Постанова № 827 від 14.08.2019 Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Редакція від 01.01.3000

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 14 серпня 2019 р. № 827
Київ

Деякі питання організації та проведення моніторингу атмосферного повітря

{Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1065 від 04.12.2019
№ 826 від 09.09.2020
№ 1073 від 04.11.2020
№ 513 від 07.05.2024}

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації та проведення моніторингу атмосферного повітря, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

2. Внести до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495; 2001 р., № 55, ст. 2213, № 81, ст. 3283; 2018 р., № 76, ст. 2537), зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Обласним державним адміністраціям та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють виконавчу владу на території відповідної зони, Київській міській державній адміністрації, міським радам, що виконують функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації:

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цією постановою:

визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;

подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;

{Абзац третій підпункту 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020}

опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;

2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря;

3) до 1 липня 2021 р. подати для погодження Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

{Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020, № 1073 від 04.11.2020}

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1, який набирає чинності через один рік після набрання чинності цією постановою.

Прем'єр-міністр України	В.ГРОЙСМАН
Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 серпня 2019 р. № 827

ПОРЯДОК
організації та проведення моніторингу атмосферного повітря

{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

{У тексті Порядку слово “Мінприроди” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019}

{У тексті Порядку слово “Мінекоенерго” замінено словом “Міндовкілля” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 826 від 09.09.2020}

{У тексті Порядку: слова “державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря”, “державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря” у всіх відмінках замінено словами “моніторинг атмосферного повітря” у відповідному відмінку; слова “здійснення моніторингу атмосферного повітря”, “здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” та “здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря” замінено словами “проведення моніторингу атмосферного повітря”; слова “забруднювальна речовина” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “забруднююча речовина” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

1. Цей Порядок визначає механізм організації та проведення моніторингу атмосферного повітря, взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування у процесі проведення такого моніторингу і забезпечення зазначених органів інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із станом атмосферного повітря, та інформування населення про такий стан.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) агломерація - територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

2) верхній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовується комбінація фіксованих вимірювань і методів моделювання або індикативних вимірювань;

21) викиди з природних джерел - викиди забруднюючих речовин, які не спричинені прямо чи опосередковано антропогенною діяльністю, зокрема внаслідок таких природних явищ, як виверження вулканів, сейсмічна активність, геотермальна активність, пожежі природного походження, сильні вітри, розпилення морської води, повторне суспендування чи перенесення природних часток з пустель та напівпустель;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 21 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

3) гранична величина - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 3 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який повинен бути досягнутий в межах визначеного законодавством строку і не повинен бути перевищений після його досягнення;

{Підпункт 3 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

4) довгострокова ціль - рівень озону (забруднюючої речовини), визначений у пункті 4 додатка 2, який повинен бути досягнутий у довгостроковій перспективі, з метою забезпечення ефективного захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища;

41) загальний об’єм ртуті в газоподібному стані - пари елементарної ртуті (Hg0) та хімічно активної ртуті в газоподібному стані, тобто різновидів ртуті, розчинної у воді, з досить високим тиском пари, щоб мати здатність існувати в газоподібному стані;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 41 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

42) загальний осад - загальна маса забруднюючих речовин, яка осідає з атмосферного повітря на поверхні на певній території протягом певного часу;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 42 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

5) зона - частина території держави, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

51) індекс якості повітря в Україні - показник, що використовується в рамках проведення моніторингу атмосферного повітря для відображення інформації про комплексний вплив рівнів основних забруднюючих речовин на здоров’я населення в адаптованому для користувача форматі;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 51 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

6) індикативні вимірювання - вимірювання, які відповідають вимогам щодо якості даних, які є менш суворими, ніж вимоги до фіксованих вимірювань;

{Підпункт 7 пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

8) інформаційний поріг - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу на вразливі групи населення та негайне інформування населення про який забезпечується відповідно до цього Порядку;

9) критичний рівень - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, у разі перевищення якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на деякі об’єкти навколишнього природного середовища (дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але не на людину);

10) лабораторія спостереження за станом атмосферного повітря - підприємство, установа, організація, їх відокремлений або структурний підрозділ, що здійснює лабораторні дослідження атмосферного повітря та/або атмосферних опадів;

101) леткі органічні сполуки - органічні сполуки походженням з антропогенних і природних джерел, крім метану, які визначені у списку Б пункту 1 додатка 2 та/або можуть утворювати похідні сполуки шляхом фотохімічної реакції з оксидом азоту під впливом сонячного світла;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 101 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

11) нижній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовуються методи моделювання чи об’єктивної оцінки;

111) оксиди азоту (NOx) - сума об’ємного співвідношення концентрацій оксиду азоту та діоксиду азоту (кількість на 1 млрд. часток за об’ємом), виражена в одиницях масової концентрації діоксиду азоту (мкг/куб. метрів);

{Пункт 2 доповнено підпунктом 111 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

12) орган управління якістю атмосферного повітря - облдержадміністрація, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, що здійснює виконавчу владу на території відповідної зони, а також Київська та Севастопольська міськдержадміністрація, виконавчий орган міської ради, що здійснює функції і повноваження органу місцевого самоврядування на території відповідної агломерації;

{Підпункт 12 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

13) оцінювання - будь-який метод, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднюючих речовин;

131) поліциклічні ароматичні вуглеводні - органічні сполуки, що складаються щонайменше з двох конденсованих ароматичних кілець, що повністю складаються з карбону та гідрогену;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 131 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

14) поріг небезпеки - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу. У разі перевищення порогу небезпеки органи управління якістю атмосферного повітря повинні вживати заходів, що можуть бути здійснені в короткі строки для зменшення ризику чи тривалості такого перевищення на території їх управління;

15) пункт спостережень за забрудненням атмосферного повітря (далі - пункт спостережень) - комплекс, що включає фіксовану ділянку з встановленими засобами вимірювальної техніки та обладнанням, яке забезпечує автоматичну реєстрацію рівня забруднюючих речовин та метеорологічних параметрів або регулярний відбір проб атмосферного повітря для їх подальшого аналізу;

16) рівень забруднюючої речовини - концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі чи осадах у визначений час;

161) тверді частки (ТЧ2,5) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 2,5 мікрометра;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 161 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

162) тверді частки (ТЧ10) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 10 мікрометрів;

{Пункт 2 доповнено підпунктом 162 згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

17) фіксовані вимірювання - вимірювання, що проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівнів забруднюючих речовин;

18) цільовий показник - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зниження рівня шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який по можливості повинен бути досягнутий за визначений період часу;

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про метрологію та метрологічну діяльність”, “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”.

{Абзац пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

3. Моніторинг атмосферного повітря проводиться з метою забезпечення збирання, оброблення, зберігання, поширення та аналізу інформації про якість атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування змін і ступеня небезпечності рівня забруднення атмосферного повітря, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також інформування населення про якість атмосферного повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення.

{Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

На основі даних та інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу атмосферного повітря, визначається рівень забруднення атмосферного повітря на певній території за певний проміжок часу, відповідність стану атмосферного повітря вимогам якості повітря; здійснюється контроль та оцінка впливу на якість повітря заходів, спрямованих на обмеження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на навколишнє природне середовище, здоров’я та життєдіяльність населення.

4. Моніторинг атмосферного повітря є підсистемою державної системи моніторингу довкілля.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

5. Об’єктами моніторингу атмосферного повітря є:

атмосферне повітря;

атмосферні опади;

загальний осад.

{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

6. Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Міндовкілля, МОЗ, ДСНС, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад.

{Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Міндовкілля:

здійснює загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря;

МОЗ:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2;

визначає можливі впливи забруднення атмосферного повітря на здоров’я та життєдіяльність населення на основі спостережень за рівнями забруднюючих речовин та результатів моніторингу атмосферного повітря, отриманих іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря;

ДСНС:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, показниками та складовими атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, на мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби;

{Абзац восьмий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

забезпечує суб’єктів моніторингу атмосферного повітря гідрометеорологічними прогнозами;

проводить моніторинг транскордонного перенесення забруднюючих речовин відповідно до Конвенції про транскордонне перенесення забруднення;

{Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

{Абзац одинадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

{Абзац дванадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 513 від 07.05.2024}

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території Автономної Республіки Крим;

{Абзац чотирнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад:

{Абзац п’ятнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

встановлюють пункти спостережень та ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території відповідної зони або агломерації.

{Абзац шістнадцятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря можуть залучати підприємства, установи та організації, що належать до їх сфери управління, до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря.

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, виконавчі органи міських рад можуть залучати до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління відповідних обласних та міських рад, що здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідних зон та агломерацій.

