військової частини та підрозділів для організації і проведення її форм (заходів);

планування фізичної підготовки - визначення конкретних строків, шляхів та способів досягнення поставленої мети і цільових завдань, визначення виконавців та їх конкретних (цільових) дій;

процес фізичного вдосконалення військовослужбовців - сукупність засобів, методів та форм фізичної підготовки, які реалізуються шляхом застосування функцій навчання, розвитку, виховання та злагодження підрозділів;

сила (силові здібності) - спроможність військовослужбовця долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м’язових зусиль;

система фізичної підготовки - впорядкована відповідно до вимог службової діяльності сукупність взаємопов’язаних компонентів, які складають концептуальні (теоретичні) основи, процес фізичного вдосконалення військовослужбовців та управління цим процесом;

спеціальна (військово-прикладна) фізична підготовка - частина фізичної підготовки, яка спрямована на розвиток і вдосконалення спеціальних якостей, військово-прикладних рухових навичок і вмінь військовослужбовців;

спеціальні якості - властивості організму військовослужбовця, які забезпечують його стійкість до впливу певних несприятливих факторів службової діяльності та дій навколишнього середовища;

спортивний актив військової частини (підрозділів) - члени спортивного комітету, колегія спортивних суддів та спортивні судді, тренери спортивних команд, нештатні спортивні організатори підрозділів;

спритність (координаційні здібності) - спроможність військовослужбовця виконувати рухові дії координовано і точно, своєчасно і раціонально вправлятися з новими несподіваними завданнями;

стан фізичної підготовки - характеристика, що визначається оцінкою рівня фізичної готовності (підготовленості) військовослужбовців, фізичної підготовки підрозділів і військової частини та якістю управління нею;

стійкість до гравітаційного перевантаження - властивість організму військовослужбовця протистояти інерційним силам прискорення, що діють на нього;

стійкість до заколихування - здатність організму військовослужбовця стійко переносити вплив прискорень, які виникають в умовах спеціальної діяльності: у польоті на повітряних суднах, у поході на надводних та/або підводних кораблях, у бойових машинах;

стійкість до кисневого голодування - здатність військовослужбовця діяти в умовах нестачі кисню;

управління процесом фізичного вдосконалення - сукупність специфічних дій на процес фізичного вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання завдань за призначення шляхом застосування засобів, методів, форм і функцій управління: керівництва, організації, забезпечення та проведення;

фахівець фізичної підготовки і спорту - особа, яка організовує та/або проводить навчальні заняття з фізичної підготовки, фізкультурно-оздоровчі, спортивні заходи з військовослужбовцями і має спеціальну освіту та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень; до цих осіб належать: начальники, інструктори фізичної підготовки і спорту військових частин; науково-педагогічні (педагогічні) працівники, викладачі, інструктори, тренери кафедр фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, військових (військово-морських) ліцеїв (далі - ВЛ); адміністративний та тренерський склад закладів фізичної культури і спорту Міноборони; наукові працівники наукових підрозділів з питань фізичної підготовки і спорту;

фізична готовність - фізичний стан військовослужбовця, який дозволяє йому виконувати бойові та інші завдання за призначенням відповідно до вимог сучасного бою;

фізична підготовка - складова частина загальної системи навчання та виховання військовослужбовців, яка спрямована на забезпечення їх фізичної готовності до професійної діяльності;

фізична підготовленість - фізичний стан військовослужбовця, який характеризується наявним рівнем розвитку фізичних, спеціальних якостей, ступенем сформованості військово-прикладних рухових навичок і вмінь;

фізичне вдосконалення - процес покращення фізичного стану військовослужбовців, формування пов’язаних з ним переконань, потреб, знань і вмінь у результаті систематичного виконання фізичних вправ та впливу відповідних сприятливих умов;

фізичний розвиток - сукупність антропометричних (морфологічних) показників, пов’язаних із особливостями організму військовослужбовця;

фізичний стан - сукупність показників, які характеризують фізичний розвиток, функціональний стан організму та фізичну підготовленість військовослужбовця;

фізичні вправи - рухові дії, прийоми чи їх сукупність, що виконуються з метою покращення фізичного стану військовослужбовців, вирішення їх службових та інших завдань;

фізичні якості - властивості (особливості) організму військовослужбовця, що забезпечують його рухову діяльність;

форми фізичного вдосконалення - специфічні часові та організаційні рамки використання засобів і методів фізичної підготовки військовослужбовців, визначені способи існування та фіксування її змісту;

функціональний стан організму - стан, який характеризується ступенем функціональної повноцінності усіх внутрішніх органів і систем, їхньою стійкістю до впливу несприятливих факторів службової діяльності, наявністю чи відсутністю яких-небудь захворювань військовослужбовця;

швидкість (швидкісні здібності) - спроможність військовослужбовця здійснювати рухові дії за мінімальний час.

3. Фізична підготовка є одним із основних предметів бойової підготовки, важливим і невід’ємним елементом бойової готовності військових частин і підрозділів до виконання завдань за призначенням.

Фізична підготовка в системі Міноборони організовується та проводиться з урахуванням особливостей службової діяльності військовослужбовців органів військового управління, з’єднань, військових частин, кораблів, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ, закладів, установ, організацій (далі - військова частина).

4. Мета фізичної підготовки полягає у забезпеченні фізичної готовності військовослужбовців до бойової діяльності, виконання службових завдань за призначенням, сприянні вирішення інших завдань їх навчання та виховання.

5. Загальними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців є:

формування та вдосконалення їх фізичної готовності до службової діяльності, підвищення бойової готовності військових частин і підрозділів шляхом розвитку фізичних та спеціальних якостей, оволодіння та вдосконалення військово-прикладних рухових навичок та вмінь;

формування готовності до перенесення екстремальних фізичних і психологічних навантажень у період підготовки та ведення бойових дій, виховання морально-вольових якостей;

формування та вдосконалення командних, організаційно-методичних навичок і вмінь керівників фізичної підготовки;

підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів службової діяльності та навколишнього середовища;

сприяння вдосконаленню бойової злагодженості військових підрозділів, підвищенню рівня професійної підготовки військовослужбовців, поліпшенню фізичного розвитку та зміцненню здоров’я військовослужбовців.

6. Спеціальні завдання фізичної підготовки військовослужбовців обумовлюються особливостями їх професійної діяльності. Фізична підготовка у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), підрозділах Державної спеціальної служби транспорту організовується та проводиться відповідно до вимог цієї Інструкції з урахуванням особливостей їх бойового застосування.

7. У процесі фізичної підготовки військовослужбовців реалізуються принципи прикладності, комплексності, систематичності, послідовності, оптимальності та конкретності.

8. Для організації навчального процесу, перевірки та оцінки з фізичної підготовки усі військовослужбовці залежно від вимог службової діяльності до рівня їх фізичної підготовки та віку поділяються на категорії та вікові групи.

9. До першої категорії належать військовослужбовці:

розвідувальних частин і підрозділів, частин і підрозділів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (далі - Десантно-штурмові війська), Сил спеціальних операцій Збройних Сил України (далі - Сили спеціальних операцій), Морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - Морська піхота), частин і підрозділів спеціального призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) (крім підрозділів забезпечення, обслуговування та ремонту);

курсанти ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО які готують фахівців для вказаних вище військових частин і підрозділів, курсанти спеціалізованого ВВНЗ, який готує фахівців фізичної підготовки і спорту.

10. До другої категорії належать військовослужбовці:

військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - Сухопутні війська), Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - Повітряні Сили), Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - Військово-Морські Сили), Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України (далі - Війська зв’язку та кібербезпеки), Сил підтримки Збройних Сил України (далі - Сили підтримки), Служби правопорядку, крім тих, які відносяться до першої та третьої категорій;

військових частин і підрозділів, які безпосередньо підпорядковані органам військового управління (структурним підрозділам Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб)), крім підрозділів забезпечення, обслуговування та ремонту;

підрозділів охорони об’єктів Держспецтрансслужби;

командири (начальники) навчальних підрозділів курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО та ліцеїстів ВЛ;

курсанти, студенти ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО крім тих, які відносяться до першої категорії;

1-3 вікових груп військових частин і підрозділів, які відносяться до третьої категорії;

11. До третьої категорії належать військовослужбовці (крім 1-3 вікових груп):

структурних підрозділів Міноборони, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу, Адміністрації Держспецтрансслужби, інших органів військового управління та військових частин Міноборони та Збройних Сил (крім тих, які відносяться до другої категорії);

військових частин і підрозділів Сил логістики Збройних Сил України (далі - Сили логістики), Медичних сил Збройних Сил України (далі - Медичні сили);

військових частин і підрозділів забезпечення, обслуговування та ремонту видів, окремих родів військ, сил Збройних Сил, Держспецтрансслужби;

постійного складу (крім командирів (начальників) навчальних підрозділів), докторантів, ад’юнктів, слухачів, підрозділів забезпечення освітнього процесу ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ;

наукового складу науково-дослідних установ.

12. Для військовослужбовців чоловіків та жінок визначені вікові групи:

перша - до 25 років;

друга - 25-29 років;

третя - 30-34 роки;

четверта - 35-39 років;

п’ята - 40-44 роки;

шоста - 45-49 років;

сьома - 50-54 роки;

восьма - 55-59 років;

дев’ята - 60 років і старші.

II. Управління процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців

1. Міноборони забезпечує належну фізичну підготовку військовослужбовців та працівників Збройних Сил до професійної діяльності, створює умови для реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту серед військовослужбовців, у межах повноважень, передбачених законодавством, сприяє розвитку спорту, взаємодіє з відповідними громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості через відповідний структурний підрозділ фізичної культури і спорту Міноборони.

2. Керівництво фізичною підготовкою покладається на командирів (начальників) відповідних рівнів та здійснюється:

у Збройних Силах - заступником Головнокомандувача Збройних Сил України згідно з розподілом обов’язків та відповідним структурним підрозділом фізичної підготовки і спортивної діяльності;

у Держспецтрансслужбі - заступником Голови Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з розподілом обов’язків та відповідним структурним підрозділом (фахівцем) фізичної підготовки і спорту;

у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил, оперативних (повітряних) командуваннях - заступниками командувачів видів, окремих родів військ, сил Збройних Сил, оперативних (повітряних) командувань згідно з розподілом обов’язків та відповідними структурними підрозділами фізичної підготовки і спорту видів, окремих родів військ, сил Збройних Сил, оперативних (повітряних) командувань;

у військових частинах - заступниками командирів військових частин згідно з розподілом обов’язків та начальників (фахівців) фізичної підготовки і спорту військових частин;

у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ - заступниками начальників ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ згідно з розподілом обов’язків та начальниками кафедр (фахівцями) фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту.

3. Належну фізичну готовність підлеглих військовослужбовців, стан фізичної підготовки у підпорядкованих підрозділах та військових частинах забезпечують їх командири (начальники). Керівниками фізичної підготовки у підрозділах є їхні командири (начальники), інструктори з фізичної підготовки і спорту (рукопашного бою), військовослужбовці, які мають відповідну фахову підготовку або освіту.

4. Керівництво спортивно-масовою роботою у військовій частині (підрозділах) здійснюється заступником командира військової частини (командирами підрозділів) через спортивний актив військової частини (підрозділів).

5. Планування фізичної підготовки у військовій частині здійснюється начальником штабу та начальником фізичної підготовки і спорту, у батальйоні - начальником штабу та фахівцем фізичної підготовки і спорту, у роті - командиром роти.

Під час планування враховуються особливості навчальних i бойових завдань у мирний час та особливий період для забезпечення виконання програм фізичної підготовки.

Навчальна (академічна) година (далі - год.) для проведення форм фізичної підготовки з військовослужбовцями становить 45 хв. Тривалість навчальних занять з фізичної підготовки у військовій частині складає 1 або 2 год. (45 або 90 хв.), з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки з курсантами, студентами, слухачами у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО - 2 год. (90 хв.).

6. Плануванням визначається час для навчальних занять упродовж тижня:

з військовослужбовцями військових частин і підрозділів, які відносяться до першої категорії - не менше 5 год. у службовий (навчальний) час, які відносяться до другої категорії - не менше 4 год. у службовий (навчальний) час, які відносяться до третьої категорії - не менше 3 год.;

з курсантами, студентами, слухачами денної та заочної (на період сесій, зборів) форм навчання тактичного, оперативного, стратегічного рівнів підготовки ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО у тому числі з військовослужбовцями, які підвищують кваліфікацію, навчаються на курсах лідерства у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО - не менше 4 год. у розкладі занять.

7. Плануванням визначається час на спортивно-масову роботу упродовж тижня:

для військовослужбовців строкової служби військової частини, курсантів, студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО - не менше 5 год. у вільний від занять час у робочі (навчальні) та вихідні (святкові) дні;

для військовослужбовців за контрактом - не менше 3 год. у вільний від занять час.

8. Плануванням передбачається час для ранкової фізичної зарядки упродовж 30-50 хв. щодня, крім вихідних, неробочих та святкових днів для військовослужбовців строкової служби, курсантів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО; для військовослужбовців за контрактом - під час проходження ними зборів.

9. Плануванням передбачається час для самостійної роботи з фізичної підготовки упродовж тижня:

з курсантами, студентами, слухачами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО - не менше 2 раз по 1 год., у навчальні дні, у години самостійної роботи (підготовки);

з військовослужбовцями військових частин (підрозділів) - не менше 1 год., у навчальні (робочі) дні, у години самостійної роботи (підготовки).

10. Періодичність заходів фізичного тренування в процесі навчально-бойової діяльності планується і визначається наказом командира (начальника):

супутнє фізичне тренування - під час пересування підрозділу до місць і під час проведення занять з бойової підготовки та повернення з них;

фізичні вправи в умовах чергування: перед заступанням на чергування та після його закінчення - у вигляді комплексу фізичних вправ тривалістю 10-15 хв.; у процесі чергування - через кожні 2 год. тривалістю 5-10 хв.;

фізичні вправи під час пересування військ транспортними засобами - кожні 2-3 год. на місцях; у випадках тривалого руху - щоразу під час зупинок у вигляді комплексу фізичних вправ тривалістю 15-20 хв.

11. Фізкультурно-спортивна реабілітація військовослужбовців планується в години, що передбачені для навчальних занять, інших форм фізичної підготовки та в час, відведений для цього розпорядком дня.

12. Індивідуальне (самостійне) фізичне тренування військовослужбовців планується у вільний від занять службовий час; у години самостійної роботи (підготовки) чи спортивних заходів. Його тривалість і періодичність визначаються з урахуванням пропозицій фахівців фізичної підготовки і спорту.

13. Начальником (фахівцями) фізичної підготовки і спорту військової частини розробляються документи з фізичної підготовки і спортивної діяльності військовослужбовців військової частини, перелік яких наведено у додатку 1.

14. У плані підготовки батальйону на навчальний рік вказуються: кількість годин на фізичну підготовку для підрозділів за темами; строки та тематика проведення інструкторсько-методичних і показових занять з керівниками фізичної підготовки; строки проведення заходів спортивно-масової роботи; строки та тематика проведення навчальних занять з офіцерами і сержантами батальйону.

15. У розкладі занять роти на тиждень вказуються: варіанти та зміст ранкової фізичної зарядки; теми та зміст навчальних занять з фізичної підготовки; зміст супутнього фізичного тренування; зміст фізичного тренування у процесі чергування; години та зміст заходів спортивно-масової роботи; години проведення, теми та зміст інструкторсько-методичних і показових занять з керівниками фізичної підготовки.

16. Підготовка керівників фізичної підготовки спрямована на підвищення рівня їх теоретичної та методичної підготовленості (тематику підготовки керівників фізичної підготовки у військових частинах, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ наведено у додатку 2). Вона проводиться на теоретичних i методичних (навчально-методичних, інструкторсько-методичних, показових) заняттях; зборах і семінарах; інструктажах та в процесі самостійної роботи з фізичної підготовки:

з командирами військових частин та їхніми заступниками - фахівцями фізичної підготовки і спорту органів військового управління на зборах відповідного рівня;

з фахівцями фізичної підготовки і спорту військових частин - фахівцями фізичної підготовки і спорту вищого за підпорядкуванням органу військового управління на зборах відповідного рівня та на курсах підвищення кваліфікації;

з командирами підрозділів та інструкторами з фізичної підготовки і спорту (рукопашного бою) - начальником фізичної підготовки і спорту військової частини на навчально-методичних зборах, інструкторсько-методичних і показових заняттях;

з помічниками керівників фізичної підготовки (військовослужбовцями строкової служби, військової служби за контрактом, курсантами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО та навчальних частин, де готують командирів відділень) - командирами підрозділів (взвод-рота) на визначених для цього заняттях (інструктажах);

зі спортивним активом підрозділів - начальником фізичної підготовки і спорту військової частини на навчально-методичних зборах (перед початком або на початку періоду навчання (навчального року), тривалістю 8-24 год. упродовж 1-3 днів (із спортивними суддями - 8-16 год. упродовж 1-2 днів), семінарах (2-4 год. (1 день) упродовж року за необхідністю) та під час інструктажів для підготовки до проведення змагань.

17. Контроль за фізичною підготовкою здійснюється командирами (начальниками), фахівцями фізичної підготовки i спорту. Під час проведення контролю перевіряються, аналізуються i оцінюються: рівень фізичної готовності (підготовленості) військовослужбовців, повнота та якість засвоєння програм (ефективність процесу фізичної підготовки); якість управління фізичною підготовкою.

18. Облік заходів фізичної підготовки у військовій частині ведеться начальником штабу та начальником (фахівцем) фізичної підготовки і спорту, у батальйоні - начальником штабу, фахівцем фізичної підготовки і спорту та заступником командира батальйону, у роті - командиром роти та головним сержантом роти, у взводі - командиром взводу. Зміст та форми обліку фізичної підготовки у військовій частині, підрозділах наведено у додатку 3.

За результатами навчального року фахівці фізичної підготовки і спорту військових частин надають до органу військового управління відповідного рівня довідку-доповідь про стан фізичної підготовки і спорту у військовій частині за навчальний рік, форму якої наведену у додатку 4.

19. Зміст та вимоги до забезпечення фізичної підготовки і спортивної діяльності військовослужбовців наведено у додатку 5. Забезпечення передбачає створення, вдосконалення і використання навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту за призначенням. Матеріально­технічне, фінансове, медичне, наукове, організаційно-методичне, кадрове та інформаційне забезпечення фізичної підготовки і спортивної діяльності військовослужбовців здійснюються відповідно до законодавства.

20. Для проведення навчальних занять з фізичної підготовки з особовим складом, навчально­тренувальних занять та спортивних змагань зі спортивними командами військових частин використовується навчально-матеріальна база з фізичної підготовки і спорту закладів фізичної культури і спорту Міноборони.

III. Процес фізичного вдосконалення військовослужбовців

1. Зміст фізичної підготовки складають: фізичні вправи, теоретичні знання, організаційно­методичні навички та вміння управління фізичним вдосконаленням військовослужбовців, фізичною підготовкою у військових частинах (підрозділах).

2. Основним засобом фізичної підготовки є фізичні вправи. Перелік та умови виконання фізичних вправ наведено у додатку 6. Фізичні вправи, професійні військово-прикладні прийоми і дії виконуються з урахуванням статі, віку, стану здоров’я, дотриманні умов безпеки, гігієнічних норм і використанні водних, сонячних та повітряних процедур. Для перевірки військовослужбовців за нормативами фізичних вправ складено комплекси контрольних вправ, які наведено у додатку 7. Форму одягу для проведення фізичної підготовки наведено у додатку 8.

3. Для ефективного вирішення завдань фізичної підготовки військовослужбовців фізичні вправи, професійні військово-прикладні прийоми і дії застосовуються відповідно до їхньої спрямованості на розвиток та вдосконалення фізичних і спеціальних якостей, військово-прикладних рухових навичок і вмінь.

4. До основних фізичних якостей військовослужбовців належать:

витривалість (розвивається переважно засобами прискореного пересування та легкої атлетики, пересуванням на лижах, плавання, подоланням перешкод і спортивними іграми);

спритність (розвивається переважно вправами, які застосовуються на заняттях з гімнастики, спортивних і рухливих ігор, рукопашного бою, подолання перешкод і метання гранат, а також у певній мірі - з прискореного пересування та легкої атлетики, лижної підготовки);

сила (розвивається переважно вправами з піднімання та перенесення тягарів, силовими вправами на гімнастичних снарядах, тренажерах, з власною масою);

швидкість (розвивається переважно вправами з бігу на короткі дистанції з максимальною швидкістю та тими, що вимагають швидкої реакції, високої швидкості виконання окремих рухів, максимальної частоти рухів).

5. До основних спеціальних якостей військовослужбовців належать:

стійкість до заколихування (розвивається переважно вправами на гімнастичних і спеціальних снарядах, елементами акробатики);

стійкість до гравітаційного перевантаження (розвивається переважно вправами на лопингу та гімнастичних снарядах);

стійкість до кисневого голодування (розвивається переважно пірнанням у довжину, плаванням, бігом на короткі, середні та довгі дистанції).

6. До основних військово-прикладних рухових навичок і вмінь належать: пересування пересіченою місцевістю у пішому порядку і на лижах, подолання природних і штучних перешкод, метання гранат, військово-прикладне плавання, веслування та рукопашний бій. Навички формуються й удосконалюються шляхом багаторазового повторення вправ.

7. Навчання спрямовано на набуття теоретичних знань; формування та вдосконалення у військовослужбовців військово-прикладних рухових навичок і вмінь; організаційно-методичних навичок та умінь управління фізичним вдосконаленням військовослужбовців, фізичною підготовкою у військових частинах і підрозділах. Особливості формування організаційно-методичних навичок і вмінь та їх вдосконалення у військовослужбовців наведено у додатку 9.

8. Навчання техніці виконання фізичних вправ, формування військово-прикладних рухових навичок і вмінь проводиться за методикою, яка включає етапи ознайомлення, розучування та тренування (вдосконалення) із застосуванням словесних, наочних і практичних методів.

9. Ознайомлення з фізичними вправами спрямовано на створення у військовослужбовців правильного уявлення про розучувану вправу. Для ознайомлення необхідно: назвати вправу, зразково її показати; пояснити техніку виконання та її призначення; показати, у разі потреби, вправу ще раз за частинами чи за розділами із супутнім поясненням техніки її виконання.

10. Розучування фізичних вправ спрямовано на формування у військовослужбовців нових рухових навичок. Залежно від їхньої підготовленості та складності вправ застосовуються такі методи навчання (способи розучування):

у цілому (вправа не складна та доступна для тих, хто навчається, або її виконання за елементами (частинами) неможливе);

за частинами (вправа складна та її можна розділити на окремі елементи);

за розділами (вправа складна та її можна виконати із зупинками);

за допомогою підготовчих вправ (вправу виконати в цілому не можна через її складність, а розділити на частини неможливо).

11. Тренування спрямоване на закріплення у військовослужбовців рухових навичок і вмінь, вдосконалення фізичних і спеціальних якостей та полягає у систематичному багаторазовому повторенні вивчених вправ з поступовим ускладненням умов їх виконання та підвищенням фізичного навантаження. Тренування проводиться у такій послідовності:

виконання вправи у простій обстановці: спочатку - без зброї та спорядження, а потім - зі зброєю та спорядженням;

виконання вправи після дій, які дають значне фізичне навантаження;

виконання вправи у комплексі з іншими діями на спеціально підготовлених місцях та на різній за характером місцевості;

виконання вправ у засобах індивідуального захисту, в умовах обмеженої видимості та вночі.

12. Теоретичні знання військовослужбовців формуються під час теоретичних, методичних занять та інших заходів фізичної підготовки.

13. Розвиток основних фізичних і спеціальних якостей у військовослужбовців спрямовано на їх вдосконалення, зміцнення здоров’я та поліпшення антропометричних показників. Основними методами фізичного розвитку та вдосконалення військовослужбовців є такі:

рівномірний (розподілення навантаження однакової величини та інтенсивності упродовж всього часу виконання вправ);

повторний (виконання вправ у декількох підходах (серіях) через інтервали відпочинку, тривалість яких визначається повним відновленням функцій (за частотою серцевих скорочень));

змінний (зміна навантаження упродовж часу виконання вправ);

інтервальний (виконання вправ у декількох підходах (серіях) за визначеною тривалістю відпочинку між підходами (серіями) або виконання декількох підходів (серій) за визначений для кожного підходу (серії) час до неповного відновлення функцій (за частотою серцевих скорочень));

контрольний (виконання вправ з великою чи максимальною інтенсивністю з метою перевірки досягнутого рівня розвитку фізичних якостей (навичок або вмінь));

змагальний (виконання вправ з настановою на перемогу або досягнення високого результату в умовах дотримання певних правил).

14. Способами організації військовослужбовців під час виконання фізичних вправ є такі:

індивідуальний (навчання фізичних вправ з кожним військовослужбовцем окремо);

груповий (виконання вправ у складі груп (підгруп) одночасно на декількох навчальних місцях з почерговою їхньою зміною);

фронтальний (одночасне виконання вправ усіма, хто навчається, на одному навчальному місці (на кожному із навчальних місць));

поточний (виконання вказаних вправ визначеним порядком (по черзі один за одним));

коловий (виконання вправ почергово на кожному із декількох визначених навчальних місцях з їхньою зміною за установленою послідовністю та часом);

змагально-груповий (стимулювання інтересу та активності військовослужбовців з настановою на перемогу або досягнення високого результату під час виконання фізичних вправ і дотриманням певних правил).

15. Всі навчальні заняття з фізичної підготовки проводяться з високою щільністю та навантаженням.

Щільність характеризується відношенням часу, витраченого на виконання вправ, до всього часу занять і вимірюється у відсотках.

Наприклад, на занятті тривалістю 45 хв. військовослужбовець виконував вправи 35 хв. Отже, щільність заняття буде складати (35 : 45) * 100 = 77,8 %.

Фізичне навантаження характеризується впливом фізичних вправ на організм військовослужбовця, який визначається та регулюється за частотою серцевих скорочень (пульсом).

Фізичне навантаження та щільність повинні відповідати завданням та етапу навчання, рівню підготовленості, статі, категорії та віку особового складу (таблиці 2-5 додатка 6). Підвищення фізичного навантаження та щільності досягається: скороченням часу на перешикування, стислістю та ясністю пояснень, збільшенням кількості повторень і маси обтяжень, підвищенням швидкості виконання, регулюванням тривалості відпочинку, виконанням вправ усіма, хто займається, одночасно чи потоком, застосуванням колового тренування та змагального способу організації, доцільним використанням тренажерів, обладнання й інвентарю.

16. Помилки, що виникають у процесі навчання фізичних вправ, виправляються: під час групового навчання - спочатку загальні, потім окремі (індивідуальні); під час індивідуального навчання - спочатку основні, потім другорядні. Попередження помилок забезпечується чітким показом і поясненням техніки виконання вправ, правильним розучуванням вправ, використанням підготовчих вправ, якісною і своєчасною допомогою та страхуванням.

17. Виховання військовослужбовців у процесі фізичної підготовки спрямоване на формування переконання щодо важливості занять фізичними вправами, потреби у систематичному їх виконанні, вдосконалення морально-психологічних якостей для підвищення боєздатності військ, яке забезпечується застосуванням методів переконання, прикладу, змагання, заохочення, примусу та впливу колективу; об’єктивною оцінкою зрушень у якостях, що виховуються; підбором вправ, в яких психічні якості особистості проявляються в найбільшій мірі; застосуванням раціональних методів і методичних прийомів виконання вправ.

18. Психічна та емоційна стійкості забезпечуються виконанням фізичних вправ в умовах нервово­психічного напруження (за наявності небезпеки), а саме: під час подолання водних перешкод; стрибках у воду; пірнання в довжину та глибину; виконання вправ з елементами ризику; прийомів рукопашного бою та подолання перешкод в ускладнених умовах.

19. Сміливість і рішучість розвиваються вправами, що містять елементи новизни, ризику та небезпеки у разі зміни й ускладнення умов їхнього виконання: пересування на значній висоті по вузькій опорі; стрибки в глибину; стрибки через широкі та глибокі перешкоди; зіскоки з гімнастичних снарядів; опорні стрибки; стрибки у воду; акробатичні вправи; спуски з крутих схилів і стрибки на лижах; вправи на спеціальних снарядах; навчальні двобої в рукопашному бою.

20. Ініціатива та винахідливість розвиваються вправами, що вимагають прийняття самостійних рішень: спортивні та рухливі ігри; прийоми рукопашного бою; прийоми та дії за раптово поданими командами чи сигналами; біг з орієнтуванням на місцевості.

21. Наполегливість і завзятість розвиваються вправами, пов’язаними із значними та тривалими фізичними та нервово-психічними навантаженнями, особливо в умовах змагань: біг на середні та довгі дистанції; вправи з гирями та інші силові вправи, що виконуються на максимальну кількість разів.

22. Витримка та самовладання розвиваються вправами, пов’язаними з необхідністю діяти точно та впевнено в умовах фізичних і нервово-психічних навантажень: подолання складних перешкод; плавання в обмундируванні зі зброєю; пірнання; дії на воді та під водою; метання гранат на точність.

23. Стійкість уваги, здатність її до широкого розподілу та переключення формуються за допомогою спеціальних вправ і додаткових завдань, в обстановці, що швидко змінюється: спортивні та рухливі ігри, єдиноборства.

24. Впевненість у своїх силах і цілеспрямованість розвиваються шляхом комплексного виконання всіх перелічених вправ.

25. Злагодження у процесі фізичної підготовки спрямоване на підвищення рівня згуртованості військових підрозділів, формування навичок у колективних діях військовослужбовців. Злагодження досягається: виконанням фізичних вправ у складі підрозділу; використанням комплексних, спеціальних фізичних вправ, спортивних і рухливих ігор, прийомів рукопашного бою; участю військовослужбовців у спортивних, військово-спортивних змаганнях і застосуванням змагального методу виконання фізичних вправ.

26. У процесі фізичної підготовки керівником занять призначаються помічники із числа інструкторів з фізичної підготовки і спорту (тренерів, методистів), командирів підрозділів із числа офіцерів, сержантів і найбільш підготовлених солдатів. Під час проведення комплексних тренувань, ігор та естафет помічники керівника залучаються старшими команд, стартерами, контролерами. Вони призначаються замикаючими при пересуванні на лижах.

27. Попередження травматизму забезпечується: чіткою організацією та дотриманням методики проведення занять; дисциплінованістю військовослужбовців, знанням прийомів страхування та самострахування, заходів запобігання травматизму; своєчасною підготовкою місць занять та інвентарю; систематичним контролем за дотриманням встановлених норм і вимог безпеки під час проведення заходів з боку керівників фізичної підготовки.

28. Теоретичні знання, фізичні та спеціальні якості, військово-прикладні рухові (практичні), організаційно-методичні навички та вміння формуються, розвиваються та вдосконалюються у процесі визначених форм фізичної підготовки.

29. Форми фізичної підготовки військовослужбовців мають особливості змісту та методики навчання, розвитку, виховання та злагодження особового складу відповідно до спрямованості. До основних із них належать: навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичне тренування у процесі навчально-бойової діяльності, самостійна робота (індивідуальне (самостійне) фізичне тренування) та ранкова фізична зарядка. Вони організовуються та проводяться за методикою, що включає сукупність методів і методичних прийомів навчання, розвитку та виховання військовослужбовців і злагодження підрозділів.

30. Навчальні заняття з фізичної підготовки є основною її формою і поділяються на теоретичні та практичні. До теоретичних занять відносять лекції та семінари, які спрямовані на оволодіння військовослужбовцями знаннями, передбаченими програмою навчання. До практичних - навчально-тренувальні та методичні (навчально-методичні, інструкторсько-методичні та показові).

Дні та час проведення навчальних занять, підрозділи (склад груп), керівники та порядок їх проведення з військовослужбовцями визначаються наказом командира військової частини.

31. Практичні заняття з фізичної підготовки є основним видом навчальних занять, які проводяться за розділами: прискорене пересування та легка атлетика; гімнастика і атлетична підготовка; подолання перешкод і метання гранат; військово-прикладне плавання та веслування; рукопашний бій; лижна підготовка; спортивні та рухливі ігри або комплексно.

Практичні заняття з фізичної підготовки починаються не раніше ніж через 1 год. після вживання їжі. Кількість військовослужбовців, які займаються під керівництвом одного керівника, не повинна перевищувати 30 осіб у підрозділах військової частини, 12-15 курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО.

32. Навчально-тренувальні заняття складаються з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.

Підготовча частина проводиться уподовж 7-10 хв. (10-25 хв. для двогодинного заняття). У ній вирішуються завдання: організація тих, хто займається, загальне зміцнення організму та підготовка його до виконання вправ основної частини. Підбір вправ залежить переважно від завдань, що вирішуються в основній частин та виконуються у такому порядку:

стройові прийоми на місці та вправи на увагу;

під час руху: ходьба, вправи під час ходьби для м’язів рук і плечового пояса, тулуба, ніг;

біг та вправи під час бігу: біг різними способами, спеціальні бігові вправи, прискорення;

вправи на місці: потягувальні вправи, для м’язів рук і плечового пояса, тулуба, ніг, всього тіла, у парах, комплекси вільних вправ, стрибки, спеціальні вправи.

Основна частина занять проводиться упродовж 30-35 хв. (65-85 хв. для двогодинного заняття), у якій вирішуються такі завдання: оволодіння військово-прикладними рухами, навичками та вміннями, їх удосконалення; розвиток фізичних і спеціальних якостей; виховання морально-психологічних якостей; удосконалення бойової злагодженості військових підрозділів; формування умінь діяти у складі підрозділу в складних умовах, у тому числі на тлі значних фізичних та психологічних навантажень. Зміст основної частини занять складають вправи, прийоми та дії, які передбачені програмою з фізичної підготовки та яка проводиться на одному чи декількох навчальних місцях з наступною їхньою зміною. У кінці основної частини занять можуть проводитися: біг, комплексні тренування, ігри, естафети, метою яких є удосконалення фізичних, спеціальних і психічних якостей, військово-прикладних рухливих навичок і вмінь. До змісту цих тренувань включаються вправи з різних розділів фізичної підготовки, які були вивчені на цьому та попередніх заняттях.

Тривалість заключної частини складає 3-5 хв. (5-10 хв. для двогодинного заняття). У ній вирішуються такі завдання: приведення організму військовослужбовців у відносно спокійний стан, наведення порядку на навчальних місцях і підбиття підсумків. Зміст заключної частини становлять ходьба та біг у повільному темпі, вправи для почергового напруження та розслаблення різних груп м’язів у поєднанні з глибоким диханням, які проводяться під час ходьби, повільного бігу та на місці.

33. До змісту комплексних навчально-тренувальних занять включаються вправи з двох і більше розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях. Особливості комплексних навчально-тренувальних занять та тих, що проводяться за розділами, наведено у додатку 9.

34. Метою методичних занять є формування у військовослужбовців організаційно-методичних навичок та умінь для якісного управління фізичною підготовкою. Тривалість теоретичного та показового заняття у підрозділах військової частини становить 1 год., навчально-методичного та інструкторсько-методичного - 2 год. Напередодні проведення цих занять їх керівники проводять інструктажі з помічниками, періодичність і тривалість яких визначають відповідні командири (начальники).

35. Навчально-методичні заняття проводяться з курсантами підрозділів навчальних частин, які готують командирів відділень, курсантами, студентами, слухачами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО на об’єктах навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки та спорту, з окремих питань - у навчальних аудиторіях.

Підготовча частина проводиться упродовж 5-10 хв. (10-25 хв. для двогодинного заняття), у якій оголошуються завдання і навчальні питання, перевіряється готовність тих, хто навчається, призначаються військовослужбовці для проведення методичної практики, визначаються основні вимоги до якості її виконання та виконуються завдання у проведенні вправ підготовчої частини заняття.

Основна частина проводиться упродовж 30-35 хв. (65-85 хв. для двогодинного заняття). Зміст навчальних питань основної частини становлять методичні завдання, які розробляються згідно з функціональними обов’язками майбутніх керівників фізичної підготовки щодо керівництва, організації, забезпечення та проведення її заходів. Методична практика військовослужбовців у проведенні занять здійснюється під контролем керівника занять, під час якої виконуються методичні завдання максимальною кількістю тих, хто навчається.

Тривалість заключної частини складає 3-7 хв. (5-10 хв. для двогодинного заняття), у якій підбиваються підсумки методичної практики, оцінюється рівень теоретичної та методичної підготовленості військовослужбовців, визначається завдання для самостійної підготовки.

36. Інструкторсько-методичні заняття проводяться з метою удосконалення методичних навичок і вмінь керівників фізичної підготовки в організації та проведенні її форм.

Підготовча частина проводиться впродовж 5-10 хв. У ній ставляться завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється готовність службових осіб до занять, уточнюються завдання та зміст програми фізичної підготовки.

Основна частина проводиться 70-80 хв. До неї включаються навчальні питання, пов’язані з організацією та методикою проведення форм фізичної підготовки, окремих частин занять, навчання вправам, прийомам і діям. Кожне навчальне питання відпрацьовується в такій послідовності: перевірка теоретичних знань військовослужбовців по суті питання; демонстрація методики його проведення з коментарем найбільш важливих моментів; організація методичної практики учасників заняття та підбиття підсумків.

Тривалість заключної частини складає 5-10 хв. У ній дається оцінка теоретичної, практичної та методичної готовності службових осіб до проведення майбутніх занять та інших заходів з фізичної підготовки.

37. Показові заняття спрямовані на демонстрацію зразкової організації та методики проведення форм фізичної підготовки, створення у військовослужбовців правильного розуміння порядку застосування ефективних засобів і методів її проведення.

38. Спортивно-масова робота спрямована на підвищення рівня фізичної підготовленості та спортивної майстерності військовослужбовців і працівників Збройних Сил, залучення їх до регулярних занять спортом, зокрема військово-прикладним та масовим, організацію змістовного дозвілля, яка проводиться в дні та години, передбачені розпорядком дня військової частини.

Зміст спортивно-масової роботи у військовій частині складають: навчально-тренувальні заняття з видів спорту; спортивні та військово-спортивні змагання; спортивні свята, інші спортивні заходи.

39. Для керівництва спортивно-масовою роботою у військовій частині створюється спортивний комітет у кількості 7-15 осіб: голова, його заступники, секретар, голова колегії суддів та члени. Головою спортивного комітету призначається один із заступників командира військової частини. За рішенням командира військової частини спортивні комітети можуть створюватися у батальйонах.

В гарнізоні, де дислокується декілька військових частин, наказом начальника гарнізону може створюватися спортивний комітет гарнізону.

40. На спортивний комітет військової частини покладається:

1) розробка проєкту наказу щодо організації фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині на навчальний рік (у частині, що стосується спортивно-масової роботи), розгляд плану спортивних заходів та регламент (положення) про спортивні, військово-спортивні змагання;

2) організація роботи з ВСК; військово-прикладного спорту та вправ Єдиної спортивної класифікації України;

3) організація та проведення перевірок спортивно-масової роботи, спортивних свят та інших спортивних заходів;

4) підготовка та проведення навчально-методичних зборів і семінарів з інструкторами з фізичної підготовки і спорту та членами спортивного активу;

5) підбір та інструктаж суддівських бригад для проведення спортивних і військово-спортивних змагань на першість військової частини;

6) контроль спортивно-масової роботи у підрозділах, заняття спортом у спортивних командах (секціях) військової частини та надання допомоги командирам підрозділів, інструкторам з фізичної підготовки і спорту, членам спортивного активу;

7) узагальнення та поширення передового досвіду з організації та проведення спортивно­масової роботи;

8) організація та проведення спортивно-масової роботи із членами сімей військовослужбовців, працівниками Збройних Сил;

9) розгляд матеріалів щодо присвоєння особовому складу спортивних звань, розрядів і нагородження спортивними нагрудними знаками;

10) аналіз стану спортивно-масової роботи та розробка пропозицій щодо її вдосконалення.

41. Спортивний комітет у своїй роботі підтримує зв’язки з місцевими фізкультурно-спортивними товариствами та громадськими об’єднаннями фізкультурно-спортивної спрямованості.

Спортивний комітет працює за місячним планом, затвердженим командиром військової частини. Найбільш важливі питання обговорюються на його засіданнях, які проводяться за необхідністю. Основними формами роботи членів спортивного комітету є надання допомоги підрозділам в організації спортивно-масової роботи, виконання постійних і тимчасових доручень.

42. Для допомоги командирам підрозділів в організації та проведенні спортивно-масової роботи призначається нештатний спортивний організатор підрозділу, до основних функцій якого належать:

участь в організації та проведенні спортивних заходів у підрозділі;

оформлення та подання командиру підрозділу матеріалів на військовослужбовців, які повністю виконали вправи та вимоги ВСК та нормативи Єдиної спортивної класифікації України;

ведення іншої документації в підрозділі стосовно питань розвитку військово-прикладного, масового та інших напрямів спорту, оформлення спортивних стендів.

43. Для допомоги фахівцям фізичної підготовки і спорту в організації та проведенні навчально­тренувальної та виховної роботи в спортивних командах (секціях) військової частини із числа інструкторів з фізичної підготовки і спорту, найбільш підготовлених спортсменів - військовослужбовців або працівників Збройних Сил призначається тренер з виду спорту, який:

організовує, методично правильно проводить навчально-тренувальний процес та виховну роботу у спортивній команді (секції);

бере участь в оформленні матеріалів на присвоєння особовому складу спортивних розрядів і звань, визначених Єдиною спортивною класифікацією України;

бере участь у проведенні змагань з виду (видів) спорту у військовій частині.

44. Навчально-тренувальні заняття з видів спорту проводяться у години спортивно-масової роботи, самостійної роботи (підготовки), у вільний від занять час: у спортивних командах (секціях) військових частин - 4-6 разів на тиждень тривалістю до 2 год. кожне; у спортивних командах підрозділів - 3-5 разів на тиждень тривалістю до 2 год. кожне.

Навчально-тренувальні заняття, які визначені розпорядком дня для спортивно-масової роботи з військовослужбовцями підрозділів, проводяться за вправами програми з фізичної підготовки та ВСК.

45. Спортивні та військово-спортивні змагання у військовій частині проводяться відповідно до чинних правил та особливостей, визначених у регламенті (положенні). Регламент (положення) є документом, який визначає порядок їх проведення у військовій частині упродовж року: мету, завдання, програму й умови проведення спортивних змагань з кожного виду спорту, вимоги до учасників, порядок визначення особистої та командної першості, нагородження переможців, строк подання заявок.

Для суддівства кожного спортивного змагання у військовій частині призначається суддівська бригада. Результати спортивних змагань фіксуються у протоколах, які зберігаються упродовж п’яти років. Для підготовки спортивних команд військової частини до спортивних змагань вищого рівня організовуються та проводяться навчально-тренувальні збори.

46. Перевірки спортивно-масової роботи проводяться щорічно за вправами програми з фізичної підготовки, ВСК, військово-прикладного спорту, інших видів спорту з визначенням місць військовій частині та підрозділам.

47. Основу спортивно-масової роботи у військових частинах і підрозділах складають навчально­тренувальні заняття, спортивні та військово-спортивні змагання з військово-прикладного спорту, вправ ВСК.

48. Підготовку військовослужбовців з ВСК здійснюють командири (начальники). Безпосереднє організаційно-методичне керівництво цією діяльністю у військовій частині здійснюють спортивні комітети та фахівці фізичної підготовки і спорту.

49. ВСК передбачає виконання військовослужбовцями визначених вправ та вимог впродовж навчального року (таблиця 6 додатка 6). До виконання вправ ВСК залучаються всі військовослужбовці 1-4 вікових груп, крім тих, хто займається в групі ЛФК або тимчасово звільнені за станом здоров’я. Військовослужбовці 5 і старших вікових груп можуть виконувати вправи ВСК за власним бажанням.

Виконання вправ і вимог ВСК оцінюється за вимогами пункту 34 розділу VI цієї Інструкції і зараховується під час спортивних та військово-спортивних змагань на першість роти (окремого взводу), їм рівних підрозділів та вище, а також перевірок.

50. Право оцінювати виконання вправ і вимог ВСК надається особам, які проводять перевірку із числа командирів (начальників) рівня заступників командирів рот і вищих за посадою, суддівським бригадам. Результати виконання вправ і вимог ВСК відображаються у документах обліку та у відомості обліку (форма № 13 додатка 3).

51. Військовослужбовці вважаються такими, що повністю виконали вправи та вимоги ВСК за встановленими нормативами для відповідної категорії, вікової групи та статі:

I ступеня - якщо усі вправи виконані на оцінку «відмінно», виконана вимога - отримана оцінка «відмінно» з фізичної підготовки;

II ступеня - якщо усі вправи виконані на оцінку не нижче ніж «добре», виконана вимога - отримана оцінка не нижче ніж «добре» з фізичної підготовки.

Командири рот представляють до спортивного комітету військової частини списки військовослужбовців, які виконали вправи та вимоги ВСК.

Спортивний комітет військової частини організовує вибіркову перевірку військовослужбовців, які виконали вправи та вимоги ВСК.

52. Військовослужбовцям присвоюються спортивні звання, розряди, спортивні суддівські категорії відповідно до вимог нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту.

53. Фізичне тренування у процесі навчально-бойової діяльності проводиться для підвищення рівня тренованості військовослужбовців та організовується з урахуванням навчальних і бойових завдань.

54. Супутнє фізичне тренування спрямовано на підвищення рівня фізичної підготовленості, вдосконалення військово-прикладних рухових навичок і польового вишколу військовослужбовців.

55. Залежно від місцевих умов, завдань і змісту занять з бойової підготовки засобами супутнього фізичного тренування можуть бути: прискорене пересування дорогами та поза ними, у тому числі і пересіченою місцевістю у поєднанні з подоланням природних і штучних перешкод; посадка на автомобілі та висадка з них; подолання ділянок з глибоким сніговим покровом на лижах чи без них; швидкісний біг і швидкісне подолання перешкод; подолання водних перешкод; багаторазове подолання перешкод та інженерних загород на навчальних полях; метання гранат (предметів) на дальність і в ціль.

56. В окремих випадках супутні фізичні тренування проводяться під час виконання тактичних завдань. Для цього використовуються дії, що виконуються на швидкість: перешикування із похідного строю у розгорнутий, передбойовий і бойовий порядки; «захоплення» вказаних рубежів (висот); багаторазове виконання бойових прийомів і дій, у тому числі з використанням засобів індивідуального захисту.

57. Засобами фізичного тренування в ході практичних занять з бойової підготовки можуть бути спеціальні (військово-прикладні) прийоми та дії зі зброєю, на бойовій техніці, які передбачені темою заняття.

58. Підвищення фізичного навантаження на заняттях з бойової підготовки досягається: збільшенням кількості повторів спеціальних прийомів і дій; збільшенням дистанції прискореного пересування, ділянки подолання під час виконання прийому чи дії; підвищенням швидкості пересування та виконання інших дій; збільшенням маси викладки; використанням засобів індивідуального захисту; зменшенням часу відпочинку між вправами та діями.

59. Фізичні вправи в умовах чергування (бойового чергування) застосовуються з метою: збереження досягнутого раніше рівня фізичної тренованості, розумової та фізичної працездатності; поповнення дефіциту рухової активності, підтримки психічної та фізичної готовності військовослужбовців до екстрених дій. Належну організацію та проведення фізичного тренування у процесі чергування забезпечує командир чергових сил, який враховує пропозиції фахівців фізичної підготовки і спорту щодо тривалості, періодичності, місця проведення, переліку та послідовності виконання фізичних вправ. У плані підготовки особового складу чергових змін до заступання на чергування вказуються час і тривалість фізичного тренування, а в розпорядку дня,- місце його проведення.

60. Фізичне тренування у процесі чергування включає: фізичні вправи в день підготовки до чергування; комплексні заняття в період міжзмінного відпочинку; фізичні вправи на бойових постах; комплекси спеціальних прийомів для відновлення працездатності.

61. Фізичні вправи в день підготовки проводяться командиром підрозділу, який заступає на чергування, у спеціально відведений планом час упродовж до 1 год.

62. Комплексні заняття в період міжзмінного відпочинку проводяться тривалістю не менше ніж 30 хв. із середнім фізичним навантаженням. Вони проводяться під керівництвом командира чергових сил чи його заступника. До їх змісту включаються ходьба, біг, спортивні ігри за спрощеними правилами, вправи з використанням спортивного інвентарю та снарядів, наявних у складі засобів типової зони відпочинку. Облік занять ведеться в журналі командира чергових сил.

63. Фізичні вправи перед заступанням на зміну виконуються у вигляді комплексу, який включає в себе ходьбу та біг на місці, вправи загального розвитку для основних груп м’язів.

64. Фізичні вправи у процесі чергування виконуються у складі груп чи самостійно на своїх робочих місцях, без зниження уваги до можливих команд і сигналів. До їхнього змісту включаються вправи загального розвитку для основних груп м’язів середнього навантаження. Час та черговість їх виконання номерами розрахунку визначаються начальником зміни залежно від обстановки та їх зайнятості службовими обов’язками.

65. Поблизу району бойового чергування можуть обладнуватися місця для занять військовослужбовців фізичними вправами.

66. Комплекси спеціальних прийомів для відновлення призначені для зняття втоми. Вони проводяться після бойового чергування упродовж 50 хв. під керівництвом командира чергових сил або самостійно під спостереженням лікаря. До їх змісту включаються: вправи загального розвитку, для розслаблення м’язів з музичним супроводом; спортивні ігри за спрощеними правилами; плавання; спеціальні засоби відновлення (масаж, теплий душ).

67. Фізичні вправи під час пересування військ транспортними засобами проводяться з метою збереження досягнутого раніше рівня фізичної тренованості та підтримання постійної готовності до дій з максимальною фізичною напругою.

68. У період тривалого пересування військ залізничним транспортом фізичні вправи проводяться під час тривалих зупинок у формі комплексів в порядку, встановленому начальником військового ешелону. Під час руху військового ешелону без зупинок фізичні вправи виконуються у вагонах через кожні 3-4 год. з дотриманням заходів безпеки.

69. Під час пересування військ на бойових і транспортних автомобілях вправи виконують під час зупинок після висадки чи не виходячи з автомобілів. Після висадки з транспортних засобів вправи виконуються з дозволу старшого колони, який визначає порядок, час і місце занять. Застосовуються перебіжки по місцевості з подоланням перешкод, вправи загального розвитку або рухливі ігри.

70. Під час перебування в автомобілях військовослужбовці виконують вправи на своїх місцях. Застосовуються нахили, повертання та обертання голови і тулуба, підняття рук, ніг, прогинання в грудній частині.

71. Ранкова фізична зарядка проводиться з метою систематичного фізичного тренування військовослужбовців. Вона сприяє швидкому приведенню організму після сну в бадьорий стан, є обов’язковим елементом розпорядку дня та проводиться через 10 хв. після підйому.

72. Ранкова фізична зарядка організовується та проводиться у складі роти під керівництвом посадових осіб із числа сержантського (старшинського) складу роти. Вона проводиться переважно за варіантами комплексного тренування (додаток 9) і складається з підготовчої, основної та заключної частини.

Підготовча частина триває 5-10 хв. Вона включає: ходьбу, біг, вправи загального розвитку для м’язів рук, тулуба, ніг, усього тіла під час руху та на місці. У кінці підготовчої частини можуть додаватися вправи удвох, спеціальні вправи, комплекси вільних вправ №№ 1-4.

Основна частина проводиться упродовж 25-30 хв. До її змісту входять фізичні вправи, що вивчались у процесі навчальних занять з розділів фізичної підготовки: прискорене пересування та легка атлетика; гімнастика та атлетична підготовка; подолання перешкод і метання гранат; рукопашний бій. За наявності умов можуть застосовуватися вправи з плавання та купання, лижної підготовки, спортивних і рухливих ігор (за спрощеними правилами).

Тривалість заключної частини складає 5-10 хв. Її зміст складають: біг у повільному темпі; ходьба у поєднанні із вправами у глибокому диханні та для розслаблення м’язів; почергове напруження та розслаблення м’язів рук, плечового пояса, тулуба, ніг та усього тіла у поєднанні із вправами у глибокому диханні.

Форма одягу для ранкової фізичної зарядки визначається залежно від погодних умов: температури повітря, швидкості вітру й оголошується черговим частини.

73. Варіанти комплексів фізичних вправ для проведення ранкової фізичної зарядки розробляються фахівцями з фізичної підготовки і спорту. Чергування варіантів здійснюється з урахуванням вирішення загальних і спеціальних завдань фізичної підготовки, навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту та особливостей підготовки військовослужбовців.

74. Під час виконання фізичних вправ навантаження визначається їхнім підбором, кількістю та інтенсивністю виконання. Враховується рівень фізичної підготовленості військовослужбовців. Частота серцевих скорочень (пульс) під час проведення ранкової фізичної зарядки не повинна перевищувати рекомендованих значень (таблиця 3 додатка 6).

75. Спеціальні вправи підготовчої частини ранкової фізичної зарядки включають: енергійні повороти; нахили й обертання тулуба та голови; стрибки з поворотами на 180 і 360 градусів; біг з поворотами; найпростіші прийоми рукопашного бою. Вправи, які виконуються в парах, включають: нахили; повороти; присідання; перекидання через спину партнера; перетягування та зіштовхування один одного.

76. За наявності умов, у теплу пору року під час ранкової фізичної зарядки можуть проводитися спортивні ігри за спрощеними правилами, плавання та купання. У разі застосування засобів прискореного пересування та легкої атлетики на ранковій фізичній зарядці, проведення її в несприятливих умовах потрібно вживати необхідні заходи безпеки (додаток 9).

77. Під час проведення ранкової фізичної зарядки у приміщенні виконуються вправи загального розвитку, на тренажерах, з гантелями, гирями, еспандерами, комплекси вільних вправ №№ 1-4. У кінці основної частини проводиться біг і ходьба на місці.

78. Місця для проведення ранкової фізичної зарядки закріплюються за підрозділами наказом командира військової частини. Дистанції для ходьби та бігу розмічаються вказівниками.

79. Військовослужбовцям, які входять до складу спортивних команд військової частини, згідно з наказом командира військової частини може бути дозволено займатися ранковою фізичною зарядкою самостійно чи окремою групою за індивідуальними планами, погодженими з їх тренерами.

80. Контроль за проведенням ранкової фізичної зарядки здійснюється черговим військової частини щоденно, командирами підрозділів, фахівцями фізичної підготовки і спорту та медичної служби - періодично.

81. Самостійна робота (індивідуальне фізичне тренування) проводиться з метою ефективного засвоєння навчальних програм у складі підрозділу або самостійно. Дні та години її проведення визначаються розпорядком дня та розкладом самостійної роботи (підготовки) підрозділу. Військовослужбовці, які засвоїли навчальні нормативи фізичних вправ та є відмінниками навчання, з дозволу командирів (начальників) самостійною роботою займаються індивідуально.

82. Індивідуальне (самостійне) фізичне тренування проводиться за рекомендаціями фахівців з фізичної підготовки і спорту, медичної служби на об’єктах навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту військової частини з дотриманням заходів безпеки та врахуванням специфіки завдань підготовки військової частини (підрозділу).

83. Зміст індивідуального (самостійного) фізичного тренування складають: вправи загального розвитку; тривалий біг і ходьба; плавання; пересування на лижах; вправи на гімнастичних снарядах і тренажерах; вправи з гантелями та іншими тягарями; спортивні та рухливі ігри. До змісту тренувань включаються вправи ВСК та вправи з видів спорту.

84. Індивідуальне (самостійне) фізичне тренування починається з розминки тривалістю 5-10 хв., потім упродовж 25-30 хв. (60-70 хв. - для двогодинного заняття) виконуються фізичні вправи з розділів фізичної підготовки. Тренування закінчується вправами у глибокому диханні, розтягуванні та розслабленні м’язів упродовж 3-5 хв. з метою приведення організму у відносно спокійний стан.

85. З військовослужбовцями військової частини, які займаються самостійно, фахівці фізичної підготовки і спорту та медичної служби періодично проводять інструктажі щодо змісту та методики індивідуального (самостійного) фізичного тренування.

86. Індивідуальне (самостійне) фізичне тренування передбачає самоконтроль шляхом спостереження за об’єктивними та суб’єктивними показниками, що свідчитимуть про адекватність фізичних навантажень. До об’єктивних показників відносяться: частота дихання, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, зміна маси тіла; до суб’єктивних - самопочуття, працездатність, відчуття болю у м’язах, бажання виконувати фізичні вправи, апетит, сон.

87. Тижневий руховий режим військовослужбовця щодо виконання ним фізичних вправ планується фахівцями та/або самостійно з урахуванням фізичних навантажень, характеру службової діяльності, категорії, віку та статі (таблиці 4, 5 додатка 6).

88. Фізкультурно-спортивна реабілітація проводиться з військовослужбовцями, які отримали травми чи інші захворювання під час бойової або навчально-бойової діяльності, які включені до групи ЛФК і за станом здоров’я потребують проходження курсу реабілітації та відновлення шляхом застосування засобів фізичної культури і спорту. Фізкультурно-спортивна реабілітація проводиться в години практичних навчальних занять з фізичної підготовки з підрозділами військової частини. Керівниками занять призначаються фахівці фізкультурно-спортивної реабілітації, які мають спеціальну освіту та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

89. Практичні навчальні заняття з фізичної підготовки з групою ЛФК проводяться за спеціальними програмами, які розробляються спільно фахівцями медичної служби, фізкультурно-спортивної реабілітації, фізичної підготовки і спорту. Після одужання, за висновком лікаря, військовослужбовці відвідують навчальні заняття з фізичної підготовки у складі груп своїх підрозділів.

90. Якщо за результатами військово-лікарської комісії військовослужбовцям визначено придатність до військової служби з обмеженнями, фахівці медичної служби спільно з фахівцями фізкультурно-спортивної реабілітації, фізичної підготовки і спорту надають рекомендації щодо зміцнення їх здоров’я.

IV. Особливості фізичної підготовки у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил, Держспецтрансслужбі

1. З метою підвищення ефективності проведення навчально-тренувального процесу з військовослужбовцями, надання методичної і практичної допомоги керівникам занять з організації та проведення спеціальної фізичної підготовки, розвитку військово-прикладного спорту серед військовослужбовців у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил, Держспецтрансслужбі можуть створюватись та функціонувати центри спеціальної фізичної підготовки.

2. Особливості організації фізичної підготовки та її зміст у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил, Держспецтрансслужбі визначаються вимогами службової діяльності військовослужбовців згідно з вимогами до цієї Інструкції. Вони реалізовуються через спрямованість, спеціальні завдання, зміст, організацію та методику проведення заходів (з урахуванням категорії, віку та статі військовослужбовців) у мирний час та під час проведення бойових дій. Спеціальна (військово-прикладна) спрямованість фізичної підготовки забезпечується:

на навчальних заняттях - раціональним розподілом часу за розділами фізичної підготовки, переважним використанням фізичних вправ, військово-професійних прийомів і дій для формування та розвитку найбільш важливих фізичних і спеціальних якостей, військово-прикладних рухових навичок та вмінь, проведення комплексних занять в поєднанні з елементами тактико-спеціальної підготовки;

у процесі спортивно-масової роботи - переважним використанням засобів військово-прикладного спорту та спеціальних (військово-прикладних) фізичних вправ, військово-професійних прийомів і дій;

під час фізичного тренування у процесі навчально-бойової діяльності - використанням спеціальних (військово-прикладних) фізичних вправ, військово-професійних прийомів і дій, стандартів характерних для відповідної військової спеціальності;

у процесі ранкової фізичної зарядки - використанням спеціальних (військово-прикладних) фізичних вправ, виконанням вправ, військово-професійних прийомів і дій, які входять до змісту військово-прикладного спорту;

у системі перевірки фізичної підготовки - включенням спеціальних (військово-прикладних) фізичних вправ до програми перевірки.

3. Спеціальні завдання фізичної підготовки для військових фахівців Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, військових частин і підрозділів Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин і підрозділів розробляються фахівцями фізичної підготовки у видах, окремих родах військ, сил Збройних Сил. Вони складають перелік основних вправ, що обов’язково включаються до навчальних програм з фізичної підготовки для військовослужбовців усіх вікових груп, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО.

4. Спеціальними завданнями фізичної підготовки для військовослужбовців розвідувальних частин і підрозділів, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин і підрозділів є такі: переважний розвиток спритності, сили, загальної та спеціальної (силової, швидкісної та швидкісно-силової) витривалості; формування спроможності до здійснення тривалих марш-кидків і маршів на лижах пересіченою місцевістю; формування і вдосконалення навичок у подоланні гірських, водних та інших перешкод і метанні гранат; формування готовності до рукопашної сутички з чисельно переважаючим противником; виховання сміливості, рішучості та впевненості у власних силах, згуртованості підрозділів та вдосконалення навичок індивідуальних і колективних дій на тлі максимальних фізичних і психологічних навантажень.

До переліку основних вправ, що включаються до навчальних програм з фізичної підготовки цих військовослужбовців, відносяться такі (додаток 6):

для 1-4 вікових груп:

загальні: №№ 10, 11, 12, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 31, 37, 46, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 18, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 42, 45, 49, 50, 51;

для 5-6 вікових груп:

загальні: №№ 4, 5, 8, 20, 21, 23, 24, 49, 50, 51, спеціальні №№ 1, 2, 3, 9, 13, 14, 19, 22;

для 7-9 вікових груп:

загальні: №№ 4, 20, 21, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 9, 14, 22;

для курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО:

загальні: №№ 17, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 31, 44, 46, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 42, 45, 49, 50, 51.

5. Спеціальними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців військових частин і підрозділів спеціального призначення Служби правопорядку, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин і підрозділів, є такі: переважний розвиток спритності, сили, швидкості, загальної та спеціальної витривалості; формування і вдосконалення навичок у подоланні перешкод, просторового орієнтування; формування спроможності діяти в умовах висотних споруд і конструкцій; розвиток і вдосконалення навичок фізичного впливу (захоплення, супроводження у пішому порядку та транспортування) до військовослужбовців.

До переліку обов’язкових вправ, що включаються до навчальних програм з фізичної підготовки цих військовослужбовців, відносяться такі (додаток 6):

для 1-4 вікових груп:

загальні: №№ 26, 27, 28, 32, 33, 34, 44, 45, 46, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 35, 36, 37, 38, 39, 49, 50, 51;

для 5-6 вікових груп:

загальні: №№ 1, 2, 5, 19, 23, 24, 26, 27, 28, 49, 50, спеціальні: №№ 3, 4, 8, 9, 14, 20, 21, 22;

для 7-9 вікових груп:

загальні: №№ 1, 2, 4, 8, спеціальні: №№ 3, 9, 20, 21, 22;

для курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО:

загальні: №№ 26, 27, 28, 32, 33, 34, 44, 45, 46, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 35, 36, 37, 38, 39, 49, 50, 51.

6. Спеціальними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців частин і підрозділів Служби правопорядку (крім підрозділів спеціального призначення), Військ зв’язку і кібербезпеки; Сил підтримки; військових частин і підрозділів безпосереднього підпорядкування органам військового управління; курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин і підрозділів є: переважний розвиток спритності, сили, загальної і силової витривалості; формування і вдосконалення навичок у подоланні перешкод.

До переліку основних вправ, що обов’язково включаються до навчальних програм з фізичної підготовки цих військовослужбовців, відносяться такі (додаток 6):

для 1-4 вікових груп:

загальні: №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 22, 24, 25, 32, 33, 34, 35, 36, 44, 46, 49, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14, 19, 20, 21, 23, 37, 38, 40, 45, 50;

для 5-6 вікових груп:

загальні: №№ 4, 8, 22, 23, 24, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 9, 13, 14, 19, 20, 21;

для 7-9 вікових груп:

загальні: №№ 4, 8, 14, 22, 23, 24, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 9, 19, 20, 21;

для курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО:

загальні: №№ 10, 11, 12, 25, 33, 34, 36, 44, 46, 49, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 32, 35, 37, 38, 40, 45, 50.

7. Спеціальними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців Медичних сил, Сил логістики, військових спеціальностей, не зазначених вище, військових частин і підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування видів та родів військ Збройних Сил, курсантів, студентів, слухачів та постійного складу ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин і підрозділів, є такі: переважний розвиток спритності, сили, силової та загальної витривалості; формування і вдосконалення навичок у подоланні перешкод, піднімання і перенесення вантажу.

До переліку основних вправ, що обов’язково включаються до навчальних програм з фізичної підготовки цих військовослужбовців, відносяться такі (додаток 6):

для 1-4 вікових груп:

загальні: №№ 6, 7, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 23, 24, 25, 32, 33, 34, 38, 46, 49, спеціальні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 13, 14, 19, 20, 21, 22, 35, 36, 37, 45, 50;

для 5-6 вікових груп:

загальні: №№ 4, 5, 8, 13, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 9, 14, 19, 20, 21, 22;

для 7-9 вікових груп:

загальні: №№ 4, 8, 13, 14, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 9, 20, 21, 22;

для курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО:

загальні: №№ 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 24, 25, 32, 33, 34, 38, 46, 49, спеціальні: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 19, 20, 21, 22, 23, 35, 36, 37, 45, 50.

8. Спеціальними завданнями фізичної підготовки військовослужбовців органів військового управління, закладів, наукових установ, ад’юнктів, докторантів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО є такі: переважний розвиток спритності та загальної витривалості; підтримання високої працездатності та зміцнення здоров’я.

До переліку основних вправ, що обов’язково включаються до навчальних програм з фізичної підготовки цих військовослужбовців, відносяться такі (додаток 6):

для 1-4 вікових груп:

загальні: №№ 4, 8, 14, 17, 19, 20, 21, 22, спеціальні №№ 1, 2, 3, 9, 13;

для 5-6 вікових груп:

загальні: №№ 4, 8, 14, 20, 21, 22, спеціальні №№ 1, 2, 3, 9;

для 7-9 вікових груп:

загальні: №№ 14, 20, 21, 22, спеціальні №№ 1, 2, 3, 9.

9. У військових частинах фахівцями фізичної підготовки і спорту складаються навчальні програми з фізичної підготовки. Їх зміст має враховувати особливості завдань фізичної підготовки залежно від категорії, віку та статі військовослужбовців, визначати співвідношення навчального часу за розділами фізичної підготовки та темами навчальних занять.

V. Особливості організації фізичної підготовки у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО

1. Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО є навчальною дисципліною військово-професійного спрямування циклу загальної підготовки. Вона спрямована на розвиток та удосконалення фізичних і спеціальних якостей, формування і удосконалення військово-прикладних рухових навичок і вмінь, на оволодіння теоретичними знаннями, організаційно-методичними навичками та уміннями в керівництві фізичною підготовкою військовослужбовців, її організації та проведенні, відповідно до вимог освітньої програми. Практичне засвоєння вправ, прийомів та дій повинно сприяти вихованню у курсантів, студентів, слухачів звички до самостійних і систематичних занять фізичними вправами.

2. Організацію фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки курсантів, студентів, слухачів у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО здійснює кафедра фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки i спорту спільно з навчальним підрозділом. На кафедру фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки i спорту ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО покладається:

організація i проведення з курсантами, студентами, слухачами теоретичних, практичних занять та консультацій; забезпечення самостійної роботи з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки; прийом заліків та екзаменів;

організація інструкторсько-методичних i показових занять з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки з командирами навчальних підрозділів, інструкторами з фізичної підготовки і спорту, нештатними спортивними організаторами підрозділів;

організація практичних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями постійного складу ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО;

надання методичної допомоги командирам (начальникам) в організації та проведенні практичних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями, навчально-методичних зборів і семінарів з підготовки спортивного активу підрозіділів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО;

розробка завдань з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки для курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО на період військового (корабельного) стажування (практики);

проведення науково-дослідної роботи i заходів щодо підвищення науково-методичної кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки i спорту ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО;

організація та проведення військово-наукової роботи з курсантами, студентами, слухачами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО з питань фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту;

організація навчально-тренувального процесу зі спортивними командами (робота спортивних секцій), організація і проведення спортивних і військово-спортивних змагань;

удосконалення навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО;

контроль, підготовка наказів, облік та підготовка звітів за підсумками організації та проведення фізичної підготовки і спорту.

3. Під час проведення науково-педагогічними працівниками кафедри навчальних занять з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки з курсантами, студентами, слухачами, командири їхніх підрозділів залучаються помічниками керівників занять.

4. Курсанти, студенти ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО оволодівають обсягом фізичних вправ, військово­прикладних навичок і вмінь, передбачених програмою з фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки. Вони оволодівають встановленим програмою обсягом теоретичних знань з фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки, організаційно-методичних навичок та вмінь з організації і проведення фізичної підготовки (додатки 2, 9):

на першому курсі - для командира відділення;

на другому курсі - для командира взводу;

на третьому курсі - для командира роти;

на четвертому i старших курсах - для командира батальйону.

5. Слухачі тактичного, оперативного та стратегічного рівнів підготовки ВВНЗ, ВНП ЗВО, у тому числі ті, що проходять підготовку на курсах підвищення кваліфікації, лідерських курсах відповідного рівня вдосконалюють вправи відповідно до вимог службової діяльності, категорії, віку та статі. Вони вдосконалюють теоретичні знання, організаційно-методичні навички і вміння з керівництва та організації фізичної підготовки за напрямом підготовки (додатки 2, 9).

6. Курсанти, студенти старших курсів залучаються для методичної практики у ролі як помічники керівника навчальних занять, до організації i проведення інших форм фізичної підготовки з курсантами, студентами молодших курсів з метою удосконалення методичних навичок і вмінь.

7. У період проведення військового стажування (практики) курсанти, студенти виконують завдання з організації та проведення різних форм фізичної підготовки з військовослужбовцями.

8. У період екзаменаційних сесій та написання кваліфікаційних та магістерських робіт, навчальні заняття з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки з курсантами, студентами, слухачами плануються навчальним підрозділом два рази на тиждень (4 год.) у час, встановлений начальником ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО та проводяться під керівництвом фахівця фізичної підготовки і спорту.

9. Курсанти, студенти, слухачі, які за висновком лікаря тимчасово звільнені за станом здоров’я від практичних занять з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки, під час їх проведення оволодівають теоретичними знаннями та вдосконалюють організаційно-методичні навички і вміння.

10. Курсанти, студенти, слухачі, які не оволоділи фізичними вправами програми під час навчальних занять з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки, допускаються до екзаменів і заліків після їх засвоєння.

11. Курсантам, студентам, слухачам - членам спортивних команд ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО і вище створюються належні умови для занять спортом. За поданням начальника кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту та рішенням начальника ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО їм дозволяється навчатися за індивідуальними планами.

12. З метою створення умов для поєднання навчання та заняття спортом, підготовки спортивних команд ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО для участі у всеармійських, Всеукраїнських спортивних (військово-спортивних) змаганнях з військово-прикладних та інших видів спорту за рішенням керівництва ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО у цих закладах можуть створюватись спортивні клуби на громадських засадах.

VI. Перевірка та оцінка фізичної підготовки

1. Кожний командир (начальник) зобов’язаний знати, систематично перевіряти, аналізувати та оцінювати рівень фізичної підготовки підлеглих йому військовослужбовців та стан фізичної підготовки у військовій частині.

2. Перевірка та оцінка фізичної підготовки проводиться з метою визначення рівня фізичної готовності (підготовленості) військовослужбовців і стану фізичної підготовки у військовій частині.

3. Перевірки фізичної підготовки проводяться за планами і програмами, затвердженими відповідними командирами (начальниками). Обов’язковою умовою перевірок фізичної підготовки військовослужбовців є їхнє медичне забезпечення. Перевірки фізичної підготовки від військової частини та вище проводяться за обов’язковою участю фахівців фізичної підготовки і спорту.

4. Право оцінювати вступні та випускні комплексні екзамени з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО надається фахівцям фізичної підготовки і спорту із залученням до складу комісії представників замовників на навчання.

5. До перевірки з фізичної підготовки залучаються усі військовослужбовці Збройних Сил та Держспецтрансслужби, крім осіб, які перебувають у групі ЛФК, осіб з інвалідністю, жінок у період вагітності, а також осіб, звільнених за станом здоров’я за висновком лікаря від занять з фізичної підготовки.

6. Перевірка та оцінка військовослужбовців з фізичної підготовки проводиться з урахуванням їх належності до відповідної категорії, вікової групи та статі.

7. Залежно від виду перевірки з фізичної підготовки та її завдань, військовослужбовці перевіряються з виконання вправ, які характеризують основні фізичні та спеціальні якості, військово-прикладні рухові навички та уміння, а керівники занять - з методичної підготовки.

8. Перевірки проводяться згідно з такими вимогами:

кожний військовослужбовець упродовж навчального року повинен бути перевірений та оцінений з усіх фізичних вправ, передбачених програмою навчання (підготовки);

рівень розвитку кожної фізичної, спеціальної якості, військово-прикладної рухової навички перевіряється не більше, ніж з однієї вправи, за винятком чоловіків п’ятої та старших вікових груп і жінок усіх вікових груп, для яких може призначатися дві вправи, що характеризують одну фізичну якість;

усі вправи, які призначені для перевірки фізичної підготовки, виконуються військовослужбовцями підрозділу упродовж одного дня;

за рішенням особи, яка проводить перевірку вправи на витривалість та військово-прикладні вправи можуть виконуватись упродовж іншого дня перевірки;

під час перевірки вправи виконуються в такій послідовності: на спритність, швидкість, силу, прийоми рукопашного бою, для оцінки спеціальних якостей, військово-прикладних рухових навичок, витривалості та вправи у складі підрозділу;

за рішенням особи, яка проводить перевірку, за наявністю об’єктивних причин, послідовність виконання вправ може бути змінена;

для виконання вправ надається одна спроба; в окремих випадках (зрив зі снаряду, падіння) особа, яка перевіряє, може дозволити другу спробу; виконання вправ з метою покращання отриманої оцінки не дозволяється;

під час перевірок військовослужбовцям старших вікових груп дозволяється виконувати фізичні вправи, які передбачені для перевірки військовослужбовців молодших вікових груп;

у разі отримання незадовільної оцінки з однієї із вправ, які входять до програми перевірки, військовослужбовець оцінюється з фізичної підготовки «незадовільно».

9. Для перевірки фізичної підготовки встановлюється форма одягу:

військовослужбовцям 1-4 вікових груп - військова польова (службова морська). За рішенням особи, яка проводить перевірку, дозволяється виконувати фізичні вправи у спортивній формі (крім вправ, для виконання яких передбачена тільки військова польова (службова морська);

військовослужбовцям 5-9 вікових груп - спортивна (крім вправ, для виконання яких передбачена тільки військова польова (службова морська);

кандидатам на вступ до ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО і кандидатам для проходження військової служби за контрактом - спортивна (без урахування поправок до нормативів фізичних вправ під час виконання їх у спортивній формі одягу).

{Абзац четвертий пункту 9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 255 від 23.04.2024}

10. Поправки до нормативів фізичних вправ під час виконання їх у спортивній формі одягу, а також з урахуванням погодних та інших несприятливих умов наведено у таблиці 7 додатка 10.

11. Перевірка фізичної підготовленості кандидатів здійснюються під час відбору для проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах та Держспецтрансслужбі; під час складання вступних екзаменів для навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО (у тому числі і за програмою підготовки офіцерів запасу). Вони проводяться за трьома вправами:

з чоловіками до 40 років - з підтягування на перекладині, бігу на 100 м, з бігу на 3 км;

з чоловіками від 40 років і старшими та жінками усіх вікових груп - зі згинання та розгинання рук в упорі лежачи, зі згинання та розгинання тулуба, з бігу на 1 км.

Під час дії воєнного стану умови перевірки рівня фізичної підготовленості абітурієнтів щодо підбору фізичних вправ, наведених у таблиці 1 додатка 6 до цієї Інструкції, врахування її результатів до конкурсного балу визначаються керівником ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО на підставі рішення вченої ради.

{Пункт 11 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 255 від 23.04.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 304 від 10.05.2024}

12. Оцінювання виконання фізичних вправ проводиться за сумою балів, які нараховуються з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка фізичної підготовленості визначається за бальним еквівалентом з урахуванням віку (таблиця 3 додатка 10). Співвідношення оцінки фізичної підготовленості кандидатів для навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО до рейтинг-балу наведено у таблиці 6 додатка 10. Результати вступного екзамену з фізичної підготовки зараховуються до рейтингу на вступ у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО. Результати перевірки кандидатів на навчання та проходження військової служби за контрактом враховуються під час організації і проведення фізичної підготовки, розподіленні до підрозділів та зберігаються упродовж періоду їх військової служби (навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО).

13. Перевірки рівня фізичної підготовленості військовослужбовців здійснюються:

упродовж першого місяця служби військовослужбовців строкової служби, які призвані до військових частин для їх поповнення;

під час складання вступних екзаменів кандидатами із числа військовослужбовців для навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО;

перед укладенням контракту для проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями строкової служби;

перед продовженням військовослужбовцями контракту для подальшого проходження військової служби за контрактом;

перед призначенням на вищу посаду;

у процесі навчання;

щомісяця - військовослужбовців строкової служби, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, курсантів навчальних військових частин;

щокварталу - усіх військовослужбовців;

на екзаменах та заліках з курсантами навчальних частин, курсантами та студентами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО 1-3 курсів, слухачами всіх періодів навчання;

під час проведення інспекційних заходів (для третьої категорії).

14. Військовослужбовці строкової служби, які призвані до військових частин для їх поповнення, упродовж першого місяця служби перевіряються за трьома вправами: підтягування на перекладині, біг на 100 м, біг на 3 км. Вони оцінюються за нормативами, наведеними у таблиці 2 додатка 10. Результати перевірки враховуються під час організації і проведення фізичної підготовки, розподілення військовослужбовців до підрозділів і зберігаються у підрозділах упродовж періоду їх військової служби.

15. Кандидати для навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО із числа військовослужбовців складають екзамен з фізичної підготовки за трьома вправами:

чоловіки - вікових груп - підтягування на перекладині, бігу на 100 м, бігу на 3 км;

чоловіки 5 вікової групи - підтягування на перекладині, згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

чоловіки 6 вікової групи - підтягування на перекладині (згинання та розгинання рук в упорі лежачи), згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

чоловіки 7 і старших вікових груп - підтягування на перекладині (згинання та розгинання рук в упорі лежачи), згинання та розгинання тулуба, бігу на 1 км;

жінки 1-2 вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 3 км;

жінки 3-4 вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

жінки 5 і старших вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 1 км.

Оцінювання проводиться за сумою балів, які нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка фізичної підготовленості визначається за бальним еквівалентом з урахуванням віку (таблиця 4 додатка 10). Співвідношення оцінки фізичної підготовленості військовослужбовців - кандидатів для навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО до рейтинг-балу наведено у таблиці 6 додатка 10. Результати перевірки враховуються для зарахування до ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО під час організації і проведення фізичної підготовки і зберігаються упродовж періоду навчання військовослужбовців.

16. Перед укладенням контракту кандидати для проходження військової служби за контрактом із числа військовослужбовців строкової служби перевіряються за трьома вправами: підтягування на перекладині, бігу на 100 м, бігу на 3 км. Оцінювання проводиться за сумою балів, які нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка визначається за бальним еквівалентом (таблиця 3 додатка 10).

17. Усі військовослужбовці перед продовженням контракту для подальшого проходження військової служби за контрактом, перед призначенням на вищу посаду та для проходження атестаційної комісії перевіряються за трьома вправами:

чоловіки 1-4 вікових груп - підтягування на перекладині, бігу на 100 м, бігу на 3 км;

чоловіки 5 вікової групи - підтягування на перекладині, згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

чоловіки 6 вікової групи - підтягування на перекладині (згинання та розгинання рук в упорі лежачи), згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

чоловіки 7 і старших вікових груп - підтягування на перекладині (згинання та розгинання рук в упорі лежачи), згинання та розгинання тулуба, бігу на 1 км;

жінки 1-2 вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 3 км;

жінки 3-4 вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 2 км;

жінки 5 і старших вікових груп - згинання та розгинання рук в упорі лежачи, згинання та розгинання тулуба, бігу на 1 км.

Оцінювання проводиться за сумою балів, які нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка визначається за бальним еквівалентом з урахуванням категорії та віку (таблиця 4 додатка 10).

18. Щоквартальні перевірки усіх військовослужбовців за комплексами вправ загальної фізичної підготовленості, наведених у таблиці 1 додатка 7, щомісячні перевірки військовослужбовців строкової служби, курсантів, студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, курсантів навчальних військових частин проводяться командирами підрозділів метою забезпечення систематичного навчально-тренувального процесу та організації контролю за підтриманням належного рівня фізичної підготовленості.

19. В особливий період рішення щодо строків проведення перевірки військовослужбовців військової частини приймає відповідний командир (начальник), залежно від залучення особового складу до виконання бойових завдань, які визначені органами військового управління військовим частинам, що передбачені в оперативних і бойових планах застосування.

20. Військовослужбовці строкової служби, курсанти навчальних військових частин оцінюються за нормативами фізичних вправ, наведеними у таблиці 2 додатка 10. Оцінка фізичної підготовленості визначається:

«відмінно» - якщо половина і більше оцінок «відмінно», а решта не нижче «добре»;

«добре» - якщо половина і більше оцінок не нижче «добре», а решта - не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо більше половини оцінок «задовільно», при відсутності незадовільних оцінок;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

21. Оцінювання фізичної підготовленості військовослужбовців за контрактом та слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, проводиться за сумою балів, які нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка фізичної підготовленості визначається за бальним еквівалентом з урахуванням категорії та віку (таблиця 4 додатка 10).

У разі оцінювання військовослужбовців за контрактом та слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, за таблицею нормативів з фізичної підготовки (таблиця 2 додатка 10) оцінка фізичної підготовленості визначається:

«відмінно» - якщо половина і більше оцінок «відмінно», а решта не нижче «добре»;

«добре» - якщо половина і більше оцінок не нижче «добре», а решта - не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо більше половини оцінок «задовільно», при відсутності незадовільних оцінок;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

22. Оцінювання фізичної готовності (підготовленості) курсантів та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО проводиться за сумою балів, які нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка фізичної готовності (підготовленості) визначається за бальним еквівалентом з урахуванням категорії та періоду навчання (таблиця 5 додатка 10).

23. Курсанти, студенти, слухачі ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, курсанти навчальних військових частин на екзаменах та заліках перевіряються відповідно до освітніх програм, затверджених в установленому законодавством порядку.

Курсанти навчальних військових частин після завершення навчання перевіряються за трьома вправами: підтягування на перекладині, біг на 3 км та однієї із вправ спеціальної (військово-прикладної) спрямованості, залежно від вимог фахової підготовки. Курсанти, яких готують за програмою командирів відділень, перевіряються за рівнем теоретичних знань та організаційно-методичних навичок і вмінь, які оцінюються за вимогами пунктів 38-44 цього розділу.

До програми семестрових екзаменів і заліків з фізичної підготовки для курсантів, студентів, слухачів (усіх форм навчання) ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО включаються 4-5 вправ, що характеризують розвиток основних фізичних і спеціальних якостей та військово-прикладних рухових навичок та вмінь. Вони також перевіряються за рівнем теоретичних знань та організаційно-методичних навичок і вмінь. Зміст програми заліків та екзаменів визначаються кафедрою фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту з урахуванням програми навчання.

До практичної частини програми заліків та екзаменів четвертих і старших курсів випускних комплексних екзаменів з фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки для курсантів та студентів (усіх форм навчання) ВВНЗ, ВНП ЗВО включаються 5 вправ, що характеризують розвиток основних фізичних і спеціальних якостей та військово-прикладних рухових навичок та вмінь (таблиці 2-8 додатка 7). Підбір комплексів та фізичних вправ проводиться за погодженням із замовником на підготовку фахівців.

24. Військовослужбовці, які відносяться до третьої категорії, під час проведення інспекційних заходів та інших видів перевірки перевіряються за комплексами вправ загальної фізичної підготовленості (таблиця 1 додатка 7) та оцінюються згідно з вимогами пункту 20 цього розділу.

25. У процесі навчання військовослужбовці перевіряються за комплексами вправ загальної фізичної підготовленості (таблиця 1 додатка 7) та вправ, з урахуванням проходження програми навчання. За підсумками перевірки оцінюються:

рівень фізичної підготовленості військовослужбовців;

рівень організаційно-методичної підготовленості командирів навчальних підрозділів, курсантів, студентів, слухачів;

оцінка фізичної підготовки у підрозділах військової частини (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО);

повнота та якість засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної підготовки;

якість управління фізичною підготовкою.

26. Вправи з гімнастики на перекладині, брусах і стрибках через коня (козла) у довжину оцінюються за якістю їх виконання як «виконано» або «невиконано». Бальний еквівалент отриманих оцінок не визначається.

Вправа № 10 - зіскок махом назад (назад з поворотом на 90 градусів) на перекладині, вправа № 11 - зіскок боком з поворотом на 90 градусів (махом вперед/назад) на брусах оцінюються:

«виконано» - якщо вправа виконана відповідно до опису, без помилок, легко і впевнено, або були помилки: недостатня амплітуда, згинання і розведення ніг, згинання рук під час підйомів, виконання силового елемента махом або махового елемента з дожимом, додавання зайвих махів, зроблена зупинка там, де потрібно виконання вправи без зупинки, торкання снаряду без втрати темпу, нестійке приземлення або було падіння чи опора руками об підлогу під час приземлення;

«не виконано» - якщо вправа не виконана або перекручена (порушена послідовність виконання її елементів, не був виконаний (пропущений) елемент або падіння зі снаряду).

Вправа № 12 - стрибок ноги нарізно через коня (козла) у довжину оцінюється:

«виконано» - якщо вправа виконана відповідно до опису, без помилок, легко і впевнено, або були помилки: під час відштовхування руками об снаряд тулуб не паралельно снаряду, ноги зігнуті та нижче рівня плечей (тіла снаряду); після відштовхування руками об снаряд тулуб у польоті не прогнутий; не стійке приземлення;

«не виконано» - якщо стрибок не виконано або виконано не згідно з вимогами: поштовх однією ногою, поштовх руками об передню (ближню) частину снаряду, перебір руками по снаряду, торкання снаряду будь-якою частиною тіла крім долонь рук, торкання руками чи колінами підлоги під час приземлення або сталося падіння.

У цій вправі дозволяється виконувати дві спроби, при цьому визначається та оцінка, яка є вищою.

Вправа № 26 - вправа на батуті оцінюється:

«відмінно» - якщо вправа виконана відповідно до опису, без помилок, легко і впевнено, допущені незначні помилки під час приземлення;

«добре» - якщо вправа виконана відповідно до опису, впевнено, але були допущені незначні помилки: недостатня амплітуда, незначне згинання і розведення ніг, додавання зайвих рухів, нестійке приземлення;

«задовільно» - якщо вправа виконана відповідно до опису, впевнено, але були допущені значні помилки: зроблена зупинка там, де потрібно виконання вправи без зупинки, опора руками об батут під час приземлення;

«незадовільно» - якщо вправа не виконана або перекручена (порушена послідовність виконання її елементів, не виконаний (пропущений) елемент або було падіння під час виконання вправи чи під час приземлення).

Отримана оцінка у вправі на батуті для підрахунку балів за виконані вправи переводиться у бальний еквівалент відповідно до категорії, вікових груп та статі військовослужбовця (таблиці 4, 5 додатка 10).

27. Перевірка військовослужбовців за вправами № 49 (комплекс прийомів рукопашного бою РБ-1) та № 50 (комплекс прийомів рукопашного бою РБ-2) включає виконання п’яти передбачених програмою прийомів із різних груп: прийоми бою зі зброєю; прийоми бою рукою i ногою; звільнення від захватів; обеззброєння противника; больові прийоми; кидки. Виконання кожного окремого прийому із п’яти передбачених програмою із різних груп прийомів оцінюється:

«відмінно» - якщо прийом проведено згідно з описом, швидко і впевнено;

«добре» - якщо прийом проведено згідно з описом, але недостатньо швидко і впевнено;

«задовільно» - якщо прийом проведено згідно з описом, але повільно і з порушенням злитності руху або допущена втрата рівноваги, однак кінцева мета досягнута;

«незадовільно» - якщо прийом не виконано або виконано не згідно з описом.

Загальна оцінка військовослужбовцю за виконання п’яти прийомів визначається:

«відмінно» - якщо більше половини оцінок «відмінно», а решта не нижче «добре»;

«добре» - якщо більше половини оцінок «добре», а решта не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо половина і більше оцінок «задовільно», при відсутності незадовільних, або, якщо за один прийом оцінка «незадовільно», при наявності однієї не нижче «добре»;

«незадовільно» - якщо отримано більше однієї незадовільної оцінки.

28. Під час перевірки військовослужбовців першої категорії за вправами № 50 (комплекс прийомів рукопашного бою РБ-2) та № 51 (комплекс прийомів рукопашного бою РБ-3) призначаються:

п’ять передбачених програмою прийомів із різних груп: прийоми бою зі зброєю; прийоми бою рукою i ногою; звільнення від захватів; обеззброєння противника; больові прийоми та удушення; кидки; спеціальні прийоми;

«бойова ситуація».

Виконання п’яти передбачених програмою прийомів із різних груп та їх оцінювання проводиться так, як описано вище (для вправ № 49, 50).

Під час виконання «бойової ситуації» військовослужбовець повинен виконати одну із таких дій: захисно-відповідні дії; обеззброєння противника (при цьому характер його атакуючих дій та виду зброї, яка буде застосовуватись - невідомі); звільнення від захоплення; спеціальні прийоми; больові прийоми (кидки) одразу після команди перевіряючого.

Попередньо військовослужбовець стає у вихідне положення спиною до асистента (умовного противника) на відстані 2 м від нього та після сигналу про власну готовність за командою особи, яка проводить перевірку «Прийом почи-НАЙ!» (або «ВПЕРЕД»), стрибком повертається кругом, обличчям до асистента, приймає бойову стійку та виконує прийом. Без повороту кругом виконуються звільнення від захватів ззаду, обеззброєння при погрозі зброєю в упор ззаду та при конвоюванні.

Для виконання кидків і больових прийомів особа, яка проводить перевірку, спочатку називає прийом, потім дає команду «Прийом почи-НАЙ!» (або «ВПЕРЕД»), після якої військовослужбовець повертається кругом, наближається до асистента та виконує прийом.

Виконання прийому в «бойовій ситуації» оцінюється:

«відмінно» - якщо військовослужбовець зумів захиститись від атаки противника, при цьому: провів контратаку, виконав кидок із завершаючим ударом, виконав больовий або позначив задушливий прийом, здійснив ефективне конвоювання або «вивів противника з ладу»;

«добре» - якщо прийом (дію) виконано без зупинок, технічно правильно, але недостатньо швидко;

«задовільно» - якщо прийом (дію) проведено з порушенням злитності і швидкості, допущена втрата рівноваги під час кидків, падіння, але кінцева мета досягнута;

«незадовільно» - якщо прийом (дію) не виконано, грубо перекручено або військовослужбовець не захистився і не провів контратакуючі дії.

29. Оцінка військовослужбовців першої категорії за виконання вправ №№ 50, 51 складається із двох оцінок: оцінки за п’ять передбачених програмою прийомів, оцінки дій у «бойовій ситуації» і визначається:

«відмінно» - якщо оцінка за «бойову ситуацію» «відмінно», а друга - не нижче «добре»;

«добре» - якщо оцінка за «бойову ситуацію» «добре», а друга - не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо дві оцінки «задовільно», або, якщо отримана одна оцінка «незадовільно» та оцінка не нижче «добре» за «бойову ситуацію»;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

Отримана оцінка у вправах з рукопашного бою для підрахунку балів за виконані вправи переводиться у бальний еквівалент відповідно до категорії, вікових груп та статі військовослужбовця (таблиці 4, 5 додатка 10).

30. Під час перевірки вправ, які виконуються у складі підрозділу, кожному військовослужбовцю нараховуються бали за результат, який показав підрозділ.

31. Перевірки для визначення рівня фізичної готовності військовослужбовців здійснюються:

у кінці першого півріччя та навчального року;

під час проведення інспекційних заходів (для першої та другої категорій);

на екзаменах та заліках з курсантами та студентами ВВНЗ, ВНП ЗВО четвертого і старших курсів.

32. До змісту перевірки військовослужбовців з фізичної готовності включаються вправи загальної та спеціальної фізичної підготовки. Перевірка проводиться за одним із двох варіантів.

33. За першим варіантом перевірка військовослужбовців проводиться за вправами, які об’єднані у два комплекси. Комплекс загальної фізичної підготовки наведено у таблиці 1 додатка 7. Комплекс спеціальної фізичної підготовки включає три спеціальні (військово-прикладні) вправи з переліку, який наведено у таблиці 2 додатка 7.

34. Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості визначається за виконання комплексів вправ, які оцінюються за сумою балів (таблиця 1 додатка 10) або за нормативами з фізичної підготовки (таблиця 2 додатка 10).

Якщо оцінювання виконання вправ проводиться за 100-бальною шкалою (таблиця 1 додатка 10), оцінка за комплекс вправ визначається за таблицею 4 додатка 10. Якщо оцінка виконання вправ проводиться за нормативами з фізичної підготовки (таблиця 2 додатка 10), то вона визначається:

«відмінно» - якщо половина і більше оцінок «відмінно», а решта не нижче «добре»;

«добре» - якщо половина і більше оцінок не нижче «добре», а решта - не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо більше половини оцінок «задовільно», при відсутності незадовільних оцінок;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

35. Загальна оцінка фізичної готовності за першим варіантом визначається:

«відмінно» - якщо оцінка за виконання комплексу спеціальної підготовки «відмінно», а комплексу загальної фізичної підготовки - не нижче «добре»;

«добре» - якщо оцінка за виконання комплексу спеціальної підготовки не нижче «добре», а комплексу загальної фізичної підготовки - не нижче «задовільно»;

«задовільно» - якщо за виконання обох комплексів отримано оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

36. За другим варіантом перевірка військовослужбовців проводиться за виконання комплексу контрольних вправ загальної та спеціальної фізичної підготовки для військовослужбовців відповідної категорії, вікової групи та статі (таблиця 3 додатка 7), який оцінюється за сумою балів, що нараховуються за виконання нормативів фізичних вправ з урахуванням статі відповідно до таблиці 1 додатка 10. Оцінка визначається за бальним еквівалентом з урахуванням категорії та віку (таблиця 4 додатка 10).

37. Загальна оцінка фізичної готовності за другим варіантом визначається:

«відмінно» - якщо набрана сума балів за виконані вправи комплексу відповідає оцінці «відмінно», при цьому за кожну із спеціальних вправ отримано кількість балів на оцінку не нижче, ніж «відмінно»;

«добре» - якщо набрана сума балів за виконані вправи комплексу відповідає оцінці «добре», при цьому за кожну із спеціальних вправ отримано кількість балів на оцінку не нижче, ніж «добре»;

«задовільно» - якщо набрана сума балів за виконані вправи комплексу відповідає оцінці «задовільно», при цьому за кожну із вправ отримано кількість балів на оцінку не нижче, ніж «задовільно»;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

38. Перевірка та оцінка фізичної підготовки військовослужбовців, які проводять заняття з фізичної підготовки у підрозділах військової частини, курсантів навчальної військової частини, курсантів, студентів, слухачів, командирів навчальних підрозділів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО проводиться за двома показниками: рівня фізичної готовності (підготовленості) та рівня методичної підготовленості.

39. Методична підготовленість перевіряється й оцінюється за рівнем теоретичних знань основ фізичної підготовки та організаційно-методичних навичок і вмінь відповідно до тематики (додаток 2). Рівень організаційно-методичних навичок і вмінь визначається за якістю виконання методичного завдання, що включає практичні дії з управління фізичною підготовкою.

40. У процесі навчання перевірка рівня теоретичних знань, організаційно-методичних навичок і вмінь проводиться без екзаменаційних білетів.

41. Для проведення заліків та екзаменів у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, навчальній військовій частині складаються екзаменаційні білети. Зміст питань для перевірки рівня теоретичних знань та виконання завдань для перевірки рівня організаційно-методичних навичок і вмінь визначається згідно з навчальною програмою, складеною відповідно до тематики (додаток 2).

42. Перевірка рівня теоретичних знань, організаційно-методичних навичок і вмінь військовослужбовців проводиться упродовж одного дня до виконання практичних нормативів з фізичної підготовки. Якість виконання організаційно-методичного завдання, що включає практичні дії з організації та/або проведення фізичної підготовки, оцінюється:

«відмінно» - якщо завдання виконано правильно та впевнено;

«добре» - якщо завдання виконано правильно, але недостатньо впевнено;

«задовільно» - якщо завдання виконано в основному правильно, але невпевнено та з незначними помилками;

«незадовільно» - якщо завдання не виконано або виконано невпевнено та з грубими помилками.

Під час оцінювання виконання організаційно-методичного завдання з проведення фізичної підготовки враховуються зовнішній вигляд, стройова виправка та уміння:

назвати, чітко показати та пояснити вправу;

вибрати раціональну методику навчання та керувати тими, хто навчається;

попереджати та виправляти помилки, здійснювати страховку та надавати допомогу тим, хто навчається;

визначати стан тих, хто навчається, і правильно дозувати їхнє фізичне навантаження.

За рішенням особи, яка здійснює перевірку, завдання виконується повністю або частково.

43. Під час перевірки теоретичних знань кожний військовослужбовець відповідає на одне питання. Перевірка проводиться методом усного або письмового опитування. Дозволяється задавати опитуваним додаткові питання за визначеною тематикою. Рівень теоретичних знань оцінюється:

«відмінно» - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна та повна;

«добре» - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна, але недостатньо повна або викладена з неістотними за смислом помилками;

«задовільно» - якщо відповідь на поставлене питання в основному правильна, але викладена неповно чи з окремими істотними помилками;

«незадовільно» - якщо відповідь не розкриває суті поставленого питання.

44. Оцінка методичної підготовленості військовослужбовців складається з оцінок, одержаних за відповідь на теоретичне питання та виконання методичного завдання, і визначається:

«відмінно» - якщо отримано обидві оцінки «відмінно»;

«добре» - якщо отримано одну оцінку «відмінно», а другу «добре» або «задовільно»; або обидві оцінки «добре»;

«задовільно» - якщо отримано одну оцінку «добре» а другу «задовільно»; або обидві оцінки «задовільно»;

«незадовільно» - якщо не виконані умови на оцінку «задовільно».

45. Загальна оцінка з фізичної підготовки керівників, які проводять заняття з фізичної підготовки, курсантів (студентів, слухачів) ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, курсантів навчальної військової частини, яка готує командирів відділень, складається з оцінок їхньої фізичної готовності (підготовленості), методичної підготовленості та визначається:

«відмінно» - якщо оцінка фізичної готовності (підготовленості) «відмінно», а методичної підготовленості - не нижче, ніж «добре»;

«добре» - якщо оцінка фізичної готовності (підготовленості) «добре», а методичної - не нижче, ніж «задовільно»;

«задовільно» - якщо оцінка фізичної готовності (підготовленості) «задовільно», а методичної - не нижче, ніж «задовільно».

«незадовільно» - якщо не виконані умови на оцінку «задовільно».

46. Для перевірки та оцінки фізичної підготовки у військовій частині, відповідно до програми, призначаються підрозділи у повному складі. Підрозділи для перевірки визначаються керівником, який здійснює перевірку. При цьому, призначається не менше 50 % основних підрозділів і не менше 50 % підрозділів забезпечення, обслуговування та ремонту (у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО обов’язково перевіряється - 50 % підрозділу (частини) забезпечення освітнього процесу, кафедра фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту в повному складі; в органі військового управління - 100 % військовослужбовців).

Командир (начальник), його заступники (командування), офіцери управління (штабу) та усі командири підрозділів військової частини (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО) перевіряються й оцінюються в обов’язковому порядку.

Військовослужбовці, які під час перевірки задіяні для несення служби у добовому наряді, бойовому чергуванні та інших чергових підрозділах (силах) військової частини, до перевірки в ці дні не залучаються; для їх перевірки виділяються інші дні.

47. Під час інспекційних заходів військової частини перевірка військовослужбовців з фізичної підготовки може проводитися за окремим планом, строки для якої визначаються відповідним органом військового управління. При цьому враховуються завдання, обсяг питань, кількість підрозділів, які підлягають перевірці, їх дислокація, наявність і стан навчальної бази з фізичної підготовки і спорту та кількість осіб, які проводять перевірку.

48. Оцінка фізичної підготовки військової частини та її підрозділів складається з індивідуальних оцінок військовослужбовців. Вона визначається:

«відмінно» - якщо отримано не менше, ніж 90 % позитивних оцінок від числа перевірених, з яких не менше, ніж 50 % отримали оцінку «відмінно»;

«добре» - якщо отримано не менше, ніж 80 % позитивних оцінок від числа перевірених, з яких не менше, ніж 50 % отримали оцінку не нижче, ніж «добре»;

«задовільно» - якщо отримано не менше, ніж 70 % позитивних оцінок від числа перевірених;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки або до перевірки було залучено менше 70 % військовослужбовців від їх кількості за списком (у перевірених підрозділах).

49. Оцінка фізичної підготовки ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ та їх підрозділів складається з індивідуальних оцінок військовослужбовців та визначається:

«відмінно» - якщо отримано не менше, ніж 95 % позитивних оцінок від числа перевірених, з яких не менше, ніж 50 % отримали оцінку «відмінно»;

«добре» - якщо отримано не менше, ніж 90 % позитивних оцінок від числа перевірених, з яких не менше, ніж 50 % отримали оцінку не нижче, ніж «добре»;

«задовільно» - якщо отримано не менше, ніж 85 % позитивних оцінок від числа перевірених;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки або до перевірки було залучено менше 80 % військовослужбовців від їх кількості за списком (у перевірених підрозділах).

50. Отримана оцінка фізичної підготовки військової частини, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ та їх підрозділів знижується на один бал, якщо більше 15 % військовослужбовців, які призначені для перевірки, перебувають у групі ЛФК або звільнені від перевірки за станом здоров’я.

51. В окремих випадках, за рішенням посадової особи, яка здійснює перевірку, підрозділи військової частини, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ можуть перевірятись за однією із визначених вправ. При цьому до перевірки залучається не менше трьох підрозділів, кожному з яких визначаються різні вправи. Підбір вправ здійснюється з метою визначення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовки. Оцінка підрозділу визначається за індивідуальними оцінками військовослужбовців з визначеної вправи згідно з пунктами 48, 49 цього розділу.

Оцінка військовій частині визначається за отримані оцінки підрозділами:

«відмінно» - якщо половина і більше перевірених підрозділів отримали оцінку «відмінно», а решта не нижче «добре», при цьому оцінки за спеціальні фізичні вправи - не нижче «відмінно»;

«добре» - якщо половина і більше перевірених підрозділів отримали оцінку не нижче «добре», а решта - не нижче «задовільно», при цьому оцінки за спеціальні фізичні вправи - не нижче «добре»;

«задовільно» - якщо більше половини перевірених підрозділів отримали оцінку «задовільно», при відсутності незадовільних оцінок;

«незадовільно» - якщо не виконано умови задовільної оцінки.

52. Під час перевірки військової частини (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) здійснюється всебічна перевірка та оцінка якості управління фізичної підготовки.

Якість управління фізичною підготовкою оцінюється:

«відповідає встановленим вимогам»:

своєчасно i якісно розробляються необхідні накази, аналізується стан фізичної підготовки та регулярно підводяться її підсумки;

планування фізичної підготовки забезпечує вирішення завдань фізичної підготовки особового складу, обсяг часу, що виділяється на фізичну підготовку, відповідає вимогам керівних документів;

систематично проводяться теоретичні, інструкторсько-методичні i показові заняття зі службовими особами, навчально-методичні збори i семінари з позаштатними спортивними організаторами, тренерами та суддями;

повсякденно здійснюється контроль за процесом фізичної підготовки в підрозділах;

дані обліку відповідають дійсному стану фізичної підготовки, ведуться картки обліку фізичної підготовки військовослужбовців за контрактом;

забезпечення фізичної підготовки i спорту здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції;

проводяться заплановані заходи з фізичної підготовки;

«не відповідає встановленим вимогам»:

не виконано два із перелічених елементів управління фізичною підготовкою або дані обліку не відповідають дійсному стану фізичної підготовки.

В процесі навчання може перевірятися і оцінюватися якість управління окремих форм фізичної підготовки.

Результати перевірки якості управління фізичною підготовкою доповідаються вищим командирам (начальникам) та заносяться до акта перевірки.

53. За результатами перевірок у кінці першого півріччя та навчального року, інспекційних заходів стан фізичної підготовки військової частини (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ) перевіряється та оцінюється за такими показниками:

рівень фізичної готовності (підготовленості) військовослужбовців;

рівень організаційно-методичної підготовленості офіцерів і сержантів, які є керівниками фізичної підготовки, курсантів, студентів, слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО та курсантів навчальної військової частини;

оцінка фізичної підготовки військової частини (ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО) та її підрозділів;

якість управління фізичної підготовки.

54. На підставі аналізу результатів перевірки стану фізичної підготовки у військовій частині оцінюються і визначаються:

рівень розвитку у військовослужбовців різних фізичних і спеціальних якостей, оволодіння ними військово-прикладними руховими навичками і вміннями, теоретичними знаннями, організаційно-методичними вміннями;

рівень фізичної підготовки підрозділів;

динаміка показників фізичної підготовленості військовослужбовців за певний період часу (ефективність процесу фізичної підготовки);

оцінки, отримані окремими категоріями військовослужбовців;

якість управління фізичною підготовкою;

наявність та стан навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту;

позитивний досвід і недоліки (у тому числі їх причини) в управлінні фізичною підготовкою;

конкретні заходи щодо покращення фізичної підготовки військовослужбовців у військовій частині і підрозділах.

ПЕРЕЛІК
документів з фізичної підготовки і спортивної діяльності військовослужбовців військової частини

1. Програма фізичної підготовки військової частини на навчальний рік.

2. Наказ про організацію фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині на навчальний рік (з додатками):

склад груп для занять фізичною підготовкою та їх керівники у військовій частині на навчальний рік;

план спортивно-масової роботи військової частини на навчальний рік;

положення (регламент) про спортивні, військово-спортивні змагання військової частини у навчальному році;

склад спортивного комітету військової частини і обов’язки його членів; список спортивних організаторів підрозділів.

рекомендації з організації та проведення фізичного тренування у процесі навчально-бойової діяльності у військовій частині на навчальний рік;

перелік і склад спортивних команд (секцій) з видів спорту та їх тренери, розклад навчально-тренувальних занять і місця їх проведення у військовій частині на навчальний рік.

3. Наказ про підсумки фізичної підготовки і спортивно-масової роботи у військовій частині за навчальний рік.

4. Наказ про організацію та проведення навчальних занять з плавання та/або купання у військовій частині (розробляється за наявності умов для плавання).

5. Наказ про проведення змагань на першість військової частини з виду (видів) спорту.

6. Наказ про підсумки проведення змагань на першість військової частини з виду (видів) спорту.

7. Наказ про організацію і проведення навчально-методичних зборів (семінарів) зі спортивним активом військової частини.

8. Наказ про підсумки навчально-методичних зборів (семінарів) зі спортивним активом військової частини.

9. Наказ про організацію контрольних занять з перевірки фізичної підготовки у військовій частині на навчальний рік.

10. План проведення ранкової фізичної зарядки з військовослужбовцями військової частини на місяць.

11. Розклад навчальних занять з фізичної підготовки з військовослужбовцями управління військової частини на місяць.

ТЕМАТИКА
підготовки керівників фізичної підготовки у військових частинах, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ

Таблиця 1

Тематика теоретичних занять для командирів підрозділів
та інструкторів з фізичної підготовки у військовій частині,
ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ

Таблиця 2

Тематика теоретичних занять для членів спортивного активу
у військовій частині, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ

Таблиця 3

Тематика методичних занять для командирів підрозділів
та інструкторів з фізичної підготовки у військовій частині,
ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ

Таблиця 4

Тематика методичних занять для членів спортивного активу
у військовій частині, ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, ВЛ

Таблиця 5

Тематика теоретичних занять для курсантів, студентів,
слухачів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО

Таблиця 6

Тематика теоретичних занять для слухачів тактичного рівня
підготовки денної та заочної форм навчання ВВНЗ, ВНП ЗВО,
лідерських курсів, підвищення кваліфікації тощо

Таблиця 7

Тематика теоретичних занять для слухачів
оперативного рівня підготовки, лідерських курсів
та підвищення кваліфікації

Таблиця 8

Зміст теоретичних знань (тематика теоретичних занять)
для слухачів стратегічного рівня підготовки

Таблиця 9

Тематика методичних занять для курсантів
та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО

Таблиця 10

Тематика методичних занять для слухачів оперативного
рівня підготовки ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО

Таблиця 11

Тематика методичних занять
для слухачів стратегічного рівня підготовки

ЗМІСТ
та форми обліку фізичної підготовки у військовій частині, підрозділах

ДОВІДКА-ДОПОВІДЬ
про стан фізичної підготовки і спорту у військовій частині за навчальний рік

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
фізичної підготовки і спортивної діяльності військовослужбовців

ПЕРЕЛІК ТА УМОВИ
виконання фізичних вправ

КОМПЛЕКСИ КОНТРОЛЬНИХ ВПРАВ

Таблиця 1

Комплекс контрольних вправ для перевірки
та оцінки загальної фізичної підготовленості
військовослужбовців 1, 2 та 3 категорій

Таблиця 2

Спеціальні фізичні вправи для комплексів контрольних вправ

Таблиця 3

Комплекс контрольних вправ для перевірки і оцінки
спеціальної фізичної підготовки (фізична готовність)
військовослужбовців Десантно-штурмових військ, підрозділів
спеціального призначення Сил спеціальних операцій,
Морської піхоти, підрозділів спеціального призначення
Служби правопорядку, розвідувальних військових частин
і підрозділів, курсантів та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО
які готують фахівців для цих частин і підрозділів

Таблиця 4

Комплекс контрольних вправ для перевірки і оцінки
спеціальної фізичної підготовки (фізична готовність)
військовослужбовців механізованих, гірсько-штурмових частин
і підрозділів, військ радіаційного, хімічного та біологічного
захисту Сухопутних військ, курсантів
та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують
фахівців для цих частин і підрозділів

Таблиця 5

Комплекс контрольних вправ
для перевірки і оцінки спеціальної фізичної підготовки
(фізична готовність) військовослужбовців танкових, самохідних
артилерійських, артилерійських, зенітно-ракетних,
зенітно-артилерійських частин і підрозділів, та інженерних
військ Сухопутних військ, частин і підрозділів
Військ зв’язку та кібербезпеки, Сил підтримки,
військових частин і підрозділів, які безпосередньо
3підпорядковані органам військового управління, курсантів
та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО,
які готують фахівців для цих частин і підрозділів

Таблиця 6

Комплекс контрольних вправ для перевірки і оцінки
спеціальної фізичної підготовки (фізична готовність)
військовослужбовців льотного складу Повітряних Сил,
армійської авіації Сухопутних військ, а також морської авіації
Військово-Морських Сил, курсантів та студентів ВВНЗ,
ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин
і підрозділів

Таблиця 7

Комплекс контрольних вправ
для перевірки і оцінки спеціальної фізичної підготовки
(фізична готовність) військовослужбовців плавскладу
Військово-Морських Сил, курсантів та студентів ВВНЗ,
ВНП ЗВО, ЗФПВО, які готують фахівців для цих частин
і підрозділів

Таблиця 8

Комплекс контрольних вправ
для перевірки і оцінки спеціальної фізичної підготовки
(фізична готовність) військовослужбовців усіх інших частин
і підрозділів видів, родів військ, сил Збройних Сил,
Держспецтрансслужби, які не вказані у таблицях 3-7 цього
додатка, курсантів та студентів ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО,
які готують фахівців для цих частин і підрозділів

ФОРМА ОДЯГУ
для проведення фізичної підготовки

ОСОБЛИВОСТІ
формування організаційно-методичних навичок і вмінь та їх вдосконалення у військовослужбовців

І. Особливості проведення підготовчої частини навчально-тренувального заняття з фізичної підготовки

1. Вправи підготовчої частини виконуються у такій послідовності: стройові прийоми на місці, вправи на увагу, вправи для м’язів рук і плечового поясу, тулуба, ніг під час ходьби; біг та вправи під час бігу: біг різними способами, спеціальні бігові вправи, прискорення тощо; вправи на місці: вправи на потягування, для м’язів рук і плечового поясу, тулуба, ніг, всього тіла (усіх груп м’язів), у парах, комплекси вільних вправ, стрибки тощо. Підбір вправ повинен сприяти вирішенню навчальних питань основної частини заняття.

2. Для виконання найпростіших вправ підготовчої частини використовують методи «за назвою» (назвати, виконати) та «за поясненням» (назвати, пояснити, виконати). Наприклад: «ривки руками; ноги на ширині плечей, руки перед грудьми, долонями донизу, пальці разом - вихідне положення - ПРИЙНЯТИ!, «вправу почи-НАЙ!». Або: «нахили тулуба з почерговим діставанням пальцями рук носків ніг у поєднанні з ходьбою на кожний крок; руки на пояс - вихідне положення - ПРИЙНЯТИ!, «вправу почи-НАЙ!». Після чого зробити підрахунок, домогтися виконання вправи, виявити та виправити помилки і подати команду на закінчення її виконання замість двох останніх рахунків: «вправу - ЗАКІНЧИТИ!», коли вона виконувалася під час руху, та «СТІЙ!» - замість останнього рахунку, коли вправа виконувалася на місці.

3. Для виконання більш складних вправ підготовчої частини використовують методи «за показом» (назвати, показати, виконати) або «за показом із супутнім поясненням» (назвати, показати та пояснити, виконати), а також «за розподілами». Наприклад: «кругові оберти руками вперед-назад у плечових суглобах; вправу показую: один, два, три, чотири; ноги на ширині плечей, руки до плечей, пальці в кулак - вихідне положення - ПРИЙНЯТИ!, Вправу вперед (назад) почи-НАЙ!». Або: «вправа для всіх груп м’язів; СТРУНКО! Упор присівши, роби - РАЗ!, упор лежачи, роби - ДВА!, упор присівши, роби - ТРИ, стройове положення, роби - ЧОТИРИ. Роби - РАЗ, роби - ДВА!, роби - ТРИ!, роби - ЧОТИРИ! (під час зупинок при виконанні елементів вправи керівник виявляє та виправляє помилки). Вправу в цілому почи-НАЙ!». Далі усе повторюється за прикладом першого методу.

Показ вправ керівник виконує дзеркально: для тих, що виконуються на місці,- стоячи обличчям або боком до підлеглих, а для тих, що виконуються в русі - назустріч строю.

Для підвищення щільності підготовчої частини раніше вивчені вправи виконуються одна за одною без пауз для відпочинку за командою «Потоком вправи почи-НАЙ!». Це означає, що останній рахунок у кожній із попередніх вправ є вихідним положенням для виконання наступної вправи.

4. Після закінчення підготовчої частини підрозділ вишиковується на вихідне положення і керівник оголошує перше навчальне місце заняття.

ІІ. Особливості проведення основної частини навчально-тренувального заняття з фізичної підготовки

1. Основна частина занять проводиться на одному - трьох і більше навчальних місцях з наступною їх зміною і закінчується тренуванням з бігу, грою, естафетою чи комплексним тренуванням тощо упродовж 6-10 хв. У процесі навчання під час ознайомлення може проводитися опробування нової вправи тими, хто навчається; виконання вправ на навчальних місцях організовується одним чи декількома способами організації військовослужбовців.

2. Під час групового способу підрозділ після закінчення підготовчої частини вишиковується в колону по три (чотири). Вказавши навчальні місця, керівник занять подає команду, наприклад, «Взвод, до місць занять кроком (бігом) - РУШ». За цією командою відділення взводу найкоротшим шляхом виходять до місць занять, розташовуються так, щоб вказані місця були ліворуч від строю і за командою «НА МІСЦІ!» позначають крок на місці, потім за командою «СТІЙ!, ліво-РУЧ!»; зупиняються і повертаються ліворуч. Керівник занять подає команду «До виконання вправ - ПРИСТУПИТИ!». Командири відділень виходять на середину строю, повертаються обличчям до підрозділів, називають виконувану вправу і подають команду «Відділення - ВІЛЬНО!»; для виконання вправ з гімнастики - «Гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ!», за якою військовослужбовці відставляють праву ногу на півкроку вбік, руки з’єднують ззаду, вагу тіла рівномірно розподіляють на обидві ноги.

Для закінчення вправ керівник подає команду «Вправу - ЗАКІНЧИТИ!». Після цієї команди командири відділень припиняють виконання вправ і шикують свій підрозділ. Зміна місць занять проводиться за командою «Право-РУЧ, для зміни місць занять кроком (бігом) - РУШ!». При першій зміні вказується порядок переходу (з місця на місце за їх назвою проти годинникової стрілки).

Вихід того, хто навчається, зі строю для виконання вправи проводиться за командою «Солдат Антоненко, на вихідне положення кроком (бігом) - РУШ!». Військовослужбовець, почувши своє прізвище, приймає стройове положення і відповідає: «Я», за командою про вихід на вихідне положення відповідає: «СЛУХАЮСЬ», а потім стройовим кроком чи бігом займає його. За командою «ДО СНАРЯДУ!» чи «ВПЕРЕД!» («ДО СТАРТУ!, УВАГА!, РУШ!») військовослужбовець приймає стройове (інше вихідне) положення і виконує вправу.

На перевірках з гімнастичних вправ після команди «ДО СНАРЯДУ!» військовослужбовець приймає стройове (інше вихідне) положення і, повернувши голову в бік особи, яка проводить перевірку, доповідає своє військове звання і прізвище, після чого повертає голову прямо і виконує вправу.

3. При фронтальному способі керівник занять, після закінчення підготовчої частини, визначає перше навчальне місце і подає команду «До місця заняття кроком (бігом) - РУШ!». Взвод (рота) висувається найкоротшим шляхом до вказаного місця, за командою керівника зупиняється і повертається ліворуч.

Для виконання вправ обов’язково віддаються необхідні розпорядження та команди, наприклад:

що потрібно виконати (наприклад, «вправа № (назвати номер вправи) - підтягування на перекладині - ТРЕНУВАННЯ! (НАВЧАННЯ! АБО КОНТРОЛЬ! - в інших випадках), гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ!»);

мета (завдання) та порядок виконання вправи (наприклад, «вправу виконати по шість разів почергово у трьох підходах з інтервалом відпочинку в 1 хв. між підходами; завдання - розвиток сили м’язів рук та плечового пояса»);

вказати на те, що потрібно зробити після виконання вправи, і на порядок повернення на вихідне положення (наприклад, «після виконання кожного із підходів зіскочити з перекладини, стати у вихідне положення і прийняти гімнастичну стійку»);

вказати на вихідне положення і перевести на нього підрозділ (наприклад, «вихідне положення - під багатопрогонними перекладинами, по одному на проліт; СТРУНКО!, право-РУЧ!, на вихідне положення кроком-РУШ!, СТІЙ!, ліво-РУЧ1, гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ!»);

подати команду на виконання вправи (напр., «взвод, ДО СНАРЯДУ!»).

Після виконання вправ підрозділ переходить до другого місця занять, потім до третього і так далі. В цьому випадку спочатку виконуються вправи з розвитку спритності та дії, пов’язані з тонкою руховою координацією, швидкості та сили, а потім на витривалість.

Для поточного виконання вправи після віддання необхідних розпоряджень подається команда «Взвод, потоком по одному (по два, по три, …) дистанція п’ять (десять) кроків - ВПЕРЕД».

4. Коловий спосіб використовується для виконання вправ одночасно усім підрозділом на встановлених місцях (точках) з подальшою зміною місць «по колу».

5. У необхідних випадках використовується індивідуальний спосіб для навчання та тренування вправ з одним із військовослужбовців.

6. Змагальний спосіб використовується для підвищення навантаження та емоційності заняття.

7. Комплексні тренування проводяться з метою удосконалення фізичних, спеціальних, психічних якостей та військово-прикладних рухових навичок і вмінь. До їхнього змісту включаються вправи з різних розділів фізичної підготовки, вивчені як на цьому, так і на попередніх заняттях. Для їх проведення використовують поточний, змагальний та коловий спосіб.

ІІІ. Особливості проведення вправ заключної частини навчально-тренувального заняття з фізичної підготовки

1. Методика виконання вправ заключної частини заняття передбачає виконання вправ у повільному темпі, вправи для розслаблення м’язів у поєднанні з глибоким диханням (вдих - під час напруження, видих - під час розслаблення м’язів).

2. До змісту заключної частини заняття включаються вправи під час ходьби, повільного бігу, у тому числі і в поєднання з виконанням вправ для м’язів рук, плечового поясу, тулуба і ніг. Після цього виконуються вправи на місці. Після виконання вправ приводяться в порядок місця занять та інвентар, підводяться підсумки занять.

ІV. Особливості проведення навчальних занять з прискореного пересування та легкої атлетики

1. Навчальні заняття з прискореного пересування та легкої атлетики проводяться з метою розвитку витривалості, швидкості, удосконалення дій у складі підрозділів, виховання вольових якостей. Вони проводяться на стадіоні, на рівному майданчику, на пересіченій місцевості по дорогах чи поза ними у складі підрозділів переважно фронтальним і груповим способами.

