Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5
Відповідно до статей 50, 56, 57, 86, 87, 93, 100, 101, 147, 148, 1511 Кримінально-виконавчого кодексу України, підпункту 958 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, з метою своєчасного визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання у випадках, визначених законом, НАКАЗУЮ:
1. Внести до наказу Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 «Про затвердження Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 265/30133, такі зміни:
1) заголовок викласти в такій редакції:
«Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання»;
2) пункти 1, 2 викласти в такій редакції:
«1. Затвердити Порядок визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, що додається.
2. Затвердити Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, що додається.».
2. Внести зміни до Положення про визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, порядок направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 265/30133, виклавши його у новій редакції, що додається.
3. Внести зміни до Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за № 266/30134, виклавши його у новій редакції, що додається.
4. Департаменту публічного права Міністерства юстиції України (Кравченко Л.М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Василика В.В.
ПОРЯДОК
визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення
1. Цей Порядок встановлює механізм визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання.
2. Вид колонії засудженим до позбавлення волі та/або місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, визначаються на підставі Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України.
3. Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх переведення з однієї установи виконання покарань до іншої здійснюються відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та цього Порядку.
4. У цьому Порядку терміни вжито в таких значеннях:
Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України - міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції України з питань виконання кримінальних покарань;
близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
запит на наряд - документ, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), засудженої(их) до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту чи обмеження волі, що підлягає(ють) направленню до установи виконання покарань, та інша інформація про засудженого, необхідна для визначення виду установи виконання покарань та місця відбування покарання;
зона діяльності міжрегіонального управління - адміністративно-територіальні одиниці, на територію яких поширюються повноваження відповідного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції;
міжрегіональна комісія - колегіальний орган, що утворюється в міжрегіональному управлінні, який в межах компетенції визначає засудженим до позбавлення волі вид установи виконання покарань, місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, здійснює направлення і переведення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі та арешту в межах зони діяльності міжрегіонального управління;
міжрегіональне управління - міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України;
наряд - документ, що готується в межах компетенції підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України або міжрегіонального управління за результатами засідання центральної або міжрегіональної комісії для направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установи виконання покарань або їх переведення для відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої;
педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган виховної колонії, який розглядає матеріали та приймає рішення про переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії та залишення таких засуджених для подальшого відбування покарання у виховній колонії у порядку, установленому статтями 147, 148 Кримінально-виконавчого кодексу України;
підрозділ з контролю за виконанням судових рішень - структурний підрозділ Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, міжрегіональних управлінь, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, який здійснює контроль за виконанням вироків судів та інших судових рішень;
подання - документ, що готується установою виконання покарань з метою переведення особи (осіб), засудженої(их) до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту чи обмеження волі, для відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої у випадках, передбачених цим Порядком;
протокол засідань комісії - документ, у якому фіксуються перебіг та результати проведення засідання міжрегіональної або центральної комісії, прийняті рішення за результатами обговорення винесених на розгляд питань;
слідчий ізолятор - установа, призначена для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, а також відбування покарання засудженими, яких залишено для роботи з господарського обслуговування;
спостережна комісія - орган, діяльність якого здійснюється відповідно до Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2004 року № 429;
установа виконання покарань - арештний дім, кримінально-виконавча установа (виправний центр, виправна колонія), спеціальна виховна установа (виховна колонія), слідчі ізолятори у випадках, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України;
центральна комісія - колегіальний орган, що утворюється в Адміністрації Державної кримінальновиконавчої служби України, який в межах компетенції розглядає скарги на рішення міжрегіональних комісій, визначає засудженим до позбавлення волі вид установи виконання покарань, місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, здійснює їх направлення і переведення для відбування покарання у випадках, коли вирішення таких питань виходить за межі повноважень міжрегіональної комісії.
II. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі
1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання в арештних домах, як правило, за місцем засудження.
2. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (далі - виправні центри), як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.
3. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засуджених.
4. До виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання направляються:
засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності;
засуджені вперше за злочини невеликої та середньої тяжкості, крім осіб:
які злісно порушували вимоги режиму у місцях попереднього ув’язнення;
які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;
яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.
5. До виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання направляються:
чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості;
жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
6. До виправних колоній середнього рівня безпеки направляються:
засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;
вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини;
які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі.
7. До виправних колоній максимального рівня безпеки направляються чоловіки:
засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;
засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.
8. До виправних колоній максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у звичайних жилих приміщеннях направляються чоловіки:
яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;
засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.
9. До виправних колоній максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у приміщеннях камерного типу направляються чоловіки:
засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;
які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.
10. Неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, направляються із слідчих ізоляторів до виховних колоній.
11. Особи, які вчинили злочин у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
12. Особа визнається такою, що раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, у разі, якщо вона раніше була засуджена та відбувала покарання у виді позбавлення волі.
III. Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань
1. Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі (додаток 1), на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (додаток 2).
2. Без нарядів із слідчих ізоляторів до установ виконання покарань направляються:
неповнолітні особи чоловічої статі, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі,- до державної установи «Кременчуцька виховна колонія»;
засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах,- до державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)»;
уперше засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років,- до державної установи «Кам’янська виправна колонія (№ 34)»;
неодноразово засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років,- до державної установи «Чернігівська виправна колонія (№ 44)».
3. За нарядами, виданими в межах компетенції міжрегіональним управлінням, на підставі рішення міжрегіональної комісії направляються:
до арештних домів, виправних колоній та виховних колоній, які знаходяться у межах зони діяльності міжрегіонального управління,- особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі та арешту;
до виправних центрів - особи, засуджені до обмеження волі, у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, на підставі відповідного рішення суду.
4. Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питань, визначених пунктом 3 цього розділу, готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень слідчого ізолятора. Запит на наряд підписують керівник цього підрозділу та начальник слідчого ізолятора (особи, які виконують їх обов’язки).
5. За нарядами, виданими в межах компетенції Адміністрацією Державної кримінально-виконавчої служби України, на підставі рішення центральної комісії направляються:
особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, розмістити яких немає змоги через відсутність у зоні діяльності міжрегіонального управління колонії відповідного виду чи виховної колонії;
особи, які до засудження постійно проживали за межами адміністративно-територіальної одиниці, де вони вчинили злочин, якщо ця адміністративно-територіальна одиниця знаходиться за межами зони діяльності міжрегіонального управління;
особи, які мають постійні соціальні зв’язки з близькими родичами за межами зони діяльності міжрегіонального управління.
6. Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питань, визначених пунктом 5 цього розділу, готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління. Запит на наряд, який підписують керівник цього підрозділу, перший заступник керівника міжрегіонального управління чи заступник керівника міжрегіонального управління (особи, які виконують їх обов’язки), направляється до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України не пізніше трьох робочих днів з дати прийняття рішення міжрегіональною комісією. До запиту на наряд додається копія протоколу засідань міжрегіональної комісії.
7. Наряди готують підрозділи з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління чи Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі відповідних рішень, зазначених у протоколах засідань міжрегіональної або центральної комісій, з дотриманням строків, передбачених статтею 87 Кримінально-виконавчого кодексу України.
8. Наряд, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління, підписують керівник цього підрозділу та перший заступник керівника міжрегіонального управління чи заступник керівника міжрегіонального управління (особи, які виконують їх обов’язки). Копія наряду направляється до підрозділу з контролю за виконанням судових рішень Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та заступнику Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, для контролю за законністю прийнятого рішення.
У разі виявлення порушень у рішенні міжрегіональної комісії Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України або заступник Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, скасовують рішення міжрегіональної комісії та надають доручення відповідному міжрегіональному управлінню повторно розглянути питання про направлення засудженого на засіданні міжрегіональної комісії.
9. Наряд, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, підписують керівник цього підрозділу та перший заступник керівника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (особи, які виконують їх обов’язки) за погодженням із заступником Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, після чого наряд надсилається ініціатору запиту на наряд, копія наряду - до міжрегіонального управління.
IV. Переведення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань
1. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої з підстави «відповідно до місця проживання засудженого до засудження» здійснюється на підставі заяви засудженого, підпис якого засвідчує керівник виправної чи виховної колонії. До заяви про переведення додається довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта (іншого документа, що посвідчує особу) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування до засудження. Заява засудженого подається через адміністрацію виправної чи виховної колонії до міжрегіональної або центральної комісії.
2. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої з підстави «відповідно до місця постійного проживання близьких родичів засудженого» здійснюється на підставі заяви засудженого або близького родича (за письмовою згодою засудженого). Підпис засудженого на заяві засвідчує керівник виправної чи виховної колонії. Заява подається через адміністрацію виправної чи виховної колонії до міжрегіональної або центральної комісії.
У заяві про переведення має міститися додаткова інформація щодо близьких родичів засудженого відповідно до ступеня їх спорідненості та місця їх постійного проживання.
До заяви про переведення додаються довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта засудженого та близьких родичів (іншого документа, що посвідчує особу), а також оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича, який звернувся із заявою, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
До свідоцтва про народження дитини засудженого додатково додаються довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини та інформація служби у справах дітей за місцем проживання дитини та за місцем проживання засудженого про позбавлення або поновлення його батьківських прав.
3. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки (додаток 3), погодженим керівником міжрегіонального управління.
У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до виправної колонії з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.
4. Переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії для подальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання здійснюється центральною комісією за наявності рішення педагогічної ради та подання адміністрації виховної колонії щодо переведення засудженого із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання (додаток 4), погодженого зі службою у справах дітей.
5. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління та спостережною комісією.
У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого до подання додаються заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру, та документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.
У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого наявність поважних причин має бути документально підтверджена.
6. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого в разі його хвороби, а також з інших поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в арештному домі, здійснюється в межах компетенції міжрегіональною або центральною комісією за поданням адміністрації арештного дому щодо переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому (додаток 6).
У разі ініціювання переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому до подання додаються заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник арештного дому, та документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.
У разі ініціювання переведення засуджених до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому відомості про стан його здоров’я, а також наявність поважних причин мають бути документально підтверджені.
7. В окремих випадках, передбачених статтею 10 та частиною другою статті 93 Кримінальновиконавчого кодексу України, за заявою засудженого наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань (додаток 7) готується після надання до міжрегіональної чи центральної комісії вмотивованого висновку, затвердженого начальником міжрегіонального управління (особою, яка виконує його обов’язки), та матеріалів, зібраних під час перевірки обставин, що перешкоджають перебуванню засудженого в установі виконання покарань.
Підрозділ з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління чи Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі витягу з протоколу засідання міжрегіональної чи центральної комісії протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення комісією готує наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань.
8. Наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління за результатами засідання міжрегіональної комісії, підписують керівник цього підрозділу та перший заступник керівника міжрегіонального управління чи заступник керівника міжрегіонального управління (особи, які виконують їх обов’язки). Копія наряду направляється до підрозділу з контролю за виконанням судових рішень Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби та заступнику Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, для контролю за законністю прийнятого рішення.
У разі виявлення порушень у рішенні міжрегіональної комісії Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України або заступник Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, скасовують рішення міжрегіональної комісії та надають доручення відповідному міжрегіональному управлінню повторно розглянути питання про переведення засудженого на засіданні міжрегіональної комісії.
9. Наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України за результатами засідання центральної комісії, підписують керівник цього підрозділу та перший заступник керівника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (особи, які виконують їх обов’язки) за погодженням із заступником Міністра юстиції України, який спрямовує діяльність органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України, після чого наряд надсилається ініціатору запиту на наряд, копія наряду - до міжрегіонального управління.
V. Особливості виконання рішень суду міжрегіональною та центральною комісіями
1. Початок строку відбування покарання в приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки особам, які переведені з виправних колоній середнього рівня безпеки чи звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки до цієї колонії на підставах, встановлених частиною третьою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня їх прибуття до приміщення камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.
Початок строку відбування покарання в приміщеннях камерного типу особам, засудженим до довічного позбавлення волі, обчислюється з дня набрання вироком законної сили.
2. Про прибуття засудженого до місця відбування покарання адміністрація установи виконання покарань зобов’язана протягом трьох діб повідомити одного із членів сім’ї або близьких родичів за вибором засудженого.
3. Під час вирішення питання переведення засуджених, які стають на шлях виправлення, з приміщень камерного типу до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки або виправної колонії середнього рівня безпеки слід керуватися строками, установленими частиною першою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, стосовно засуджених, направлених для відбування покарання до цих установ із слідчого ізолятора.
4. Під час визначення виду виправної колонії засудженим до позбавлення волі враховуються рішення:
судів республік колишнього СРСР;
судів іноземних держав, якщо відповідно до міждержавних угод засудженого було прийнято на територію України для подальшого відбування покарання;
судів іноземних держав, якщо відповідно до статті 9 Кримінального кодексу України правові наслідки вироку суду іноземної держави враховано судом України у разі кваліфікації нового злочину та призначення покарання;
судів іноземних держав, якщо вони визнані відповідно до пункту 19 Протоколу (від 28 березня 1997 року) до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, який ратифіковано Верховною Радою України 03 березня 1998 року.
Додаток 1 |
ЗАПИТ
на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі
Додаток 2 |
НАРЯД
про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань
Додаток 3 |
ПОДАННЯ
адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки
Додаток 4 |
ПОДАННЯ
адміністрації виховної колонії щодо переведення засудженого із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання
Додаток 5 |
ПОДАННЯ
адміністрації виправного центру щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру
Додаток 6 |
ПОДАННЯ
адміністрації арештного дому щодо переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому
Додаток 7 |
НАРЯД
на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань