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

7. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря встановлюють пункти спостережень, ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин та вмістом складових та/або показників атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, проводять аналіз і прогнозування стану атмосферного повітря та оцінювання його якості з дотриманням законодавства про охорону атмосферного повітря, єдиних методичних вимог у сфері моніторингу атмосферного повітря, а також вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або органів місцевого самоврядування з урахуванням даних, одержаних у результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, інформації з реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, в окремих зонах та агломераціях можуть здійснюватися спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку Б пункту 1 додатка 2.

Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, можуть встановлювати пункти спостережень та вести спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списках А та Б пункту 1 додатка 2.

8. Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин з виконанням вимог пунктів 7, 8, 10 цього Порядку, безоплатно забезпечують доступ до первинної інформації (даних спостережень) органам управління якістю атмосферного повітря відповідних зон та агломерацій, а також Міндовкіллю у порядку, визначеному у пункті 13 цього Порядку. Для цілей проведення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря на території України встановлюються зони та агломерації, перелік яких визначений у додатку 1.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Залежно від рівня забруднюючих речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднюючої речовини, визначений у пункті 2 додатка 2. Режим оцінювання встановлює орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації у програмі моніторингу атмосферного повітря, що затверджується відповідно до пунктів 19-22 цього Порядку, відповідно до таких критеріїв:

режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднюючої речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі для озону, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2. Фіксовані вимірювання проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівня забруднюючих речовин. Фіксовані вимірювання проводяться із застосуванням референс-методів, що визначені у пункті 4 додатка 3, на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, затвердженому наказом МВС від 21 квітня 2021 р. № 300 (далі - Порядок розміщення пунктів спостережень), та дотриманням цілей якості даних для фіксованих вимірювань, визначених у додатку 3. Додатково можуть застосовуватися методи моделювання або індикативні вимірювання;

{Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

режим комбінованого оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим за верхній поріг оцінювання, визначений у пункті 2 додатка 2. Комбіноване оцінювання здійснюється шляхом комбінування фіксованих вимірювань на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень, та методу моделювання та/або індикативних вимірювань відповідно до цілей якості даних, установлених у додатку 3;

{Абзац четвертий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

режим моделювання або об’єктивного оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим нижнього порогу оцінювання, визначеного у пункті 2 додатка 2. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря проводять оцінювання рівнів забруднюючих речовин методом моделювання або об’єктивного оцінювання з використанням даних фіксованих, індикативних пунктів спостережень на відповідній території, інформації з Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), даних та інформації щодо об’єктів, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, а також іншої інформації, використання якої передбачено відповідною математичною моделлю або методом об’єктивного оцінювання.

{Абзац п'ятий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Кількість пунктів спостережень та/або частота відбору проб може бути збільшена у разі прийняття Міндовкіллям рішення про перехід державної системи моніторингу довкілля у режим підвищеної готовності або режим реагування на надзвичайні екологічні ситуації відповідно до Порядку функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем.

{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

{Абзац сьомий пункту 8 виключено на підставі Постанова Кабінет Міністрів України № 513 від 07.05.2024}

9. Режим оцінювання для кожної зони та агломерації переглядається кожні п’ять років та визначається у програмі моніторингу атмосферного повітря. Режим оцінювання, крім режиму фіксованих вимірювань, може бути переглянутий раніше за рішенням органів управління якістю атмосферного повітря за таких умов:

1) режим оцінювання із застосуванням методів моделювання та об’єктивного оцінювання замінюється на режим комбінованого оцінювання;

2) режим комбінованого оцінювання замінюється на режим фіксованих вимірювань.

10. Перевищення верхнього та нижнього порогів оцінювання визначається на основі даних про рівні забруднюючих речовин за попередні п’ять років. Поріг оцінювання вважається перевищеним, якщо його було перевищено щонайменше протягом трьох років з п’яти.

У разі наявності даних менш як за п’ять років для визначення перевищення нижнього та верхнього порогів оцінювання можна комбінувати результати короткострокових вимірювальних заходів протягом одного року на ділянках, рівень забруднення яких зазвичай є найвищим, з даними з реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, та застосовувати метод моделювання.

11. Розміщення та кількість пунктів спостережень для проведення оцінювання визначаються у програмі моніторингу атмосферного повітря для кожної зони та агломерації відповідно до Порядку розміщення пунктів спостережень.

{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 513 від 07.05.2024}

Оцінювання якості атмосферного повітря за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx), бензолу, оксиду вуглецю, озону, свинцю та твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10) для фіксованих та індикативних вимірювань для цілей охорони здоров’я населення не проводиться: