Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Горяйнова А.М., суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О., при секретарі - Томко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012 року ТОВ "Домінант-Фарма" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати незаконним абз. 4 п. 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про внесення зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами" від 7 вересня 2012 року № 707 та скасувати його.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано сферу застосування товарного знаку "Аптека низьких цін", неправомірно відмовлено в залученні третіх осіб, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та неправильного її вирішення.
Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2013 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ТОВ "Домінант-Фарма" було надано ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами № 599276 серії АВ.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво на знак для товарів у послуг "Аптека низьких цін" НОМЕР_1 від 10 грудня 2009 року.
На підставі ліцензійного договору від 16 липня 2012 року, укладеного між вказаними фізичними особами та ТОВ "Домінант-Фарма", позивач набув права користування зазначеним знаком для товарів та послуг.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 вересня 2012 року № 707 (далі - Наказ) були внесені зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Згідно абз. 4 п. 1 зазначеного наказу у найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під яким аптечний заклад провадить свою діяльність, у вивісках та зовнішній рекламі аптечних закладів не допускається використання будь-яких відомостей, що містять твердження щодо рівня або іншої ознаки цін та соціальної спрямованості аптечного закладу, які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів у такому аптечному закладі.
Не погоджуючись із абз. 4 п. 1 Наказу ТОВ "Домінант-Фарма" звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Домінант-Фарма" суд першої інстанції виходив з того, що при внесенні зазначених змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами Міністерство охорони здоров'я України вийшло за межі своїх повноважень та предмет регулювання Ліцензійних умов.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - підприємців. У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.
Предметом ліцензійних умов, як нормативно-правового акта, можуть бути спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності, пов'язані з технологічними особливостями ліцензованого виду діяльності, необхідністю певної кваліфікації спеціалістів, технічних вимог до приміщення тощо.
Разом з тим, можливість визначення в ліцензійних умовах спеціальних вимог до найменування закладу, в якому здійснюється ліцензований вид діяльності, знаку для товарів та послуг, під яким провадиться діяльність, вивісок та зовнішньої реклами на приміщенні, в якому здійснюється діяльність Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" - не передбачена.
У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було проти знаків для товарів та послуг, вивісок та зовнішньої реклами.
В апеляційній скарзі відповідача відсутні заперечення щодо обґрунтованості вказаних висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України ґрунтуються на тому, що ТОВ "Домінант-Фарма" не було надано право на використання знаку для товарів та послуг "Аптека низьких цін" під час здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а тому оскаржуваний наказ не порушує права та законні інтереси позивача.
Згідно свідоцтво на знак для товарів та послуг "Аптека низьких цін" НОМЕР_1 від 10 грудня 2009 року та ліцензійного договору від 16 липня 2012 року ТОВ "Домінант-Фарма" набуло права користування зазначеним знаком для товарів та послуг в цілях, зокрема, реклами, керування справами, ділового адміністрування, демонстрування товарів, представлення товарів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу, розміщення об'яв поза приміщеннями, сприяння продажеві.
Таким чином, на підставі вказаних документів позивач отримав право розміщувати знак для товарів та послуг "Аптека низьких цін" з метою, зокрема, реклами на приміщенні в якому здійснюється ліцензований вид діяльності - роздрібна торгівля лікарськими засобами.
Однак, з прийняттям абз. 4 п. 1 Наказу таке право ТОВ "Домінант-Фарма" було порушене.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи відповідача про те, що оскаржуваний Наказ не впливає на права та обов'язки ТОВ "Домінант-Фарма" в процесі використання ним знаку для товарів та послуг "Аптека низьких цін", є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.
Також апеляційна скарга Міністерства охорони здоров'я України обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у залученні до участі у справі в якості третьої особи Державної служби України з лікарських засобів. На думку відповідача такі дії суду призвели до неможливості встановлення фактичних обставин справи.
Зі змісту адміністративного позову та заперечень на нього вбачається, що для розгляду та вирішення даного спору необхідно встановити коло суспільних правовідносин, які відповідно до чинного законодавства можуть бути предметом регулювання Ліцензійних умов.
Про які саме фактичні обставини, що мають значення для справи, могла повідомити суд Державна служба України з лікарських засобів, у разі її залучення до участі в справі у якості третьої особи, відповідач не зазначив.
Можливість перебування у Державної служби України з лікарських засобів інформації щодо обставин, які підлягають встановленню в межах даної справи, судом не встановлена.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання Міністерства охорони здоров'я України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 січня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів УХВАЛИЛА:
В задоволенні апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
{Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/}
