{Додатково див. Ухвалу Вищого адміністративного суду
№ К/9991/81749/12 від 14.03.2013}
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Гром Л.М., Міщука М.С., при секретарі - Салоїд І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними нормативно-правових актів в частині, - ВСТАНОВИВ:
У травні 2012 року позивач - ОСОБА_3 звернувсь до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та нечинним п. 2 постанови КМУ від 12.03.2008 р. № 170;
- визнати такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, абз. 7, 8 п. 3 постанови КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними нормативно-правових актів в частині - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції від 19 червня 2012 року про залишення позову без розгляду, позивачем - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти по справі нове рішення по суті позовних вимог, з розглядом справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
При постановленні ухвали від 19 червня 2012 року про залишення позову без розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що позивачем пропущено двомісячний строк звернення до суду щодо оскарження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та річний строк щодо оскарження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170, який слід відраховувати з часу офіційного оприлюднення оскаржуваних нормативно-правових актів.
З такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, яка офіційно оприлюднена в Урядовому кур'єрі від 24.07.2003 р. № 135 та в Офіційному віснику України від 01.08.2003 р. № 29.
Вказаним Порядком визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (пункт 1).
Пунктом 3 вищезазначеного Порядку визначено об'єкти, які не відносяться до об'єктів індексації, визначених в пункті 2 Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення", яка офіційно оприлюднена в Урядовому кур'єрі від 16.04.2008 р. № 71, Офіційному віснику України від 24.03.2008 р. № 20, внесено зміни, в тому числі і до абзацу 2 пункту 3 Порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили постановою від 12 березня 2008 року № 170) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач став учасником правовідносин врегульованих оскаржуваними постановами за часу набрання цими постановами чинності, оскільки оскаржуваними постановами врегульовані питання щодо підвищення доходів громадян, а тому твердження позивача про виникнення права на звернення до суду з часу призначення соціальної допомоги (16.11.2011 р.) - є необґрунтованим.
Крім того, відповідно до Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97 р. № 503/97 - офіційними друкованими виданнями в України для актів Кабінету Міністрів України є, в тому числі, Офіційний вісник України та Урядовий кур'єр (пункт 1), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Так як оскаржуваними постановами визначено права, обов'язки, в тому числі громадян, вказані постанови набрали чинності з часу їх офіційного оприлюднення - постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 з 25.07.2003 р., постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170 з 16.04.2008 р., з часу офіційного їх оприлюднення в Урядовому кур'єрі.
Аналогічна правова позиція викладена й в ухвалі Вищого адміністративного суду від 2 лютого 2012 року в справі № П/9991/1499/11.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвали суду першої інстанції постановлені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвал суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
{Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/}
