Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 2, ст.6)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) частину другу статті 92 доповнити пунктом "е" такого змісту:
"е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі";
2) частину дев’яту статті 149 після слів "відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" доповнити словами "і земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти газотранспортної системи, що передаються суб’єкту господарювання у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу".
2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):
1) частину третю статті 89 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"Фінансові плани оператора газотранспортної системи та оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, не підлягають затвердженню відповідно до статті 75 цього Кодексу.
Фінансові плани оператора газотранспортної системи та/або оператора газосховищ, оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, розробляються в порядку, визначеному їхніми установчими документами, та затверджуються суб’єктами управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії";
2) у статті 136:
після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. У випадках, визначених Законом України "Про трубопровідний транспорт", з метою створення оператора газотранспортної системи держава через уповноважених суб’єктів управління об’єктами державної власності на підставі договору може передавати суб’єкту господарювання об’єкти державної власності на праві господарського відання без права їх відчуження".
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
"5. Суб’єкт господарювання, якому з метою створення оператора системи передачі або оператора газотранспортної системи на праві господарського відання передані об’єкти державної власності, повинен бути повністю незалежним у прийнятті рішень щодо їх використання, експлуатації, обслуговування, планування, розвитку та фінансування відповідно до законів України "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії".
6. Уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, а також суб’єкт управління системи передачі електричної енергії, не може відмовити у фінансуванні відповідно оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи, або іншою заінтересованою особою інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При погодженні таких інвестицій Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, керується, зокрема, необхідністю забезпечення безпеки постачання природного газу";
3) статтю 141 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Об’єкти державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору закріплюються на праві господарського відання за суб’єктами господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі яких належать державі, чи суб’єктом господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі або виключно з метою відокремлення діяльності з транспортування природного газу суб’єктом господарювання, 100 відсотків у статутному капіталі якого належать зазначеним у цій частині цієї статті суб’єктам".
3. У Законі України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139 із наступними змінами):
1) у статті 7:
частину шосту після слів "Відчуження основних фондів" та "а також основних фондів" доповнити словами "що є об’єктами державної власності";
частину сьому викласти в такій редакції:
"Дія частини шостої цієї статті не поширюється на передачу майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах на підставі права господарського відання без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України. Зазначена передача майна здійснюється виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави. Для здійснення функцій оператора підземного сховища газу на умовах, встановлених цією статтею, можуть передаватися лише підземні сховища газу (одне або декілька)";
2) статтю 14 викласти в такій редакції:
"Стаття 14. Організаційна структура підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту
Організаційна структура підприємств (крім оператора газотранспортної системи), установ та організацій трубопровідного транспорту залежить від покладених на них завдань, визначається самими підприємствами, установами та організаціями і затверджується органами, що здійснюють управління майном цих підприємств. Ці органи визначаються Кабінетом Міністрів України.
Організаційна структура оператора газотранспортної системи визначається та затверджується у порядку, встановленому установчими документами оператора газотранспортної системи".
4. Частину тринадцяту статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128; 2012 р., № 49, ст. 553) доповнити другим реченням такого змісту: "Це положення застосовується також у випадках, коли майно або частина майна, яке є об’єктом державної власності та з наявністю якого пов’язана видача документів дозвільного характеру, за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності передається іншому суб’єкту господарювання на визначеному законом речовому праві".
5. У Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):
1) частину першу статті 3 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
"державне майно, надане суб’єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства";
2) частину першу статті 4 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
"Суб’єктом управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, може бути лише уповноважене Кабінетом Міністрів України міністерство. Умови управління об’єктами державної власності визначаються у відповідному договорі згідно з законом. Інші суб’єкти управління об’єктами державної власності не можуть мати повноважень щодо об’єктів державної власності, переданих на таких умовах, якщо такі повноваження суперечать встановленим законом вимогам про відокремлення та незалежність";
3) частину третю статті 11 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Управління корпоративними правами держави, а також створення органів управління в господарських товариствах, що здійснюють діяльність з передачі електричної енергії та транспортування природного газу, або в господарських товариствах, що володіють корпоративними правами у таких господарських товариствах, здійснюються відповідно до встановлених законом вимог щодо відокремлення та незалежності таких господарських товариств".
6. У Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2016 р., № 4, ст. 43):
1) частину шосту статті 21 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України не поширюються на рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що видаються ними у процесі здійснення повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах суб’єктів господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу, а також юридичних осіб, що володіють корпоративними правами у таких суб’єктах господарювання";
2) статтю 44 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Міністерство, що здійснює прямий або опосередкований контроль над суб’єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу або на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб’єктів господарювання, самостійно та незалежно, за принципами відкритості та прозорості, відповідальності за прийняті рішення. Такі права не поширюються на управління і розподіл потужностей та інвестиційне планування, що належить до компетенції суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу.
Виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України приймаються рішення щодо управління корпоративними правами, що належать державі та стосуються:
реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення) або ліквідації таких суб’єктів господарювання чи господарських організацій;
правочинів, наслідком яких може бути припинення права господарського відання на майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу, таких суб’єктів господарювання або господарських організацій;
внесення до статуту таких суб’єктів господарювання або господарських організацій змін, що стосуються мети, предмета, основних напрямів їх діяльності;
затвердження частини чистого прибутку таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, яка має бути спрямована на виплату дивідендів.
Втручання у виконання міністерством визначених цією частиною повноважень забороняється.
4. Кабінет Міністрів України, Прем’єр-міністр України, міністр, який очолює міністерство, що здійснює контроль за діяльністю з виробництва чи постачання на ринку електричної енергії та ринку природного газу відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність оператора системи передачі та оператора газотранспортної системи, не можуть здійснювати координацію та контроль суб’єктів господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу, а також не можуть призначати членів органів управління таких суб’єктів господарювання".
7. У статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):
частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:
"Якщо об’єкти державної власності, які використовуються ліцензіатом у процесі господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, передаються суб’єктом управління об’єктами державної власності на праві господарського відання іншому суб’єкту господарювання, і такий суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію та був сертифікований уповноваженим органом відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність такого суб’єкта господарювання, зазначений суб’єкт господарювання має право здійснювати протягом строку, що не перевищує одного року, відповідний вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням нової ліцензії. Після закінчення цього строку раніше видана ліцензія підлягає анулюванню";
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Правонаступник або суб’єкт господарювання, який сертифікований уповноваженим органом відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність такого суб’єкта господарювання та має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, має повідомити про початок своєї господарської діяльності, вид якої підлягає ліцензуванню, відповідний орган ліцензування. Протягом строку, встановленого частинами четвертою і п’ятою цієї статті, правонаступник або суб’єкт господарювання, який сертифікований уповноваженим органом відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність такого суб’єкта господарювання та має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, вважається ліцензіатом".
8. У Законі України "Про ринок природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234):
1) у статті 4:
частину четверту доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) встановлює тарифи на послуги транспортування природного газу та інші платежі, пов’язані з доступом або приєднанням до газотранспортної системи, з урахуванням забезпечення покриття витрат на погоджені Регулятором інвестиції та узгодженої норми прибутку";
частину шосту доповнити абзацом такого змісту:
"Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з транспортування та/або зберігання природного газу, має право на відшкодовування понесених ним витрат на здійснення інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за рахунок регульованих тарифів на послуги з транспортування та/або зберігання природного газу, що надаються ним з використанням державного майна. Майно (необоротні активи), створене та/або набуте в результаті здійснення інвестицій, належить державі";
доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Регулятор здійснює повноваження, визначені цією статтею, також щодо суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу";
2) текст статті 21 викласти в такій редакції:
"1. Оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі.
1) приватизація оператора газотранспортної системи повністю або частково та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження акцій, часток у статутному капіталі оператора газотранспортної системи або суб’єкта господарювання, який володіє корпоративними правами такого оператора газотранспортної системи, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації (крім випадків, якщо таке відчуження здійснюється на користь суб’єкта господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі);
2) приватизація об’єктів державної власності, що використовуються оператором газотранспортної системи у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження таких об’єктів;
3) відчуження об’єктів державної власності, що використовуються оператором газотранспортної системи у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу, а також передача таких об’єктів в управління, в тому числі концесію, оренду, господарське відання, до статутного капіталу інших юридичних осіб, крім випадків, якщо така передача здійснюється уповноваженому суб’єкту управління об’єктами державної власності або суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі, чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків у статутному капіталі якого належать зазначеним у цій частині цієї статті суб’єктам, виключно з метою відокремлення діяльності з транспортування природного газу";
3) частину другу статті 23 викласти в такій редакції:
"2. Оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі, крім випадку, визначеного частиною першою статті 27 цього Закону";
4) статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Особливості реалізації права власності держави на підземні газосховища
1. Оператором газосховищ, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі.
1) приватизація оператора газосховищ повністю або частково та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження акцій, часток у статутному капіталі оператора газосховищ або суб’єкта господарювання, який володіє корпоративними правами такого оператора газосховищ, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації (крім випадків, якщо таке відчуження здійснюється на користь суб’єкта господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі);
2) приватизація об’єктів державної власності, що використовуються оператором газосховищ у процесі провадження діяльності із зберігання (закачування, відбору) природного газу, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження таких об’єктів;
3) відчуження об’єктів державної власності, що використовуються оператором газосховищ у процесі провадження діяльності із зберігання (закачування, відбору) природного газу, а також передача таких об’єктів в управління, концесію, оренду, господарське відання, до статутного капіталу інших юридичних осіб, крім випадків, якщо така передача здійснюється уповноваженому суб’єкту управління об’єктами державної власності або суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі".
9. У Законі України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами):
1) у статті 17:
абзац сьомий пункту 3 викласти в такій редакції:
"правила врегулювання спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також спорів, що виникають між оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ та суб’єктом управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії";
доповнити пунктом 211 такого змісту:
"211) погоджує договори, що передбачають здійснення фінансування оператора системи передачі або оператора газотранспортної системи та укладаються між оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи та власником системи передачі або власником газотранспортної системи в особі уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності";
пункт 3 частини другої доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"від суб’єктів управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії - копії документів, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідні для здійснення моніторингу відносин між суб’єктами управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, а також вирішення спорів між ними відповідно до закону";
2) частину другу статті 21 викласти в такій редакції:
"2. Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також між суб’єктами управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором".
10. У Законі України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312):
1) статтю 7 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії, має право на відшкодовування понесених ним витрат на здійснення інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за рахунок регульованих тарифів на послуги передачі електричної енергії, що надаються ним з використанням державного майна. Майно (необоротні активи), створене та/або набуте в результаті здійснення інвестицій, належить державі";
2) статтю 31 доповнити частиною четвертою такого змісту:
1) приватизація оператора системи передачі та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження акцій та часток у статутному капіталі оператора системи передачі;
2) приватизація об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження таких об’єктів;
3) передача об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, в управління, в тому числі в концесію, оренду, господарське відання, до статутного капіталу інших юридичних осіб, крім випадків, якщо така передача здійснюється уповноваженому суб’єкту управління об’єктами державної власності або суб’єкту господарювання, власником корпоративних прав у статутному капіталі якого є виключно держава".
II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
