{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки № 17768 від 23.11.2023}
Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності
Відповідно до Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про правову охорону географічних зазначень», абзацу третього пункту 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267 «Про Національний орган інтелектуальної власності», НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Регламент Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності, що додається.
2. Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності в установленому законодавством порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
наказ Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005 року № 228 «Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2005 року за № 471/10751 (зі змінами);
наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 лютого 2019 року № 263 «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 284/33255.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом обов’язків.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
РЕГЛАМЕНТ
Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності
1. Цей Регламент визначає повноваження Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (далі - Апеляційна палата), порядок розгляду в Апеляційній палаті заперечень проти рішень Національного органу інтелектуальної власності щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, порядок організаційного і технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції.
Цей Регламент розроблено на підставі Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про правову охорону географічних зазначень» та з урахуванням міжнародних договорів України у сфері інтелектуальної власності, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
2. У цьому Регламенті терміни вживаються в таких значеннях:
апелянт - заявник або інша особа, яка подала заперечення, або особа, яка подала апеляційну заяву;
апеляційна заява - заява про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково;
апеляційне засідання - засідання колегії Апеляційної палати, у якому заперечення або апеляційна заява розглядаються по суті;
заперечення - заперечення проти рішення Національного органу інтелектуальної власності щодо набуття прав на об’єкт інтелектуальної власності;
заявка - заявка на об’єкт інтелектуальної власності як сукупність документів, необхідних для державної реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності чи об’єкта інтелектуальної власності та у визначених законом випадках видачі охоронного документа;
єдина інформаційно-телекомунікаційна система Укрпатенту (ІТС Укрпатенту) - сукупність технічних та програмних засобів, що забезпечують створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які стосуються заявок на об’єкти інтелектуальної власності, державних реєстрацій цих об’єктів та прав на них;
колегія Апеляційної палати (колегія) - призначені в установленому цим Регламентом порядку члени Апеляційної палати для розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
міжнародна реєстрація - реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, що діє на території України з 29 грудня 2000 року;
об’єкт інтелектуальної власності - винахід, корисна модель, промисловий зразок, торговельна марка, компонування напівпровідникового виробу, географічне зазначення;
охоронний документ - патент на винахід, патент на корисну модель, свідоцтво на торговельну марку, свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка, свідоцтво про державну реєстрацію компонування напівпровідникового виробу;
представник - представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа;
подавець заяви - особа, яка подала заяву про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
секретар засідання - особа, яка здійснює організацію роботи колегії з розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
Укрпатент - державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», що визначене Кабінетом Міністрів України Національним органом інтелектуальної власності.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у вищезазначених законах.
3. Апеляційна палата є колегіальним органом Укрпатенту.
Діяльність Апеляційної палати ґрунтується на принципах законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення.
Основними засадами розгляду Апеляційною палатою заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні є верховенство права, законність, рівність учасників розгляду перед законом та Апеляційною палатою.
Основним завданням Апеляційної палати є колегіальний розгляд поданих до неї заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.
На виконання своїх завдань Апеляційна палата:
взаємодіє з Мінекономіки, структурними підрозділами Укрпатенту, підприємствами, установами та організаціями, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, іншими юридичними та фізичними особами;
запитує в осіб, які подали заперечення, заяви, та отримує від них матеріали стосовно заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та іншу необхідну для їх розгляду інформацію, веде з ними листування;
уносить пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового та методологічного забезпечення експертизи заявок, удосконалення діяльності Апеляційної палати;
виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань.
4. Право на звернення до Апеляційної палати в порядку, встановленому цим Регламентом, має:
заявник або особа, визначена абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацом другим частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», або його (її) представник із запереченням щодо заявки на винахід, заявки на корисну модель, заявки на промисловий зразок, заявки на реєстрацію компонування напівпровідникового виробу, заявки на торговельну марку, заявки на реєстрацію географічного зазначення, торговельної марки за міжнародною реєстрацією;
будь-яка особа, визначена частиною першою статті 331 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» чи частиною першою статті 251 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», або її представник з апеляційною заявою про визнання недійсними повністю або частково прав на винахід, прав на корисну модель чи прав на промисловий зразок;
будь-яка особа або її представник із заявою про визнання її торговельної марки добре відомою в Україні.
Право оскаржити рішення Укрпатенту до Апеляційної палати втрачається заявником у разі сплати ним державного мита за реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності чи видачу свідоцтва на торговельну марку.
5. Розгляд заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та діловодство за ними здійснюються державною мовою.
6. Обіг документів в Апеляційній палаті здійснюється через ІТС Укрпатенту.
Заперечення, апеляційні заяви, заяви про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та інші визначені цим Регламентом процедурні документи, що подаються до Апеляційної палати і можуть бути предметом розгляду, у порядку надходження підлягають обов’язковій реєстрації в ІТС Укрпатенту в день їх надходження.
ІТС Укрпатенту забезпечує обмін документами в електронній формі між Апеляційною палатою та Укрпатентом, між Апеляційною палатою та учасниками розгляду.
Апеляційна палата надсилає рішення Апеляційної палати та інші процедурні документи учасникам розгляду до їх особистих кабінетів, розміщених в ІТС Укрпатенту, у порядку, визначеному цим Регламентом.
Учасникам розгляду, які створили особистий кабінет в ІТС Укрпатенту, Апеляційна палата надсилає будь-які документи, що стосуються заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, в електронній формі до їх особистого кабінету. Це не позбавляє учасників розгляду права отримати копію рішення Апеляційної палати в паперовій формі за окремою заявою.
Учасники розгляду, які створили особистий кабінет в ІТС Укрпатенту, подають документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процедурні дії в електронній формі за допомогою ІТС Укрпатенту з використанням власного кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не встановлено цим Регламентом.
Апеляційна палата проводить розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні за матеріалами в електронній формі. Документи і докази, що надійшли до Апеляційної палати в паперовій формі, переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної справи за відповідним запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Документи і докази, одержані в паперовій формі, зберігаються в Апеляційній палаті як додаток до електронної справи і в разі необхідності учасники розгляду можуть ознайомитися з ними.
2. Організація діяльності Апеляційної палати
1. До складу Апеляційної палати входять голова Апеляційної палати, два його заступники та інші члени Апеляційної палати.
Склад Апеляційної палати формується з працівників Укрпатенту та посадових осіб Мінекономіки.
Персональний склад Апеляційної палати затверджується наказом Укрпатенту за погодженням з Мінекономіки строком на три роки з визначенням спеціалізації кожного її члена стосовно об’єкта інтелектуальної власності. За вмотивованим поданням голови Апеляційної палати її персональний склад може бути змінено раніше зазначеного строку.
Головою Апеляційної палати може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту, освіту у сфері інтелектуальної власності, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менше ніж десять років та досвід роботи на керівних посадах не менше ніж п’ять років.
Заступниками голови Апеляційної палати можуть бути особи, які мають повну вищу освіту, освіту у сфері інтелектуальної власності, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менше ніж 10 років.
Іншими членами Апеляційної палати можуть бути особи, які мають повну вищу освіту, освіту у сфері інтелектуальної власності та стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менше ніж п’ять років.
забезпечує діяльність Апеляційної палати;
подає керівнику Укрпатенту пропозиції щодо зміни складу Апеляційної палати;
затверджує персональний склад колегій Апеляційної палати;
головує в колегіях, які розглядають заяви про визнання торговельних марок добре відомими в Україні;
скликає пленуми Апеляційної палати та головує на засіданнях пленуму;
забезпечує контроль за виконанням прийнятих Апеляційною палатою рішень.
Голова Апеляційної палати на час своєї тимчасової відсутності розпорядженням призначає заступника, який виконує його обов’язки.
3. Організаційною формою роботи Апеляційної палати є засідання колегій та пленуму.
Колегія призначається для розгляду конкретного заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і діє від імені Апеляційної палати.
Пленум Апеляційної палати скликається для вирішення питань з удосконалення організації її роботи, узагальнення практики застосування Апеляційною палатою законодавства з питань інтелектуальної власності, забезпечення однакового застосування цього Регламенту та законодавства у сфері інтелектуальної власності, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Засідання колегій та пленуму здійснюється у спеціально відведеному для цього приміщенні Укрпатенту (залі засідань).
4. Організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати здійснюється структурним підрозділом Укрпатенту, до повноважень якого належить зазначене забезпечення.
3. Колегії для розгляду заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні. Відводи
1. Колегія для розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні призначається протягом п’яти робочих днів з дати їх одержання Апеляційною палатою.
Визначення членів Апеляційної палати для призначення колегії здійснюється виключно автоматизованим способом шляхом розподілу заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні модулем автоматизованого розподілу ІТС Укрпатенту під час їх реєстрації на підставі інформації, унесеної працівниками структурного підрозділу Укрпатенту, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати.
Автоматизований розподіл здійснюється з урахуванням спеціалізації членів Апеляційної палати та рівномірного навантаження для кожного члена Апеляційної палати, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.
Колегія призначається розпорядженням голови Апеляційної палати у складі трьох членів з визначенням головуючого в апеляційному засіданні чи засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Усі рішення з питань, що виникають під час розгляду, приймаються колегією більшістю голосів.
Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів колегії не має права утримуватися від голосування та підписання рішення Апеляційної палати. Головуючий голосує останнім.
Член колегії, не згодний з рішенням Апеляційної палати, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в засіданні, а приєднується до справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і є відкритим для ознайомлення.
Склад колегії під час розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є незмінним, крім випадків, установлених цим Регламентом.
У разі неможливості продовження розгляду одним із членів колегії до розгляду залучається інший член Апеляційної палати шляхом автоматичного розподілу ІТС Укрпатенту. Якщо нового члена колегії залучено після початку розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в апеляційному засіданні чи засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, їх розгляд починається спочатку.
2. Член колегії не може брати участі в розгляді заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні і підлягає відводу (самовідводу) у разі, якщо:
він брав участь у прийнятті рішення Укрпатенту, що оскаржується;
він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду;
він є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у розгляді.
До складу колегії не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За наявності зазначених підстав член колегії повинен заявити самовідвід.
З тих самих підстав та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості члена колегії, відвід йому можуть заявити сторони чи подавець заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим з обґрунтуванням підстав для відводу (самовідводу) і заявленим до початку розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду по суті можна лише в разі, якщо про підставу відводу (самовідводу) колегія, сторона або подавець заяви, яка (який) заявляє відвід (самовідвід), дізнаються після початку такого розгляду.
У разі заявлення відводу (самовідводу) колегія вислуховує особу, якій заявлено відвід (самовідвід), якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників розгляду.
Питання про відвід одного з членів колегії або всього складу колегії вирішується простою більшістю голосів.
Незгода сторони чи подавця заяви з діями члена колегії, позиція або окрема думка члена колегії в інших рішеннях Апеляційної палати, висловлена публічно думка члена колегії щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставами для відводу.
У разі задоволення відводу (самовідводу) заперечення, апеляційна заява чи заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні розглядається іншим складом колегії, який призначається в порядку, встановленому пунктом 1 цієї глави.
4. Учасники розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. До складу учасників розгляду заперечення та апеляційної заяви входять сторони, у разі розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні - подавець заяви, їх представники, секретар засідання, експерт, який підготував висновок експертизи і представляє Укрпатент, експерт, який залучається колегією (у разі такого залучення), та інші особи, які беруть участь у розгляді у випадках, визначених цим Регламентом (далі - учасники розгляду).
2. Учасники розгляду мають рівні права та обов’язки.
Учасники розгляду зобов’язані добросовісно користуватися належними їм правами і неухильно виконувати обов’язки, визначені цим Регламентом.
