Наказ № 662 від 08.12.2016 Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України
Додаток 45 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 24 розділу III) Додаток 46 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 29 розділу III) Додаток 47 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 30 розділу III) Додаток 48 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 3 розділу IV) Додаток 49 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 7 розділу VII) Додаток 50 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 7 розділу VII) Додаток 51 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 10 розділу VII) Додаток 52 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 1 розділу VIII) Додаток 53 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 1 розділу VIII) Додаток 54 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 2 розділу VIII) Додаток 55 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 18 розділу VIII) Додаток 56 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України (пункт 6 розділу IX)
Нормативні акти Наказ Наказ № 662 від 08.12.2016 Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

Наказ № 662 від 08.12.2016 Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

Тип: Наказ
Номер: 662
Дата: 08.12.2016
Видавник: Міністерство оборони України
Редакція: 08.12.2016
Чинна
Пов'язані рішення

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.12.2016  № 662


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 60/29928

Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України щодо виконання Міністерством оборони України регулювання питань державної авіації України в частині забезпечення польотів державних повітряних суден і з метою удосконалення організації контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, що застосовуються на озброєнні та військовій техніці державної авіації України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України



С.Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
регуляторної служби України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Міністр внутрішніх справ України




К. Ляпіна



М. Чечоткін

А.Б. Аваков


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства оборони України
08.12.2016  № 662


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 60/29928

ІНСТРУКЦІЯ
з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов’язаних із контролем якості пального, для всіх типів авіаційних двигунів, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та спирту (далі - ПММ) пiд час їх приймання, зберігання, транспортування, видачі і є обов’язковою для керівництва та виконання всіма суб’єктами державної авіації України (далі - ДА) та іншими суб’єктами, які задіяні до виконання робіт з контролю якості ПММ в інтересах ДА.

Контроль якості організовується з метою збереження якості ПММ, недопущення виходу його за межі кондиції і виключення застосування некондиційних ПММ або використання їх не за призначенням.

2. Забезпечення якості ПММ організовують:

у суб’єктах авіаційної діяльності (далі - САД) - самостійний структурний підрозділ центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), на який покладено завдання з матеріально-технічного забезпечення, начальники служб ПММ видів Збройних Сил України;

у суб’єкті державної авіації (далі - авіаційна частина) - начальник служби ПММ;

у авіаційній частині, де посаду начальника служби ПММ штатом не передбачено, - посадова особа, яка призначена наказом командира авіаційної частини.

3. Під забезпеченням якості слід розуміти:

проведення науково-дослідних і випробувальних робіт, направлених на розробку основ і положень щодо збереження і контролю якості ПММ;

розроблення керівних документів із питань контролю якості ПММ;

вивчення змін якості ПММ під час транспортування, зберігання, перекачування та експлуатації техніки, встановлення строків зберігання ПММ у резервуарах, тарі і баках повітряних суден (далі - ПС), визначення видів випробування, аналізу (далі - випробування), їх обсягів і строків проведення;

контроль за збереженням якості ПММ під час транспортування, зберігання, перекачування і заправки техніки;

визначення допустимих відхилень якості ПММ від вимог стандартів і технічних умов під час зберігання і застосування на техніці;

контроль і забезпечення відповідного технічного стану засобів зберігання, перекачування, заправки і транспортування ПММ, який забезпечує збереження якості ПММ;

організація і виконання лабораторної перевірки якості ПММ;

розроблення та вдосконалення стандартних методів випробування і експрес-методів випробування ПММ;

організація навчання із спеціальної підготовки особового складу лабораторій ПММ.

ІІ. Терміни та їх визначення

У цій Інструкції скорочення і терміни вживаються у таких значеннях:

10 ХЦ - 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України;

АМЗ - автомаслозаправники;

АПЗ - автопаливозаправник;

АПМЗ - автопаливомаслозаправник;

ВСП - водоспиртозаправник;

ГТУ - газотурбінна установка;

ДА - державна авіація;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗВТ ВП - засоби вимірювальної техніки військового призначення;

ЗПП - запірно-пломбувальний пристрій;

ЗСР - заправник спеціальними рідинами;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

МЗ - маслозаправник;

ОВТ - озброєння та військова техніка;

ОЦЗ - об’єднаний центр забезпечення;

ПВК-рідини - противодокристалізаційні рідини;

ПММ - пально-мастильні матеріали та спеціальні рідини;

ПС - повітряне судно;

СДА - суб’єкт державної авіації;

Система ЦЗП - система централізованої заправки ПММ;

ЦОВВ - центральні органи виконавчої влади;

ЦУЗ ПММ - Центральне управління забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України;

авіаційна частина - суб’єкт СДА, який має на оснащенні (на озброєнні) ПС, здійснює їх льотну, технічну експлуатацію, а також усі види забезпечення польотів;

акредитація - процедура, під час якої національний орган з акредитацiї документально засвiдчує компетентнiсть юридичної особи чи вiдповiдного органу з оцiнювання вiдповiдностi виконувати певнi види робiт (випробування, аналіз, калiбрування, сертифiкацiя, контроль);

акредитована лабораторiя - лабораторiя, акредитована на право виконання вiдповiдної роботи з випробування ПММ у певнiй (заявленiй) областi відповідно до вимог нормативних документiв на ПММ i методів їх випробування;

атестація - документальне засвідчення органом атестації компетентності і права заявника проводити калібрування засобів вимірювальної техніки та (або) вимірювання;

арбітражна проба - проба нафти або нафтопродукту, яка зберігається на випадок виникнення розбіжностей в оцінці якості нафти або нафтопродукту і використовується для проведення арбітражних випробувань;

арбiтражнi випробування - випробування (вимірювання, аналізи) з метою визначення вiдповiдностi показникiв якостi ПММ вимогам нормативних документiв, що здiйснюються нейтральною лабораторiєю ПММ у разi виникнення суперечностей в оцiнюваннi якостi ПММ;

вiдновлення (виправлення) якостi ПММ - приведення показників якостi ПММ у відповідність до вимог нормативного документа;

відпрацьований нафтопродукт - нафтопродукт, під час експлуатації якого відбулися зміни деяких властивостей, регламентованих нормативною документацією;

військова метрологічна лабораторія - частина чи підрозділ Збройних Сил України, інших військових формувань, що здійснює повірку, калібрування засобів вимірювальної техніки військового призначення та виконує інші види робіт із метрологічного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань у мирний та воєнний час та має на оснащенні військові еталони;

державна авіація - авіація, що використовує ПС з метою виконання функцій із забезпечення національної безпеки і оборони держави та захисту населення, які покладаються на Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи внутрішніх справ, спеціально уповноважені ЦОВВ з питань цивільного захисту, органи охорони державного кордону України, органи доходів і зборів;

донна проба - проба ПММ, вiдiбрана з дна резервуара (цистерни, АПЗ) переносним металевим пробовiдбiрником. Донна проба не належить до складу сукупної проби, а випробовується окремо;

експрес-випробування - випробування ПММ, якi здiйснюються з використанням експрес-методiв;

експрес-метод - стандартизований (атестований) або нестандартизований метод випробування, що дає змогу за бiльш короткий час визначити показники якостi ПММ;

забезпечення збереження якостi - комплекс заходiв, що забезпечують відповідність якості ПММ вимогам нормативних документiв у процесi приймання, зберiгання, транспортування та видачі;

заправка - комплекс робіт із заповненням бортових ємностей перед вильотом ПС різноманітними видами ПММ;

засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;

кондиційність пально-мастильних матеріалів - відповідність ПММ вимогам нормативних документів;

контрольна проба - частина сукупної проби, яка використовується для проведення випробування;

контрольне випробування - оцiнювання вiдповiдностi якостi ПММ вимогам нормативного документа за встановленим перелiком показникiв якостi з метою пiдтвердження можливостi його застосування за прямим призначенням або встановлення початку змiнювання якостi;

контроль якості пально-мастильних матеріалів - визначення фізико-хімічними випробуваннями значення показників якості ПММ для установлення відповідності отриманих значень вимогам нормативних документів;

лабораторія з контролю якості ПММ (далі - лабораторія ПММ) - частина чи підрозділ Збройних Сил України, інших військових формувань, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, крім вимірювань, пов’язаних із проведенням оцінки відповідності продукції, процесів, послуг, та документальне оформлення їх результатів;

лабораторнi випробування (вимiрювання) - визначення фактичних значень показникiв якостi ПММ, встановлених нормативними документами, з використанням стандартизованих методiв випробовувань або атестованих методик випробувань;

марка ПММ - назва, умовне позначення ПММ, склад і властивостi яких регламентовано стандартами i технiчними умовами;

метрологічне забезпечення - комплекс заходів, спрямованих на досягнення єдності вимірювань і достовірності контролю параметрів об’єктів вимірювання авіаційного призначення авіаційних частин;

метрологічна атестація ЗВТ - дослідження ЗВТ із метою визначення їх метрологічних характеристик і встановлення придатності цих засобів до застосування;

механічні домішки - присутні у ПММ дрібнодисперсні тверді частки мінерального, рослинного, корозійного, зносного й іншого походження;

нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії;

нейтральна лабораторiя - випробувальна (вимiрювальна) лабораторiя, яка проводить арбiтражнi випробування або вимiрювання (далi - арбiтражнi випробування);

некондиційні (нестандартні) ПММ - ПММ, що за одним чи декiлькома показниками якостi не вiдповiдають вимогам нормативного документа;

пально-мастильні матеріали - група матеріалів, що об’єднує палива, мастильні матеріали;

паспорт якостi - документ, що мiстить данi для iдентифiкацiї та фактичнi значення показникiв якостi ПММ, отриманi в результатi лабораторних випробувань, у якому зазначається їх вiдповiднiсть вимогам нормативних документів;

пересувна (рухома, мобiльна) лабораторія ПММ - лабораторія ПММ, укомплектована необхiдним обладнанням, приладами та пристроями для визначення якостi ПММ експрес-методами проведення випробування, якi дають змогу оперативно визначати показники якостi нафтопродуктiв;

повiрка засобiв вимiрювальної технiки - встановлення придатностi засобiв вимiрювальної технiки, на якi поширюється державний метрологiчний нагляд, до застосування на пiдставi результатiв контролю їх метрологiчних характеристик;

приймально-здавальнi випробування - оцiнювання вiдповiдностi якостi ПММ за встановленим перелiком показникiв даних, наведених у паспортi якостi вантажовідправника (пiд час приймання) або в журналi обліку якісного стану (пiд час видачі);

проба - визначена кількість продукту, призначена для проведення фізико-хімічного випробування його якості;

свiдоцтво про визнання вiдповiдностi - документ, що засвiдчує визнання iноземних документiв про пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї вимогам, установленим законодавством України;

світлий нафтопродукт - продукт, який отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату та має температуру кипіння в інтервалі від 30 °С до 370 °С (бензини, гас, дизельні палива тощо);

сертифiкат вiдповiдностi - документ, який пiдтверджує, що продукцiя, системи якостi, системи управлiння якiстю, системи управлiння довкiллям, персонал вiдповiдають встановленим вимогам конкретного стандарту чи iншого нормативного документа, визначеного законодавством;

склад пально-мастильних матеріалів - комплекс будинків, споруд, обладнання і устаткування для прийому, зберігання і видачі ПММ на заправку ПС та спецтранспорту;

служба пально-мастильних матеріалів - структурний підрозділ авіаційної частини (авіапідприємства), що забезпечує постачання ПММ, прийом, зберігання, підготовку і видачу їх на заправку ПС і наземної техніки з дотриманням правил і вимог охорони праці, пожежної безпеки й охорони навколишнього середовища;

стандартизований метод випробування - метод випробування, на який є нормативний документ, розроблений та затверджений у встановленому порядку;

сукупна проба - проба, складена з декількох точкових проб, вiдiбраних у вiдповiдному порядку i змiшаних у вказаному в ДСТУ 4488:2005 спiввiдношеннi;

тип ПММ - сукупнiсть ПММ однакового функцiонального призначення;

точкова проба - проба, вiдiбрана в один прийом. Вона характеризує якiсть ПММ на певному заданому рiвнi в резервуарi чи транспортному засобi, а також якiсть ПММ в одному тарному мiсцi (бочцi, бiдонi, бутлi);

уповноважена (атестована) організація - метрологічний центр, територіальний орган, головна та базова організація, підприємство та організація, повірочна калібрувальна чи вимірювальна лабораторія, що має право на проведення відповідної метрологічної роботи;

ходова проба - проба, вiдiбрана в процесi руху ПММ трубопроводом;

чистота ПММ - міра забруднення ПММ небажаними розчиненими і нерозчиненими домішками;

якість ПММ - спроможність ПММ задовольняти умови їх використання, зберігання і транспортування відповідно до їхнього призначення.

Інші терміни, які використовуються у цій Інструкції, вживаються у значеннях, наведених у стандартах Міжнародної організації цивільної авіації, Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності у галузі державної авіації.

III. Лабораторний контроль якості ПММ

1. Контроль якості ПММ у ДА здійснюють:

для Збройних Сил України - 10 ХЦ, лабораторія ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України, відділи контролю якості пального центрів забезпечення, об’єднаних центрів забезпечення, лабораторії ПММ авіаційних військових частин або інші заклади, які мають право проводити відповідні випробування у межах своєї відповідальності;

для інших СДА - 10 ХЦ (у межах вимог нормативних документів, що регламентують його діяльність), органи забезпечення матеріально-технічними засобами ЦОВВ, лабораторії ПММ органів виконавчої влади, лабораторії ПММ авіаційних частин або інші заклади, які мають право проводити відповідні випробування.

2. Для планування, контролю і обліку заходів щодо забезпечення якості ПММ під час їх надходження від постачальників до баків ПС у лабораторіях ПММ авіаційних частин ведуться відповідні документи. Перелік документів із забезпечення якості ПММ наведений в додатку 1 до цієї Інструкції.

3. Випробовування ПММ, які проводяться лабораторіями ПММ, залежно від призначення поділяються на чотири види: приймально-здавальні, контрольні, повні та арбітражні. Види випробовування та перелік показників якості, що контролюються під час експлуатації ПС, приймання, зберігання і видачі ПММ, наведені в додатку 2 до цієї Інструкції.

Приймально-здавальному випробовуванню підлягають ПММ під час їх приймання залізничними цистернами (вагонами, автомобільним транспортом) до зливання і під час відвантаження - до відправлення. Мета випробовування - одержати об’єктивну інформацію про марку і якість ПММ, які прибули до отримувача, чи відповідає ця інформація вказаній у документах відправника (накладній і паспорті), а під час відвантаження - впевнитися в тому, що продукт, запланований до відвантаження, - саме тієї якості, яка зазначається в журналах обліку якісного стану. Перелiк показникiв якостi, наведений у додатку 2 до цієї Інструкції, обов’язковий, але не виключає можливостi проведення випробовування ПММ за iншими показниками якостi, зазначеними в нормативних документах.

Контрольному випробовуванню підлягають ПММ:

після зливу з транспортних засобів;

які знаходяться в резервуарах і тарі (періодичність лабораторної перевірки якості ПММ під час зберігання і мінімальний об’єм проб, необхідний для проведення випробування, наведені в додатку 3 до цієї Інструкції);

після їх перекачування по трубопроводах, які не виключають можливості змішування перекачаних ПММ з ПММ інших марок;

при проведенні сезонних і регламентних робіт на ПС.

Мета випробовування - впевнитися, що під час перекачування ПММ не змішалися з іншими марками ПММ, а під час зберігання та експлуатації в системах ПС - визначити за встановленим переліком показників відповідність якості ПММ вимогам стандарту, підтвердити можливість застосування ПММ за прямим призначенням або їх подальшого зберігання до наступного випробовування.

Повному випробовуванню підлягають ПММ:

перед закладкою на довгострокове зберігання;

після закінчення строків зберігання пального в баках ПС, наведених у додатку 4 до цієї Інструкції, та строків зберігання ПММ у резервуарах і тарі, наведених у додатку 5 до цієї Інструкції;

після відновлення якості ПММ;

у випадках, вказаних у пункті 5 розділу ІХ та пунктах 10, 26 розділу Х цієї Інструкції;

під час розслідування причин відмови техніки;

в інших випадках, коли необхідно встановити фактичну якість ПММ.

Арбітражному випробуванню підлягають ПММ у разі виникнення розбіжності в оцінці їх якості лабораторіями ПММ різних СДА або лабораторіями ПММ відправника та отримувача. Якщо розбіжності в оцінці якості ПММ виникли між лабораторіями ПММ різних СДА, арбітражні випробування проводяться в нейтральній лабораторії ПММ за вказівкою начальника ЦУЗ ПММ Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України або відповідного керівника ЦОВВ.

У разі якщо розбіжності в оцінці якості ПММ виникли між лабораторією ПММ організації, яка не входить до складу ДА, та лабораторією ПММ авіаційної частини, рiшення про випробовування арбiтражної проби приймаються на пiдставi письмової заяви (форма довільна) однiєї iз сторiн або спiльної заяви всiх заінтересованих сторiн. У заявi мають бути зазначенi показники якостi ПММ, за якими виникли суперечності та які запропоновані лабораторії ПММ для проведення арбітражного випробовування.

Розкриття арбітражної проби в лабораторії ПММ оформлюється актом розкриття арбітражної проби, що наведений у додатку 6 до цієї Інструкції.

Перелік показників якості, які визначаються під час проведення арбітражного випробовування, встановлюється в кожному випадку, виходячи з конкретної ситуації.

Під час випробовування будь-якого виду (крім арбітражного) забороняється скорочувати перелік обов’язкових для визначення показників якості ПММ.

Якщо лабораторія ПММ не в змозі виконати деякі показники випробовування, вона обов’язково повинна надати частку проби в іншу лабораторію ПММ з копією акта відбору проби ПММ і супроводжувальним листом. У супроводжувальному листі обов’язково вказуються показники якості, які необхідно визначити, та строк надання результатів. Якщо результати потрібні терміново, вказується причина терміновості.

4. Лабораторна перевірка якості ПММ під час приймання, зберігання та видачі проводиться з оформленням відповідних документів в порядку і строки, визначені в додатках 1-35 до цієї Інструкції.

Для ПММ з продовженими строками зберігання строк проведення випробовування скорочується вдвічі.

ПММ, які надійшли в запаяній та іншій герметичній упаковці з пломбами заводу-виробника, у разі відповідності результатів приймально-здавального та контрольного випробовування згідно з додатком 2 до цієї Інструкції вимогам державного стандарту (ГОСТ, ДСТУ, ОСТ, ТУ), при дотриманні належних умов зберігання дозволяється зберігати і видавати для застосування на ПС за паспортами заводів-виробників без проведення випробовування протягом встановленого строку зберігання відповідно до додатка 5 до цієї Інструкції.

Після закінчення цього строку вказані ПММ допускаються до застосування, якщо вони відповідають вимогам стандарту в об’ємі повного випробовування згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

ПММ після розкриття герметичної тари підлягають витраті за прямим призначенням у першу чергу. Перед видачею перевіряється відсутність води і механічних домішок (якісно).

Основні показники якості нафтопродуктів, які найбільш схильні до змін, наведено в додатку 29 до цієї Інструкції.

5. ПММ до авіаційних частин надходять із паспортами якості відповідно до додатка 17 до цієї Інструкції. Паспорти якості, видані постачальником та одержані з транспортними документами, по одному примірнику від кожної партії зберігаються в лабораторії ПММ, якщо її немає - у службі ПММ авіаційної частини в окремій папці до повної витрати ПММ. У паспортах якості мають бути: номери транспорту і цистерни (вагона, автомобіля), якими прибули ПММ, в який резервуар їх злито або в яке сховище розміщено. Номер резервуара (сховища), в який злиті (розміщені) ПММ, що надійшли, вказують також і в акті приймання відповідно до додатка 30 до цієї Інструкції. Показники якості ПММ, вказані в паспорті, заносяться в журнал реєстрації результатів випробовування ПММ відповідно до додатків 9-11 до цієї Інструкції.

Під час надходження ПММ з паспортом якості від вантажовідправника їх якість повинна відповідати вимогам стандарту на ПММ за всіма показниками.

Акти приймання ПММ (договір про надання послуг) надаються на адресу ЦУЗ ПММ (ЦОВВ) разом з копіями паспортів якості вантажовідправника.

Під час передачі ПММ між авіаційними частинами ДА постачальник обов’язково надає копії паспортів якості з гербовою печаткою.

6. Для уникнення виходу ПММ тривалого зберігання за межі кондиції вони підлягають періодичному поновленню. Для контролю за своєчасним поновленням запасів ПММ авіаційної частини щорічно розробляють план (графік) поновлення запасів ПММ тривалого зберігання авіаційної частини відповідно до додатка 31 до цієї Інструкції.

Розроблені план і графік авіаційної частини до 20 грудня надають до відповідних ЦОВВ, а авіаційних частин Збройних Сил України - до ОЦЗ, до якого вони прикріплені, видів Збройних Сил України за підпорядкованістю та до лабораторії ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України, яка здійснює узагальнення планів поновлення за військові частини Повітряних Сил Збройних Сил України.

ПММ підлягають поновленню (у тому числі раніше встановлених строків зберігання), якщо за даними повного випробування встановлено, що показники їх якості погіршувалися (у зв’язку з порушенням умов прийому, зберігання, видачі) і досягли граничнодопустимого значення за стандартом. У цьому разі начальник служби ПММ авіаційної частини повинен негайно повідомити ОЦЗ (ЦЗП), до якого прикріплена авіаційна частина, або до відповідного ЦОВВ. Підставою для прийняття рішення щодо продовження строків зберігання ПММ є паспорт якості на ПММ в об’ємі повного випробування. Під час визначення планових строків зберігання ПММ необхідно керуватися строками зберігання відповідно до додатків 4, 5 до цієї Інструкції.

Продовження строків зберігання ПММ у баках та системах ПС забороняється.

Після закінчення встановлених строків зберігання питання щодо застосування ПММ для ПС вирішується для авіаційних частин Збройних Сил України службою ПММ видів ЗСУ при узгодженні з інженерно-авіаційною службою (далі - ІАС), для інших СДА ЦОВВ - за результатами випробувань ПММ в об’ємі повного випробування, а також з урахуванням конкретних умов експлуатації авіаційної техніки.

Під час поновлення ПММ тривалого зберігання авіаційні частини подають до ОЦЗ або ЦОВВ, в яких вони знаходяться на забезпеченні (підпорядкуванні), донесення про виконання плану поновлення непорушного запасу ПММ тривалого зберігання.

7. Лабораторії ПММ у разі виявлення некондиційних ПММ під час видачі паспортів на ці ПММ або супроводжуючих листів до паспортів зобов’язані давати рекомендації щодо подальшого використання або відновлення якості некондиційних ПММ.

У разі виникнення розбіжностей у результатах випробовування лабораторія ПММ повинна затребувати проби некондиційних ПММ на повторне випробовування. Авіаційна частина, яка одержала такий запит, повинна в п’ятнадцятиденний строк доставити в лабораторію ПММ проби ПММ на повторне випробовування. У разі надання проб ПММ на повторне випробовування ПММ повинні залишатися без руху до одержання результатів повторного випробовування і відповідних рекомендацій лабораторії ПММ, яка проводила випробовування.

Кожен випадок виходу ПММ за межі кондиції повинен бути розслідуваний комісією, призначеною наказом командира авіаційної частини, з обов’язковою участю в ній фахівців служби ПММ і за необхідності служб, що відповідають за експлуатацію ПС. Винні притягуються до адміністративної і матеріальної відповідальності. Комісія складає акт довільної форми. Акт повинен містити такі дані:

назва нафтопродукту і номер нормативного документа на нього;

дата і місце відбору проби ПММ;

найменування лабораторії ПММ, яка проводила випробовування проби ПММ, і дата проведення випробовування;

номер і дата видачі паспорта якості;

показники якості, за якими ПММ визнані некондиційними, і причини виходу ПММ за межі кондиції;

висновок паспорта якості;

умови, строки зберігання і кількість ПММ, від яких відібрана проба;

якість відпрацювання і виконання річного плану проведення випробовування ПММ;

сума нанесеного збитку;

винні посадові особи;

висновок комісії про найбільш доцільне використання некондиційних ПММ.

До акта додаються паспорт якості ПММ, пояснення посадових осіб служби ПММ, довідка з бухгалтерії про вартість ПММ, інші документи, що стосуються розслідування.

За матеріалами службового розслідування командир авіаційної частини приймає рішення (з виданням наказу) про покарання винних (адміністративне стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності або передача матеріалів до прокуратури) з подальшою доповіддю до ЦУЗ ПММ (ЦОВВ).

Облік наявності некондиційних ПММ ведеться у журналі обліку некондиційних ПММ відповідно до додатка 16 до цієї Інструкції.

Про всі випадки виявлення некондиційних ПММ ОЦЗ (ЦМТЗ, склади, бази) авіаційні частини доповідають до ЦУЗ ПММ (ЦОВВ).

8. Рішення щодо подальшого використання некондиційних ПММ (відновлення якості, знищення, пониження сортності, передачі для подальшої реалізації) та ПММ, які не користуються попитом, у Збройних Силах України приймаються ЦУЗ ПММ, у інших СДА - ЦОВВ. Відновлення якості некондиційних ПММ проводиться відповідно до вимог додатків 14, 35, 36, 37 до цієї Інструкції на основі рекомендацій лабораторій ПММ за участю комісії, призначеної наказом командира авіаційної частини.

Якість відновлених ПММ підлягає перевірці в об’ємі повного випробування. Результати роботи комісії в разі відновлення ПММ шляхом змішування з ПММ, що мають запас якості, або додавання компоненту, якого не вистачає, оформлюються актом про виготовлення сумішей за встановленою формою, що наведена у додатку 38 до цієї Інструкції. В інших випадках оформлюється акт довільної форми. Акт затверджується командиром авіаційної частини і подається до забезпечувального органу та за підпорядкованістю. Другий примірник акта про виготовлення сумішей проводиться за книгами бухгалтерського обліку.

Рішення про застосування ПММ, якість яких відновлено, для Збройних Сил України приймає служба ПММ виду Збройних Сил України, для інших СДА - ЦОВВ за погодженням з ІАС ЦОВВ.

9. Некондиційні ПММ, якість яких неможливо відновити, за рішенням начальника ЦУЗ ПММ (ЦОВВ) можуть бути переведені в нижчий сорт тієї самої марки ПММ або в іншу марку з показниками якості, що допускають їх використання, передані для реалізації або переведені у відпрацьовані нафтопродукти. Порядок збору та здачі відпрацьованих нафтопродуктів наведено в додатку 39 до цієї Інструкції.

10. Авіаційні частини ведуть облік некондиційних ПММ та ПММ, які не користуються попитом, щокварталу подають дані щодо їх наявності до ОЦЗ (ЦЗП), ЦОВВ відповідно до додатків 23, 24 до цієї Інструкції.

11. Видача некондиційних ПММ для застосування на транспортних засобах і ПС забороняється.

12. У разі надходження до авіаційних частин некондиційних ПММ (ПММ, що знаходяться на межі кондиції) командир авіаційної частини зобов’язаний негайно подати доповідь до ЦУЗ ПММ (ЦОВВ), зазначити це в акті приймання, форма якого наведена в додатку 40 до цієї Інструкції, та до прийняття рішення укласти договір з постачальником щодо надання послуг на зберігання пально-мастильних матеріалів відповідно до вимог чинного законодавства.

Пально-мастильні матеріали, які надійшли наливним автомобільним транспортом (за винятком постачання ПММ відповідно до договорів закупівлі), приймаються за даними паспорта якості постачальника. При цьому перевіряються густина, колір, прозорість, відсутність механічних домішок і води.

За невідповідності ПММ, які надійшли, вимогам нормативних документів за результатами приймально-здавального випробування (відсутність паспорта якості, відсутність у паспорті вантажовідправника всіх показників якості або їх невідповідність нормативним документам) або якщо отримані показники якості значно відрізняються від даних паспорта якості постачальника, приймання ПММ здійснюється лише до окремих зачищених резервуарів (за наявності акта на зачищення резервуарів).

Рішення щодо операцій з некондиційними (на межі кондиції) ПММ приймається начальником ЦУЗ ПММ (ЦОВВ) після вирішення всіх спірних питань між постачальником та отримувачем.

Відновлені ПММ допускаються для застосування відповідно до вимог пункту 8 розділу ІІІ цієї Інструкції.

13. Для перевірки якості ПММ відбираються проби відповідно до вимог ДСТУ 4488:2005 та додатка 7 до цієї Інструкції.

Особлива увага під час відбору проб звертається на правильну підготовку необхідного посуду і приладів. Проби відбираються під час прийому, зберігання, видачі, заправки транспортних засобів і ПС у всіх випадках, коли необхідно встановити якість ПММ в об’ємі приймально-здавального, контрольного або повного випробовування, або за окремими показниками.

Для контролю якості ПММ у баках транспортних засобів і ПС тривалого зберігання (під час перевірок авіаційних частин) відбираються проби ПММ. За рішенням особи, що перевіряла, проби підлягають контрольному, повному випробовуванню або визначенню окремих показників якості (наприклад, вміст водорозчинних кислот і лугів у паливах для авіаційних двигунів) з дотриманням вимог пункту 3 розділу ІІІ і додатка 4 до цієї Інструкції.

Випробовування вказаних проб повинно бути проведено у строк, встановлений особою, що перевіряла, відповідно до вимог пункту 19 цього розділу та у строки, встановлені планом перевірки організації контролю якості ПММ, форма якого наведена у додатку 41 до цієї Інструкції, з дотриманням норм часу на проведення випробовування ПММ згідно з додатком 34 до цієї Інструкції. Результати випробовування доводяться до командира авіаційної частини, в якій відібрано проби. Якщо якість ПММ у баках ПС та спеціальній техніці не відповідає вимогам стандартів або умовам застосування, результати випробовування доводяться до начальників служб ПММ органів управління авіації Збройних Сил України, начальників органів управління авіації ЦОВВ, а також заступників командувачів видів Збройних Сил України з ІАС у дводенний строк після одержання результатів випробовування, а також до ОЦЗ (центрів забезпечення ПММ), які ведуть облік некондиційних ПММ. Під час перевірки авіаційної частини проби відбираються не менше ніж з 25 % одиниць техніки тривалого зберігання підрозділів, які перевіряються.

14. Відбір проб ПММ оформлюється актом, що наведений у додатку 7 до цієї Інструкції. Акт на відбір проб у двох примірниках складається комісією, призначеною командиром авіаційної частини. Один примірник акта зберігається в лабораторії ПММ, яка провела випробовування, другий примірник з відміткою цієї лабораторії ПММ про прийом проб на випробовування зберігається в службі ПММ авіаційної частини (лабораторії ПММ), що надала проби на випробовування.

Акт на відбір арбітражної проби зберігається в отримувача (відправника) до встановлення відповідності якості одержаних (відправлених) ПММ вимогам стандарту, у разі висування претензій щодо якості - до вирішення претензій.

Акт на відбір проб ПММ є підставою для списання з книг обліку кількості ПММ, які відібрані для випробовування.

Списання ПММ проводиться відповідно до норми, вказаної у додатку 3 до цієї Інструкції.

15. Під час направлення проб на випробовування в лабораторію ПММ разом із пробами надаються акти відбору проб із зазначенням виду випробовування або показників, за якими необхідно перевірити якість ПММ.

Залишки проб після проведення випробовування у лабораторії ПММ знищуються (шляхом спалювання) згідно з актом знищення і списуються у книгах обліку.

Неправильно оформлені проби в лабораторію на випробовування не приймаються.

16. Проби, доставлені в лабораторію ПММ, реєструються в журналі реєстрації проб, форма якого наведена у додатку 8 до цієї Інструкції, а результати заносяться в журнали реєстрації результатів випробування ПММ відповідно до додатків 9-12 до цієї Інструкції.

У журналах реєстрації результатів випробування ПММ записуються висновки лабораторії ПММ щодо якості ПММ і рекомендації стосовно їх подальшого використання.

17. На кожну пробу ПММ лабораторія ПММ видає паспорт якості згідно з додатком 17 до цієї Інструкції. Основою для заповнення паспорта якості є записи і висновки в журналі реєстрації результатів випробовування.

Виписка паспортів якості за даними робочих зошитів лаборантів забороняється.

Паспорту якості присвоюється номер відповідно до порядкового номера проби за журналом реєстрації проб.

У разі приймання частки проби від іншої лабораторії ПММ лабораторія ПММ, яка визначала окремі показники, за результатом випробовування видає паспорт без висновку про відповідність ПММ вимогам стандарту.

У паспорт, який видається лабораторією ПММ за результатами випробовування проб, записуються всі показники якості, передбачені тим видом випробовування, на який ця проба представлена.

Паспорт, що видається одержувачу на ПММ, призначені для поточного забезпечення (крім ПММ, вилучених із тривалого зберігання, ПММ у заводській тарі після завершення гарантійного строку зберігання, ПММ після відновлення якості), заповнюється за всіма показниками якості, передбаченими приймально-здавальним і контрольним видами випробовування. У паспорт вносяться результати останніх випробовувань, якщо строки проведення випробовування, встановлені цією Інструкцією, не порушено.

Паспорт, що видається одержувачу на ПММ, вилучені з тривалого зберігання, відновлені, або на ПММ у заводський тарі, в яких закінчився гарантійний строк зберігання, заповнюється за всіма показниками якості, передбаченими повним випробовуванням. У паспорт вносяться результати останнього повного випробовування, якщо строки проведення випробовування, встановлені цією Інструкцією, не порушено.

Паспорт, який видається одержувачу на ПММ, призначені для тривалого зберігання чи заправки транспортних засобів і ПС тривалого зберігання, заповнюється за всіма показниками якості в обсязі стандарту, дані беруться з журналу реєстрації за результатами останніх випробовувань і на підставі даних паспорта постачальника.

Паспорт підписується начальником лабораторії ПММ і лаборантом, їх підписи завіряються печаткою лабораторії ПММ, яка проводила випробування. Якщо паспорт якості видається іншій авіаційній частині (організації), то такий паспорт засвідчується гербовою печаткою, копія паспорта завіряється у встановленому порядку. Строк дії паспорта якості - до наступного повного випробування або повної витрати ПММ.

Паспорт видається отримувачу під підпис у журналі реєстрації видачі паспортів якості відповідно до додатка 18 до цієї Інструкції. У разі неприбуття представника авіаційної частини за паспортами якості протягом 30 діб 10 ХЦ, відділам контролю якості ПММ ОЦЗ (ЦЗП), лабораторії ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України дозволяється відсилати їх поштою на адресу авіаційної частини з супроводжувальним листом. У цьому разі в журналі реєстрації видачі паспортів якості у графі 11 ставиться вихідний номер супроводжувального листа.

18. На проби ПММ, злитих (відібраних) із систем транспортних засобів і ПС, лабораторія ПММ на підставі проведеного випробовування видає паспорти без висновку щодо відповідності ПММ вимогам стандарту. У паспортах у цих випадках обов’язково наводяться дані про наявність або відсутність у пробі води і механічних домішок.

Рішення (на підставі паспорта якості) щодо подальшого застосування ПММ або зливу їх із систем приймається начальником служби ПММ і начальником, який відповідає за експлуатацію (технічний стан) ПС, на основі даних паспорта і вимог експлуатаційної документації або нормативних документів на ПС.

19. Під час проведення випробовування і надання висновків щодо якості ПММ лабораторії ПММ повинні керуватися діючими стандартами з урахуванням внесених до них змін.

ПММ, виготовлені за раніше діючими стандартами, підлягають випробуванню за діючими стандартами. У разі невідповідності показників діючим стандартам висновок щодо якості таких ПММ надається відповідно до норм того стандарту, за яким вони були виготовлені, якщо інше не обумовлено окремими розпорядженнями і вказівками.

Випробовування проб ПММ повинні проводитися за методами випробовування, вказаними у стандартах (стандартні методи) на продукт, чи за відповідними інструкціями, директивами, вказівками, методичними рекомендаціями з хіммотології 10 ХЦ. Для скорочення часу на проведення випробовування ПММ можуть застосовуватися стандартні експрес-методи, затверджені начальником ЦУЗ ПММ Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України. Норми часу на проведення випробовування ПММ за окремими фізико-хімічними показниками, витрат хімічних реактивів, спирту, умови їх зберігання наведено в додатках 4, 13, 15, 42 до цієї Інструкції.

Якщо в результаті випробовування за допомогою експрес-методу буде встановлено некондиційність ПММ за яким-небудь показником, ПММ піддаються повторному випробовуванню за цим показником за допомогою стандартного методу випробовування, вказаного в державному стандарті на продукт. Результати цього випробовування є остаточними.

За правильність проведення випробовування із застосуванням стандартизованих і експрес-методів відповідає начальник лабораторії ПММ (лаборант).

За правильність рекомендацій щодо подальшого застосування ПММ відповідає начальник лабораторії ПММ, а в авіаційних частинах - начальник служби ПММ. Повне випробовування необхідно проводити не пізніше десяти діб (у разі виникнення інцидентів, пов’язаних з використанням ПММ, - не пізніше трьох діб), контрольне - не пізніше п’яти діб із дня надходження проби в лабораторію ПММ. У разі приймання (відвантаження) ПММ від організацій (організаціям), які не входять до складу Збройних Сил України, строк виконання повного випробовування має становити не більше п’яти діб від дати надходження проби до лабораторії ПММ, а контрольного - не більше двох діб (якщо інший строк не обумовлений договором).

20. Усі записи і розрахунки під час випробовування ведуться в робочих журналах лаборантів відповідно до додатка 28 до цієї Інструкції. Робочі журнали лаборантів мають бути зареєстровані, пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою авіаційної частини. Записи і розрахунки на окремих аркушах не допускаються.

21. Засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), які застосовуються під час випробовування ПММ, підлягають періодичній повірці (калібруванню) в метрологічних лабораторіях у встановлені строки, наведені у додатку 43 до цієї Інструкції.

ЗВТ, які не повіряються військовими метрологічними лабораторіями (або якщо доставка ЗВТ до військових метрологічних лабораторій економічно недоцільна), здаються на повірку (метрологічну атестацію, калібрування) в місцеві метрологічні органи державної метрологічної служби.

ЗВТ, які використовуються лабораторіями ПММ інших СДА, підлягають періодичній повірці (калібруванню) в місцевих метрологічних органах державної метрологічної служби.

Облік технічного стану ЗВТ ведеться у книзі обліку технічного стану, калібрування, повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки військового призначення відповідно до додатка 44 до цієї Інструкції.

Особа, яка відповідає за організацію повірки ЗВТ, призначається наказом командира авіаційної частини.

22. Проведення випробовування у лабораторії ПММ планується в умовних випробовуваннях згідно з додатком 34 до цієї Інструкції.

Звіти про роботу лабораторій ПММ авіаційних частин подають один раз на рік до відділів контролю якості ОЦЗ (ЦЗП), самостійного структурного підрозділу ЦОВВ, на який покладено завдання з матеріально-технічного забезпечення, до 12 грудня поточного року.

23. У кожній лабораторії ПММ авіаційної частини відпрацьовується картка обліку роботи лабораторії ПММ згідно з додатком 25 до цієї Інструкції. Під час узгодження планувальних документів (план проведення випробовувань ПММ тривалого зберігання, план (графік) поновлення запасів ПММ тривалого зберігання) начальник лабораторії ПММ надає на перевірку картку обліку до відділу контролю якості ПММ ОЦЗ (ЦЗП), самостійного структурного підрозділу ЦОВВ, на який покладено завдання з матеріально-технічного забезпечення. Начальник відділу (самостійний структурний підрозділ ЦОВВ, на який покладено завдання з матеріально-технічного забезпечення) перевіряє правильність заповнення картки, звіряє дані картки з даними пояснювальної записки, ставить відмітку про перевірку та підпис.

24. На ПС застосовуються ПММ, які передбачено експлуатаційною документацією для даного типу ПС, нормативно-правовими актами ЦОВВ, Міністерства оборони України, командувачів видів Збройних Сил України та відповідають вимогам державних стандартів.

Нові марки ПММ допускаються до застосування на ПС на підставі позитивних результатів їх випробувань (лабораторних, відповідно до комплексів експлуатаційних методів кваліфікаційної оцінки експлуатаційних якостей, в стендових та експлуатаційних умовах) та приймаються на забезпечення нормативно-правовими актами Міністерства оборони України або командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, а також спільними наказами командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, ЦОВВ.

Перелік марок ПММ закордонного виробництва, допущених до застосування на ПС у Збройних Силах України, наведено в додатку 45 до цієї Інструкції.

Заборона застосування на ПС окремих партій марок ПММ і тимчасове припинення їх застосування на окремих типах ПС або зміна строків роботи в системах вводяться рішеннями відповідних управлінь, що організовують експлуатацію ПС ЦОВВ та ЗСУ.

25. ПММ, вироблені за раніше діючими стандартами, які є або надійшли після тривалого зберігання, за відсутності розпорядження, що забороняє їх застосування, використовуються за прямим призначенням до повної витрати. Для заправки ПС тривалого зберігання такі ПММ застосовувати забороняється.

26. У разі коли у зразках техніки технічною документацією передбачено застосування декількох марок ПММ, дозволяється змішування їх у паливних і змащувальних системах у будь-яких пропорціях, за винятком випадків, які вказано в інструкціях з експлуатації ПС або в документах щодо застосування ПММ.

27. Для оцінки підготовленості особового складу лабораторій ПММ до проведення випробовування організовуються міжлабораторні порівняльні випробовування. Для вимірювальних лабораторій цей порядок визначається інструкціями про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях, які затверджуються начальником ЦУЗ ПММ.

Організація цієї роботи покладається на 10 ХЦ, для Повітряних Сил Збройних Сил України - лабораторію ПММ Повітряних Сил Збройних Сил України.

28. Особи, відповідальні за контроль якості ПММ, повинні мати теоретичну та практичну підготовку, яка забезпечує кваліфіковане проведення випробувань ПММ, заходів щодо перевірки технічного стану засобів зберігання, заправки, перекачки, транспортування та фільтрування ПММ.

Підготовка (перепідготовка, підвищення кваліфікації) осіб, відповідальних за контроль якості ПММ, здійснюється в обсязі програм, затверджених начальником ЦУЗ ПММ Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, на базі Національного авіаційного університету або в інших навчальних закладах, що мають дозвіл на відповідний вид діяльності, з видачею документа про проходження навчання.

Після прибуття до військової частини після підготовки (перепідготовки) особа, відповідальна за контроль якості ПММ, надає копію свідоцтва (сертифіката) у стройову частину і на підставі цього видається наказ командира авіаційної частини щодо допуску до самостійного виконання випробувань ПММ.

Перепідготовка (підвищення кваліфікації) осіб, відповідальних за контроль якості ПММ, обов’язково здійснюється один раз на два роки.

В окремих випадках за рішенням начальника служби ПММ Повітряних Сил Збройних Сил України дозволяється направляти осіб, відповідальних за контроль якості ПММ авіаційних частин, на стажування до лабораторії ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України зі складанням іспиту спеціально створеній комісії під головуванням керівника підготовки (стажування).

Результати здачі іспиту комісія військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України під головуванням начальника служби ПММ Повітряних Сил Збройних Сил України оформлює протоколом, копія якого направляється до військової частини за місцем служби (роботи) лаборанта.

На підставі копії протоколу видається наказ командира авіаційної частини щодо допуску особи до самостійної роботи з проведення випробувань ПММ.

Допуск особи, відповідальної за контроль якості ПММ, до самостійного виконання випробувань ПММ на підставі протоколу дійсний до моменту проходження підготовки (перепідготовки) на базі Національного авіаційного університету або іншого навчального закладу, але не більше одного року.

29. У разі виникнення інцидентів (відмов техніки), пов’язаних із застосуванням ПММ, робота з розслідування їх причин здійснюється спеціальними комісіями відповідно до порядку розслідування авіаційних подій, пов’язаних із застосуванням ПММ, згідно з додатком 46 до цієї Інструкції.

30. Контроль якості ПММ у авіаційних частинах здійснюється стаціонарними та польовими засобами контролю якості ПММ.

Польові засоби контролю якості призначені для проведення лабораторних випробовувань і здійснення контролю якості ПММ у польових умовах.

Технічна характеристика польових засобів контролю якості ПММ наведена в додатку 47 до цієї Інструкції.

IV. Відбір і транспортування проб ПММ

1. Проби ПММ із засобів зберігання і транспортування відбираються відповідно до вимог ДСТУ 4488:2005.

2. Залежно від способу відбору і призначення проби поділяються на точкові, сукупні, контрольні (арбітражні) і донні.

3. Проби ПММ для встановлення відповідності їх якості вимогам стандартів залежно від виду випробовування відбираються в кількості, вказаній у додатку 3 до цієї Інструкції. Порядок підготовки пробовідбірних засобів наведено в додатку 48 до цієї Інструкції.

4. Відібрана об’єднана проба ПММ під час їх приймання і відвантаження ділиться на дві частини. Одну частину використовують для проведення випробовування, а другу частину зберігають опечатаною на випадок розбіжності в оцінці якості ПММ.

Для випробовування в сторонній лабораторії ПММ, яка не входить до складу Збройних Сил України чи СДА ЦОВВ, або в державних органах контролю пробу відбирають в об’ємі не менше 3 л, дiлять на три рiвнi частини, з яких перша (для випробовування) та друга (арбiтражна) направляються до сторонньої лабораторії ПММ, третя (арбiтражна) залишається в авіаційній частині. Для контрольного та повного випробовування ПММ у лабораторії ПММ іншої авіаційної частини або 10 ХЦ пробу відбирають у кількості, вказаній у додатку 3 до цієї Інструкції. Арбітражні випробовування здiйснюються їх iнiцiатором у лабораторії ПММ за згодою i в присутностi всiх зацiкавлених сторiн, якi письмово повiдомляються про мiсце i дату проведення арбiтражних випробовувань. Необхідно до початку випробовування у лабораторії ПММ, в якій проводяться арбітражні випробовування, ознайомитися з документами, що стосуються арбітражних випробовувань (сертифікатами метрологічної перевірки приладів, паспортами на хімічні реактиви, результатами атестації методів випробовувань, свідоцтвами щодо проходження підготовки (перепідготовки) лаборантського складу). Доцільно перед арбітражним випробовуванням перевірити точність методу в кожній лабораторії ПММ за допомогою державних стандартних зразків.

5. Порядок відбору проб чітко регламентований з метою одержання ідентичності оцінки якості пального. Порушення правил відбору проб, підготовки до роботи пробовідбірників і посуду для зберігання та транспортування проб призводить до неправильної оцінки якості пального.

V. Завдання лабораторії ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України, лабораторій ПММ авіаційних частин

1. На лабораторію ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України покладаються:

організація планування заходів щодо контролю якості ПММ у авіаційних частинах видів Збройних Сил України та СДА ЦОВВ;

відпрацювання плану поновлення ПММ тривалого зберігання Повітряних Сил Збройних Сил України та контроль за його виконанням;

проведення випробовування ПММ в об’ємі повного випробовування;

розробка методичних вказівок і рекомендацій з питань застосування та контролю якості ПММ на авіаційній техніці;

участь у роботі з розслідування інцидентів і відмов авіаційної техніки, пов’язаних із застосуванням ПММ;

перевірка умов зберігання ПММ, їх якісного стану в авіаційних частинах Повітряних Сил Збройних Сил України;

методичне керівництво лабораторіями ПММ авіаційних частин, надання їм методичної та технічної допомоги, здійснення контролю за їх роботою;

контроль за своєчасним проходженням підготовки та перепідготовки лаборантів авіаційних частин;

перевірка точності випробовування ПММ лабораторіями ПММ авіаційних частин;

участь у проведенні випробовування нових і дослідних марок ПММ на авіаційній техніці.

2. На лабораторії ПММ авіаційних частин покладаються:

ведення документації згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;

організація і контроль за виконанням заходів щодо збереження якості ПММ під час приймання, зберігання і видачі;

своєчасне проведення випробовування ПММ в об’ємі контрольного випробовування (за відсутності необхідного обладнання (хімічних реактивів) випробовування ПММ проводиться за показниками, що мають найбільшу тенденцію до змін під час тривалого зберігання);

перевірка якості ПММ, які видаються на авіаційну техніку;

контроль за дотриманням правил зберігання ПММ;

контроль за дотриманням правил збирання і зберігання відпрацьованих нафтопродуктів і спеціальних рідин;

перевірка чистоти резервуарів, автоцистерн, тари, а також баків ПС тривалого зберігання перед заповненням їх ПММ;

перевірка резервуарів, заповнених ПММ, на відсутність води і механічних домішок;

видача паспортів і контрольних талонів на ПММ;

ведення обліку якісного стану ПММ за авіаційну частину;

підготовка і відправка проб на випробовування в лабораторію ПММ для перевірки тих показників, які не можуть бути визначені в лабораторії ПММ авіаційної частини;

контроль технічного стану спеціального обладнання засобів заправки, транспортування і фільтрування ПММ;

контроль за відсутністю розливів ПММ на території складу і відсутністю ПММ у стічних водах.

VI. Обов’язки посадових осіб, які відповідають за застосування та організацію контролю якості ПММ у ДА

1. Основні обов’язки уточнюються і конкретизуються відповідно до місцевих умов та особливостей роботи, затверджуються відповідними начальниками і доводяться до посадових осіб під підпис під час вступу на посаду і надалі щорічно.

Забороняється використовувати особовий склад лабораторій ПММ для виконання робіт, які не пов’язані з функціональними обов’язками.

2. Начальник лабораторії ПММ військової частини А2287 Повітряних Сил Збройних Сил України відповідає за:

правильну організацію робіт з контролю якості ПММ, безперебійну роботу лабораторії ПММ щодо проведення випробовувань ПММ в повному обсязі та відповідно до вимог стандартів на методи їх випробовування;

здійснення методичного керівництва, технічної допомоги і контролю за роботою лабораторій ПММ авіаційних частин і складів ПММ, організації підготовки лаборантів для них, за своєчасне забезпечення лабораторій авіаційних частин стандартами (ТУ) на ПММ і методи їх випробовування.

Він зобов’язаний:

знати номенклатуру і властивості ПММ, які застосовуються на ПС;

знати методи та вміти проводити випробовування в об’ємі повного випробовування;

знати керівні і нормативні документи з питань застосування, контролю якості, економії і нормування ПММ;

керувати розробкою планувальних робочих і звітних документів лабораторії ПММ, контролювати правильність їх оформлення і ведення;

розробляти річний план роботи лабораторії ПММ і здійснювати заходи щодо його своєчасного виконання;

відповідно до вимог нормативної документації організовувати виконання випробовування проб ПММ в об’ємах і строки, що встановлені цією Інструкцією;

відправляти проби ПММ до 10 ХЦ для перевірки тих показників якості, які неможливо визначити у лабораторії ПММ;

організовувати і здійснювати контроль якості ПММ у прикріплених військових частинах і надавати їм допомогу;

один раз на рік організовувати перевірку фактичної точності випробовування ПММ у закріплених лабораторіях ПММ, результати перевірки своєчасно доводити до учасників;

забезпечувати участь лабораторії ПММ у міжлабораторних порівняльних випробуваннях нафтопродуктів згідно з програмою, вказаною у пункті 27 розділу ІІІ цієї Інструкції, які проводить 10 ХЦ, з випробовуванням отриманих результатів і вживанням заходів з удосконалення професійного рівня лаборантів;

один раз на півроку проводити перевірку точності визначення показників якості особовим складом лабораторії ПММ з використанням контрольних (державних, стандартних) зразків або шляхом особистої перевірки;

контролювати своєчасність проходження підготовки та перепідготовки лаборантів авіаційних військових частин;

постійно проводити роботу щодо розширення можливостей лабораторії ПММ стосовно виконання випробовувань;

організовувати забезпечення прикріплених лабораторій ПММ необхідними приладами, реактивами, нормативною документацією на ПММ і методами випробовування та доводити зміни до них;

надавати рекомендації з поліпшення експлуатації лабораторного обладнання і приладів;

організовувати своєчасний і якісний контроль проб, які надійшли (відібрані) з військових частин, баз і складів ПММ;

узагальнювати річний план (графік) поновлення запасів ПММ тривалого зберігання за всі Повітряні Сили Збройних Сил України та контролювати його виконання;

постійно вдосконалювати особисту підготовку за фахом;

вести облік некондиційного та неліквідного ПММ у частинах Повітряних Сил Збройних Сил України;

доповідати в службу ПММ логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про всі виявлені некондиційні проби ПММ з рекомендаціями щодо можливості їх виправлення і подальшого використання;

брати участь у роботі з відновлення якості ПММ і готувати пропозиції з його подальшого використання;

організовувати і керувати спеціальною підготовкою особового складу лабораторії ПММ;

особисто перевіряти один раз на квартал технічний стан і правильність експлуатації обладнання, вимірювальної техніки в стаціонарній і пересувній лабораторіях ПММ, організовувати їх метрологічну перевірку;

організовувати утримання у справному стані і забезпечувати зберігання техніки, обладнання і майна та їх своєчасне поновлення і заміну;

вести облік і забезпечувати своєчасну повірку вимірювальних приладів, що знаходяться в лабораторії ПММ;

керувати роботою з надання послуг із питань випробовування ПММ;

робити висновки щодо якості ПММ і за необхідності надавати рекомендації з їх подальшого застосування;

брати участь у проведенні навчально-методичних зборів особового складу служби ПММ логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України;

контролювати проведення протипожежних заходів у лабораторії ПММ;

здійснювати контроль за своєчасним медичним обстеженням особового складу лабораторії ПММ;

надавати практичну допомогу начальникам служб ПММ військових частин з організації робіт з економного і раціонального використання ПММ.

3. Начальник стаціонарного відділення контролю якості пального лабораторії ПММ підпорядковується начальнику лабораторії ПММ. Він є прямим начальником особового складу відділення і відповідає за проведення випробовувань ПММ відповідно до встановлених стандартів на методи їх випробовувань, правильну експлуатацію лабораторного обладнання і технічну готовність автомобільної техніки відділення, дотримання заходів безпеки і пожежної безпеки в лабораторії ПММ.

Начальник стаціонарного відділення контролю якості пального зобов’язаний:

знати фізико-хімічні властивості, методи випробовувань ПММ і вміти проводити випробовування ПММ у повному обсязі;

знати тактико-технічні характеристики закріпленої за відділенням техніки;

знати вимоги керівних документів із питань застосування, взаємозамінності, організації контролю якості ПММ, номенклатуру та галузь застосування ПММ на авіаційній техніці;

організувати правильний прийом, зберігання, використання і знищення проб, що надходять до лабораторії ПММ;

вчасно організовувати роботу та робочі місця для проведення випробовування;

вести облік проведених робіт і якості ПММ, які випробовувалися;

видавати паспорти на кожну пробу ПММ, що надійшла для випробовування;

суворо контролювати дотримання встановлених методів проведення випробовування проб ПММ;

перевіряти частини Повітряних Сил Збройних Сил України з питань організації контролю якості, зберігання і застосування ПММ; вести облік виявлених під час перевірок недоліків і контролювати їх усунення;

розробляти і впроваджувати заходи щодо наукової організації праці при роботі у лабораторії ПММ;

вживати заходів щодо підтримання лабораторного обладнання у справному стані; щодо укомплектування необхідним посудом, апаратурою, реактивами і вести їх облік;

забезпечувати правильну експлуатацію обладнання стаціонарної лабораторії ПММ, вчасно організовувати його ремонт;

щомісяця перевіряти наявність, комплектність, технічну справність і готовність приладів, апаратів, правильність збереження і придатність хімічних реактивів;

керувати консервацією і переконсервацією приладів і обладнання лабораторії ПММ при тривалому зберіганні;

проводити заняття щодо спеціальної підготовки з лаборантами;

надавати методичну і технічну допомогу лабораторіям ПММ авіаційних частин Повітряних Сил Збройних Сил України під час їх перевірки;

контролювати справність і перевірку мір і вимірювальних приладів, що знаходяться в лабораторії ПММ;

не рідше одного разу в тиждень особисто оглядати справність систем опалення, вентиляції, водопостачання та електропостачання стаціонарної лабораторії ПММ;

забезпечувати чистоту, порядок у лабораторії ПММ, дотримання особовим складом заходів безпеки і пожежної безпеки, а також контролювати готовність засобів нейтралізації і пожежогасіння до дії;

перед початком роботи інструктувати особовий склад щодо заходів безпеки і пожежної безпеки, а також щодо правил робіт, перевіряти справність індивідуальних засобів захисту.

4. Начальник пересувного відділення контролю якості пального лабораторії ПММ підпорядковується начальнику лабораторії ПММ.

Він є прямим начальником особового складу пересувного відділення і відповідає за постійну готовність пересувної (рухомої) лабораторії ПММ до роботи в польових умовах, правильність проведення випробовувань, застосування стандартизованих методів, правильну експлуатацію лабораторного обладнання, апаратури і приладів пересувної лабораторії ПММ, дотримання заходів безпеки в лабораторії ПММ.

Він зобов’язаний:

знати керівні документи з питань застосування, контролю якості, економії і нормування витрат ПММ;

знати методи і вміти проводити випробовування ПММ в об’ємі повного випробовування;

організовувати правильне приймання, зберігання і використання проб, які надійшли;

своєчасно організовувати роботу і робочі місця для випробовування;

вести облік проведених робіт;

видавати паспорти на кожну пробу ПММ, що надійшла;

суворо контролювати дотримання встановлених методів випробовування проб ПММ;

здійснювати заходи з підтримання пересувної лабораторії ПММ у справності та постійній технічній готовності, з укомплектування її необхідним обладнанням, посудом, реактивами і вести їх облік;

забезпечувати правильну експлуатацію обладнання пересувної лабораторії ПММ, своєчасно доповідати щодо потреб у ремонті;

щомісячно перевіряти наявність, комплектність, технічну справність і готовність приладів, апаратів, правильність зберігання і придатність хімічних реактивів;

керувати консервацією та переконсервацією приладів і обладнання пересувної лабораторії ПММ під час тривалого зберігання;

проводити заняття з лаборантами зі спеціальної підготовки;

надавати допомогу військовим лабораторіям ПММ під час їх перевірки;

не рідше одного разу на тиждень особисто перевіряти справність систем опалення, вентиляції і електрозабезпечення пересувної лабораторії ПММ;

контролювати справність і клеймування вимірювальних приладів, які знаходяться в пересувній лабораторії ПММ, організовувати їх метрологічну повірку;

забезпечувати чистоту, порядок у пересувній лабораторії ПММ, дотримання особовим складом вимог пожежної безпеки, а також контролювати готовність до дії засобів нейтралізації і пожежогасіння;

перед початком роботи інструктувати особовий склад щодо заходів безпеки і пожежної безпеки, а також правил робіт, перевіряти справність індивідуальних засобів захисту.

Забороняється використовувати особовий склад відділу контролю якості ПММ для виконання робіт, які не пов’язані з функціональними обов’язками.

5. Інженер лабораторії ПММ відповідає за правильну експлуатацію моторних установок, справність лабораторного обладнання, своєчасність проведення на них регламентних робіт, дотримання заходів безпеки в лабораторії ПММ.

Інженер лабораторії ПММ підпорядковується начальнику лабораторії ПММ та зобов’язаний:

добре знати фізико-хімічні властивості пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та умови збереження їх якості, а також основні положення щодо їх застосування;

добре знати будову моторної установки та правила її експлуатації;

знати строки, об’єм і порядок проведення на установках регламентних робіт, своєчасно і в повному обсязі їх виконувати;

знати порядок огляду технічного стану моторної установки та своєчасно його проводити;

знати можливі несправності, які зустрічаються у роботі установки, та вміти їх усувати;

знати порядок заміни агрегатів і приладів на установці, вміти виконувати ці заміни;

готувати до роботи на установках еталонні та контрольні палива;

знати та виконувати вимоги техніки безпеки при експлуатації установок, обслуговуванні двигуна, приготуванні еталонних і контрольних палив, користуванні з бензинами;

якісно готувати прилади і лабораторний посуд для проведення випробовувань;

знати методи та вміти проводити випробування ПММ в повному об’ємі;

вміти правильно приймати, дотримуватися вимог щодо зберігання проб ПММ, які надходять на випробовування;

суворо дотримуватися встановлених методів випробування;

вживати заходів щодо підтримання моторної установки у справній та постійній технічній готовності, вести облік роботи установки та проведення регламентних робіт;

щоденно особисто перед початком роботи оглядати справність систем опалення, вентиляції, водопостачання і електропостачання в приміщеннях моторної установки та виробничих приміщеннях лабораторії ПММ;

контролювати справність вимірювальних приладів в лабораторії ПММ та приміщенні моторної установки і своєчасно доповідати щодо необхідності їх перевірки та клеймування;

забезпечити підтримання чистоти, порядку в приміщеннях лабораторії ПММ і моторної установки;

слідкувати за дотриманням техніки безпеки і пожежної безпеки, а також контролювати готовність засобів захисту та пожежогасіння;

постійно підвищувати свою кваліфікацію щодо знання методів випробовування ПММ, приладів для проведення випробовувань і правил експлуатації моторних установок;

брати участь у роботі комісії щодо своєчасного знищення залишків проб отруйних технічних рідин і складати акти на їх знищення;

навчати лаборантів, що прибули на стажування та навчання, проведенню випробовувань, проводити з ними заняття щодо спеціальної підготовки;

брати участь у роботі комісії по раціоналізаторській роботі та винахідництву;

вміти користуватися засобами пожежогасіння і надавати першу медичну допомогу;

щоденно особисто перед початком роботи інструктувати лаборантів щодо заходів безпеки і пожежної безпеки під час роботи в лабораторії ПММ.

6. Інженер з якості лабораторії ПММ відповідає за точність проведення випробовування, застосування стандартних методів, правильну експлуатацію лабораторного обладнання та приладів, дотримання заходів безпеки в лабораторії ПММ.

Інженер з якості лабораторії ПММ підпорядковується начальнику лабораторії ПММ та зобов’язаний:

добре знати фізико-хімічні властивості пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та умови збереження їх якості, а також основні положення щодо їх застосування;

якісно готувати прилади та лабораторний посуд для проведення випробовування;

вміти відбирати проби із резервуарів, баків ПС, цистерн і тари;

вести облік кліматичних умов у приміщеннях лабораторії ПММ;

своєчасно проводити перевірку титрів робочих розчинів;

брати участь у заходах щодо впровадження наукової організації праці під час проведення випробовування проб ПММ та експлуатації обладнання і лабораторних приладів, розробки методичних рекомендацій тощо;

брати участь у перевірці точності випробовування ПММ між лаборантами лабораторії ПММ та між лабораторіями ПММ авіаційних частин;

добре знати будову аналітичних та інших терезів, приладів, апаратів, що використовуються під час виконання випробовувань, правила їх експлуатації;

знати можливі несправності, які зустрічаються в роботі з приладами, та вміти їх усунути;

правильно експлуатувати всі прилади і апарати, що використовуються в лабораторії ПММ, своєчасно доповідати щодо потреб в їх ремонті;

вміти проводити випробовування ПММ у об’ємі повного випробування при суворому дотриманні діючих методів випробовування;

постійно та охайно вести робочий журнал лаборанта, інші журнали та документацію лабораторії ПММ;

брати участь у проведенні випробовування нових і дослідних марок ПММ;

постійно відслідковувати зміни у діючих ГОСТ, ДСТУ, ТУ та інших нормативних документах, своєчасно доводити зміни до лаборантів лабораторії ПММ;

підтримувати чистоту та порядок на своєму робочому місці;

постійно підвищувати свою кваліфікацію щодо знання методів випробовування ПММ, знати влаштування приладів та апаратів, що застосовуються, і правила їх експлуатації;

виконувати обов’язки чергового по лабораторії ПММ відповідно до графіка чергування, правильно приймати, зберігати і використовувати проби ПММ, що надійшли для випробовування;

вміти користуватися засобами пожежогасіння і надавати першу медичну допомогу потерпілому;

дотримуватись заходів безпеки і пожежної безпеки в лабораторії ПММ;

утримувати в чистоті та справності засоби індивідуального захисту.

7. Начальник лабораторії ПММ авіаційної частини підпорядковується начальнику служби ПММ авіаційної частини і відповідає за контроль якості ПММ під час прийому, зберігання і видачі, організацію роботи лабораторії ПММ відповідно до вимог нормативних документів, дотримання заходів безпеки в лабораторії ПММ.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів щодо організації забезпечення якості ПММ, вимоги нормативних документів на ПММ і методи випробовування;

проводити відбір і випробовування проб ПММ відповідно до вимог нормативних документів на ПММ і методи випробовувань, не допускати скорочення встановленого переліку контрольованих показників якості;

проводити роботу з контролю точності випробовувань ПММ, що виконуються в лабораторії ПММ, контролювати правильність проведення випробовувань лаборантами;

проводити відбір, підготовку і відправку проб ПММ у відповідну лабораторію ПММ за місцем закріплення;

розробляти планувальні, робочі і звітні документи з організації забезпечення якості ПММ;

вести облік якості ПММ, що зберігаються в авіаційній частині (на складі ПММ);

брати участь у роботах із своєчасного поновлення запасів ПММ тривалого зберігання;

видавати паспорти на ПММ;

вести облік некондиційних ПММ, брати участь у розслідуванні причин псування ПММ, надавати пропозиції з відновлення їх якості і подальшого використання;

вести облік наявності неліквідних ПММ, надавати пропозиції з їх використання;

брати участь в оформленні претензійних документів на некондиційні ПММ, що поступили в авіаційну частину (на склад ПММ);

забезпечувати правильну експлуатацію обладнання лабораторії ПММ, своєчасно доповідати щодо потреб у ремонті;

подавати донесення та звіти про роботу лабораторії ПММ;

своєчасно здавати засоби вимірювання (прилади, апарати) в уповноважені метрологічні організації на повірку (атестацію);

здійснювати заходи щодо укомплектування лабораторії ПММ необхідним обладнанням, посудом, реактивами і вести їх облік;

здійснювати контроль за своєчасним проходженням підготовки (перепідготовки) лаборантів;

забезпечувати чистоту, порядок у лабораторії ПММ, дотримання особовим складом вимог пожежної безпеки, контролювати готовність до використання засобів пожежогасіння;

перевіряти якість зачистки резервуарів, тари, автомобільних засобів заправки і транспортування ПММ і визначати їх придатність під наливання ПММ;

контролювати чистоту та технічний стан спеціального обладнання засобів заправки і транспортування ПММ;

контролювати стан і роботу фільтрів та фільтрів-сепараторів, заміну фільтрувальних елементів відповідно до встановлених вимог, проводити зливання відстою ПММ із них;

видавати контрольні талони на ПММ;

перевіряти відсутність води та механічних домішок у пробах ПММ;

вести формуляри на засоби фільтрування складу ПММ.

8. Лаборант повинен:

знати фізико-хімічні властивості ПММ і умови збереження їх якості;

якісно готувати прилади і лабораторний посуд для відбору проб і проведення випробовування;

проводити відбір проб із резервуарів, цистерн, тари;

проводити випробовування ПММ із суворим дотриманням діючих методів випробовувань;

постійно вести робочий журнал лаборанта;

підтримувати чистоту і порядок на робочому місці;

уміти надавати першу медичну допомогу постраждалим та користуватися засобами пожежогасіння;

утримувати в чистоті та справному стані засоби індивідуального захисту;

дотримуватись вимог безпеки та пожежної безпеки в приміщенні лабораторії ПММ;

перевіряти якість зачищення резервуарів, тари, автомобільних засобів заправки і транспортування ПММ, їх придатність під наливання ПММ.

VII. Обов’язки посадових осіб авіаційних частин

1. Заступник командира авіаційної частини з тилу відповідає за організацію контролю якості, економне і раціональне використання ПММ.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів із питань застосування, взаємозаміни і контролю якості ПММ;

організовувати підготовку і подачу на аеродром (майданчик) кондиційних ПММ відповідно до заявок;

проводити контрольний огляд засобів наземного обслуговування польотів;

у складі комісії брати участь у розслідуванні інцидентів на авіаційній техніці, пов’язаних із застосуванням ПММ, вивчати і аналізувати їх причини та вживати заходів щодо їх попередження;

у складі комісії брати участь у перевірці (не рідше одного разу на квартал) стану зберігання, відстоювання, фільтрування і контролю якості ПММ на складі ПММ і збереження якості у баках ПС;

здійснювати контроль (не рідше одного разу на квартал) за виконанням вимог керівних документів щодо організації контролю якості (у тому числі в процесі підготовки ПММ для видачі на заправку ПС).

2. Заступник командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби відповідає за організацію аеродромного контролю якості ПММ (контролю якості ПММ на майданчиках), за забезпечення заходів щодо економії ПММ під час експлуатації авіаційної і наземної техніки.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів із питань застосування, заправки і збереження якості ПММ у паливних баках і системах авіаційної техніки, а також організовувати контроль за їх виконанням;

не рідше одного разу на квартал організовувати перевірку аеродромного контролю якості ПММ зі складанням акта;

щомісяця аналізувати витрату ПММ, виявляти понаднормові витрати і економію, а також витрати машино-годин по наземній техніці підпорядкованих служб, результати доповідати командиру частини;

організовувати роботу з економії ПММ під час експлуатації авіаційної і наземної техніки підпорядкованих служб;

брати участь у розслідуванні інцидентів на авіаційній техніці, пов’язаних із застосуванням ПММ, вивчати і аналізувати їх причини і вживати заходів щодо їх попередження.