2. До змісту занять включають: біг на короткі (100 м та 10 × 10 м), середні (400 м (4 ґ 100 м, 6 × 100 м з автоматом (його макетом), 1 км) та довгі (2, 3, 5 км) дистанції; крос на 5 км; воєнізований крос на 3 км з метанням гранати Ф-1 та стрільбою; марш-кидки на 5 і 10 км.

3. Підготовча частина включає перешикування на місці та під час руху; ходьбу та повільний біг; вправи загального розвитку під час руху та на місці; спеціальні стрибково-бігові вправи, а також біг з прискоренням.

4. Основна частина включає навчання та вдосконалення техніки бігу на короткі, середні та довгі дистанції, а також кросів і марш-кидків, у тому числі і пересіченою місцевістю.

Навчання та тренування з бігу на короткі дистанції проводиться на початку основної частини занять, з бігу на середні чи довгі дистанції - у її середині та наприкінці. У першу чергу вивчається техніка бігу на дистанції, потім техніка фінішного прискорення та фінішування (для човникового бігу додається вивчення техніки поворотів). У подальшому вивчається техніка старту та стартового прискорення. Після цього вивчається та вдосконалюється вправа в цілому.

Під час занять значна увага приділяється розвитку швидкості, витривалості, а також стійкості до кисневого голодування. Для цього, окрім програмних вправ застосовують спеціальні бігові та стрибкові вправи, прискорення, біг на відрізках, біг зі зміною швидкості, темповий біг. Під час здійснення кросів військовослужбовці формують техніку бігу пересіченою місцевістю; у марш-кидках - способи перенесення зброї, підгонки спорядження та тренування навичок діяти у складі підрозділів. Для підвищення навантаження в ході занять і під час виконання навчальних нормативів та естафет застосовується змагальний спосіб. Під час підготовки до марш-кидків на перших заняттях недостатньо підготовлені військовослужбовці виділяються в окрему групу, тренування в якій проводить помічник керівника.

5. На заняттях з прискореного пересування та легкої атлетики для виконання вправ обов’язково віддаються необхідні розпорядження та команди, наприклад:

«наступна вправа № (назвати номер вправи) - човниковий біг 10 × 10м - ТРЕНУВАННЯ!, ВІЛЬНО!»;

«вправу виконати три рази поспіль з інтервалом відпочинку в 2 хв. між забігами; завдання - вдосконалення техніки бігу на короткі дистанції (старту, бігу по дистанції, поворотів та фінішування) та розвиток швидкості»;

«після виконання вправи сповільнити біг, перейти на крок та повернутися лівим плечем вперед по «своїх» бігових доріжках на вихідне положення і стати по команді «вільно»);

«взвод, вихідне положення - бігові доріжки на дистанції три кроки один від одного; СТРУНКО!, право-РУЧ!, на вихідне положення кроком-РУШ!, СТІЙ!, ліво-РУЧ!, ВІЛЬНО!»);

подати команду на виконання вправи (наприклад, «взвод, ДО СТАРТУ!, УВАГА!, РУШ!»).

6. Попередження травматизму забезпечується старанною підготовкою взуття, обмундирування, спорядження та зброї, а також контролем за станом військовослужбовців.

V. Особливості проведення навчальних занять з гімнастики та атлетичної підготовки

1. Навчальні заняття з гімнастики та атлетичної підготовки спрямовані переважно на розвиток та удосконалення: спритності; сили; стійкості до заколихування та гравітаційного перевантаження; виховання сміливості, рішучості, стройової виправки та підтягнутості. Вони проводяться на гімнастичних майданчиках і містечках, у спортивних залах, спеціально обладнаних приміщеннях, на тренажерних комплексах, а також на місцевості.

2. До підготовчої частини включаються: стройові прийоми та вправи на увагу; вправи в ходінні та біганні; вправи загального розвитку під час руху і на місці, у тому числі вправи на удосконалення наскоку та зіскоку зі снаряду; комплекси вільних вправ №№ 1-4; вправи удвох (у парах); спеціальні вправи та стрибки. Можуть також виконуватися вправи на гімнастичній стінці, з гімнастичною лавою чи іншими предметами.

3. До основної частини занять входять: вправи на перекладині, брусах, тренажерах, багатопрогонних і спеціальних снарядах (лопингах, батутах і гімнастичних колесах); елементи акробатичних та комплексних вправ; вправи з гирями та гантелями; у рівновазі; лазінні; комплексні та кругові тренування; рухові ігри та естафети.

Удосконалення вправ здійснюється способом їхнього багаторазового виконання одночасно усіма, потоком по одному чи декілька чоловік, у парах, за допомогою керівника (помічника керівника, іншого виконавця) зі зміною місць занять по колу. Для підвищення навантаження виконуються різні за структурою вправи: підтягування; підйом силою на перекладині; згинання та розгинання рук в упорі на брусах; піднімання патронного ящика та присідання з ним; нахили на гімнастичній лаві та стрибки через неї; лазіння по канату (жердині) та гімнастичній стінці. Комплексні тренування, ігри й естафети проводяться поточним чи змагальним способами із застосуванням гімнастичних снарядів, обладнання.

4. Попередження травматизму забезпечується: страхуванням під час виконання фізичних вправ на снарядах; перевіркою технічного стану снарядів (розтяжок, карабінів, стопорних пристроїв); перевіркою надійності кріплення рук і ніг під час виконання фізичних вправ на спеціальних снарядах.

VІ. Особливості проведення навчальних занять з подолання перешкод і метання гранат

1. Навчальні заняття з подолання перешкод і метання гранат спрямовані переважно на: формування й удосконалення прикладних навичок у подоланні перешкод, метанні гранат по горизонтальних і вертикальних цілях, виконанні спеціальних прийомів i дій; виховання впевненості військовослужбовців у своїх силах, сміливості та рішучості. У процесі занять розвиваються та вдосконалюються фізичні та спеціальні якості. Заняття проводяться на спеціально обладнаних смугах перешкод i на місцевості, дообладнаній перешкодами та мішенями.

2. До змісту занять включаються:

подолання горизонтальних i вертикальних перешкод індивідуально та у складі підрозділу;

метання гранат на точність і дальність за умовами виконання контрольних вправ;

спеціальні прийоми та дії на спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем індивідуально й у складі підрозділів;

біг з подоланням смуги перешкод у складі підрозділу;

подолання перешкод за змістом спеціальної вправи на єдиній спеціальній смузі перешкод армій НАТО;

контрольні вправи на загальній та спеціальних смугах перешкод.

3. Підготовча частина занять проводиться зі зброєю та без неї на бігових доріжках чи місцевості, яка прилягає до смуги перешкод. Під час проведення підготовчої частини зі зброєю до її змісту включаються: стройові прийоми; ходьба та біг різними способами; перебіжки; переповзання; дії за раптовими командами та сигналами («ДО БОЮ», «ДО УКРИТТЯ», «ПОВIТРЯ»); біг на 150-200 м із супутнім подоланням нескладних перешкод. Проведення підготовчої частини без зброї включає: стройові прийоми; ходьбу; вправи для м’язів рук, плечового пояса, тулуба та ніг під час ходіння; біг різними способами; спеціальні бігові та стрибкові вправи; прискорення; біг у середньому темпі до 600 м; подолання нескладних перешкод у поєднанні з бігом.

4. До змісту основної частини занять включаються вправи з подолання ділянки перешкод завдовжки 40-60 м, у тому числі і з виконанням вивчених прийомів i дій у різному темпі, а також метання гранат на точність і дальність. Вправи виконуються переважно поточним і змагально-груповим методами. Використовується також і спосіб колової естафети. Метання гранат проводиться почергово в горизонтальні, а потім у вертикальні цілі. У кожне заняття включаються комплексні тренування щодо виконання усієї контрольної вправи (більшої її частини) у поєднанні з бігом до 600 м та інші комплексні вправи. Тренування проводиться потоком у парах, групах чи у складі підрозділу. Помічники керівника занять контролюють порядок подолання перешкод і метання гранат у ціль.

5. Під час проведення перших декількох занять вивчається техніка подолання перешкод. У подальшому удосконалюються техніка та швидкість подолання перешкод і проводиться виконання прийомів з ускладненням обстановки, яка досягається:

застосуванням різноманітних вихідних положень (лежачи, з коліна, з укриття, у траншеї) перед розбігом для подолання перешкод або для метання гранат;

збільшенням дистанцій до перешкод і цілей;

подачею раптових команд i сигналів під час виконання вправ;

зміною порядку подолання перешкод та ураження цілей.

6. Під час наступних занять поряд із вдосконаленням техніки подолання перешкод головна увага приділяється розвитку витривалості, що досягається:

багаторазовим виконанням прийомів після дій, що дають значне фізичне навантаження;

виконанням прийомів у комплексі з іншими діями як на смугах перешкод, так i на різній за характером місцевості;

виконанням прийомів i дій у засобах індивідуального захисту, в умовах обмеженої видимості та вночі.

7. Комплексні тренування періодично проводяться із застосуванням імітаційних засобів та осередків пожеж, а також у різний час доби та за різних погодних умов.

8. Перед виконанням вправ (прийомів, дій) на заняттях з подолання перешкод віддається попереднє розпорядження, в якому вказуються вихідне положення, що зробити і з якою метою, порядок виконання, заключне положення та порядок повернення до строю. Наприклад: «Вихідне положення - біля рову, подолати лабіринт способом «маятник», перелізти через паркан з опорою на стегно. Завдання - вдосконалити техніку виконання цих перешкод. Виконати чотири рази. Після цього лівим (правим) плечем вперед бігом по доріжці повернутися до строю, перша пара - ВПЕРЕД!». Для виконання вправ потоком до зазначеної команди додається команда: «Відділення, потоком, дистанція - подолання лабіринту попередньою парою - ВПЕРЕД!».

9. Попередження травматизму забезпечується: перекопуванням (посипанням стружками, тирсою чи піском) місць приземлення; збільшенням інтервалів i дистанцій під час проведення занять зі зброєю, в умовах обмеженої видимості та в темний час доби; винесенням цілей для метання гранат у лівий (правий) бік від напрямку бігу; очисткою від снігу та льоду місць відштовхування та приземлення; застосуванням контрольного та змагального методу на сухій смузі перешкод; суворим дотриманням правил застосування імітаційних та інших спеціальних засобів.

VІІ. Особливості проведення навчальних занять з рукопашного бою

1. Навчальні заняття з рукопашного бою спрямовані переважно на формування навичок, необхідних для знищення, виведення з ладу або полонення противника, самозахисту від його нападу, а також виховання впевненості у власних силах. На заняттях також розвиваються фізичні, спеціальні та вольові якості.

Для проведення занять визначаються місця навчально-матеріальної бази:

під час навчання прийомів зі зброєю: на спеціальних майданчиках, оснащених стаціонарними та переносними пристроями, а також мішенями (плетінками), переносними перешкодами (стінками, парканами, палісадниками, малопомітними перешкодами), траншеями, ходами сполучень, бліндажами, драбинними майданчиками, фасадами будинків з вікнами; на тактичних полях, вартових містечках і на смугах перешкод;

під час навчання прийомів без зброї: на рівному трав’яному майданчику, спеціально підготовленій ямі з піском і стружками або у спортивному залі (на килимі з гімнастичних матів).

2. До змісту занять включаються: підготовчі вправи, прийоми та дії; прийоми бою без зброї; прийоми бою з автоматом, ножем та піхотною лопатою; больові прийоми; кидки; прийоми для спеціальних підрозділів.

3. Підготовча частина занять проводиться зі зброєю та без неї. У підготовчу частину, що проводиться зі зброєю, включаються: стройові прийоми; ходіння та біг у різному темпі; перебіжки; переповзання; виконання прийомів підготовки до рукопашного бою та стрільби напоготів; дії за раптовими командами та сигналами; прийоми рукопашного бою зі зброєю. Під час проведення підготовчої частини занять без зброї до її змісту включаються: ходіння та біг у різному темпі; спеціальні вправи з пересування; вправи удвох; удари руками та ногами; прийоми самострахування; інші елементи єдиноборств; прийоми рукопашного бою без зброї; дії за раптовими сигналами та командами.

4. Основна частина занять організовується на одному або декількох навчальних місцях. Підготовчим вправам, прийомам і діям військовослужбовці навчаються на перших заняттях; їхнє вдосконалення проводиться переважно під час підготовчої частини наступних занять. У подальшому вивчаються та вдосконалюються прийоми, що входять до програм навчання.

Під час навчання прийомам бою зі зброєю, ударам руками та ногами спочатку засвоюються прийоми нападу, потім - захисту у поєднанні з діями контрнападу. Для цього військовослужбовці мають володіти необхідними підготовчими діями: підготовки до бою, пересуваннями.

Навчання діям самозахисту від нападу суперника проводиться у такій послідовності: прийоми самострахування; больові прийоми та кидки; звільнення від захоплень та обеззброєння; навчальні сутички.

5. Основна частина занять періодично проводиться комплексно. До її змісту включаються: біг на місцевості; подолання перешкод; прийоми та дії рукопашного бою, які організовуються на 5-6 навчальних місцях. У кінці основної частини проводиться комплексне тренування або навчальні сутички.

До змісту комплексних тренувань включаються пересування або подолання перешкод у поєднанні із завданням уколів багнетом у манекени та іншими прийомами рукопашного бою. На перших заняттях створюється нескладна обстановка; у подальшому - кількість перешкод для подолання та дистанція збільшуються, а розстановка манекенів - ускладняється. Порядок дій військовослужбовців з тренувальними палицями визначає керівник занять.

Комплексні тренування періодично проводяться із застосуванням імітаційних засобів.

Навчальні сутички є основною формою удосконалення навичок та умінь рукопашного бою. Вони організовуються на декількох навчальних місцях у парах або групах (один проти одного, один проти двох, два проти трьох) та проводяться з макетами зброї або без них за умовами, які встановлює керівник.

6. Під час навчання прийомам рукопашного бою застосовуються розпорядження i команди:

для підготовки до бою - «ліво- (право-) стороння (фронтальна) низька (середня чи висока) стійка, до бою - ГОТУЙСЯ!»;

для завдання уколу на місці - «ШТРИКАЙ!»;

для завдання уколів у русі - «Нанести укол по мішені - «ВПЕРЕД!»;

для відбиття - «Вправо (вліво, униз праворуч) - «ВІДБИЙ!»;

для завдання ударів - «Кулаком (ребром долоні, ногою, ножем, прикладом, лопатою) - «БИЙ!»;

для виконання прийомів за розділами вказуються вихідне положення i порядок виконання, наприклад, при навчанні задній підніжці: «Перші номери з кроком лівої ноги вбік осадити противника, «Роби - РА!З»; підбити правою ногою підколінний згин ноги противника i ривком руками вниз кинути його на землю, «Роби - ДВА!»; позначити удар каблуком в підребер’я, «Роби - ТРИ!»;

для одночасного виконання больового прийому, обеззброєння чи кидка - «Загин руки за спину - почи-HАЙ», «Задню пiднiжку - почи-HАЙ», «Обеззброєння - почи-HАЙ» тощо;

для виконання комбінацій з прийомів i дій даються вказівки, а потім виконавча команда «ВПЕРЕД», наприклад: «Переповзти 5 метрів, повалити противника кидком із захватом ніг ззаду i провести душіння - «ВПЕРЕД!».

7. Попередження травматизму забезпечується: дотриманням встановленої послідовності виконання прийомів, дій i вправ; оптимальних інтервалів i дистанцій між військовослужбовцями, особливо під час виконання прийомів зі зброєю у русі; застосуванням прийомів страхування та самострахування; застосуванням ножів (багнетів) з надітими на них чохлами або макетів ножів, піхотних лопат та автоматів (карабінів); проведенням прийомів i кидків з підтримкою партнера за руку та виконанням їх від середини килима (ями з піском) до краю; виконанням больових прийомів, душіння й обеззброєння плавно, без застосування значної сили; за сигналом партнера голосом «Є» негайно припинити виконання прийому (під час виконання вправ з партнером удари тільки позначати); дотриманням правил застосування імітаційних засобів.

VІІІ. Особливості проведення навчальних занять з військово-прикладного плавання

1. Навчальні заняття з військово-прикладного плавання (розділ - військово-прикладне плавання та веслування) спрямовані переважно на: формування військово-прикладних навичок у плаванні; виховання витримки та самовладання; розвиток та вдосконалення швидкості, витривалості; стійкості до кисневого голодування, а також загартування організму.

Вони проводяться на спеціально обладнаних водоймищах, водних станціях, у відкритих і закритих штучних басейнах при температурі води не нижче плюс 17єС відповідно до порядку організації та проведення занять на водній станції.

2. До змісту занять включаються: плавання у спортивній формі та в обмундируванні зі зброєю; пірнання в довжину; стрибки у воду; надання допомоги потопаючому; подолання водних перешкод; комплексна вправа на воді (для льотного складу Повітряних Сил).

3. Заняття з плавання проводиться фахівцем фізичної підготовки і спорту або командиром підрозділу - офіцером разом з помічниками із числа військовослужбовців, які добре володіють технікою плавання та методикою навчання.

Військовослужбовці, які не вміють плавати, а також ті, що пропливають менше ніж 50 м без відпочинку, займаються в окремій групі.

4. Підготовча частина заняття проводиться на суші. До її змісту включаються вправи загального розвитку, вправи для рук і ніг з імітації плавання різними способами. Під час підготовки до військово­прикладного плавання - підготовка обмундирування та зброї, а також виготовлення поплавка.

5. Основна частина заняття проводиться на воді. Військовослужбовці, які не вміють плавати, займаються на неглибокому місці. Вони виконують вправи для звикання до води: видих у воду, ковзання, «поплавок». Потім вони формують техніку руху ногами, руками та дихання, стоячи на незначній глибині біля борту, а також тренуються у плаванні на узгодження дій рук, ніг і дихання на дистанцію 25-50 м з використанням засобів підтримки та без них.

Після того як військовослужбовці навчаться пропливати 50 м і більше без зупинок і грубих помилок у техніці плавання, проводиться їхнє тренування з поступовим збільшенням відстаней i швидкості. На перших заняттях головна увага приділяється відпрацюванню рухів ногами та правильному диханню.

Військовослужбовці, які вміють плавати, на початку основної частини пропливають у повільному темпі 50-100 м і виконують вправи на вдосконалення техніки дихання. У подальшому виконується плавання одними ногами (руками) на 25, 50 і 100 м, плавання на погодження рухів ніг, рук і дихання на 100 м і більше без зупинок.

6. Військово-прикладне плавання (плавання в обмундируванні зі зброєю) проводиться після засвоєння військовослужбовцями основ техніки плавання. На початку засвоюються способи плавання з індивідуальними рятувальними засобами (рятувальними жилетами, нагрудниками, поясами), з використанням поплавця із речового мішка, а потім без них.

Упродовж одного навчального заняття виконуються 3-4 вправи з пірнання. Між ними передбачається відпочинок тривалістю не менше 5 хв. Для забезпечення безпеки пірнання на водній станції між поворотними щитами на глибині 1-1,5 м натягується дороговказний кінець (мотузка білого кольору) для дотримування напрямку руху.

7. На заняттях з військово-прикладного плавання для входу у воду зі стартових тумбочок подаються команди «ЗАЙНЯТИ МІСЦЯ!», «НА СТАРТ!», «РУШ!». Вхід у воду тих, хто не вміє плавати, проводиться по драбині (трапу) за командою «Відділення по трапу в воду кроком РУШ» або з поздовжнього борту басейну (водної станції) вниз ногами за командою «Відділення в воду стрибком вниз ногами - РУШ!».

Для виконання вправ у воді спочатку називається спосіб плавання, а потім вказуються дистанція i темп, після чого подається виконавча команда, наприклад: «Плавання одними ногами способом «брас» з навчальною дошкою в руках на відстань 200 м, темп середній, групи потоком, дистанція 5 метрів - РУШ». Для припинення вправ подається команда «Вправу - ЗАКІНЧИТИ!».

Навчання будь-якому способу плавання відбувається у такій послідовності:

ознайомлення зі способами плавання в цілому i його основними елементами;

розучування рухів ніг, рук, дихання i погодження рухів ніг i рук з диханням на суші, потім у воді.

8. Вивчення старту проводиться з допомогою таких вправ: стартові стрибки з борту басейну без змаху руками; стрибки зі стартової тумбочки зі змахом руками; стартові стрибки в цілому за командами керівника.

Повороти під час плавання вивчаються спочатку на місці, а потім - з підпливанням до стінки басейну. Удосконалення старту i поворотів проводиться під час плавання на вдосконалення техніки, витривалості i швидкості.

9. Навчання стрибкам у воду починається з борту басейну при глибині води не менше 1,5 метра, продовжується - з 3-метрової вежі при глибині не менше 3,5 метра, з 5-метрової вежі - не менше 4 метрів. Стрибки у воду в обмундируванні зі зброєю дозволяються тільки вниз ногами.

10. Керівник занять та його помічник зобов’язані знати заходи безпеки та вміти надавати першу допомогу потопаючому.

Безпека під час навчання плавання забезпечується:

наявністю рятувальних засобів та аптечки; перевіркою справності поворотних щитів, розмежувальних доріжок та іншого обладнання; очищенням дна від небезпечних предметів до початку занять на водній станції; перевіркою кількості військовослужбовців до входу у воду, у воді та після виходу із води; призначенням двох-трьох плавців для спостереження за військовослужбовцями, які перебувають у воді; забороною особовому складу входити у воду та виходити із води без команди керівника; навчанням стартовому стрибку у воду тільки тоді, коли глибина басейну чи водоймища становить не менше 1,5 м, а стрибкам у воду з 3-метрової вежі - не менше 3 м; забороною пірнання та стрибків у воду військовослужбовцям, які перенесли захворювання середнього та внут­рішнього вуха; як виняток допускати їх до занять тільки в тому випадку, якщо їхні слухові проходи закладено ватою, густо замазаною вазеліном чи альтернативними спеціальними засобами; забороною плавання біля вежі під час проведення стрибків у воду; дозволом наступному військово­службовцю стрибати не раніше, ніж попередній відпливе від місця входу у воду на відстань не меншою 5 м; навчанням пірнанню тільки зі страхувальним кінцем завдовжки 5-6 м з поплавцем на одному кінці; забороною пірнання в місцях із необстеженим дном, поблизу бонів, плотів, барж та інших предметів, що становлять небезпеку під час пірнання; ознайомленням перед пірнанням зі способами вирівнювання тиску на барабанні перетинки; перевіркою припасування обмундирування, спорядження та зброї, кріплення підтримуючих предметів; проведенням занять з плавання в обмундируванні зі зброєю спочатку на глибині 1,0-1,5 м, а в разі переходу на глибоке місце - вздовж натягненої мотузки з поплавцями; припиненням занять у воді, якщо у військовослужбовців з’явилися ознаки сильного охолодження: «гусяча шкіра», посиніння губ, озноб.

11. Заняття з веслування (розділ - «військово-прикладне плавання та веслування») спрямовані переважно на формування прикладних навичок у веслуванні; управлінні шлюпкою в різних гідрометеорологічних і навігаційних умовах; розвиток і вдосконалення витривалості та спритності; формування злагодженості та чіткості групових дій, звикання до моря та морської служби.

До змісту занять включаються: навчання техніці веслування, виконання команд з управління шлюпкою, тренування у тривалому та швидкісному пересуванні на веслах при різному вітрі та стані моря, а також виконання нормативів за контрольною вправою (для плавскладу).

Заняття з веслування проводяться на чотири- та шестивеслових ялах зі стандартним постачанням та озброєнням у вказаному для цього району плавання.

Перед початком заняття особовий склад підрозділу розподіляється за командами з урахуванням підготовленості:

початківці, які не володіють або недостатньо володіють технікою веслування;

досвідчені веслувальники, які займаються веслуванням та уміють виконувати команди щодо управління шлюпкою.

12. Перші 2-3 практичні заняття з веслування з веслувальниками-початківцями проводяться на шлюпці, яка перебуває на бакштові, на бочці або біля пірсу. На заняттях формуються навички, які необхідні для початку та закінчення руху, та вивчається техніка веслування.

Командиром шлюпки призначаються офіцери та старшини, які мають посвідчення на самостійне управління шлюпкою.

13. Особливості організації, змісту та проведення навчальних занять та інших заходів з веслування визначаються фахівцями фізичної підготовки і спорту Військово-Морських Сил.

ІХ. Організація та проведення занять на водній станції

1. Черговим по водній станції призначається офіцер. Він підпорядкований черговому по військовій частині i відповідає за підтримку порядку на водній станції, дотримання заходів безпеки i несення служби чергової команди плавців. Йому підпорядковані всі військовослужбовці підрозділів, які перебувають на водній станції. Перед початком чергування новий черговий знайомиться з правилами користування водною станцією, обов’язками керівника занять i розкладом занять на водній станції, перевіряє i приймає водну станцію, її обладнання та інвентар.

2. Черговий водної станції зобов’язаний:

допускати військовослужбовців підрозділів до занять тільки після обстеження дна, перевірки плотів водної станції, уточнення глибини водоймища біля стартових тумбочок (стартового плота) i під вишкою та за присутності чергового лікаря;

забезпечувати рятувальну службу в районі межі водної станції, інструктувати i керувати діями рятувальної команди, не дозволяти тим, хто навчається, запливати за межі водної станції, перевіряти наявність i справність засобів надання першої медичної допомоги, готувати на плотах, березі i чергових човнах рятувальні засоби (рятувальні круги, пояси, жилети, нагрудники, поплавці із речових мішків). Надавати першу допомогу потерпілим, у випадках необхідності викликати «швидку медичну допомогу»;

пропускати на водну станцію військовослужбовців підрозділів згідно з розкладом занять, вказувати місця для роздягання i проведення занять на березі i у воді;

стежити за виконанням військовослужбовцями правил користування водною станцією, її обладнанням та інвентарем, за дотриманням чистоти i порядку на території водної станції;

не дозволяти засмагати в місцях проведення занять, на плотах водної станції, вишці i на човнах, стрибати з вежі без дозволу керівника занять;

не допускати на водну станцію сторонніх осіб;

відповідати за збереження інвентарю та обладнання, за дотримання чистоти i порядку на водній станції;

стежити за дотриманням протипожежних заходів;

про всі випадки негайно повідомляти черговому по військовій частині;

3. Під час користування водною станцією військовослужбовці зобов’язані:

дотримуватись розкладу занять;

переодягаються у відведеному для нього місці;

підтримувати чистоту i дисципліну;

виконувати команди і розпорядження керівника занять та чергового;

після занять скласти інвентар водної станції в місця його збереження.

4. Під час користування водною станцією військовослужбовцям забороняється:

плавати i купатися без керівника (інструктора, тренера);

входити у воду й виходити з води без дозволу керівника;

запливати за межі (обмежувальні знаки) водної станції;

стрибати з вежі без дозволу керівника занять;

виснути на поплавцях доріжок водної станції;

митися з милом i прати білизну в районі водної станції;

перебувати у невстановленій формі одягу на плотах водної станції i на вежі;

засмагати на плотах водної станції, вежі i майданчиках на березі, які призначені для проведення занять;

палити на території водної станції.

5. Керівник занять з плавання підпорядкований черговому по водний станції i несе особисту відповідальність за організацію занять, забезпечення заходів безпеки, за цілісність, збереження обладнання й інвентарю, що використовуються, за дотримання чистоти й порядку на водній станції під час проведення занять.

Перед проведенням занять керівник знайомиться з правилами користування водною станцією, її обладнанням та інвентарем. Він відмічає в журналі кількість людей, які прибули на заняття, оглядає місця занять, наявність i розташування рятувальних засобів, виділяє для допомоги черговому водної станції чергову команду плавців із найбільш підготовлених з плавання військовослужбовців.

6. Керівник занять з плавання зобов’язаний:

знати організацію, методику проведення занять з плавання відповідно до вимог Інструкції;

організовано, строєм приводити підрозділ на водну станцію і виводити його, доповідаючи черговому по водній станції;

перевіряти наявність військовослужбовців до входу в воду, під час плавання і безпосередньо після виходу їх із води;

особисто проводити заняття з тими, хто не вміє плавати; ретельно інструктувати командирів відділень, призначених для проведення занять з тими, хто вміє плавати;

здійснювати навчання плаванню з використанням підтримуючих засобів, звертаючи при цьому особливу увагу на надійність їх кріплень на військовослужбовцях;

розподіляти військовослужбовців по доріжках водної станції;

призначати на кожній доріжці старшого для безперервного спостереження;

перевіряти наявність військовослужбовців до входу в воду, під час плавання і безпосередньо після виходу їх із води;

перевіряти приміщення (місце), де роздягався особовий склад підрозділу;

вміти надавати домедичну допомогу.

Х. Особливості проведення навчальних занять з лижної підготовки

1. Навчальні заняття з лижної підготовки спрямовані переважно на формування й удосконалення навичок у способах пересування з лижами та на лижах, розвиток витривалості, виховання вольових якостей, а також стійкості до кисневого голодування та загартування організму.

Вони проводяться на стадіоні, рівних майданчиках чи на місцевості (у тому числі на пересіченій) у складі підрозділу тривалістю дві години фронтальним або поточним методом.

2. Підготовча частина включає: перевірку стану лижного інвентарю та форми одягу; виконання стройових прийомів з лижами та на лижах; пересування до місця проведення основної частини занять. Перед початком руху керівник заняття призначає та інструктує двох - трьох замикаючих із числа помічників або добре підготовлених військовослужбовців.

3. До змісту основної частини включаються: способи пересування на лижах; вивчення способів подолання підйомів, спусків і гальмування; марші; стройові прийоми з лижами та на лижах; подолання перешкод; бойові прийоми.

Навчання техніці пересування на лижах проводиться без зброї та спорядження.

Тренування в пересуванні на лижах включається в кожне заняття та проводиться упродовж 30-70 хв., спочатку без зброї та спорядження на мало пересіченій місцевості, а потім зі зброєю та спорядженням - на місцевості з більш складним рельєфом.

4. На заняттях з лижної підготовки для пересування на лижні при розучуванні лижних ходів після віддання необхідних розпоряджень подається команда, наприклад, «Взвод, звичайним ходом, за колом, дистанція 5 кроків, кроком-РУШ!».

Для розучування підйомів підрозділ шикується біля підніжжя схилу. Після показу i пояснення, а також віддання потрібних розпоряджень подається команда, наприклад, «Взвод, підйом «ялинкою», з правого (лівого) флангу в колону по одному, дистанція 5 кроків - ВПЕРЕД!».

Розучування спусків, гальмувань i поворотів проводиться спочатку на місці, а потім при спусканні зі схилу, після віддання необхідних розпоряджень, за командою, наприклад, «Спуск у середній стійці, з правого (лівого) флангу в колону по одному, дистанція 10 кроків (або довжина схилу) - ВПЕРЕД!».

5. Попередження травматизму забезпечується: перевіркою припасування обмундирування, спорядження та зброї, а також кріплень для взуття; врахуванням величини фізичного навантаження; розучуванням прийомів гірськолижної техніки на схилах, вільних від дерев, кущів, каменів, ям, інших природних та штучних перешкод; точними вказівками щодо напрямку руху та дистанції між військовослужбовцями на підйомах, спусках, під час гальмування та поворотах, а також місця шикування після виконання вправи; спостереженням за тими, хто навчається, їх взаємним спостереженням, наданням негайної допомоги в разі виявлення ознак обмороження.

XI. Особливості проведення навчальних занять зі спортивних i рухливих ігор

1. Навчальні заняття зі спортивних i рухливих ігор спрямовані переважно на: розвиток швидкості та спритності; формування навичок у колективних діях i зняття емоційної напруги; виховання рішучості, ініціативи та винахідливості, а також на розвиток спеціальних фізичних якостей. Вони проводяться у спортивних залах, на футбольних полях, спеціально обладнаних спортивних ігрових майданчиках чи на іншій місцевості.

До змісту навчальних занять включаються: баскетбол, волейбол, гандбол, футбол, теніс, інші спортивні та рухливі ігри залежно від специфіки навчальної програми.

2. До підготовчої частини занять включаються: ходіння; біг різними способами; вправи загального розвитку під час руху та на місці; стрибки; зупинки; повороти; падіння та спеціальні вправи з м’ячем і без м’яча.

3. В основну частину занять включаються спеціальні вправи та дії, спрямовані на засвоєння технічних прийомів i тактичних дій, а також навчальні двосторонні ігри.

Вивчення технічних прийомів проводиться у двошеренговому строю обличчям один до одного з установленими інтервалами та дистанцією, а також при розміщенні військовослужбовців у колонах або по колу.

Навчання тактичним діям здійснюється одночасно із вдосконаленням технічних прийомів, а також у навчальних двосторонніх іграх, які можуть проводитися за спрощеними правилами.

4. Попередження травматизму забезпечується: перевіркою технічного стану обладнання й інвентарю; дотриманням правил змагань у навчальних іграх.

XII. Особливості проведення комплексних навчальних занять з фізичної підготовки

1. Комплексні навчальні заняття з фізичної підготовки спрямовані на розвиток і вдосконалення загальної (на початку періоду навчання) та спеціальної (у подальшому) фізичної підготовленості військовослужбовців.

2. До змісту підготовчої частини занять окрім вправ загального розвитку, які виконуються під час ходьби, бігу та на місці, включаються також спеціальні вправи, прийоми та дії для тих розділів фізичної підготовки, які застосовуються в основній частині.

3. Основна частина занять організовується та проводиться на трьох і більше навчальних місцях одночасно або з послідовним переходом з одного місця на інше. У цьому випадку спочатку тренують вправи на розвиток спритності, прийоми та дії, пов’язані з тонкою руховою координацією; швидкості; вправи на силу; а потім - на витривалість.

Конкретні варіанти комплексування занять визначаються їх керівниками відповідно до періодів і завдань навчання та рівня фізичної підготовленості військовослужбовців.

XIII. Особливості проведення занять з фізичної підготовки в несприятливих умовах

1. Несприятливими умовами є: темний час доби, гірська місцевість, холодна чи спекотна пора року або клімат, тривалий похід на кораблі.

2. До змісту занять, що проводяться в темний час доби, включаються вправи, прийоми та дії, які були раніше вивчені на денних заняттях i необхідні для виконання завдань уночі: пересування на місцевості; подолання різноманітних перешкод польового i міського типу, перенесення тягарів.

Тренування та виконання вправ проводиться з поступовим ускладненням умов: спочатку в умовах недостатньої видимості (у сутінках), потім у темний час на відкритій мало пересіченій місцевості, а після цього - на місцевості зі складним рельєфом.

3. Передбачаються дотримання додаткових заходів безпеки та попередження травматизму військовослужбовців: регулювання величини освітлення місць для занять фізичною підготовкою; збільшення інтервалів і дистанцій між військовослужбовцями; застосування спочатку простих фізичних вправ, а потім більш складних; поступове підвищення темпу та інтенсивності виконання вправ.

4. Під час дислокації військових частин і підрозділів у гірській місцевості у процесі навчальних занять можуть застосовуватися засоби гірської підготовки.

За 1-1,5 місяці до виходу військовослужбовців у гірську місцевість заняття спрямовані на підвищення стійкості організму до кисневого голодування та на формування навичок у подоланні перешкод. До змісту занять переважно включаються: біг на середні та довгі дистанції в протигазі; марш-кидки; виконання вправ на смугах перешкод; спортивні та рухливі ігри за спрощеними правилами.

У початковий період адаптації до середньогір’я та високогір’я упродовж одного - двох місяців вправи на витривалість застосовуються обмежено. Тривалість підготовчої та заключної частини занять збільшується, в основній частині робляться перерви для відновлення дихання та контролю за навантаженням.

У подальшому до змісту занять включаються біг, марш-кидки; подолання гірських перешкод; рукопашний бій, спортивні та рухливі ігри.

5. В умовах холоду (низьких температур) на відкритому повітрі заняття проводяться при температурі не нижче мінус 25 оС. При більш низькій температурі повітря допускається комбіноване проведення занять: підготовча частина - на відкритому повітрі, основна та заключна - у приміщенні. Тривалість підготовчої частини збільшується. Ходьба, біг і вправи загального розвитку використовуються як у підготовчій, так і в основній частині заняття шляхом їх багаторазового чергування. Вправи на смугах перешкод та гімнастичних снарядах виконуються груповим і поточним способом. У перервах між підходами до снарядів (подоланням перешкод) виконуються вправи загального розвитку (нахили тулуба, присідання, повороти, біг на місці). Підходи до снарядів виконуються прискореним кроком.

Під час проведення занять вживаються профілактичні заходи щодо попередження обмороження: вибираються місця, які захищені від вітру; встановлюється відповідна форма одягу; ведеться взаємне спостереження серед військовослужбовців.

6. В умовах спекотного клімату в перші 1,5-2 місяці служби заняття з фізичної підготовки (крім плавання) проводяться при температурі повітря до 30 оС. У подальші місяці - при температурі до 35 оС.

Під час занять через кожні 5-7 хв. безперервного фізичного тренування з інтенсивністю середнього навантаження передбачається перерва для відпочинку тривалістю 2-3 хв. У подальшому заняття проводяться в умовах вищої температури повітря та з вищою інтенсивністю. При цьому тривалість безперервного фізичного тренування збільшується до 15-20 хв.

7. Фізична підготовка військовослужбовців в умовах тривалого походу на кораблі спрямована переважно на: загальний розвиток організму; підтримання високої працездатності; відновлення психологічних функцій; забезпечення активного відпочинку; формування навичок протидії втомі та впливу негативних факторів професійної діяльності.

XIV. Особливості проведення ранкової фізичної зарядки

1. Під час застосування засобів прискореного пересування та легкої атлетики на ранковій фізичній зарядці потрібно дотримуватися методичних рекомендацій На початку служби (навчання) тренування проводиться у змішаному пересуванні: біг на 600-1000 м чергується з ходьбою на 200-300 м (2-3 рази). Дистанція 1 км долається на початку періоду навчання за 6 хв., у подальшому за 5 хв.; 1,5 км - відповідно за 10-9 і 8-7 хв. Тренування у неперервному бігові на дистанції 2 км починається в кінці першого місяця навчання; вона долається за 12-11 і 11-10 хв. відповідно; у кінці другого місяця дистанція збільшується до 3 км і долається за 18-17 хв.; у кінці третього місяця дистанція 3 км долається за 17-16 хв.

2. Під час проведення ранкової фізичної зарядки в несприятливих умовах вживаються необхідні заходи безпеки.

В умовах недостатньої видимості чи в темний час доби місця проведення ранкової фізичної зарядки повинні бути добре освітленими.

В умовах гірської місцевості, спекотної пори року або клімату, високої вологості повітря чи інших несприятливих погодних умов фізичне навантаження обмежується, інтенсивність виконання вправ знижується. Вживаються інші можливі заходи запобігання перегріванню, перенавантаженню організму.

У зимових умовах за низької температури повітря ранкова фізична зарядка може проводитись у швидкому темпі у формі чергування ходьби та бігу в поєднанні із вправами загального розвитку та спеціальними вправами. Для попередження переохолодження передбачаються відповідні зміст, тривалість виконання вправ, їхня інтенсивність, інтервали відпочинку між вправами, форма одягу. За цих умов ранкова фізична зарядка частково чи повністю може проводитись у приміщеннях.

3. Ранкова фізична зарядка з використанням плавання проводиться на водній станції (у басейні) під керівництвом командира (начальника) підрозділу (фахівця фізичної підготовки і спорту) у такій послідовності: ходьба, біг, вправи загального розвитку та спеціальні вправи для удосконалення техніки плавання (10-15 хв.); вправи в плаванні (20-35 хв.); ходьба та біг (3-5 хв.). З тими, хто не вміє плавати, проводиться навчання плаванню брасом із застосуванням рятувальних засобів або купання. Військовослужбовці, які вміють плавати, вдосконалюють техніку плавання та витривалість.

Таблиця 1

План навчально-тренувального заняття за розділами фізичної підготовки

Таблиця 2

План комплексного навчально-тренувального заняття з фізичної підготовки

Таблиця 3

План інструкторсько-методичного заняття з фізичної підготовки

Таблиця 4

План навчально-методичного заняття з фізичної підготовки

Таблиця 5

План ранкової фізичної зарядки за варіантами

ОЦІНКА
фізичної готовності (підготовленості) військовослужбовців, фізичної підготовленості кандидатів до служби за контрактом та кандидатів до навчання у ВВНЗ, ВНП ЗВО, ЗФПВО