3. Сторони під час розгляду заперечення чи апеляційної заяви, подавець заяви під час розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні мають право:
знати про дату, час і місце апеляційного засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
брати участь в апеляційних засіданнях чи засіданнях з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
заявляти клопотання та відводи;
надавати усні та письмові пояснення, доводи і заперечення;
надавати докази та брати участь у їх дослідженні;
ставити питання іншим учасникам розгляду;
надавати пояснення колегії, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду;
заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших учасників розгляду;
ознайомлюватися з матеріалами справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та робити з них виписки, знімати копії документів;
замовляти та отримувати копії матеріалів справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
отримувати електронну копію технічного запису апеляційного засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні на власний носій;
ознайомлюватися з протоколом апеляційного засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, робити з нього копію, подавати письмові зауваження щодо його неправильності чи неповноти;
користуватися іншими правами, наданими їм цим Регламентом.
4. Учасники розгляду зобов’язані:
виявляти повагу до колегії та інших учасників розгляду;
сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин, які досліджуються під час розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
з’являтися в апеляційне засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
подавати наявні в них докази в порядку та строки, установлені цим Регламентом чи колегією у випадках, передбачених цим Регламентом;
надавати колегії повні та достовірні пояснення з питань, які ставить колегія, а також інші учасники розгляду;
виконувати дії в установлені цим Регламентом строки.
5. Учасники розгляду можуть подавати до Апеляційної палати документи в електронній формі з використанням ІТС Укрпатенту.
Документи в електронній формі подаються з використанням кваліфікованого електронного підпису учасника розгляду (його представника).
Якщо заперечення, апеляційна заява чи заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні подані до Апеляційної палати в електронній формі, то заяви, клопотання та письмові докази подають також в електронній формі, крім випадків, коли Апеляційною палатою буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі, зокрема, у разі неможливості подання документів у електронній формі.
6. Сторонами розгляду заперечення є заявник, а у відповідних випадках також особа, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», та Укрпатент.
Укрпатент під час розгляду заперечення представляє експерт, який підготував висновок експертизи, на підставі якого було прийнято рішення Укрпатенту, що оскаржується.
У разі відсутності або тимчасової відсутності такого експерта під час розгляду заперечення Укрпатент представляє керівник структурного підрозділу, у якому підготовлено висновок експертизи, на підставі якого було прийнято рішення Укрпатенту, що оскаржується.
Сторонами розгляду апеляційної заяви є особа, яка подала апеляційну заяву, та у відповідних випадках володілець патенту на винахід (корисну модель) (далі - володілець патенту) чи власник промислового зразка.
7. Крім прав та обов’язків, передбачених пунктами 3 і 4 цієї глави, апелянт має право на будь-якій стадії розгляду змінити підстави та вимоги, відмовитися від заперечення чи апеляційної заяви, подавець заяви - змінити вимоги, відмовитися від заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, про що вони повинні письмово повідомити колегію.
8. Крім прав та обов’язків, передбачених пунктами 3 і 4 цієї глави, Укрпатент має право визнати заперечення повністю або частково, подати відзив на заперечення. Володілець патенту та власник промислового зразка мають право визнати апеляційну заяву повністю або частково, подати відзив на апеляційну заяву.
9. Участь у розгляді заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні відповідно сторона чи подавець заяви можуть брати особисто та (або) через представника.
10. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у розгляді через свого керівника чи іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до установчих документів, закону або через представника, у порядку, встановленому пунктами 11-13 цієї глави.
11. Повноваження представника сторони чи подавця заяви, який бере участь у розгляді відповідно заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні на підставі договору щодо здійснення представництва в Апеляційній палаті, підтверджуються довіреністю або, якщо представником є адвокат, може підтверджуватися ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Оригінал довіреності (ордеру) або їх засвідчені копії додаються до справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Копія довіреності може бути засвідчена представником, якщо про право на засвідчення ним документів зазначено в довіреності. У такому випадку відповідальність за справжність і вірність копії довіреності оригіналу покладається на представника.
Якщо довіреність викладено іншою мовою, ніж українська, до неї додається переклад українською мовою.
Довіреність може стосуватись одного або декількох заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, якщо про це зазначено в довіреності.
Якщо довіреність, що засвідчує повноваження представника на подання заперечення, міститься в матеріалах заявки, щодо якої подано заперечення, до заперечення додається копія довіреності з посиланням на оригінал.
Якщо подається оригінал довіреності, яка стосується декількох заперечень, апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, він додається до одного із заперечень, однієї з апеляційних заяв чи заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні, до інших додаються копії такої довіреності з посиланням на оригінал.
Довіреність вчиняється в письмовій формі з урахуванням вимог, установлених Цивільним кодексом України. При цьому в довіреності зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування особи, якій видана довіреність;
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування особи, яку представляють;
найменування органу (Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності), для представництва перед яким призначено особу, якій видана довіреність;
чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику;
Довіреність підписується особою, яка її видала.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами.
Строк дії довіреності встановлюється відповідно до статті 247 Цивільного кодексу України.
12. Повноваження на ведення справи в Апеляційній палаті дає представникові сторони чи подавця заяви право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх дій, які може вчинити ця особа. При цьому представник, який бере участь у розгляді відповідно до договору, має право повністю відмовитися від заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, передати повноваження представника іншій особі (передоручити), якщо право на вчинення кожної з цих дій окремо визначено у виданій йому довіреності.
Припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю, здійснюються відповідно до статей 248-250 Цивільного кодексу України.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це Апеляційну палату. Датою такого повідомлення вважається дата одержання Апеляційною палатою відповідного письмового повідомлення.
Таке повідомлення може міститися в довіреності, виданій новому представнику.
У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва сторони у справі з розгляду заперечення, апеляційної заяви, він не може бути в цій самій справі представником іншої сторони.
13. У разі подання представником заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в електронній формі він може додати до них довіреність або ордер в електронній формі, підписані кваліфікованим електронним підписом, або скановану електронну копію довіреності або ордеру, засвідчену власним кваліфікованим електронним підписом. При цьому відповідальність за вірність сканованої електронної копії довіреності оригіналу покладається на представника. В останньому випадку колегія може перевірити відповідність копії оригіналу.
14. Секретарем засідання є працівник структурного підрозділу Укрпатенту, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати. Секретар забезпечує організацію роботи колегії. Секретарем може бути один із членів колегії.
До завдань секретаря засідання належать:
формування матеріалів справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
перевірка явки учасників розгляду в засідання, у тому числі в засідання, що проводиться в режимі відеоконференції;
забезпечення контролю за фіксуванням засідання технічними засобами і проведення засідання в режимі відеоконференції (у разі його здійснення);
виконання інших доручень головуючого колегії, що стосуються розгляду справи.
Секретар засідання забезпечує належний стан залу засідання і запрошує до нього учасників розгляду, під час засідання приймає від учасників розгляду документи та інші матеріали і передає їх головуючому.
Секретар засідання може уточнювати суть процедурної дії з метою її правильного відображення в протоколі засідання.
15. Для з’ясування обставин, що мають значення для розгляду заперечення чи апеляційної заяви і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо, колегія в будь-який час розгляду заперечення чи апеляційної заяви може залучити до їх розгляду експерта.
Експерт залучається колегією за клопотанням сторони розгляду заперечення чи апеляційної заяви або з власної ініціативи. Оплата виконаної експертом роботи та компенсація витрат, пов’язаних з його участю в апеляційному засіданні, здійснюється стороною розгляду заперечення чи апеляційної заяви, які клопотали про залучення експерта, або Укрпатентом - у разі залучення експерта з ініціативи колегії.
Експертом є особа, яка має спеціальні знання в галузі науки, техніки, мистецтва тощо та якій у порядку, встановленому цим Регламентом, доручається шляхом дослідження обставин, що обґрунтовують заперечення чи апеляційну заяву, давати висновки з питань, що виникають під час їх розгляду та стосуються спеціальних знань цієї особи.
ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
брати участь в огляді та дослідженні доказів;
вимагати надання йому додаткових матеріалів, необхідних для підготовки висновку;
викладати у своєму висновку виявлені під час проведення дослідження факти, які мають значення для правильного розгляду заперечення чи апеляційної заяви і з приводу яких йому не були поставлені питання;
брати участь в апеляційному засіданні;
надавати пояснення колегії щодо висновку;
Експерт має право відмовитися від надання висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання дослідження або в разі несплати вартості дослідження, або якщо він не має для цього необхідних знань.
1. Доказами у справі за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є будь-які фактичні дані, на підставі яких колегія встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін чи подавця заяви, а також інші обставини, що мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
2. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Колегія не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Сторони розгляду та подавець заяви мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень.
Допустимими є докази, одержані відповідно до закону. Докази, одержані з порушенням закону, не приймаються. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
3. Кожна сторона чи подавець заяви повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
Докази подаються разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Якщо доказ не може бути поданий разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні з об’єктивних причин, сторона чи подавець заяви повинні про це письмово повідомити Апеляційну палату із зазначенням доказу, який не може бути подано, та причин, з яких доказ не може бути подано разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
У разі визнання поважними причин неподання доказів разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні колегія може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Якщо наданих доказів недостатньо, колегія може запропонувати стороні або подавцю заяви надати додаткові докази, а також збирати докази з власної ініціативи при розгляді заперечень та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні. Якщо сторона чи подавець заяви без поважних причин не надасть докази на пропозицію колегії для підтвердження обставин, на які він посилається, колегія вирішує справу на підставі наявних доказів.
Докази, не подані разом із запереченням, апеляційною заявою чи відзивами на них, заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або в установлений колегією строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
4. Правова оцінка, надана Апеляційною палатою певному факту під час розгляду іншого заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, не є обов’язковою для колегії.
5. Колегія оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Жодні докази, у тому числі висновки експертів, не мають для колегії наперед установленої сили.
Колегія оцінює належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
6. Сторони та подавець заяви забезпечують достовірність відомостей, наведених у поданих ними запереченні, апеляційній заяві чи заяві про визнання торговельної марки добре відомою в Україні чи в будь-якому документі, що доданий до них або поданий під час їх розгляду як доказ.
У разі виникнення обґрунтованих сумнівів у їх достовірності колегія може вимагати надання додаткових доказів для підтвердження зазначених відомостей.
7. Сторона чи подавець заяви може підтвердити відповідність копії документів оригіналу, який знаходиться в неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подані документи засвідчені представником, про право на таке засвідчення повинно бути окремо зазначено в довіреності.
8. Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), що містять дані про обставини, які мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Письмові докази подаються в оригіналі або копіях, засвідчених у порядку, встановленому законодавством. Якщо для розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Сторони та подавець заяви мають право подавати письмові докази в сканованих електронних копіях, засвідчених кваліфікованим електронним підписом. Сканована електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Сторона чи подавець заяви, що подають письмові докази в копіях (електронних копіях), повинні зазначити про наявність у них або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, колегія за клопотанням іншого учасника розгляду або з власної ініціативи може затребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник розгляду або колегія ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться до уваги.
Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Оригінали письмових доказів до набрання чинності рішенням Апеляційної палати повертаються за клопотанням осіб, які їх подали. У справі залишається засвідчена секретарем засідання копія письмового доказу.
9. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, які мають значення для правильного розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
10. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (у тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній чи паперовій копії, засвідченій в установленому законодавством порядку.
Сторона чи подавець заяви, що подають копію електронного доказу, повинні зазначити про наявність у них або іншої особи оригіналу електронного доказу.
У разі подання копії (паперової копії) електронного доказу колегія за клопотанням іншого учасника розгляду або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник розгляду або колегія ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться до уваги.
11. Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені за їх результатами висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), освіта, спеціальність, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) підготовлено висновок, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, а також про те, що він обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Висновок експерта для колегії не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється колегією разом з іншими доказами відповідно до положень, установлених пунктом 5 цієї глави.
1. Заперечення подається до Апеляційної палати в установлений законом строк.