3. Старший інженер (інженер) авіаційної частини по літаку і двигуну відповідає за правильність допуску наземних засобів обслуговування польотів до заправки ПС і проведення підлеглими посадовими особами аеродромного контролю якості ПММ, за забезпечення заходів щодо економії і скорочення витрат ПММ.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів із питань застосування марок ПММ;

знати номенклатуру, властивості ПММ, які використовуються на ПС;

проводити заняття з особовим складом із метою вивчення керівних документів із питань застосування і контролю якості ПММ;

контролювати правильність проведення аеродромного контролю якості ПММ і допуску засобів заправки до роботи, а також слідкувати за дотриманням встановлених строків зберігання ПММ на авіаційній техніці та за їх якісним станом;

здійснювати контроль за правильним і своєчасним зливом відстою ПММ з паливної системи ПС і виконанням інших заходів щодо забезпечення чистоти ПММ у баках ПС відповідно до технічної документації на авіаційну техніку;

у складі комісії брати участь у перевірці (не рідше одного разу на квартал) стану зберігання, відстоювання, фільтрування і контролю якості ПММ на складі ПММ і збереження якості ПММ у баках ПС;

у складі комісії здійснювати контроль за ходом експлуатаційних випробовувань нових марок ПММ, вести облік особливостей їх застосування, а також виконувати інші роботи відповідно до методичної документації з випробовування ПММ на авіаційній техніці;

у складі комісії брати участь у розслідуванні інцидентів на авіаційній техніці, пов’язаних із застосуванням ПММ, контролювати відбір і доставку проб цих ПММ в організацію, яка проводить дослідження їх причин;

розробляти і забезпечувати виконання заходів щодо економії і скорочення витрат ПММ у повітрі та на землі.

4. Заступник командира авіаційної ескадрильї по ІАС відповідає за перевірку чистоти ПММ у паливних баках ПС і своєчасне поновлення ПММ у них відповідно до діючої технічної документації, за перевірку аеродромних засобів обслуговування польотів і оформлення допуску для застосування ПММ на авіаційній техніці, організацію збору і здачі відпрацьованих авіаційних олив та відстою ПММ.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів із питань застосування, заправки і збереження якості ПММ у паливних баках і системах авіаційної техніки;

організовувати контроль чистоти паливних баків і систем авіаційної техніки;

здійснювати аеродромний контроль засобів заправки ПС ПММ, перевіряти якість ПММ та оформляти допуск їх застосування на авіаційній техніці;

проводити роботи щодо економії ПММ, організовувати збір і здачу відпрацьованих авіаційних олив та відстою ПММ.

5. Начальник техніко-експлуатаційної ланки (загону) відповідає за правильність перевірки аеродромних засобів обслуговування польотів, за кількість і якість заправлених в ПС ПММ, за збір і здавання відпрацьованих авіаційних олив та відстою ПММ на склад.

Він зобов’язаний:

знати вимоги керівних документів із питань застосування, заправки і збереження якості ПММ у паливних баках і системах авіаційної техніки;

проводити контрольний огляд засобів заправки ПС ПММ, перевіряти наявність у контрольному талоні (паспорті), формулярі записів про заправку відмітки посадової особи ІАС, яка надала дозвіл на заправку ПС ПММ;

контролювати якість і кількість залитих у ПС ПММ;

організовувати збір і здавання відпрацьованих авіаційних олив та відстою ПММ.

6. Старший бортовий технік (інженер), старший технік (технік) літака відповідає за своєчасний злив відстою ПММ із паливних баків ПС і перевірку їх на відсутність механічних домішок та води (у зимовий час - кристалів льоду), за кількість і якість ПММ, заправлених в ПС, за перевірку наявності в контрольному талоні, формулярі (паспорті) засобу заправки або робочому журналі групового заправника ПММ дозволу посадових осіб ІАС на заправку ПММ.

Він зобов’язаний:

знати марки ПММ, які застосовуються на ПС, та норми витрат ПММ;

перевіряти наявність у контрольному талоні (паспорті) на ПММ, а також у формулярі (паспорті) на засоби заправки відмітки посадової особи ІАС, яка дозволила заправку ПС ПММ;

перевіряти за контрольним талоном (паспортом) відповідність наданих на заправку ПММ вимогам технічної документації;

особисто контролювати якість і кількість ПММ, які наливаються в ПС, а також здійснювати злив відстою ПММ із паливних баків ПС і перевірку відсутності в ньому механічних домішок та води (у зимовий час - кристалів льоду) відповідно до вимог експлуатаційно-технічної документації на конкретний тип ПС із записом у журналі зливання відстою і перевірки ПММ на відсутність води і механічних домішок, форма якого наведена у додатку 22 до цієї Інструкції;

проводити роботу щодо економії ПММ, збирати і здавати відпрацьовані авіаційні оливи та відстій ПММ на склад ПММ.

7. Начальник служби ПММ авіаційної частини відповідає за забезпечення лабораторного і аеродромного контролю якості ПММ, у тому числі за відповідність схеми і технології очистки ПММ вимогам цієї Інструкції і своєчасне обслуговування її технологічного обладнання, за оперативну взаємодію з ІАС частини з питань раціонального застосування і контролю якості ПММ. Типова технологічна картка виконання основних робіт, які забезпечують заправку ПС ПММ, наведена у додатку 49 до цієї Інструкції. Принципова схема забезпечення чистоти авіаційного палива на аеродромних складах наведена у додатку 50 до цієї Інструкції.

Він зобов’язаний:

знати і виконувати вимоги керівних документів із питань застосування, взаємозаміни і контролю якості ПММ;

знати номенклатуру, фізико-хімічні та експлуатаційні властивості всіх марок ПММ, які застосовуються на ПС авіаційної частини, порядок і методи лабораторного і аеродромного контролю якості;

організовувати роботу щодо забезпечення відповідності схеми і технології забезпечення чистоти ПММ вимогам цієї Інструкції, контролювати правильність установки, справність і своєчасне обслуговування технологічного обладнання системи забезпечення чистоти ПММ;

організовувати і контролювати виконання заходів щодо контролю якості під час приймання, зберігання і видачі ПММ;

організовувати і контролювати виконання заходів щодо аеродромного контролю якості і забезпечення чистоти ПММ;

здійснювати керівництво лабораторією ПММ і забезпечувати виконання лабораторією ПММ всіх методів випробовування в об’ємі контрольного випробування, встановленого в додатку 2 до цієї Інструкції;

організовувати й особисто контролювати роботу щодо введення противодокристалізаційних рідин (далі - ПВК-рідини) у паливо для авіаційних двигунів, перевіряти точність дозування і забезпечувати дотримання техніки безпеки під час виконання згаданих робіт;

організовувати підготовку і проведення один раз на два роки переатестації начальника лабораторії ПММ (лаборантів);

розробляти та організовувати виконання планів поновлення запасів ПММ і проведення їх випробовувань, графіків зачистки резервуарів і засобів заправки, перевірки контрольно-вимірювальних приладів;

організовувати і здійснювати збір та здачу відпрацьованих нафтопродуктів;

у складі комісії брати участь у перевірці (не рідше одного разу на квартал) стану зберігання, відстоювання, фільтрування і контролю якості ПММ на складі ПММ і збереження якості ПММ у баках ПС;

у складі комісії брати участь у розслідуванні інцидентів на авіаційній техніці, пов’язаних із застосуванням ПММ;

проводити заняття з особовим складом лабораторії ПММ та посадовими особами, які залучаються до організації заправки авіаційної техніки;

у складі комісії брати участь в експлуатаційних випробуваннях нових марок ПММ відповідно до вимог керівних документів.

8. Помічник начальника служби ПММ - інженер з контролю якості ПММ авіаційної частини відповідає за правильну організацію контролю якості ПММ під час їх приймання, зберігання і видачі, за забезпечення чистоти ПММ, виконання планів поновлення запасів ПММ і проведення їх випробовувань, виконання графіків зачистки резервуарів і засобів заправки, перевірки засобів вимірювання, облік лабораторного обладнання та хімічних реактивів лабораторії ПММ.

Він зобов’язаний:

знати номенклатуру, фізико-хімічні та експлуатаційні властивості ПММ, що застосовуються на авіаційній техніці, порядок і методи лабораторного і аеродромного контролю якості;

знати і виконувати вимоги керівних документів із питань щодо застосування, взаємозаміни і контролю якості ПММ;

організовувати і особисто брати участь у роботі щодо контролю якості ПММ під час їх приймання на склад, зберігання та видачі;

забезпечувати правильну організацію аеродромного контролю якості ПММ;

забезпечувати відповідність схеми забезпечення чистоти ПММ вимогам цієї Інструкції відповідно до додатків 49, 50 до цієї Інструкції;

організовувати своєчасне технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання системи забезпечення чистоти ПММ;

контролювати заміну фільтрувальних елементів (чохлів) відповідно до встановлених вимог;

здійснювати виконання заходів щодо забезпечення чистоти ПММ;

здійснювати керівництво лабораторією ПММ;

організовувати і особисто контролювати роботу щодо введення ПВК-рідин у паливо для авіаційних двигунів, перевіряти точність дозування і забезпечувати дотримання техніки безпеки під час виконання цих робіт;

організовувати підготовку і проведення один раз на два роки переатестації начальника лабораторії ПММ (лаборантів);

розробляти та організовувати виконання планів поновлення запасів ПММ та проведення їх випробовувань, графіків зачистки резервуарів і засобів заправки;

у складі комісії брати участь у розслідуванні інцидентів на авіаційній техніці, пов’язаних із застосуванням ПММ;

проводити заняття з особовим складом лабораторії ПММ та посадовими особами, які залучаються до організації заправки авіаційної техніки;

у складі комісії брати участь в експлуатаційних випробуваннях нових марок ПММ відповідно до вимог керівних документів.

9. Начальник складу ПММ авіаційної частини відповідає за збереження якості під час приймання та видачі ПММ, перевірку в установлені строки технічного стану трубопроводів, резервуарів, фільтрів та усунення виявлених недоліків.

Він зобов’язаний:

знати фізико-хімічні та експлуатаційні властивості ПММ, які знаходяться на складі;

знати і виконувати вимоги керівних документів із питань контролю якості ПММ під час приймання, зберігання та видачі;

вживати заходів щодо своєчасного поновлення запасів ПММ, представляти проби на випробовування, контролювати наявність паспортів якості на ПММ, що зберігаються на складі;

знати і додержуватися правил відбору проб ПММ для випробовування та брати участь у роботі комісії щодо відбору проб;

забезпечувати відповідність схеми забезпечення чистоти ПММ на складі вимогам цієї Інструкції відповідно до додатків 49, 50 до цієї Інструкції, контролювати правильність установки і роботи технологічного обладнання схеми забезпечення чистоти, проводити його технічне обслуговування і ремонт;

проводити облік роботи та заміну фільтрувальних елементів відповідно до встановлених вимог;

здійснювати контроль відсутності механічних домішок і води у резервуарах, вживати заходів щодо своєчасного видалення води і механічних домішок із витратних і відстійних резервуарів;

проводити планові і непланові зачистки резервуарів;

перевіряти у встановлені строки технічний стан трубопроводів, резервуарів, фільтрів, умови зберігання ПММ, усувати виявлені недоліки.

10. Командир (начальник) підрозділу, в підпорядкуванні якого знаходяться засоби транспортування та заправки ПММ, відповідає за технічний стан засобів транспортування та заправки ПММ, справність технологічного обладнання. Він зобов’язаний:

в установлені строки, а також у випадках, вказаних у пункті 11 розділу VIII цієї Інструкції, організовувати якісне зачищення цистерн, фільтрів та іншого технологічного обладнання засобів транспортування та заправки ПММ;

організовувати усунення дефектів (несправностей) спеціального обладнання засобів транспортування та заправки ПММ. Перелік можливих дефектів спеціального обладнання засобів транспортування та заправки ПММ наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.

VIII. Вимоги до технічних засобів зберігання, транспортування та фільтрування ПММ

1. Резервуари (тара), призначені для зберігання або транспортування ПММ, повинні бути технічно справними, сухими всередині, не мати залишків ПММ і механічних домішок, бути зовні чистими, без слідів корозії. Перед заповненням ПММ резервуари (тара) мають бути оглянуті (внутрішню поверхню оглядають за допомогою лампи у вибухобезпечному виконанні). У разі виявлення залишків ПММ або механічних домішок тара під налив не допускається та підлягає зачищенню. Порядок підготовки залізничних та автомобільних цистерн до наливу ПММ викладений у додатку 52 до цієї Інструкції. Порядок підготовки резервуарів (ємностей) до наливу ПММ викладений у додатку 53 до цієї Інструкції.

2. На кожний резервуар із ПММ має бути нанесено за допомогою трафарету (штампа) маркування, яке не змивається водою та ПММ, відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005 та ДСТУ 4454:2005. Особливості маркування технічних засобів зберігання і транспортування ПММ викладені у додатку 54 до цієї Інструкції.

3. Кожна партія ПММ у тарі повинна супроводжуватися документом про якість, який містить дані маркування, норми показників якості на ПММ і результати випробовування ПММ відповідно до нормативних документів.

4. Для запобігання забрудненню навколишнього середовища, зниження витрат від випаровування, збільшення пожежної безпеки резервуари мають бути оснащені залежно від типу ПММ такими засобами:

стаціонарні вертикальні резервуари для ПММ з тиском насичених парів до 200 мм ртутного стовпчика - плаваючою покрівлею (понтоном) або газовою обв’язкою і відповідною дихальною апаратурою (не допускається зберігання в резервуарах із плаваючою покрівлею і понтоном авіаційних бензинів і палива для реактивних двигунів);

решта типів резервуарів - дихальними клапанами.

До оснащення резервуарів, які знаходяться в експлуатації, засобами скорочення витрат допускається зберігати в металевих горизонтальних резервуарах бензини з тиском насичених парів більше 200 мм ртутного стовпчика.

5. Резервуари повинні мати справне зливно-наливне та замірне обладнання, бути укомплектовані люками з прокладками, стійкими до ПММ, які забезпечують герметичність зберігання. Люки повинні закриватись на всі болтові з’єднання, які передбачено конструкцією.

6. Металеві резервуари (за винятком резервуарів із ПММ тривалого зберігання) підлягають періодичному зачищенню:

не менше двох разів на рік - видаткові резервуари та ємності для авіаційного ПММ;

не менше одного разу на рік - відстійні резервуари та ємності для ПММ після їх спорожнення.

Зачищення резервуарів із ПММ тривалого зберігання проводиться після їх спорожнення під час поновлення запасів ПММ. Зачищення резервуарів з авіаційним ПММ у разі виявлення в них забруднень проводиться негайно, незалежно від строку їх останнього зачищення.

Проведення робіт із зачищення резервуарів для зберігання та транспортування ПММ організовує начальник служби ПММ авіаційної частини.

Роботи по зачищенню резервуарів для зберігання ПММ проводяться робочою бригадою в складі 3-4 осіб, до якої призначають персонал с числа складу ПММ. При зачищенні резервуарів для зберігання та транспортування ПММ (цистерн, резервуарів, ємностей) АЦ, ПЗ та інших засобів до робочої бригади залучається персонал підрозділів, який експлуатує технічні засоби служби ПММ. Керівником робочої бригади призначається посадова особа служби ПММ.

Персонал бригади з виконання робіт по зачищенню резервуарів для зберігання ПММ повинен пройти відповідну підготовку (згідно з чинним законодавством України) для виконання робіт із вивченням правил застосування засобів захисту та інвентарю, дотримання заходів техніки безпеки та протипожежної безпеки при виконанні робіт всередині резервуара, здати заліки, в тому числі зі знань заходів техніки безпеки та охорони праці.

На підставі протоколу прийняття заліків наказом командира авіаційної частини персонал допускається до виконання робіт по зачищенню резервуарів для зберігання та транспортування ПММ .

Для організації та безпечного проведення робіт по зачищенню резервуарів для зберігання та транспортування ПММ видається наказ командира авіаційної частини.

В наказі в обов’язковому порядку визначаються:

особа, відповідальна за проведення робіт із зачищення резервуарів;

персонал, який залучається до проведення робіт;

місце проведення робіт із зачищення резервуарів;

порядок проведення інструктажів.

7. Після закінчення зачищення резервуари підлягають технічному огляду і перевірці якості зачищення, при цьому звертається увага на повну відсутність залишків ПММ, на якість зачищення зварних швів, стінок резервуарів, форм і внутрішнього обладнання від корозії, відсутність твердих залишків або пилу, смолистих відкладень і крапель води. Під час перевірки якості зачищення резервуарів, які мають внутрішнє захисне покриття, додатково звертається увага на відсутність відколів захисного шару і корозії на внутрішній поверхні резервуарів.

8. Наливні судна, залізничні і автомобільні цистерни повинні мати замірне обладнання (систему), кришки ковпаків і люків мають бути обладнані прокладками, стійкими до ПММ, які забезпечують герметичність під час транспортування.

9. Зовнішні поверхні цистерн, ковпак (люк), його кришка, майданчик навколо ковпака, драбини залізничних цистерн не повинні бути забруднені ПММ. Номери, трафарети планових видів ремонту і калібрувальні знаки на всіх цистернах мають бути протерті до ясної видимості знаків і надписів.

10. Залізничні цистерни, АПЗ, АМЗ, автоцистерни та інші пересувні засоби заправки, як правило, закріплюють за визначеним типом ПММ (проводиться відповідне маркування даних засобів).

Перед наливанням у резервуар свіжого ПММ слід переконатися, що якість залишку однойменних ПММ відповідає вимогам стандарту.

Підготовка резервуарів (тари), пересувних засобів заправки і транспортування під налив ПММ проводиться відповідно до вимог додатків 52, 53 до цієї Інструкції.

11. Цистерни АПЗ, АМЗ та інших пересувних засобів заправки зачищаються не менше двох разів на рік (при сезонному обслуговуванні), а в разі виявлення забруднення - незалежно від строку останнього зачищення. При цьому звертається увага на збереження внутрішнього покриття цистерни. Облік зачищень ведеться у формулярі (паспорті) технічного засобу з оформленням акта зачистки.

Технічне обслуговування спеціального обладнання АПЗ, АМЗ та інших пересувних засобів заправки, включаючи своєчасну заміну фільтрів, регулювання та заміну несправного обладнання, проводиться особовим складом підрозділу, в якому знаходяться технічні засоби.

Зачистка цистерн (резервуарів, ємностей), заміна фільтрів АПЗ, АМЗ проводяться на спеціально обладнаному місці на складі ПММ. За проведення цих робіт відповідає персонал служби ПММ. Організація проведення зазначених робіт проводиться відповідно до пункту 6 цього розділу.

12. Технологічна система трубопроводів повинна виключати можливість змішування ПММ під час операцій з прийому, видачі ПММ і внутрішньоскладських перекачувань.

13. Під час перекачування авіаційних ПММ трубопровід ретельно промивається тим типом авіаційних ПММ, який буде по ньому перекачуватися. Перша порція ПММ, використана для промивання трубопроводу, зливається в окремий резервуар і використовується залежно від результатів повного випробовування. При довжині трубопроводу до 200 м кількість першої порції ПММ, які перекачуються, може становити:

для бензину, палива для реактивних двигунів, дизельного палива - 8-12 %;

для олив - 25 % повної ємності трубопроводу.

При довжині трубопроводу більше 200 м кількість першої порції ПММ, які перекачуються, може становити 6-8 % та 10-12 % відповідно.

14. При першому заповненні нового комплекту гумотканинного трубопроводу головну забруднену частину ПММ в об’ємі 20-25 % об’єму трубопроводу необхідно злити в окремий резервуар, тому що вона може бути забруднена тальком, який вимивається ПММ. Після закінчення перекачування гумотканинний трубопровід повністю звільняється від ПММ. За необхідності (примусова зупинка перекачування тощо), для уникнення осмолення, ПММ можуть знаходитися в трубопроводі не більше доби.

Якщо ПММ знаходилися в гумотканинному трубопроводі більше однієї доби, то під час відновлення перекачування весь залишок ПММ зливається в окремий резервуар. Видавати і застосовувати ці ПММ дозволяється тільки після позитивних результатів повного випробовування.

15. Рукави зливно-наливного обладнання перед опусканням у резервуар з ПММ очищаються від бруду (снігу, піску) та ретельно промиваються. Після закінчення зливу (наливу) ПММ рукави звільняються від залишків ПММ, протираються і зберігаються на стелажах. Кінці рукавів закриваються заглушками або захисними чохлами. Складання та зберігання рукавів, забруднених механічними домішками (залишками ПММ), забороняються. Комунікації і роздавальні рукави промиваються після кожного ремонту або зміни.

16. Стан цистерн та фільтрів після проведення робіт із технічного обслуговування і ремонту перевіряється начальником служби ПММ авіаційної частини (начальником лабораторії ПММ) в присутності командира (начальника) підрозділу, в підпорядкуванні якого знаходяться засоби транспортування та заправки ПММ, і реєструється у формулярі автомобіля.

17. Для попередження випадкового змішування ПММ під час транспортування, зберігання і перекачування, а також уникнення помилок під час заправки техніки всі засоби транспортування, зберігання і заправки ПММ повинні мати маркування, виконане відповідно до вимог додатка 38 до цієї Інструкції.

На складах ПММ має бути єдина нумерація всіх резервуарів. Маркування повинне наноситися на технічні засоби одразу після заповнення ПММ і зберігатися протягом усього строку його транспортування або зберігання.

Маркування перевіряється щомісяця, а також після кожного ремонту, відновлення або регламентних робіт.

18. Фільтри та фільтри-сепаратори встановлюються як стаціонарно на складах ПММ і в системах централізованої заправки паливом, так і на пересувних засобах заправки. Технічні характеристики засобів фільтрування та зневоднення ПММ наведено в додатку 55 до цієї Інструкції.

Конструкція запірної арматури, монтажна схема комунікацій у всіх випадках повинні забезпечувати проходження ПММ через фільтр і фільтр-сепаратор тільки в одному напрямку.

Промивати фільтр і фільтр-сепаратор зворотним потоком ПММ забороняється (крім фільтрів типу ФЕП).

19. На складах ПММ фільтри та фільтри-сепаратори встановлюються на рівній горизонтальній поверхні. Монтаж комунікацій повинен забезпечити зручний злив із них ПММ під час перевірки їх чистоти і при повному спорожненні перед оглядом.

Всі фільтри і фільтри-сепаратори повинні мати справні, повірені манометри або дифманометри для вимірювання перепаду тиску на фільтрах.

20. Підготовка фільтра до роботи, огляд та заміна фільтрувальних і водовідділяючих елементів повинні проводитися в умовах, які виключають їх забруднення, попадання води і механічних домішок у корпус фільтра або фільтра-сепаратора. Збирання деталей фільтра слід проводити на столі, користуватися при цьому знежиреним інструментом. Послідовність операцій огляду, розбирання, заміни фільтрувальних елементів і збирання повинна відповідати інструкції з експлуатації фільтра і фільтра-сепаратора.

При знятті замінного фільтра-пакета слід його очистити, протерти каркас, видалити забруднення з корпусу фільтра або сепаратора.

Перед встановленням нових фільтроелементів кожний із них слід перевірити на чистоту поверхні, відсутність ушкоджень і відповідність типу фільтроелемента потрібному.

Після установки нових фільтроелементів у корпуси фільтрів слід зробити прокачування в окрему ємність або на “кільце” 5000 літрів палива при режимі перекачування не вище номінального з перевіркою його чистоти.

21. Для очистки масляні фільтри розбираються, кожна секція (чечевиця) фільтрувального елемента і всі порожнини корпусу фільтра промиваються чистим бензином марки Б-70 або розчинником Нефрас-С4-50/170. Після промивання і ретельного просушування необхідно оглянути кожну секцію і за наявності проколів або пошкоджень замінити елемент. Виконані роботи записуються в журнал обліку роботи фільтрів і фільтрів-сепараторів, форма якого наведена у додатку 21 до цієї Інструкції.

22. Огляд фільтрів і фільтрів-сепараторів проводиться не рідше двох разів на рік (як правило, під час підготовки до літнього та зимового періодів експлуатації). Підставою для заміни елементів, які фільтрують, відділяють воду, є:

досягнення граничнодопустимого перепаду тиску на фільтрі і фільтрі-сепараторі (різниця тисків до і після застосування фільтра і фільтра-сепаратора), який вимірюється при номінальній пропускній здатності, наведеній в експлуатаційній документації і додатку 55 до цієї Інструкції;

виявлення розривів і пошкоджень на фільтрувальних елементах, а також інших несправностей, які можуть викликати порушення цілісності під час установки цих елементів у корпусі фільтра або фільтра-сепаратора.

Кількість перекачаного ПММ не є підставою для заміни елементів, які фільтрують або відділяють воду.

23. З початку експлуатації у фільтрах і фільтрах-сепараторах перепад тиску не повинен бути менше ніж на 0,02-0,03 МПа від початкового перепаду тиску. Менший перепад тиску вказує на порушення герметичності фільтрувальних або водовідділювальних елементів. У разі зменшення більше ніж на 0,02-0,03 МПа перепаду тиску на фільтрі і фільтрі-сепараторі або перепаду, відміченого під час попередньої заправки, а також відсутності перепаду тиску перекачування ПММ припиняється, фільтр або фільтр-сепаратор розкривається і перевіряється стан обв’язки фільтрувальних або водовідділювальних елементів.

При відсутності наростання перепаду тиску, пропорційного кількості відфільтрованого палива на фільтрах, або при зниженні перепаду тиску необхідно оглянути фільтри і переконатися у відсутності проривів фільтрувальних елементів або порушення технології складання при їх заміні.

24. Для кожного фільтра або фільтр-сепаратора повинен вестись журнал обліку їх роботи згідно з додатком 21 до цієї Інструкції, в якому відмічають перепад тиску, роблять відмітку про регламентні роботи (заміна промивання, огляд фільтрувальних елементів та інші роботи). Запис про перепад тиску заноситься в журнал на початку і в кінці робочого дня.

Журнал обліку роботи фільтрів на складі авіаційних частин веде начальник складу ПММ (начальник лабораторії ПММ, лаборант).

25. Огляд, промивання і заміна фільтрувальних елементів, фільтрів спеціальних автомобілів проводяться водієм, а централізованого заправника - начальником сховища під наглядом начальника лабораторії ПММ (лаборанта).

Про встановлення нових фільтрів, огляд, заміну і промивання фільтрувальних елементів, перепад тиску у фільтрі робиться запис у формулярі спеціального автомобіля.

IX. Контроль якості ПММ на складах авіаційного пального

1. Приймання ПММ на склад проводиться комісією, призначеною наказом командира авіаційної частини, тільки після перевірки їх якості. У склад комісії включається інженер з контролю якості ПММ та начальник лабораторії ПММ (лаборант).

2. Перед подачею транспортних засобів з ПММ під зливання (вивантаження) інженер з контролю якості ПММ (начальник лабораторії ПММ, лаборант) проводить:

перевірку якості зачистки резервуарів, призначених для приймання ПММ, чистоти приймальних рукавів і їх справності, готовності насосних станцій і трубопроводів забезпечити збереження якості ПММ під час зливання згідно з вимогами розділу VIII цієї Інструкції;

підготовку приладів для відбору проб і проведення випробовувань.

Приймання ПММ на однойменний залишок у резервуарі, якість якого не відповідає вимогам нормативних документів, заборонене.

3. Після прибуття транспортних засобів на склад ПММ начальник складу (інженер з контролю якості ПММ, начальник лабораторії ПММ, лаборант):

звіряє номери залізничних цистерн (вагонів) з номерами, вказаними в залізничних накладних;

перевіряє наявність і справність пломб (запірно-пломбуючих пристроїв) на цистернах (вагонах) і чистоту нижніх зливних засобів;

збирає паспорти якості на ПММ, які знаходяться в ковпаках цистерн (у вагонах);

перевіряє наявність маркування на тарі з ПММ, відповідність маркування відвантаженим документам і справність тари;

перевіряє повноту і правильність заповнення паспортів якості, що додаються до документів відправника;

звіряє дані паспортів якості на ПММ, які прибули, з вимогами стандартів на ці ПММ;

переконується у відсутності води і механічних домішок у ПММ шляхом відбору донної проби із кожної цистерни (танка) переносним пробовідбірником;

відбирає точкові проби (відповідно до ДСТУ 4488:2005) і складає об’єднану пробу ПММ, поділяє об’єднану пробу на дві частини: перша для проведення приймально-здавального випробовування - 0,5 л, друга - для арбітражного випробовування у кількості, як для повного випробовування (у випадках, вказаних у пункті 5 цього розділу, об’єднана проба поділяється на три частини);

заповнює акти відбирання проб (для арбітражного випробовування складається окремий акт);

реєструє кожну частку відібраної об’єднаної проби ПММ у журналі реєстрації проб ПММ згідно з додатком 8 до цієї Інструкції і проводить приймально-здавальне випробовування відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції. Приймально-здавальне випробовування авіаційних ПММ, що надійшли наливним транспортом, проводиться для кожної цистерни (ємності). Результати випробовувань записуються в журнал реєстрації результатів випробовувань відповідно до додатків 9-12 до цієї Інструкції в особовий рахунок того резервуара (групи пересувних резервуарів), куди планується зливати ПММ, або на партію ПММ у тарі (попередньо в журнал обліку якісного стану заносяться дані паспорта якості, одержаного від постачальника);

порівнює дані приймально-здавального випробовування з вимогами стандарту, даними паспорта якості, одержаного від постачальника. Якщо результати приймально-здавального випробовування відповідають вимогам стандарту і незначно відрізняються від даних паспорта якості, одержаного від постачальника, дає дозвіл на його злив.

Після зливу ПММ і відстоювання не менше двох годин у триденний термін (у разі приймання (відвантаження) ПММ від організацій (організаціям), які не входять до складу Збройних Сил України (ДА), строк виконання контрольного випробовування - не більше двох діб, якщо інший термін не обумовлено договором) начальник відділу контролю якості (начальник лабораторії ПММ, лаборант) повинен організувати відбирання проб відповідно до додатка 7 до цієї Інструкції та визначення показників контрольного випробовування ПММ згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. За неможливості визначення всіх показників контрольного випробовування лабораторією командир авіаційної частини має організувати транспортування проб до лабораторії ПММ, яка в змозі це зробити, або до 10 ХЦ.

Результати випробовувань записують у журнал реєстрації результатів випробовувань відповідно до додатків 9-12 до цієї Інструкції та журнал обліку якісного стану (в особові рахунки тих резервуарів, куди було злито ПММ).

У разі невідповідності злитих ПММ вимогам стандартів (або якщо ПММ знаходяться на межі кондиції) командир авіаційної частини повинен зазначити це в акті приймання та до прийняття рішення по некондиційних (на межі кондиції) ПММ укласти договір з постачальником щодо надання послуг стороннім організаціям на зберігання ПММ відповідно до вимог чинного законодавства.

ПММ, які надійшли наливним автомобільним транспортом, приймаються за даними паспорта якості постачальника (за винятком ПММ, які постачаються централізовано до авіаційної частини з підприємств національної економіки та суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності відповідно до укладених договорів закупівлі). При цьому в ПММ, які надійшли, перевіряються густина, колір, прозорість, відсутність механічних домішок і води.

За невідповідності ПММ, які надійшли, вимогам нормативних документів за результатами приймально-здавального випробовування (відсутність паспорта якості, відсутність у паспорті вантажовідправника всіх показників якості або їх невідповідність нормативним документам) або якщо отримані показники якості значно відрізняються від даних паспорта якості постачальника, а також у випадках, вказаних у пункті 5 цього розділу, приймання ПММ здійснюється лише до окремих зачищених резервуарів (за наявності акта на зачищення резервуарів).

4. Зливання авіаційних ПММ у резервуари складу повинно проводитися через встановлені перед насосними установками запобіжні сітчасті фільтри, а після насосних установок - через фільтри з тонкістю очистки 15-20 мкм (типу ФГН або іншого, який забезпечує таку тонкість очистки).

5. ПММ, які надійшли, підлягають повному випробовуванню, якщо комісією встановлено, що:

номери транспортних засобiв та (або) номери запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП, пломб) не збiгаються з номерами, зазначеними в транспортних документах на вантаж;

на транспортному засобi вiдсутнi або пошкодженi ЗПП (у разi якщо пломбування обов’язкове чи фактично здiйснене, що пiдтверджується транспортними документами на вантаж);

ПММ надiйшли в несправнiй, негерметичнiй цистернi (тарi) або з пошкодженою заводською упаковкою;

ПММ прибули без паспорта якостi постачальника або паспорт якостi вантажовiдправником заповнено не за всiма показниками нормативного документа;

за даними паспорта якостi вантажовiдправника встановлена невiдповiднiсть якостi ПММ вимогам нормативного документа.

Надалі ПММ допускаються для використання за прямим призначенням після одержання паспорта повного випробовування, який підтверджує відповідність їх якості вимогам стандарту, з урахуванням допустимих відхилень якості ПММ під час застосування на техніці, що наведені у додатку 35 до цієї Інструкції.

У разі встановлення невідповідності ПММ вимогам державних стандартів, які постачаються централізовано до авіаційних частин з підприємств національної економіки та суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності відповідно до укладених договорів закупівлі, комісією складається акт приймання нафтопродуктів за якістю відповідно до додатка 40 до цієї Інструкції, один примірник якого направляється до ЦУЗ ПММ (відповідного органу виконавчої влади).

6. На паспортах постачальника і в журналі реєстрації проб відзначають номери транспортних засобів, якими прибули ПММ, а також в який резервуар його злито або в яке сховище розміщено. Вказані відомості завіряються підписом начальника лабораторії ПММ (лаборантом). Номери резервуарів (сховищ), в які злито ПММ, вказують в акті приймання ПММ. Один примірник паспорта постачальника від кожної партії ПММ зберігається в лабораторії ПММ до повної витрати ПММ (паспорт на авіаційне ПММ в лабораторії ПММ авіаційної частини зберігається протягом року після його витрати).

Весь рух пального для реактивних двигунів на складі повинен відображатись у книгах та журналах, які ведуть начальник складу та начальник лабораторії ПММ (лаборант) відповідно до додатків 1, 56, 57, 58 до цієї Інструкції. Алгоритм дій посадових осіб складу авіаційного пального при веденні обліку кількості та якості авіаційного пального наведений у додатку 59 до цієї Інструкції. Журнал обліку руху авіаційного пального на складі наведений у додатку 60 до цієї Інструкції.

7. У разі перекачування ПММ з однієї ємності (резервуара) в іншу контрольному випробовуванню підлягають ПММ з ємності (резервуара), в яку вони перекачані.

Паспорт якості перекачаних ПММ повинен бути заповнений за всіма показниками стандарту на ПММ.

8. Під час зливання ПММ з транспорту їм присвоюється номер партії, який служить для обліку якісного стану.

Після закінчення зливання від партії ПММ в тарі відбирається об’єднана проба і проводиться контрольне випробовування. Маркування тари з ПММ проводиться відповідно до додатка 54 до цієї Інструкції.

Партією вважається будь-яка кількість ПММ, одночасно вироблених (затарених), однорідних за своїми якісними показниками і таких, що супроводжуються одним документом якості (паспорт, сертифікат).

9. У разі надходження ПММ в запаяній тарі без паспортів якості (після розформування авіаційної частини, коли не можна вимагати паспорт якості) за наявності маркування (марка, ГОСТ, ДСТУ, ОСТ, ТУ, рік випуску) або без нього, якщо не закінчилися строки зберігання або строки перевищують встановлені додатком 5 до цієї Інструкції, відбираються проби для проведення повного випробовування і при позитивних результатах здійснюються заходи щодо витрати ПММ на техніці у першу чергу.

10. ПММ кожного сорту (марки) повинні зберігатися в призначених для них резервуарах або тарі в умовах, які виключають попадання в них атмосферних опадів і пилу.

Сумісне зберігання в резервуарах однієї групи різних сортів ПММ (авіаційного гасу, автомобільного бензину, дизельного палива), а також дизельного палива літнього з дизельним паливом зимовим забороняється.

ПММ у тарі (бочки, бідони, бутлі, барабани) повинні зберігатися на стелажах (підставках) пробками вверх у місцях, захищених від дії прямих сонячних променів і атмосферних опадів, тобто у сховищах.

11. Під час зберігання ПММ особлива увага звертається на герметичність резервуарів, на відсутність у них води і механічних домішок.

Під час оглядів резервуарів перевіряються наявність та справність прокладок і болтових з’єднань кришок люків і горловин, стан дихальних механічних клапанів, рівень палива дизельного в запобіжних гідравлічних клапанах.

Відсутність води і механічних домішок у нижньому шарі ПММ перевіряється після зливання ПММ після закінчення відстоювання, під час перевірки умов зберігання і знімання залишків. Про результати перевірки робиться відмітка в акті заміру і журналі зливання відстою і перевірки ПММ на відсутність води та механічних домішок відповідно до додатка 22 до цієї Інструкції.

12. Облік якісного стану ПММ ведеться в журналі реєстрації результатів випробовувань відповідно до додатків 9-12 до цієї Інструкції, де на кожний резервуар, групу пересувних резервуарів з ПММ однієї партії або партію ПММ в тарі відводиться одна або декілька сторінок.

У журналах робляться відмітки про рух ПММ у конкретному резервуарі (про звільнення резервуарів від ПММ, зачистку, перекачування з одного резервуара в інший, відвантаження ПММ).

13. Для ПММ на кожний резервуар (групу резервуарів із ПММ однієї партії), партію ПММ у лабораторії ПММ авіаційної частини або в службі ПММ частини в окремій папці повинен бути паспорт, заповнений за всіма показниками повного випробовування на даний сорт (марку) ПММ з урахуванням останніх контрольного і повного випробовувань.

Після закінчення строку зберігання журналів реєстрації результатів випробовувань у нові журнали переносять дані паспорта вантажовідправника і останніх (повного і контрольного) випробовувань.

14. У разі перекачування ПММ по трубопровідних комунікаціях, які виключають можливість змішування з іншим сортом (маркою), у резервуар (групу пересувних резервуарів), який був звільнений від однойменних ПММ або спеціально зачищений з-під іншого сорту (марки) ПММ, у журнал реєстрації результатів випробовувань (в особовий рахунок того резервуара, куди були перекачані ПММ) заносять результати контрольного випробовування проби, відібраної після перекачування, та інші показники паспорта останнього повного випробовування ПММ з резервуара, з якого перекачувались ПММ (перед цим в окремому рядку зазначаються дані паспорта постачальника).

Після перекачування ПММ обов’язково коригується план проведення випробовування ПММ тривалого зберігання.

15. У разі перекачування кондиційних ПММ в резервуар (групу пересувних резервуарів з однією партією ПММ) на залишок кондиційних ПММ тієї самої марки у журнал реєстрації результатів випробовування (в особовий рахунок того резервуара, куди були перекачані ПММ) заносять результати контрольного випробовування проби, відібраної після перекачування, та інші показники з паспортів останнього повного випробовування на ПММ в обох резервуарах до перекачування з указанням значень, які мають менший запас якості.

Приклад. Змішано паливо ТС-1 з резервуарів № 1 та № 2. У паспорті якості на паливо ТС-1 резервуара № 1 вміст фактичних смол - 3 мг на 100 см3 палива, температура спалаху в закритому тиглі - 30° С. У паспорті якості на паливо ТС-1 резервуара № 2 вміст фактичних смол - 5 мг на 100 см3 палива, температура спалаху в закритому тиглі - 33° С. У журналі реєстрації результатів випробовувань зазначається: “Вміст фактичних смол - 5 мг на 100 см3 палива, температура спалаху у закритому тиглі - 30° С”.

Після перекачування ПММ обов’язково коригується план проведення випробовувань ПММ тривалого зберігання. Дата проведення повного випробовування визначається за тими ПММ, в яких строк проведення повного випробовування найближчий.

16. Для запобігання псуванню ПММ під час зберігання періодично проводиться лабораторна перевірка їх якості в обсязі та в строки, визначені планом проведення випробовувань ПММ тривалого зберігання відповідно до додатка 32 до цієї Інструкції.

Річний план проведення випробувань щодо засобів зберігання складається начальником лабораторії ПММ (лаборантом) разом з начальником складу (сховища) зберігання ПММ на підставі встановленої періодичності лабораторної перевірки якості ПММ під час зберігання відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції і фактичної якості ПММ. План відпрацьовується у двох примірниках, підписується начальником служби ПММ, затверджується командиром авіаційної частини, погоджується з лабораторією ПММ, до якої прикріплена ця авіаційна частина згідно зі схемою, і затверджується командиром авіаційної частини. Перший примірник залишається в лабораторії ПММ, що погоджувала план, другий - в авіаційній частині.

У річний план проведення випробовувань включаються ПММ тривалого зберігання, а також поточного постачання, які зберігаються більше року (для палива для реактивних двигунів, ПВК-рідин - більше 6 місяців). Річний план коригується місячними планами лабораторії ПММ.

17. Контроль якості ПММ, які знаходяться в герметичній тарі, здійснюється відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ цієї Інструкції. ПММ в тарі з негарантованою герметичністю (бочки, барабани) підлягають контролю в процесі зберігання в об’ємі та у строки, що наведені в додатках 2, 3, 5 до цієї Інструкції. Після відкривання тари ПММ необхідно відвантажити (видати) для використання за прямим призначенням у першу чергу, про що повідомляється одержувачу в паспорті якості.

18. Під час отримання результатів випробовувань ПММ, які знаходяться на тривалому зберіганні, проводиться порівняння отриманих результатів із результатами попереднього випробовування та визначення відповідності їх вимогам діючих стандартів відповідно до додатка 2 до цієї Інструкції.

19. Для закладки на тривале зберігання в резервуарах використовуються ПММ, з дня виготовлення яких не пройшло більше одного року, а якість відповідає вимогам стандарту в об’ємі повного випробовування.

20. У разі виникнення підозри щодо погіршення якості ПММ перевірку їх якості здійснюють незалежно від строків, зазначених у графіках, та гарантійного строку зберігання.

21. Залишки ПММ після зачищення резервуарів, технологічних трубопроводів, суміші від перекачування, зібрані з відстійних резервуарів, підлягають перевірці якості для прийняття рішення щодо їх подальшого використання.

22. Черговість відвантаження (видачі) ПММ, як правило, повинна відповідати черговості їх надходження. У першу чергу відвантажуються (видаються) ПММ, показники якості яких за результатами випробовування близькі до граничних значень. Відправник відповідає за якість відвантажених (виданих) ПММ.

У паспортах на відвантажені (видані) ПММ повинні бути вказані всі їх фізико-хімічні показники в обсязі стандарту (ТУ).

У паспортах на ПММ, видані (відвантажені) після тривалого зберігання, і на ПММ, показники якості яких знаходяться на межі кондиції, зазначається: “Тривалому зберіганню не підлягає. Витрата в першу чергу”.

23. ПММ можуть бути відвантажені (видані) зі складу тільки за наявності даних повного випробовування, проведеного не більше ніж за половину строку його дії, що наведений у додатку 3 до цієї Інструкції. У цьому разі паспорт на відвантажені ПММ заповнюється за даними останнього повного випробовування.

Приклад. Повне випробовування палива для реактивних двигунів ТС-1 проведене 02 лютого 2010 року. Відвантаження цього палива сплановано на 05 листопада 2010 року. Строк проведення повного випробовування для палива ТС-1 встановлено 12 місяців, половина строку дії паспорта - 6 місяців. У зв’язку з тим, що з моменту проведення повного випробовування пройшло більше ніж 6 місяців, до відвантаження потрібно провести повне випробовування цього палива.

24. У день відвантаження (видачі) з резервуарів (тари), з яких видаються (відвантажуються) ПММ, відбирається донна проба з метою візуального визначення відсутності механічних домішок і води.

25. Перед наливанням ПММ у залізничні та автомобільні цистерни, а також під час видачі ПММ авіаційним частинам проводяться огляд внутрішньої поверхні цистерни, тари одержувача, перевірка трубопроводів. Дозвіл на заповнення ПММ цистерни, резервуара (тари) дає начальник лабораторії ПММ (лаборант), про що у накладній зазначається (ставиться штамп): “Тара перевірена, налив дозволений. Начальник лабораторії ПММ, підпис”. Наливання ПММ у забруднену або непідготовлену відповідно до додатків 52, 53 до цієї Інструкції тару забороняється.

26. Під час заповнення ПММ залізничних цистерн, АПЗ, автоцистерн з метою збереження якості ПММ повинні вживатися заходи щодо зменшення витрати від випаровування і запобігання потраплянню пилу та атмосферних опадів.

27. Після заповнення залізничних цистерн начальник лабораторії ПММ (лаборант):

відбирає точкові і складає об’єднану пробу ПММ відповідно до пункту 13 розділу ІІІ цієї Інструкції, поділяє об’єднану пробу на дві частини: перша - для проведення приймально-здавального випробовування - 0,5 л, друга - для арбітражного випробовування в кількості, як для повного випробовування;

заповнює акти відбирання проб (для арбітражного випробовування складається окремий акт);

реєструє кожну частку відібраної об’єднаної проби ПММ у журналі реєстрації проб ПММ, форма якого наведена у додатку 8 до цієї Інструкції, і проводить приймально-здавальне випробовування згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

28. Одночасно з визначенням висоти наливання ПММ перевіряється (за допомогою водочутливої пасти або донного пробовідбірника) відсутність у залізничних цистернах води, у разі виявлення вода вилучається.

29. Приймально-здавальні випробування відібраних проб проводяться до відправлення цистерн, вагонів, АПЗ. Їх результат заноситься у журнал реєстрації результатів випробувань в рахунок тих засобів зберігання, з яких здійснювалася видача ПММ. Якщо ПММ із цих засобів зберігання видані повністю, у журналі реєстрації результатів випробувань робиться відмітка про повну витрату ПММ і ставиться дата відвантаження. Якщо ПММ із групи резервуарів, заповнених ПММ однієї марки, видані з декількох резервуарів, а інші залишились повними, у графі “Відмітка про повну витрату ПММ (дата відвантаження, коли і куди було перекачане)” вказуються номери звільнених резервуарів та дата відвантаження ПММ.

30. Під час відвантаження ПММ в залізничні цистерни (вагони) паспорт на них заповнюється відповідно до вимог пункту 17 розділу ІІІ, пунктів 22, 23 цього розділу і додатка 17 до цієї Інструкції. Паспорт додається (видається представнику отримувача) до кожної залізничної накладної, а під час відвантаження авіаційних ПММ, крім того, один примірник паспорта поміщається під кришку горловини кожної залізничної цистерни (у кожний вагон). Виявлені в ковпаках цистерн (вагонах) старі паспорти обов’язково вилучають.

31. Під час видачі ПММ авіаційним частинам одержувачу видається паспорт, заповнений відповідно до вимог пункту 17 розділу ІІІ, пунктів 22, 23 цього розділу і додатка 17 до цієї Інструкції.

32. Під час наливання ПММ у транспортні засоби з декількох резервуарів у паспорт якості заносять результати з паспортів повного випробовування на ПММ в обох резервуарах із зазначенням значень, які мають найменший запас якості. У цьому разі результати приймально-здавального випробовування заносять у журнал реєстрації результатів випробовувань у рахунок тих резервуарів (групи резервуарів, заповнених ПММ однієї партії, партії ПММ в тарі), які були повністю спорожнені. В особових рахунках цих резервуарів також робиться відмітка про повну витрату ПММ і ставиться дата відвантаження. В особовому рахунку резервуара, з якого видані ПММ не повністю, у графі “Відмітка про повну витрату ПММ (дата відвантаження, коли і куди були перекачані)” для останнього випробовування зазначаються кількість виданих ПММ та дата відвантаження (якщо ПММ видавались з групи резервуарів, заповнених ПММ однієї партії, вказуються також номери звільнених резервуарів).

X. Особливості контролю якості ПММ для ПС

1. Переведення типів ПС, які експлуатуються у Збройних Силах України, на ПММ нових марок здійснюється розпорядчими документами органу управління авіації Збройних Сил України, які затверджуються начальником ЦУЗ ПММ.

Переведення типів ПС, які експлуатуються у Збройних Силах України, інших ЦОВВ та військових формуваннях, на ПММ нових марок здійснюється спільними розпорядчими документами органу управління авіації Збройних Сил України, ЦОВВ, військового формування, які затверджуються начальником ЦУЗ ПММ.

Переведення типів ПС, які експлуатуються лише в одному ЦОВВ (військовому формуванні), здійснюється розпорядчими документами цього ЦОВВ (військового формування) та самостійного структурного підрозділу ЦОВВ (органу військового управління).

Пальне тих марок, які раніше застосовувалися, витрачається за прямим призначенням у першу чергу, якщо немає розпорядження, яке забороняє його застосування.

2. Випробування ПММ дослідних марок на ПС проводяться на підставі наказу ЦОВВ, командувача виду Збройних Сил України за типовими програмами та методиками. Типова програма випробувань дослідних олив на ПС з газотурбінними двигунами викладена в додатку 61 до цієї Інструкції. Типова методика спостережень щодо застосування нових марок ПММ на ПС, які експлуатуються у державній авіації України, викладена в додатку 62 до цієї Інструкції.

3. Зміна мастильних матеріалів і спеціальних рідин на ПС проводиться відповідно до строків, вказаних в експлуатаційній документації на згаданий тип ПС.

4. У кожній авіаційній частині повинні бути оформлені виписки із керівних документів із питань допуску до застосування на ПС згаданого типу ПММ основних і дублюючих марок, строків зміни олив і спеціальних рідин і бракувальних значень їх фізико-хімічних показників, експлуатаційних норм витрат. Виписки повинні бути затверджені заступником командира авіаційної частини з ІАС, копії надаються до служби ПММ.

5. ПММ з моменту надходження на склад ПММ авіаційної частини і до їх витрати проходять лабораторний і аеродромний контроль якості.

ПММ, які не пройшли контроль якості, застосовувати на ПС категорично забороняється.

6. У необхідних випадках дозволяється змішувати в будь-яких співвідношеннях у розхідних резервуарах, АПЗ і баках ПС паливо для реактивних двигунів з числа допущених до застосування на авіаційній техніці (РТ, ТС-1, Джет-А1), при цьому суміш палива марок ТС-1, РТ та Джет-А1, а також суміш палива з ПВК-рідинами враховується і застосовується за назвою компонентів, що входять до складу суміші (наприклад: РТ+Джет-А1 (суміш), РТ+0,1 % Nycosol 13 тощо). Допускається застосування за прямим призначенням сумішей палив після їх зливу з баків ПС у відстійні резервуари складу ПММ.

7. У разі застосування на ПС сумішей палив показники якості цих сумішей (в об’ємі повного випробовування) повинні відповідати показникам не нижче “нижньої” і не вище “верхньої” межі відповідних норм для компонентів, які входять до складу сумішей. Під час оформлення паспортів на суміші марка палива вказується за назвою компонентів, що входять до складу суміші (наприклад: РТ+Джет-А1 (суміш), РТ+0,1 % Nycosol 13 тощо).

Для експлуатації ряду двигунів і редукторів ПС застосовуються суміші олив, які утворюються в пропорції:

75 % оливи МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) і 25 % оливи МС-8п (МС-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321) - маслосуміш СМ-11,5;

75 % оливи МС-8п (МС-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321) і 25 % оливи МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) - маслосуміш СМ-4,5;

50 % оливи МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) і 50 % оливи МС-8п (МС-8рК, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321) - маслосуміш СМ-8;

50 % оливи ТС-гіп і 50 % гідравлічної рідини АМГ-10 (FH-15, FH-51);

67 % оливи ТС-гіп і 33 % гідравлічної рідини АМГ-10 (FH-15, FH-51) - маслосуміш СМ-9.

8. Суміші олив готуються на місцях в авіаційних частинах службою ПММ. Температура змішаних олив повинна бути не нижче 15 °С.

9. Залиті в резервуари або АПЗ суміші перемішують способом перекачування “на кільце”. Тривалість перемішування визначається часом, необхідним для перекачування не менше подвійного об’єму приготовленої суміші. Підготовка і контроль якості суміші оливи ТС-гіп і рідини АМГ-10 (FH-15, FH-51) здійснюються відповідно до інструкції щодо приготування і контролю якості маслосуміші (50/50), яка складається з 50 % об’єму оливи ТС-гіп і 50 % об’єму оливи АМГ-10 (FH-15, FH-51).

10. Після закінчення перемішування сумішей олив перевіряється їх кінематична в’язкість при температурі 100 °С.

Кінематична в’язкість сумішей олив (75 % МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) і 25 % МС-8п (МС-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321)) повинна бути 10,0 - 13,0 сСт.

Кінематична в’язкість сумішей олив (25 % МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) і 75 % МС-8п (МС-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321)) повинна бути 4,5 - 6,0 сСт.

Кінематична в’язкість сумішей олив (50 % МС-20 (МС-20С, МК-22, TURBONYCOIL TN-308) і 50 % МС-8п (МС-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321)) повинна бути 6,0 - 8,0 сСт.

Кінематична в’язкість сумішей олив (50 % ТС-гіп і 50 % АМГ-10 (FH-15, FH-51)) повинна бути 6,5 - 8,0 сСт.

Кінематична в’язкість сумішей олив (67 % ТС-гіп і 33 % АМГ-10 (FH-15, FH-51)) повинна бути 9,0-12,0 сСт (порядок складання суміші аналогічний порядку складання сумішей олив (50 % ТС-гіп і 50 % АМГ-10 (FH-15, FH-51)).

Якщо кінематична в’язкість сумішей олив не відповідає вищезазначеним показникам, проводиться відновлення в’язкості шляхом додавання компоненту, якого не вистачає.

Для приготування сумішей олив застосовуються компоненти, які відповідають вимогам стандартів.

Об’єднана проба готових сумішей олив підлягає повному випробовуванню. Суміші олив допускаються до застосування, якщо показники якості, за виключенням в’язкості, знаходяться не нижче “нижньої” і не вище “верхньої” межі відповідних норм для компонентів, які входять до складу сумішей.

Після приготування сумішей складається акт про виготовлення сумішей у трьох примірниках за формою згідно з додатком 38 до цієї Інструкції, в якому вказуються кількість взятих компонентів суміші і номери резервуарів, з яких були взяті компоненти.

11. Під час експлуатації поршневих двигунів на рівні з оливами МС-20 і МК-22, TURBONYCOIL TN-308 дозволяється застосовувати оливу МС-20С, якщо це не заперечує вимогам керівних документів, у тому числі експлуатаційній документації. Під час роботи на одній із вказаних олив дозволяється дозаправка двигуна будь-якою із вказаних олив.

12. Оливи МС-20 (МС-20С, TURBONYCOIL TN-308), МС-8п (МК-8рк, МС-8, МК-8, TURBONYCOIL TN-321) і суміші на їх основі, які виробили менше ніж 50 % встановленого ресурсу у двигунах ПС, під час усунення дефектів системи змащування зливаються в чисту тару і після усунення дефектів знову заливаються в систему за допомогою спеціально виділених для цього засобів заправки типу МЗ-66, АМЗ-53МЮ. При цьому з олив обов’язково зливається відстій.

Оливи, які виробили більше ніж 75 % ресурсу на ПС і злиті через виявлення домішок, що не фільтруються, вважаються відпрацьованими.

13. Під час заміни олив у двигунах і агрегатах ПС необхідно керуватися таблицею сумісності олив для газотурбінних двигунів відповідно до додатка 63 до цієї Інструкції.

Під час переходу з однієї марки оливи на іншу, дозволену для застосування на даному двигуні і сумісну з першою, промивання системи не проводиться, обмежуються зливом оливи з прогрітого двигуна.

У разі роботи двигуна на одній з олив МС-8рк, МС-8п, МК-8п допускається дозаправка будь-якою з вказаних олив, якщо це не суперечить експлуатаційній документації. При цьому заміна оливи і переконсервація двигуна (під час зберігання) проводяться в строки, встановлені для гіршої з олив. У разі заміни олив 36/1КУА і Б-3В на оливу ІПМ-10 і навпаки необхідно проводити одноразове промивання системи оливою, яка заправляється. У разі використання оливи TURBONYCOIL TN-98 замість оливи Б-3В, оливи TURBONYCOIL TN-210А замість олив ВНИИ НП 50-1-4Ф, ВНИИ НП 50-1-4У, 36-1-КУА проводиться одноразове промивання системи оливою, яка заправляється. У разі використання оливи TURBONYCOIL TN-210А замість оливи ИПМ-10 промивання системи не проводиться. Використані оливи для промивання системи збираються і здаються на склад ПММ у кількості не менше 60 % місткості системи. Рішення про подальше використання олив приймається на підставі паспорта повного випробовування.

У разі заміни несумісних олив (наприклад, ВТ-301 з оливами ІПМ-10 і ПТС-225) та у інших випадках, передбачених експлуатаційною документацією та іншими документами, необхідно проводити дворазове промивання системи змащування оливою, яка заправляється.

14. Консерваційна домішка АКОР-1 вводиться в оливи МС-20 (TURBONYCOIL TN-308) або МК-8 (TURBONYCOIL TN-321) у кількості 10 -25 % від об’єму.

Перед змішуванням олив з домішкою АКОР-1 оливи підігріваються до температури 15 - 20 °С, а домішка АКОР-1 - до 50-60 °С.

Змішування проводять у спеціальному резервуарі або АМЗ шляхом перекачування “на кільце” до одержання однорідної суміші, вільної від згустків і включень темного кольору порівняно з кольором робочої оливи.

Порядок та умови консервації наведені в нормативних документах з експлуатації ПС.

15. У гідросистемах і амортизаційних стійках ПС застосовується рідина АМГ-10 (АМГ-10Б, HYDRANYCOIL FN-15, 51), рідина 7-50С-3 (NECOLUBE 934), спиртогліцеринова рідина АМ-70/10 (як правило, у гідросистемах, які мають шкіряні манжети) або їх аналоги.

16. Робочі рідини для гідросистем та амортизаційних стійок ПС (крім рідин АМГ-10 і АМГ-10Б) змішувати між собою, дозаправляти у гідросистеми, які раніше працювали на робочій рідині іншої марки, забороняється.

17. Не допускається попадання в робочі рідини палива, олив, мастил та інших нафтопродуктів, механічних домішок і води (кристалів льоду в зимовий період).

18. Заправка гідросистем ПС робочою рідиною повинна проводитися закритим способом за допомогою УПГ, АМЗ-53МЮ та інших технічних засобів.

В окремих випадках допускається відкрита заправка (дозаправка) гідросистем ПС. Під час заправки (дозаправки) гідросистем робочою рідиною для запобігання попаданню води і сторонніх домішок необхідно:

використовувати герметичну опломбовану або запаяну тару з робочою рідиною;

очистити від забруднень заливні горловини тари і гідравлічні баки;

не збовтувати і не змішувати робочу рідину в тарі (крім АМ-70/10);

не виливати повністю робочу рідину з тари, залишаючи в ній по 100-200 см3 рідини;

у разі часткового використання робочої рідини тару з рідиною, яка залишилася, герметично закрити та опломбувати;

у разі виникнення підозри на попадання в робочу рідину води чи механічних домішок перелити її в чисті сухі скляні бутлі. Використовувати цю робочу рідину можна тільки після відстоювання, фільтрування і перевірки чистоти.

19. Заміна робочих рідин у гідросистемах ПС, засобах наземного обслуговування польотів загального застосування (установки перевірки гідравлічної системи авіатехніки, електрогідравлічної установки) і гідравлічних обладнаннях спеціального призначення (гідропідйомники, гідропреси) проводиться, виходячи з фактичного стану рідини.

20. Фактичний стан робочих рідин у гідросистемах ПС, засобах наземного обслуговування польотів і гідравлічних устаткуваннях спеціального призначення оцінюється за кінематичною в’язкістю, вмістом механічних домішок, кислотним числом і температурою спалаху у відкритому тиглі (останніх два показники - тільки для рідин 70-50с-3 та NECOLUBE 934), які визначені під час їх випробовування в строки, передбачені експлуатаційною документацією на конкретний тип ПС. Експлуатація гідрообладнання спеціального призначення і засобів наземного обслуговування польотів проводиться згідно з вимогами відповідних інструкцій на кожну установку.

21. Робочі рідини в гідравлічних системах ПС, засобах наземного обслуговування польотів, у гідравлічних обладнаннях спеціального призначення підлягають заміні в разі зміни показників якості.

Для оливи АМГ-10 (АМГ-10Б, HYDRANYCOIL FN-15, 51):

кінематична в’язкість при 50 °С - нижче 7 мм2/с;

за наявності механічних домішок (якісно).

Для рідин 7-50с-3 (NECOLUBE 934):

кінематична в’язкість при 20 °С - нижче 19 мм2/с або вище 26 мм2/с;

температура спалаху у відкритому тиглі - нижче 160 °С;

кислотне число - більше 0,8 мг КОН на 1г рідини;

за наявності механічних домішок (якісно).

22. Робочі рідини перевіряються на відсутність механічних домішок візуально шляхом перегляду в прозорій пробірці (діаметром 15-20 мм) на світлі. У разі виявлення механічних домішок та інших сторонніх часток у рідині 250 мл цієї рідини змішують із 100 мл чистого відфільтрованого Нефрасу С4-50/170 (бензину Б-70, бензину “Галоша”) і одержану суміш фільтрують через фільтрувальний папір (стандарт 12026-76). У разі візуального виявлення механічних домішок на фільтрі рідину зливають із системи і проводять заміну.

23. Злита із системи робоча рідина здається на склад ПММ для очищення і перевірки якості. Очищення рідини проводиться на складах ПММ авіаційних частин у пунктах відстоювання і фільтрування авіаційних олив і робочих рідин або за допомогою спеціально виділених для цього технічних засобів (автомаслозаправників).

24. Після відстоювання і фільтрування робоча рідина зливається в окремий резервуар (тару) і перевіряється за такими показниками якості:

кінематична в’язкість;

вміст механічних домішок;

кислотне число;

температура спалаху у відкритому тиглі (для рідини 7-50С-3).

Методи випробовувань вказані у відповідних стандартах на рідини.

Робоча рідина допускається до застосування у засобах обслуговування польотів та в гідрообладнаннях спеціального призначення, якщо показники відповідають нормам, наведеним у пункті 21 цього розділу, вміст механічних домішок при цьому не перевищує 0,005 %, а кислотне число - 0,15 мг на 1 г для рідин АМГ-10 і АМГ-10Б (HYDRANYCOIL FN-15, 51) і 0,8 мг КОН для рідини 7-50С-3 (NECOLUBE 934).

25. Робоча рідина в системах авіаційної техніки, яка знаходиться на зберіганні більше двох років, допускається до застосування після перевірки кінематичної в’язкості, відсутності механічних домішок, кислотного числа, температури спалаху (останні два показники - тільки для рідин 7-50С-3 та NECOLUBE 934), якщо дані показники відповідають нормам, наведеним у пунктах 21 і 24 цього розділу.

26. Робоча рідина в системах авіаційної техніки, яка знаходиться на зберіганні більше чотирьох років, перед експлуатацією підлягає заміні відповідно до технології, відпрацьованої заводом-виробником даного типу ПС.

Злита рідина підлягає повному випробовуванню і при відповідності вимогам стандарту використовується за прямим призначенням для ПС, які знаходяться в експлуатації.

27. Робочі рідини, злиті із систем і не придатні до подальшого використання, підлягають здачі на склад ПММ авіаційної частини.

28. Як ПВК-рідина у паливо для авіаційних двигунів додається рідина “І” (етилцелозольв), рідина “Nycosol 13” (монометиловий ефір етиленгліколю) або інша рідина, яка визначена технічно-експлуатаційною документацією ПС або допущена відповідними рішеннями ЦОВВ.

Змішування ПВК-рідин різних марок на складах забороняється.

29. Порядок введення, зберігання і контролю якості ПВК-рідини наведений в додатках 64-70 до цієї Інструкції.

30. Додавання ПВК-рідини через горловину АПЗ підручними засобами (з каністр, відер), а також додавання рідин безпосередньо в баки ПС забороняється.

31. Дозволяється тимчасове (до шести місяців) зберігання палива у суміші з ПВК-рідинами у видаткових резервуарах, баках ПС і до трьох місяців - в АПЗ. При цьому обов’язково під час зберігання палива більше однієї доби перед його видачею на заправку авіаційної техніки необхідно перевірити вміст рідини в паливі відповідно до методик, наведених у додатках 66, 67 до цієї Інструкції. Під час зберігання палива в суміші з ПВК-рідиною більше шести місяців у видаткових резервуарах або трьох місяців в АПЗ рішення щодо їх застосування приймається за даними контрольного випробовування.

32. Перелік показників якості, які контролюють у водно-спиртових сумішах, наведено в додатку 2 до цієї Інструкції.

Форма донесення про виконання плану поновлення непорушного запасу ПММ тривалого зберігання викладена у додатку 71 до цієї Інструкції.

33. Завершальним етапом у системі забезпечення якості ПММ в авіаційних частинах є аеродромний контроль. В авіаційних частинах аеродромний контроль якості ПММ і правильне його застосування забезпечують:

служба ПММ - організацією відповідних умов зберігання, приймання і видачі ПММ і лабораторної перевірки їх якості відповідно до встановлених періодичності і об’єму;

автомобільна служба (підрозділ, у підпорядкуванні якого знаходяться засоби транспортування і заправки ПММ) - підтриманням автомобільних засобів заправки і транспортування, спеціального обладнання у технічно справному стані, своєчасним їх обслуговуванням і правильною технічною експлуатацією, а також якісним забезпеченням заправки ПС;

інженерно-авіаційна служба - перевіркою відповідності марки ПММ, поданих на заправку ПС, вимогам інструкції з експлуатації даного типу ПС, відсутності в ньому води і механічних домішок; створенням умов, які забезпечують збереження ПММ під час заправки і зберігання в баках ПС.

З метою гарантування безпеки польотів комісія з посадових осіб інженерно-авіаційної служби та тилу (МТЗ) на чолі з заступником командира авіаційної частини з ІАС за планом командира авіаційної частини один раз на квартал перевіряє стан зберігання, відстоювання, фільтрування і контролю якості ПММ на складі ПММ і збереження якості ПММ в баках ПС. Акт за результатами перевірки затверджується командиром авіаційної частини.

В акті обов’язково вказуються:

стан резервуарного парку та технологічного обладнання;

відповідність технологічної схеми складу авіаційних ПММ вимогам пункту 35 цього розділу;

наявність та технічний стан резервуара для зливу відстою із залізничних цистерн, наявність фільтра грубої очистки на ділянці прийому авіаційного ПММ;

наявність витягу з наказу командира авіаційної частини про визначення витратних резервуарів, актів на зачистку резервуарів, ємностей пункту фільтрації авіаційних олив, паливо- та маслозаправників, заправників спеціальними рідинами;

стан маркування технологічного обладнання на складі ПММ;

дата проведення регламентних робіт на фільтрах та фільтрах-сепараторах;

повнота та якість ведення формулярів засобів заправки та пункту фільтрації авіаційних олив;

наявність та якість відпрацювання технологічної карти комплексу робіт, які забезпечують заправку ПС якісними ПММ, та технологічної схеми складу ПММ;

відповідність контрольного пункту перевірки засобів заправки вимогам пунктів 40, 41 цього розділу;

стан дозатора ПВК-рідин, наявність акта введення в експлуатацію;

повнота та якість виконання робіт, передбачених регламентами та інструкціями з експлуатації ПС;

наявність відміток у журналі зливання відстою і перевірки ПММ на відсутність води та механічних домішок щодо зливання відстою ПММ з баків ПС;

повнота та якість обслуговування фільтрувальних елементів ПС;

результати перевірки наявності механічних домішок і води під час зливання відстою з баків ПС;

наявність чохлів та їх стан на резервуарах, горловинах АПЗ, АПМЗ, ВСП, ЗСР, АМЗ, МЗ, заправних пістолетах, зливних кранах, манометрах фільтрів та фільтрів-сепараторів;

робочий стан манометрів та термін їх повірки;

повірка засобів вимірювання;

стан заземлення та його перевірка;

ведення документації в лабораторії ПММ та на складі;

наявність обладнання, приладів для проведення випробовувань, їх робочий стан;

протипожежний стан складу та лабораторії ПММ (наявність вогнегасників, засобів пожежогасіння, пожежних резервуарів, гідрантів, стан блискавкозахисників та їх перевірка).

Заступник командира авіаційної частини з тилу (МТЗ) до усунення виявлених недоліків зобов’язаний вжити необхідних заходів для термінового закриття складу ПММ і заборони використання його для забезпечення польотів авіаційної техніки.

Заступник командира авіаційної частини з ІАС повинен терміново організувати усунення недоліків, виявлених під час перевірки збереження якості ПММ у баках ПС. У разі виявлення випадків неповного або неякісного виконання робіт, передбачених регламентами та інструкціями з експлуатації ПС, ці ПС відстороняються від польотів до усунення недоліків, про що робиться запис в акті. У разі виявлення у відстої механічних домішок і води проводиться додаткове зливання відстою в кількості 5-10 л. Якщо і після зливання вказаної кількості ПММ механічні домішки і вода не видаляються, ПС відстороняються від польотів до з’ясування причин та усунення цих недоліків. Злиті ПММ обов’язково здаються на склад ПММ.

34. Для забезпечення якості і чистоти ПММ, які подаються на заправку авіаційної техніки, вони повинні пройти підготовку згідно з технологічними картами відповідно до додатка 49 до цієї Інструкції. Технологічна карта розробляється начальником служби ПММ, узгоджується із заступником командира авіаційної частини з ІАС і затверджується командиром авіаційної частини. У ній вказуються конкретні особи, що відповідають за виконання всіх операцій з підготовки і подачі ПММ на заправку ПС.

35. Принципова схема забезпечення чистоти авіаційного палива на аеродромних складах наведена в додатку 50 до цієї Інструкції. Конструктивне виконання системи прийняття, відстоювання і видачі ПММ повинне виключати можливість попадання ПММ у видаткові резервуари, минаючи відстійні, та з відстійних резервуарів - у ПС, минаючи видаткові резервуари.

Трубопровідні комунікації системи централізованої заправки паливом (далі - система ЦЗП) повинні виключати можливість несанкціонованого змішування різних марок ПММ для ПС.

Резервуари, виділені як видаткові та відстійні, засоби заправки і транспортування ПММ для заправки ПС визначаються щорічно наказом командира авіаційної частини.

Усі резервуари складів ПММ авіаційної частини повинні мати єдину нумерацію.

Інженер з контролю якості ПММ служби ПММ авіаційної частини (начальник лабораторії ПММ) розробляє схему складу із указанням номерів резервуарів, марок ПММ, схеми обв’язки відстійних і видаткових резервуарів, місця розташування технологічного обладнання (насоси, фільтри, фільтр-сепаратори), а також номерів резервуарів, видача з яких заборонена через некондиційність ПММ або інші причини.

Технологічна карта і схема складу ПММ повинні знаходитися в лабораторії ПММ авіаційної частини.

Обладнання видаткових і відстійних резервуарів здійснюється відповідно до додатка 50 до цієї Інструкції. Резервуари видаткової групи повинні мати антикорозійне внутрішнє покриття, а сама група обв’язується приймальним, зливним і зачисним трубопроводами. Нахил видаткових резервуарів допускається як у бік горловини, так і від неї. Зливний кран встановлюється в нижній точці резервуара не вище внутрішньої поверхні його нижньої твірної. Група видаткових резервуарів групового заправника ПС ПММ обладнується аналогічно до групи видаткових резервуарів складу ПММ.

Вимоги щодо експлуатації засобів фільтрування і зневоднювання ПММ викладені в розділі VIII цієї Інструкції.

36. Заправка ПС за допомогою групового заправника літаків ПММ або видача ПММ в АПЗ проводиться тільки з видаткових резервуарів після відстоювання ПММ протягом 60 хвилин і перевірки їх чистоти.

Допуск видаткової групи резервуарів до застосування за призначенням здійснюється комісією з посадових осіб інженерно-авіаційної служби та тилу (МТЗ) під час перевірки стану зберігання, відстоювання, фільтрування і контролю якості ПММ на складі ПММ і збереження якості ПММ в баках ПС.

37. На складі ПММ авіаційної частини перед перекачуванням ПММ із відстійних резервуарів у видаткові інженер з контролю якості (начальник лабораторії ПММ, лаборант) зобов’язаний перевірити:

маркування відстійних резервуарів, марку і якість ПММ за даними останнього випробовування;

наявність пломб і технічний стан видаткових резервуарів, дату їх останньої зачистки;

виконання вимог щодо часу відстоювання ПММ (час відстоювання ПММ у відстійних резервуарах визначається з урахуванням швидкості осаду сторонніх домішок, що дорівнює 0,3 м на годину);

відсутність механічних домішок, води, у зимовий час - кристалів льоду у пробі, відібраній із відстійних резервуарів, згідно з вимогами цієї Інструкції;

наявність залишків ресурсу фільтрів (згідно із записами в журналі обліку роботи фільтрів), перепад тиску на них, провести злив відстою;

технічний стан дозаторів під час введення в ПММ ПВК-рідини та її якість (за даними останнього випробовування).

ПММ, в яких є механічні домішки і вода, перекачувати у видаткові резервуари забороняється.

38. Перед видачею ПММ із видаткових резервуарів в автомобільні засоби заправки інженер з контролю якості (начальник лабораторії ПММ, лаборант) зобов’язаний перевірити:

маркування видаткових резервуарів, марку і якість ПММ за даними останнього випробовування;

час відстоювання ПММ у видаткових резервуарах (не менше 60 хвилин);

наявність пломб і технічний стан резервуарів;

відсутність механічних домішок, води, у зимовий час - кристалів льоду (у пробах, відібраних з кранів нижнього зливу); за необхідності злити відстій ПММ. У дні проведення польотів забороняється відбирати донні проби донним пробовідбірником через горловини видаткових резервуарів. Через крани нижнього зливу відбирається об’єднана проба ПММ. У пробі визначається наявність ПВК-рідини, частка проби у кількості 1,0 дм3 опечатується представником ІАС і зберігається на складі ПММ до кінця польотів. Проба представляється комісії в разі льотного інциденту або виникнення його передумов, пов’язаних з якістю ПММ;

перепад тиску на фільтрах;

здійснення зливу відстою ПММ з відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів;

чистоту і технічний стан рукавів для заповнення автомобільних засобів заправки;

відповідність маркування автомобільних засобів заправки марці залитих ПММ;

наявність пломб на наливній горловині, дихальному клапані, фільтрах і кришці приймального патрубка;

наявність чохлів на видаткових і зливних кранах, наливній горловині, приймальному рукаві (патрубку);

справність і чистоту сіток у роздавальних кранах, наконечників закритої заправки і приймальних патрубків;

наявність запису у формулярі автомобільних засобів заправки щодо проведення і якості регламентних робіт;

наявність і надійність кріплення ковпачків на роздавальних кранах, а також наявність і справність (візуально) троса заземлення видаткових кранів (наконечників закритої заправки);

відсутність води, механічних домішок, у зимовий час - кристалів льоду методом зливу ПММ із фільтрів і відстійників засобів заправки;

наявність засобів пожежогасіння і справність заземлення з перевіркою опору за допомогою тестера і записом у формулярі спеціального автомобіля.

Спеціальні автомобілі, які не відповідають встановленим вимогам, допускати до наливу забороняється.

Заповнювати автомобільні засоби заправки ПММ, які містять механічні домішки, воду, а також ПВК-рідину в кількості, яка не відповідає встановленим вимогам, забороняється.

Перелік можливих дефектів автомобільних засобів заправки і засоби для їх усунення наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.

39. Після заповнення автомобільних засобів заправки на складі ПММ необхідно провести:

опломбування і зачохлювання обладнання засобів заправки;

перевірку відсутності витікання в кранах і з’єднаннях трубопроводів;

зливання і перевірку чистоти відстою з відстійників фільтрів і відстійників засобів заправки. Якщо паливо не містить ПВК-рідини, кристали льоду у пробах, відібраних із вказаних місць, не є бракувальною ознакою. Зливання відстою здійснюється після 10-хвилинної стоянки засобів заправки та триває до появи ПММ без механічних домішок і води (кристалів льоду);

перевірку (візуальну) відсутності механічних домішок, води (зимою - кристалів льоду) у пробі ПММ, відібраній з видаткових обладнань засобів заправки після зливу відстою; у цій пробі також перевіряється вміст ПВК-рідини. Перевірка чистоти відстою і проби ПММ із роздавальних кранів і наконечників закритого заправлення проводиться начальником лабораторії ПММ (лаборантом) на контрольному пункті складу ПММ.

У разі коли АПЗ не використовувався протягом двох і більше діб перед застосовуванням для заправки ПС, проводиться перекачування ПММ через кожний рукав у кількості не менше 200 л у відстійний резервуар, про що робиться відповідний запис у формулярі.

40. Для перевірки готовності спеціальних автомобілів, заправлених ПММ, для забезпечення польотів на території складу ПММ організовується контрольний пункт. Дозволяється обладнувати контрольний пункт в приміщенні лабораторії ПММ, яка розташована на території складу ПММ.

У контрольному пункті повинна бути така технічна документація:

бланки паспортів на ПММ, контрольних талонів, видаткових відомостей і зразки їх заповнення;

журнал видачі контрольних талонів і журнал перевірки ПММ на відсутність води, механічних домішок;

паспорти якості з даними випробовування на ПММ, які підлягають видачі на заправку ПС;

виписка із наказу командира авіаційної частини щодо виділення засобів заправки і транспортування, номерів видаткових резервуарів для заправки ПС;

таблиця з переліком можливих дефектів і пошкоджень спеціального обладнання автомобільних засобів заправки;

таблиця з технічною характеристикою засобів фільтрування і зневоднення ПММ, які використовуються у авіаційній частині;

стенд з даними заміру густини ПММ, які видаються на заправку, і їх температури на день видачі;

обов’язки лаборанта, а також інструкції з техніки безпеки і пожежної безпеки.

41. На контрольному пункті повинні бути тара для збору ПММ, злитих з цистерн спеціальних автомобілів, циліндри і нафтоденсиметри для визначення фактичної густини на день видачі, скляна банка ємністю не менше 0,5 л, яка закривається кришкою, водочутлива паста, тестер для перевірки справності заземлення, пломбіратор з відтиском, запас пломб і дроту (шпагату), запас елементів фільтрів та фільтрів-сіток спеціальних автомобілів, засоби пожежогасіння, аптечка.

Забороняється користуватися для опломбовування фільтрів, фільтрів-сепараторів, горловин резервуарів мастиковими печатками.

Огляд і заміна фільтрувальних елементів повинні проводитися на спеціальному столі, який має гладку робочу поверхню (оцинковане залізо, лінолеум та інші пластичні матеріали).

42. З метою економії збір відстою ПММ з видаткових резервуарів, відстійників фільтрів та заправних засобів, баків ПС проводиться за марками у спеціально виділені для цього ємності. Після відстоювання і фільтрування при позитивному результаті контрольного випробовування вказані ПММ використовуються за призначенням.

43. Під час перевірки чистоти відстою ПММ, а також чистоти проб, відібраних із кранів нижнього зливу видаткових резервуарів і засобів заправки, перевіряється відсутність у ПММ механічних домішок (зимою - кристалів льоду).

Для візуальної перевірки чистоти ПММ зливаються у прозорий посуд із некольорового скла ємністю 0,5 л, який закривається кришкою для запобігання потраплянню в ПММ бруду і вологи з атмосфери.

Перевірку чистоти ПММ проводять згідно з пунктом 39 цього розділу.

Під час застосування ПММ без ПВК-рідин або під час введення їх у видаткові резервуари (за необхідності) наявність кристалів льоду є бракувальною ознакою у пробах, відібраних з видаткових кранів закритої заправки після перекачування через них 20 - 25 л ПММ.

44. У разі виявлення в пробі ПММ води, механічних домішок та інших забруднень (зміна кольору, помутніння, осад) вживають заходів щодо їх усунення. Для цього проводиться додатковий злив відстою (у кількості 10-20 л) після додаткового відстоювання не менше 10 хвилин. Якщо і після зливу такої кількості ПММ вода і забруднення присутні, то заправні засоби або видаткові резервуари до заправки не допускаються. У такому разі обов’язково встановлюють причини забруднення ПММ.

ПММ зливаються в окремий резервуар, а засоби заправки і видаткові резервуари зачищаються. Забруднений відстій зберігається на складі ПММ для проведення лабораторного випробовування, після чого зливається в систему збору відстою видаткових резервуарів на контрольному пункті.

45. У разі отримання позитивних результатів огляду автомобільних засобів заправки і встановлення якості ПММ, а також відповідності даних фізико-хімічних показників ПММ (за паспортом) вимогам стандартів водіям засобів заправки видаються видаткова відомість згідно з додатком 58 до цієї Інструкції і контрольний талон згідно з додатком 19 до цієї Інструкції на заправку ПС під підпис у журналі видачі контрольних талонів відповідно до додатка 20 до цієї Інструкції.

Контрольний талон підписується посадовими особами служби ПММ авіаційної частини і пред’являється представнику ІАС для одержання дозволу на заправку ПС.

Контрольний талон дійсний до тих пір, поки для заправки використовуються ПММ з одного видаткового резервуара і в цей резервуар не доливалися ПММ з інших резервуарів і партій.

При повторних виїздах засобів заправки відмітка про допуск на заправку ПС робиться на тому самому контрольному талоні.

У разі наливу ПММ у засоби заправки з інших резервуарів або доливання резервуарів, з яких проводилося заповнення засобів заправки ПММ з інших резервуарів, контрольний талон у водія вилучається і видається інший.

Контрольні талони, вилучені у водіїв після заправки ПС, зберігаються на складі ПММ протягом одного року, потім підлягають знищенню з оформленням акта.

46. Після тривалої (більше 6 годин) стоянки автомобільних засобів заправки з ПММ перед подачею їх на заправку ПС лаборантом складу ПММ проводиться повторна перевірка чистоти відстою, про що в контрольному талоні робиться відповідна відмітка.

Контроль часу стоянки автомобільних засобів заправки здійснюється черговим по аеродромно-технічному забезпеченню та водієм.

47. Подачу ПММ на заправку ПС при позитивних результатах аеродромного контролю якості здійснює представник служби ПММ. Дозвіл на заправку ПС надає та оформлює в контрольному талоні заступник командира авіаційної ескадрильї з озброєння (посадові особи ІАС, які щорічно визначаються наказом командира авіаційної частини) після контрольної перевірки ПММ і засобів заправки.

48. Під час контрольної перевірки ПММ і засобів заправки представником ІАС перевіряються:

наявність контрольного талона на ПММ з підписом посадової особи служби ПММ;

відповідність марки ПММ, поданих на заправку ПС, вимогам її експлуатаційної документації;

відповідність вмісту ПВК-рідини (за контрольним талоном) температурі навколишнього повітря;

наявність пломб і чохлів на обладнанні засобів заправки;

справність і чистота сіток роздавальних кранів і наконечників закритої заправки;

наявність і справність заземлення і засобів пожежогасіння;

чистота відстою ПММ, злитих з відстійників засобів заправки після 10 хвилин стоянки.

Перевірка чистоти ПММ проводиться відповідно до пункту 39 розділу ХІ цієї Інструкції.

При цьому проби ПММ із видаткових резервуарів для перевірки відбираються з кранів нижнього зливу. При позитивних результатах огляду засобів заправки і відсутності механічних домішок і води в пальному представник ІАС робить запис в контрольному талоні і формулярі засобів заправки про дозвіл на заправку ПС “Заправку дозволяю” з відміткою про дату, час і ставить свій підпис.

49. У разі виявлення несправних засобів заправки, неправильно оформленої документації або некондиційних ПММ засоби заправки до забезпечення польотів не допускаються, про що робиться запис у формулярі або в робочому журналі групового заправника ПС паливом, а також у контрольному талоні.

Особи, які усунули засоби заправки від застосування, доповідають про це по команді.

При перельотах ПС дозвіл на дозаправку дають представники інженерно-авіаційної служби проміжного аеродрому після контрольної перевірки ПММ і засобів заправки.

Безпосередній допуск ПММ і засобів заправки проводить борттехнік (бортмеханік) даного ПС.

50. Перед заправкою ПС ПММ старший технік (технік) перевіряє:

наявність і правильність оформлення контрольного талона на ПММ у водія спеціального автомобіля;

відповідність маркування засобів заправки запису в контрольному талоні;

наявність дозволу представника ІАС на заправку;

надійність заземлення заправника і ПС;

наявність і справність пломб на спеціальному обладнанні засобів заправки;

чистоту і справність роздавальних кранів і наконечників закритої заправки, сіток (засмічення сіток не допускається);

чистоту відстою ПММ з місць зливу засобів заправки.

51. За збереження якості ПММ, які знаходяться у баках і системах авіаційної техніки, безпосередню відповідальність несе старший технік (технік) ПС. Строки зберігання ПММ у баках ПС вказано в додатку 4 до цієї Інструкції.

52. У період передпольотної, до повторного вильоту, післяпольотної підготовки старший технік (технік) проводить зливання ПММ із баків ПС, якщо це передбачено вимогами інструкції з експлуатації та (або) регламенту з технічного обслуговування конкретного типу ПС, перевіряє чистоту ПММ в баках ПС на відсутність води та механічних домішок, про що робиться запис у контрольному листі журналу підготовки ПС. У вказаних роботах можуть брати участь представники служби ПММ.

Результати та обсяг робіт, виконаних під час зливу відстою з баків і систем ПС, заносяться в журнал зливання відстою і перевірки ПММ на відсутність води та механічних домішок, форма якого наведена у додатку 22 до цієї Інструкції. Журнал ведеться в кожному підрозділі. Відповідає за його ведення командир підрозділу, контроль за його веденням здійснює начальник служби ПММ авіаційної частини.

ПММ, злиті з баків і систем ПС під час перевірки на відсутність механічних домішок і води, здаються на склад ПММ в установленому порядку.

53. Під час заправки ПС водій засобу заправки слідкує за перепадом тиску на фільтрах. У разі різкого перепаду тиску в бік зменшення необхідно негайно припинити заправку і визначити причину падіння тиску. У разі перевищення максимально допустимого перепаду тиску на фільтрах, вказаного в додатку 55 до цієї Інструкції, для конкретного типу фільтра заправка забороняється. Авіаційний технік (механік) під час заправки ПС ПММ слідкує за надійною роботою заправника, контролює кількість виданих ПММ і забезпечує додержання умов, які виключають забруднення (попадання пилу, дощу, снігу) систем ПС.

54. Під час застосування системи ЦЗП для заправки ПС перед початком заправки начальник лабораторії ПММ (лаборант) зобов’язаний перевірити:

час відстоювання ПММ у видаткових резервуарах;

чистоту проб ПММ, відібраних із кранів нижнього зливу видаткових резервуарів, відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів, відстійників кожного заправного агрегату, а також проб, відібраних із видаткових обладнань. Об’єднана проба ПММ відбирається через крани нижнього зливу видаткових резервуарів. Забороняється в дні польотів проводити відбір донних проб пробовідбірником через горловину резервуара. У пробі визначається вміст ПВК-рідини, частина проби в кількості 1,0 дм3 опечатується представником ІАС і зберігається на складі ПММ до кінця польотів;

наявність пломб на резервуарах, фільтрах і заправних агрегатах;

наявність чохлів, надійність кріплення ковпаків, справність і чистоту сіток роздавальних кранів і наконечників закритої заправки;

наявність залишку ресурсу фільтра (згідно із записами в журналі роботи фільтра), який забезпечує безперебійну роботу протягом усієї льотної зміни;

перепад тиску на фільтрах (за записами у формулярах);

наявність засобів пожежогасіння і заземлення. Після перевірки начальник лабораторії ПММ (лаборант) видає начальнику системи ЦЗП контрольний талон на ПММ і робить відмітку в робочому журналі системи ЦЗП.

55. У разі коли якийсь агрегат системи ЦЗП не використовувався протягом двох і більше діб (не проводилася заправка техніки, ПММ не перекачувалися через агрегат), перед його застосуванням для заправки ПС проводиться прокачування ПММ у кількості не менше 200 л.

ПММ після прокачування зливаються у відстійну ємність, перевіряються в об’ємі контрольного випробовування і при позитивних результатах випробовувань використовуються за прямим призначенням.

56. При позитивних результатах контрольної перевірки представник ІАС робить запис в робочому журналі системи ЦЗП, а також у контрольному талоні про дозвіл заправки авіаційної техніки: “Заправку дозволяю” з відміткою про дату, час і ставить свій підпис.

Після заправки старший технік (технік) проводить зливання відстою з баків ПС, якщо це передбачено вимогами інструкції з експлуатації конкретного типу ПС, перевіряє його на відсутність води та механічних домішок. При відсутності забруднень проводить відбирання проб із баків ПС у кількості не менше 1 л.

Проби опечатуються печатками старшого техніка (техніка) і зберігаються в ІАС до закінчення польотів або чергової заправки баків (групи баків).

57. У разі виявлення у відстої ПММ механічних домішок і води (у зимовий час - кристалів льоду) злив відстою проводиться до повного видалення забруднених ПММ. При цьому необхідно виконати роботи, передбачені регламентом та інструкціями з експлуатації.

58. У разі виявлення у відстої ПММ осаду невідомого походження, зміни кольору і помутніння ПММ проба ПММ направляється на дослідження в лабораторію ПММ центральних органів виконавчої влади, Збройних Сил України або в інші заклади, які мають право проводити відповідні дослідження, а експлуатація ПС припиняється.

Подальша експлуатація ПС здійснюється з дозволу заступника командира частини з ІАС після встановлення причин відхилень в якості ПММ і заправки баків кондиційними ПММ.

59. Про злив відстою ПММ з баків ПС і перевірку його чистоти робиться запис у контрольному листі журналу підготовки ПС. Спеціалістам служби ПММ за необхідності дозволяється брати участь у перевірці чистоти ПММ у паливних баках і системах ПС. ПС, у паливних баках яких утримуються залишки ПММ з механічними домішками або водою, до заправки ПММ допускати забороняється.

60. Підготовка олив та гідравлічних рідин (далі - оливи) до видачі складається з таких етапів:

відстоювання у бочках або бідонах постачальника протягом двох-трьох діб, при цьому забороняється перекачувати і збовтувати оливи в бідонах (бочках);

відкачування відстояних олив з бочок і бідонів у видаткові резервуари (ємності) насосом з рівня не нижче 50 мм від дна (незливний залишок - 250-500 мл);

видача олив з видаткових резервуарів через фільтр у цистерну засобів заправки і обслуговування авіаційної техніки.

Залишки олив із тари зливаються в окремий резервуар. Їх використання можливе тільки після відстоювання, фільтрування і позитивних результатів контрольного випробовування.

61. Заповнення засобів заправки систем ПС і гідроустановок проводиться на пункті відстоювання і фільтрування авіаційних олив і гідравлічних рідин складу ПММ.

Для пункту відстоювання і фільтрування виділяється окреме приміщення, яке забезпечує збереження якості оливи (рідини) під час зберігання і видачі, а також розміщення запасів олив (рідин) у тарі постачальника для попереднього відстоювання (відстійні бочки, бідони).

62. У приймальному пункті під кожний тип олив встановлюються додаткові резервуари або бочки з антикорозійним покриттям, обладнані кранами нижнього зливу відстою. Видаткові резервуари встановлюються з нахилом у бік зливного крана.

63. Видача олив (рідин) з видаткових резервуарів (бочок) проводиться самопливом, насосами або під тиском стиснутого повітря. Система видачі за допомогою стиснутого повітря обладнується редуктором, який має обмежувач робочого тиску на 0,05 МПа, справними і перевіреними манометрами і краном для скидання тиску в системі після закінчення видачі олив.

Забірні патрубки у видаткових резервуарах (бочках) повинні знаходитися на висоті 30-50 мм від дна. Лінії наповнення засобів заправки обладнуються авіаційними фільтрами тонкої очистки (типу 60-11-16 або 14-ГФ-8-ФН-1) за номенклатурою служби АТІ.

64. Допуск до експлуатації обладнання пункту відстоювання і фільтрування олив (рідин) здійснюється комісією, до складу якої включається представник ІАС, і оформляється актом.

65. Видаткові резервуари (бочки) промиваються бензином-розчинником (Нефрас-С4-50/170 та інші) не менше двох разів на рік під час переведення техніки на сезонні умови експлуатації; встановлені на видачі авіаційні фільтри промиваються не менше одного разу на квартал лаборантом служби ПММ. Крім того, пропускна можливість фільтрів два рази на рік перевіряється в техніко-експлуатаційній частині і в разі її зниження проводиться ультразвукова очистка фільтрів. Після промивки та перевірки фільтри пломбуються представниками авіаційної техніко-експлуатаційної частини.

66. На кожну установку для відстоювання і фільтрації олив ведеться формуляр.

67. Перед кожною видачею олив з видаткових резервуарів (бочок) начальник лабораторії ПММ (лаборант) проводить візуальну перевірку відстою оливи, злитої через кран шляхом відбору донної проби. У разі виявлення води і механічних домішок олива додатково відстоюється і після зливання відстою за можливості перекачується в чистий видатковий резервуар (бочку).

Видавати оливу з видаткових резервуарів (бочок) за наявності води і механічних домішок забороняється.

68. Основою для видачі контрольного талона є перевірка відсутності води і механічних домішок і дані контрольного випробовування проби оливи, відібраної з видаткових устаткувань або нижнього зливу видаткового резервуара.

Контрольне випробовування оливи проводиться під час кожного заповнення видаткового резервуара.

69. Перевірка відсутності води і механічних домішок в оливах проводиться начальником лабораторії ПММ (лаборантом) на складі ПММ до і після заповнення АМЗ шляхом відбору проб оливи з відстійників.

70. Перевірка відсутності механічних домішок в оливах проводиться візуально. Проба оливи відбирається в чистий сухий скляний циліндр або банку і розбавляється чотирикратною кількістю Нефрасу-С4-50/170. У розбавленій оливі при візуальному розгляді її в прохідному світлі не повинні простежуватися сторонні домішки. Перевірка на відсутність води проводиться експрес-методом за ГОСТ 1547-84.

71. Видалення механічних домішок з олив проводиться шляхом відстоювання, зливання відстою і фільтрування.

72. Випаровування води з олив проводиться в АПМЗ. Перед випаровуванням води олива обов’язково витримується при температурі 70-80°С протягом 6-7 годин.

73. Забороняється заправляти авіаційну техніку оливою безпосередньо з каністр або іншої тари, минаючи пункт відстоювання і фільтрування, без використання спеціальних засобів заправки, крім олив вагою до 5 кг включно, які надійшли у запаяній та інший герметичній упаковці (тюбики, бідони, банки тощо) за паспортами заводів-постачальників без проведення випробування протягом встановленого строку зберігання, за умови повного разового використання.

74. Під час контрольної перевірки олив із засобів заправки представником ІАС встановлюються:

наявність і правильність оформлення контрольного талона на оливу;

відповідність маркування АПМЗ типу залитої в нього оливи, а також її відповідність вимогам експлуатаційної документації;

наявність пломб і чохлів на обладнанні засобів заправки;

відсутність в оливі води і механічних домішок (виявляється візуально).

При позитивних результатах перевірки робиться відмітка в контрольному талоні і формулярі МЗ про дозвіл на заправку авіаційної техніки.

75. Усі випадки усунення від заправки ПС засобів наземного обслуговування польотів, пов’язані з якістю ПММ, а також випадки виявлення води і механічних домішок у пальному (після зливання відстою) у баках ПС розслідуються комісією, призначеною командиром авіаційної частини. Матеріали розслідування оформлюються актом.

76. На польових аеродромах і місцях для посадки контроль якості ПММ проводиться в обсязі вимог цієї Інструкції екіпажем ПС і представниками служби ПММ авіаційної частини, за якою даний аеродром закріплений.

77. На зарубіжних аеродромах, аеродромах цивільної авіації і тимчасових місцях для посадки, на яких відсутні представники служби ПММ, контроль якості ПММ і підготовку до польотів організовує і проводить командир екіпажу відповідно до встановленого порядку підготовки ПС до польотів. При цьому необхідно враховувати:

заправка ПС зарубіжними марками ПММ проводиться відповідно до вимог пункту 24 розділу ІІІ цієї Інструкції;

змішування зарубіжних марок ПММ з аналогічними марками ПММ, які виробляються в Україні на мінеральній основі, допускається як у засобах заправлення, так і безпосередньо в системах та вузлах авіаційної техніки, якщо це не суперечить вимогам експлуатаційної документації;

змішування зарубіжних марок на синтетичній основі з ПММ (зарубіжними і вітчизняними) на мінеральній основі забороняється;

введення ПВК-рідини в зарубіжні ПММ для реактивних двигунів і контроль за її утриманням повинні здійснюватися відповідно до стандартів для вітчизняних ПММ;

під час заправки авіаційної техніки зарубіжними марками ПММ обмеження вводяться згідно з тією вітчизняною маркою ПММ, при застосуванні якої вони більш жорсткі;

ПММ для реактивних двигунів, які мають температуру початку кристалізації мінус 38-40 °С та допуск до застосування, дозволяється застосовувати на вітчизняній авіатехніці без обмежень при температурі навколишнього повітря мінус 20 °С і тривалості польоту не більше 3 годин;

ПММ з температурою початку кристалізації мінус 45-50 °С, які мають допуск до застосування, застосовуються без обмежень;

у разі застосування зарубіжних марок ПММ на авіаційній техніці за правилами техніки безпеки необхідно керуватися діючими стандартами з питань поводження з аналогічними вітчизняними марками ПММ.

Застосування ПММ на аеродромах спільного використання (сумісного базування) для забезпечення ПММ ПС здійснюється згідно з договорами зі сторонніми організаціями (службами ПММ аеропортів тощо). Якість ПММ, якими забезпечуються ПС відповідно до договорів, повинна відповідати діючим стандартам (ГОСТ, ДСТУ, ОСТ, ТУ).

78. З метою забезпечення ПММ на злітно-посадкових майданчиках та польових аеродромах, де відсутні місця зберігання достатньої кількості авіаційного палива, для забезпечення польотів та скорочення терміну заправки авіаційної техніки, для підвозу ПММ до місць стоянки ПС можуть використовуватись автоцистерни (далі - АЦ). У цьому випадку заправлення АЦ авіаційним пальним проводиться з видаткових резервуарів авіаційних складів ПММ тільки закритим методом заправки.

Заправлення АЦ авіаційним пальним проводяться відповідно до пунктів 10-38 цього розділу, в цих пунктах термін “заправка ПС” означає “перекачування до АПЗ”.

Після прибуття на місце заправки АПЗ пальне в АЦ відстоюється не менше 30 хв., після чого через крани нижнього зливу ємності АЦ відбирається об’єднана проба ПММ, частка якої у кількості 1,0 дм3 опечатується представником ІАС і зберігається у представника служби ПММ до кінця польотів. При позитивних результатах аеродромного контролю якості авіаційного пального заправку АПЗ здійснює представник служби ПММ. Дозвіл на перекачку надається та оформлюється в контрольному талоні посадовою особою ІАС.

Заправка АПЗ від АЦ проводиться тільки закритим методом.

АЦ, які плануються до підвозу та заправки АПЗ авіаційним пальним, проходять обслуговування в об’ємі, визначеному для обслуговування АПЗ, та зачистку у терміни, визначені цією Інструкцією. Допуск АЦ до перевезення авіаційного ПММ та заправки АПЗ оформлюється наказом командира військової частини.

Обслуговування, зачистка та видання наказу про допуск АЦ здійснюються як правило двічі на рік під час сезонного обслуговування техніки (але не рідше одного разу на шість місяців) або тоді, коли в цьому виникає необхідність. У разі якщо такі АЦ були задіяні для перевезення інших ПММ, то процедура їх зачищення та допуску з виданням наказу по частині повторюється.

Командувач
Повітряних Сил
Збройних Сил України
генерал-полковник







С.С. Дроздов


Додаток 1
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 2 розділу ІІІ)

ПЕРЕЛІК
документів із забезпечення якості ПММ

Найменування документа

Лабораторія ПММ військової частини А2287

Авіаційна частина ЗСУ

Авіаційна частина інших суб’єктів ДА

Строк зберігання документів, років

1

2

3

4

5

Схема організації контролю якості ПММ

+

-

-

Постійно

План роботи лабораторії ПММ

+

+

+

1

План (графік) поновлення запасів ПММ тривалого зберігання

+
(за Повітряні Сили ЗСУ)

+

-

1

Донесення про виконання плану поновлення запасів ПММ тривалого зберігання

+

+

-

1

План перевірки організації контролю якості ПММ

+

-

-

1

План проведення випробувань ПММ тривалого зберігання

+

+

-

1

Акт відбирання проб ПММ

+

+

+

3

Журнал реєстрації проб ПММ

+

+

+

3

Журнал реєстрації результатів випробувань ПММ

+

+

+

5

Журнал реєстрації результатів випробувань відпрацьованих нафтопродуктів

+

+

+

5

Журнал обліку некондиційних ПММ

+

+

+

3

Паспорт якості ПММ

+

+

+

До наступного повного випробування або повного використання ПММ

Журнал реєстрації видачі паспортів якості ПММ

+

+

+

3

Контрольний талон

-

+

+

1

Журнал видачі контрольних талонів

-

+

+

1

Журнал обліку роботи фільтрів-сепараторів

-

+

+

3

Журнал зливання відстою і перевірки пального на відсутність води та механічних домішок

-

+

+

3

Дані про наявність некондиційних ПММ

+
(за Повітряні Сили)

+

+

3

Дані про наявність неліквідних олив, мастил та спеціальних рідин

+
(за Повітряні Сили)

+

-

3

Картка (журнал) обліку роботи лабораторії ПММ

+

+

+

Постійно

Книга обліку технічного стану, повірки і ремонту засобів контролю якості ПММ

+

+

+

3

Журнал обліку зачистки резервуарів

-

+

+

1

Робочий журнал лаборанта

+

+

+

1

Журнал перевірки титрів робочих розчинів

+

+

+

1

Книга обліку лабораторного обладнання

+

+

+

Постійно

__________
Примітка.



Знак “+” показує, що обліковий документ ведеться, знак “-” - обліковий документ не ведеться.


Додаток 2
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)

ПЕРЕЛІК
показників якості, що контролюються під час експлуатації ПС, приймання, зберігання і видачі ПММ



Додаток 3
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)

ПЕРІОДИЧНІСТЬ
лабораторної перевірки якості ПММ під час зберігання і мінімальний об’єм проб, необхідний для проведення випробувань

Найменування

Періодичність випробування, місяців

Мінімальний об’єм проб для випробування, л

контрольного

повного

контрольного

повного

1

2

3

4

5

Бензини авіаційні та автомобільні

6

12

0,5

1,5

Палива для реактивних двигунів

6

12

1

1,5

Палива дизельні

12

24

0,5

1,5

Оливи авіаційні

12

24

0,5

1

Оливи моторні, трансмісійні, турбінні, компресорні, приладні, циліндрові, холодильні

12

24

0,5

1

Оливи моторні на синтетичній основі для поршневих двигунів наземної техніки

6

12

0,5

1

Мастила

12

24

0,1 (кг)

0,5 (кг)

Гідравлічні рідини і противідкатні рідини

12

24

0,5

1

Амортизаційні і гальмівні рідини

12

24

0,5

1

Охолоджувальні низькозамерзаючі рідини

6

12

0,5

1

ПВК-рідина “І”

3

6

0,5

0,5

ПВК-рідина Nycosol 13

6

12

0,5

0,5

Спирт етиловий

12

24

0,5

0,5


Додаток 4
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)

СТРОКИ
зберігання пального в баках ПС та ПЗА

Найменування пального

Терміни зберігання за кліматичними зонами, місяців

І

ІІ

Бензини авіаційні

6

3

Паливо для реактивних двигунів у баках літальних апаратів:



без ПВК-рідини

24

12

із вмістом ПВК-рідини

6

6

Паливо для реактивних двигунів у ПЗА:



без ПВК-рідини

21

12

із вмістом ПВК-рідини

3

3

__________
Примітки:



1. До ІІ кліматичної зони належать: Автономна Республіка Крим, Одеська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області.
2. До І кліматичної зони належать всі області України, які не зазначені у пункті 1.


Додаток 5
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)

СТРОКИ
зберігання ПММ в резервуарах і тарі

Найменування ПММ та умови зберігання

Строки зберігання за кліматичними зонами, років

І

ІІ

1

2

3

Бензини авіаційні всіх марок у разі зберігання:



у наземних резервуарах

4

3

у напівзаглиблених і заглиблених резервуарах

5

4

в автоцистернах і бочках

4

3

Бензини автомобільні А-76, А-80 у разі зберігання:



у наземних резервуарах

3

2

у напівзаглиблених і заглиблених резервуарах

3,5

2,5

в автоцистернах і бочках

2

1

у каністрах

1

0,5

Бензини автомобільні А-92, А-95, А-98 у разі зберігання:



у наземних резервуарах

4

3

у напівзаглиблених і заглиблених резервуарах

5

4

в автоцистернах і бочках

3

2

у каністрах

2

1

Бензини автомобільні підвищеної якості (ДСТУ 4839:2007) А-92-Євро, А-95-Євро, А-98-Євро, бензини автомобільні екологічно чисті (аналог EN 228:2004) Євро А-80, Євро А-92, Євро А-95, Євро А-98

1

Палива для реактивних двигунів у разі зберігання:
у наземних, напівзаглиблених і заглиблених резервуарах, автоцистернах і бочках



5



4

у підземних сховищах у відкладеннях кам’яної солі

5

5

у підземних шахтних сховищах

5

5

у гумотканинних резервуарах

1

1

Паливо для реактивних двигунів РТ у разі зберігання в наземних, напівзаглиблених і заглиблених резервуарах, автоцистернах і бочках

5

5

Олива авіаційна МС-8П

15

10

Олива авіаційна робочо-консерваційна МС-8рк

10

10

Олива авіаційна МК-8, МК-8п

15

15

Олива авіаційна МН-7,5У

5

5

Олива авіаційна ИМП-10

10

10

Олива синтетична ВНИИ НП-50-1-4Ф, ВНИИ НП-50-1-У

5

5

Олива авіаційна Б-3В

15

10

Олива авіаційна ЛЗ-240

5

5

Олива авіаційна 36/1КУ-А

10

10

Олива авіаційна МС-20, МС-20п

20

20

Олива авіаційна ПТС-225

5

5

Олива авіаційна ВО-12

5

5

Олива трансформаторна

5

5

Олива приладна

5

5

Олива циліндрова 52

5

5

Олива осьова Сп і С

12

10

Оливи осьові

5

5

Олива редукторна ВНИИ НП-30

5

5

Оливи вакуумні ВМ-3, ВМ-4, ВМ-6

5

5

Оливи годинникові МН-60, МЦ-3

5

5

Оливи індустріальні

10

10

Олива вазелінова медична

5

5

Олива касторова технічна

3

3

Олива для вентиляційних фільтрів

3

3

Олива компресорна КС-19, КС-19п, К-19

10

10

Олива компресорна К2-24

5

5

Оливи компресорні К3-10, К3-20, К4-20

5

5

Оливи консерваційні НГ-203Б, К-17

10

10

Оливи рушничні РЖ, КРМ

7

7

Присадка АКОР-1

10

10

Мастило графітне

6

6

Мастило Літа

13

8

Мастило Зимол

6

5

Мастило ЦИАТИМ-201

8

8

Мастило МС-70

10

10

Мастила ГОИ-54п, ЦИАТИМ-221

5

5

Мастило ПФМС-4с

7

7

Мастила ВНИИ НП-207, ВНИИ НП-282

5

5

Мастило ВНИИ НП-231

15

15

Мастило ЦИАТИМ-205

10

5

Мастило ВНИИ НП-279

6

5

Мастило № 8

2

2

Мастила ОКБ-122-7, ВНИИ НП 274Н, Ера, Сапфір

5

5

Мастило Атланта

6

5

Мастила Свинцоль-01, Свинцоль-02

5

5

Мастило НК-50

2,5

2

Мастило гарматне

10

10

Мастила АМС-1, АМС-3, ВНИИ НП-232, канатне 39у, ЦИАТИМ-203

10

5

Замазка 33 К-3у

10

5

Мастило 1-13

4

3

Мастило АМ (карданне)

5

5

Мастило ЦИАТИМ-202, бензоупорне

10

7

Мастило ВНИИ НП-263

14

14

Мастило № 9

10

3

Вазелін медичний

5

3

Мастила Седа, Резол

3

3

Мастило Торсиол-35

5

5

Олива гідравлічна МГЕ-10А

13

10

Оливи гідравлічні АУП, МГЕ-4А

10

10

Олива АМГ-10

10

5

Рідини ПГВ, АЖ-12Т

8

8

Робочі рідини 7-50с-3, “Полюс”

5

5

Робоча рідина ЛЗ-МГ-2

8,5

8,5

Рідина ГЖД-14С

15

15

Рідина “І” (етилцелозольв технічний)

3

2

Рідина Nycosol 13

6

5

Спирти етилові

6

6

__________
Примітки:



1. Для марок пального, терміни зберігання яких не вказані в цьому додатку, слід керуватися гарантійними термінами зберігання, встановленими нормативними документами на них.
2. Строки зберігання ПММ, вказані в графі 3 (ІІ кліматична зона), встановлені для південних районів України, а саме: Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області.
3. Умови зберігання пального мають відповідати вимогам ДСТУ 4454:2005 і цій Інструкції.
4. У разі невідповідності термінів зберігання, зазначених у цьому додатку, термінам зберігання, що визначені заводом-виробником, керуватися рекомендаціями заводу-виробника.


Додаток 6
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу ІІІ)

АКТ
розкриття арбітражної проби


Додаток 7
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

АКТ
відбирання проб ПММ


Додаток 8
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації проб ПММ (для лабораторій ПММ)


Додаток 9
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань світлих нафтопродуктів


Додаток 10
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань олив та мастил


Додаток 11
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробувань спеціальних рідин


Додаток 12
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації результатів випробування відпрацьованих нафтопродуктів


Додаток 13
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ
розчинів і терміни перевірки титрів, коефіцієнтів поправки робочих розчинів, що використовуються під час випробування ПММ


Додаток 14
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

МЕТОДИ
відновлення якості ПММ


Додаток 15
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

НОРМИ
витрати спирту етилового ректифікованого на проведення фізико-хімічних випробувань ПММ


Додаток 16
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
обліку некондиційних ПММ


Додаток 17
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ПАСПОРТ ЯКОСТІ


Додаток 18
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
реєстрації видачі паспортів якості


Додаток 19
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

КОНТРОЛЬНИЙ ТАЛОН



Додаток 20
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
видачі контрольних талонів

Номер талона

Дата видачі талона

Найменування (марка) палива

Номер резервуара

Номер і дата паспорта якості на паливо

Номер паливозаправника, маслозаправника, заправного агрегата

Підпис водія про отримання талона

Дата і підпис начальника лабораторії ПММ (лаборанта) про повернення талона

1

2

3

4

5

6

7

8










Додаток 21
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
обліку роботи фільтрів і фільтрів-сепараторів

Дата

Видано пального через фільтр за день, л

Залишок ресурсу фільтра до огляду, л

Перепад тиску, кгс/см2

Відмітка про регламентні роботи (заміна, промивання, огляд фільтрувальних чохлів, огляд і заміна ущільнювальних прокладок тощо)

Підписи осіб, які проводили регламентні роботи і перевірку якості їх виконання (водій, помічник начальника служби ПММ, лаборант)

лівий

правий

лівий

правий

лівий

правий

1

2

3

4

5

6

7

8

9










__________
Примітки:



1. В авіаційних частинах облік роботи фільтрів і фільтрів-сепараторів ведеться начальником складу ПММ (лабораторією ПММ).
2. Перепад тиску на фільтрі і фільтрі-сепараторі заноситься в журнал обліку їх роботи на початку і в кінці робочого дня.
3. Для фільтрів автомобільних засобів заправлення запис про перепад тиску і стан фільтруючих елементів проводиться у формулярі цього засобу під час здачі водієм видаткових відомостей на пальне.


Додаток 22
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
зливання відстою і перевірки пального на відсутність води та механічних домішок

Дата перевірки

Об’єкт перевірки (номери резервуарів, бортовий номер зразка ОВТ тощо)

Найменування (марка) пального

Результати перевірки

Перелік і об’єм робіт з видалення води і механічних домішок

Підписи осіб, які проводили перевірку і видалення води та механічних домішок

по воді

по механічних домішках

1

2

3

4

5

6

7








__________
Примітки:



1. У графах 4 і 5 робляться відмітки про наявність або відсутність води і механічних домішок у відстої, що зливається.
2. У графі 7 ставляться підписи осіб, що проводили перевірку, організували і безпосередньо брали участь у видаленні води та механічних домішок.


Додаток 23
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ВІДОМІСТЬ
некондиційних ПММ


Додаток 24
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ВІДОМІСТЬ
наявності на неліквідних олив, мастил та спеціальних рідин


Додаток 25
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

КАРТКА (ЖУРНАЛ)
обліку роботи лабораторії ПММ (ОЦЗ, ЦМТЗ, авіаційної частини)



Додаток 26
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
приготування і перевірки титрів робочих розчинів

Дата приготування і перевірки титру, коефіцієнта виправлення

Кількість приготовленого розчину, дм3

Найменування розчину і речовини, за яким перевіряється титр, коефіцієнт виправлення

Розрахунки під час встановлення коефіцієнта виправлення, титру і остаточний результат

Підпис особи, що приготувала розчин і встановила коефіцієнт виправлення, титр розчину

Підпис особи, що перевірила правильність готування розчину і встановлення коефіцієнта виправлення, титру розчину








Додаток 27
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ЖУРНАЛ
обліку зачистки резервуарів

Дата

Номер резервуара

Причина зачистки (техогляду, ремонту)

Найменування ПММ, які підлягають наливу

Об’єм роботи з зачищення (огляду, ремонту)

Об’єм проведених робіт

Підписи осіб, які проводили роботи

Висновок про готовність резервуарів до наливу

Склад комісії з перевірки зачищення (техогляду, ремонту), № наказу про його призначення

Підписи членів комісії, які перевіряли якість зачищення (технічного огляду, ремонту)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10












Додаток 28
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

РОБОЧИЙ ЖУРНАЛ ЛАБОРАНТА
Дата початку випробування _________ Номер проби ____________

Вихідні дані

Розрахунки

Результати




Дата закінчення випробування _______________________

Підпис виконавця __________________________________

Підпис начальника лабораторії ПММ __________________



Додаток 29
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
якості нафтопродуктів, що найбільш схильні до змін

№ з/п

Найменування ПММ

Показники, найбільш схильні до змін при зберіганні

1

2

3

1

Авіаційні бензини

Фракційний склад
Період стабільності
Вміст фактичних смол

2

Автомобільні бензини

Фракційний склад
Вміст фактичних смол
Кислотність

3

Палива для реактивних двигунів

Вміст фактичних смол
Кислотність
Термоокислювальна стабільність

4

Мінеральні моторні оливи

Кислотність
В'язкість
Лужне число

5

Авіаційні синтетичні оливи

Кислотне число
Температура спалаху

6

Рідина “І”

Вміст води
Кислотність
Число омилення

7

Спирт

Міцність


Додаток 30
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 5 розділу ІІІ)

АКТ ПРИЙМАННЯ


Додаток 31
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ПЛАН (ГРАФІК)
поновлення запасів ПММ тривалого зберігання авіаційної частини


Додаток 32
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ПЛАН
проведення випробувань ПММ тривалого зберігання бази (складу), авіаційної частини


Додаток 33
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

ПЛАН
роботи лабораторії ПММ



Додаток 34
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 4 розділу ІІІ)

НОРМИ
часу на проведення випробування ПММ за окремими фізико-хімічними показниками

№ з/п

Найменування показників

Номер ДСТУ (ГОСТ, ТУ)

Норми часу, хв.

Умовний коефіцієнт

1

2

3

4

5

1

Густина

3900

13

0,027

2

Колір і прозорість, зовнішній вигляд, наявність механічних домішок і води (візуально)

Темні

10

0,021

Світлі

15

0,031

3

Наявність механічних домішок ваговим методом

6370

119

0,25

10577

57

0,119

9270

180

0,375

4

Визначення вмісту механічних домішок у мастилах

6479

180

0,38

5

Наявність води в оливах

2477

50

0,104

1547

10

0,021

6

Наявність води в рідині “І”

14870

100

0,21

7

Фракційний склад

2177

99

0,206

8

Температурні межі перегонки рідини “І”

18995.7

120

0,25

9

Температура кипіння гальмівних рідин

-

31

0,065

10

Температура спалаху у закритому тиглі:

6356



до 50 °С

74

0,154

від 50 °С до 150 °С

92

0,192

понад 150 °С

116

0,242

11

Температура спалахування у відкритому тиглі:

4333



до 100 °С

68

0,142

від 100 °С до 200 °С

92

0,192

понад 200 °С

118

0,246

12

Питома електрична провідність

25950

15

0,031

13

Октанове число

511



8226

180

0,375

14

В’язкість кінематична при 20 °С

33

40

0,083

50 °С


54

0,113

100 °С


54

0,113

15

В’язкість умовна мазутів

6258

68

0,142

16

Температура краплепадіння:
до 100 °С
понад 100 °С

6743

50

0,104

70

0,146

17

Температура помутніння

5066

110

0,23

18

Температура застигання:
до мінус 30 °С

20287

70

0,146

нижче мінус 30 °С

100

0,21

19

Температура початку кристалізації
(замерзання) охолоджувальної рідини

159

54

0,113

Визначається гідрометром

13

0,027

20

Наявність фактичних смол

8489

43

0,09

21

Визначення термічної стабільності

9144

80

0,17

22

Визначення періоду стабільності

6667

40

0,083

23

Коксівність

19932

120

0,25

24

Зольність

1461

68

0,142

25

Зольність сульфатна

12417

70

0,15

26

Лужне число

11362

95

0,198

27

Число омилення рідини “І”

8313

60

0,125

28

Наявність цинку в рідині “І”

-

10

0,021

29

Кислотність

5985

50

0,104

30

Кислотне число

5985

55

0,115

31

Визначення вмісту меркаптанової сірки

17323

35

0,073

32

Кислотність рідини “І”

8313

22

0,046

33

Наявність вільних кислот у спирті

18300

21

0,044

34

Наявність водорозчинних кислот та лугів

6307

15

0,031

35

Наявність вільних лугів і органічних кислот у мастилах

6707

55

0,115

36

Випробування на мідній пластинці

6321

15

0,031

37

Визначення прозорості трансформаторних олив

982

13

0,027

38

Число деемульсації

12068

72

0,15

39

Пенетрація

5346

48

0,1

40

Показник заломлення

18995.2

19

0,04

41

Розчинність рідини “І” в паливі

8313

20

0,042

42

Змішуваність рідини “І” з водою

8313
17477

20

0,042

43

Наявність рідини “І” в паливі

-

20

0,042

44

Водневий показник

-

20

0,042

45

Визначення значення рН охолоджувальної рідини

159

15

0,031

46

Наявність фосфорнокислого натрію

159

22

0,046

47

Наявність декстрину

159

20

0,042

48

Наявність хлоридів

159

10

0,021

49

Проведення розгонки охолоджувальних рідин

159

120

0,25

50

Міцність спирту

3639

11

0,023

51

Проба спирту на чистоту

5964

21

0,044


Додаток 35
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу ІІІ)

ДОПУСТИМІ ВІДХИЛЕННЯ
якості ПММ під час застосування на техніці



Додаток 36
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу Х)

ПОРЯДОК
відновлення якості ПММ

1. Якість ПММ, що втратили кондиційність під час транспортування або зберігання, може бути відновлена до вимог стандартів з допустимими відхиленнями (додаток 35 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662, далі - Інструкції) або до рівня якості іншої марки ПММ. Відновлення якості ПММ проводиться згідно з рекомендацією лабораторії ПММ, яка проводила випробування ПММ. Некондиційні ПММ, як правило, відновлюються методом складання сумішей із ПММ однієї марки, що мають запас якості за показниками, які підлягають виправленню, або шляхом додавання компонента, якого не вистачає. Перелік показників якості ПММ, за якими може бути відновлена його кондиційність, і основні способи відновлення якості викладені в додатку 14 до цієї Інструкції.

2. Відновлення некондиційних ПММ проводиться в такій послідовності:

встановлюються значення фізико-хімічних показників у вихідних продуктах (некондиційного і з запасом якості);

розраховується кількість продуктів, які підлягають змішуванню;

лабораторним випробуванням зразка перевіряється правильність виконаних розрахунків;

готуються необхідні для змішування резервуари, тара;

проводиться змішування;

перевіряється однорідність і якість одержаної суміші.

У разі змішування ПММ спочатку перекачують у резервуар ПММ з більшою густиною, а потім подають у нижню частину резервуара ПММ з меншою густиною. Після заповнення резервуара суміш перекачується “на кільце”. Період перекачки на циркуляцію визначається часом, необхідним для одержання суміші по всій висоті резервуара.

Однорідність суміші визначають після чотирьох годин відстоювання. Змішування закінчують, коли густина суміші в різних частинах буде однакова і випробування за показниками, що підлягали виправленню, підтвердить відповідність виправленого показника вимогам стандарту.

Оливи змішують у змішувачах, обладнаних паровими змійовиками, а за відсутності змішувачів - в АМЗ, АПМЗ.

Для одержання однорідної суміші складові частини спочатку нагрівають до температури 60-80 °С.

Змішування олив проводять при безперервному підігріванні суміші в межах вказаної температури.

Циркуляцію суміші за схемою “резервуар - насос - резервуар” проводять протягом часу, необхідного для одержання необхідної суміші. Після закінчення змішування суміш витримують при температурі 60-80 °С, після чого перевіряють її однорідність і визначають відповідність вимогам стандарту. Якщо суміш неоднорідна, циркуляцію повторюють.

3. При відновленні якості ПММ за показниками (густина, фракційний склад, октанове число, концентрація свинцю і фактичних смол, кислотність, кислотне і лужне число, зольність, коксівність, вміст сірки, вміст ароматичних вуглеводнів, масова частка бензолу, масова частка кисню, масова частка кисневих сполук, йодне число, число омилення) значення показників у суміші дорівнює середньоарифметичній величині цих показників у взятих для змішування продуктах

Співвідношення продуктів, необхідних для змішування, визначають за формулами

де

Ра

-

маса продукту, який має запас якості за показником, що відновлюється;


Рв

-

маса некондиційного продукту;


А

-

масова частка продукту (у суміші), який має запас якості за показником, що відновлюється, %;


X

-

значення показника, яке треба одержати після змішування;


Ха

-

значення показника у продукті, який має запас якості;


Хв

-

значення показника некондиційного продукту.

Під час відновлення якості бензину за октановим числом шляхом змішування бензинів двох марок, що значно відрізняються за вмістом присадок, ароматичних вуглеводнів, кисневмісних сполук, розрахункове співвідношення бензинів у суміші, знайдене за формулою, є орієнтовним і підлягає уточненню за результатами випробувань виготовленого зразка.

Застосування вказаних формул у разі відновлення якості за фракційним складом має свої особливості, які можна розглянути на такому прикладі.

В авіаційній частині є некондиційний авіаційний бензин Б-95/130, температура википання 10 % якого дорівнює 87 °С; для відновлення його якості є бензин такої самої марки в другій партії з температурою википання 10 % при 69 °С; за ГОСТ 1012-72 температура википання 10 % для авіаційного бензину Б-95/130 повинна бути не вище 82 °С. Для розрахунку масової частки бензинів у суміші треба знати, скільки відсотків кожного з них википає до 82 °С (тобто до температури, встановленої ГОСТ 1012-72).

Для цього в лабораторії ПММ проводять розгонку бензинів і визначають відсоток википання їх до 82 °С.

Припустимо, що до 82 °С википає некондиційного бензину 6 %, а бензину із запасом якості - 18 %. Таким чином, одержуємо необхідні дані для розрахунку

Якщо підставити ці дані у формулу, отримаємо потрібну масову частку бензину, що має запас якості показника, який підлягає виправленню якості:

тобто для змішування треба взяти 33,3 % бензину, який має запас якості по температурі википання 10 % (решта 66,7 % - некондиційний бензин).

4. В’язкість і температура спалаху в закритому і відкритому тиглях суміші ПММ не є пропорційними. Але їх можна підрахувати з достатньою для практичних цілей точністю за формулою

де

X

-

в’язкість (температура спалаху в закритому або відкритому тиглі) суміші, сСт (°С);


Ха, Хв

-

в’язкість (температура спалаху) компонентів суміші, сСт (°С);


Ра, Рв

-

масова частка компонентів суміші, %;


К

-

емпіричний коефіцієнт, який визначається по кривій 1 з урахуванням в’язкості та по кривій 2 з урахуванням температури спалаху (додаток 37 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662).

5. Під час зневоднювання ПММ і вилучення з них механічних домішок шляхом відстоювання мінімальний час, необхідний для цієї операції, визначають із розрахунку швидкості осідання сторонніх домішок, яка дорівнює 0,3 м/г. Під час зневоднювання ПММ вода, яка збирається в нижній частині резервуара (цистерни, автомаслозаправника), підлягає видаленню.

Відсутність води і механічних домішок у ПММ встановлюється випробуванням проби, взятої з нижнього шару продукту.

6. Якість рідких консерваційних мастил, некондиційних за окремими показниками, відновлюється аналогічно оливам.

Якість пластичних мастил відновленню не підлягає.



Додаток 37
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу III)

КОЕФІЦІЄНТИ
для визначення розрахунковим методом в’язкості і температури спалаху в закритому тиглі сумішей нафтопродуктів

1 - крива в’язкості;

2 - крива температури спалаху.



Додаток 38
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 8 розділу III)

АКТ
про виготовлення сумішей



Додаток 39
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 9 розділу III)

ПОРЯДОК
збору та здачі відпрацьованих нафтопродуктів

1. До відпрацьованих нафтопродуктів належать: оливи, які в процесі експлуатації втратили відповідні якісні показники та відпрацювали встановлені строки; бензини, у тому числі розчинники, гаси, нафтові оливи, які застосовувалися як промивні рідини і показники якості яких не відповідають вимогам стандартів, нафтопродукти, зібрані під час очищення резервуарів, трубопроводів, залізничних та автомобільних цистерн, іншого обладнання. До відпрацьованих нафтопродуктів не відносяться нафтопродукти, зібрані під час зливання відстою ПММ.

2. Відпрацьовані нафтопродукти збираються (зливаються) з гідравлічних систем та ємностей ПС при їх заміні відповідно до встановлених наказами та інструкціями з експлуатації строків.

Збирання відпрацьованих нафтопродуктів під час заміни оливи в системах техніки тривалого зберігання проводиться після зливання відстою. Під час цих робіт повинен бути присутній начальник служби ПММ авіаційної частини.

Відпрацьовані авіаційні нафтопродукти збираються підрозділами по групах і здаються на склад авіаційного ПММ. Під час приймання відпрацьованих олив візуально перевіряється відсутність води та механічних домішок. Якщо нафтопродукт має велику кількість механічних домішок і води, проводиться його відстоювання. Після видалення механічних домішок і води відпрацьовані нафтопродукти зважуються з оформленням накладної на вказану кількість, після чого відпрацьовані нафтопродукти зливаються в тару відповідної групи.

3. Норми збору відпрацьованих нафтових олив до витрати свіжих становлять не менше:

оливи для двигунів (авіаційні) - 25 %;

оливи індустріальні (компресорні, турбінні, трансформаторні та інші нафтові оливи) - 35 %.

Відпрацьовані оливи не збираються в разі витрати:

на технічні потреби, пов’язані з безповоротними втратами;

на експлуатацію двигунів, що витрачають оливи в суміші з ПММ;

на консервацію техніки та обладнання.

4. Під час збирання відпрацьованих нафтопродуктів необхідно дотримуватися таких основних правил:

зливати відпрацьовані оливи в тару окремо по групах (таблиця 1 ГОСТ 21046):

ОМВ - оливи моторні відпрацьовані (для авіаційних поршневих двигунів), компресорні, вакуумні оливи, оливи для прокатних станів, а також індустріальні оливи згідно з вимогами таблиці 2 ГОСТ 21046;

ОІВ - оливи індустріальні відпрацьовані та робочі рідини для гідравлічних гідросистем, газотурбінні, ізоляційні, приладні та турбінні оливи, оливи для компресорів холодильних машин згідно з вимогами таблиці 2 ГОСТ 21046;

СНВ - суміш нафтопродуктів відпрацьованих - нафтові промивальні рідини, оливи, що використовувалися під час термічної обробки металів, циліндрові, трансмісійні, нафта та рідкі нафтові палива, вилучені з очисних споруд та вод, що містять нафту, бензини, у тому числі уайт-спірит, гас, дизпаливо, нафтові оливи, які не відповідають вимогам груп ОМВ та ОІВ, трансмісійні оливи, суміш нафтопродуктів, зібрані під час зачищення засобів зберігання і транспортування. Оливи іноземного виробництва збираються так само, як і вітчизняні зразки, замінниками яких вони є;

зливати відпрацьовані нафтопродукти в тару тільки через лійку з металевою сіткою;

не допускати зливання рідин з механічними домішками;

резервуари, бочки, бідони для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів повинні мати напис, який вказує групу нафтопродуктів, для яких вони призначені;

для зливу відпрацьованих нафтопродуктів груп ОМВ і ОІВ не допускається використання тари із залишками трансмісійних олив, пластичних мастил, продуктів ненафтового походження і промивальних рідин;

призначений для зберігання інвентар, насоси, рукави та інше майно повинне бути зачищене від бруду;

для забезпечення якості збирання відпрацьованих нафтопродуктів потрібно обладнати пункт зберігання, який розташовується, як правило, біля складу ПММ.

5. Якість відпрацьованих нафтопродуктів по групах повинна відповідати технічним вимогам, визначеним ГОСТ 21046.

6. Авіаційні частини, які не мають лабораторій або не в змозі виконати випробування за показниками ГОСТ 21046, перед здаванням відпрацьованих нафтопродуктів в ОЦЗ (склад, база пального) виконують відбір проб відпрацьованих нафтопродуктів і направляють їх для повного випробування до лабораторії, за якою закріплена частина.

Після отримання паспорта якості і в разі відповідності відпрацьованих нафтопродуктів вимогам ГОСТ 21046 вони здаються в ОЦЗ. Під час приймання відпрацьованих нафтопродуктів у ОЦЗ їх обов’язково перевіряють на відсутність вільної води в нижньому шарі. У разі виявлення вільної води в нижньому шарі відпрацьовані нафтопродукти не приймаються до її видалення.

7. Відбір проб відпрацьованих нафтопродуктів проводиться відповідно до ДСТУ 4488:2005.

8. Відпрацьовані нафтопродукти зберігаються по групах окремо від інших нафтопродуктів. На тарі (резервуарах) повинні бути трафарети із вказанням групи відпрацьованих нафтопродуктів.

9. Резервуари, призначені для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів, повинні бути обладнані приймально-зливними засобами, люками для зачищення і зливними кранами для зливання відстою.

10. Час зберігання відпрацьованих нафтопродуктів на складах ПММ використовується для відстоювання від води і механічних домішок.

В осінній період (жовтень - листопад) з кожної одиниці тари з відпрацьованими нафтопродуктами видаляється відстояна вода та механічні домішки.

Виділений і відстояний з емульсії водний шар перед зливом в каналізацію обробляють відповідно до діючої нормативно-технічної документації для запобігання забрудненню навколишнього середовища.

11. Маркування ємностей з відпрацьованими нафтопродуктами має містити:

найменування нафтопродуктів, групу;

умовну назву постачальника;

номер партії;

напис “вогненебезпечно” - для групи СВН та промивальних рідин.

12. Відпрацьовані нафтопродукти здаються та приймаються партіями. Партією вважається будь-яка кількість відпрацьованого нафтопродукту однієї групи, яка супроводжується одним паспортом якості.

13. Рішення щодо подальшого використання відпрацьованих нафтопродуктів та їх транспортування приймає начальник ЦУЗПММ ЗСУ Тилу ЗСУ (ЦОВВ).

14. Під час роботи з відпрацьованими нафтопродуктами, які містять отруйні домішки, необхідно виконувати вимоги керівних документів Міністерства оборони України та інших ЦОВВ ДА з такими доповненнями:

малонебезпечні відпрацьовані ОТР на нафтовій основі (МН-7,5У, МС-8РК, МС-8п та їх закордонні аналоги) потрібно зберігати та зливати в групу відпрацьованих моторних олив;

синтетичні відпрацьовані авіаційні оливи (ВНИИ НП 50-1-4ф, ВНИИ НП 50-1-4у, Б-3В, ПТС-225, ЛЗ-240, ИПМ-10 та їх закордонні аналоги) потрібно зливати в групу відпрацьованих індустріальних олив.

15. Для зберігання відпрацьованих нафтопродуктів має бути обладнане вибухобезпечне приміщення зі штучним освітленням та надійною припливно-витяжною вентиляцією для забезпечення вмісту парів нафтопродуктів у повітрі робочої зони, що не перевищує встановленого для шкідливих речовин рівня. Робота з відкритим вогнем не допускається.

У разі розливу відпрацьованого нафтопродукту необхідно зібрати його в тару, місце розливу промити гасом і протерти сухою ганчіркою, на відкритому майданчику місце розливу засипати піском та прибрати його.



Додаток 40
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 12 розділу III)

АКТ
приймання нафтопродуктів за якістю


Додаток 41
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 13 розділу III)

ПЛАН
перевірки організації контролю якості ПММ


Додаток 42
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 19 розділу III)

НОРМИ
витрат хімічних реактивів, що застосовуються під час випробув ПММ


Додаток 43
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 21 розділу III)

НОМЕНКЛАТУРНИЙ ПЕРЕЛІК
засобів вимірювання техніки військового призначення, які підлягають обов’язковій повірці (калібруванню)



Додаток 44
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 21 розділу III)

КНИГА
обліку технічного стану, калібрування, повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки військового призначення

________________________________________________________________
(підрозділ (відділ зберігання),


_________________________________________________________________
військова частина (склад, база) )


Розпочато “___”__________ 20__ року


Закінчено “___”__________ 20__ року

Розділ І

ЗМІСТ

Зразок озброєння чи військової техніки (об’єкт вимірювань)

Сторінки книги

Зразок озброєння чи військової техніки (об’єкт вимірювань)

Сторінки книги

початкова

наступні

початкова

наступні

1

2

3

4

5

6







Розділ ІІ

(лівий бік)

№ з/п

Зразок озброєння (об’єкт вимірювань)

Найменування ЗВТ ВП

Тип або шифр

Заводський номер

Межі вимірювань

Періодичність калібрування (повірки)

1

2

3

4

5

6

7








(правий бік)

Дата останнього калібрування (повірки) або рік випуску

Дата калібрування, повірки ЗВТ ВП (метрологічного обслуговування ОВТ)

Дати відправки ЗВТВП в ремонт та повернення з ремонту

При-мітка

запланована

фактична

запланована

фактична

запланована

фактична

запланована

фактична

запланована

фактична

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

















__________
Примітки:



1. Ведеться у підрозділах, а також у відповідній службі метрології та стандартизації (метролога) авіаційної частини.
Ведення обліку технічного стану ЗВТ ВП покладається:
у підрозділах - на командирів підрозділів;
в авіаційній частині - на начальника служби метрології та стандартизації (метролога).
2. Обліку технічного стану підлягають усі наявні ЗВТ ВП, у тому числі й ті, що входять до комплектів озброєння і військової техніки та комплектів їх запасних частин, інструменту та приладдя. Облік ведеться за зразками озброєння і військової техніки, об’єктами вимірювань за групами вимірювань.


Додаток 45
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 24 розділу III)

ПЕРЕЛІК
марок ПММ закордонного виробництва, допущених до застосування на ПС у Збройних Силах України



Додаток 46
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу III)

ПОРЯДОК
розслідування авіаційних подій, пов’язаних із застосуванням ПММ

1. Складність проблеми забезпечення безпеки польотів полягає в її залежності від численних факторів на всіх стадіях існування ПС: розробка тактико-технічного завдання, проектування, створення дослідного зразка, випробування, серійне виробництво, а також масової експлуатації та застосування ПС. У забезпеченні безпеки польотів беруть участь багато різних фахівців авіаційної промисловості та авіації державної авіації України. Недоліки та прорахунки на всіх стадіях створення, експлуатації та застосування ПС виявляються тільки на заключному етапі - у процесі експлуатації ПС.

Знання з безпеки польотів для всіх авіаційних фахівців надзвичайно важливі з огляду на покладені на них завдання із забезпечення безаварійної льотної роботи. Фахівцям служби ПММ необхідно отримувати і постійно вдосконалювати навички з організації розробки профілактичних заходів, спрямованих на запобігання авіаційним подіям та інцидентам в авіаційних частинах.

2. Порядок призначення комісії та її робота регламентуються наказом Міністерства оборони України щодо розслідування авіаційних подій.

Рішення щодо включення до складу комісії фахівців служби ПММ приймається посадовою особою, яка призначила розслідування, якщо виникає версія про причинний зв’язок відмови ПС із застосуванням ПММ.

3. До прибуття комісії за вказівкою командира авіаційної частини, в якій виникла авіаційна подія, посадові особи організовують:

розшук особового складу, авіаційної техніки, вузлів, агрегатів тощо;

збір і зберігання льотної, технічної та іншої документації, яка стосується польотів, даної авіаційної події (документація служби та складу ПММ, засобів заправки);

опечатування всіх матеріалів і наземних засобів об’єктивного контролю польоту, інструментів, проб пального, засобів наземного забезпечення польотів, які використовувалися під час підготовки ПС до польоту або усунення несправності безпосередньо перед польотом, складу ПММ, всіх засобів заправки, які використовувалися під час підготовки ПС до останнього вильоту;

збір письмових пояснень від осіб, які пов’язані з підготовкою ПС до польотів і забезпечують польоти, здійснюють контроль якості пального, заправку ПС, що відмовило, а також свідків льотних подій.

4. Комісія заслуховує посадових осіб військової частини щодо обставин авіаційної події, стану техніки, яка відмовила, складу ПММ та інших об’єктів, які мають відношення до приймання і видачі пального на заправку ПС. Знайомиться з фактичним станом справ.

На підставі одержаної інформації комісія складає план роботи з розслідування авіаційної події.

У разі встановлення причинного зв’язку авіаційної події із застосуванням ПММ створюється робоча група з дослідження якості ПММ. Склад робочої групи включає представників ІАС та служби ПММ.

Основними завданнями робочої групи з дослідження якості ПММ є:

оцінка стану засобів зберігання і заправки ПММ, аналіз стану технічної документації і додержання регламенту застосування ПММ;

аналіз міри впливу вивчених факторів на авіаційну подію;

підготовка пропозицій щодо попередження повторення аналогічних відмов.

Усі роботи на ПС, складах ПММ та інших об’єктах проводяться за участю посадових осіб, які безпосередньо відповідають за експлуатацію даних об’єктів.

Місця відбору, кількість і об’єм проб ПММ, відстоїв, відкладень, методику їх відбору і мету їх дослідження визначає комісія.

Відбір проб ПММ здійснюється відповідними посадовими особами авіаційної частини у присутності членів робочої групи комісії відповідно до ДСТУ 4488:2005 або способом, вказаним комісією. Метод відбору проб вказується в супровідній документації або технічному завданні на випробування зразків. За наявності в баках ПС відстою або відкладень на деталях необхідно в першу чергу визначити об’єм відстою або відкладення.

Методика дослідження проб пального розробляється членами робочої групи та узгоджується зі всіма членами комісії.

При обмеженому об’ємі проб пального або відкладень їх випробування проводяться за найбільш важливими показниками, які дозволять підтвердити або відхилити версію причини авіаційної події. Випробування таких проб проводять після випробувань всіх інших проб.

Голова комісії може залучати до розслідування або консультації з окремих питань експертів - фахівців науково-дослідних установ, військових учбових закладів, військових частин, а також фахівців з інших міністерств і відомств за узгодженням із відповідними посадовими особами, яким підпорядковуються відповідні заклади.

За потреби проведення аналітичних, лабораторних та інших досліджень голова комісії залучає лабораторії ПММ, контрольні лабораторії заводів-виготовлювачів, науково-дослідних установ тощо (за узгодженням з відповідними посадовими особами, яким підпорядковуються відповідні заклади).

До проб пального, які направляються на дослідження, додається акт відбору проб та завдання на дослідження.

У завданні на дослідження проб пального вказуються мета дослідження, обставини авіаційної події, відомості про пальне та обов’язково прикладається копія паспорта на ПММ виробника.

Керівники установ, до яких надходять проби пального, організовують у термін до десяти діб із моменту одержання завдання виконання необхідних досліджень і представляють висновок голові комісії.

Якщо для завершення потрібен більший строк, то голові комісії подаються попередній висновок, зроблений на підставі виконаних робіт, програма досліджень, необхідна для їх завершення, зі строками надання остаточного висновку. Дослідження в декількох установах виконуються за узгодженими між цими установами програмами, що затверджуються головою комісії.

Після закінчення робіт складається спільний висновок.

5. Звіт про роботу комісії включає:

дані про заправку ПС;

марки, найменування і кількість дозаправлених перед польотом ПММ;

результати лабораторних випробувань пального, заправленого перед польотом ПС;

результати лабораторних випробувань пального, відібраного після використання ПС;

наявність пального після відмови;

кількість, об’єм і місця відбору проб пального;

загальну оцінку якості пального та можливий вплив на виникнення відмови.

Інцидентом вважається:

заправка ПС некондиційним пальним;

порушення регламентів обслуговування та експлуатації ПС;

порушення технологічних операцій з ПММ під час прийому, зберігання та застосування.

За результатами розслідування складається акт. В акті вказуються:

належність, дата виготовлення, технічний стан ПС;

дата виникнення і детальний опис авіаційної події;

заходи, проведені в авіаційній частині до прибуття комісії;

результати роботи комісії та інших організацій;

висновок щодо причин авіаційної події і безпосередньо винуватців;

заходи щодо запобігання виникненню аналогічних авіаційних подій.

Акт підписують усі члени комісії. Член комісії, який висловив розбіжність зі змістом або висновками акта, підписується з поміткою “з окремою думкою”. Окрема думка з обґрунтуванням причин розбіжностей викладається у вигляді окремого письмового документа, який додається до всіх екземплярів акта.

Фахівці, які брали участь у розслідуванні авіаційної події як експерти, складають експертний висновок з питань, які були перед ними поставлені.

Акт затверджується посадовою особою, наказом якої призначена комісія.

Акт розслідування авіаційної події розсилається:

посадовій особі, наказом якої призначена комісія;

командиру з’єднання;

командиру авіаційної частини, в якій відбулася відмова;

командирам військових частин та інших установ, яким необхідно розробляти заходи щодо виключення відмов і відновлення робочого стану техніки.

Акт розсилається у триденний строк після затвердження.



Додаток 47
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 30 розділу III)

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
польових засобів контролю якості ПММ



Додаток 48
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 3 розділу IV)

ПОРЯДОК
підготовки пробовідбірних засобів

№ з/п

Найменування операції

Пробовідбірні засоби для нафтопродуктів

рідких

мазеподібних

1

2

3

4

Підготовка пробовідбірних засобів, що не застосовувались

1

Розбирання пробовідбірника, відгвинчування кришки

-

-

2

Видалення консерваційного мастила дрантям, змоченим розчинником (нефрас, уайт-спірит)

Пробовідбірник металевий переносний, пробовідбірна трубка

Щупи гвинтоподібні, з поздовжнім вирізом, поршневі

3

Огляд, видалення слідів корозії

-

-

4

Промивання розчинником (нефрас, уайт-спірит)

-

Щупи гвинтоподібні, з поздовжнім вирізом, поршневі, поліетиленові банки

5

Продування стислим повітрям

-

-

6

Промивання 5 % розчином кальцинованої соди (хромової суміші)

Скляні пляшки місткістю 0,5- 0,75 л

Скляні пляшки місткістю 0,5-1 л

7

2-3 разове промивання водопровідною водою

-

-

8

Промивання дистильованою водою

-

-

9

Просушування в сушильній шафі при температурі 105-110 °С протягом 1-2 годин

-

-

Підготовка пробовідбірних засобів, які були у використанні

1

Видалення залишків нафтопродукту дрантям, змоченим розчинником (уайт-спірит, нефрас)

Пробовідбірник металевий переносний, пробовідбірна трубка

Щупи гвинтоподібні, з поздовжнім вирізом, поршневі, банки скляні та поліетиленові

2

2-3-разове промивання розчинником (уайт-спірит, нефрас) із заливанням 10 % ємності розчинником

Пробовідбірник металевий переносний, скляні пляшки

Скляні, поліетиленові банки

3

Огляд (виявлені сліди корозії підлягають видаленню механічним способом)

Пробовідбірник металевий переносний

Щупи гвинтоподібні, з поздовжнім вирізом, поршневі

4

Промивання розчинником

-

-

5

Продування стиснутим повітрям

-

-

6

Просушування в сушильній шафі при температурі 105-110 °С

Пляшки скляні

Банки скляні


Додаток 49
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 7 розділу VII)

УЗГОДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник командира авіаційної частини

Командир авіаційної частини

_____________________________

_________________________________

“____” __________20____ року

“____” __________20____ року

ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА
виконання основних робіт, які забезпечують заправку ПС ПММ

Вид операції

Порядок виконання

Строк і періодичність виконання

Відповідальний за виконання

Документація

1

2

3

4

5

Приймання із залізничних цистерн

Перевірка відповідності якості зачищення резервуарів, призначених для приймання ПММ, що надійшли, вимогам ГОСТ 1510

До прибуття залізничних цистерн

Начальник лабораторії ПММ, лаборант

Журнал обліку зачищення та акти на зачищення резервуарів

Підготовка приладів для відбору проб і проведення випробувань. Перевірка наявності пломб, чистоти і справності нижніх зливних засобів і зливно-наливних рукавів

Так само

Лаборант

Вимоги стандартів

Звірка номерів залізничних цистерн із номерами, вказаними в накладних і паспортах, перевірка правильності і повноти заповнення паспортів і порівняння даних паспортів із вимогами стандарту (ТУ), наявність штампа (печатки) про приймання пального представником замовника

Під час приймання

Начальник лабораторії ПММ, лаборант

-

Відбір проб із кожної залізничної цистерни

Так само

Лаборант

Акт відбору проб, журнал реєстрації проб

Проведення приймально- здавального випробування з кожної залізничної цистерни в об’ємі, встановленому для видачі дозволу на зливання. Видача дозволу на зливання. Злив відстою у прирельсовий резервуар у разі виявлення води і механічних домішок у залізничних цистернах

Під час приймання до зливання

Лаборант

Журнал випробувань

Проведення приймально - здавального випробування об’єднаної проби

У період зливання

Лаборант

Журнал випробувань

Перевірка перепаду тиску на фільтрах

Так само

Лаборант

Журнал обліку

Перевірка повноти обслуговування засобів зберігання, транспортування і перекачування, які впливають на зберігання якості пального (герметичність, установка заглушок, кришок, чохлів)

Після зливання

Лаборант

-

Проведення випробувань пального за всіма показниками якості, які входять до контрольного випробування

Після зливу з кожного резервуара

Лаборант

Журнал випробувань

Зберігання у відстійних резервуарах

Відстоювання в резервуарах (з розрахунку 0,3 м/г)

Після зливу

Начальник складу, лаборант

-

Перевірка і злив відстійної води і механічних домішок

Після закінчення відстоювання раз на тиждень

Так само

Журнал зливу відстою, плани (річні, місячні)

Перевірка умов зберігання

Вказується періодичність для кожної посадової особи

Вказуються відповідальні особи

Плани (річні, місячні)

Перекачування пального із відстійних резервуарів у видаткові резервуари

Перевірка відсутності механічних домішок і води у відстійних резервуарах, перевірка готовності засобів перекачування, фільтрування, комунікацій, трубопроводів, які забезпечують зберігання якості пального під час перекачування

Перед перекачуванням

Лаборант

-

Перевірка готовності видаткових резервуарів до приймання пального, перевірка якості пального у відстійних резервуарах

Так само

Начальник лабораторії ПММ, лаборант

Журнал огляду резервуарів, журнал зливу




відстою, журнал випробу-ань, паспорт якості

Видача пального на заправку авіаційної техніки з видаткових резервуарів

Перевірка часу відстою пального (не менше 60 хвилин)

Перед початком видачі

Начальник лабораторії ПММ

-

Злив відстою з кранів нижнього зливу видаткових резервуарів і перевірка пального на відсутність води і механічних домішок

Перед початком видачі і в кінці кожної льотної зміни

Лаборант

Робочий журнал

Перевірка наявності ПВК-рідини в об’єднаній пробі, відібраній з кранів нижнього зливу видаткових резервуарів

Перед початком видачі

Начальник лабораторії ПММ

Журнал випробувань, контрольний талон

Злив відстою з фільтрів, фільтрів-сепараторів, перевірка чистоти пального

Перед початком видачі

Начальник лабораторії ПММ, лаборант

Журнал обліку роботи фільтрів

Перевірка перепаду тиску на фільтрах і фільтрах-сепараторах

Кожну зміну

Начальник складу

-

Перевірка відповідності маркування засобів заправки і транспортування марці пального, яке в них залито

Перед початком заправки

Лаборант

-

Перевірка технічного стану дільниці забезпечення чистоти пального

До початку заправки

Лаборант

-

Злив відстою із фільтрів і відстійників автозаправника після відстоювання протягом 10 хв. і перевірка пального на відсутність води і механічних домішок

На контрольному пункті перевірки перед подачею на заправку

Лаборант

Контрольний талон

Перевірка чистоти пального і стан ПВК-рідини в пробах, відібраних із видаткових устаткувань засобів заправки

Не рідше одного разу на зміну

Лаборант

Журнал випробувань, контрольний талон

Видача контрольного талона водію автопаливозаправника, начальнику групового заправника літаків пальним

Після перевірки засобів заправки

Начальник лабораторії ПММ, лаборант

Журнал видачі контрольних талонів, контрольний талон

Контроль засобів заправки на технічній стоянці

Перевірка технічного стану засобів заправки

На початку льотної зміни

Представник інженерно-авіаційної служби

Контрольний талон, формуляр автопаливозаправника

Перевірка чистоти відстою з видаткових резервуарів, фільтрів і фільтрів-сепараторів засобів заправки з відстійника автопаливозаправника

Перед початком і в ході заправки, через 6 годин після останньої заправки

Так само

Так само

Заправка ПС

Злив відстою з ПС і перевірка його на відсутність води і механічних домішок

У період передпольотної підготовки

Старший технік (технік)

Контрольний лист

Перевірка відповідності маркування засобів заправки, запису в контрольному талоні, а також чистоти і справності видаткових і фільтрувальних елементів

Перед кожною заправкою

Так само

Контрольний талон

Контроль за перепадом тиску на фільтрах і фільтрах-сепараторах заправних засобів

Під час заправки ПС

Водій

Журнал обліку роботи фільтрів

Одержання видаткової відомості на видане пальне і перевірка записів та номера контрольного талона

Після заправки

Так само

Видаткова відомість

Злив відстою з баків ПС, перевірка його на відсутність води і механічних домішок

Після заправки

Старший технік (технік) ПС

Контрольний лист, журнал підготовки ПС

Відбір проб із баків ПС

Після заправки

Старший технік (технік) ПС

Контрольний лист, журнал підготовки ПС

__________
Примітка.



Технологічні карти розробляються відповідно до місцевих умов зберігання та роботи всіх марок пального, яке подається для заправки авіаційної техніки.
У графі “Відповідальний виконавець” вказуються посадові особи, які відповідають за виконання планових операцій.


Додаток 50
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 7 розділу VII)

ПРИНЦИПОВА СХЕМА
забезпечення чистоти авіаційного палива на аеродромних складах



Додаток 51
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 10 розділу VII)

ПЕРЕЛІК
можливих дефектів спеціального обладнання засобів заправки і транспортування ПММ

Найменування агрегату, вузла або приладу

Найменування дефекту або ушкодження і величина допуску

Заходи щодо усунення дефекту

1

2

3

Цистерна паливозаправника

Різнотонність кольору цинкового покриття всередині цистерни

Допускається без усунення

Здимання, відставання і лущення цинкового покриття цистерни сумарною площею понад 0,25 м2 або окремі суцільні ділянки діаметром понад 5 см

Так само

Теча або запотівання пального в місцях зварювальних швів, кріплення заглушок, кришок люків і з’єднання трубопроводів

Не допускається, підлягає усуненню

Забруднення внутрішньої поверхні цистерни продуктами осмолювання, оксидом цинку, механічними частинками та іншими сторонніми включеннями

Незалежно від величини забруднення проводиться зачистка цистерни

Люк цистерни з кришкою

Деформація та інші пошкодження фланця люка і кришки, знос, усадка або зруйнування прокладки люка

Не допускається, підлягає усуненню, прокладка підлягає заміні

Недостатня затяжка кришки люка

Підтягнути болти кріплення і опломбувати

Трубопроводи

Руйнування прокладок або послаблення фланцевих і нарізних з’єднань трубопроводів

Замінити прокладку і підтягнути з’єднання

Тріщини, вм’ятини та інші пошкодження трубопроводів з порушенням герметичності

Трубопроводи підлягають заміні або ремонту

Засувки, вентилі і заглушки

Теча пального через сальникові ущільнення вентилів і засувок

Підтягнути або замінити ущільнення

Туге обертання маховика засувки або вентиля, яке перевищує зусилля однієї руки людини

Не допускається, підлягає усуненню

Зношення або відсутність прокладки під заглушкою

Так само

Дихальне обладнання

Корозія, забруднення і обледеніння захисної сітки

Не допускається, підлягає усуненню

Обрив захисної сітки не більше ніж у двох місцях сумарною довжиною до 10 мм

Допускається, ремонт може бути проведений шляхом паяння пошкоджених ділянок

Показник рівня пального і обмежувач цистерн

Тріщина мірного скла і порушення герметичності в їх з’єднаннях

Не допускається, підлягає усуненню

Заїдання стрілкових покажчиків і залишкові показання приладів рівня пального

Так само

Потрапляння пального під скло показника рівня

Не допускається, злити паливо, зняти скло, замінити або підтягнути сальник

Переповнення або недолив пального в цистерни під час його наливання

Не допускається, обмежувач наповнення підлягає ремонту або регулюванню

Контрольно-вимірювальні прилади

Відсутнє клеймо, пломба або запис у паспорті (атестаті) про проведення своєчасної перевірки приладу перевірочної лабораторії

Не допускається, прилад підлягає перевірці

Розбите скло або є інші пошкодження, які можуть вплинути на правильність показань приладу

Так само

Під час вимикання приладу стрілка не вертається на нуль

Так само

Роздавальні крани і наконечники

Підтікання пального через клапанний механізм при закритому крані через сальникові ущільнення в місцях з’єднання роздавальних рукавів

Не допускається, підлягає усуненню

Протипожежне обладнання

Порушені строки перевірки вогнегасників

Не допускається, провести заміну вогнегасників

Роздавальні крани і наконечники

Обрив металізації і заземлення в конструкції крана і з’єднанні його з рукавом

Так само

Забруднення і розриви сітки фільтра, роздавального крана

Так само

Роздавальні рукави

Проколи, порізи, розриви, зломи, розшарування, скручування, сплющування, порушення цілісності металізації та інші пошкодження рукава

Не допускається, роздавальний рукав підлягає заміні

Теча пального в місцях з’єднання роз’ємів і штуцерів

Не допускається, підлягає усуненню

Насоси

Крапельне підтікання пального через сальникове ущільнення при працюючому насосі

Не допускається, підтягнути або замінити ущільнення

Туге обертання вала насоса при відключеному зчепленні, яке перевищує можливість провертання від зусилля руки

Не допускається, підлягає усуненню

Стуки і сторонні шуми при працюючому насосі

Так само

Фільтри і фільтри-сепаратори

Порушення герметичності з’єднання кришки з корпусом, патрубків з трубопроводами, зливним краном і манометром

Так само

Перепад тиску на фільтрі не відповідає вимогам інструкції щодо їх експлуатації

Фільтроелемент підлягає промиванню або заміні

Система відводу статичної електрики

Довжина лінії зіткнення ланцюга постійного заземлення заправника з поверхнею дороги менше ніж 100 мм

Не допускається, видовжити ланцюг зіткнення з поверхнею дороги до довжини 100 мм

Обрив ниток троса заземлення

Допускається обрив ниток у кількості, яка не перевищує одне пасмо. При великій кількості обриву ниток трос підлягає заміні

Ненадійна пайка заземлення до клину і корпусу заправника (котушки)

Не допускається, здійснити нову пайку з’єднань


Додаток 52
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу VIII)

ПОРЯДОК
підготовки залізничних та автомобільних цистерн до наливу ПММ


Додаток 53
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу VIII)

ПОРЯДОК
підготовки резервуарів (ємностей) до наливу ПММ



Додаток 54
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 2 розділу VIII)

ОСОБЛИВОСТІ
маркування технічних засобів зберігання і транспортування ПММ

1. Єдиний підхід до маркування засобів транспортування і зберігання ПММ на всіх шляхах його проходження від заводів промисловості до баків авіаційної техніки дає можливість:

забезпечити безпомилкове визначення марки ПММ в цистернах, резервуарах, трубопроводах і тарі;

звести до мінімуму можливість випадкового змішування різних сортів ПММ під час операцій з приймання, перекачування і затарювання, виключити можливість помилки під час видачі та заправки авіаційної техніки;

попередити особовий склад щодо суворого дотримання правил пожежної безпеки під час роботи з ПММ.

Маркування технічних засобів повинне містити:

основний напис;

додатковий напис;

знак небезпеки.

Основний напис на резервуарах, тарі, технічних засобах, заповнених ПММ, вказує тип і марку ПММ (наприклад, паливо РТ тощо).

Додаткові написи на резервуарах включають:

номер стандарту на продукт, який зберігається в резервуарі;

дату виготовлення та заливу (рік і місяць);

дату освіження (рік і місяць);

дату повного випробування.

Додаткові написи на тарі включають:

номер стандарту на затарений продукт;

масу брутто і нетто (кг);

дату виготовлення продукту.

Написи на резервуарах і тарі з ПММ мають бути зроблені за допомогою трафаретів або штампів фарбою, яка не змивається водою або ПММ.

Знаки небезпеки визначені ДСТУ 4500-5:2005.

Знаки небезпеки наносяться на тару з ПММ залежно від характеру небезпеки. Знак небезпеки має форму квадрата, поверненого на кут, який розділяється на два рівних трикутники по горизонталі.

У верхньому трикутнику знака небезпеки зображується символ небезпеки відповідного класу. Для легкозаймистих речовин (рідин) групи з температурою спалахування в закритому тиглі до 61 °С (бензини, палива для реактивних двигунів) є чорне (біле) полум’я на червоному фоні.

Символом небезпеки для групи шести отруйних технічних рідин (ТЕС, етиленгліколь тощо) є череп - дві схрещені кістки чорного кольору на білому фоні.

Уздовж умовної горизонтальної діагоналі знака наноситься напис, який характеризує вид небезпеки вантажу. Для пальних робиться напис “легкозаймисті рідини”, для отруйних - “отрута”. У нижньому кутку основних знаків вказується номер класу (для легкозаймистих рідин - клас 3, для отруйних - клас 6). Знак окантований рамкою чорного кольору на відстані 5 мм від пружка.

Якщо ПММ належать більше ніж до одного виду небезпеки, на тару наноситься декілька знаків небезпеки, які вказують на вид таких небезпек.

Наприклад, на тару з етилованим бензином наносяться два знаки небезпеки, які характеризують його як легкозаймисту і отруйну речовину.

Фарбування трубопроводів проводиться залежно від ПММ, які перекачуються.

Для позначення місця відбору проб встановлюється табличка розміром 105 на 25 мм.

2. Усі види технічних засобів служби ПММ після їх заповнення або закріплення за визначеним типом ПММ повинні мати маркування.

Маркування горизонтальних резервуарів під час тривалого зберігання ПММ наноситься на днище з боку пожежного проїзду над корінною засувкою.

Основний напис розміщується нижче номера резервуара в центральній частині днища, додаткові написи наносяться нижче основного.

Знаки небезпеки наносяться на днище вище номера резервуара з двох протилежних боків.

Під час короткочасного зберігання ПММ в горизонтальних резервуарах знаки небезпеки наносяться на резервуар, а основний напис - на табличку, встановлену з боку пожежного проїзду.

На вертикальних сталевих резервуарах основний і додатковий написи наносяться нижче номера, над корінною засувкою, а знаки небезпеки - вище номера.

Маркування заглиблених та напівзаглиблених резервуарів наноситься на табличках, встановлених на підставках з боку обв’язки резервуарів. Крім того, до маховичків вантажних засувок прикріплюються пізнавальні бирки з вказанням типу, марки ПММ і попереджувальних кольорових смуг.

Розпізнавальні бирки із зазначенням типу, марки ПММ і попереджувальними кольоровими смугами кріпляться на маховичку зливної засувки автомобільних засобів транспортування ПММ.

Маркування бочки наноситься лише на днище з горловиною. Основний напис розміщується в центрі днища, потім - додатковий напис. Можливе також застосування змінних бирок (трафаретів), закріплених за допомогою пробки на днищі бочки. Знаки небезпеки за потреби наносяться на днище зверху, вище основного напису.

Стрілки, кольорові кільця і написи на трубопроводах розміщуються на розгалуженнях, у місцях з’єднання трубопроводів, біля засувок, на початку і в кінці трубопроводу, у контрольних приладах і в місцях проходу трубопроводів крізь стіни, на входах і виходах із насосних, заправних та інших місць, де необхідно забезпечення швидкого розпізнавання продукту в системі.

При послідовному перекачуванні ПММ на початку трубопроводу або засувки, у місці відбору проб продукту з трубопроводу повинні бути встановлені таблички з найменуваннями продуктів, які знаходяться в трубопроводі.

У бетонних колодязях та в інших схожих місцях, де немає можливості наносити кільця, написи та маркування наносяться на стіни колодязя поряд із трубопроводом або за допомогою бирок, закріплених на трубопроводі.

Гумотканинні резервуари, заповнені ПММ, маркуються табличками, встановленими на підставках з боку обв’язки резервуарів.

3. Маркування безпосередньо на резервуари, тару, трубопроводи, а також на таблички наноситься фарбою за допомогою трафарету.

Відстань між літерами і цифрами має становити не менше 1/6 їх висоти, за винятком таких сполучень, як Р і А, Ф і Т, Г і Д, для яких відстань повинна бути не менше 1/2 висоти літер і цифр.

Маркування на бирки наносять штампами по трафарету або клеймуванням.

Написи повинні бути чіткими та такими, що не змиваються і не знебарвлюються водою і продуктом, який зберігається. Їх виконують фарбою чорного кольору на світлих поверхнях і білого або світло-жовтого - на темних.

Написи, нанесені на технічні засоби, повинні мати висоту, що визначається за таблицею.

Висота літер під час маркування технічних засобів

Найменування і параметри технічних засобів

Висота літер

основна

додаткова

один рядок

два рядки

Діаметр трубопроводу, мм: менше 80

19

-

-

від 81 до 160

32

19

-

від 161 до 220

50

25

-

від 221 до 300

63

32

-

Місткість резервуара, м3: 1000 і менше

140

-

70

понад 1000

280

-

70

Контейнери

100

-

25

Бочки

50

-

25

Каністри (бідони, бутелі)

12

-

12

Мал. 1. Приклад маркування заповненого трубопроводу

Мал. 2. Приклад маркування газовідвідних комунікацій

Мал. 3. Приклад маркування резервуара, заповненого пальним

а

б

Мал. 4. Приклад маркування заповненої тари:

а - маркування днища бочки;

б - знімна бирка (трафарет) під пробку бочки

Мал. 5. Знак небезпеки на тарі з отруйними технічними рідинами

Мал. 6. Приклад маркування таблиці для гумотканинного резервуара

Мал. 7. Шрифт для трафаретів, висота літер до 25

Мал. 8. Шрифт для трафаретів, висота літер до 35



Додаток 55
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 18 розділу VIII)

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
засобів фільтрування та зневоднення ПММ

Показник

Фільтри для пального

ФПН-30-20 (ФПН-30М)

ФТН-60-20 (ФПН-60М)

ФПН-120-20 (ФПН-120М)

ФПТ-30-20 (ТФ-2М з пакетом ТФЧ-150-200К)

ФТБ-60-5 (ТФ-2М з пакетом 8 Д2.966.063)

ФПБ-60-3 (ТФ-2М з пакетом 8 Д2.966.700)

тонкого очищення

блок тонкого очищення ЦЗТ-4

фільтр-сепаратор для пального СТ500-2

ФЕП-10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Пропускна здатність, м3/год

30

60

120

30

60

60

30

90

30

Тонкість фільтрування, мкм

15-20

15-20

15-20

15-20

5-10

3-5

5-10

5-10

20-40

Поверхня фільтрування, м2

1,42

1,3

4,46

0,8

6,4

6,4

-

-

3,5

Фільтрувальний матеріал

нетканий матеріал

капрон

папір АФБ-1к

пористий фторопласт-4 (тетраполіфторетилен)

фільтро-свамбой, волокно Воїцького

Кількість шарів матеріалів

2

2

2

3

2

2

1

1

-

Робочий тиск, МПа

0,8

0,08

0,8

0,4

0,4

0,4

0,3

1,6

0,5

Перепад тиску, МПа:










початковий, не більше

0,05

0,05

0,05

0,04

0,03

0,05

0,035

0,035

0,03

максимально допустимий

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

Габаритні розміри, мм:










висота

683

780

1080

880

1000

1000

-

-

1275

діаметр корпусу

350

400

400

410

450

450

-

-

506

діаметр приєднувальних патрубків

75

100

150

55-70

55-70

55-70

-

-

80

Маса, кг

40

70,5

108

58

90

90

25,4

154

134

Приблизний ресурс роботи до заміни, м3

500

750

1500

-

-

-

1200

1200

8000


Додаток 56
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)

КНИГА
обліку наявності та руху майна



Додаток 57
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)

КНИГА № _______
обліку замірів у резервуарах (цистернах)

__________________________________________________________
(авіаційна частина)




Розпочато “____”______________ 20___ року


Закінчено “____”______________ 20___ року

ЗМІСТ

Номер резервуара (цистерни)

Сторінки книги

Номер резервуара (цистерни)

Сторінки книги

початкова

наступні

початкова

наступні

1

2

3

4

5

6







Резервуар (цистерна) №_________ Висотний трафарет, мм_____

Дата запису

Час заміру

Назва продукту

Висота шару води або льоду, мм

Загальна висота наливу, мм

Температура продукту, °С

Густина продукту, г/см3

Маса продукту, кг

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

9










__________
Примітки:



1. Книга обліку замірів у резервуарах (цистернах) (далі - книга) призначена для обліку результатів замірів наявності ПММ, які зберігаються на складі ПММ у резервуарах (цистернах). Книга ведеться на складі авіаційного пального.
2. На кожний резервуар (цистерну) у книзі виділяється окремий аркуш.


Додаток 58
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)

ВИДАТКОВА (ПРИБУТКОВА) ВІДОМІСТЬ



Додаток 59
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)

АЛГОРИТМ
дій посадових осіб складу авіаційного пального при веденні обліку кількості та якості авіаційного пального

Назви книг та документів

Відповідальний за ведення книг та документів

Варіанти руху пального та документи, в яких відображаються записи про

надходження пального залізничним або іншим транспортом

перекачування пального між резервуарами

видачу пального в ПС

приймання пального (з ПС, АПЗ)

1

2

3

4

5

6

Книга обліку руху матеріальних засобів у підрозділі

Начальник складу

+


+

+

Книга замірів пального

Начальник складу

+

+

+

+

Журнал реєстрації випробувань ПММ

Начальник лабораторії ПММ (лаборант)

+

+

+

+

Журнал обліку руху пального по резервуарах (перекачування)

Начальник лабораторії ПММ (лаборант)

+

+

+

+

Контрольний талон

Начальник лабораторії ПММ (лаборант)



+


Видаткова (прибуткова) відомість

Начальник складу



+

+

Акт приймання

Начальник складу





Акт складання суміші

Начальник складу






Додаток 60
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)

ЖУРНАЛ
обліку руху авіаційного пального на складі
_______________________________
(найменування авіаційної частини)




Розпочато ________________
Закінчено ________________
Усього аркушів ___________
Термін зберігання _________

№ з/п

Дата проведення перекачування, зливу, видачі

№, тип резервуара, цистерни, бочки, АПЗ

Кількість перекачаного (злитого) пального, л/кг

Введено ПВК-рідину, л (кг)

Підпис начальника складу авіаційного пального

№ та дата паспорта якісного стану аналізу з резервуара, до якого перекачане пальне

з якого перекачане (злите) пальне

до якого перекачане (залите) пальне

1

2

3

4

5

6

7

8










Додаток 61
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу Х)

ТИПОВА ПРОГРАМА
випробувань дослідних олив на ПС з газотурбінними двигунами

1. Випробування дослідних олив є заключним етапом у комплексі їх випробувань і проводяться після задовільних результатів випробувань даних олив на попередніх етапах (лабораторні, стендові і контрольні випробування).

Випробування дослідних олив проводяться протягом одного календарного року з ресурсом не менше 500 годин. Після вказаного напрацювання двигуни знімаються з ПС для розбирання і дефектації. За матеріалами випробувань, результатами розбирання і дефектації приймається рішення про серійне виробництво випробуваної оливи або продовження випробувань на інших двигунах.

Випробування дослідних олив, особливості експлуатації яких проявляються лише у визначених умовах (температура зовнішнього повітря, вологість), мають проводитись у визначену пору року.

Випробування організовуються і проводяться на підставі наказу командувача виду Збройних Сил України.

Випробування дослідних олив проводить комісія з представників авіаційних частин, виділених для проведення випробування, і спеціалістів науково-дослідних організацій.

Основними керівними документами під час проведення випробувань дослідних олив є:

наказ Міністра оборони України про випробування ПС;

наказ командувача виду Збройних Сил України;

робоча програма і методичні вказівки з проведення випробувань дослідної оливи.

Експлуатація й обслуговування ПС і двигунів у процесі проведення випробувань дослідної оливи здійснюються відповідно до чинних інструкцій з експлуатації й технічного обслуговування даного типу ПС і двигунів, інструкції льотчику ПС, технічних бюлетенів підприємств-виробників та з урахуванням особливостей дослідної оливи.

Ця Типова програма застосовується як керівництво під час складання робочої програми на проведення випробувань конкретних зразків дослідних олив. За необхідності розробляються методичні вказівки на проведення випробувань.

2. Метою випробувань є:

перевірка надійності роботи двигунів, агрегатів і повітряних гвинтів на дослідній оливі протягом встановленого програмою напрацювання двигунів на всіх режимах роботи двигуна у всьому діапазоні експлуатаційних висот і швидкостей польоту ПС;

встановлення можливості застосування дослідної оливи на даних типах двигунів ПС в умовах експлуатації, а також виявлення особливостей експлуатації технічного обслуговування двигунів, агрегатів і повітряних гвинтів під час застосування дослідної оливи.

3. Перед початком випробувань необхідно здійснити:

вивчення матеріалів раніше проведених випробувань дослідної оливи, аналіз особливостей роботи двигунів, їх агрегатів і повітряних гвинтів під час застосування дослідної оливи;

відпрацювання робочих програм і методичних вказівок з проведення випробувань;

виділення ПС для проведення випробувань, призначення основних і резервних екіпажів і посадових осіб, відповідальних за збір, підготовку й оформлення матеріалів для складання відповідних розділів акта за результатами випробувань;

укомплектування двигунів і повітряних гвинтів, призначених для випробування на дослідній оливі, гумотехнічними виробами згідно з рекомендаціями;

вивчення льотним та інженерно-технічним складом, визначеним для проведення випробувань, наказу, програми і методичних вказівок з проведення випробувань, фізико-хімічних властивостей та особливостей дослідної оливи, а також результатів раніше проведених випробувань;

підготовку журналів-щоденників для обліку робіт за програмою випробувань;

інструктаж інженерно-технічного складу з ведення журналів-щоденників та іншої документації щодо випробування;

таврування приладів, що контролюють роботу силових установок ПС, та додаткової апаратури;

підготовку резервуарів і засобів заправки для дослідної оливи;

проведення фізико-хімічного випробування дослідної оливи відповідно до вимог стандарту (випробування проводиться для кожної партії дослідної оливи).

Підготовка ПС до випробувань дослідної оливи включає:

зливання із систем двигунів ПС наявної оливи (проводиться після знімання наземних характеристик і обльоту ПС на стандартній оливі);

огляд масляних фільтрів і ділянок системи, доступних для огляду (за необхідності фільтри промиваються або замінюються новими);

промивання систем і силових установок ПС дослідною оливою;

заправку систем дослідною оливою.

4. Наземні випробування здійснюються в такій послідовності:

перевірка відповідності основних параметрів роботи двигунів на дослідній оливі в процесі пусків, проб сприйманості й роботи на встановлених режимах вимогам інструкції з експлуатації і порівняння їх з параметрами, одержаними на стандартній оливі;

оцінка стабільності параметрів роботи силової установки в процесі напрацювання ресурсів двигунів;

визначення надійності і стабільності пуску двигунів від аеродромних і бортових засобів залежно від атмосферних умов, теплового стану двигунів і напрацювання ресурсів двигунів;

перевірка флюгерування повітряного гвинта на працюючому і непрацюючому двигуні;

перевірка стійкості робіт двигунів на встановлених і перемінних режимах;

визначення часу, необхідного на пуск, прогрівання і випробування двигуна під час підготовки до польоту;

виявлення особливостей експлуатації двигунів для застосування дослідної оливи.

5. Випробування в польоті здійснюється в такій послідовності:

виконання польотів під час випробувань поєднується з виконанням завдань бойової підготовки авіаційних частин (у разі незабезпечення виконання окремих пунктів програми випробування проводяться польоти за спеціальним завданням, розробленим комісією з проведення випробувань);

перед початком експлуатації на дослідній оливі проводиться обліт ПС на стандартній, а потім на дослідній оливі для перевірки роботи двигунів і контрольно-вимірювальної апаратури відповідно до інструкції льотчику для даного типу ПС.

