Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 868 від 19.09.2012}
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 51, ст. 1685);
пункт 7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 536 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 39, ст. 1605).
ПОРЯДОК
виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ
1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та "Про виконавче провадження".
3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
4. Виконавчі документи пред'являються до виконання:
1) органам Казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішеннями про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом (у разі виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів).
Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються у разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів в установленому порядку.
Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами, не поновлюються;
2) органам державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (у разі виконання рішень про стягнення коштів з боржників).
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання та ведення обліку виконавчих документів. Після повного виконання виконавчий документ суду повертається до суду з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також прокурорів та державних виконавців.
6. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти орган, який видав виконавчий документ, або державного виконавця про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання у спосіб і порядку, визначені таким документом, або надання в установлений судом строк звіту про виконання судового рішення про стягнення коштів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безкоштовно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання;
5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органи Держфінінспекції;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
7. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
{Абзац п’ятий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012}
8. Органи Казначейства після отримання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку:
приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві про виконання рішення про стягнення коштів зазначається дата надходження і вхідний номер;
здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
повідомляють стягувача (представника стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
9. Орган Казначейства повертає стягувачеві виконавчий документ у разі, коли:
не підлягає виконанню органом Казначейства;
подано неуповноваженою особою;
пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
видано або оформлено з порушенням установлених вимог;
2) рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
3) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
4) відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;
5) стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;
6) наявні інші передбачені законом випадки.
10. Стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 4 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня повернення виконавчого документа.
11. Відкладення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у разі:
1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;
2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо.
12. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або роблять його неможливим, орган Казначейства може на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснити відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
13. Зупинення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у разі:
2) внесення прокурором касаційної скарги в інтересах держави на судове рішення про стягнення коштів або заяви до Верховного Суду України про перегляд такого рішення;
3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
4) наявності інших передбачених законом обставин.
14. Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.
15. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету
16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;
2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.
17. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
18. Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідний орган, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідний фінансовий орган), про надходження зазначеного виконавчого документа.
У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, але не більш як 15 робочих днів.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію у письмовій формі.
У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
Виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
19. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
20. Якщо рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету, на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
У разі коли законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету "Інші надходження".
21. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.
Якщо встановлений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету обсяг коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пунктів 41-47 цього Порядку. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів державного та місцевих бюджетів.
22. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про стягнення коштів, зарахованих до державного та/або місцевого бюджету в іноземній валюті, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до Казначейства.
Казначейство здійснює перерахування коштів з валютних рахунків, відкритих на його ім'я в банках, на банківський рахунок стягувача або через банк у готівковій формі в іноземній валюті, в якій здійснювалося зарахування до державного та/або місцевого бюджету, чи національній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів.
23. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою.
Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника
24. Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
25. Державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.
У разі коли до органу державної виконавчої служби надійшло кілька виконавчих документів щодо одного і того самого боржника, вони не об'єднуються у зведене виконавче провадження.
Боржник для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків отримує належним чином завірені державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження, які подаються до виконання відповідно до порядку казначейського обслуговування державного або місцевих бюджетів за видатками.
На підставі зазначеного повідомлення боржника державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника (далі - платіжні вимоги) згідно з пунктом 33 цього Порядку.
Після повного виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника оригінал виконавчого документа або його копія з відміткою про виконання повертається органом Казначейства протягом трьох робочих днів державному виконавцеві.
Боржник може до накладення арешту на його рахунки перерахувати кошти за рішенням про стягнення коштів з таких рахунків, у тому числі за постановами державного виконавця, на рахунок органу державної виконавчої служби, відкритий у відповідному органі Казначейства для обліку депозитних сум.
26. Примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.
У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.
27. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.
Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.
Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.
28. Орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.
При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.
29. У разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.
30. Орган Казначейства зупиняє не пізніше наступного робочого дня після надходження постанови про арешт рахунків боржника операції на таких рахунках за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету.
У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів із зазначених рахунків, на виконання якого прийнято постанову про арешт рахунків боржника, боржник може здійснити з метою виконання такого рішення за погодженням з державним виконавцем операції, пов'язані з перерозподілом коштів, на підставі відповідних документів, поданих ним до органу Казначейства.
Якщо до органу Казначейства надійшло кілька постанов про арешт рахунків боржника, вони виконуються у порядку черговості їх надходження.
31. Видатки боржника, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюються лише в частині видатків, які Бюджетним кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.
32. Боржник зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця та орган Казначейства про встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень.
Орган Казначейства відновлює операції за іншими рахунками боржника та кодами економічної класифікації видатків бюджету за умови, що за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету або фактичними власними надходженнями боржника достатньо коштів, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника.
33. У разі встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника бюджетних асигнувань або його фактичних власних надходжень, а також у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 28 цього Порядку, державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги, оформлені у трьох примірниках згідно з вимогами Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, та оригінали або завірені копії виконавчих документів.
Орган Казначейства приймає платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника протягом 30 днів з дати їх складення.
34. Орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:
оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів;
надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку;
надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;
2) відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів;
3) суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця);
4) рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;
5) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету);
6) на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця;
7) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;
8) на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету.
35. Платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів реєструються органом Казначейства у відповідному журналі.
Якщо до органу Казначейства надійшло одночасно кілька платіжних вимог, вони виконуються у порядку черговості їх надходження.
36. Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється на підставі першого примірника платіжної вимоги і доданих до неї оригіналів або завірених копій виконавчих документів.
Судові витрати, штрафи, виконавчий збір, інші витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, безспірно списуються за кодом економічної класифікації видатків бюджету "Інші видатки". У разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів боржника зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за даним кодом, безспірне списання судових витрат, штрафів, виконавчого збору, інших витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків боржника.
Перший примірник платіжної вимоги та завірені копії виконавчих документів зберігаються в органі Казначейства, другий примірник та оригінали або завірені копії виконавчих документів з відміткою про їх повне виконання повертаються органові державної виконавчої служби, третій примірник платіжної вимоги передається боржникові.
Для часткової оплати платіжної вимоги оформляється розрахунковий документ у трьох примірниках, засвідчений підписом відповідальної особи органу Казначейства, на якому проставляється штамп "Оплачено".
Перший примірник розрахункового документа залишається в органі Казначейства разом з першим примірником платіжної вимоги та копіями виконавчих документів, другий примірник розрахункового документа видається державному виконавцеві разом з другим примірником платіжної вимоги та оригіналами або завіреними копіями виконавчих документів, третій примірник - боржникові. Дата складення розрахункового документа повинна відповідати даті безспірного списання коштів з рахунків боржника. У реквізиті "Призначення платежу" розрахункового документа орган Казначейства зазначає номер і дату платіжної вимоги, яка частково оплачується, та інформацію, що міститься у реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги.
Для підтвердження часткової оплати платіжної вимоги відповідальна особа органу Казначейства виділяє в платіжній вимозі реквізит "Сума" та на звороті всіх поданих органові Казначейства примірників платіжної вимоги, а також оригіналів або завірених копій виконавчих документів робить запис про дату, суму часткової оплати та суму залишку, який засвідчується підписом відповідальної особи і на якому проставляється штамп "Оплачено".
37. Орган державної виконавчої служби може згідно із законом у будь-який час до здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника відкликати платіжну вимогу відповідним листом за підписом начальника органу державної виконавчої служби, скріпленим гербовою печаткою.
У такому листі зазначається найменування, номер рахунка боржника, сума, на яку складена платіжна вимога, що відкликається, її номер і дата, а також обґрунтування відкликання.
Платіжна вимога відкликається лише у повному обсязі.
Орган Казначейства, який обслуговує боржника, після надходження листа про відкликання платіжної вимоги повертає її без виконання разом з оригіналами або завіреними копіями виконавчих документів.
38. У разі проведення повного розрахунку за виконавчими документами або зняття арешту з рахунків боржника в установленому законом порядку операції з коштами, що обліковуються на таких рахунках, відновлюються, а постанова про їх арешт знімається з обліку.
39. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:
1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення за формою, встановленою Мінфіном, у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;
2) боржник впорядковує свої зобов'язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині його власних надходжень.
У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства складає протокол про порушення бюджетного законодавства та застосовує захід впливу шляхом зупинення операцій з бюджетними коштами на підставі відповідного розпорядження.
40. У разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності.
Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
41. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:
1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду;
{Підпункт 1 пункту 41 в редакції Постанови КМ № 868 від 19.09.2012}
2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.
42. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження зазначений орган та відповідний орган прокуратури.
У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення, орган Казначейства повідомляє орган прокуратури за місцем досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.
{Абзац третій пункту 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012}
43. Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 42 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
44. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
45. Якщо для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
До такої дати Казначейство зберігає виконавчі документи до їх повного виконання.
46. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку.
47. Після повного виконання виконавчих документів суду такі документи повертаються до суду з відміткою про їх повне виконання.
Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
48. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:
фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;
органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.
49. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 48 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження зазначений орган та відповідний орган прокуратури.
50. Орган прокуратури, орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
51. Якщо для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
Безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
До такої дати орган Казначейства зберігає виконавчі документи до їх повного виконання.
52. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суд, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.
53. Місцеві фінансові органи ведуть бухгалтерський облік та складають звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку.
54. Після повного виконання виконавчих документів суду такі документи повертаються до суду з відміткою про їх повне виконання.