Перебіг строку подання заперечення для заявника починається з наступного дня після одержання ним рішення Укрпатенту чи копій матеріалів, затребуваних після одержання такого рішення, для власника міжнародної реєстрації - з наступного дня після дати надсилання Укрпатентом до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Перебіг строку подання заперечення для особи, яка подала заперечення відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», починається з наступного дня після одержання нею рішення Укрпатенту.
2. Апеляційна заява подається до Апеляційної палати в установлений законом строк.
Перебіг строку подання апеляційної заяви починається з наступного дня після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.
3. Визначення та обчислення строків, передбачених цим Регламентом, здійснюються відповідно до глави 18 розділу V книги 1 Цивільного кодексу України.
4. Документи, надіслані до Апеляційної палати, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Датою подання до Апеляційної палати електронного документа, що подається стороною розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та датою одержання цього електронного документа Апеляційною палатою вважається робочий день в Укрпатенті, до закінчення якого одержано такий електронний документ.
У разі подання такого електронного документа у вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, чи після закінчення робочого дня в Укрпатенті, датою одержання електронного документа Апеляційною палатою є перший за ним робочий день.
5. Зупинення розгляду заперечення, апеляційної заяви зупиняє перебіг усіх строків, пов’язаних з їх розглядом. Перебіг строків продовжується з дня поновлення розгляду заперечення, апеляційної заяви.
6. Заперечення, апеляційна заява розглядаються протягом строків, установлених законом.
Строк розгляду заперечення, апеляційної заяви стосовно винаходу (корисної моделі) продовжується за ініціативою сторони розгляду, за виключенням Укрпатенту, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано до Апеляційної палати відповідне клопотання та сплачено збір за його подання відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (далі - Порядок).
7. Якщо вчинення відповідної процедурної дії потребує певного строку і такий строк не визначений законом чи цим Регламентом, він установлюється колегією.
Колегія повинна встановлювати розумний строк для вчинення процедурної дії. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній з урахуванням обставин розгляду справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні для вчинення процедурної дії та відповідає завданням Апеляційної палати.
1. Передбачені цим Регламентом повідомлення та рішення Апеляційної палати надсилаються учасникам розгляду:
за наявності особистого кабінету в ІТС Укрпатенту - шляхом надсилання їх в електронній формі до цього особистого кабінету;
за відсутності особистого кабінету в ІТС Укрпатенту - шляхом надсилання їх за зазначеною учасником розгляду поштовою адресою для листування.
Повідомлення про усунення недоліків, повідомлення про запрошення в апеляційне засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та рішення Апеляційної палати за поштовою адресою для листування надсилаються реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.
Повідомлення та рішення Апеляційної палати, надіслані представникові, вважаються надісланими особі, яку він представляє.
Повідомлення та рішення Апеляційної палати можуть бути вручені учаснику розгляду безпосередньо в Апеляційній палаті під розписку.
Надсилання документів Апеляційної палати, передбачених цим пунктом, забезпечується структурним підрозділом Укрпатенту, до повноважень якого належить організаційне та технічне забезпечення діяльності Апеляційної палати.
2. Усі повідомлення Апеляційної палати, визначені цим Регламентом, підписує головуючий колегії.
3. Повідомлення про апеляційне засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні повинно бути вручене учасникам розгляду не пізніше ніж за сім днів до засідання.
4. Підготовка електронних повідомлень та рішень Апеляційної палати здійснюється відповідно до законодавства про електронні документи за формами, передбаченими для документів у паперовій формі. Їх підписання здійснюється шляхом накладення на них кваліфікованого електронного підпису головуючого колегії.
5. Електронне повідомлення чи рішення Апеляційної палати вважається одержаним учасником розгляду з часу надходження від адресата електронного повідомлення із зазначеним часом про доставку цього документа адресату.
Якщо електронне повідомлення з підтвердженням отримання зазначеного документа не надходить від учасника розгляду протягом більше ніж один місяць з дати доставки цього документа до його особистого кабінету в ІТС Укрпатенту, електронне повідомлення чи рішення Укрпатенту вважається одержаним адресатом, а дата його одержання визначається враховуючи один місяць з дня надходження електронного документа до особистого кабінету адресата.
У разі одержання від учасника розгляду повідомлення про відхилення відповідного електронного документа Апеляційна палата усуває причини відхилення і повторно надсилає цей документ учаснику розгляду. Якщо таке повідомлення одержано від учасника розгляду, який не має надійних засобів кваліфікованого електронного підпису, йому за поштовою адресою для листування надсилається відповідний документ у паперовій формі.
6. У разі повернення поштового відправлення з документами, які не одержані адресатом з незалежних від Апеляційної палати причин, вважається, що такі документи вручені адресату належним чином. Датою одержання такого відправлення вважається дата проставляння в поштовому повідомленні відмітки про причини неотримання відправлення.
7. Учасники розгляду зобов’язані під час розгляду повідомляти Апеляційну палату про зміну адреси для листування. У разі неповідомлення про зміну адреси для листування повідомлення та рішення надсилаються їм за останньою відомою Апеляційній палаті адресою і вважаються врученими.
II. Провадження стосовно заперечення
1. Заперечення та відзив на нього
1. Заперечення викладається письмово в довільній формі державною мовою, підписується апелянтом або його представником.
Заперечення повинно стосуватися одного рішення Укрпатенту.
Якщо додатки до заперечення викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.
2. У запереченні зазначаються:
найменування органу, до якого воно подається;
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування апелянта, у відповідних випадках - сторін, їх місце проживання (місцезнаходження), відомі номери засобів зв’язку, електронна адреса;
адреса для листування (поштова адреса в межах України);
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) представника, якщо заперечення подається ним, вид та номер засобу зв’язку;
повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується заперечення;
номер та дата подання заявки (номер та дата міжнародної реєстрації), якої стосується заперечення;
дата прийняття рішення Укрпатенту;
дата одержання апелянтом рішення Укрпатенту (у відповідних випадках - його копії);
чітко сформульовані вимоги апелянта;
підстави, на яких ґрунтується заперечення (виклад обставин, якими апелянт обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, на підставі яких апелянт установив наявність викладених обставин; законодавство, відповідно до якого подається заперечення);
перелік документів, що додаються до заперечення;
підпис апелянта або його представника.
Підпис апелянта, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (кваліфікованого електронного підпису), ініціалів і прізвища та засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо заперечення підписується не апелянтом, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник, у тому числі дата вчинення довіреності.
копія рішення Укрпатенту, проти якого подається заперечення;
документи, зазначені в запереченні як докази наявності викладених у ньому обставин;
документ, що посвідчує повноваження представника на подання заперечення, або його засвідчена копія (якщо заперечення подається через представника), передбачені пунктами 10, 11 та 13 глави 4 розділу I цього Регламенту. Цей документ або його засвідчена копія можуть бути надані представником в апеляційному засіданні.
До заперечення також можуть бути додані інші документи, необхідні для правильного розгляду заперечення.
4. Заперечення та додатки до нього не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються заперечення.
Заперечення та додатки до нього повинні бути оформлені таким чином, щоб з них можна було робити копії чи відтворювати в будь-який інший спосіб та зберігати тривалий час.
5. Заперечення та додатки до нього подаються до Укрпатенту безпосередньо, через ІТС Укрпатенту або надсилаються засобами поштового зв’язку до Апеляційної палати на адресу Укрпатенту в одному примірнику.
Заперечення та додатки до нього подаються в електронній формі в порядку, встановленому пунктом 5 глави 4 розділу I цього Регламенту.
6. За подання заперечення сплачується збір згідно з Порядком.
Документ про сплату збору за подання заперечення на папері подається до Апеляційної палати у випадках, передбачених Порядком.
7. Датою подання заперечення до Апеляційної палати є дата його одержання Апеляційною палатою в разі безпосереднього його подання до Укрпатенту чи через ІТС Укрпатенту або дата подання його в установу зв’язку для відправлення до Апеляційної палати за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання заперечення.
Якщо збір за подання заперечення сплачено після подання заперечення, датою подання заперечення є дата сплати збору.
8. Надання відзиву на заперечення особи, яка подала його відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» чи абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», є правом заявника.
Відзив на заперечення складається з дотриманням вимог до заперечення, встановлених пунктами 1 і 4 цієї глави.
У відзиві на заперечення заявник викладає свої заперечення (за наявності) щодо наведених апелянтом обставин та правових підстав, з якими заявник не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
До відзиву на заперечення додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення заявника.
Відзив подається протягом 15 днів з дня одержання заявником повідомлення про прийняття заперечення до розгляду.
У разі ненадання заявником відзиву в установлений строк без поважних причин колегія розглядає заперечення за наявними матеріалами заперечення.
Якщо відзив на заперечення надано з порушенням установленого строку та обґрунтовано наявність поважних причин такого порушення належними доказами, колегія залучає його до матеріалів заперечення та бере до уваги. В іншому разі наданий відзив колегія залишає без розгляду.
9. Укрпатент може визнати заперечення на будь-якій стадії його розгляду, подавши про це відповідну письмову заяву.
2. Попередній розгляд заперечення
1. Заперечення реєструється в день його надходження до Укрпатенту.
2. Питання про прийняття заперечення до розгляду вирішується призначеною для його розгляду колегією.
Для цього колегія з’ясовує, чи:
подано заперечення у строк, установлений законом;
сплачено збір за подання заперечення та відповідає сплачений збір вимогам Порядку;
відповідає заперечення вимогам, установленим пунктами 1-4 глави 1 цього розділу;
має представник повноваження, оформлені відповідно до пунктів 10, 11, 13 глави 4 розділу I цього Регламенту, з урахуванням пунктів 2 і 3 глави 1 цього розділу (якщо заперечення подано представником).
3. Питання про прийняття заперечення до розгляду колегія вирішує протягом п’яти робочих днів з дня її призначення в порядку, встановленому пунктом 1 глави 3 розділу I цього Регламенту, або надходження документів, якими усунуто виявлені колегією недоліки заперечення.
4. Заперечення приймається до розгляду, якщо дотримані умови, зазначені в пункті 2 цієї глави, про що учасникам розгляду заперечення надсилається повідомлення.
У повідомленні про прийняття заперечення до розгляду зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження);
склад колегії, якою прийнято заперечення до розгляду;
строк для подання Укрпатентом та у відповідних випадках заявником відзиву на заперечення;
вебадреса сторінки в ІТС Укрпатенту, за якою учасники розгляду можуть отримати інформацію щодо заперечення, що розглядається, та зазначається відповідний код доступу.
Діловодство за заявкою, рішення щодо якої оскаржується, зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати, про що відповідно зазначається в повідомленні про прийняття заперечення до розгляду.
Одночасно з повідомленням про прийняття заперечення до розгляду сторонам, крім апелянта, надсилається копія заперечення і вони повідомляються про те, що з доданими до заперечення документами можна ознайомитися безпосередньо в приміщенні Укрпатенту або через ІТС Укрпатенту.
5. У разі відсутності збору за подання заперечення або якщо сплачений збір не відповідає вимогам Порядку, заперечення вважається неподаним, про що апелянту надсилається повідомлення.
Визнання заперечення неподаним не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку та строк, встановлені законом та цим Регламентом.
6. Якщо колегією встановлено, що заперечення подано без додержання вимог, визначених пунктами 1-4 глави 1 цього розділу, вона залишає заперечення без руху, про що повідомляє апелянта.
У повідомленні про залишення заперечення без руху зазначаються всі виявлені недоліки заперечення.
Якщо зазначені в повідомленні недоліки будуть усунуті протягом місяця з дати одержання апелянтом повідомлення, заперечення вважається поданим у день первинного його подання до Апеляційної палати, при цьому строк розгляду заперечення зупиняється до отримання Апеляційною палатою необхідних матеріалів.
7. Заперечення не підлягає розгляду, якщо:
заперечення подано після спливу встановленого законом строку його подання;
апелянт не усунув недоліки залишеного без руху заперечення в установлений цим Регламентом строк;
до початку розгляду заперечення апелянт подав заяву про його відкликання;
заперечення не підписано або підписано особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано або не визначено.
У разі визнання заперечення таким, що не підлягає розгляду, апелянту надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду заперечення або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Визнання заперечення таким, що не підлягає розгляду, крім випадку, якщо заперечення подано після спливу встановленого законом строку для його подання, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку та строк, установлені законом та цим Регламентом.
8. Після прийняття заперечення до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду заперечення по суті в апеляційному засіданні. Для цього він:
формує матеріали справи за запереченням шляхом одержання документів, відомостей, висновків, необхідних для його розгляду;
ознайомлює членів колегії з матеріалами справи за запереченням, інформує їх про наявність інших заперечень проти рішення Укрпатенту, якого стосується подане заперечення, та узгоджує з ними дату та час проведення апеляційного засідання;
учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заперечення.
досліджує матеріали справи за запереченням;
з’ясовує, які обставини, що обґрунтовують вимоги, викладені в запереченні, слід доповнити або пояснити, а також які докази можуть бути надані додатково;
визначає доцільність залучення експерта;
учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заперечення.
9. Підготовка заперечення до розгляду по суті повинна бути проведена протягом 30 днів з дня прийняття заперечення до розгляду.
10. Після завершення підготовки заперечення до розгляду по суті призначаються дата і час апеляційного засідання, про що учасникам розгляду надсилається повідомлення.
Повідомлення про апеляційне засідання містить:
дату, час та місце проведення засідання;
попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки в засідання;
попередження про необхідність дотримання установлених строків для вчинення будь-яких дій, передбачених цим Регламентом.
11. У разі одержання Апеляційною палатою заперечень заявника та особи, визначеної абзацом другим пункту 1 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», проти одного і того самого рішення Укрпатенту, їх розгляд об’єднується в одне провадження.
Об’єднання розгляду заперечень в одне провадження допускається на будь-якому етапі їх розгляду. У цьому випадку розгляд заперечень і перебіг строків їх розгляду починаються спочатку.
Заперечення в разі об’єднання їх розгляду в одне провадження за розпорядженням голови Апеляційної палати передаються на розгляд колегії, яка раніше прийняла до розгляду одне з них.
У разі об’єднання розгляду заперечень в одне провадження про це зазначається в повідомленні, яке надсилається сторонам.
3. Розгляд заперечення в апеляційному засіданні
1. Розгляд заперечення по суті передбачає встановлення наявності або відсутності підстав для скасування рішення Укрпатенту щодо заявки, за якою подано заперечення, у межах мотивів, викладених у запереченні чи під час його розгляду, та на підставі зібраних у справі за запереченням матеріалів.
2. Розгляд заперечення по суті повинен бути розпочатий колегією не пізніше спливу 30 днів з дня прийняття заперечення до розгляду.
3. Колегія розглядає заперечення по суті протягом 15 днів з дня початку розгляду його по суті.
4. Розгляд заперечення по суті зупиняється тільки з підстав, установлених пунктами 1 і 2 розділу V цього Регламенту.
5. Розгляд заперечення по суті відбувається в апеляційному засіданні.
Про місце, дату і час апеляційного засідання колегія повідомляє учасників розгляду відповідно до пунктів 1 і 3 глави 7 розділу I цього Регламенту.
Учасник розгляду має право заявити клопотання про розгляд заперечення за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники розгляду, розгляд заперечення здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
6. В апеляційному засіданні можуть бути оголошені перерви в межах, установлених цим Регламентом строків розгляду заперечення, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.
Перерва у зв’язку з неявкою учасника розгляду заперечення або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених абзацами другим і третім пункту 13 цієї глави.
7. Учасники розгляду заперечення мають право брати участь в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції за умови наявності в Укрпатенті відповідної технічної можливості, про яку колегія зазначає в повідомленні про прийняття заперечення до розгляду.
Учасник розгляду подає заяву про участь в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п’ять днів до апеляційного засідання.
Учасники розгляду беруть участь в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Укрпатенту з використанням власних технічних засобів.
У разі якщо учасники розгляду з’явилися до зали апеляційного засідання, вони беруть участь у засіданні в загальному порядку.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення Укрпатенту, переривання зв’язку тощо несуть учасники розгляду.
Технічні засоби і технології, що використовуються Апеляційною палатою та учасниками розгляду, повинні забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам розгляду повинна бути забезпечена можливість чути та бачити хід апеляційного засідання, ставити запитання та отримувати відповіді, здійснювати інші права та обов’язки.
У разі виникнення технічних проблем під час апеляційного засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Укрпатенту колегія оголошує перерву в апеляційному засіданні до їх усунення.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники розгляду, фіксується Апеляційною палатою за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи за запереченням.
У разі якщо сторона, яка подала заяву про участь в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали засідання, вона бере участь в апеляційному засіданні в загальному порядку.
8. Головуючий в апеляційному засіданні керує ходом засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процедурних дій, здійснення учасниками розгляду заперечення їхніх прав і виконання ними обов’язків, спрямовує розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи за запереченням, усуваючи з розгляду все, що не має значення для вирішення вимог заперечення.
Головуючий в апеляційному засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення належного порядку.
9. У визначені для розгляду заперечення місці та час головуючий відкриває апеляційне засідання та оголошує, яке заперечення розглядається.
10. Секретар засідання доповідає колегії, хто із запрошених осіб з’явився в апеляційне засідання, хто з учасників розгляду заперечення бере участь в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників розгляду, хто не з’явився, про дату, час і місце апеляційного засідання в порядку, визначеному пунктами 1 і 3 глави 7 розділу I цього Регламенту.
11. Головуючий в апеляційному засіданні:
установлює особи тих, хто прибув у засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників;
оголошує склад колегії, а також імена експерта, який підготував висновок експертизи і представляє Укрпатент, експерта, якого залучено колегією (у разі його залучення), секретаря засідання і роз’яснює учасникам розгляду, які прибули в апеляційне засідання, їхнє право заявляти відводи;
з’ясовує обізнаність учасників розгляду з їхніми правами та обов’язками та роз’яснює їх у разі необхідності. Права та обов’язки не роз’яснюються, якщо це було зроблено на підготовчому засіданні;
з’ясовує, чи мають учасники розгляду заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом заперечення, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх в апеляційному засіданні учасників розгляду;
з’ясовує, чи мають учасники розгляду відводи будь-якому члену колегії.
12. Неявка в апеляційне засідання будь-якого учасника розгляду за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду заперечення по суті, крім випадків, визначених пунктом 15 цієї глави.
13. Колегія відкладає розгляд заперечення в апеляційному засіданні з таких підстав:
неявка в апеляційне засідання учасника розгляду заперечення, щодо якого немає відомостей про одержання ним повідомлення про дату, час і місце апеляційного засідання;
перша неявка в апеляційне засідання учасника розгляду, якого повідомлено про дату, час і місце апеляційного засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які колегією визнано поважними;
визначення колегією неможливості проведення апеляційного засідання у зв’язку з відсутністю будь-кого з учасників розгляду;
виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи в апеляційному засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Регламенту апеляційне засідання може відбутися без участі такої особи;
необхідність надання додаткових матеріалів, що мають значення для розгляду заперечення.
У разі відкладення розгляду заперечення у випадках, передбачених цим пунктом, розгляд заперечення зупиняється.
14. Якщо учасник розгляду заперечення або його представник були належним чином повідомлені про апеляційне засідання, колегія розглядає заперечення за відсутності такого учасника в разі:
неявки в апеляційне засідання учасника розгляду (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
повторної неявки в апеляційне засідання учасника розгляду (його представника) незалежно від причин неявки;
неявки представника в апеляційне засідання, якщо в апеляційне засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
неявки в апеляційне засідання учасника розгляду, якщо з’явився його представник.
У разі повторної неявки учасника розгляду в апеляційне засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки заперечення розглядається на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
15. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин розгляду заперечення колегія може відкласти його розгляд у випадку, визначеному абзацом четвертим пункту 14 цієї глави.
16. Про відкладення розгляду заперечення зазначається в протоколі апеляційного засідання.
17. Якщо немає перешкод для розгляду заперечення в апеляційному засіданні, установлених пунктами 13 і 15 цієї глави, але всі учасники розгляду не з’явилися в апеляційне засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заперечення, колегія має право розглянути заперечення в письмовому провадженні.
18. Заяви і клопотання учасників розгляду заперечення розглядаються колегією в засіданні після того, як буде вислухано думку інших учасників розгляду.
19. Безпосередній розгляд заперечення по суті починається доповіддю головуючого про підстави його подання та зміст заявлених вимог, після чого головуючий з’ясовує, чи наполягає апелянт на своїх вимогах.
Після доповіді головуючого колегія заслуховує вступне слово апелянта та інших сторін.
У вступному слові сторони в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета заперечення, дають необхідні пояснення щодо них.
У разі розгляду заперечення за відсутності апелянта, представника Укрпатенту чи у відповідних випадках заявника головуючий оголошує стислий зміст заперечення чи відзиву на нього (якщо такий є у справі) відповідно.
20. З метою з’ясування обставин, якими обґрунтовуються вимоги апелянта та які необхідно встановити для прийняття рішення Апеляційної палати за запереченням, члени колегії можуть ставити запитання сторонам та іншим учасникам розгляду. Сторони та інші учасники розгляду заперечення можуть ставити питання один одному в порядку, встановленому головуючим.
21. Колегія, заслухавши вступне слово сторін, з’ясовує обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та перевіряє їх доказами, що містяться у справі за запереченням.
Колегія має право збирати докази за власною ініціативою, зокрема проводити огляд та дослідження інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Паперові копії вебсторінок, які підлягали огляду та дослідженню, роздруковуються, засвідчуються головуючим і долучаються до матеріалів заперечення.
22. Якщо колегією під час розгляду заперечення в апеляційному засіданні визнано за доцільне залучити експерта, про це зазначається в протоколі. У такому разі в додатку до протоколу зазначаються відомості про експерта та перелік питань, які потребують його висновку.
Експерту надсилається повідомлення щодо проведення дослідження (документ про залучення експерта), а розгляд заперечення зупиняється.
Висновок експерта подається до Апеляційної палати в письмовій формі та оголошується в апеляційному засіданні.
Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені додаткові запитання, для чого експерт викликається в апеляційне засідання.
23. Якщо розгляд заперечення по суті розпочато, але не може бути завершено в цьому апеляційному засіданні, колегією може бути оголошено перерву в межах установлених цим Регламентом строків розгляду заперечення, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, із зазначенням про це в протоколі засідання.
Про відкладення розгляду заперечення у випадках, передбачених пунктом 13 цієї глави, або перерву в апеляційному засіданні, про місце, дату і час нового апеляційного засідання або про продовження апеляційного засідання колегія повідомляє під розписку учасників розгляду, які були присутніми в апеляційному засіданні. Учасники розгляду, які не прибули, повідомляються про апеляційне засідання в порядку, визначеному пунктами 1 і 3 глави 7 розділу I цього Регламенту.
Якщо розгляд заперечення було відкладено, колегія продовжує розгляд зі стадії, на якій його було відкладено. У разі відкладення розгляду заперечення під час розгляду по суті колегія може почати розгляд заперечення по суті спочатку.
Якщо в апеляційному засіданні було оголошено перерву, розгляд заперечення після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
24. Після з’ясування всіх обставин справи за запереченням та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам можливість дати додаткові пояснення.
Вислухавши додаткові пояснення, колегія закриває розгляд заперечення по суті.
25. У разі визнання заперечення Укрпатентом повністю або частково колегія за наявності для цього законних підстав приймає рішення про задоволення заперечення повністю або у відповідній частині вимог.
26. Після розгляду заперечення по суті колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, встановленому розділом VII цього Регламенту.
III. Провадження стосовно апеляційної заяви
1. Апеляційна заява викладається письмово в довільній формі державною мовою, підписується апелянтом або його представником.
Апеляційна заява повинна стосуватися однієї державної реєстрації винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.
Якщо додатки до апеляційної заяви викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.
2. В апеляційній заяві зазначаються:
найменування органу, до якого вона подається;
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження), відомі номери засобів зв’язку, електронна адреса;
адреса для листування (поштова адреса в межах України);
ім’я представника, якщо апеляційна заява подається ним, вид та номер засобу зв’язку;
повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується апеляційна заява;
номер державної реєстрації, що є номером патенту на винахід (корисну модель) чи свідоцтва про державну реєстрацію промислового зразка;
зміст чітко сформульованих вимог апелянта;
підстави, на яких ґрунтується апеляційна заява (виклад обставин, якими апелянт обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, на підставі яких апелянт установив наявність викладених обставин; законодавство, відповідно до якого подається апеляційна заява);
власне письмове підтвердження апелянта про те, що ним не подано до суду позову до того самого володільця патенту чи власника промислового зразка з тим самим предметом та з тих самих підстав;
перелік документів, що додаються до апеляційної заяви;
підпис апелянта або його представника.
Підпис апелянта, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (кваліфікованого електронного підпису), ініціалів і прізвища та засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо апеляційна заява підписується не апелянтом, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник, у тому числі дата вчинення довіреності.
3. Якщо апеляційна заява подається представником, до неї додається документ, що посвідчує повноваження представника на подання апеляційної заяви, або його засвідчена копія, передбачені пунктами 10, 11 та 13 глави 4 розділу I цього Регламенту. Цей документ або його засвідчена копія можуть бути надані представником в підготовчому засіданні.
Апелянт повинен додати до апеляційної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
4. Апеляційна заява та додатки до неї не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються апеляційної заяви.
Апеляційна заява та додатки до неї повинні бути оформлені таким чином, щоб з них можна було робити копії чи відтворювати в будь-який інший спосіб та зберігати тривалий час.
5. Апеляційна заява та додатки до неї подаються до Укрпатенту безпосередньо, через ІТС Укрпатенту або надсилаються до Апеляційної палати на адресу Укрпатенту засобами поштового зв’язку в одному примірнику.
Апеляційна заява та додатки до неї подаються в електронній формі в порядку, встановленому пунктом 5 глави 4 розділу I цього Регламенту.
6. За подання апеляційної заяви сплачується збір згідно з Порядком.
Документ про сплату збору за подання апеляційної заяви на папері подається до Апеляційної палати лише у випадках, передбачених Порядком.
7. Датою подання апеляційної заяви до Апеляційної палати є дата її одержання Апеляційною палатою в разі безпосереднього її подання до Укрпатенту чи через ІТС Укрпатенту або дата подання її в установу зв’язку для відправлення до Апеляційної палати за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання апеляційної заяви.
Якщо збір за подання апеляційної заяви сплачено після подання апеляційної заяви, датою подання апеляційної заяви є дата сплати збору.
2. Заяви по суті розгляду апеляційної заяви
1. Крім апеляційної заяви заявами по суті її розгляду, у яких викладаються заперечення, аргументи, пояснення та міркування, є відзив на апеляційну заяву (далі - відзив), відповідь на відзив та заперечення.
Підстави та черговість подання заяв по суті розгляду апеляційної заяви визначаються цим Регламентом або колегією у визначених цим Регламентом випадках.
Подання заяв по суті розгляду апеляційної заяви є правом учасників розгляду апеляційної заяви.
Колегія може дозволити учаснику розгляду подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді апеляційної заяви, якщо визнає це необхідним.
2. Заяви по суті розгляду апеляційної заяви складаються з дотриманням вимог до апеляційної заяви, встановлених пунктами 1 і 4 глави 1 цього розділу.
3. У відзиві на апеляційну заяву володілець патенту чи власник промислового зразка викладає заперечення проти апеляційної заяви.
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування володільця патенту чи власника промислового зразка та відповідно номер державної реєстрації винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка;
у разі повного або часткового визнання вимог апеляційної заяви - вимоги, які визнаються володільцем патенту чи власником промислового зразка;
обставини, які визнаються володільцем патенту чи власником промислового зразка;
заперечення (за наявності) щодо наведених апелянтом обставин та правових підстав апеляційної заяви, з якими володілець патенту чи власник промислового зразка не погоджується, з посиланням на відповідні докази та норми права;
перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.
4. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) володільцем патенту чи власником промислового зразка іншим учасникам розгляду апеляційної заяви одночасно з надісланням (наданням) відзиву до Апеляційної палати.
5. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення володільця патенту чи власника промислового зразка та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам розгляду.
6. Відзив подається протягом 15 днів з дня одержання володільцем патенту чи власником промислового зразка повідомлення про прийняття апеляційної заяви до розгляду.
7. У разі ненадання володільцем патенту чи власником промислового зразка відзиву в установлений строк без поважних причин колегія розглядає апеляційну заяву за наявними у справі матеріалами.
Якщо відзив надано з порушенням установленого строку та обґрунтовано наявність поважних причин такого порушення належними доказами, колегія залучає його до матеріалів справи за апеляційною заявою та бере до уваги. В іншому разі наданий відзив колегія залишає без розгляду.
8. У відповіді на відзив апелянт викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених володільцем патенту чи власником промислового зразка у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
До відповіді на відзив застосовуються положення, встановлені пунктами 4 і 5 цієї глави.
Відповідь на відзив подається в розумний строк, установлений колегією з урахуванням необхідності володільцю патенту чи власнику промислового зразка надати заперечення завчасно до початку апеляційного засідання.
9. У запереченні володілець патенту чи власник промислового зразка викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених апелянтом у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
До заперечення застосовуються положення, встановлені пунктами 4 і 5 цієї глави.
10. Заперечення подається в розумний строк, установлений колегією, але не пізніше ніж за п’ять днів до початку апеляційного засідання.
3. Заяви та інші документи з процедурних питань
1. Під час розгляду апеляційної заяви учасники розгляду викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процедурних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.
3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Регламентом. У разі коли цим Регламентом такий порядок не встановлений, він визначається колегією.
4. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (місце проживання);
орган, до якого вона подається;
номер державної реєстрації винаходу (корисної моделі) чи промислового зразка, що є номером патенту на винахід (корисну модель) чи свідоцтва про державну реєстрацію промислового зразка;
зміст питання, яке повинно бути розглянуто Апеляційною палатою, та прохання особи;
підстави заяви (клопотання, заперечення);
перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
У письмовій заяві, клопотанні, запереченні можуть також бути вказані інші відомості, необхідні для правильного розгляду апеляційної заяви.
5. Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог пункту 4 цієї глави і ці недоліки не дають можливості її розглянути або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, колегія повертає таку заяву (клопотання, заперечення) особі, яка її подала, без розгляду.
4. Попередній розгляд апеляційної заяви
1. Апеляційна заява реєструється в день її надходження до Укрпатенту.
2. Питання про прийняття апеляційної заяви до розгляду вирішується призначеною для її розгляду колегією.
Колегія після одержання апеляційної заяви з’ясовує, чи:
сплачено збір за подання апеляційної заяви та відповідає сплачений збір вимогам Порядку;
відповідає апеляційна заява вимогам, установленим пунктами 1-4 та 7 глави 1 цього розділу;
має представник повноваження, оформлені відповідно до пунктів 10, 11 та 13 глави 4 розділу I цього Регламенту з урахуванням пунктів 2 і 3 глави 1 цього розділу (якщо апеляційну заяву подано представником).
3. Питання про прийняття апеляційної заяви до розгляду колегія вирішує протягом п’яти робочих днів з дня її призначення в порядку, встановленому пунктом 1 глави 3 розділу I цього Регламенту, або надходження документів, якими усунуто виявлені колегією недоліки апеляційної заяви.
4. Апеляційна заява приймається до розгляду в разі дотримання умов, зазначених у пункті 2 цієї глави, про що апелянту надсилається повідомлення.
У повідомленні про прийняття апеляційної заяви до розгляду зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування сторін, їх місце проживання (місцезнаходження);
предмет та підстави апеляційної заяви;
склад колегії, якою прийнято апеляційну заяву до розгляду;
дата, час і місце підготовчого засідання;
результат розгляду заяв і клопотань апелянта, що надійшли разом з апеляційною заявою, якщо їх вирішення не потребує повідомлення інших сторін;
строк для подання володільцем патенту чи власником промислового зразка відзиву на апеляційну заяву;
вебадреса сторінки в ІТС Укрпатенту, за якою учасники розгляду можуть отримати інформацію щодо апеляційної заяви, що розглядається, та зазначається відповідний код доступу.
5. Якщо колегією встановлено, що апеляційну заяву подано без додержання вимог, визначених пунктами 1-4 та 7 глави 1 цього розділу, вона залишає апеляційну заяву без руху, про що невідкладно повідомляє апелянта.
У повідомленні про залишення апеляційної заяви без руху зазначаються всі виявлені недоліки апеляційної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня одержання апелянтом повідомлення про залишення апеляційної заяви без руху. Якщо повідомлення про залишення апеляційної заяви без руху надіслане апелянту з підстави несплати збору за подання апеляційної заяви в установленому Порядком розмірі, колегія повинна зазначити точну суму збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
6. Якщо апелянт усунув зазначені в повідомленні Апеляційної палати недоліки апеляційної заяви в установлений колегією строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Апеляційної палати та приймається до розгляду, про що апелянту надсилається повідомлення.
7. Апеляційна заява не підлягає розгляду, якщо:
апелянт не усунув недоліки апеляційної заяви, яку залишено без руху, у встановлений колегією строк;
до початку підготовчого засідання з розгляду апеляційної заяви апелянт подав заяву про її відкликання;
апеляційну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У разі визнання апеляційної заяви такою, що не підлягає розгляду, апелянту надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду апеляційної заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Визнання апеляційної заяви такою, що не підлягає розгляду, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку, встановленому законом та цим Регламентом.
8. Колегія відмовляє у прийнятті до розгляду апеляційної заяви в разі, якщо:
апеляційну заяву не належить розглядати в Апеляційній палаті;
у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення суду;
апеляційну заяву стосовно прав на винахід недійсними подано після спливу строку, встановленого законом для її подання.
Про відмову у прийнятті апеляційної заяви до розгляду колегія повідомляє апелянта.
Повторне звернення тієї самої особи до Апеляційної палати з апеляційною заявою з тих самих предмета і підстав та до того самого володільця патенту чи власника промислового зразка, якій було відмовлено в прийнятті апеляційної заяви до розгляду, не допускається.
5. Підготовка до розгляду апеляційної заяви по суті
1. Після прийняття апеляційної заяви до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду апеляційної заяви по суті (підготовча процедура). Для цього він:
формує матеріали справи за апеляційною заяви шляхом одержання документів, відомостей, висновків, необхідних для її розгляду;
ознайомлює членів колегії з матеріалами справи за апеляційною заявою та узгоджує з ними дату та час проведення підготовчого засідання та апеляційного засідання;
учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду апеляційної заяви.
визначає предмет апеляційної заяви, апеляційні вимоги та склад учасників розгляду апеляційної заяви;
з’ясовує заперечення проти апеляційних вимог;
визначає обставини справи, які підлягають установленню, та збирає відповідні докази;
визначає порядок розгляду апеляційної заяви;
вчиняє інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду апеляційної заяви по суті.
3. Підготовча процедура починається прийняттям апеляційної заяви до розгляду і закінчується закриттям підготовчого засідання.
4. Підготовча процедура повинна бути проведена протягом 60 днів з дня надходження апеляційної заяви до Апеляційної палати. У виняткових випадках для належної підготовки справи за апеляційною заявою стосовно прав на винахід (корисну модель) для розгляду її по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи колегії.
5. Передбачене пунктом 4 глави 4 цього розділу повідомлення про прийняття апеляційної заяви до розгляду одночасно надсилається сторонам. Разом з повідомленням сторонам, крім апелянта, надсилається копія апеляційної заяви та вони повідомляються, що з доданими до заперечення документами можна ознайомитися безпосередньо в приміщенні Укрпатенту або через ІТС Укрпатенту.
6. У строк, зазначений колегією в повідомленні про прийняття апеляційної заяви до розгляду, володілець патенту чи власник промислового зразка має право надіслати до Апеляційної палати відзив на апеляційну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів, що підтверджують заперечення проти апеляційної заяви. У разі подання такого відзиву володілець патенту чи власник промислового зразка повинен надіслати до Апеляційної палати докази надання апелянту копії відзиву та доданих до нього документів.
7. Для своєчасного виконання завдань підготовчої процедури до розгляду апеляційної заяви по суті проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання визначаються колегією з урахуванням обставин справи та необхідності вчинення відповідних процедурних дій. Підготовче засідання повинно бути розпочате не пізніше ніж через 30 днів з дня прийняття апеляційної заяви до розгляду.
8. Підготовче засідання проводиться колегією з повідомленням учасників розгляду.
9. У підготовчому засіданні колегія:
оголошує склад колегії, а також прізвище секретаря засідання, з’ясовує наявність підстав для відводів;
у разі необхідності заслуховує уточнення вимог апеляційної заяви, заперечення проти них та розглядає відповідні заяви;
роз’яснює учасникам розгляду апеляційної заяви, які обставини входять до предмета доказування;
з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються в апеляційній заяві і відзиві, пропонує їм надати до Апеляційної палати додаткові докази або пояснення;
вирішує питання про залучення експерта та його виклик в апеляційне засідання;
вирішує заяви та клопотання учасників розгляду апеляційної заяви, відводи (за наявності);
установлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
визначає дату, час і місце проведення апеляційного засідання;
установлює порядок з’ясування в ході апеляційного засідання обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, про що зазначається в протоколі підготовчого засідання;
здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду апеляційної заяви по суті.
10. Якщо наданий учасником розгляду до Апеляційної палати документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник розгляду може заявити клопотання про виключення його з числа доказів і розглядати апеляційну заяву на підставі інших доказів.
Клопотання про виключення доказу, подане після закриття підготовчого засідання, залишається без розгляду, за винятком випадків, коли воно стосується доказів, поданих після закриття підготовчого засідання.
11. Підготовче засідання проводиться відповідно до положень, установлених главою 3 розділу II цього Регламенту, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
12. Колегія відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Регламентом строку підготовчої процедури у випадках, визначених абзацами другим і третім пункту 13 глави 3 розділу II цього Регламенту.
13. Колегія може оголосити перерву в підготовчому засіданні в разі необхідності та в межах визначеного цим Регламентом строку підготовчої процедури, зокрема, у випадках:
необхідності заміни відведеного експерта;
невиконання учасником розгляду апеляційної заяви вимог, зазначених у повідомленні про прийняття апеляційної заяви до розгляду, у зазначений колегією строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчої процедури;
необхідності витребування нових (додаткових) доказів.
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або в ньому була оголошена перерва.
14. За результатами підготовчого засідання колегія вирішує питання про:
процедурні дії, які необхідно вчинити до початку апеляційного засідання;
закриття розгляду апеляційної заяви;
закриття підготовчої процедури та призначення апеляційного засідання.
Колегія з’ясовує думку сторін щодо дати призначення апеляційного засідання.
15. За результатами підготовчої процедури колегія приймає рішення Апеляційної палати у випадку відмови апелянта від апеляційної заяви.
Прийняття колегією в підготовчому засіданні рішення в разі відмови від апеляційної заяви проводиться в порядку, встановленому розділом VII цього Регламенту.
6. Відмова апелянта від апеляційної заяви. Визнання апеляційної заяви
1. Апелянт може відмовитися від апеляційної заяви, а володілець патенту чи власник промислового зразка - визнати апеляційну заяву на будь-якій стадії розгляду, подавши про це відповідну письмову заяву. У заяві про визнання апеляційної заяви повинно бути зазначено, що спірний винахід, корисна модель або промисловий зразок не є предметом ліцензійних договорів або що особа, яка використовує винахід, корисну модель чи промисловий зразок на підставі ліцензійного договору, попереджена про те, що права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будуть визнані недійсними.
2. До прийняття рішення колегією у зв’язку з відмовою апелянта від апеляційної заяви або визнанням апеляційної заяви володільцем патенту чи власником промислового зразка колегія роз’яснює сторонам наслідки відповідних процедурних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони в повноваженнях на їх вчинення.
3. Про прийняття відмови від апеляційної заяви колегія приймає відповідне рішення, якою закриває провадження з розгляду апеляційної заяви. У разі часткової відмови апелянта від апеляційної заяви колегія приймає рішення, яким закриває провадження з розгляду апеляційної заяви щодо частини вимог апеляційної заяви.
4. У разі визнання апеляційної заяви володільцем патенту чи власником промислового зразка повністю або частково колегія за наявності для того законних підстав приймає рішення про задоволення апеляційної заяви повністю або у відповідній частині вимог.
7. Розгляд апеляційної заяви по суті
1. Розгляд апеляційної заяви по суті передбачає встановлення наявності підстав для визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними відповідно до статті 331 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» чи прав на промисловий зразок недійсними відповідно до статті 251 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та вирішення питання чинності прав на винахід (корисну модель) чи промисловий зразок на підставі зібраних у підготовчій процедурі матеріалів.
2. Розгляд апеляційної заяви по суті повинен бути розпочатий колегією не пізніше ніж через 60 днів з дати одержання апеляційної заяви Апеляційної палатою, а в разі продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення такого строку.
3. Колегія розглядає апеляційну заяву по суті протягом 30 днів з дня початку такого розгляду.
4. Розгляд апеляційної заяви по суті зупиняється тільки з підстав, установлених пунктами 1 і 2 розділу V цього Регламенту.
5. Розгляд апеляційної заяви по суті відбувається в апеляційному засіданні.
6. Про місце, дату і час апеляційного засідання колегія повідомляє учасників розгляду відповідно до пунктів 1 і 3 глави 7 розділу I цього Регламенту.
7. Апеляційне засідання проводиться відповідно до положень, установлених главою 3 розділу II цього Регламенту, з урахуванням особливостей апеляційного засідання, встановлених цією главою.
8. Головуючий в апеляційному засіданні:
установлює особи тих, хто прибув у засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників;
оголошує склад колегії, а також імена експерта, якого залучено колегією, секретаря засідання і роз’яснює учасникам розгляду, які прибули в апеляційне засідання, їхнє право заявляти відводи;
з’ясовує обізнаність учасників розгляду з їхніми правами та обов’язками та роз’яснює їх у разі необхідності;
з’ясовує, чи мають учасники розгляду заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом апеляційної заяви, які не були заявлені з поважних причин у підготовчій процедурі або в інший строк, визначений колегією, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх в апеляційному засіданні учасників розгляду.
9. Колегія залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені під час підготовчої процедури або в інший строк, визначений колегією.
10. Колегія відкладає розгляд апеляційної заяви в апеляційному засіданні з підстав, установлених пунктом 13 глави 3 розділу II цього Регламенту, в межах установленого цим Регламентом строку для розгляду апеляційної заяви по суті.
У разі розгляду апеляційної заяви у випадках, передбачених пунктом 14 глави 3 розділу II цього Регламенту, за відсутності апелянта або володільця патенту чи власника промислового зразка головуючий оголошує стислий зміст апеляційної заяви або відзиву відповідно.
Якщо в апеляційне засідання не з’явився експерт, колегія заслуховує думку учасників розгляду апеляційної заяви про можливість продовження її розгляду за відсутності експерта.
11. Якщо всі учасники розгляду апеляційної заяви з’явилися в апеляційне засідання, колегія заслуховує вступне слово апелянта, володільця патенту чи власника промислового зразка.
У вступному слові сторони в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета апеляційної заяви, дають необхідні пояснення щодо них.
Сторони з дозволу головуючого колегії можуть ставити питання один одному.
Головуючий колегії з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника розгляду апеляційної заяви може зняти питання, що не стосуються предмета апеляційної заяви, поставити питання учаснику розгляду.
12. Колегія, заслухавши вступне слово сторін, з’ясовує обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні, докази, якими вони обґрунтовуються. Колегія не може збирати докази за власною ініціативою.
З урахуванням обставин апеляційної заяви та зібраних у справі доказів колегія під час розгляду апеляційної заяви по суті може змінити порядок з’ясування обставин та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі апеляційного засідання.
Колегія під час розгляду апеляційної заяви повинна безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників розгляду, викладеними в апеляційній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченні, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в апеляційному засіданні, не можуть бути покладені колегією в основу рішення Апеляційної палати.
13. Речові, письмові та електронні докази оглядаються в апеляційному засіданні, за винятком випадків, визначених цим Регламентом, і пред’являються учасникам розгляду для ознайомлення за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також експерту.
Учасники розгляду можуть давати свої пояснення з приводу речових, письмових та електронних доказів, ставити питання експерту, який їх оглядав. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було запрошено експерта. Особи, яким подані для ознайомлення докази, можуть звернути увагу колегії на ті чи інші обставини, пов’язані з доказом та його оглядом.
Письмові докази та електронні письмові документи за клопотанням учасника розгляду пред’являються йому для ознайомлення або оголошуються в апеляційному засіданні.
Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису здійснюються в залі апеляційного засідання з відображенням у протоколі апеляційного засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього колегія заслуховує пояснення учасників розгляду.
У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині.
Висновок експерта за клопотанням учасника розгляду оголошується в апеляційному засіданні.
Для роз’яснення і доповнення висновку експерта учасники розгляду, а також колегія можуть поставити експерту питання. Першими ставлять питання експерту особа, яка подала клопотання про залучення експерта, та її представник, а потім інші учасники розгляду. Якщо залучення експерта здійснено за клопотанням обох сторін, першими ставлять питання експерту апелянт і його представник. Головуючий та інші члени колегії можуть ставити експерту питання в будь-який час дослідження висновку експерта.
Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи за апеляційною заявою.
14. Після з’ясування всіх обставин апеляційної заяви та перевірки їх доказами головуючий колегії надає сторонам можливість дати додаткові пояснення.
Вислухавши додаткові пояснення, колегія закриває розгляд апеляційної заяви по суті і переходить до дебатів.
У дебатах виступають із заключним словом учасники розгляду апеляційної заяви. У виступах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в апеляційному засіданні.
Кожному учаснику розгляду надається однаковий час для виступу, який визначається головуючим колегії виходячи з розумного часу для викладення учасниками розгляду їх позиції у справі за апеляційною заявою.
У дебатах першим надається слово апелянту, його представнику, а потім - володільцю патенту чи власнику промислового зразка, його представнику.
Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається колегією, або повторюється, або істотно виходить за визначені колегією межі часу для виступу. З дозволу головуючого промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить володільцю патенту чи власнику промислового зразка та його представнику.
15. Якщо під час дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для правильного розгляду апеляційної заяви, або дослідження нових доказів, колегія повертається до з’ясування обставин. Після закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами дебати проводяться в загальному порядку.
16. Після завершення дебатів колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, встановленому розділом VII цього Регламенту.
IV. Порядок визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Умови визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Торговельна марка визнається Апеляційною палатою добре відомою в Україні на підставі статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
2. Під час визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, розглядаються фактори, якщо вони є доречними, визначені пунктом 2 статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Наявність доречних факторів повинна підтверджуватися відомостями, що містяться у відповідних документах, у яких представлені фактичні дані, які підтверджують добру відомість торговельної марки стосовно товарів і/або послуг, щодо яких вона використовується, на вказану в заяві дату.
3. Використання або будь-яке просування торговельної марки може підтверджуватися, зокрема, відомостями про:
види маркування товарів і/або застосування торговельної марки при наданні послуг;
експонування товарів на виставках, ярмарках, зокрема міжнародних і/або національних. При цьому можуть надаватися відомості про кількість відвідувачів виставки, ярмарки, площі виставочних павільйонів тощо;
використання торговельної марки в рекламі;
комерційне використання торговельної марки в мережі Інтернет;
заходи щодо просування торговельної марки.
4. Інтенсивність використання торговельної марки на території України може підтверджуватися відомостями про:
обсяг реалізації товарів і/або послуг, щодо яких застосовується торговельна марка;
перелік областей України із зазначенням населених пунктів, у яких здійснювалася реалізація таких товарів і/або послуг;
середню кількість споживачів товарів і/або послуг на дату, вказану в заяві;
коло споживачів та їх специфіку залежно від характеру товарів і/або послуг;
положення виробника на ринку у відповідному секторі економіки;
обсяги експорту (імпорту) товарів, щодо яких застосовується торговельна марка;
цінність (вартість) торговельної марки згідно з даними річних фінансових звітів (при цьому методика оцінки торговельної марки визначається її власником).
5. Тривалість використання торговельної марки може підтверджуватися відомостями про дату початку використання торговельної марки та про безперервність її використання.
6. Рекламування торговельної марки може підтверджуватися відомостями про:
способи рекламування маркованих товарів і/або послуг у різних засобах інформації, включаючи Інтернет;
кількість споживачів такої реклами;
витрати на рекламування, зокрема фінансові документи (звіти) щодо витрат на рекламу.
7. Відомість торговельної марки в певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування з питання доброї відомості торговельної марки в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень.
Опитуванням повинно бути охоплено принаймні шість населених пунктів різних географічних регіонів України з кількістю населення не менше ніж 500 тис. осіб.
Кількість опитуваних повинна відповідати цілям об’єктивності опитування, у зв’язку з чим їх максимальна кількість не обмежується, а мінімальна повинна бути не менше ніж 500 опитуваних у будь-яких двох населених пунктах і не менше ніж 125 - у кожному іншому населеному пункті.
Опитування стосовно доброї відомості торговельної марки повинно бути репрезентативним для населення всієї України та проводитися з урахуванням цільової аудиторії.
Опитування стосовно доброї відомості торговельної марки, призначеної для продукції виробничо-технічного призначення, повинно проводитися серед фахівців, які є споживачами продукції даного виду і належать до виробничих, торгових та інших ділових кіл.
Опитування стосовно доброї відомості торговельної марки, призначеної для товарів народного споживання, повинно проводитися серед так званих середніх споживачів за ознаками віку, статі, освіти, соціального та матеріального стану, а також серед фахівців відповідних галузей промисловості, торгівлі.
Результати опитування певного кола респондентів - споживачів і фахівців мають дати відповіді на такі принаймні питання:
чи відома їм торговельна марка;
для яких товарів і/або послуг застосовується торговельна марка;
яка саме особа, на їх думку, є власником торговельної марки або виробником товарів, маркованих торговельною маркою, і/або надавачем послуг, для яких торговельна марка застосовується;
з якого часу їм відома торговельна марка;
що для них є джерелом інформації про торговельну марку.
8. Для визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть також розглядатися:
відомості про кількість реєстрацій та строки їх дії, якщо торговельну марку зареєстровано в інших країнах;
відомості про рішення щодо визнання торговельної марки добре відомою в інших країнах, прийняті компетентними органами цих країн;
відомості про факт використання торговельної марки в інших державах, зокрема в тих, що мають давні економічні і торговельні зв’язки з Україною.
9. Для визначення того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть також розглядатися інші відомості, які, на думку її власника, свідчать про добру відомість його торговельної марки в Україні стосовно товарів і/або послуг, що ним виробляються і/або надаються.
Фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання торговельної марки добре відомою в Україні, можуть надаватися подавцем заяви на підтвердження одразу декількох факторів, що свідчать про добру відомість знака в Україні.
2. Складання та подання заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні викладається письмово в довільній формі державною мовою, підписується подавцем заяви або її представником.
Якщо додатки до заяви викладені іншою мовою, ніж українська, надається їх переклад українською мовою. В іншому разі вони не беруться до уваги.
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування подавця заяви, його місце проживання (місцезнаходження), вид та номер засобу зв’язку;
адреса для листування, у тому числі адреса електронної пошти, якщо така є;
ім’я представника, якщо заява подається ним, вид та номер його засобу зв’язку;
зміст чітко сформульованих вимог подавця заяви;
обґрунтування вимог подавця заяви щодо визнання його торговельної марки добре відомою в Україні;
дата, з якої подавець заяви вважає свою торговельну марку добре відомою в Україні стосовно товарів та/або послуг, що ним виробляються та/або надаються;
відомості щодо наявності правової охорони торговельної марки на території України;
перелік документів, що додаються до заяви;
підпис подавця заяви або його представника.
Підпис подавця заяви, що є юридичною особою, складається з повного найменування посади уповноваженої особи, особистого підпису (кваліфікованого електронного підпису), ініціалів і прізвища та засвідчується печаткою цієї юридичної особи (за наявності). Якщо заява підписується не її подавцем, а представником, перед особистим підписом зазначаються статус цієї особи та відомості про документ, на підставі якого діє представник, у тому числі дата вчинення довіреності.
У разі якщо заява стосується торговельної марки, заявка на яку знаходиться на експертизі в Укрпатенті, про це вказується в заяві із зазначенням номера заявки та дати її подання.
Заява повинна стосуватися лише однієї торговельної марки.
зображення торговельної марки;
документ, що посвідчує повноваження представника на подання заяви, або його засвідчена копія (якщо заява подається через представника), передбачені пунктами 10, 11 та 13 глави 4 розділу I цього Регламенту. Цей документ або його засвідчена копія можуть бути надані представником у засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
документи, зазначені в заяві як докази викладених у ній обставин, які містять фактичні дані, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання торговельної марки добре відомою в Україні стосовно товарів і/або послуг, щодо яких вона використовується;
виписка з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо відомостей про свідоцтво України на торговельну марку або виписка з Міжнародного реєстру відповідно до статті 5ter Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків щодо відомостей про міжнародну реєстрацію (якщо торговельна марка зареєстрована в Україні чи охороняється на підставі міжнародної реєстрації).
Зображення торговельної марки надається в одному примірнику.
Якщо торговельна марка не може бути представлена одним зображенням, наприклад вона є тривимірною, така торговельна марка представляється не більше ніж шістьма зображеннями, які дають найбільш повне уявлення про неї (комплект зображень).
Під кожним зображенням, що входить до комплекту зображень торговельної марки, зазначається номер зображення. Зображення, що найбільш повно ілюструє тривимірний характер торговельної марки, нумерується першим, потім інші.
Зображення торговельної марки повинно бути чітким і ясним. Зображення надається в тому кольорі або сполученні кольорів, у якому подавець заяви просить визнати його торговельну марку добре відомою в Україні.
Зображення торговельної марки представляються фотографіями або іншими репродукціями розміром 8 × 8 см, виконаними будь-якими засобами, зокрема засобами комп’ютерної графіки.
Якщо торговельною маркою є етикетка, то як зображення повинна бути надана власне етикетка.
Файл електронної заяви, що містить зображення торговельної марки, повинен відповідати вимогам, які дозволяють роздрукувати його з дотриманням формату 8 × 8 см, а для етикеток - 21 × 29,7 см (формат А4).
Зображення торговельної марки в електронній заяві представляється відповідно до технічних вимог, установлених в ІТС Укрпатенту.
4. До заяви можуть бути додані також інші документи, які, на думку подавця заяви, необхідні для повного і всебічного її розгляду.
5. Заява та додатки до неї не повинні містити зневажливих висловлювань щодо інших осіб, а також матеріалів і/або відомостей, що очевидно не стосуються заяви.
6. Заява та додатки до неї повинні бути оформлені таким чином, щоб їх можна було безпосередньо репродукувати і зберігати тривалий час.
7. Додатки до заяви повинні мати наскрізну нумерацію незалежно від того, подані вони разом із заявою чи додані в ході її розгляду.
8. Заява та додатки до неї подаються до Укрпатенту безпосередньо, через ІТС Укрпатенту або надсилаються засобами поштового зв’язку до Апеляційної палати на адресу Укрпатенту в одному примірнику.
За подання заяви сплачується збір, розмір та порядок сплати якого встановлені Порядком.
Документ про сплату збору за подання заяви на папері подається до Апеляційної палати у випадках, передбачених Порядком.
У разі несплати зазначеного збору заява вважається неподаною.
9. Заява подається особою, яка вважає свою торговельну марку добре відомою в Україні, або її представником.
10. Датою подання заяви до Апеляційної палати є дата подання її в установу зв’язку для відправлення на адресу Апеляційної палати або в іншому разі дата одержання її Апеляційною палатою за умови, що на зазначену дату сплачено збір за подання заяви.
В іншому випадку датою подання заяви є дата сплати збору за її подання.
4. Розгляд заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні реєструється в день її надходження до Укрпатенту.
2. Питання про прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду вирішується призначеною для її розгляду колегією.
Для цього колегія з’ясовує, чи:
сплачено збір за подання заяви та відповідає сплачений збір вимогам Порядку;
відповідає заява вимогам, установленим пунктами 1-7 глави 2 цього розділу;
має представник повноваження, оформлені відповідно до пунктів 10, 11 та 13 глави 4 розділу I цього Регламенту (якщо заперечення подано представником), з урахуванням пунктів 2 і 3 глави 2 цього розділу (якщо заява подана представником).
3. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні приймається до розгляду, якщо дотримані умови, зазначені в пункті 2 цієї глави, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.
У повідомленні про прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду зазначаються:
склад колегії, якою прийнято заяву до розгляду;
У разі якщо заява стосується торговельної марки, на яку подавцем заяви подана заявка на торговельну марку і яка перебуває на експертизі в Укрпатенті, за згодою подавця заяви діловодство за цією заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
4. У разі відсутності збору за подання заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або якщо сплачений збір не відповідає вимогам Порядку, заява вважається неподаною, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.
5. Якщо колегією встановлено, що заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні подана без додержання вимог, визначених пунктами 1-7 глави 2 цього розділу, вона залишає заяву без руху, про що повідомляє подавця заяви.
У повідомленні про залишення заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні без руху зазначаються всі виявлені недоліки.
Якщо зазначені в повідомленні недоліки будуть усунуті протягом місяця з дати одержання подавцем заяви повідомлення, заява вважається поданою в день первинного її подання до Апеляційної палати та приймається до розгляду, про що подавцю заяви надсилається повідомлення.
6. Заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні вважається такою, що не підлягає розгляду, якщо:
не усунуто недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений колегією строк;
до початку розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні подавець заяви відкликав її, подавши відповідну заяву;
заяву про визнання торговельної марки добре відомою в Україні не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано або не визначено.
У разі визнання заяви такою, що не підлягає розгляду, подавцю заяви надсилається про це повідомлення не пізніше п’яти робочих днів з дня призначення колегії для розгляду заяви або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Визнання заяви такою, що не підлягає розгляду, не позбавляє права повторного звернення до Апеляційної палати в порядку, встановленому законом та цим Регламентом.
7. Після прийняття заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні до розгляду секретар засідання здійснює підготовку до розгляду заяви по суті. Для цього він:
формує матеріали справи за заявою;
ознайомлює членів колегії з матеріалами справи за заявою та узгоджує з ними дату та час проведення апеляційного засідання;
учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви.