У процесі випробувань дослідної оливи перевіряються:

надійність роботи двигунів та їх агрегатів за всім діапазоном висот і швидкостей польотів ПС, передбачених інструкцією льотчику;

відповідність параметрів роботи двигунів інструкції з експлуатації (на початку і в кінці випробувань при мінімально і максимально допустимих температурах оливи);

ефективність роботи системи охолодження для підтримання рекомендованої температури оливи на всіх висотах і швидкостях польоту, передбачених інструкцією для даного типу ПС;

параметри роботи систем силової установки ПС на встановлених режимах:

під час зльоту і набору висоти - на максимальному і форсованому режимах до практичної стелі;

у горизонтальному польоті - у всьому діапазоні висот і швидкостей бойового використання ПС;

під час планерування ПС з висот практичної стелі і роботи двигунів - на режимах, рекомендованих інструкцією льотчику.

__________
Примітки:



1. У разі виконання пусків двигунів у польоті необхідно записати:
умови, за яких включається двигун і проводиться пуск;
кількість включень форсажу, проб сприйманості, пусків, флюгерування;
тип двигуна і ПС в робочій програмі.
2. Огляд фільтрів для олив проводиться відповідно до інструкції з експлуатації двигуна. У разі виявлення на фільтрах відкладень проводиться їх зняття і зважування, за необхідності визначається хімічний склад відкладень.
3. Щомісяця головою комісії проводиться узагальнення матеріалів випробувань і доповідається письмово командувачу виду Збройних Сил України.
4. У процесі випробувань дослідної оливи визначаються:
витрата оливи;
фізико-хімічні властивості дослідної оливи;
вплив дослідної оливи на якість повітря, що подається в кабіну ПС;
вплив дослідної оливи на гумові вироби і лакофарбові покриття ПС.
5. Проби оливи з двигунів відбираються через 25-50 годин напрацювання, проби повітря з кабін ПС - через 50-100 годин.

6. Робота після випробувань здійснюється в такій послідовності:

проведення зовнішнього огляду фільтрів, дюритових шлангів системи силових установок і лакофарбового покриття двигунів ПС, які працюють на дослідних і стандартних оливах;

за результатами огляду складання акта, в якому зазначаються стан вузлів і агрегатів, лакофарбового покриття, кількість і склад знятих відкладень;

знімання з ПС двигунів, їх огляд і відправка на авіаційний ремонтний завод або на підприємство-виробник для розбирання і дефектації. Розбирання і дефектація відбуваються в присутності членів комісії, що проводить випробування. Під час розбирання особливу увагу звертають на наявність відкладень на деталях, знос деталей і стан гумотехнічних деталей. Виявлені дефекти фотографуються, гумотехнічні деталі направляються на дослідження. У розбиранні і дефектації деталей можуть брати участь представники організацій, які розробили оливу;

фотографування дефектних деталей двигунів і апаратури систем, а також деталей з характерними відкладеннями, корозією, забрудненнями;

дослідження причин утворення дефектів або характерних відкладень на деталях. Порівняння цих деталей з деталями інших двигунів, які напрацювали встановлений ресурс на стандартній оливі;

зважування нагарів і відкладень та визначення в них кількості органічних і неорганічних часток за ГОСТ 1461-75. За необхідності проводиться більш повний аналіз у науково-дослідних організаціях.

7. Комісія, що проводить випробування, узагальнює, аналізує матеріали, одержані в процесі випробувань, розбирання і дефектації двигунів, і складає акт за результатами випробувань, який включає такі основні розділи:

І. Стислі відомості про об’єкт

У цьому розділі викладаються інформація та дані, пов’язані з розробкою дослідної оливи. Наводяться відомості про дослідну оливу (технологія виробництва, основні результати попередніх лабораторних, стендових і льотних випробувань), підстава для закінчення випробувань.

ІІ. Підсумки

У підсумках надаються прямі і повні відповіді на питання щодо випробувань, рекомендації щодо усунення недоліків. Оцінка надійності роботи двигунів і агрегатів систем ПС під час експлуатації на дослідній оливі проводиться за результатами розбирання і дефектації двигунів. Висновок надається комісією з проведення випробувань.

ІІІ. Висновки

У висновках надається оцінка результатів використання дослідної оливи порівняно зі стандартною. Перевіряються результати виконання пунктів програми, вказуються особливості і дефекти, отримані при застосуванні дослідної оливи, і надаються пропозиції щодо усунення виявлених дефектів і недоліків. Висновки підписуються комісією, що проводила випробування.

IV. Льотна оцінка

У цьому розділі надається характеристика стійкості роботи двигунів, систем ПС на дослідній оливі й відповідність параметрів роботи двигунів вимогам інструкцій з експлуатації.

Оцінюється робота двигунів і систем ПС у польотах на дослідній оливі й відмічаються особливості їх роботи, виявлені під час випробування.

Льотна оцінка складається льотчиками, які виконували програму випробування, і підписується командиром частини.

V. Експлуатаційна оцінка

У цьому розділі надається оцінка роботи двигунів на дослідній оливі у процесі випробувань, наводяться особливості експлуатації силової установки на землі, особливості, виявлені службою пального під час зберігання, видачі і заправки.

Експлуатаційна оцінка підписується старшим інженером частини й начальником служби пального.

VI. Матеріали випробувань

У матеріалах випробувань наводяться відомості про ПС, двигуни й агрегати, напрацювання двигунів, дані про дослідну оливу (склад оливи, технологія виробництва, застосована сировина, домішки), дані про фізико-хімічні властивості дослідної оливи, фактичні матеріали, одержані у процесі випробувань (фотографії, графіки, таблиці, акти), які характеризують хід роботи і результати випробувань. Акт має містити матеріали виконання кожного пункту програми.

Матеріали випробувань підписуються керівним складом авіаційної частини, що проводила випробування.



Додаток 62
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 2 розділу Х)

ТИПОВА МЕТОДИКА
спостережень щодо застосування нових марок ПММ на ПС, які експлуатуються у державній авіації України

1. До застосування на ПС під спостереженням допускається використання зразків ПММ, які пройшли з позитивними результатами лабораторні випробування і забезпечують надійну роботу ПС під час стендових і льотних випробувань. За результатами стендових і льотних випробувань надається оцінка надійності роботи ПС на дослідному пальному. Якщо в процесі проведення стендових і льотних випробувань не встановлена надійність роботи ПС на дослідному зразку пального, цей зразок підлягає повторним випробуванням або в окремих випадках допускається до військових (експлуатаційних) випробувань на ПС за типовими програмами.

Дослідне пальне допускається до застосування в ПС під наглядом на підставі рішення технічного комітету при Держстандарті України за допусками до виробництва і застосування пального, а також за наказом командувача виду Збройних Сил України. Організація спостереження за застосуванням на ПС нового пального покладається на 10 ХЦ та ЦУЗ ПММ.

Нагляд за застосуванням нового пального на ПС проводить комісія з представників авіаційних частин, залучених для експлуатації ПС на новому пальному, та спеціалістів 10 ХЦ та ЦУЗ ПММ.

Основними керівними документами під час проведення спостереження за застосуванням на ПС нового пального є:

наказ командувача виду Збройних Сил України про допуск нового пального для застосування на ПС під спостереженням;

методичні вказівки щодо спостереження за застосуванням нового пального на ПС, що експлуатується у державній авіації України.

2. Метою спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС є:

визначення особливостей експлуатації і технічного обслуговування ПС під час застосування нової марки ПММ;

перевірка норм витрати і змін якості нової марки ПММ під час його застосування на ПС.

3. Для проведення експлуатації на новій марці ПММ під спостереженням виділяється ПС з найбільш сприятливими режимами роботи.

Роботи зі спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС проводяться під час виконання завдань навчально-бойової підготовки авіаційних частин.

Спостереження за застосуванням нової марки ПММ проводиться в об’ємі діючих технічних регламентів з обов’язковим виконанням положень методичних вказівок, розроблених для конкретної марки ПММ.

Спостереження за експлуатацією ПС на новій марці ПММ проводиться протягом одного календарного року із забезпеченням встановленого річного нальоту.

Експлуатація ПС під спостереженням із застосуванням нової марки ПММ, особливості застосування якого можуть проявлятися лише за певних умов (температура зовнішнього повітря, вологість), має проводитись у відповідних кліматичних умовах.

Під час виконання завдань, пов’язаних з перебазуванням авіаційної частини, дозволяється дозаправка іншими марками ПММ, допущеними до застосування на даному типі ПС. При цьому напрацювання двигунів, виділених для спостереження, на інших марках пального не може перевищувати 10 % загального напрацювання кожного двигуна.

Щодо всіх відмов і несправностей ПС, які проявилися в період проведення експлуатації під спостереженням і не пов’язані із застосуванням нової марки ПММ, рекламації висуваються виробнику ПС.

4. У командуванні виду Збройних Сил України розробляються методичні вказівки щодо спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС. За необхідності методичні вказівки узгоджуються з ЦУЗ ПММ.

В авіаційних частинах, виділених для спостереження за застосуванням на ПС нової марки пального, видаються накази про проведення робіт, в яких вказуються мета й завдання спостереження.

Особи, відповідальні за проведення спостереження за експлуатацією ПС (інженерно-технічний склад), вивчають накази щодо спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС і методичні вказівки.

Переведення ПС на експлуатацію на новій марці ПММ проводиться без зливання з паливних баків залишків раніше застосованих ПММ шляхом заправки нових ПММ і відпрацювання суміші (за винятком випадків, спеціально обумовлених в методичних вказівках щодо спостереження за застосуванням на ПС конкретної марки ПММ). У подальшому заправка літаків проводиться тільки новою маркою ПММ (за винятком випадків, пов’язаних із перебазуванням авіаційних частин).

5. Контроль якості під час приймання, зберігання нової марки ПММ проводиться відповідно до вимог цієї Типової методики і здійснюється службою ПММ.

6. Командири авіаційних частин, у яких проводиться спостереження за застосуванням на ПС нової марки ПММ, доповідають про початок і хід експлуатації ПС із застосуванням цих ПММ.

У звіті вказуються виявлені у процесі спостереження особливості експлуатації й технічного обслуговування ПС та несправності, пов’язані із застосуванням нової марки ПММ.

У процесі експлуатації ПС із застосуванням нової марки ПММ під спостереженням контролюється відповідність параметрів роботи двигунів вимогам інструкцій з експлуатації і технічного обслуговування цих двигунів, а також стійкість роботи двигунів на всіх режимах та в усьому діапазоні висот і швидкостей польоту, передбачених інструкцією льотчику даного типу літака (вертольота).

Огляд і промивання паливних фільтрів проводиться у строки, встановлені відповідною технічною документацією. У разі виявлення на фільтрах значної кількості відкладень (технологічних й атмосферних забруднень, смол тощо) порівняно з відкладенням під час застосування стандартних палив доповідається по команді.

Двигуни, які не напрацювали міжремонтного ресурсу через дефекти і пошкодження, знімаються з експлуатації і направляються на відповідні авіаційні заводи.

Після напрацювання двигунами ресурсу (залишку ресурсу) на новій марці ПММ проводиться зовнішній огляд двигунів паливних систем в об’ємі після польотного огляду. Усі виявлені при цьому несправності відмічаються у відповідних розділах формулярів двигунів.

Двигуни, що напрацювали ресурс (залишок ресурсу) на новій марці ПММ, знімаються з експлуатації і направляються на відповідні авіаційні ремонтні заводи.

На лицьовій сторінці формулярів цих двигунів наклеюється етикетка “Двигун експлуатувався на пальному (вказується марка пального) під наглядом і підлягає випробуванню технічного стану. Напрацювання двигуна на вказаному пальному становить (вказати період напрацювання)”.

Після закінчення спостереження за експлуатацією ПС із застосуванням нової марки ПММ у кожній авіаційній частині, де проходило спостереження, складається донесення за результатами цього спостереження.

У донесенні відмічаються виявлені особливості експлуатації і технічного обслуговування ПС на землі і в польоті під час застосування нової марки ПММ. Крім того, можуть бути надані пропозиції щодо підвищення надійності роботи ПС, зниження витрат на технічне обслуговування.

Донесення про закінчення спостереження за застосуванням на авіаційній техніці нового сорту ПММ надається до ЦУЗ ПММ.

7. Оцінці технічного стану підлягає не менше трьох-чотирьох двигунів кожного типу з числа виділених для спостереження за експлуатацією, які мають напрацювання на новій марці ПММ 100 і більше годин.

У деяких випадках можуть бути випробувані двигуни, які мають і менше напрацювання на цих ПММ.

Розбирання і дефектація двигунів проводяться за діючою для даного типу двигунів технологією ремонту за участю представників ЦУЗ ПММ (10 ХЦ). За необхідності до розбирання і дефектації залучаються представники інших заінтересованих організацій.

Додатково проводяться такі роботи:

після розбирання двигунів (до промивання їх вузлів і деталей) проводиться огляд камер згоряння, паливних форсунок, форсажних колекторів, турбін і соплових агрегатів для визначення наявності й характеру нагару, відкладень, тріщин, ознак перегрівання, газової корозії та інших дефектів;

визначаються гідравлічні характеристики (доцільність, рівномірність і кут розпилювання палива) паливних форсунок до і після зняття з них нагару;

після розбирання паливних агрегатів (до їх промивання) проводиться огляд їх вузлів і деталей з метою визначення наявності і характеру відкладень, ознак корозії та інших дефектів;

після промивання проводиться мікрометричний обмір рухомих деталей паливних агрегатів (плунжерів, накладних шайб, золотникових пар); оцінюється стан гумотехнічних деталей паливних агрегатів для виявлення розтріскування, набухання гуми, втрати її еластичності тощо.

За необхідності за рішенням комісії можуть бути виконані й деякі інші додаткові роботи (визначення кількості нагару в камерах згоряння й на форсунках, фотографування вузлів і деталей з відкладеннями, нагаром, характерними дефектами).

За результатами дефектації двигунів на авіаційно-ремонтному підприємстві складається акт, в якому надається оцінка технічного стану вузлів і деталей двигунів після їх роботи на новій марці пального порівняно зі станом відповідних вузлів й агрегатів цих самих типів двигунів після аналогічного напрацювання на стандартному пальному.

Акт за результатами оцінки технічного стану двигунів затверджується начальником авіаційно-ремонтного підприємства і направляється для аналізу й узагальнення одержаних матеріалів.

8. На підставі матеріалів, одержаних у процесі експлуатації ПС під спостереженням, і матеріалів дефектації двигунів командуванням виду Збройних Сил України спільно з ЦУЗ ПММ складається висновок за результатами спостереження за застосуванням на ПС нової марки пального.

У цьому висновку надаються льотна та експлуатаційна оцінки результатів експлуатації ПС із застосуванням нової марки ПММ під спостереженням, відмічаються особливості експлуатації й технічного обслуговування техніки на новій марці ПММ, надається оцінка технічного стану двигунів такого самого типу, що мають аналогічне напрацювання на стандартних ПММ.

У висновку надаються рекомендації щодо доцільності подальшого спостереження за експлуатацією ПС із застосуванням нової марки ПММ або застосування цих ПММ на ПС нарівні зі стандартними ПММ.

Висновок за результатами спостереження щодо застосування на ПС нової марки ПММ затверджується командувачем виду Збройних Сил України, подається до Технічного комітету при Держстандарті України та направляється заінтересованим організаціям.



Додаток 63
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 13 розділу Х)

СУМІСНІСТЬ
олив для газотурбінних двигунів



Додаток 64
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

ПОРЯДОК
застосування ПВК-рідини Nycosol 13

ПВК-рідина Nycosol 13 додається в авіаційне паливо з метою уникнення утворення кристалів льоду, які можуть негативно впливати на роботу паливної системи авіаційної техніки при низьких температурах (фільтри, насоси та клапани). Рідина має високу точку спалаху, складається з діетиленгліколю метилового ефіру (DIEGME) і замінює етиленгліколь метилового ефіру (EGME), який використовувався раніше як інгібітор замерзання палива.

ПВК-рідина Nycosol 13 сертифікована відповідно до вимог DCSEA 745/A / MIL-DTL-85470B / DEF-STAN 68-252 / AL-41 / S-1745.

ПВК-рідина Nycosol 13 допущена як дублююча марка (замінник) рідини “І” до застосування з паливом РТ, ТС-1 та Джет А-1 на авіаційній техніці Збройних Сил України.

При проведенні повного та контрольного випробування рідини Nycosol 13 визначаються показники відповідно до переліку показників якості, що контролюються під час приймання, зберігання і видачі ПММ, відповідно до додатка 2 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662 (далі - Інструкція).

При проведенні випробувань ПВК-рідини Nycosol 13 потрібно керуватися такими технічними вимогами та методами контролю:

Показник якості

Норма за нормативним документом

Метод випробування

1

2

3

Зовнішній вигляд

Прозора рідина жовтуватого кольору

візуально

Кислотне число, мг КОН/г

Не більше 0,09

ASTM D1613, або ASTM D974,
або IP 139,
або ISO 6618,
або ГОСТ 5985

Густина при 15 °C, г/см3

Від 1,022 до 1,026

ISO 12185, або ASTM-D1298,
або ASTM-D4052,
або IP 365, або IP 160, або IP 190,
або ISO 3675, або ISO 3838,
або ДСТУ 7261

Вміст води, %

Не більше 0,10

ASTM D 4377,
або ASTM D 4928,
або IP 356, або IP 386,
або ISO 10336, або ISO
10337, або ГОСТ 14870

Температура спалаху в закритому тиглі, °C

Не менше 85

ASTM D93,
або ASTM D56,
або ASTM-D3828,
або ІР 34, або ISO 2719,
або ГОСТ 6356

Показник заломлення

Не нормується

ДСТУ 18995.2

При проведенні випробувань потрібно використовувати методи згідно з ДСТУ, ГОСТ, ТУ та керуватися вітчизняними нормативними документами.

Проведення повного та контрольного випробувань рідини Nycosol 13 має здійснюватися у такі терміни:

контрольне - 1 раз на 6 місяців;

повне - 1 раз на 12 місяців.

Мінімальний об’єм проби для випробування:

контрольний - 0,5 л;

повний - 0,5 л.

Для проведення досліджень на вміст ПВК-рідини Nycosol 13 в паливах для реактивних двигунів використовуються колориметричний метод визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів згідно з додатком 66 до Інструкції, а також рефракторний метод визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів згідно з додатком 67 до Інструкції.

Методика визначення змішування рідини “І” з водою (додаток 68 до Інструкції) та методика визначення розчинності рідини “І” в паливі для реактивних двигунів (додаток 69 до Інструкції) для рідини Nycosol 13 не застосовують.

Змішування рідини “І” з рідиною Nycosol 13 у чистому вигляді заборонено.

Вимоги щодо порядку та умов зберігання рідини Nycosol 13 аналогічні вимогам щодо рідини “І”. ПВК-рідина Nycosol 13 повинна зберігатись в сухому, прохолодному та добре провітрюваному приміщенні у заводській тарі (забороняється зберігати в алюмінієвій та оцинкованій тарі). Тара має бути герметично закрита для запобігання контакту з повітрям.

Строк зберігання ПВК-рідини Nycosol 13 (з дати виготовлення) за кліматичними зонами:

І - 6 років;

ІІ - 5 років.

ПВК-рідина Nycosol 13 додається у паливо для реактивних двигунів у кількості 0,1-0,2 % маси.

Норми додавання ПВК-рідини Nycosol 13 у паливо, яке видається на заправку ПС, залежать від типу ПС, характеру польоту, температури навколишнього повітря на аеродромі та тривалості польоту.



Додаток 65
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

ПОРЯДОК
введення, зберігання і контролю якості ПВК-рідини

1. ПВК-рідина призначена для запобігання утворенню або розчиненню кристалів льоду в паливах для реактивних двигунів чи інею, який потрапляє в паливо із внутрішніх стінок паливних баків літальних апаратів.

2. Це прозорі рідини безбарвні або із слабким жовтим відтінком.

3. ПВК-рідина вводиться у паливо на складі пального авіаційної частини безпосередньо перед видачею його на заправку. Рідину вводять за допомогою переносного або стаціонарного типу дозаторів у всмоктувальну лінію насоса, в потік палива під час заповнення видаткових резервуарів.

У разі надходження в авіаційні частини дозаторів ПВК-рідини із самостійним приводом вони встановлюються на напірній лінії засобів перекачування перед видатковими резервуарами. У разі додаткового введення ПВК-рідини (залежно від температури, умов і типу літального апарата) вказані дозатори встановлюються на напірній (між фільтром і фільтром-сепаратором) лінії.

4. Кількість рідини, яка вводиться у паливо, розраховується за формулами

де

V1

-

кількість ПВК-рідини, л (л/год);


К

-

масова частка ПВК-рідини у паливі, %;


V

-

об’єм палива, л (у разі визначення витрати рідини на годину подачі перекачувального засобу - л/год);


D

-

густина палива при даній температурі, кг/дм3;


d

-

густина ПВК-рідини при даній температурі, кг/дм3;


g

-

кількість ПВК-рідини, кг.

5. Дозатори, виготовлені в частинах, є ємностями місткістю до 200 л, обладнаними мірним склом із ціною поділу не більше 1 л.

ПВК-рідина під дією розрідження надходить в насос, змішується з паливом для реактивних двигунів і готова суміш надходить напірною лінією в витратні резервуари. Регулювання видачі рідини здійснюється вентилем.

6. Контрольними змішуваннями при визначеному постійному режимі роботи засобів перекачування (при постійній подачі) визначається положення вентиля, яке відповідає дозуванню ПВК-рідини масовою часткою 0,1, 0,2, 0,3 % змішуваного палива.

Після закінчення змішування за допомогою мірного скла (а під час контрольних змішувань - зважуванням) визначається кількість витраченої в дозаторі ПВК-рідини і порівнюється з кількістю перекачаного палива.

Допустимі відхилення вмісту ПВК-рідини в паливі для реактивних двигунів:

при введенні 0,1 % ПВК-рідини - +/- 0,02 %;

при введенні 0,2 % ПВК-рідини - +/- 0,03 %;

при введенні 0,3 % ПВК-рідини - +/- 0,03 %.

7. У разі зупинки насоса (після закінчення перекачування) вентиль терміново закривається для запобігання наповненню пальним дозатора в разі його розміщення нижче рівня палива в резервуарах і для запобігання витоку ПВК-рідини з дозатора в магістраль у разі його розміщення вище рівня палива в резервуарах.

Для запобігання наповненню дозатора паливом доцільно трубку подачі обладнати зворотним клапаном, який виключає зворотну течію рідини із забірного трубопроводу в дозатор.

Силікагелевий патрон осушує повітря, яке надходить в дозатор, що виключає обводнювання ПВК-рідини. При насиченні силікагелевого патрона вологою силікагель прожарюється шляхом нагрівання до 110-120 °С.

Для більшої надійності і зручності градуювання мірну скляну трубку поміщують у металевий кожух із прорізом.

З метою більш якісного і рівномірного змішування ПВК-рідини з усім об’ємом палива, яке перекачується, необхідно слідкувати, щоб розрахункова кількість рідини вводилася безперервно протягом усього часу перекачування палива.

8. Введення дозатора в експлуатацію оформляється щороку актом із контрольним заміром і відображенням точності дозування.

Контрольні заміри точності дозування можуть проводитися за потреби у разі підозри, що дозатор не забезпечує допустимих відхилень, вказаних у пункті 6 цього додатка.

9. ПВК-рідину зберігають у справних сталевих резервуарах, закритих від сонячних променів, і тарі, заповненій не більше ніж на 90% місткості.

Резервуари і тара з ПВК-рідиною герметично закриваються і пломбуються. Як прокладкові матеріали використовуються пластмаса на основі поліетилену ПОВ-50, ПОВ-67 і пароніт (ГОСТ 481-80).

10. Забороняється зберігання і транспортування тривалістю більше однієї доби ПВК-рідини в резервуарах і тарі, АПЗ, автоцистернах і трубопроводами, які мають внутрішнє цинкове покриття.

Під час зливання ПВК-рідини із залізничних цистерн допускається використання штатних технічних засобів перекачування, заправки і транспортування пального. Спорожнення паливозаправників від ПВК-рідин слід проводити, минаючи фільтри. Після зливання ПВК-рідини вказані технічні засоби промиваються паливом для реактивних двигунів.

Не допускаються зберігання і транспортування ПВК-рідини у технічних засобах із лакофарбовим покриттям внутрішніх поверхонь.

11. Змішування ПВК-рідин різних марок на складі пального забороняється.

12. У разі виявлення витікання ПВК-рідину слід перелити у справну чисту тару без залишків нафтопродуктів і перевірити наявність води в рідині.

13. Контроль за наявністю ПВК-рідини у паливі для реактивних двигунів проводять після її уведення у видаткові резервуари шляхом відбирання проб з роздавального обладнання засобів заправки (не рідше одного разу в льотну зміну) - перед початком заправки ПС.

Для ПВК-рідини “І” перед кожним уведенням також перевіряють її змішуваність із водою і розчинність у паливі, в яке вона повинна додаватися.

14. Методи визначення вмісту ПВК-рідини у паливах для реактивних двигунів, а також визначення змішування ПВК-рідини “І” з водою і розчинності в паливі наведені в додатках 66-69 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662.



Додаток 66
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

КОЛОРИМЕТРИЧНИЙ МЕТОД
визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів

1. Метод визначення масової частки ПВК-рідини в реактивному паливі ґрунтується на зміні фарбування розчину, який містить водну витяжку рідини, біхромат калію і сірчану кислоту, залежно від вмісту рідини в паливі. Фарбування розчину залежно від вмісту рідини змінюється від оранжевого через жовтий і зелений (з відтінками) до блакитного (бірюзового).

2. Посуд і реактиви, що використовуються для визначення:

калій двохромокислий, ГОСТ 4220, розчин 0,2 моль/дм3;

кислота сірчана концентрована, ГОСТ 4202, густиною не менше 1,8 г/см3;

воронка ділильна ємністю 100 см3, ГОСТ 25336, виконання № 1;

груша гумова № 1;

пробірки скляні, ГОСТ 25336;

циліндри вимірювальні ємністю 10 і 25 мл, ГОСТ 1770;

штатив для пробірок.

3. Підготовка до визначення

Розчин біхромату калію 0,2 моль/дм3 готують розчинюванням 9,7 г солі в 1 л дистильованої чи питної води.

Для виключення впливу сторонніх домішок, які випадково потрапили в обрані реактиви і воду, та оцінки придатності використаних розчинів біхромату калію, сірчаної кислоти і води проводять контрольний дослід. У пробірку наливають по 2 см3 води, розчину біхромату калію і сірчаної кислоти. Оранжеве фарбування суміші після перемішування свідчить про придатність реактивів і води, які вживалися.

4. Проведення визначення

Визначення вмісту ПВК-рідини проводять таким чином: у ділильну воронку наливають 10 см3 палива і 10 см3 води, суміш енергійно струшують протягом 2 хвилин і відстоюють для розшарування палива і води; після цього з ділильної воронки наливають водну витяжку в пробірку, потім 2 см3 водної витяжки вводять в іншу пробірку, додають по 2 см3 розчину біхромату калію, сірчаної кислоти і перемішують.

У випадку відсутності розчину біхромату калію визначення можна проводити з сухим препаратом біхромату калію. При цьому в пробірку з 2 см3 водної витяжки додають 2 см3 води, вводять 0,04-0,05 г сухого препарату біхромату калію і перемішують до повного розчинення солі. Потім додають 2 см3 сірчаної кислоти.

Через 1-2 хвилини спостерігають фарбування розчину в пробірці:

фарбування розчину при відсутності ПВК-рідини в паливі - оранжеве (як у контрольному досліді); за наявності 0,1 % маси - жовте; за наявності 0,2 % маси - зелене; за наявності понад 0,3 % маси - блакитне.

З метою одержання більш повного результату фарбування розчину слід порівняти з фарбуванням відбитків кольорової контрольної шкали (додаток 70 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662).

Вміст рідини у випробуваному паливі дорівнює вмісту, вказаному під відповідним відбитком шкали, близьким до фарбування розчину.

Наявність у паливі інших рідин (домішок) органічного походження, частково або повністю розчинених у воді або здатних збільшити концентрацію відновлених біхромат реагентів у водній витяжці, може призвести до деякої зміни фарбування розчину і дати завищений результат по об’єму ПВК-рідини в паливі (наприклад, під час визначення ПВК-рідини в паливі, яке містить протизношувальну присадку, завищення досягає 0,05 % маси).

При вмісті у паливі ПВК-рідини в більшій кількості, ніж 0,3 % маси, і за необхідності визначення її вмісту потрібно збільшити об’єм води, що використовується для екстрагування присадки з пального, а в інших випадках діяти відповідно до викладеної методики.

При цьому для одержання значення концентрації рідини в паливі вміст згідно з відповідною позначкою шкали необхідно помножити на число, кратне збільшенню об’єму води, яку взяли для екстрагування.

Приклад. Для одержання зеленого кольору розчину було взято для екстрагування 30 см3 (а не 10 см3, як вказано вище) води. Якщо за кольоровою шкалою фарбування водного розчину відповідає позначці за значенням 0,20 % маси, тоді вміст присадки у випробуваному пальному становитиме 0,20 % маси, 30/10 = 0,60 % маси.



Додаток 67
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

РЕФРАКТОРНИЙ МЕТОД
визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів

1. Метод базується на визначенні показників заломлення водної витяжки присадки, добутої з реактивного палива водою, і розрахунку масової частки ПВК-рідини.

2. Апаратура, реактиви і матеріали, що потрібні для визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів:

рефрактометр типу Аббе, ИРФ-454, ИРФ-22, ИРФ-23, УРЛ-1 та їх аналоги;

воронка ділильна місткістю 250 мл, ГОСТ 25336;

піпетка місткістю 5 см3, ГОСТ 20292;

пробірки скляні, ГОСТ 25336;

термостат циркулярний;

циліндр вимірювальний місткістю 100 мл, ГОСТ 1770;

вода дистильована, ГОСТ 6709;

ефір петролейний, ТУ 6.021244-83 або сірчаний ефір, ГОСТ 6265.

3. Підготовка до випробування

Рефрактометр установлюють перед джерелом світла (вікном чи електричною лампою потужністю 50-100 Вт).

Через оболонку призм пропускають воду, яка має температуру 20 (±0,2) °С, від циркуляційного термостата. Перевірку настроювання рефрактометра проводять відповідно до інструкції з експлуатації.

4. Проведення випробування

Пробу випробувального пального ретельно перемішують протягом 1-2 хвилин, відбирають 100 см3 вимірювальним циліндром і виливають у ділильну воронку. Доливають піпеткою 5 мл дистильованої води, закривають ділильну воронку пробкою та енергійно струшують протягом 3 хвилин. Потім закріплюють ділильну воронку у вертикальному положенні на 3-5 хвилин. Після розшарування зливають водну витяжку присадки в скляну пробірку, яка виключає потрапляння пального у водну витяжку.

На горизонтальну поверхню нижньої призми піпеткою поміщають 1-2 краплі водної витяжки і швидко закривають блок, що обертає маховичок алідади, наводять трубку на границю світла і тіні. Поворотом дзеркальця досягають найкращої освітленості у полі зору і встановлюють окуляр на чітку видимість візирного хреста. Потім, обертаючи маховичок компенсатора, досягають зниження фарбування граничної лінії. Маховичком алідади точно встановлюють перехрестя на границю світлого і темного поля, проводять відлік за шкалою, користуючись лупою. Четвертий знак оцінюють на око за положенням візирного штриха алідади.

Після закінчення відліку відкривають приземний блок і витирають робочі поверхні камер і призм чистою м’якою ганчіркою або фільтруючим папером. Потім призми знову витирають і залишають блок на декілька хвилин відкритим для просушування.

Під час проведення паралельних визначень вимірюють показник заломлення водної витяжки, одержаної з наступної порції випробуваного пального.

5. Опрацювання результатів

Масова частка (%) присадки в авіаційному пальному розраховується за формулою

де

nД1

-

показник заломлення водної витяжки при 20 °С;


nД2

-

показник заломлення дистильованої води, який приймається таким, що дорівнює 1,3330 при 20 °С;


nДЗ

-

показник заломлення присадки при 20 °С;


5

-

об’єм дистильованої води, взятої для приготування водної витяжки, мл;


р. прис.

-

густина присадки при 20 °С, г/см3;


р. пал.

-

густина пального при 20 °С, г/см3.

За відсутності даних за показником заломлення присадки тієї партії, яка додавалась у пальне, значення nДЗ приймають таким, що дорівнює значенню для рідини “І” - 1,4080, для рідини Nycosol 13 - 1,426.

Густини присадок приймають такими, що дорівнють таким значенням: для рідини “І” - 0,930 г/см3, для рідини Nycosol 13 - 1,023 г/см3.

Розбіжність між паралельними визначеннями не має перевищувати 0,02 % маси.



Додаток 68
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

МЕТОДИКА
визначення змішування рідини “І” з водою

1. Ця Методика застосовується виключно для ПВК-рідини “І” і призначена для перевірки відсутності розчинних у ній забруднень.

2. Посуд і реактиви, потрібні для визначення змішування рідини “І” з водою:

груша гумова № 1;

піпетка місткістю 5 см3, ГОСТ 20292;

секундомір;

циліндр вимірювальний з притертою пробкою місткістю 100 мл, ГОСТ 1770;

ПВК-рідина - рідина “І”, ГОСТ 8313;

вода дистильована, ГОСТ 6709.

3. Для проведення випробувань і оцінки результатів у циліндр з притертою пробкою при кімнатній температурі вводять 5 см3 рідини “І” та 50 см3 дистильованої води. Суміш струшують протягом 2 хвилин і відстоюють протягом 15 хв. Після чого візуально перевіряють стан суміші. Помутніння, пластівці, осад та інші сторонні домішки свідчать про наявність у рідині забруднень, що є бракувальною ознакою.



Додаток 69
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

МЕТОДИКА
визначення розчинності рідини “І” в паливі для реактивних двигунів

1. Ця Методика застосовується виключно для ПВК-рідини “І” і призначена для перевірки відсутності сторонніх домішок, що не розчиняються у паливі для реактивних двигунів.

2. Посуд і реактиви, потрібні для визначення розчинності рідини “І” в паливі для реактивних двигунів:

паливо для реактивних двигунів без рідини “І” (відфільтроване);

ПВК-рідина - рідина “І”, ГОСТ 8313;

воронка ділильна місткістю100 см3, ГОСТ 5336;

груша гумова № 1;

піпетка місткістю 5 см3, ГОСТ 20292;

секундомір;

циліндр вимірювальний з притертою пробкою місткістю 100 мл, ГОСТ 1770.

3. Для проведення випробувань і оцінки результатів у ділильну воронку або циліндр з притертою пробкою при кімнатній температурі наливають 95 см3 палива і додають 5 см3 рідини “І”. Суміш струшують протягом 2 хвилин і відстоюють протягом 15 хвилин. Після відстоювання суміш не повинна розшаровуватися, на стінках воронки або циліндра не повинно бути крапель рідини, і у суміші не повинні бути присутні пластівці, осад або інші сторонні домішки.



Додаток 70
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)

КОНТРОЛЬНА КОЛЬОРОВА ШКАЛА



Додаток 71
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 32 розділу Х)

ДОНЕСЕННЯ
про виконання плану поновлення непорушного запасу ПММ тривалого зберігання

Джерело:Офіційний портал ВРУ