Про затвердження Типового положення про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Типове положення про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації, що додається.
2. Рекомендувати обласним та Київській міській державним адміністраціям до 30 грудня 2016 р. вирішити питання щодо утворення координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях та затвердити положення про зазначені ради з урахуванням Типового положення, затвердженого цією постановою.
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації
1. Координаційна рада з питань національно-патріотичного виховання при місцевій держадміністрації (далі - координаційна рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для вивчення проблемних питань, пов’язаних з реалізацією державної політики у сфері національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
2. Координаційна рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, розпорядженнями голови місцевої держадміністрації, а також цим Типовим положенням.
3. Основними завданнями координаційної ради є:
здійсненню повноважень місцевої держадміністрації з питань національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зокрема в частині виконання законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя;
співпраці місцевої держадміністрації з громадськими об’єднаннями з питань національно-патріотичного виховання;
провадженню інформаційно-просвітницької діяльності з національно-патріотичного виховання;
2) участь у сприянні місцевою держадміністрацією роботі громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування, військово-патріотичних центрів, гуртків, клубів;
3) участь у проведенні моніторингу здійснення заходів з національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
4) підготовка пропозицій щодо:
удосконалення актів місцевої держадміністрації та підвищення ефективності її діяльності з національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання, визначених у Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженій Указом Президента України від 13 жовтня 2015 р. № 580;
розвитку військово-патріотичної і військово-спортивної підготовки молоді та всебічного сприяння місцевою держадміністрацією проведенню Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”).
4. Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:
1) проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі здійснення місцевою держадміністрацією повноважень з питань національно-патріотичного виховання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) вивчає результати діяльності місцевої держадміністрації з національно-патріотичного виховання;
3) проводить моніторинг стану виконання місцевою держадміністрацією покладених на неї завдань щодо національно-патріотичного виховання;
4) бере участь у розробленні проектів актів місцевої держадміністрації з питань національно-патріотичного виховання;
5) подає місцевій держадміністрації розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації, зокрема до регіональних програм з питань національно-патріотичного виховання.
5. Координаційна рада має право:
1) отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
2) залучати до участі у своїй роботі представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадських об’єднань (за погодженням з їх керівниками) і незалежних експертів (за згодою);
3) розглядати пропозиції інститутів громадянського суспільства та звернення громадян з питань, що належать до компетенції координаційної ради;
4) утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань постійні або тимчасові робочі групи;
5) організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;
6) вносити пропозиції щодо заохочення в установленому порядку представників інститутів громадянського суспільства та окремих громадян за їх внесок у розвиток національно-патріотичного виховання.
6. До складу координаційної ради входять:
голова координаційної ради - заступник голови місцевої держадміністрації;
заступник голови координаційної ради - представник громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування (за згодою);
секретар координаційної ради - посадова особа місцевої держадміністрації, відповідальна за координацію діяльності з національно-патріотичного виховання;
заступники голів обласних, районних, міських, районних у місті (у разі їх утворення), сільських, селищних рад (за згодою);
представники територіальних органів Національної поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, ДФС, Держлісагентства, інших центральних органів виконавчої влади, а також регіонального органу СБУ, органів місцевого самоврядування (за згодою);
представники військових частин Збройних Сил, Національної гвардії, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за згодою);
керівники або заступники керівників структурних підрозділів місцевої держадміністрації;
посадова особа місцевої держадміністрації, відповідальна за мобілізаційну роботу;
представники громадських об’єднань родин героїв Небесної Сотні (за згодою);
представники громадських об’єднань ветеранів і учасників антитерористичної операції, військово-патріотичних і військово-спортивних клубів та організацій, керівники громадських штабів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”) (за згодою);
представники громадських об’єднань, які популяризують українську мову, традиційну етнопедагогіку, сприяють поширенню інформації про злочини радянської тоталітарної системи, організовують заходи із вшанування борців за державну незалежність та територіальну цілісність України (за згодою);
представники місцевих засобів масової інформації, дитячих і молодіжних друкованих видань, які висвітлюють матеріали національно-патріотичного змісту (за згодою);
вчені, експерти, діячі освіти, науки, культури, мистецтва, спорту, представники підприємств, установ, організацій (за згодою).
До складу координаційної ради може бути делеговано не більше як по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства.
7. Персональний склад координаційної ради затверджує голова місцевої держадміністрації.
Персональний склад координаційної ради формується за пропозиціями відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань.
Місцева держадміністрація оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті оголошення про формування координаційної ради, узагальнює пропозиції щодо її персонального складу та подає їх на затвердження голові місцевої держадміністрації.
Не пізніше ніж за десять календарних днів до дати подання на погодження голові місцевої держадміністрації пропозицій щодо персонального складу координаційної ради місцева держадміністрація оприлюднює такі пропозиції на своєму офіційному веб-сайті та в інший спосіб для подання зауважень щодо запропонованих кандидатур.
8. Організація діяльності координаційної ради визначається Положенням про координаційну раду, розробленим з урахуванням положень цього Типового положення.
9. Основною організаційною формою роботи координаційної ради є засідання, які проводяться не рідше одного разу на місяць. Засідання координаційної ради проводить голова координаційної ради або за його відсутності заступник голови координаційної ради, а у разі відсутності заступника голови координаційної ради - член координаційної ради, уповноважений зазначеною радою.
10. Засідання координаційної ради проводяться відкрито.
11. Засідання координаційної ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як половина її членів.
За запрошенням координаційної ради в її засіданнях можуть брати участь представники центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадськості.
12. Пропозиції щодо розгляду питань на засіданні координаційної ради вносять голова координаційної ради, його заступник та члени координаційної ради.
13. Підготовку порядку денного засідання координаційної ради з урахуванням пропозицій її членів та матеріалів для розгляду на засіданні забезпечує секретар координаційної ради.
14. Рішення координаційної ради ухвалюється відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Рішення, ухвалені на засіданні координаційної ради, оформлюються протоколом, який підписується головуючим на засіданні та секретарем координаційної ради у п’ятиденний строк.
Член координаційної ради, який не підтримує рішення, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
Протокол не пізніше ніж через сім календарних днів з дати проведення засідання розміщується на офіційному веб-сайті місцевої держадміністрації.
15. Рішення координаційної ради, ухвалені в межах її компетенції, є рекомендаційними для розгляду і врахування в роботі місцевою держадміністрацією.
16. Реалізація рішень координаційної ради може здійснюватися шляхом прийняття розпорядження голови місцевої держадміністрації.
17. Координаційна рада має бланк із своїм найменуванням.
18. Місцева держадміністрація, при якій утворено координаційну раду, здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності координаційної ради, створює належні умови для її роботи.