досліджує матеріали справи за заявою;
учиняє інші дії з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви.
8. Розгляд заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті передбачає встановлення наявності підстав для визнання торговельної марки добре відомою в Україні відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на підставі матеріалів справи за заявою.
9. Під час розгляду заяви по суті колегією враховуються, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:
ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується;
тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною;
свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема країна (територія), на якій торговельну марку визнано добре відомою компетентними органами;
цінність, що асоціюється з торговельною маркою.
10. Розгляд заяви по суті відбувається в засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
11. Про місце, дату і час засідання колегія повідомляє подавця заяви відповідно до пунктів 1 і 3 глави 7 розділу I цього Регламенту.
12. Засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні проводиться відповідно до положень, установлених главою 3 розділу II цього Регламенту, з урахуванням особливостей засідання, встановлених цією главою.
13. Після розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні по суті колегія приймає рішення Апеляційної палати в порядку, встановленому розділом VII цього Регламенту.
Торговельна марка не визнається Апеляційною палатою добре відомою в Україні, якщо колегією встановлено, що надані подавцем заяви матеріали не підтверджують добру відомість торговельної марки на дату, вказану в заяві щодо заявлених ним товарів і послуг.
V. Зупинення та закриття розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Колегія зупиняє розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в разі:
тимчасової відсутності головуючого або будь-якого з членів колегії;
неможливості розгляду справи у зв’язку з необхідністю заміни колегії, у тому числі в результаті задоволення заяви про відвід;
залучення експерта - до одержання його висновку;
смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб’єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво,- до встановлення правонаступника;
об’єктивної неможливості розгляду цього заперечення чи апеляційної заяви до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому колегія не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду заперечення чи апеляційної заяви у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду відповідно заперечення або апеляційної заяви.
Розгляд заперечення зупиняється також у випадках, передбачених абзацами другим і третім пункту 13 глави 3 розділу II цього Регламенту.
2. Колегія може зупинити розгляд:
у випадку, передбаченому пунктом 15 глави 3 розділу II цього Регламенту;
у разі захворювання або відрядження учасника розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, якщо його особиста участь буде визнана колегією обов’язковою;
у разі необхідності дослідження додаткових матеріалів, нових джерел інформації та обставин, що були надані чи з’ясувалися в апеляційному засіданні чи засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
у разі подання апелянтом клопотання про зміну підстав та/або вимог заперечення чи апеляційної заяви;
з інших причин, що спричинили неможливість подальшого розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні в засіданні.
3. Розгляд зупиняється з моменту виникнення зазначених у пунктах 1 і 2 цього розділу обставин та поновлюється, якщо зазначені обставини перестануть існувати.
Розгляд поновлюється за клопотанням учасника розгляду або за ініціативою колегії не пізніше 10 днів з дня отримання Апеляційною палатою повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
З дня поновлення розгляду перебіг строку розгляду заперечення чи апеляційної заяви продовжується.
Розгляд продовжується зі стадії, на якій він був зупинений. Якщо розгляд було зупинено з причини, зазначеної в абзаці третьому пункту 1 цього розділу, його розгляд починається спочатку.
4. Колегія не зупиняє розгляд:
у випадках, установлених абзацами другим-четвертим пункту 2 цієї глави, якщо учасник розгляду веде справу через свого представника;
за клопотанням учасника розгляду апеляційної заяви, поданим після закінчення підготовчої процедури за апеляційною заявою, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення розгляду виникли до закінчення підготовчої процедури і такий учасник розгляду знав або повинен був про них знати.
якщо апелянт відмовився від заперечення, апеляційної заяви чи подавець заяви від заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні повністю і відмову прийнято колегією;
якщо під час розгляду апеляційної заяви встановлено наявність рішення суду у спорі щодо визнання недійсними прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав і в тому ж обсязі (повністю або частково), яке набуло законної сили;
у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, які були однією із сторін розгляду, якщо правовідносини не допускають правонаступництва.
Про закриття розгляду колегія приймає рішення в порядку, визначеному розділом VII цього Регламенту.
VI. Фіксування розгляду заперечення, апеляційної заяви, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
1. Про хід засідання складається протокол, який веде секретар.
рік, місяць, число і місце засідання;
прізвище та ініціали членів колегії, секретаря засідання;
предмет заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, що розглядається;
дані про заявку, якої стосується заперечення (у разі подання заперечення);
дані про державну реєстрацію винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якого стосується апеляційна заява (у разі подання апеляційної заяви);
повна назва об’єкта інтелектуальної власності, якого стосується заперечення, апеляційна заява;
прізвище та ініціали, повне найменування учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
відомості про явку учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні або їх неявку (у разі неявки - про причини відсутності та про вручення їм повідомлень про засідання);
відомості про підтвердження повноважень представників сторін розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
відомості про застосування технічних засобів фіксування ходу засідання (у разі їх застосування);
заяви про відводи і клопотання учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
рішення колегії, прийняті в засіданні;
відомості про оголошення рішення Апеляційної палати за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та роз’яснення сторонам змісту рішення та права на його оскарження.
Протокол підписують усі члени колегії та секретар засідання.
2. Фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів може здійснюватися стороною за письмовим повідомленням іншої сторони.
У разі здійснення фіксування ходу апеляційного засідання за допомогою технічних засобів стороною секретарем засідання здійснюється технічний запис засідання за наявності технічних можливостей для його здійснення та зберігання.
Носій інформації, на який здійснюється технічний запис засідання секретарем, є додатком до протоколу засідання і після його закінчення долучається до матеріалів справи за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Сторона має право отримати копію технічного запису засідання, який здійснювався секретарем, на носій інформації, наданий стороною.
3. Якщо розгляд заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні здійснюється в порядку письмового провадження, фіксування засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
VII. Рішення Апеляційної палати
1. За результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні колегія приймає рішення Апеляційної палати.
Під час прийняття рішення ніхто не має права бути присутнім у залі апеляційного засідання чи засідання з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, крім членів колегії. Члени колегії не мають права розголошувати хід обговорення та міркування, висловлені під час прийняття рішення.
2. Рішення Апеляційної палати повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене колегією відповідно до норм матеріального права з дотриманням установлених законом та цим Регламентом процедурних норм.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене колегією на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у справі за запереченням, апеляційною заявою чи заявою про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, підтверджених тими доказами, які були досліджені в апеляційному засіданні чи засіданні з визнання торговельної марки добре відомою в Україні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
3. За результатами розгляду заперечення приймається одне з таких рішень про:
задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення Укрпатенту та реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності;
задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення Укрпатенту та повернення заявки на експертизу (у разі встановлення інших підстав для відмови в державній реєстрації об’єкта інтелектуальної власності чи порушення процедури експертизи заявки);
задоволення заперечення повністю або частково, скасування рішення Укрпатенту та відмову в реєстрації об’єкта інтелектуальної власності;
відмову в задоволенні заперечення повністю та залишення рішення Укрпатенту чинним;
відмову в задоволенні заперечення повністю, скасування рішення Укрпатенту (у разі визнання помилковими підстав цього рішення та встановлення інших підстав, що перешкоджають задоволенню заперечення в повному обсязі чи частково) та відмову в реєстрації об’єкта інтелектуальної власності.
4. За результатами розгляду апеляційної заяви приймається одне з таких рішень про:
задоволення апеляційної заяви повністю або частково, визнання недійсними прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок повністю або частково та опублікування про це відомостей в електронному офіційному бюлетені «Промислова власність»;
відмову в задоволенні апеляційної заяви повністю.
5. За результатами розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні приймається одне з таких рішень про:
задоволення заяви та визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
відмову в задоволенні заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
6. В апеляційному засіданні чи засіданні з розгляду заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні головуючим колегії оголошується резолютивна частина рішення Апеляційної палати.
Складення рішення Апеляційної палати в повному обсязі здійснюється у строк не більше ніж 15 робочих днів з дня оголошення резолютивної частини рішення Апеляційної палати.
7. Усі рішення Апеляційної палати викладаються письмово в паперовій та електронній формах.
Рішення викладаються в електронній формі з використанням ІТС Укрпатенту і підписуються кваліфікованими електронними підписами всіх членів Апеляційної палати, що входять до складу колегії.
8. Рішення Апеляційної палати складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому:
1) у вступній частині зазначаються дата прийняття рішення; склад колегії, яким прийнято рішення, із зазначенням головуючого в засіданні; відомості про об’єкт права інтелектуальної власності, якого стосується заперечення, апеляційна заява чи заява про визнання торговельної марки добре відомою в Україні; прізвище та ініціали, повне найменування учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
2) описова частина повинна містити підстави подання заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та стислий виклад вимог апелянта чи подавця заяви, пояснень і клопотань сторін, їх представників та інших учасників розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, перелік доказів, досліджених колегією;
3) у мотивувальній частині зазначаються встановлені колегією обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких виходила колегія під час прийняття рішення; положення закону, якими колегія керувалася під час прийняття рішення;
4) резолютивна частина повинна містити:
одне з рішень, передбачених пунктами 3-5 цього розділу;
порядок набрання рішенням законної сили.
Залежно від прийнятого рішення в резолютивній частині зазначаються строк і порядок його оскарження, можливість повернення збору.
Резолютивна частина рішення про визнання торговельної марки добре відомою в Україні повинна також містити:
дату, на яку торговельна марка стала добре відомою в Україні (у разі визнання її такою);
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або повне найменування власника добре відомої торговельної марки в Україні;
перелік товарів і/або послуг, для яких торговельну марку визнано добре відомою в Україні, згрупованих за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг.
Невід’ємним додатком до рішення про визнання торговельної марки добре відомою в Україні є зображення добре відомої торговельної марки.
4. Рішення Апеляційної палати, прийняте колегією за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, набирає чинності з дати затвердження його наказом Укрпатенту.
Засвідчена копія наказу Укрпатенту разом з рішенням Апеляційної палати надсилається сторонам чи подавцю заяви не пізніше п’яти робочих днів після затвердження рішення.
5. Рішення Апеляційної палати після затвердження його наказом Укрпатенту є обов’язковим для сторін, подавця заяви та Укрпатенту.
VIII. Оскарження рішення Апеляційної палати
1. Апелянт може оскаржити затверджене Укрпатентом рішення Апеляційної палати в судовому порядку протягом двох місяців з дати його одержання.
2. Рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні може бути оскаржено в судовому порядку.
IX. Оприлюднення рішення Апеляційної палати
1. Накази Укрпатенту про затвердження рішень Апеляційної палати та затверджені ними рішення Апеляційної палати, прийняті за результатами розгляду заперечення, апеляційної заяви чи заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, оприлюднюються протягом 10 робочих днів з дати видання наказу Укрпатенту.
2. Оприлюднення наказів Укрпатенту про затвердження рішень Апеляційної палати та затверджених ними рішень Апеляційної палати здійснюється шляхом розміщення їх текстів на офіційному вебсайті Укрпатенту.
3. Рішення Апеляційної палати розміщуються з дотриманням положень законодавства щодо конфіденційної інформації, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.
4. Торговельна марка, визнана за рішенням Апеляційної палати добре відомою в Україні, вноситься до Переліку торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні, що ведеться Укрпатентом, та відомості про торговельну марку, яка за рішенням Апеляційної палати визнана добре відомою в Україні, опубліковуються в електронному офіційному бюлетені «Промислова власність».
До Переліку торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні, вносяться дані щодо:
дати набрання чинності рішенням, яким визнано, що торговельна марка стала добре відомою в Україні;
дати, на яку торговельна марка стала добре відомою в Україні;
імені (повного найменування), місця проживання (місцезнаходження) власника добре відомої торговельної марки в Україні;
зображення торговельної марки;
переліку товарів і/або послуг, для яких торговельну марку визнано добре відомою в Україні.
